9 Суть та зміст традиційних методів навчання

Вид материала

Содержание

9.4.1. Метод опорних сигналів
Проблемний блок
Синтезуючий блок
Блоки самоконтролю та взаємоконтролю
Результати екзаменів студентів 5 курсу гідромеліоративного факультету ІВГ НУВГП
Результати анкетування студентів з використанням опорних конспектів лекцій-сигналів. 1997 рік, 119 чоловік

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

9.4.1. Метод опорних сигналів

Його автором слід вважати донецького вчителя В.Ф.Шаталова, який в 1971 році запропонував використовувати організаційно-методичну систему навчання, яка використовує в своїй основі так звані опорні сигнали, об’єднані в листи опорних сигналів (ЛОС) або опорні конспекти [36, 39, 48].

Сигнал (від лат. signum - знак) — знак, фізичний процес або явище, яке несе інформацію про будь-яку подію. Якщо сигнал несе інформацію, то очевидно, що опорний сигнал несе опорну (головну, базову) інформацію, спираючись на яку можна відтворити і деякі пов’язані з нею речі, які реально не присутні в опорному носії. Ця властивість опорного сигналу, як стимул до розкриття суті всього обсягу інформації, використовується для організації навчальної діяльності студентів.

Однією з особливостей методу В.Ф.Шаталова є вивчення навчального матеріалу укрупненими дидактичними одиницями. Ця ідея належить П.М.Ерднієву, який вважає, що дидактичною одиницею може бути сукупність питань або груп задач, які опрацьовуються на протязі одного заняття. Ця одиниця знань повинна бути стійкою до зберігання в нам’яті і слугувати свого роду генетичною базою для наступного нарощування нових часток знань [36].

П.М.Ерднієв не вилучає з навчального матеріалу частину інформації, а лише по іншому його структурує, створюючи укрупнені, узагальнені дидактичні одиниці одночасного вивчення. Скорочення часу на вивчення цього матеріалу не ставилось за головну мету, хоча таке скорочення (на 15...20%) має місце [36].

Зовсім по іншому пропонує ідею укрупнених дидактичних одиниць В.Ф.Шаталов. Він її використовує головним чином для того, щоб значно скоротити терміни навчання. Досягається така економія часу за рахунок того, що В.Ф. Шаталов викладає і вимагає від учнів знання не всього змісту навчальної програми, а лише конспект цього змісту, знання основних понять і зв’язків між ними, а вся остання інформація відкидається. Основою методу В.Ф.Шаталова є листи опорних сигналів, об’єднані в опорні конспекти, які розробляються і роздаються попередньо. Ці листи опорних сигналів іноді бувають досить складними і зовсім незрозумілі для непосвячених.

Ось приклад такого листа (рис.9.8). Чи можете ви зрозуміти, про що іде мова? А на цьому листі опорних сигналів закодована така інформація: „2 лютого 1944 р. 13-й армійський корпус Радянської армії отримав завдання звільнити м. Рівне від фашистських окупантів. Двома колонами, які рухалися з північного та північно-східного напрямів війська корпусу охопили 14-ти тисячне угрупування німецького вермахту, яке змушене було капітулювати. Так протягом доби завершилася військова операція, яка отримала назву Рівненської. І сьогодні війська цього корпусу квартирують в м. Рівне”.

Спробуємо самі скласти лист опорних сигналів. Припустимо, що інформація, яку потрібно викласти студентам, розділена на 4 питання, пов’язані одне з одним якимось загальним елементом або проблемою. Така ситуація можлива в будь-якій навчальній дисципліні. Структурно її можна зобразити, наприклад, двома схемами, зображеними на рис.9.9. Перша схема — знайома всім структурно-логічна схема у вигляді звичайної блок-схеми. Друга — теж структурно-логічна схема, але нестандартна. Наступний етап, мета якого - інформаційне наповнення наведених структурно-логічних схем, включення в них інформації про те, чим відрізняються один від одного блоки 1,2,3,4. Традиційно це робиться просто — вписується потрібний текст в потрібному місці з використанням скорочення. Не традиційно — заповнення прямокутників і секторів конкретними змістовними опорними сигналами, які є кодами навчальної інформації. Такими кодами можуть бути графіки, схеми, формули, назви, формулювання, малюнки, діаграми, різні асоціації і аналогії, пов’язані зі змістом навчальної інформації або з її структурою (рис.9.10).

