Податковий кодекс україни

Вид материала

Кодекс

Содержание ГЛАВА 5. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійсн Контрольна діяльність податкових органів спрямована на досягнення низки цілей, серед яких важливо виокремити такі При аналізі податкового контролю необхідно звернути увагу на деякі особливості, що розкривають його зміст. Податковий контроль пов’язаний не тільки із грошовими, але й з матеріальними коштами. Природно, беруть участь останні в цьому пр Виходячи з вищевикладеного можна сформулювати основні завдання податкового контролю Механізм податкового контролю включає в себе Стаття 62. Способи здійснення податкового контролю Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний та наступний податковий контроль. Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль.

Подобный материал:

• Закону України "Податковий Кодекс України", 88.45kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 568.32kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 172.07kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 5240.64kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 20.22kb.
• Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 106.68kb.
• Податковий кодекс україни, 15353.9kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.

ГЛАВА 5. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення

61.1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

61.2. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

61.3. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Контроль є обов’язковим елементом будь-якої галузі державного управління. У статті 1 Лімської декларації керівних принципів контролю, прийнятій ІХ Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів (ІNТОSАІ) у 1977 році, зазначається, що організація контролю є обов’язковим елементом управління суспільними фінансовими коштами, оскільки таке управління тягне за собою відповідальність перед суспільством. Саме об’єктивні потреби держави та органів місцевого самоврядування у грошових коштах вимагають забезпечення повного і своєчасного їх надходження у вигляді податків і зборів (інших обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Податковий контроль є самостійним напрямом державного фінансового контролю. Податковий контроль, будучи різновидом фінансового, характеризується всіма принциповими рисами останнього й нарівні з іншими видами фінансового контролю забезпечує рух публічних коштів, бере участь у розподілі сукупного суспільного продукту. Особливістю податкового контролю є більш вузький предмет регулювання - формування публічних фондів, що й визначає затребуваність його на відповідних стадіях руху сукупного суспільного продукту. Фактично податковий контроль представлений на стадії формування й розподілу (перерозподілу) грошових фондів, чим і обумовлюється характер і сфера контрольованих дій. Характерним для нього є певна стадія фінансової діяльності – стадія мобілізації коштів до публічних грошових фондів. Забезпечення режиму суворого додержання приписів норм Податкового кодексу України зобов’язаними суб’єктами податкових правовідносин є головною метою податкового контролю. Від ступеня ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціально-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

Податковий контроль слід розглядати як функцію державного управління податковою системою. Діяльність контролюючих органів щодо забезпечення додержання Податкового кодексу України значною мірою визначає ефективність реалізації податкової політики держави та функціонування всієї податкової системи.

Контрольна діяльність податкових органів спрямована на досягнення низки цілей, серед яких важливо виокремити такі:

1. забезпечення додержання Податкового кодексу України суб’єктами, що реалізують податковий обов’язок або забезпечують його реалізацію;
   
2. попередження правопорушень у податковій сфері;
   
3. виявлення порушень Податкового кодексу України та застосування до винних осіб відповідних заходів юридичної відповідальності.
   

Указані цілі загалом визначають зміст податкового контролю, який слід визначити як діяльність спеціально уповноважених державних органів щодо забезпечення додержання зобов’язаними суб’єктами податкових правовідносин Податкового кодексу України.

Податковий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів в оподаткуванні, що відображає раціональне співвідношення, тенденції формування публічних грошових фондів за рахунок надходжень від податків і зборів. Керуючись одним із постулатів теорії фінансів, можна охарактеризувати податковий контроль як форму реалізації контрольної функції фінансів, що являє собою сукупність дій з перевірки поведінки зобов’язаних суб’єктів щодо виконання обов’язків, пов’язаних з оподаткуванням. Якщо основу контролюючої функції фінансів становить рух фінансових ресурсів у централізованій і децентралізованій формах, то реалізацією контролюючої функції стосовно оподаткування є контроль за надходженням коштів до публічних грошових фондів. Саме за цим рухом і здійснюється публічний контроль у сфері оподатку­вання.

