Податковий кодекс україни

Вид материалаКодекс

Содержание


ГЛАВА 3. ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ Стаття 52. Податкова консультація
Зазначимо, що письмова податкова консультація не має сили нормативно-правового акта та не може суперечити чинним нормативно-прав
Податкова консультація має відповідати таким вимогам
Стаття 53. Наслідки застосування податкових консультацій
Строки розгляду письмових звернень встановлено Законом України №393/96-ВР «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року (із по
Подобный материал:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   92

ГЛАВА 3. ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Стаття 52. Податкова консультація


52.1. За зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

52.2. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

52.3. За вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі.

52.4. Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

52.5. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Ст. 67 Конституції України визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Але, поряд з цим обов’язком, платники податків – громадяни України, підприємства, установи та організації наділені певними правами, які дозволяють цивілізовано спілкуватися з працівниками податкових органів, зокрема отримувати консультації з питань оподаткування, спілкуватися з керівними працівниками податкових органів різних рівнів тощо. Таким чином, податківці працюватимуть на упередження порушень Податкового кодексу України та допомагатимуть платнику податків шляхом надання консультацій, адже один із пріоритетів податкової служби – забезпечення добровільної сплати податків.

Отже, кожен платник податків – громадянин України, особа без громадянства чи іноземець мають право звернутись до органів державної податкової служби України для отримання консультації з питань практичного використання норм податкового права.

Ухвалення Податкового кодексу України принесло зміни у всі сфери професійної діяльності державної податкової служби. Не оминули ці зміни і проведення індивідуальної роз’яснювальної роботи з платниками податків. Глава 3 Податкового кодексу присвячена податковим консультаціям, які замінили податкові роз’яснення. 

Відповідно до ст. 14.1.172 Податкового кодексу України податкова консультація – це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. За вибором податкова консультація надається в письмовій або усній формі. Вона має індивідуальний характер і може бути застосована виключно адресатом такої податкової консультації у зв’язку з тим, що застосування податкової консультації іншими платниками податків Податковим кодексом України не передбачено.

Зазначимо, що письмова податкова консультація не має сили нормативно-правового акта та не може суперечити чинним нормативно-правовим актам.

Органам державної податкової служби України надано право надавати податкові консультації виключно в межах своєї компетенції, зокрема з питань організації адміністрування податків та зборів визначених Податковим кодексом України, ведення податкової звітності, строків сплати, порядку обліку платників податків тощо. Контролюючі органи надають податкові консультації відповідно до їх компетенції щодо контролю та консультацій щодо питань стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів):
  1. митні органи – стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших платежів і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) їх з митної території України;
  2. установи Пенсійного фонду України – стосовно внесків до цього фонду;
  3. податкові органи – стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім віднесених до компетенції митних органів, установ Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України.

Слід мати на увазі, що Податковий кодекс України закріпив норму, за якою податкові консультації за запитами платників податків, громадян, осіб без громадянства та іноземців контролюючими органами надаються на безоплатній основі.

Податкова консультація має відповідати таким вимогам:

а) надається виходячи з принципів оподаткування, викладених у Податковому кодексі України, економічного змісту податку, збору (обов’язкового платежу);

б) цей документ повинен називатися «податкова консультація» та містити в назві посилання на конкретний пункт конкретної статті нормативно-правового акта, який він роз’яснює;

в) податкові консультації повинні бути оформлені відповідним наказом контролюючого або іншого державного органу за підписом першої особи (або особи, яка виконує її обов’язки) зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.

Таким чином, запровадження нового порядку надання податкових консультацій, що закладений у коментованому Податковому кодексі, має значно поліпшити взаємовідносини органів державної податкової служби з платниками податків, адже Податковим кодексом України запроваджується індивідуальний підхід до розгляду кожного звернення платника податків. Слід також відзначити, що податківці змінили саму філософію консультацій, які повинні стати вказівками щодо практичного застосування норм податкового законодавства. Тож переваги введення такої форми спілкування податкової з платниками податків для останніх абсолютно очевидні.

Стаття 53. Наслідки застосування податкових консультацій


53.1. Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

53.2. Виключено.

53.3. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

При письмовому зверненні платників податків обробляються лише запити про надання будь-якої податкової інформації або прохання пояснити ті чи інші питання оподаткування. Листи із скаргами або інша ділова кореспонденція канцеляріями податкових органів направляється до відповідних підрозділів податкової служби відповідно до їх компетенції. Таким чином, відбувається первинний облік кореспонденції та її сортування, встановлюється загальний контроль за термінами розгляду звернень. Вторинний облік кореспонденції здійснюється безпосередньо в самих підрозділах по роботі з платниками податків, де кореспонденція реєструється, визначаються відповідальні посадові особи за її розгляд і підготовку відповідей. Одночасно з реєстрацією проводиться детальний аналіз звернень, результати якого використовуються для прийняття відповідних управлінських рішень. Так, наприклад, збільшення кількості звернень з одного питання свідчить про недоліки інформаційної й масово-роз’яснювальної роботи. У зв’язку з цим керівництвом приймається рішення про проведення позачергового семінару з цього питання чи підготовку відповідних публікацій, виступів у ЗМІ тощо.

Як правило, серед спеціалістів, які розглядають звернення платників, існує спеціалізація за видами податків та зборів (обов’язкових платежів), що забезпечує більш оперативну і якісну підготовку відповідей. Для консультацій можуть залучатися спеціалісти галузевих відділів податкових органів.

Якщо для підготовки відповіді необхідна додаткова інформація, спеціалісти підрозділів зв’язуються з платником телефоном або просять подати податковому органу необхідну додаткову документацію.

Якщо питання порушені у зверненні, знаходяться поза компетенцією податкового органу, що розглядає це звернення, то ним спрямовується відповідний запит до вищого податкового органу.

Цей напрям діяльності підрозділів по роботі з платниками – один із найскладніших. Він вимагає досить великого адміністративного й висококваліфікованого кадрового ресурсу.

Строки розгляду письмових звернень встановлено Законом України №393/96-ВР «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року (із подальшими змінами та доповненнями).

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більш одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше, ніж через 15 днів від часу їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені питання неможливо, заступник керівника податкового органу відповідно до розподілу функціональних обов’язків встановлює термін, необхідний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не повинен перевищувати 45 днів.

Тривалий час виникало багато непорозумінь щодо застосування податковими органами фінансових санкцій до платників податків, які користувалися письмовими консультаціями податкових органів, що суперечили тлумаченню цих питань Державною податковою службою України, або консультаціями, які пізніше були скасовано. Ст. 53 Податкового кодексу України визначила, що платник податків звільняється від відповідальності, якщо він діяв згідно з наданою консультацією. Застосування положення цієї статті не передбачає звільнення платника податків від податкового зобов’язання, яке виникло після скасування, відміни чи уточнення податкової консультації.

У разі незгоди із діями посадових осіб органів державної податкової служби, платник податків має право на звернення до судових органів за захистом своїх прав та свобод.

Тож, якщо платник податків вважає, що податкова консультація надана контролюючим органом всупереч чинному законодавству, створює перешкоди для здійснення його підприємницької діяльності, встановлює нові правові норми, які прямо не передбачені в чинному податковому законодавстві, він може в судовому прядку оскаржити законність її видання. Визнання судом податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації.