Податковий кодекс україни
| Вид материала | Кодекс |
- Закону України "Податковий Кодекс України", 88.45kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 568.32kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 172.07kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 5240.64kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 20.22kb.
- Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 106.68kb.
- Податковий кодекс україни, 15353.9kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
- Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
Стаття 49. Подання податкової декларації до органів державної податкової служби
49.1. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
49.2. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.
49.3. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
49.4. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
49.5. У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею.
49.6. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.
Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
49.7. Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
49.8. Прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
49.9. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;
49.9.2. у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
49.10. Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється.
49.11. У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, - протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;
49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
49.12. У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
49.12.1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
49.12.2. оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
49.13. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
49.14. За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою органу державної податкової служби цієї статті в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону.
За результатами такого розслідування винна посадова особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до закону.
49.15. Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, вважається неподаною.
49.16. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
49.17. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за процеси інформатизації в Україні, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов’язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов’язкового державного страхування.
Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.
Опис форматів (стандартів), структура електронних документів, що забезпечує подання електронної звітності до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності", повинні розміщуватися та підтримуватися в актуальному стані на безоплатній для користувачів основі на загальнодоступних інформаційних ресурсах Міністерства фінансів України та тих органів державної влади, до яких обов’язковість подання звітності встановлена законодавством.
Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" та всі її компоненти є державною власністю.
За допомогою автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" або її компонентів можуть надаватися інші послуги.
49.18. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;
49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
49.19. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.
Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.
49.20. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
49.21. Якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.
Традиційно податкова декларація як форма податкової звітності відповідає такому порядку сплати податку, при якому обов’язок по його сплаті покладається безпосередньо на платника. У більшості випадків податкова декларація має характер податкового розрахунку, відповідно до якого платник податків вчасно сплачує податок. Податкова декларація подається податковому органу у двох екземплярах, один із яких вертається платникові з позначкою посадової особи податкового органу про дату її прийняття. Підпис посадової особи має бути посвідчений..
У відповідності з Податковим кодексом України платник податків самостійно обчислює суму податкового обов’язку, яку вказує в податковій декларації.
Податкові декларації приймаються контролюючим органом без попередньої перевірки зазначених у них показників.
Якщо відповідно до правил податкового обліку та норм Податкового кодексу України, податкова звітність по окремому податку, збору (обов’язковому платежу) складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не подається.
Встановлення форм або методів обов’язкової податкової звітності, які передбачають подання зведеної інформації про окремі доходи, видатки, пільги, інші елементи податкових баз, які були раніше відображені в податкових деклараціях або розрахунках по окремих податках, зборах (обов’язкових платежах), не дозволяється, якщо інше не встановлено законами з питань оподаткування.
Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що
слідують за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року - протягом 60 календарних днів після
останнього календарного дня звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників прибуткового податку із
громадян - до 1 квітня року, що слідує за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) відповідно до Податкового кодексу України, така декларація подається в строки, визначені для базового податкового періоду.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
Платник податків має право вибрати один із трьох порядків подачі податкової декларації:
а) особисто (з позначкою про дату подачі на копії декларації) або через уповноважену особу (представника, чиї повноваження підтверджені документально);
б) поштою – шляхом відправлення рекомендованого листа з описом вкладення та повідомленням про вручення (в цьому випадку датою подачі декларації буде вважатися дата відправлення рекомендованого листа – за поштовим штемпелем,а факт отримання податковим органом підтверджуватиметься підписом уповноваженої особи такого органу на бланку повідомлення про вручення);
в) в електронному вигляді (з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідно до Законів України «Про електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис»).
Податковий орган не вправі відмовити в прийомі декларації. При цьому момент передачі й сам факт передачі декларації засвідчується позначкою на копії декларації. Це особливо важливо, оскільки виконання податкових обов’язків пов’язано з певними часовими рамками й податкова декларація має бути подана платником у чітко визначений термін.