Характеризуючи податковий контроль було б помилковим зводити його тільки до контролю за повною й своєчасною сплатою податків. Насправді, податковий контроль охоплює більш широкий спектр відносин, що включають в себе і відносини по податковому обліку й податковій звітності, тобто податковий контроль пов’язується з податковим обов’язком у широкому змісті слова.

Податковий контроль являє собою різновид спеціального державного контролю, здійснюваного як діяльність податкових органів і їх посадових осіб із забезпечення законності, фінансової дисципліни й доцільності при мобілізації централізованих і децентралізованих грошових фондів і пов’язаних з ними мате­ріальних коштів. Таким чином, податковий контроль слід розглядати як особливий вид державного фінансового контролю, що здійснюється на стадії формування публічних грошових фондів спеціально уповноваженими суб’єктами (органами державної податкової служби та іншими контролюючими органами), спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами та іншими суб’єктами, що забезпечують реалізацію податкового обов’язку, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Досліджуючи системний характер податкового контролю як складового елемента державного управління податковою сферою, в його структурі виокремлюють кілька основних елементів: суб’єкт податкового контролю; об’єкт контролю; способи і методи (методики) контролю; документи контролю; заходи податкового контролю та порядок їх здійснення.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року (із подальшими змінами та доповненнями) найважливішим завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. З метою організації ефективної контрольної діяльності органів державної податкової служби в Україні створюються загальнодержавні системи обліку платників податків, формується база нормативно-правових актів, що визначають методику ведення бухгалтерського (податкового) обліку фінансово-господарських операцій платників податків, а також форми документів податкової звітності, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Чинне податкове законодавство визначає статус суб’єктів податкового контролю з урахуванням принципу розмежування їх компетенції. Згідно з п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України перелік контролюючих органів включає органи, які наділені відповідною предметною компетенцією:

1. органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім окремих податків, які відповідно до податкового законодавства справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;
   
2. митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
   

Об’єктом податкового контролю слід вважати діяльність платників податків, податкових агентів, інших суб’єктів у процесі реалізації ними податкового обов’язку, а саме: правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), надання податкової звітності.

При аналізі податкового контролю необхідно звернути увагу на деякі особливості, що розкривають його зміст.

1. Це спеціальний державний контроль, з аналізу якого випливає, що він здійснюється:
   

а) спеціальними суб’єктами, наділеними державою особливою компетенцією саме в галузі оподаткування;

б) відносно спеціального об’єкта - централізованих і децентра­лізованих грошових фондів.

2. Він включає в себе контроль за дисципліною у сфері оподат­кування. Це припускає широкий підхід до змісту податкового контролю. На перший погляд може здатися, що він зводиться тільки до контролю за коштами, однак це не так. Податковий контроль охоплює й повноваження, не пов’язані безпосередньо з переміщенням грошових коштів. Наприклад, платник податків вчасно й у повному обсязі заплатив податки, але не надав до встановленого терміну податкову декларацію, тобто не реалізував один зі своїх імперативних обов’язків, і це неодмінно буде об’єктом податкового контролю. Податкова дисципліна означає чітке дотримання встановлених приписів, порядку формування централізованих і децентралізова­них грошових фондів. Вимоги, умови податкового контролю поширюються на підприємства всіх форм власності, причому йому підлягають не тільки погано працюючі підприємства, але й такі, що мають нормальні результати господарської діяльності. У такий спо­сіб формується і єдиний підхід, цілісність податкового контролю.
   
3. Податковий контроль характеризується чіткою цілеспрямованістю. Насамперед мова йде про спрямованість об’єкта контролю, на що зверталася увага вище. Але важливо враховувати й цільовий характер руху грошових фондів в умовах публічного регулювання, коли грошові ресурси закріплюються за фондами, що фінансують чітко визначені цілі й нецільова їх витрата обмежена імперативними заборонами. Акцентуючи увагу на контролі за дотриманням податкового законодавства, що відповідає поведінці зобов’язаних осіб, слід зазначити, що зміст податкового контролю пов’язується в основному з аналізом руху грошових коштів від платників до бюджетів, з формуванням доходів держави й територіальних громад за рахунок надходжень від податків і зборів. Однак пов’язувати податковий контроль винятково з доходами не зовсім вірно. Дійсно, щодо владних суб’єктів він націлений на контроль за формуванням їхніх доходів, тоді як для зобов’язаних осіб при здійсненні контролю важливо досліджувати категорію видатків.
   
