На пленарних засіданнях

У ВIВТОРОК, 20 ГРУДНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання повідомив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про виключення народного депутата Кирила Поліщука зі складу фракції "Регіони України".

Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони мали розглянути законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій) та проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік у повторному другому читанні. Але в цей час проходили консультації щодо узгодження позицій між представниками уряду і парламентського Комітету з питань бюджету. Тому на пропозицію головуючого народні депутати розглядали наступні у порядку денному за цими проекти законів.

Проект закону про газ (метан) вугільних родовищ доповів голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Леонід Байсаров. Він зазначив, що вугільні підприємства можуть забезпечити Україну не тільки вугіллям, але й газом. Світова практика і досвід багатьох країн показують, що можна не тільки успішно боротися з метаном, а й використовувати його у промислових цілях: на теплових електростанціях, металургійних і хімічних заводах, як пальне для автотранспорту і побутове паливо.

За його словами, законопроект закладає основу для створення і розвитку метановидобувної галузі, надасть можливість значно послабити залежність наших підприємств від постачання палива та енергетики з-за кордону. Розробка проекту випливає з вимог Кабінету Міністрів по підвищенню безпеки роботи на вугільних шахтах. В Україні практично не існує метанової індустрії, а окремі підприємства вугільної галузі, які самостійно розв'язують проблему метану, використовують при цьому не бюджетні кошти. Тому витрат з бюджету не буде. Навпаки, реалізація положень законопроекту забезпечить зменшення витрат бюджету за рахунок зменшення фінансування на ліквідацію наслідків аварії на вугільних шахтах, зменшення обсягів імпортування природного газу, скорочення відрахувань на фінансування екологічних програм, скорочення витрат на закупку енергетичних ресурсів для комунальних потреб та задоволення побутових потреб, створення нових робочих місць.

Говорячи про актуальну сьогодні тему забезпечення української економіки природним газом, доповідач навів приклад США, де успішно працюють технології, які дають можливість добувати його з родовищ як до розробки вугільних шарів, так і в процесі експлуатації. За даними Інституту газу США світовий видобуток вугільного метану в 2010 році повинен зрости до 610 млрд. кубометрів у рік. А це – 20 відсотків загального видобутку природного газу.

Для вугільної промисловості України, де метановий фактор –причина багатьох її проблем, це шлях найбільш оптимальний. За підрахунками вчених українська частина Донецького басейну містить до 20 трильйонів кубометрів метану. І вже зараз можливо добувати до трьох мільярдів кубометрів на рік.

При цьому не тільки розв'язується проблема безпеки праці гірників, а й добувається надійний екологічно чистий енергоносій. Тисяча кубометрів метану по тепловій здатності дорівнюється тонні найбільш калорійного вугілля. Тому прийняття запропонованого законопроекту є необхідним і вкрай важливим.

Цю пропозицію підтримала і більшість народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні. Законопроект було прийнято за основу 354-ма голосами.

Наступним розглядався проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців та військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.

Закладені у проекті норми передбачають законодавче врегулювання гарантії державної підтримки військовослужбовцям та членам їх сімей у правовій та соціальній сферах, окремі з яких були частково втрачені в останні роки, а також надання гарантій, пов'язаних з проходженням служби, зокрема з питань захисту їх прав, охорони здоров'я, надання медичної допомоги, отримання освіти, тощо.

Згідно з запропонованими змінами, держава зобов'язана посилити турботу про життєдіяльність названих категорій осіб, насамперед посилити їх всебічну підтримку в залежності від віку, стану здоров'я, соціального становища. Як свідчить аналіз, наведені у проекті закону питання соціального захисту дійсно потребують негайного врегулювання на рівні закону і позитивним кроком у розв'язанні проблем усунення неузгодженостей та суперечностей, що продовжують існувати в галузі законодавства з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Це обґрунтовується насамперед різким падінням престижності військової служби в Україні та необхідністю прискорення реформи воєнної організації держави.

