Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
| Вид материала | Документы |
- Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4191.32kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. II харків, 5512.68kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. I харків, 6941.25kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах, 2496.34kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Вах європейського вибору матеріали IIІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27, 2505.29kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ СТРАХУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИРІШЕННЯ
Бабіч І.Є.
Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”, м. Харків
Перехід економіки на ринкові відносини, розвиток підприємницької діяльності, розширення кола товарних і обмінних операцій, взаємних договірних зобов’язань між суб`єктами господарювання об’єктивно вимагає надійної системи гарантій, тобто страхування ризиків.
Страхова діяльність - один з найприбутковіших видів бізнесу. У розвинутих країнах вона займає один з важливих секторів національної економіки. Акумульовані через страхування кошти є джерелом інвестицій в національну економіку цих країн. В багатьох із них відповідними законами закріплені принципи використання страхових ресурсів переважно для інвестування економіки.
Сьогодні платоспроможних страхових організацій, що надають високоякісні страхові послуги на рівні світових стандартів, в Україні небагато. Також однією з проблем розвитку українського страхового ринку є створення оптимального механізму участі в ньому іноземного капіталу. Здійснення підприємницької страхової діяльності іноземними страховиками може мати суттєві позитивні наслідки.
Лише за рахунок державного бюджету держава не в змозі вирішувати такі важливі соціальні питання, як медичне обслуговування, виплата пенсій, надання допомоги з безробіття, відшкодування витрат при травматизмі на виробництві і т. ін.. Такі завдання може виконати страховий ринок.
Деякі види обов’язкового страхування слід упорядковувати, удосконалюючи умови їх проведення. Завдання з упорядкування діючих видів обов’язкового страхування стосується насамперед таких його видів, як авіаційні ризики, втрата врожаю, нещасні випадки на транспорті. Багато невирішених проблем залишається і в законодавстві. Насамперед - це система оподаткування. Чинне законодавство також не сприяє скеровуванню страхових резервів на інвестування економіки.
Головними задачами формування повноцінного страхового ринку в Україні є розробка і реалізація діючої державної політики в сфері страхування. Для вирішення проблем формування повноцінного страхового ринку в Україні необхідно забезпечити проведення активної політики держави, спрямованої на приведення чинного законодавства у відповідність із вимогами ЄС; удосконалення державного страхового нагляду.
УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ
МЕТОДУ АВС – АНАЛІЗУ
Білоцерківський О.Б., Ширяєва Н.В.
Національний технічний університет
„Харківський політехнічний інститут”, м. Харків
Метод АВС-аналізу є способом нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівнопотужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму. Існують два графічних метода визначення границь груп А, В і С: 1) метод визначення границь за допомогою дотичної до кривої А, В і С; 2) метод визначення границь за допомогою петлі АВС-аналізу. Другий метод більш зручний, оскільки визначає у якості границь множин А, В і С ділянки різкої зміни кривизни графіку АВС.
Алгоритм цього методу для пакету Excel має вигляд (табл. 1):
Таблиця 1 – Алгоритм розв’язання задачі за допомогою засобів Excel
| Стовпець | Назва | Формула для розрахунку |
| A | Код продукту | Первинна інформація |
| B | Реалізація за період | Первинна інформація |
| C | Частка продукту в загальній реалізації | Ci = Bi x 100/СУММ В |
| D | Номер рядка упорядкованого списку | D1 = 1; D2 = D1 + 1 і т.д. до кінця списку |
| E | Кількість рядків наростаючим підсумком | E = Di x 100/Dmax |
| F | Частка продукту наростаючим підсумком | F1 = C1; F2 = F1 + C2; Fi = Fi-1 + Ci |
| G | Робочий параметр | Gi = ATAN (E1/Ci) |
| H | Абсциса кінця нормалі | Hi = Ei + Ji x cos(Gi) |
| I | Ордината кінця нормалі | Ii = Fi – Ji x sin(Gi) |
| J | Довжина нормалі | J2 = J1; J3 = J2; Ji = Ji-1 (J1 = 20 ÷ 200) |
| Точкова діаграма будується за стовпцями H, I | ||
За даними про річний обсяг продажів за окремими позиціями асортименту фірми було побудовано криву АВС-аналізу та визначено границі груп А, В і С. Проведений аналіз дозволив скоротити загальний обсяг товарних запасів з подальшим зниженням витрат на їх утримання та вивільненням ресурсів для розширення асортименту.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ
Бескоровайний С.О.
Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”, м. Харків
Входження України до Світової Організації Торгівлі сприяє підвищенню конкурентоспроможність вітчизняних товарів на міжнародному ринку. В жорсткому конкурентному середовищі вітчизняні підприємства можуть успішно діяти завдяки створенню механізму забезпечення стійкого стану на ринку, а саме сукупність економічних, екологічних і соціальних факторів. Економічна стійкість забезпечує досягнення стійкості і в інших напрямах роботи підприємства. Економічна стійкість підприємств на конкурентному ринку напряму пов’язана з забезпеченням конкурентоспроможності його продукції.
Закон конкуренції - об'єктивний процес «вимивання» з ринку неякісної дорогої продукції. При цьому він може діяти тривале тільки при наявності якісного антимонопольного законодавства, що регламентує норми, що обмежують монополістичну діяльність, принципи ведення боротьби на ринку, повноваження державних органів по нагляду за дотриманням відповідних правових норм. Конкурентоспроможність - це наявність внутрішніх факторів, які дадуть змогу завоювати ринок за допомогою продукції власного виробництва, або це можливість знаходити шляхи для досягнення переваг над іншими учасниками ринку за рахунок внутрішніх факторів.
В ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником комерційного успіху товару. Це багатоаспектне поняття, що означає і відповідність товару умовам ринку, і вимогам споживачів, і різним умовам його реалізації, і рівня витрат споживача за період експлуатації.
Конкурентоспроможність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, який дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім того, конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку (або його певного сегмента) і щодо властивостей іншого товару.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТІ НЕРУХОМОСТІ, ЯК СКЛАДОВОЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Божко Е. А.
Національний аерокосмічний університет
ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», м. Харків
Ринок нерухомості відображує економічні процеси в кожній державі та перспективи їх розвитку, тому аналіз економічної суті нерухомого майна є актуальною сучасною проблемою.
Дослідники початку нашого століття інтерпретують категорію «нерухомість», як комплекс економічних, правових і соціальних відносин на ринку, що являє собою сукупність цих властивостей, у кожному конкретному випадку, виражених у більшому або меншому ступені. Суть економічної концепції нерухомості складається в розгляді її як ефективного об'єкта інвестування і надійного інструмента генерування доходів.
На нашу думку, з розглянутої концепції нерухомого майна як одночасно і матеріального об’єкта, і комплексу економічних, правових і соціальних відносин на ринку, можна виділити ще одну складову – географічну, а саме: місцерозташування нерухомості розглянути не тільки як матеріальну характеристику, а як комплекс територіальних показників регіону, в якому вона розташована, тому що з часів появи перших поселень, географічні особливості місцевості грали найважливішу роль у створенні та розвитку регіонів, концентрації, розміщенню та розвитку продуктивних сил. Після переходу від планової економіки до ринкової, актуальною проблемою став аналіз конкурентоспроможності підприємств, та оцінка їх потенціалу, а з виходом держави на світовий ринок, дуже важливим є формування й оцінка потенціалу, а також створення та підтримка конкурентних переваг галузей, що формують національну економіку. В цьому аспекті дуже важливим є розробка економічної політики регіонів та стратегії їх розвитку. Передумови росту та підтримки конкурентних переваг формуються факторами регіонального характеру, що визначають умови виникнення та підтримки конкурентних переваг як фірм, що працюють в регіоні, так і галузей, а одною із значних груп цих факторів є фактори історичної і географічної обумовленості. Тому і нерухомість, на основі найважливішої її ознаки – непереміщуваності, можна розглядати як відображення комплексу географічних, соціальних та економічних характеристик регіону, де вона розташована (регіональна складова категорії „нерухомість”).
Отже, регіональна складова економічної концепції нерухомості є важливим елементом та перспективним предметом досліджень.
ПОНЯТТЯ Збалансованості структури товарного портфелю підприємства
Боярська М.В., Лозова С.В.
Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”, м. Харків
Скорочення життєвого циклу продукту, глобальна конкуренція і збільшення вимог клієнта вимагають ефективного управління товарним портфелем підприємства. При цьому вибір збалансованої структури товарного портфелю є важливим і складним багатоступеневим процесом.
Формуванню товарного портфелю передує розробка підприємством асортиментної концепції, що є направленою побудовою оптимальної асортиментної структури товарної пропозиції, в основі якої, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншої - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємствами сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів, що дозволяє їм проводити товари з низькими витратами виробництва. Формування товарного портфелю може здійснюватися різними методами залежно від масштабів збуту, специфіки вироблюваної продукції, цілей і завдань, що стоять перед товаровиробником.
