Податковий кодекс україни
| Вид материала | Кодекс |
- Закону України "Податковий Кодекс України", 88.45kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 568.32kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 172.07kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 5240.64kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 20.22kb.
- Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 106.68kb.
- Податковий кодекс україни, 15353.9kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів
55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.
55.2. Контролюючими органами вищого рівня є:
Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій;
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи - для інших митних органів.
Коментованою статтею у загальному вигляді врегульовано порядок скасування рішень контролюючих органів шляхом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яких інших рішень контролюючого органу в сфері оподаткування.
Скасування податкових повідомлень-рішень контролюючих органів характеризується процедурою адміністративного оскарження (див. коментар до ст. 56 Податкового кодексу України).
У разі скасування раніше прийнятого органом державної податкової служби рішення про нарахування сум податкового зобов’язання або податкового боргу податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними з дня прийняття рішення про скасування сум податкового зобов’язання або податкового боргу. У разі скасування лише в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов’язання або податкового боргу попередньо надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містять нову суму податкового зобов’язання (податкового боргу).
За своїм визначенням, контролюючий орган – це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу.
До контролюючих органів вищого рівня віднесені Державна податкова служба України і Державна митна служба України.
До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова служба України, державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі – органи державної податкової служби). У складі органів державної податкової служби знаходиться відповідний спеціальний підрозділ з боротьби із податковими правопорушеннями – податкова міліція.
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи є Держмитслужба. Держмитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, організовує та контролює діяльність підпорядкованих митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій і є щодо них контролюючим органом вищого рівня.
Прогресивною новацією у Податковому кодексі України є запровадження дворівневої процедури адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби. Адже діюча раніше трирівнева процедура, як показала практика, лише затягувала терміни апеляційного узгодження податкових зобов’язань загалом до 70 днів та спонукала до поширення проявів корупційних дій з боку посадових осіб податкових органів, які приймали оскаржувані рішення, що надалі цими ж посадовими особами скасовувалися на первинному рівні оскарження.
Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.
56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
56.9. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
56.10. Рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
56.11. Не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.
56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
56.13. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
56.14. Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.
56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;
56.17.4. виключено;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.
56.18. З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.
56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та підставами стосовно платника податків або його службових (посадових) осіб не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного узгодження.
Оскарження рішень контролюючих органів – це оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку відповідно до пп. 14.1.7 Податкового кодексу України.
Інститут адміністративного оскарження надає право платникові податків вирішити податковий спір, не звертаючись до органів судової влади, але й не позбавляє його права звернутися з позовом до суду. Таке право закріплене й в ст. 55 Конституції України.
Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків щодо податкових повідомлень-рішень про суми грошових зобов’язань з податків i зборів (обов’язкових платежів), дій чи бездіяльності посадових осіб податкових органів. Для оскарження рішення податкової інспекції необхідно звертатися зі скаргою до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а рішень останніх – до Державної податкової служби України.
Щодо галузі митної справи, то, відповідно до чинного законодавства, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, а контролюючим органом і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в цій галузі – вищим за рівнем управління для інших митних органів – є Державна митна служба України. Оскарження повідомлень-рішень або будь-яких інших рішень підпорядкованих Держмитслужбі митних органів здійснюється шляхом звернення платників податків зі скаргою до Державної митної служби України.
Норма п. 56.20 ст. 56 Податкового кодексу України наділяє правом Державну податкову службу України та/або Державну митну службу України встановлювати вимоги до оформлення скарг, порядок їх подання та розгляду. Тобто ці два центральні органи виконавчої влади встановлюють відповідні вимоги шляхом закріплення їх у відомчих та міжвідомчих нормативно-правових актах.
Так, відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (далі – Положення), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 1001 від 23 грудня 2010 року, у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.
Платник податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, має право подати скаргу щодо такого рішення. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або передана фізичною чи юридичною особою – платником податку через представника.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Положення відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється. Реєстрація скарги повинна відбуватися у день її подання або надходження до органу державної податкової служби.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
У скарзі мають бути зазначені:
а) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;
б) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та сума;
в) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби у податковому повідомленні - рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;
г) про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання скарги органу державної податкової служби вищого рівня;
ґ) підпис фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга в інтересах фізичної особи - платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку;
д) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги, у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.