Чи можна продовжити процес подальшого удосконалення цих опорних схем? Можна і потрібно. З впевненістю можна сказати, що немає одного-єдиного найкращого способу кодування навчальної інформації у вигляді ЛОС. Все визначається навчальною метою, задачами, ситуацією [121]39.

Таким чином опорний сигнал — це знак (або сукупність знаків), який є кодом навчальної інформації, її згорнутою формою, семантичний зміст якого повинен однозначно розкриватися не тільки при його сприйнятті, але і при відповідній діяльності з ним.

Лист опорних сигналів (ЛОС) — систематизоване і структуроване графічне викладення значного обсягу навчальної інформації у вигляді сукупності взаємопов’язаних опорних сигналів, яке використовується як схема орієнтування основи знань, що формуються.

Послідовність складання листів опорних сигналів [36, 39]:

Ознайомлення за різними джерелами з навчальною інформацією, яка буде покладена в основу ЛОС.
Системно-структурний аналіз змісту навчальної інформації, відібраної для кодування.
Первинне кодування відібраної інформації, її взаємне розташування, встановлення відповідних зв’язків, розробка опорних сигналів різного роду.
Критичний аналіз розробленого варіанту ЛОС, його можлива модифікація, спрощення, акцентування окремих компонентів тощо.
Графічне і кольорове зображення ЛОС.
Семантичне вербальне кодування навчальної інформації, вміщеної в ЛОС, складання логічної розповіді про зміст відповідної інформації.

Рис.9.8. Лист опорних сигналів з історії України

Рис.9.9. Структурно-логічні схеми

Рис.9.10. Опорні сигнали: а – у вигляді схем; б – у вигляді символів;

в – у вигляді графіків; г – у вигляді заперечень; д – лист опорних конспектів.

Створюючи ЛОС, одночасно потрібно вирішувати задачу його графічного оформлення. Основні вимоги до ЛОС як до графічної структури: структурність (блочність); лаконізм (можливий мінімум знаків); рельєфність (наголос на ключових моментах); використання уніфікованої символіки в межах однієї дисципліни); простота графічних форм; використання кольору для підвищення наочності [39].

На кафедрі економіки підприємства РДТУ, тепер НУВГП, автором були розроблені методологічні основи лекції нового типу з використанням методики В.Ф.Шаталова, основ проблемного та програмованого навчання. Створені згідно з робочими програмами дисциплін „Сільськогосподарські гідротехнічні меліорації” та „Маркетинг” опорні конспекти сигналів є програмою роботи студентів на протязі всього періоду вивчення курсів. Опорний конспект кожної лекції вимагає назву теми, план її викладання, гуманізаційну спрямованість, список рекомендованої літератури, а також систему інформаційних та допоміжних блоків (рис.9.11 та 9.12).

При створенні інформаційних блоків навчальний матеріал записується у вигляді ключових слів, цифр, схем, математичних, фізичних, хімічних та інших символів, які дозволяють відтворити в пам’яті раніше розглянуті питання. Дешифровка цих умовних знаків не потребує багато часу і дозволяє логічно переходити від одного питання до іншого. Таким чином, новий матеріал спочатку зводиться до мінімального обсягу в межах одного блоку, а потім, базуючись на сигналах, розширюється до повного розкриття теми навчального заняття [36, 39, 48].

До допоміжних блоків відносяться: проблемний, розширений, синтезуючий, самоконтролю та взаємоконтролю.

Проблемний блок — це задача чи питання з виходом на конкретне рішення на основі отриманої на лекції інформації (див. рис. 9.11).

Розширений блок несе в собі інформацію, яка виходить за межі навчального курсу і дає уяву про можливі шляхи його подальшого розвитку. Цей блок також має проблемний характер.