Внаслідок обмеженості часу перебування товару на ринку склад і структура портфелю є величинами, що динамічно змінюються у часі. Основними інструментами формування збалансованої структури портфелю будуть його оновлення і формування виробничої програми. Поняття збалансованості товарного портфелю може бути розглянуто з використанням наступних підходів: 1) відповідно цілям і задачам підприємства; 2) в термінах складу і структури портфеля; 3) в термінах динаміки показників комерційної діяльності згідно періодам планування; 4) в термінах ринкового попиту та пропозиції (стосовно зовнішніх для підприємства факторів).
Процес пошуку збалансованої структури товарного портфелю є комплексним. В роботі пропонується такий алгоритм його реалізації: вибір параметрів структуризації портфеля діагностика складу портфеля згідно перспективам його складових на ринку аналіз альтернатив розвитку складових портфеля формування рішення відносно структури портфелю. Виконання алгоритму потребує тісної взаємодії підрозділів, що приймають участь у розробці продукції та її реалізації, а також визначає вектор асортиментної політики підприємства.
Інноваційні перетворення – важливий напрямок господарської діяльності промислових підприємств
Брінь Н.В.,
Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”, м. Харків
Теоретико-прикладною базою дослідження, що виконується, є обґрунтування необхідності впровадження, при сучасному рівні технічних засобів, їх швидкому моральному старінні, інноваційних перетворень практично на кожному господарюючому об’єкті. Слід підкреслити, що згадана проблема є негайною потребою сьогодення При цьому підприємство, що випускає продукцію, яка користується попитом може накопичити кошти за рахунок самофінансування. Наявність конкурентних переваг (порівняно низька складова вартості робочої сили у собівартості продукції, наявність якісних та технологічних матеріалів, виробів та напівфабрикатів, та ін.) дозволяє самостійно (без підтримки держави) здійснити вихід на зовнішній ринок. Тобто необхідно реалізувати систему інноваційних перетворень, яка охоплює як реальне виробництво, так і його економічну складову. У подальшому при встановленні пріоритетів розвитку окремих галузей промисловості та забезпеченні державою певним галузям тимчасових преференцій, машинобудування безумовно потрапить у склад таких галузей.
На прикладі одного з підприємств машинобудівної галузі ПАТ ”ХВЗ” проілюстровано впровадження інноваційних перетворень. Безпосередньо запропонований наступний інноваційний напрямок покращення фінансового стану підприємства, яке потерпає збитків, за рахунок непрямого експорту вело продукції. Таким чином, традиційний підхід до зменшення цінового фактору при реалізації продукції виключно за рахунок скорочення собівартості, трансформовано у такий підхід, який при забезпеченні підвищення якості продукції та спроектованої стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок з продукцією, що матиме ціну, вищу за середню сприятиме підвищенню як валового обсягу виробництва продукції, так і його платоспроможності.
Резюмуючи викладене, відзначимо, що низка технологічних та організаційних інноваційних перетворень в комплексі з раціонально побудованою стратегією виходу на зовнішній ринок дозволить українським машинобудівним підприємствам зміцнити своє фінансове становище і забезпечити розвиток галузі в цілому, що є необхідним для покращення економічного стану держави.
Стратегическое позиционирование как одно из условий конкурентоспособности предприятий
Высоцкая А. С.
Национальный Технический Университет «Харьковский Политехнический Институт», г. Харьков
Вопрос конкурентоспособности для украинской экономики приобретает особое значение. Ценовые условия для конкуренции с импортом заметно ухудшились по сравнению с докризисным периодом. Резко обостряется конкуренция между отечественными товарами и импортными.
Успех предприятия зависит от грамотного стратегического позиционирования на рынке, что поможет усилить свои позиции в конкурентной борьбе. Для этого необходимо проведение оценки потенциальных возможностей своих предприятий и анализа внешней среды предприятия, определение наиболее эффективных методов использования своих возможностей, нужно правильно выстраивать свою стратегию, анализировать рынок и прогнозировать шаги конкурентов. Предприятие будет наиболее эффективно функционировать, если точно и правильно определит свое место на рынке и направления своего дальнейшего развития. В данном случае речь идет о правильном стратегическом позиционировании предприятия, то есть об определении его наиболее целесообразной рыночной ниши в рамках объективной внешней ситуации.