Скарга, оформлена без дотримання вказаних вище вимог (за винятком вимоги щодо зазначення переліку документів і розрахунків, що додаються до скарги, а також опису укладеного та повідомлення про вручення - у разі надсилання скарги поштою), що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги.
Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом державної податкової служби, не належать до компетенції органів державної податкової служби, то така скарга в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. Скарга, подана з порушенням встановленого порядку, не підлягає розгляду по суті і повертається особі, яка подала скаргу, з роз'ясненням порядку і строків оскарження податкових повідомлень – рішень або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби.
Не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним органом державної податкової служби, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з'ясування дати отримання відділенням поштового зв'язку скарги, датою подання скарги вважається дата надходження скарги до органу державної податкової служби.
Оскарження здійснюється у двох формах: шляхом подання первинної і повторної скарги.
Подання первинної скарги. Якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Скарга подається до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення - рішення або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.
Скарги на рішення органів державної податкової служби районного рівня подаються до органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Скарги на рішення спеціалізованих органів державної податкової служби, якщо вони підпорядковані центральному органу державної податкової служби, подаються до центрального органу державної податкової служби, в інших випадках скарги на рішення спеціалізованих органів державної податкової служби подаються до органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Якщо відповідно до цього Кодексу орган державної податкової служби самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення - рішення (рішення) органу державної податкової служби.
Тридцятиденний термін для оскарження поширюється, у тому числі на:
а) суми грошового зобов'язання по платі на землю, нарахованій органами державної податкової служби фізичним особам;
б) рішення про:
розподіл суми грошових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;
погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;
встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов’язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб;
поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об’єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов’язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
Подання повторної скарги. У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.
Скарги на рішення державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до центрального органу державної податкової служби.
Платники податків до скарги можуть додавати належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати.
Якщо платник податків не додав до скарги засвідчених копій документів, розрахунків та доказів, які вважав за потрібне надати, орган державної податкової служби вищого рівня, що уповноважений розглядати скаргу, витребовує ксерокопії зазначених документів від органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується.
Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених цим Кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби. Це, до слова, одна з найважливіших норм коментованої статті Кодексу, оскільки закріплює обов’язок доказування вини у податковому правопорушенні за органами державної податкової служби, а не за платником податків.
Скарга, подана із дотриманням встановлених цією статтею порядку і строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні – рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
У разі коли останній день строків, відведених для оскарження, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Скарга, подана з порушенням порядку і строків, встановлених цим Кодексом, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.
Строки подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби підлягають продовженню керівником органу державної податкової служби (заступником керівника) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:
1) перебував за межами України;
2) перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
3) перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
4) мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
5) був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Продовження граничних строків для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби із зазначених підстав здійснюється для платників податків - фізичних осіб, а також для посадових осіб юридичної особи - платника податку, якщо протягом граничних строків, визначених цим Кодексом і Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, така юридична особа - платник податку не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
Орган державної податкової служби зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник органу державної податкової служби (заступник керівника) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад встановлений двадцятиденний строк, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення загального двадцятиденного строку.
У разі якщо керівник органу державної податкової служби (заступник керівника) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад вказані вище строки, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
а) залишає податкове повідомлення - рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;
б) скасовує у певній частині податкове повідомлення - рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині;
в) скасовує податкове повідомлення - рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;
г) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу;
ґ) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу без розгляду та повертає автору.
У разі коли норми Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
При розгляді скарги платника податків під час адміністративного оскарження можуть враховуватись податкові консультації, надані такому платнику податків органами державної податкової служби з урахуванням положень статті 53 глави 3 розділу ІІ цього Кодексу.
Зменшена або збільшена сума грошового зобов'язання (податкового боргу) може бути оскаржена платником податків у порядку і строки, визначені цією статтею.
За результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу.
У вступній частині рішення зазначаються повне найменування юридичної особи, яка подала скаргу, прізвище та ініціали посадової особи платника податків - юридичної особи або фізичної особи - платника податку, відомості про предмет оскарження, дата прийняття скарги до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції).
Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги, дату і номер податкового повідомлення – рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби і найменування органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання, зазначених у скарзі.
У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу.
Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання, викладених у скарзі, про збільшення суми податкового зобов’язання або податкового боргу або залишення скарги без розгляду.
У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу, з прийнятим рішенням, таке рішення може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня у строки, визначені законодавством, або в судовому порядку.
Рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (заступник керівника). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.
Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення на адресу, зазначену юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення на скаргу.
Рішення вважається надісланим (наданим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто фізичній особі або її представникові під розписку чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою - платником податків у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення на скаргу.
Копія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом первинної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби за місцем взяття на облік платника податків і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які долучаються до справи платника податків.
Копія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби за місцем взяття на облік платника податків та до органу державної податкової служби вищого рівня, який розглядав первинну скаргу платника податків.
Копія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (заступника керівника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (заступника керівника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного органу державної податкової служби, у разі коли така скарга не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги;
днем отримання платником податків рішення центрального органу державної податкової служби;
днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, що оскаржувалися.
Рішення Державної податкової служби України, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення, винесених органами державної податкової служби, здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення та розділом ІV Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.10.2009 № 585, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1262/17278.
Особа, яка подала скаргу на податкове повідомлення - рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової податкову, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;
ознайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом державної податкової служби, який розглядає скаргу;
бути присутньою при розгляді скарги;
користуватися послугами адвоката або представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати рішення про результати розгляду скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;
відкликати подану скаргу в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги. Відкликання скарги проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу.
Норма п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначає, що не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків. Тобто не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку податкове зобов’язання, яке обчислене самостійно платником податків та відображене ним же у податковій декларації (розрахунку). Вони вважаються узгодженими з дати подання декларації. Отже, якщо платник податків самостійно визначив суму податкового зобов’язання, то таке зобов’язання виникає не за рішенням органу податкової служби, а, відтак, не може бути оскаржене.
Варто також зазначити, що коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (розрахунку), такий платник податків зобов’язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.
У п. 56.12 ст. 56 Податкового кодексу України по окремих рішеннях контролюючого органу визначено більший строк оскарження. Якщо орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу.
Зазначений тридцятиденний термін для оскарження поширюється на:
- суми податкового зобов’язання із земельного податку, нарахованого громадянам - власникам земельних ділянок та землекористувачам;
- суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб, нарахованого фізичним особам - суб’єктам господарювання, громадянам, іноземним громадянам та особам без громадянства на підставі подання ними декларацій про очікувані або про фактично одержані доходи;
- рішення про:
– розподіл суми податкових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;
– встановлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов’язань платника податку, що реорганізовується;
– поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об’єднання інших платників податків, тощо.
Однак оскарження сум податкових зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб, визначених органом державної податкової служби за результатами виявлених перевірками недостовірних даних, заявлених суб’єктом господарювання у деклараціях про одержані доходи та здійснені витрати (іншими словами, коли перевіркою виявлені порушення податкового законодавства), здійснюється протягом десяти календарних днів, відлік яких починається з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу.
Податкові вимоги і рішення про: заборону здійснення операцій із заставленими активами платника податків; погашення податкових зобов’язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації; продаж активів, що перебувають у податковій заставі; самостійне визначення органами державної податкової служби складу активів, що підлягають продажу (акт опису); арешт активів; дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань за ініціативи органу державної податкової служби можуть бути оскаржені протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання такого рішення, або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу.
Суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства та законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, застосування яких законодавством віднесено до компетенції органів державної податкової служби, можуть бути оскаржені протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу.
Статтею 55 Конституції України та коментованим Кодексом платнику податків гарантоване право на судовий захист своїх прав та інтересів.
З урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак існує можливість продовження строків позовної давності на строк витрат часу на адміністративне оскарження. Коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, термін звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податку із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Адже судове рішення має вищу юридичну силу й не може бути оскаржене до будь-якого органу, крім як до вищої судової інстанції, якій підсудна така категорія справ.
Виходячи з цього, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком врегулювання спору.
Варто також зазначити, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України. Фактично цією нормою встановлений місячний термін – після проходження процедури адміністративного оскарження, протягом якого платник податків матиме право на судове оскарження.
Необхідно завважити, що порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та підставами стосовно платника податків або службових (посадових) осіб цього платника не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги такого платника, поданої до суду в порядку, визначеному законом.