Законопроект також був прийнятий за основу у першому читанні 269-ма голосами.

Після цього розглядався проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій). Виконувач обов'язки Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун нагадала, що цей проект нещодавно було прийнято у першому читанні. Згідно з внесеними змінами до чинного закону пропонується передати із Державного бюджету додаткову дотацію для Пенсійного фонду в розмірі 1 мільярд 600 мільйонів.

Доповідач також нагадала, що після суттєвого підвищення видатків Пенсійного фонду у зв'язку з підвищенням пенсій, в Пенсійному фонді виник певний дефіцит коштів. З метою недопущення невиплати відповідних пенсій для громадян було внесено і розроблено цей законопроект.

Л.Супрун повідомила, що станом на 19 грудня доповнень до цього законопроекту не надійшло, Комітет підтримав той текст, який був внесений на розгляд в першому читанні.

В. о. Голови Комітету запропонувала підтримати цей законопроект в другому читанні і в цілому.

Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій) в цілому 397-ма голосами.

Наступним розглядався проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік. Міністр фінансів Віктор Пинзеник доповів про основні параметри змін до проекту Державного бюджету на 2006 рік, підготовлені урядом разом з Бюджетним комітетом на повторне друге читання.

Міністр фінансів нагадав про принципові вимоги Верховної Ради, які зводились до трьох позицій: місцевих бюджетів, аграрного сектору та вугільної промисловості. Всі вони реалізовані в проекті бюджету.

Ресурс місцевих бюджетів збільшено на 9 мільярдів гривень, в тому числі і по загальному фонду на 5,6 мільярда. Безпосередньо на рахунки місцевих бюджетів зараховуватимуться кошти на централізовані заходи і програми в сумі 659 мільйонів гривень. На розвиток села спрямовується майже 11 відсотків видатків Державного бюджету без трансфертів Пенсійному фонду. З урахуванням уточнень, здійснених Бюджетним комітетом разом з урядом, обсяг коштів на підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва збільшено в 3,3 рази до 2 мільярдів гривень. Узгоджено також уточнену редакцію використання 1 мільярда гривень на кредитування інтенсивного введення господарства в АПК. Приріст видатків на підтримку вугільної промисловості складає 900 мільйонів гривень.

За словами доповідача, залишився незмінним дефіцит бюджету в розмірі 12,9 мільярда гривень, або 2,5 відсотка ВВП. Збереження балансу бюджету досягнуто за рахунок збору з купівлі і продажу валюти та деяких інших доходів і видатків.

Кінцева версія пропозицій щодо зниження податкового навантаження наступного року виглядає наступним чином: нарахування на фонд заробітної плати зменшується на 1 відсоток, митний збір скасовується з моменту вступу в СОТ, збір з купівлі і продажу валюти зменшується з 1,5 відсотка до 1,3 відсотка.

В.Пинзеник також наголосив на ризиках бюджету 2006 року. Вони стосуються критичного для України дефіциту бюджету у 2,5 відсотка та його структури. За результатами доопрацювання проекту бюджету останніх днів ці ризики посилились, що закладає непрості проблеми з його виконанням.

Разом з тим, уряд усвідомлює критичну необхідність для країни жити за затвердженим бюджетом. Тому Кабінет Міністрів погодився з цими змінами, розуміючи, що без затвердження бюджету з першого січня наступного року блокується підняття мінімального розміру заробітної плати і пенсії, неможливо підняти у два з половиною – три з половиною рази пенсії інвалідам першої групи, учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській станції, на 50 відсотків - пенсії по інвалідності солдатам строкової служби, реалізувати інші соціальні програми.

Ухвалення бюджету, за словами міністра, необхідне й для істотного збільшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів, збільшення обсягів підтримки аграрного сектору та вугільної промисловості.

