Geum.ru

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Технічні засоби автоматизації" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології"

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Зміст навчальної дисципліни
3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
1. Пояснювальна записка
1.2. Задачі вивчення навчальної дисципліни
1.4. Інтегровані вимоги до знань i умінь з навчальної дисциплiни
1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів
1.6. Міждисциплінарні зв'язки навчальної дисципліни
2. Зміст навчальної дисципліни
Модуль №1 „Технічні засоби вимірювача”
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
Модуль №1 „Технічні засоби вимірювача”
Модуль №1 „Технічні засоби вимірювача”
2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи
Підготовка до модульної контрольної роботи №2
2.2.3.1 Домашнє завдання
3 Навчально-методичні матеріали з дисципліни
3.2. Перелік навчально-методичних матеріалів до ТЗН
Назва матеріалу
4. Рейтингова система оцінювання набутих
...
Полное содержание
Подобный материал:

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління

Кафедра комп’ютерно-інтегрованих комплексів




Індекс: Р 01-8.092502-28 ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи

__________________ М.Кулик

“_____”______________2005р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


навчальної дисципліни

“Технічні засоби автоматизації”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0925 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”

Спеціальність: 6.092500 “Комп’ютерно-інтегровані


технологічні процеси і виробництва”


Курс – 3 Семестр – 5


Лекції – 34 Диф.залік – 5 семестр

Лабораторні заняття – 34

Самостійна робота – 67

Усього – 135


Домашнє завданн я (1) – 5 семестр


Київ 2005


Робоча навчальна програма складена на основі робочого навчального плану №РБ-4-401/01 напряму 0925 “Комп’ютерні науки” спеціальності 6.092500 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва” №РСМ-3-502/01 та навчальної програми дисципліни “Технічні засоби автоматизації”, індекс Н-3-8.092502-20, затвердженої .2005 р., “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робочу навчальну програму склав:

доцент кафедри комп’ютерно-інтегрованих комплексів _____________________________ В.Й Кашматов


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри комп’ютерно-інтегрованих комплексів, протокол №_____ від “_____”____________2005р.
Завідувач кафедри КІК
доктор технічних наук , професор
______________В.М. Синєглазов



Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління, протокол №____ від ”________” _____________2005 р.




Голова НМРК _________________Ю. Безкоровайний




Згоден

Декан ФСУ

_______________ О.П. Кривоносенко


“_____”_____________2005р.


ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця ........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів .................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни ..............................

2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг .....................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг ..............................................

2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи .................................

2.2.3.1 Домашнє завдання ........................................... ..................

3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни ..................................

3.1. Основна та додаткова література ..............................................................

3.2. Перелік навчально-методичних матеріалів до ТЗН ...........................

4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1 Основні терміни, поняття, означення .......................................................

4.2. Розподіл рейтингових балів та термін проведення модульного контролю

4.3 Рейтингова система оцінювання складових модулів ..
4

4

4

4


4

4

5

6

6

6

7

7

8

9

10

10

10

11

11


11


13

14



ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


1.1. Мета викладання навчальної дисциплiни

Метою викладання навчальної дисципліни є формування знань з основ побудови, характеристик та застосування технічних засобів автоматизації.

1.2. Задачі вивчення навчальної дисципліни

При вивченні навчальної дисципліни студент повинен оволодіти знаннями елементної бази засобів автоматики.

1.3. Місце навчальної дисциплiни в системі професійних знань.

Навчальна дисципліна “Технічні засоби автоматизації” є нормативна професійно-орієнтована дисципліна.

1.4. Інтегровані вимоги до знань i умінь з навчальної дисциплiни.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
  • Принципи побудови та функціонування електричних, гідравлічних елементів, пристроїв, регуляторів та приладів;
  • методи визначення статичних і динамічних характеристик технічних засобів автоматизації;
  • засади створення технічних засобів автоматизації із заданими характеристиками;

а також уміти:
  • визначати статичні, динамічні характеристики;
  • вибирати технічні засоби автоматизації для реалізації заданих алгоритмів регулювання та керування;
  • будувати із серійних елементів технічні засоби із заданими алгоритмами функціонування.