Платник податків не має обов’язку по здачі податкової декларації, якщо обов’язок по обчисленню й сплаті податків або зборів покладено на податковий орган або податкового агента, податкового представника. При цьому податкова декларація повинна бути подана в податковий орган за місцем обліку платника податків. Затверджені форми податкових декларацій носять нормативно-правовий характер, що означає обов’язковість їх дотримання як для платника податків, так і для податкових органів.
Стаття 50. Внесення змін до податкової звітності
50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
50.2. Платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.
50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Якщо платник податків після подачі декларації виявив арифметичну помилку або описку, що призвела або могла призвести до заниження (завищення) розміру податку, що підлягає сплаті, він вправі подати податковому органу уточнену декларацію разом із відповідною заявою про це. Виявлення в ході податкової перевірки невідповідності відомостей, викладених у податкових деклараціях, позбавляє платника податків права на подання уточненої декларації. У цих випадках виявлені невідповідності повинні бути виділені в декларації, що подається за наступний податковий період.
Після подачі податкової декларації платник податків може виявити в ній неточності, неповноту або помилки. Якщо в цьому випадку сума податку занижена, то платник податків зобов’язаний внести в декларацію необхідні доповнення й зміни шляхом подачі відповідної заяви. Така заява прирівнюється до подачі нової декларації, зміст якої визначається як раніше поданою декларацією, так і наступними змінами, які були в неї внесені. В окремих випадках платник податків вправі відкликати свою податкову декларацію з податкового органу й представити нову. Всі зміни в декларації здійснюються на підставі заяви про зміни й доповнення, яку платник подає в податковий орган. Найважливішим моментом при цьому є фіксація дати подачі заяви, тому що це визначає порядок застосування санкцій. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за податкове правопорушення у випадках:
- подачі такої заяви до закінчення строк подачі заяви;
- подачі такої заяви після закінчення строку подачі заяви, але до строку сплати податку;
- подачі такої заяви після закінчення строку подачі заяви й сплати податку, коли платник податків подав заяву про внесення змін і доповнень у декларацію й сплатив суму податку й пені до вручення йому акта податкової перевірки. Необхідно враховувати, що це стосується тільки змін і доповнень у деклараціях за минулі звітні періоди.
Стаття 51. Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам
51.1. Податковий агент зобов’язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.
51.2. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29 вересня 2003 року (із змінами і доповненнями, внесеними Наказами Державної податкової адміністрації України № 500 від 30 серпня 2004 року, № 67 від 9 лютого 2005 року, № 352 від 19 серпня 2005 року, № 425 від 20 липня 2006 року)
| Відмітка про одержання (штамп ДПІ)
| УЗГОДЖЕНО Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 18 жовтня 2003 р. N 06-10/811 С. В. Буряк | ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 р. N 451 | |||||||||||||
| (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер платника податків або ідентифікаційний номер фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності) | | |
| ||||||||||||
| | | Форма N 1ДФ |
| ||||||||||||
| | | |||||||||||||
| | | ||||||||||||||
Податковий розрахунок
сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку
_____________________________________________________________________
(назва юридичної особи чи прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності)
(ідентифікаційний код органу державної податкової служби за ЄДРПОУ) | | __________________________________ (назва органу державної податкової служби) за _________________________ (звітний період) | | |||||||||||||||||||
| Працювало у штаті Працювало за сумісництвом |
| ПОРЦІЯ N |
| (заповнюється в органі державної податкової служби) | ||||||||||||||||||
| N з/п | Ідентифікаційний номер | Сума нарахованого доходу (грн. коп.) | Сума виплаченого доходу (грн., коп.) | Сума утриманого податку (грн., коп.) | Ознака доходу | Дата | Ознака подат. соц. пільги | Ознака (0, 1) | |||||||||||||||||||||||
| нарахованого | перерахованого | прийняття на роботу (дд/мм/рррр) | звільнення з роботи (дд/мм/рррр) | ||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |||||||||||||||||||||
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | х | | | х | | | | | | | | | х | х | х | х | х | |||||||||||||
| Кількість рядків |
| Кількість фізичних осіб |
| Кількість аркушів |
| | | |||||||||||||||||
| Керівник підприємства |
(ідентифікаційний номер керівника підприємства) | __________________ (підпис) | ___________________ (прізвище) | _______________ (тел.) |
| |||||||||||||||||||
| Головний бухгалтер |
(ідентифікаційний номер головного бухгалтера) | __________________ (підпис) | ___________________ (прізвище) | _______________ (тел.) | Наведена інформація є вірною | |||||||||||||||||||
| Фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності | __________________ (підпис) | | _______________ (тел.) | | ||||||||||||||||||||
| | _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Заповнюється службовими особами ОДПС | | ||||||||||||||||||||||
| М. П. |
|
| УЗГОДЖЕНО Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 18 жовтня 2003 р. N 06-10/811 С. В. Буряк | ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 р. N 451 |
| Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 р. за N 960/8281 |
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ (далі - Порядок) регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до Податкового кодексу України.
Дія Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Податкового кодексу України.
Подання податковими агентами податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за період, у який здійснювалась ліквідація (припинення діяльності) податкового агента, проводиться до оформлення його ліквідації (припинення діяльності).
Відповідно до п. 2.1 Порядку податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов’язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.
У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені) доходи.
Згідно п. 2.3 Порядку податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи - податкового агента (далі - органи державної податкової служби).
На непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується) розрахунок заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без замазок, закреслень, виправлень і уточнень. Указуються порядкові номери сторінок. Якщо в інформаційному рядку є незаповнені поля, вони заповнюються прочерками. Подання ксерокопії розрахунку не дозволяється.
За наявності комп’ютерної техніки податкові агенти формують і подають інформацію про доходи й утримані з них податки у вигляді файлу даних, який передається в електронному вигляді (можна на дискеті), та його роздрукованої копії (за формою розрахунку). Структура файлу визначена в додатку до цього Порядку. Друкована копія завіряється згідно з п. 5.4 Порядку.
Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до органу державної податкової служби. Другий - з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов’язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби, - повертається податковому агенту.
Реквізити податкового розрахунку, що заповнюються:
Навпроти напису «Стор.» податковим агентом проставляється номер сторінки податкового розрахунку.
Відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Новий звітний» чи «Уточнюючий» залежно від того, який податковий розрахунок подається.
Навпроти напису «Порція» працівником органу державної податкової служби, відповідальним за приймання розрахунку, проставляється номер порції при обов’язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби.
Ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ), реєстраційний (обліковий) номер платника податків (юридичної особи) або десятирозрядний ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів фізичної особи - податкового агента, який подає розрахунок. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8).
Відмічається відповідна клітинка «Юридична особа» або «Фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності».
«Працювало у штаті» - проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікових чисельностей штатних працівників облікового складу юридичної особи чи фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності згідно з Інструкцією із статистики зі статистики кількості працівників, затвердженою Наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28 вересня 2005 року (із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету статистики № 466 від 05 жовтня 2006 року).
«Працювало за сумісництвом» - кількість працівників за сумісництвом (крім внутрішніх сумісників) та за договорами цивільно-правового характеру в звітному періоді.
Назва юридичної особи чи прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи
Ідентифікаційний код органу державної податкової служби, куди подається розрахунок, за ЄДРПОУ.
Назва органу державної податкової служби, куди подається розрахунок.
«Звітний період» - відображається арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік.
У графі 1 «№ з/п№ відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється.
У графі 2 «Ідентифікаційний номер» відображається десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надається інформація в розрахунку.
У графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).
Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого прибуткового податку в графі 4а та сума перерахованого до бюджету прибуткового податку в графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками), незалежно від того, у якій формі або у якій валюті здійснювалося нарахування та виплата доходу.
У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством.
У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
У графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватися у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.
Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковими заповненнями графи 2 «Ідентифікаційний номер».
Графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі. Наприклад, особу звільнено 1 лютого 2011 року, знову прийнято 20 лютого 2011 року, знову звільнено 3 березня 2011 року і утретє прийнято 25 березня 2011 року. У такому разі в податковому розрахунку на особу потрібно заповнити один рядок з першою датою звільнення 1 лютого 2011 року у графі 7, другий рядок з датою прийняття 20 лютого 2011 року у графі 6 і датою звільнення 3 березня 2011 року у графі 7 та третій рядок з датою прийняття 25 березня 2011 року у графі 7.