Приклад: можливими шляхами радикального удосконалення способів поливу сільськогосподарських культур можуть бути атмосферне зрошення, а також зрошення морськими водами, розчинами морської піни, дегазованими та намагніченими водами. Обґрунтуйте суть кожного з перерахованих перспективних способів зрошення.

Синтезуючий блок пропонує проблемне питання чи задачу, відповідь на які можна дати, об’єднав інформацію, отриману на декількох лекціях.

Приклад: які дощувальні машини слід обирати для поливу сільськогосподарських культур? Можливі варіанти відповідей: ту, яка вписується в конфігурацію поля; саму високопродуктивну; задовольняючу всмоктувальній характеристиці ґрунтів.

Блоки самоконтролю та взаємоконтролю (див. рис. 9.11) включають систему питань за допомогою яких студент сам може перевірити свої знання (самоконтроль) або опитується сидячим рядом студентом (взаємоконтроль). Вид контролю зазначається в кожному опорному конспекті лекції.

Опорний конспект-сигнал кожної лекції об’єднує необхідні інформаційні блоки з взаємозв’язками, а також один з закріплюючих (контрольних) блоків. Проблемний, розширюючий або синтезуючий блоки включаються в ту чи іншу лекцію на розсуд викладача. Маючи, такі опорні конспекти, студенти можуть заздалегідь підготуватися до лекції, повторити раніше вивчені базові розділи, підготувати запитання лектору [36].

Лекція розпочинається з прискореного (2-3 хвилини) повторення матеріалу попереднього заняття. При цьому з кожного інформаційного блоку опорного конспекту повторюють тільки основні поняття, визначення та висновки. Після цього оголошується тема наступної лекції, перераховуються планові питання, формулюються її ціль та гуманізаційна спрямованість, після чого лектор починає виклад нового матеріалу.

Ми вважаємо за необхідне новий матеріал викладати двічі або тричі. Перший, послідовний та ґрунтовний виклад учбової інформації здійснюється за допомогою кольорового слайд-конспекту, зображеному на плівці, через кодоскоп на екран. Кольоровий опорний слайд-конспект включає в процес сприйняття апарат зорової пам’яті. Другий виклад цієї ж інформації здійснюється за допомогою тиражованого опорного конспекту, який має кожен студент. При цьому історичні довідки, оглядові місця промовляються швидко. В місцях з математичними викладками та логічними переходами швидкість мови різко зменшується. Друге викладання — максимально лаконічне, при цьому занотовується в відведених в опорному конспекті місцях тільки головна допоміжна інформація: формулювання, математичні перетворення, висновки. Після цього слід провести контроль засвоєння учбового матеріалу шляхом вибіркового опитування за питаннями блоку само або взаємоконтролю. Якщо опитування покаже, що багато студентів недостатньо засвоїли базовий матеріал, слід ще раз повернутись до опорного конспекту.

Рис. 9.11. Зразок опорного конспекту лекцій з курсу

„Сільськогосподарські гідротехнічні меліорації”

Рис.9.12. Зразок опорного конспекту лекцій з курсу „Маркетинг”

Після цього для закріплення матеріалу демонструються відеофрагменти, слайд-фільми, діафільми. Вся ця робота, як правило, виконується на протязі 40-60 хвилин.

Оскільки об’єм записів значно скорочується, вивільнений час використовується лектором для поглибленого вивчення матеріалу, створення проблемних ситуацій, активізації розумової діяльності студентів шляхом проведення дискусій, аукціонів ідей, мозкового штурму, захисту студентських дисертацій, самостійній роботі з підручниками та посібниками.

При проведенні практичних та лабораторних занять опорні конспекти використовуються для перевірки теоретичної підготовки студентів за тими чи іншими темами.

Таким чином, опорний конспект використовується студентами як мінімум три-чотири рази з кожної теми, що позитивно впливає на їх рівень підготовки.

Багаторічний досвід використання описаної нетрадиційної технології навчання дозволяє значно активізувати студентську аудиторію. Невстигаючих студентів практично немає, а якісна успішність сягає 90% при середньому балі 4,40 - 4,60 та коефіцієнті засвоєння матеріалу - 0,82-0,86 (табл.9.9). На контрольному потоці з викладанням за традиційною методикою ці показники були стабільно нижчими на 12-15%.