1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з 2х навчальних модулів.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Технічні засоби вимірювача” студент повинен:

Знати устрій, схеми включення, режими роботи , статичні та динамічні характеристики, похибки, переваги та недоліки інформаційних елементів автоматичних систем

Вміти знімати статичні, динамічні характеристики, визначати параметри ланок систем

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Технічні засоби слідкуючого приводу” студент повинен:

Знати принцип дії, устрій, принципіальні схеми, передаточні функції корегуючих засобів, підсилювачів могутності, двигунів та їх з’єднань з інформаційними елементами в системи регулювання.

Вміти знімати статичні, динамічні характеристики визначати параметри окремих ланок та системи в цілому.


1.6. Міждисциплінарні зв'язки навчальної дисципліни

Дисципліна “Технічні засоби автоматизації” базується на знаннях та уміннях наступних фундаментальних дисциплін:
  • вища математика;
  • теорія автоматичного керування;
  • електроніка та мікросхемотехніка;
  • комп’ютерні технології.

Дисципліна “Технічні засоби автоматизації” є теоретичною базою наступних професійно-орієнтованих дисциплін, та дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу:

  • автоматизація технологічних процесів,
  • автоматизовані системи контролю,
  • основи автоматизованого керування рухом,
  • пілотажні комп’ютерно-інтегровані комплекси.


.


2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


2.1. Тематичний план навчальної дисципліни


№

пор.
Назва теми
Обсяг навчальних занять

(год.)

Усього
Лекції
Лабора-торні
СРС

1
2
3
4
5
6

5 семестр

Модуль №1 „Технічні засоби вимірювача”

1.1
Вступ. Технічні засоби автоматизації. Основні визначення, класифікація систем, підсистем, пристроїв та елементів автоматики
11
2
4
5

1.2
Датчики інформації
15
4
4
7

1.3
Задаючи, порівняльні засоби та попередні підсилювачі
15
4
4
7

1.4
Інтегральні напівпровідникові підсилювачі. Аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі
15
4
4
7

1.5
Модульна контрольна робота №1
4
2



2

Усього за модулем №1
60
16
16
28

Модуль №2 „Технічні засоби слідкуючого приводу

2.1
Підсилювачі могутності

15
4
4
7

2.2
Виконавчі засоби. Електродвигуни постійного та змінного струму
15
4
4
7

2.3
Тахогенератори, модулятори та демодулятори
15
4
4
7

2.4
Корегуючи засоби та сервоприводи
17
4
6
7

2.4
Домашнє завдання
8






8

2.5
Модульна контрольна робота №2
5
2



3

Усього за модулем №2
75
18
18
39

Усього за 5 семестр
135
34
34
67

Усього за навчальною дисципліною
135
34
34
67



2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

№

пор.
Назва теми
Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції
СРС

1
2
3
4

5 семестр

Модуль №1 „Технічні засоби вимірювача”

1.1
Вступ. Технічні засоби автоматизації
2
2

1.2
Потенціометричні та індуктивні датчики
2
2

1.3
Сельсини, сінусно-косінусні обертальні трансформатори
2
2

1.4
Напівпровідникові підсилювачі
2
2

1.5
Задаючи та порівняльні елементи
2
2

1.6
Інтегральні напівпровідникові підсилювачі
2
2

1.7
Аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі
2
2

1.8
Модульна контрольна робота № 1
2
2

Усього за модулем №1
16
16

Модуль №2 „Технічні засоби слідкуючого приводу”

2.1
Однотактні магнітні підсилювачи
2
2

2.2
Двотактні магнітні підсилювачі
2
2

2.3
Виконавчі двигуни постійного струму
2
2

2.4
Двофазний асинхронний двигун змінного струму
2
2

2.5
Тахогенератори
2
2

2.6
Модулятори, демодулятори
2
2

2.7
Корегуючи засоби постійного струму
2
2

2.8
Електромеханічний та електрогідравлічний сервоприводи
2
2

2.9
Модульна контрольна робота № 2
2
3

Усього за модулем №2
18
19

Усього за 5 семестр
34
35

Усього за навчальною дисципліною
34
35



2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

№

пор.
Назва теми
Обсяг навчальних занять (год.)