У графі 6 «Дата прийняття на роботу» відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття 26 грудня 2010 року, то у графі 6 потрібно вказати «26.12.2010».
У графі 7 «Дата звільнення з роботи» відображається дата звільнення фізичної особи з роботи.
У графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно з чинним законодавством, за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді графа 8 заповнюється прочерком. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).
У графі 9 «Ознака (0, 1)» відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для нового звітного та уточнюючого податкових розрахунків.
У разі потреби довідники ознак доходів та ознак податкових соціальних пільг можуть доповнюватись Державною податковою службою України у випадку змін у чинному законодавстві України.
У останньому рядку розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4.
У кінці податкового розрахунку проставляються: кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість аркушів у розрахунку. При визначенні кількості заповнених рядків підсумковий рядок відповідно до підпункту 3.11 не враховується; десятирозрядний ідентифікаційний номер керівника підприємства, який подає розрахунок; десятирозрядний ідентифікаційний номер головного бухгалтера підприємства, який подає розрахунок.
Завіряється розрахунок згідно з пп. 5.4 Порядку.
«Дата подання» - проставляється дата подання розрахунку податковим агентом.
У кінці податкового розрахунку проставляються відмітки службових осіб органу державної податкової служби про внесення даних з податкового розрахунку до електронної бази податкової звітності (дата, підпис, прізвище, службові відмітки).
Відповідно до п. 45.1 Порядку коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом державної податкової служби.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення терміну приймання (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу) подається новий звітний податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення терміну приймання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди відповідно до Податкового кодексу України.
Порядок заповнення нового звітного і уточнюючого податкових розрахунків є однаковим і відрізняється лише заповненням відповідних клітинок «Новий звітний» або «Уточнюючий».
За п. 4.5 Порядку новий звітний та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з копії попередньо поданого податкового розрахунку. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами державної податкової служби до податкового агента.
Згідно пп. 4.5.1 Порядку для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - рядок на вилучення.
Відповідно до пп. 4.5.2 Порядку для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - рядок на введення.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію за правилами пп. 4.5.1 Порядку та ввести вірну інформацію за правилами пп. 4.5.2 Порядку, тобто, повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий - вносить вірну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на вилучення, а в другому - вказується «0» - рядок на введення.
Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють з обов’язковим заповненням їхніх десятирозрядних ідентифікаційних номерів - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Термін подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого терміну подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.
Релігійні організації, а також створені ними добродійні заклади повинні подавати податковий розрахунок на всіх платників податку.
Якщо юридична особа має філію або інший відокремлений підрозділ (далі - філія), які мають окремий ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та інше місцезнаходження, не такі як у головного підприємства, то податковий розрахунок на працівників філії потрібно подавати до органу державної податкової служби, де знаходиться філія. У разі відсутності у філії коду за ЄДРПОУ податковий розрахунок у вигляді окремої порції за філію подає головне підприємство до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Відповідно до п. 5.4 Порядку податковий розрахунок або друкована копія даних файлу на своєму останньому аркуші завіряється:
- для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;
- для фізичної особи - податкового агента - підписом особи, яка подає податковий розрахунок, а за наявності печатки - нею засвідчується.
Обов’язково мають бути вказані службові телефони керівника юридичної особи і головного бухгалтера або фізичної особи - податкового агента.
Податковий розрахунок, отриманий податковим органом від податкового агента, заповнений усупереч правилам, зазначеним у Порядку, а саме: якщо в ньому не зазначено обов’язкових реквізитів, його не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено (у разі наявності) печаткою податкового агента, - може бути не визнаний податковим органом як податковий розрахунок. При зверненні органу державної податкової служби до податкового агента з письмовою пропозицією надати новий податковий розрахунок, податковий агент може подати уточнюючий податковий розрахунок або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.