Перехід на нову технологію навчання дозволив укрупнити дидактичні одиниці і курс лекцій обсягом 62 години викласти в 29 опорних лекціях. При цьому навчальний матеріал не тільки не скорочений, а навпаки розширений.

Незважаючи на значне збільшення обсягу роботи та вимог до якості знань, студенти сприйняли нову технологію без ускладнень. Анкетування, яке проводиться щорічно, дає абсолютно позитивні результати (табл.9.10).

Проведені експерименти свідчать про те, що описана методика може бути використана в лекційній роботі при викладанні не тільки спеціальних, але і інженерних, фундаментальних та гуманітарних дисциплін.

Нами створеній комплекс опорних конспектів-сигналів з таких дисциплін, як: хімія, опір матеріалів, нарисна геометрія, гідротехнічні споруди, геологія та гідрогеологія, організація та технологія гідромеліоративних робіт, розміщення продуктивних сил, маркетинг тощо.

Природно, що запропонована технологія лекційного навчання, увібравши в себе позитивні сторони традиційних методик, не могла не увібрати і деякі їх недоліки. Тут, в першу чергу, слід назвати і відносну суб’єктивність у виборі опорних сигналів; недоступність для викладачів, що не мають хисту до мови, гострою реакцією на стан аудиторії, всіма сучасними методами навчання; деяке обмеження статичної інформації. Але все ж головні труднощі чекають викладача в основному при тиражуванні опорних конспектів в умовах паперового дефіциту.

Потенційні можливості методу опорних сигналів в умовах КМСОНП, коли кількість аудиторних годин значно зменшується, а обсяг інформації зростає, практично не обмежений. Однак для їх використання потрібно створити підручники та навчальні посібники нового покоління, підготувати викладачів до роботи в цій системі, що буде надзвичайно складно як з психологічної, так і організаційної точок зору, коли праця викладачів вищої школи не знайшла свого достойного місця в державі і лише на словах визнається приоритетною.

Таблиця 9.9

Результати екзаменів студентів 5 курсу гідромеліоративного факультету ІВГ НУВГП

Рік	Кількість студентів	Здало іспит з оцінкою, %	Успішність, %	Середній бал	Коефіцієнт засвоєння матеріалу
„5”	„4”	„3”	загальна	якісна
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1987	119	53,2	37,4	9,4	100	90,6	4,40	0,80
1988	98	49,0	46,0	5,0	100	96,0	4,44	0,86
1989	61	51,3	38,9	9,8	100	90,2	4,41	0,80
1990	59	43,7	48,2	8,1	100	91,9	4,35	0,82
1991	19	100,0	–	–	100	100	5,00	1,00
1992	18	54,0	46,0	–	100	100	4,60	0,92

Таблиця 9.10

Результати анкетування студентів з використанням опорних конспектів лекцій-сигналів. 1997 рік, 119 чоловік

Судження	Оцінка студентів
Юнаки	Дівчата	Разом
чол.	%	чол.	%	чол.	%
Опорні сигнали полегшують сприймання навчального матеріалу	54	100	62	94	116	98
Сприяють кращому засвоєнню матеріалу	53	98	61	92	114	96
Лекції з використанням опорних конспектів краще сприймаються:
-з плакатами	3	5	4	6	8	7
- з екранними посібниками	49	91	59	89	108	91
- з елементами МАН	42	78	44	67	86	74
- з екранними посібниками та елементами МАН	52	96	64	97	116	98
Переважно розміщувати в опорних конспектах:
- схеми та графіки	47	97	56	85	103	85
- малюнки	41	76	51	77	92	77
- аналітичні викладки	11	20	17	26	28	23
Опорні конспекти слід використовувати:
- на практичних заняттях	54	100	68	100	119	100
- на лабораторних роботах	54	100	66	100	119	100
Згідні купувати опорні конспекти за ціною підручника	50	92	59	89	109	92

Blog

9 Суть та зміст традиційних методів навчання

Содержание