Податковий кодекс україни
| Вид материала | Кодекс |
- Закону України "Податковий Кодекс України", 88.45kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 568.32kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 172.07kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 5240.64kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 20.22kb.
- Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 106.68kb.
- Податковий кодекс україни, 15353.9kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань
43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
43.3. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
43.4. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.
На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів та Державного казначейства № 974/1597/499 від 21 грудня 2010 року затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань. Цей Порядок регламентує взаємовідносини органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань.
Дія Порядку не розповсюджується на:
а) відшкодування податку на додану вартість;
б) повернення платникам податків сум акцизного податку, сплачених на підставі пп. пп. 222.1.2 та 222.1.3 п. 222.1, пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222, ст.ст. 225 та 229 розд. IV Податкового кодексу України, крім сум акцизного податку, сплачених за придбання акцизних марок, у разі повернення їх продавцям відповідно до п. 226.16 ст. 226 розд. IV Податкового кодексу України;
в) виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.
У Порядку терміни вживаються у значенні, визначеному в Податковому кодексі України та Бюджетному кодексі України.
Відповідно д п. 3 Порядку у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
У разі коли у поточному році порівняно з минулим роком згідно із законодавством відбулася зміна напряму зарахування податку (збору) до бюджету, повернення платнику податку відповідної суми помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов’язання здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, що підлягає поверненню.
Якщо платіж, що повертається, сплачено до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з законодавством не передбачено серед джерел формування бюджетів у поточному бюджетному році, повернення здійснюється з рахунків, на яких обліковуються кошти від зарахувань інших надходжень відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно п. 6 Порядку заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.
Обов’язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:
- на поточний рахунок платника податку в банку;
- на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з
інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету;
- готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника
податків рахунку в банку.
Орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державної казначейської служби України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань.
За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державної казначейської служби України.
За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.
Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.
Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державної казначейської служби України.
П. 8 Порядку містить припис, за яким орган державної податкової служби несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі територіальному органу Державної казначейської служби України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету.
Висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань реєструються органами Державної казначейської служби України в Журналі обліку висновків, який ведеться на паперових носіях або в електронному вигляді (додаток 4).
На підставі отриманих висновків органи Державної казначейської служби України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 226 від 10 грудня 2002 року (в редакції Наказу Державного казначейства України № 181 від 29 травня 2008 року).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум
грошових зобов’язань готівкою фізичним особам, що не мають
рахунків у банках, за п. 11 Порядку здійснюється органами Державної казначейської служби України:
- з відповідних рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби України в банках, уповноважених згідно з укладеними договорами здійснювати виплату готівки на підставі чека, виписаного на ім’я фізичної особи;
- з рахунків банків, уповноважених згідно з укладеними
договорами здійснювати виплату готівки за реєстром одержувачів коштів (далі - Реєстр), підготовленим органом державної податкової служби, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню;
- поштовим переказом на адресу, визначену у заяві платника
податків або у податковій декларації фізичної особи, через
підприємства поштового зв’язку за Реєстром, підготовленим органом державної податкової служби.
Орган Державної казначейської служби України протягом п’яти робочих днів повідомляє орган державної податкової служби про перерахування сум помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань на рахунки банків та до підприємств поштового зв’язку, уповноважених здійснювати готівкові розрахунки з платниками податків, після чого орган державної податкової служби у строк не пізніше п’яти робочих днів повідомляє платників податків про можливість отримання належних їм коштів.
Оплата послуг банків та підприємств поштового зв’язку при поверненні платникам податків готівкою помилково та/або надміру сплачених (утриманих) сум грошових зобов’язань здійснюється за рахунок коштів бюджету, з якого повертається цей податок.
Відповідно до п. 12 Порядку надміру утримана (сплачена) сума податку на доходи фізичних осіб підлягає поверненню платнику податку протягом 60 календарних днів від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації на поточний рахунок, вказаний у податковій декларації, у разі його наявності у платника податку, або на рахунок банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або на рахунок підприємства поштового зв’язку за податковою адресою платника податку, зазначеною в податковій декларації.
Якщо останній день строку виплати зазначеної суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку такої виплати є перший за ним робочий день.
Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Державної казначейської служби України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органами державної податкової служби податкової декларації.
Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб готівкою здійснюється:
- на підставі чека на одержання готівки, виписаного на ім’я
фізичної особи;
- на підставі Реєстру, складеного органом державної податкової
служби у чотирьох примірниках, у якому зазначаються: прізвище,
ім’я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової
картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, та дата отримання податкової декларації (при поверненні через підприємства поштового зв’язку додатково зазначається податкова адреса одержувача коштів, зазначена у податковій декларації).
Один примірник Реєстру, підписаний керівником органу державної податкової служби або його заступником, а також працівником, який його виписав, і скріплений печаткою, разом з двома примірниками Реєстру (без підписів та скріплення печаткою) та висновком, погодженим відповідним місцевим фінансовим органом, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку передаються до органу Державної казначейської служби України. Крім того, органу Державної казначейської служби України надається один примірник Реєстру в електронному вигляді.
Орган Державної казначейської служби України перевіряє правильність оформлення всіх документів, готує платіжне доручення на повернення коштів фізичним особам готівкою та здійснює повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державної казначейської служби України. У платіжному дорученні зазначаються реквізити банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або реквізити підприємства поштового зв’язку, з рахунку якого будуть сплачуватися перекази одержувачам.
Два примірники Реєстру підписуються керівником органу Державної казначейської служби України (його заступником) і головним бухгалтером та скріплюються печаткою, після чого один примірник одночасно з перерахуванням коштів передається до установи банку або підприємства поштового зв’язку, які здійснюватимуть повернення платникам податку надміру утриманого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб готівкою згідно з зазначеним Реєстром, а другий примірник Реєстру залишається в органі Державної казначейської служби України.
Оплата послуг банків та підприємств поштового зв’язку при поверненні платникам податків надміру утриманого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб здійснюється за рахунок коштів бюджету, з якого повертається цей податок.
Додаток 1
до Порядку взаємодії органів
державної податкової служби,
місцевих фінансових органів
та органів Державного
казначейства України
в процесі повернення
платникам податків помилково
та/або надміру сплачених сум
грошових зобов’язань
Штамп органу державної
податкової служби
ВИСНОВОК
N _______ від "___" ______ 20___ року
_________________________________________________
(найменування органу державної податкової служби)
щодо заяви або результатів розрахунку за загальним річним
оподатковуваним доходом фізичної особи __________________________
_________________________________________________________________
(дата та номер реєстрації в органі державної податкової служби
податкової декларації)
платника податків _______________________________________________
(найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної
особи або
_________________________________________________________________
прізвище, ім’я та по батькові та реєстраційний номер облікової
картки платника податків - фізичної особи
(серія та номер паспорта)*, його податкова адреса**)
про повернення з бюджету ________________________________________
(назва податку, збору та код
класифікації доходів бюджету)
на суму _________________________________________________________
(цифрами та словами)
За даними особового рахунку та/або інших документів
(зазначити) ___________________________________
у платника податків станом на "___"______ 20__ року обліковується
помилково та/або надміру сплачений ______________________________
_________________________________________________________________
(назва податку, збору та код класифікації доходів бюджету)
у сумі __________________________________________________________
(цифрами та словами)
що утворився з "___" ______ 20___ року та зарахований на рахунок
N ________________
за _____________________, відкритий в _________________________ ,
(код класифікації (найменування, реквізити
доходів бюджету) органу Державного
казначейства України)
платіжним дорученням від "___" ________ 20__ року N _____.
Зазначена сума підлягає:
1. Перерахуванню на поточний рахунок платника (код виду
сплати 107) _______________, відкритий __________________________
(найменування, реквізити
банку)
2. Перерахуванню на рахунок N ___________________________ бюджету
(вид бюджету)
_________________________________________________________________
(найменування, реквізити органу Державного казначейства
України)
на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших
платежів (код виду сплати 108).
3. Поверненню готівковими коштами через банки або підприємства
поштового зв’язку платникам згідно з реєстром одержувачів коштів
N _______, що додається (код виду сплати 107).
4. Поверненню готівковими коштами за чеком у разі відсутності у
платника податків рахунку в банку.
_______________
* Заповнюється для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків та повідомили про це
відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у
паспорті.
** Заповнюється у разі повернення надміру утриманого
(сплаченого) податку на доходи фізичних осіб.
Керівник (заступник керівника)
органу державної податкової служби ___________________________
(підпис, П.І.Б.)
М.П.
Погоджено:
Керівник місцевого фінансового органу ___________________________
(підпис, П.І.Б.)
М.П.
Додаток 2
до Порядку взаємодії органів
державної податкової служби,
місцевих фінансових органів
та органів Державного
казначейства України
в процесі повернення
платникам податків помилково
та/або надміру сплачених сум
грошових зобов’язань
____________________________
(найменування органу
державної податкової служби)
Реєстр висновків
за платежами, належними державному бюджету,
від "___" ____________ 20__ року № ____
| № з/п | Висновок | Платник податку | Сума (грн.) | Примітки | ||
| номер | дата | код за ЄДРПОУ та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта)* | найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичної особи) | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
Кількість висновків: _____________шт.
_______________
* Заповнюється для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків та повідомили про це
відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у
паспорті.
Керівник органу державної
податкової служби ________________ ________________
(підпис) (П.І.Б.)
М.П.
Отримав ______________________ ____________ ________________
(підпис представника (дата) (П.І.Б.)
органу Державного
казначейства України)
Додаток 3
до Порядку взаємодії органів
державної податкової служби,
місцевих фінансових органів
та органів Державного
казначейства України
в процесі повернення
платникам податків помилково
та/або надміру сплачених сум
грошових зобов’язань
___________________________
(найменування органу
державної податкової служби
Реєстр висновків
за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами,
від «___» ____________20__ року № ____
| N з/п | Висновок | Платник податку | Сума (грн.) | Примітки | ||
| номер | дата | код за ЄДРПОУ та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта)* | найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичної особи) | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
Кількість висновків: _____________ шт.
_______________
* Заповнюється для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків та повідомили про це
відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у
паспорті.
Керівник органу державної
податкової служби ________________ ________________
(підпис) (П.І.Б.)
М.П.
Отримав ______________________ ____________ _______________
(підпис представника (дата) (П.І.Б.)
місцевого фінансового
органу)
Отримав ______________________ ____________ _______________
(підпис представника (дата) (П.І.Б.)
органу державної
податкової служби
Отримав ______________________ ____________ _______________
(підпис представника (дата) (П.І.Б.)
органу Державного
казначейства України
Додаток 4
до Порядку взаємодії органів
державної податкової служби,
місцевих фінансових органів
та органів Державного
казначейства України
в процесі повернення
платникам податків помилково
та/або надміру сплачених сум
грошових зобов’язань
_______________________________
(найменування органу Державного
казначейства України)
Журнал обліку висновків
| N з/п | Висновок | Платник податку | Код бюджетної класифікації доходів та назва платежу, що повертається | Сума до повернення | Підлягає перерахуванню | Номер, дата платіжного доручення | |||
| номер | дата | код за ЄДРПОУ та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта)* | найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичної особи) | з рахунку | на рахунок | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| | | | | | | | | | |
____________
_______________
* Заповнюється для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків та повідомили про це
відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у
паспорті.
Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності
44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
44.2. Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Платники податку на прибуток, що оподатковуються за ставкою нуль відсотків та відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.
Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
44.3. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
44.4. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
44.5. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
44.6. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
44.7. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
44.8. Відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.
Податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, його що представляє) і податкового органу по складанню, веденню й здачі документів установленої форми, які містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище й фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету. Податкова звітність здійснюється платником податку (або його представником, податковим агентом) самостійно й подається в податкові органи за підсумками звітного періоду у встановлений цим Кодексом строк.
Податкова звітність здійснюється шляхом подачі платником податків податкової документації - документів, що містять відомості про обчислення й сплату податку. Інші відомості не можуть бути предметом податкової документації й податкові органи не мають права вимагати від платника податків надання відомостей, не передбачених Податковим кодексом України, або подання податкової документації до настання строків звітності. Обов’язок щодо податкової звітності покладається на платника податків, якщо згідно відповідного розділу Податкового кодексу України, який регулює відносини щодо окремого податку, платник податків має обов’язок щодо сплати податку.
Платник податків не подає податковому органу податкової звітності в таких випадках:
- якщо звітність про виконання податкового обов’язку подає податковий агент;
- якщо платник податків входить до складу консолідованої групи платників податків за податками, звітність щодо яких подається головним підприємством.
Податкову звітність платник податків може подавати безпосередньо податковому органу або направлятися йому поштою. При направленні податкової звітності днем подачі її вважається день поштового відправлення. Неподання платником податків податкової звітності в строк не звільняє його від обов’язку подання цієї звітності. Податковий орган вправі відмовити в прийомі податкової звітності тільки у разі неправильного її оформлення із викладом письмового обґрунтування відмови в прийнятті податкової звітності.
Податкова звітність повинна базуватися на даних податкового обліку доходів і видатків платника податків. Відомості про результати діяльності й майновий стан платника податків повинні мати грошове вираження в національній валюті України.
Строки податкової звітності встановлюються по кожному податку окремо. Першим днем подання податкової звітності вважається день, що слідує за днем закінчення звітного періоду. У випадках, якщо останній день подання податкової звітності є вихідним або святковим, днем подання звітності вважається перший робочий день, що слідує за вихідним (святковим) днем.
У вузькому значенні слова податкова звітність являє собою сукупність податкових документів, що фіксують обчислення податку й визначення суми, що підлягає до сплати. Податкові документи складаються із чотирьох груп.
- Розрахунково-декларативна документація - документи, у яких фіксуються податкові розрахунки й суми податків. По кожному податку існує єдиний розрахунковий документ, що подається платником податків до податкового органу у встановлений законодавством строк. У розрахунково-декларативних документах вказуються строки, база оподаткування, податкові пільги, розмір податкової ставки.
- Довідкова документація - документи, які містять довідкові відомості, що деталізують дані для обчислення податків, якими розшифровуються або обґрунтовуються податкові розрахунки. Така документація поділяється на: документи, необхідні для обчислення податків; документи довідкового характеру, що не впливають на обчислення сум податків.
- Облікова документація - документи, що є зведеними формами
податкового обліку. Так, первинні документи бухгалтерського обліку, накопичуючись і систематизуючись у податковому обліку, підлягають узагальненню за певний період. Після цього в згрупованому виді документи визначають суму податків, що підлягають внесенню до бюджетів.
- Податкові повідомлення - документи, які направляють податкові органи платникам податків, інформуючи їх про строки й суми податку, що підлягає сплаті (або доплаті). Уперше в СРСР повідомлення з’явилися в 1934 році на заміну так званих окладних листів по сільськогосподарському податку.
Первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року (із подальшими змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Усі документи складаються з окремих елементів, що мають назву «реквізит». У перекладі з латинської мови це слово означає «необхідне, потрібне». Реквізит – це обов’язкові (вихідні) дані як елементи правильного оформлення офіційних документів. Закріплення за реквізитом постійного місця полегшує роботу з документом, пришвидшує процес його опрацювання. Реквізити в документі розміщуються відповідно до його призначення.
Склад реквізитів документів визначений Державним стандартом України 4163-2003, чинним від 01 вересня 2003 року. Готуючи та оформлюючи документи, використовують такі реквізити:
- зображення Державного герба України, герба Автономної Республіки Крим;
- зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування);
- зображення нагород;
- код організації;
- код форми документа;
- назва організації вищого рівня;
- назва організації;
- назва структурного підрозділу організації;
- довідкові дані про організацію;
- назва виду документа;
- дата документа;
- реєстраційний індекс документа;
- посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який відповідають;
- місце складання або видання документа;
- гриф обмеження доступу до документа;
- адресат;
- гриф затвердження документа;
- резолюція;
- заголовок до тексту документа;
- відмітка про контроль;
- текст документа;
- відмітка про наявність додатків;
- підпис;
- гриф погодження документа;
- візи документа;
- відбиток печатки;
- відмітка про засвідчення копії;
- прізвище виконавця і номер його телефону;
- відмітка про виконання документа і направлення його до справи;
- відмітка про наявність документа в електронній формі;
- відмітка про надходження документа до організації;
- запис про державну реєстрацію.
Для кожного формату (А 4 та А 5) встановлюються два варіанти розміщення реквізитів: кутовий і поздовжній.
Регістри призначені для систематизації даних бухгалтерського обліку, для складання фінансової звітності. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Нововведенням Податкового кодексу України є обов’язок платників податків забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
При цьому згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків відповідних випадках, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених строків.
Таким чином, «втрата» документів з метою ухилення від оподаткування буде неможливою.
Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України цілком суперечить (або просто є іншим) пп. 139.1.9 Податкового кодексу України, який регулює дії при втраті або знищенні документів платником податків. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об’єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 % облікової ставки Національного банку України.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення
Стаття 45. Податкова адреса
45.1. Платник податків - фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
45.2. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
Згідно із ст. 3 Закону України № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року місцем проживання фізичної особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. При цьому відомості про місце проживання мають бути внесені до паспортного документу з зазначенням адреси житла та внесення цих даних в реєстраційний облік, що здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Оскільки, згідно п. 45.1 ст. 45 цього Кодексу, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби, а на облік як платник податків вона береться за адресою (місцем проживання), відомості про яку вказані у паспортному документі такої особи, податковою адресою платника податків – фізичної особи буде та адреса, яка зазначена у паспорті (чи документі, що його замінює), за якою вона перебуває на реєстраційному обліку в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань реєстрації.
Спеціальна норми цього ж пункту коментованої статті Кодексу про те, що платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси, випливає із загальної норми чинного законодавства, за якою фізична особа може перебувати на реєстраційному обліку тільки в одній адміністративно-територіальній одиниці.
Згідно п. 45.2 коментованої статті Кодексу, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до статті 89 Цивільного кодексу України дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Адреса місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру та в бланк свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Державна реєстрація юридичних та фізичних осіб – підприємців проводиться державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця.
Відтак, податковою адресою юридичної особи вважається адреса, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). При зміні місцезнаходження платник податків зобов’язаний подати державному реєстратору документи для внесення змін до Єдиного державного реєстру, про що повідомити відповідний територіальний орган державної податкової служби.