4. Податковий контроль пов’язаний не тільки із грошовими, але й з матеріальними коштами. Природно, беруть участь останні в цьому процесі побічно, опосередковано:
   

а) як об’єкт визначення грошових обов’язків (приміром, в основі обчислення й сплати майнових податків лежить предмет оподаткування - певний майновий комплекс або його частина);

б) як кошти забезпечення грошових зобов’язань, коли відбувається реалізація певного майна, а за рахунок виручених коштів погашаються грошові обов’язки.

5. Податковий контроль виражає відносини влади й підпо­рядкування, що базуються на фіскальних функціях держави, особливістю реалізації яких є чітко виражений імперативний характер. В основі спеціального режиму реалізації фіскальної функції лежить надзвичайне становище держави й територіальних громад як власників коштів, що надходять до публічних фондів за рахунок податків і зборів, і як організаторів даних відносин.
   
6. Податковий контроль реалізується через сукупність активних дій як зобов’язаних, так і владних суб’єктів. Його реалізація пов’язана зі здійсненням повноважень, що мають активний характер, він не може виражатися в пасивному поводженні осіб. Причому, якщо безумовно активний характер його проявляється в діях контролюючих суб’єктів, то в поводженні контрольованих суб’єктів він сполучається з пасивним поводженням їх при реалізації права на податкову перевірку вповноважених органів.
   

Виходячи з вищевикладеного можна сформулювати основні завдання податкового контролю:

1. перевірка виконання податкових обов’язків платників;
   
2. перевірка правильності й своєчасності здійснення операцій, пов’язаних з оподаткуванням, підтримка й забезпечення дисципліни в сфері оподаткування;
   
3. усунення й попередження правопорушень у сфері оподат­кування, виявлення винних і притягнення їх до відпові­дальності.
   

Об’єктом податкового контролю є переважно грошові відносини, що виникають при формуванні публічних грошових ресурсів. При цьому об’єкт фінансового контролю необхідно відрізняти від предмета. Предметом же фінансового контролю є, фактично, первинна документація (бухгалтерські звіти, кошториси, баланси тощо), що свідчить і підтверджує рух контрольованих грошових фондів, своєчасну й повну реалізацію податкового обов’язку. У широкому розумінні слова об’єкт податкового контролю не обмежується тільки коштами. Він припускає й контроль за відповідність матеріальних, трудових, природних і інших ресурсів, оскільки саме вони лягають в основу визначення податкових обов’язків суб’єктів.

Механізм податкового контролю включає в себе:

1. об’єкт контролю - процеси формування централізованих і децентралізованих грошових фондів публічного характеру, повнота й своєчасність реалізації податкового обов’язку;
   
2. контрольованого суб’єкта - підприємства, установи, організації, фізичні особи, діяльність яких припускає участь у формуванні публічних грошових фондів, у яких виникають імперативні обов’язки щодо утворення таких фондів;
   
3. контролюючого суб’єкта-спеціальні державні органи, наділені компетенцією в галузі податкового контролю;
   
4. контролюючий процес - діяльність контролюючих суб’єктів, застосування ними відповідних методів, способів, спрямованих на досягнення цілей контролю;
   
5. методи контролю - способи перевірки, оцінки й аналізу відповідних елементів об’єкта контролю, дій контрольованих суб’єктів, їх відповідності встановленим нормам.
   

Завданням податкового контролю, в остаточному підсумку, є забезпечення економічної безпеки держави при формуванні центра­лізованих державних грошових фондів за рахунок надходжень від податків і зборів. Реалізація даного завдання, здійснення комплексу заходів, пов’язаних з податковим контролем включає:

1. спостереження за діяльністю контролюючих суб’єктів;
   
2. аналіз отриманої інформації, тенденцій, що намітилися, здійснення прогнозів;
   
3. вжиття заходів з попередження порушень законності й дисципліни;
   
4. облік конкретних правопорушень, аналіз їх причин і обставин;
   
5. припинення протиправної діяльності;
   
6. виявлення винних у здійсненні податкових правопорушень (як платників податків, так і працівників податкових органів) і притягнення їх до відповідальності.
   

Ці завдання можна зв’язати й із класифікацією етапів здійснення податкового контролю. Залежно від того або іншого етапу й будуть конкретизуватися завдання та характер дій контрольованого й контролюючого суб’єктів. Як етапи проведення податкового контролю можна виділити такі:

1. підготовка проведення податкового контролю:
   

а) визначення контрольованих і контролюючих суб’єктів;

б) визначення об’єкта контролю (у якості його може виступати різновид податкового обов’язку або виконання обов’язку за окремого виду податків тощо);

в) визначення строків проведення податкового контролю;

г) визначення цілей і завдань контрольних заходів.

2. реалізація контролюючих дій;
   
3. оформлення матеріалів податкового контролю:
   

а) проміжне - припускає необхідність реагування в ході проведення податкової перевірки, корегування повод­ження зобов’язаних осіб до завершення податкового контролю;

б) підсумкове - оформлення результатів податкового контролю, складання довідок або актів після закінчення контрольних дій.

4. реагування припускає розмежування реагування контро­люючого й контрольованого суб’єктів. У першому випадку, щодо поведінки контролюючого суб’єкта, мова може йти про
   трансформацію контролюючих відносин у відносини, що припускають настання відповідальності за порушення податкового законодавства (не виключається вжиття додат­кових заходів, передача матеріалів податкової перевірки органам, до компетенції яких безпосередньо не входять дані повноваження). У той же час, поводження контрольованого суб’єкта може припускати як дії по виправленню недоліків, виявлених у ході перевірки, так і застосування щодо нього заходів відповідальності.
   

Стаття 62. Способи здійснення податкового контролю

62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Податковий контроль здійснюється низкою способів, які мають обов’язкове законодавче закріплення. Спосіб податкового контролю – це сукупність конкретних організаційно-процесуальних заходів, які здійснюються уповноваженими суб’єктами в процесі контрольної діяльності. Таким способами є: податкові перевірки та звірки, облік платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, оперативно-бухгалтерський облік податкових надходжень, контроль за відповідністю витрат фізичних осіб їх доходам. Іншими способами податкового контролю виступають: отримання пояснень платників податків, податкових агентів; перевірка даних обліку і звітності; огляд приміщень і територій, що використовуються з метою отримання доходу (прибутку).

З точки зору теоретичного аналізу податкового контролю важливого значення набуває класифікація його видів. Відповідно до обраного критерію, податковий контроль можна класифікувати за кількома підставами.

Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний та наступний податковий контроль.

Попередній податковий контроль у часі передує здійсненню фінансово-господарської діяльності платників податків.

Цей вид контролю охоплює взяття на облік платників податків в органах державної податкової служби та органах фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З метою організації ефективного попереднього податкового контролю створюються різні державні реєстри платників податків, які містять систематизовану інформацію про них та забезпечують єдиний державний облік.

Поточний контроль здійснюється в процесі фінансово-господарської діяльності платників податків. Цей вид передбачає використання різних методів, серед яких слід виділити облік податкових надходжень до бюджетів та державних цільових фондів, перевірку правомірності використання податкових пільг, проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування.

Наступний контроль здійснюється за підсумками звітного податкового періоду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року (із подальшими змінами та доповненнями) державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль.

Проведення документального контролю передбачає отримання інформації щодо виконання податкового обов’язку на підставі аналізу документів (облікових, розрахункових документів, документальних форм податкової звітності), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Фактичний податковий контроль зумовлює використання контролюючими органами специфічних прийомів і способів, що дозволяють встановити фактичні дані щодо кількісних та якісних показників об’єктів оподаткування, їх відповідності даним податкового обліку. Відповідно до пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об’єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

У разі обрання критерієм класифікації місця проведення контрольних заходів, податковий контроль може бути камеральним (за місцезнаходженням податкового органу) або виїзним (за місцезнаходження платника податків або приміщень чи територій, відповідних об’єктів оподаткування).

Поряд із вказаними, фахівці виділяють й такі види податкового контролю: комплексний і тематичний, плановий і позаплановий, обов’язковий та ініціативний тощо.