В. о. Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун також зазначила, що законопроект доопрацьований разом з урядом з урахуванням трьох основних спірних питань. Вона наголосила на тому, що у разі, якщо він не буде проголосований, він не повертається до Кабінету Міністрів, а залишається у Верховній Раді. Одночасно вступає в дію закон "Про Державний бюджет на 2005 рік" з певними обмеженнями: витрати Державного бюджету можуть здійснюватися лише в межах однієї дванадцятої від видатків 2005 року.

По-друге, у проекті закону про Державний бюджет на 2006 рік передбачено майже 30 мільярдів гривень видатків на розвиток. Якщо не приймається цей закон, то жодної копійки з цих видатків профінансовано не буде.

Крім того, неприйняття законопроекту може призвести до утворення бюджетної заборгованості із соціальних виплат на початок року.

За словами Л.Супрун, депутати в разі неприйняття не зможуть підтримати власні пропозиції по збільшенню мінімального розміру заробітних плат, збільшення мінімального розміру пенсій, збільшення прожиткового рівня, що фактично призведе до неможливості покращити життя громадян.

Л.Супрун також поінформувала депутатів про знайдений Комітетом компромісний варіант щодо запровадження Закону "Про дітей війни". Уряд погодився ввести в дію деякі параметри з цього закону. Мова йде в першу чергу про статтю 5. Остання суперечка стосувалась пільг за житлово-комунальні послуги. Оскільки, законом надається право безпосередньо для дітей війни давати знижку в розмірі 25 відсотків, Комітет додав кошти в розміри 200 мільйонів, а з врахуванням економії орієнтовно в 300 мільйонів, які передбачені і як можливе підвищення ціни на енергоносії всередині субвенції субсидії для оплати саме таких видів допомоги населенню. Фактично для дітей війни передбачено близько 500 мільйонів гривень для забезпечення видатків по цій пільзі.

Комітет запропонував окрему норму, якою передбачено, що закон про соціальний захист дітей війни в частині статті 6 повинен бути введений в дію протягом 2006 року на підставі перегляду Кабінетом Міністрів відповідних нормативних актів. Таким чином, за результатами виконання бюджету першого півріччя 2006 року закон містить пропозицію уряду щодо перегляду і поетапного запровадження введення в дію цієї статті закону.

Л.Супрун звернулася до депутатів з урахуванням цих пропозицій підтримати законопроект про прийняття закону про Державний бюджет на 2006 рік. Це дозволить забезпечити стабільність розвитку економіки і підтримати соціальні виплати населенню.

У ході обговорення народні депутати висловлювалися проти прийняття законопроекту. Аргументи, як і попереднього разу, були ті ж самі: законопроект є неприйнятним, "бюджет не є бюджетом розвитку", "це - бюджет відверто виборний" і за нього голосувати не можна. Деякі депутати погоджувалися проголосувати за бюджет за умови, якщо уряд також візьме на себе частину відповідальності за нього.

За підсумками голосування законопроект набрав 214 голосів і не був підтриманий депутатами.

Після цього Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зачитав статтю 46 Бюджетного кодексу. Згідно з нею, якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності Закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до цієї статті кодексу з обмеженнями:

- витрати на Державний бюджет України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені в Законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені в проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради;

- щомісячні видатки Державного бюджету не можуть перевищити 1/12 обсягу видатків визначених Законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків передбачених часиною 4 статті 15 та частиною 4 статті 23 цього кодексу;

- до прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов'язаних з веденням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

В.Литвин звернув увагу, що "тут є політика, це передвиборчий період, але ж ми на півроку прирікаємо країну на невизначеність".

Головуючий поставив на голосування питання про повернення до розгляду законопроекту про Державний бюджет на 2006 рік. Пропозиція не була підтримана.