Лабор.

заняття
СРС

1
2
3
4

5 семестр

Модуль №1 „Технічні засоби вимірювача”

1.1
Вивчення функціональних спроможностей стенда натурного дослідження слідкуючої системи
4
3

1.2
Зняття статичної характеристики потенціометричного датчика зворотного зв’язку рульової машини
4
3

1.3
Випробування задаючого та порівняльного засобу на підсилювачі постійного струму
4
3

1.4
Випробування аналого-цифрового та цифро-аналогового перетворювачів
4
3

Усього за модулем №1
16
12

Модуль №2 „Технічні засоби слідкуючого приводу”

2.1
Зняття статичної та динамічної характеристик магнітного підсилювача
4
3

2.2
Зняття статичної та динамічної характеристик двофазного асинхронного двигуна
4
3

2.3
Зняття статичної характеристики тахогенератора
4
3

2.4
Зняття статичної та динамічної характеристик електромеханічного сервоприводу
6
3

Усього за модулем №2
18
12

Усього за 5 семестр
34
24

Усього за навчальною дисципліною
34
24



2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи


№

тижня
Зміст самостійної роботи студента
Обсяг СРС

(годин)
Форма

контролю
№ тижня

проведення

контролю

1
2
3
4
5

5 семестр

1
Опрацювання матеріалу лекції №1.1
2
ПК
2

2
Опрацювання матеріалу лекції №1.2
2
ПК
2

2
Підготовка до лабораторного заняття №1.1
3
ПК
2

3
Опрацювання матеріалу лекції №1.3
2
ПК
4

4
Опрацювання матеріалу лекції №1.4
2
ПК
4

4
Підготовка до лабораторного заняття №1.2
3
ПК
4

5
Опрацювання матеріалу лекції №1.5
2
ПК
6

6
Опрацювання матеріалу лекції №1.6
2
ПК
6

6
Підготовка до лабораторного заняття №1.3
3
ПК
6

7
Опрацювання матеріалу лекції №1.7
2
ПК
8

8
Підготовка до лабораторного заняття №1.4
3
ПК
8

8
Підготовка до модульної контрольної роботи №1
2
МК
8

9
Опрацювання матеріалу лекції №2.1
2
ПК
10

10
Опрацювання матеріалу лекції №2.2
2
ПК
10

10
Підготовка до лабораторного заняття №2.1
3
ПК
10

11
Опрацювання матеріалу лекції №2.3
2
ПК
12

12
Опрацювання матеріалу лекції №2.4
2
ПК
12

12
Підготовка до лабораторного заняття №2.2
3
ПК
12

13
Опрацювання матеріалу лекції №2.5
2
ПК
14

14
Опрацювання матеріалу лекції №2.6
2
ПК
14

14
Підготовка до лабораторного заняття №2.3
3
ПК
14

15
Опрацювання матеріалу лекції №2.7
2
ПК
16

15-17
Виконання домашнього завдання
8

Захист
17

16
Опрацювання матеріалу лекції №2.8
2
ПК
16

16
Підготовка до лабораторного заняття №2.4
3
ПК
16

17
Підготовка до модульної контрольної роботи №2
3
МК
17

Усього за 5 семестр
67






Усього за навчальною дисципліною
67








2.2.3.1 Домашнє завдання

На виконання домашнього завдання виділяється 8 годин самостійної роботи.