Что касается формирования стратегии позиционирования, то на большинстве средних и малых предприятий руководитель активно участвует в формировании стратегии. На крупных предприятиях руководитель делегирует полномочия на формирование стратегии отделу стратегического планирования.
Основные трудности при стратегическом позиционировании предприятий связаны с недостатками информационно экономического порядка. Наблюдается дефицит достоверной рыночной информации, низкая экономическая культура. Большая часть классических западных методик – очень относительны и теоретизированы. Непостоянство условий предпринимательской деятельности вольно или невольно ориентирует руководителей на выработку решений краткосрочного характера, направленных, главным образом, на обеспечение выживаемости фирмы сегодня.
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ
Гаврикова А.О.
Национальный Технический Университет «Харьковский Политехнический Институт», г. Харьков
На данном этапе экономического развития Украины особое значение приобретает организация и функционирование высокоэффективных рынков централизованного энергосбережения, которое требует создание принципиально нового поколения технической инфраструктуры для производства, передачи и распределения энергии.
Для реализации данной задачи мы предлагаем применение концепции «умных» сетей для адаптации систем централизованного теплоснабжения. На сегодняшний день под «умной» сетью подразумевается совокупность технологий, общей целью которых является интеллектуализация систем управления электрическими сетями для уменьшения производственных и коммерческих затрат, а также обеспечения лучшего взаимодействия между поставщиками и потребителями энергии. Общими задачами, которые ставятся перед такими сетями, является улучшение надежности энергоснабжения, управление спросом и предложением энергии, повышение функциональности элементов энергетической системы и снижение затрат на ее обслуживание. Эту концепцию предлагается применить и для пепловых сетей.
Анализ характеристик «умной» тепловой сети показывает, что на сегодняшний день принципиальных технических препятствий к ее реализации нет. Мы можем говорить о том, что создание «умной» тепловой сети в рамках регионального рынка тепловой энергии позволит гарантировать экономически и энергетически эффективное удовлетворение спроса на тепловую энергию без компромиссов в надежности и комфортности теплоснабжения, а также стимулировать энергосбережение и повышение эффективности производства, передачи и потребления тепла. Все это приведет к снижению потребления топливных ресурсов и стоимости услуг теплоснабжения, а экономия станет источником для возврата инвестиций. Также одним из важных результатов создания «умных» тепловых сетей является минимизация выбросов парниковых газов при производстве тепла, что позволит СЦТ с генерирующим оборудованием текущего и предыдущих поколений, выполнить жесткие европейские требования к экологической чистоте энергопроизводства.
Фінансування оновлення основних засобів підприємств за рахунок кредитів банків
Гаврись М.О.
Национальный Технический Университет
«Харьковский Политехнический Институт», г. Харьков
Питання оновлення основних засобів сьогодні є надважливим для багатьох українських підприємств. Існує цілий ряд джерел фінансування цього процесу, але більшість з них є недоступними для вітчизняних фірм, особливо, під час світової фінансової кризи, яка серйозно вдарила по нашій державі. Одним з найбільш розповсюджених, але і дорогих джерел фінансування діяльності підприємств, у тому числі оновлення основних виробничих фондів, є банківські кредити. Далі буде розглянута вартість таких кредитних ресурсів і доцільність їхнього використання для придбання нерухомого майна, виробничого обладнання, транспортних засобів, тощо.
Відзначимо, що отримання кредитних коштів завжди передбачає часткове фінансування проекту за рахунок власних коштів підприємства у розмірі, мінімум, 30% від його кошторисної вартості. Як правило, кредит надається під заставу ліквідного майна, тому у випадку виникнення проблем із забезпеченням виплат по ньому підприємство ризикує зіткнутися із серйозними проблемами, аж до втрати незалежності і банкрутства включно. Ми проаналізували відсоткові ставки за кредитами в національній валюті, а також у доларах та євро ряду провідних банків України. Дослідження показали, що механізми їхнього формування є різноманітними і часто досить складними, що може заплутати споживача. Самі ж ставки на сьогодні в середньому складають приблизно 30% річних у гривні і близько 16-18% вічних у доларах США та євро. Такі величини є безпрецедентно високими, навіть для України. Є і деякі об’єктивні обставини для підвищення банками кредитних відсоткових ставок. Так, офіційний сумарний рівень інфляції за 2009 рік склав 11,7%, що відносно небагато для України. Проте, реальний рівень споживчих цін у гривні підвищився значно істотніше, окремі групи товарів подорожчали на 50-100%. Вартість 1 долара США в Україні з липня 2008 р. по березень 2010 р. зросла з 4,5 до 8 грн./дол., тобто більше ніж на 75%. Світова криза та внутрішні фактори спричиняють значне збільшення відсотку неплатежів по кредитам. Проте, вітчизняні банки значно більше піклуються про власні прибутки, аніж про допомогу українським підприємствам і вітчизняній економіці в цілому вийти з кризи з найменшими втратами. Надвисока вартість кредитних ресурсів не дозволяє більшості підприємств розглядати їх як реальне джерело фінансування оновлення основних засобів.
ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЮ ВИТРАТ ТА ОБЛІКУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Гаврись П.О., Гаврись О.О.
Національний технічний університет
„Харківський політехнічний інститут”, м. Харків
Світова фінансово-економічна криза ще раз вказала на слабкі місця вітчизняної промисловості взагалі та машинобудування зокрема. При тому, що промисловість країни в цілому зазнала великих втрат внаслідок кризи – так об’єм промислового виробництва у країні за січень-жовтень 2009 року у відношенні до аналогічного періоду попереднього року скоротився на 26,4% – падіння у машинобудування за відповідний період було навіть більш обвальним – 49,7%. Для порівняння: об’єм виробництва продукції компанії Siemens за 2009 рік у порівнянні з попереднім роком скоротився лише на приблизно на 1%. Всі ці фактори свідчать про глибокі структурні проблеми вітчизняного машинобудування та його низьку конкурентоздатність, особливо в умовах кризи.
Причинами низької ефективності є, зокрема, застарілість обладнання та методів виробництва, недостатня якість продукції, тощо. Однак, однією з найбільш вагомих причин є неефективність бізнес-процесів. Безперечно, суттєве підвищення конкурентоздатності продукції вітчизняного машинобудування на світових ринках є можливим лише за умови реалізації цілого комплексу заходів по підвищенню ефективності. Однак серед першочергових завдань варто виділити саме необхідність організації дієвого контролю за витратами та їх обліку у рамках системи контролінгу на підприємствах. Це дасть змогу при відносно невеликих капітальних інвестиціях в розвиток та модернізацію систем управління витрат досягти суттєвого підвищення ефективності бізнес-процесів за рахунок, зокрема, ідентифікації та усунення неефективних і непотрібних функцій та процесів.
Сама по собі, ефективна система управлінського обліку (контролінгу) та управління витратами не може забезпечити успіху підприємства у сучасних умовах, оскільки, зрештою, успіх підприємства залежить від того, наскільки ефективно воно може задовольнити потреби своїх клієнтів, тобто наскільки якісно та ефективно воно може випускати та розширювати збут своєї продукції. В той же час ефективний управлінський облік та управління витратами дає змогу отримувати точну та своєчасну інформацію, яка б допомогла контролювати витрати, оцінювати та покращувати продуктивність виробничих процесів, удосконалювати організаційні процеси на підприємстві.
ЗМІСТ АДАПТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ЧЛЕНСТВОМ УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Геворкян А.Ю.
Національний технічний університет
„Харківський політехнічний інститут”, м. Харків
Вивчаючи процеси адаптації підприємств до умов СОТ, важливо уважно розглянути характеристику цієї організації та природу її впливу на бізнес середовище. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною та впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Економічна адаптація до нових зовнішньоторговельних умов пов’язана зі структурною зміною в секторах економіки відповідно до порівняльних переваг країн. Більшість дослідників наголошує, що в адаптаційний період підприємства повинні намагатися покращити свою конкурентоспроможність шляхом здійснення необхідних економічних перетворень.
Аналіз міжнародного досвіду підтверджує, що підготовка виробництва до конкуренції в умовах СОТ є складною комплексною загальнодержавною проблемою, вирішення якої залежить від того, як:
- будуть визначені шляхи оптимізації галузевої структури промислового виробництва в аспекті зниження темпів зростання сировинної спеціалізації на користь високотехнологічних товарів кінцевого вжитку;
- у регіонах, на підприємствах, фірмах зможуть провести комплексний стратегічний аналіз, оцінити позитивні та негативні наслідки, визначити можливості та ризики;
- вітчизняний бізнес забезпечить технічну, технологічну, організаційну та правову підготовку своїх виробництв до роботи в умовах жорсткої конкурентної боротьби товаровиробників.
Слід зазначити, що процес підготовки й переходу підприємств на нові ринкові умови, які пов’язані з інтеграційними процесами, має проходити при чіткій та безперервній взаємодії підприємств і органів державної влади.