Після цього слово було надано прем'єр-міністру України Юрію Єханурову. Він звернувся до народних депутатів з тим, що неприйняттям бюджету вони ставлять уряд в досить складні умови фінансування народного господарства. Вперше Верховна Рада разом з урядом вирішила серйозні, проблемні питання, що стосуються в першу чергу місцевих бюджетів, агропромислового комплексу, вугільної галузі. "Причин не голосувати за цей бюджет, окрім політичних, немає", - наголосив прем'єр-міністр.

Пропозиція про повернення до розгляду цього питання була поставлена на голосування ще раз. Але і цього разу вона не була підтримана.

Після цього у засіданні була оголошена перерва, під час якої представники фракцій і груп зібралися на погоджувальну раду для консультацій.

По завершенні перерви головуючий повідомив про результати погоджувальної ради, на якій було домовлено поставити на голосування ще раз проект закону про Державний бюджет, в разі негативного результату внести зміни до календарного плану проведення восьмої сесії, передбачивши проведення пленарних засідань наступного тижня.

У ході голосування законопроект про Державний бюджет України на 2006 рік набрав 226 голосів "за" і був прийнятий у другому читанні і в цілому.

Верховна Рада після цього розглянула і прийняла Постанову про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні "Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення", Постанову про проведення парламентських слухань у зв'язку з 20-ми роковинами Чорнобильської катастрофи 26 квітня 2006 року, Постанову про інформацію Кабінету Міністрів щодо п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС з пропозиціями, Постанову про уточнення часу проведення парламентських слухань "Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" 8 лютого 2006 року.

Народні депутати відхилили проект Постанови про заслуховування інформації голови Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Івченка про фінансово-господарську діяльність, кадрову політику та підготовку до осінньо-зимового опалювального сезону 2005-2006 років НАК "Нафтогаз України".

Далі були розглянуті і прийняті кілька постанов про зміни назв населених пунктів у деяких областях України.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули у першому читанні проект закону про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко доповів про те, чим викликана необхідність прийняття цього закону. За його словами, все більше і більше громадян України завертаються до Європейського суду з прав людини і Європейський суд зараз розглядає близько 3000 таких справ громадян України. По деяких з них Суд уже виніс відповідне рішення, але нормативного акту, відповідно до якого би рішення Європейського суду виконувалося в Україні немає. Тому запропонованим проектом передбачається після того, як буде прийняте рішення Європейського суду, відкрити доступ Україні. Тобто наше представництво в Європейському суді перекладає текст на українську мову і протягом 3-х діб після того, як текст поступає і стислий виклад рішення Європейського суду публікується в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України".

Після цього виконанням рішення Європейського суду займаються органи державної виконавчої влади, які знаходяться у Міністерстві юстиції. Законопроект було обговорено, але прийняття рішення було відкладено на вечірнє засідання.

На цьому ранкове засідання завершилося.

Вечірнє засідання розпочалося з голосування по законопроекту про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Законопроект було прийнято за основу 285-ма голосами.

За скороченою процедурою далі було розглянуто проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про державні цільові програми".

Законопроект також було прийнято за основу у першому читанні 277-ма голосами.

Верховна Рада розглянула і прийняла за основу, а потім в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо автомобілів для інвалідів) і про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо умов розрахунку з працівниками).

Після цього дві фракції – СДПУ(о) і "Регіони України" наполягли на перерві. Без її оголошення слово для заяви було надано народному депутатові Вадиму Місюрі, який привернув увагу до "порушень, які набувають масового характеру при формуванні територіальних виборчих комісій на місцевих виборах". Депутат закликав всі політичні сили зробити неможливим втручання адмінресурсу у виборчий процес.

Після цього народні депутати продовжили розгляд законопроектів за скороченою процедурою.

Верховна Рада розглянула і прийняла за основу проекти законів: про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо управління акціонерними товариствами); про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою); про внесення зміни до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (щодо заступників голів районних рад).

Відхилені були законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо першочергової виплати зарплати); два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" (щодо гарантування незалежності суддів).

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули проект закону про виховання дітей та молоді. Необхідність прийняття такого закону народний депутат Михайло Бауер, який представляв законопроект, аргументував тим, що у школах виховний процес здійснюється спонтанно, хаотично, без чітко визначених орієнтирів. Не сформовано пріоритети та засоби формування світоглядних цінностей людини. При цьому, з навчально-виховного процесу вилучено практично всі світоглядні предмети. Депутат припустив, що в такому стані навчальний процес дає мінімальний виховний ефект, а вся позаурочна діяльність здійснюється практично на громадських засадах, на особистому ентузіазмі педагогів. Відсутня структура забезпечення виховного процесу.

Тому М.Баеур пропонує ввести у штати шкіл другого, третього ступенів, незалежно від кількості учнів, посади заступника директора з виховної роботи, соціального педагога та практичного психолога залежно від чисельності учнів. У штатний розпис ліцеїв, гімназій, колегіумів ввести посаду куратора. Класному керівникові в загальноосвітній школі передбачається надбавка в розмірі 50 відсотків від посадового окладу вчителя.

Законопроектом пропонується прийняття положень, які потребують додаткових бюджетних витрат, що викликає супротив фінансово-економічного блоку уряду. Депутат запропонував встановити мінімальні розміри доплат. Загальна сума – 275 мільйонів гривень – значно завищена, бо за час роботи над законом зменшилася суттєво мережа закладів освіти і відповідно обсяги фінансування системи освіти в цілому. А, оскільки, закон буде впроваджуватися з 2007 року, то ця сума буде значно меншою.

Прийняття законопроекту у першому читанні підтримав профільний Комітет з питань науки і освіти.

Однак, у ході голосування проект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу і був відправлений на повторне перше читання.

На цьому вечірнє засідання завершилося.

* * *

У СЕРЕДУ, 21 ГРУДНЯ, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 20 грудня. Розглянуто 24 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято шість законів, в тому числі Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", сім постанов, п'ять законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, три законопроекти та три проекти постанов відхилено.

В.Литвин поінформував про перейменування депутатської групи "Довіра народу" у депутатську групу "Відродження" у Верховній Раді України. ДО складу депутатської групи входить 16 народних депутатів.

В.Литвин також поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народного депутата Віктора Тимошенка зі складу депутатської фракції Народної партії. Трохи пізніше В.Литвин зробив ще декілька оголошень про зміни у складі депутатських фракцій, про вихід народного депутата Олександра Кисельова зі складу депутатської фракції СДПУ(о) та його входження до фракції "Регіони України", про вихід народного депутата Валерія Акопяна зі складу депутатської фракції Народної партії.

Далі головуючий виголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

Після цього Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відповідаючи на деякі виступи, звернув увагу на одну особливість: з розгортанням передвиборної кампанії з інститутів влади простежується наростання критики на адресу парламенту. Зараз ресурс такої критики вичерпаний і представники виконавчих структур переходять на рівень неприпустимих висловлювань на адресу Верховної Ради.

В.Литвин зауважив на тому, що потрібно зробити відповідне застереження до інститутів влади, з цього приводу прийняти принципову заяву для того, щоб знайти взаємну відповідальність.

Після цього народні депутати розглянули перше питання порядку денного - пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Представник Президента України у Верховній Раді Юрій Ключковський доповів, що Президент України заявляє, що проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва, Севастополя, районних, міських рад за пропорційною виборчою системою є питанням політичної доцільності. Однак, він вважає, що за сучасних умов це може спричинити суттєве і штучне загострення політичної ситуації в державі, ускладнити умови подальшого розвитку місцевого самоврядування та вирішення численних актуальних соціально-економічних завдань, які стоять перед суспільством і які покликані розв'язувати органи місцевого самоврядування.

У зв'язку цим Президент вважає за необхідне запропонувати Верховній Раді повернутися до розгляду цього вкрай важливого для майбутнього Української держави питання. Водночас Президент, розуміючи, що це питання є складним у політичному відношення, не включає це до пропозицій до закону, який вважається президентським вето. І тому, демонструючи розуміння необхідності проведення виборів місцевих рад за достатньо відпрацьованим законом, він пропонує цілий ряд уточнень формулювань норм закону, які носять характер технічних уточнень і вдосконалення юридичної техніки.