Домашнє завдання має ціль формування вмінь імітаційного моделювання реальної слідкуючої системи, використаної в лабораторному стенді. Тема домашнього завдання “Імітаційне моделювання слідкуючої системи”.

Домашнє завдання містить:
  • визначення переліку ланок, їх коефіцієнтів передачі та постійних часу слідкуючої системи по даним лабораторних робіт;
  • побудову структурної схеми імітаційного моделювання слідкуючої системи регулювання;
  • визначення перехідного процесу кута повертання вихідного валу слідкуючої системи;


3 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ


3.1. Основна та додаткова література


Основна література

Подлесний Н.И., Рубанов В.Г. Элементы систем автоматического управления и контроля. Учебник.:Выща школа. 1991 г. 461 с.

Додаткова література

Солодовников В.В. , Плотников В.Н. , Основы теории и элементы систем автоматического управления. Учебное пособие для ВУЗов. М.: Машиностроение. 1985 г. 536 с.

3.2. Перелік навчально-методичних матеріалів до ТЗН

№п/п
Назва матеріалу
Теми, в яких використовується посібник
Кількість примірників

1
Методичні вказівки та завдання на домашню роботу “Імітаційне моделювання реальної слідкуючої системи регулювання” К.:НАУ, 2005 р. Рукопис
2.1.1-2.1.6.
6

2
Методичні вказівки до лабораторних робіт по курсу “Технічні засоби автоматизації” К.:НАУ.2005 р. .Рукопис
2.1.1.-2.1.6.
16

3
Лабораторний стенд натурного дослідження слідкуючої системи регулювання. Техні-чний опис. К.:НАУ 2005 р. Рукопис
2.1.1.-2.1.6.
9


4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, лабораторних занять та самостійної роботи при виконанні домашньої роботи.

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок.

4.1.7.1 Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист домашньої роботи та лабораторних робіт.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3 Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4 Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5 Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.6 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та залікової (у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

4.1.7.7 Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом одного семестру, визначається як підсумкова семестрова рейтингова оцінка (у даному випадку – за п’ятий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.


4.2.. Розподіл рейтингових балів та термін проведення модульного контролю


4.2.1 Максимальна кількість балів з дисципліни, яка закінчується диференційованим заліком , дорівнює 99 бал. З них 88 балів відводиться на максимальну підсумкову семестрову модульну оцінку, 11 балів – на диференційований залік.

4.2.2 З 88 балів на максимальну підсумкову модульну рейтингову оцінку відводиться 76 балів, на максимальну контрольну модульну рейтингову оцінку – 12 балів.

4.2.3 Розподіл максимальної підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки по окремих модулях залежить від їх ваги в загальному обсязі годин дисципліни.

4.2.4 Розрахунок максимальної підсумкової модульної рейтингової оцінки кожного модуля в залежності від його ваги міститися у таблиці 4.2.1.

4.2.5 Розрахунок максимальних поточних та контрольних модульних рейтингових оцінок міститься у таблиці 4.2.2.


Таблиця 4.2.1

Розрахунок трудомісткості засвоєння модулів навчальної дисципліни залежно від їхньої ваги в загальному обсязі годин дисципліни


Модулі навчальної дисципліни
Обсяг модулів (год.)
Розрахунок вагових коефіцієнтів модулів
Розрахунок максимальної підсумкової модульної рейтингової оцінки (бали)

М1
60
60:135=0,44
880,44 = 38,7 (~39)

М2
75
75:135 = 0,56
880,56 = 49,3 (~ 49)

Разом
135
1,0 = 0,44 + 0,56
99 = 88 + 11 (залік.)



Таблиця4.2. 2

Розрахунок максимальних модульних рейтингових оцінок

Модулі навчальної дисципліни
Вагові коефіцієнти модулів
Розрахунок максимальної поточної модульної рейтингової оцінки (бали)
Розрахунок максимальної контрольної модульної рейтингової оцінки (бали)

М1
0,44
760,44 = 33,4 (~ 33)
120,44 = 5,3 (~ 5)

М2
0,56
760,56 = 42,6 (~ 43)
120,451 = 6,7 (~ 7)

Разом
1,0
76
12



4.3. Рейтингова система оцінювання складових модулів


Поточні модульні рейтингові оцінки студент може отримати за такі види діяльності як підготовка до лекцій, захист лабораторних робіт, виконання передбаченої планом домашньої роботи. Окрема рейтингова оцінка індивідуальної роботи студентів, яки навчаються по індивідуальним планам, не передбачається. Її результати впливають на оцінки модулів, по яким вона проводилась. Заохочувальні бали призначаються за відвідування лекцій, лабораторних занять та ведення конспекту.

4.3.1 Оцінювання поточних, контрольних та семестрових видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.3.1.

4.3.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 4.3.2.

4.3.3 Заохочувальні бали розподіляються наступним чином: за відвідування лекцій – 2 бала, за наявність конспекту – 1 бал, за відвідування лабораторних занять у першому семестрі –1 бал , у другому семестрі –2 бала.


Таблиця 4.3.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

Модуль №1
Модуль №2
Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи
Мах

кількість

балів
Вид

навчальної роботи
Мах

кількість

балів

Поточний контроль лекційний занять (тестування)
2  7 = 14
Поточний контроль лекційний занять (тестування)
2  8 = 16



Виконання та захист лабораторної роботи №1.1 – 1.4
4 х 4 = 16
Виконання та захист лабораторної роботи №2.1 – 2.4
4 х 4 =16

Заохочувальні заходи
4
Заохочувальні заходи
5

Виконання модульної контрольної роботи №1
5
Виконання модульної контрольної роботи №2
7

Усього за модулем №1
39
Усього за модулем №2
49

Семестровий диференційований залік
11

Усього за семестр
99



Таблиця 4.3.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах
Оцінка за національною шкалою

Виконання та захист самостійної роботи по лекції
Виконання та захист

лабораторної роботи
Виконання та захист домашнього завдання

Виконання модульної

контрольної роботи













№1 №2



2
4
5
5 7
Відмінно

1,8
3,6
4,5
4,5 6,2
Добре

1,5
3
3,7
3,7 5,2
Задовільно

менше 1,5
менше 3
менше 3,7
менше

3,7 5,2
Незадовільно


4.3.4 Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.3.5 Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.3.6 Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи у вигляді тестування тривалістю до двох академічних годин.

4.3.7 Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.3


Таблиця 4.3.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою

Модуль №1
Модуль №2
Оцінка за національною шкалою

35-39
45-49
Відмінно

29 -34
37-44
Добре

23-28
30-36
Задовільно

менше 23
менше 30
Незадовільно


4.3.8 Модуль зараховується студенту, якщо він отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову модульну рейтингову (табл. 4.3.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою, яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.3.9 У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.


При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.3.10 У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.3.11 При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, зменшується на один бал.

4.3.12 Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.3.13 Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.3.4).


Таблиця 4.3.4

Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок в балах оцінкам за національною шкалою.

Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою



79-88
Відмінно




66-78
Добре






53-65
Задовільно






Менше 53
Незадовільно




4.3.14 Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то він допускається до семестрового контролю з дисципліни, який здійснюється в формі семестрового диференційованого заліку.

4.3.15 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку – у п’ятому семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

4.3.16 Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.3.17 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах та за національною шкалою перетворюється в оцінку за шкалою ECTS (табл. 4.3.6).


Таблиця 4.3.6

відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка

в балах
Оцінка

за національною шкалою
Оцінка

За шкалою ECTS

Оцінка
Пояснення

90-100
Відмінно
A
Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89
Добре
B
Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81
C
Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74
Задовільно
D
Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66
E
Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59
Незадовільно
FX
Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34
F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним курсом)



4.3.18 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.3.19 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.