Президент заявляє, що в тій мірі, оскільки йдеться про забезпечення додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, він як глава держави готовий робити усе необхідне для утвердження реального народовладдя в Україні, забезпечення підготовки в найкоротші строки та узгодження з суб'єктами законотворчого процесу законопроектів необхідних для проведення виборів в Україні в повній відповідності з вимогами Конституції України, з урахуванням кращого міжнародного досвіду.

Президент звернувся з проханням розглянути цей законопроект у максимально стислі строки.

Представник профільного Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Володимир Бондаренко у своєму виступі зазначив, що закон враховує частково пропозиції Президента та пропозиції окремих народних депутатів.

Закон було прийнято у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України. Народні депутати не підтримали лише пропозицію Президента про внесення змін, які стосувалися діяльності ЗМІ і ведення передвиборної агітації.

Наступним проектом закону про основні засади державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, який представила народний депутат Катерина Ващук, пропонувалося встановити вичерпний перелік органів, які мають право проводити планові та позапланові перевірки суб'єктів господарської діяльності. Зокрема, пропонувалося визначити підстави для проведення планових або позапланових перевірок, встановити граничні терміни їх тривалості, що створить передумови для уникнення можливостей для перевищення повноважень, які даються законами і Конституцією України контролюючим органам. Загалом законопроект спрямований на наведення порядку у термінах і усіх нормах перевірок у державі.

Фактично цим законом планується створити єдине узгоджене правове поле, яке буде врегульовувати порядок проведення контрольних перевірок різних видів фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, а також визначати механізми прийняття рішень та вчинення дій контролюючими органами за наслідками проведення ними згаданих перевірок.

Профільний Комітет підтримав ініціативу авторів законопроекту і запропонував підтримати його у першому читанні.

За підсумками голосування законопроект було прийнято у першому читанні 250-ма голосами.

Після цього ряд фракцій – "Регіони України" і СДПУ(о), БЮТ і "Єдина Україна" вимагали оголосити перерву для проведення консультацій.

Після перерви народний депутат Олександр Стоян, виступаючи від фракції "Регіони України", привернув увагу до голосування по закону "Про Державний бюджет на 2006 рік", яке відбулося напередодні. Він зазначив, що прийняття бюджету сфальсифіковано. Фракція висунула вимогу відмінити голосування по бюджету і звернулась до Президента України не підписувати закон про бюджет, таким чином не узаконювати факт його фальсифікації.

Народний депутат Олег Білорус, виступаючи від фракції БЮТ, також привернув увагу до голосування по закону "Про Державний бюджет на 2006 рік". Фракція висунула вимогу щодо розслідування ситуації навколо голосування однієї поправки, яка стосувалася виділення одній новоствореній малочисельній громадській організації інвалідів значної великої суми – 6 мільйонів гривень або майже 25 відсотків обсягу видатків всієї статті, а іншим організація інвалідів нічого.

Фракція БЮТ запропонувала для розслідування цього "безпрецедентного бюджетного злочину" створити постійно діючу соціально-економічну раду у Верховній Раді.

Після цього народні депутати розглядали питання ратифікації. Проект Закону про ратифікацію Кредитної угоди (Проект "Рівний доступ до якісної освіти в Україні") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку представив міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко. За його словами, ратифікація Угоди викликана необхідністю серйозно підняти науковий, методичний рівень шкіл. В зв'язку з цим є домовленість уряду про укладання Угоди "Рівний доступ до якісної освіти в Україні" із Світовим Банком на вигідних умовах. Україна візьме кредит на 86 мільйонів доларів з терміном 5 років відстрочки платежу. А через 5 років протягом 20 років поступово поверне ці борги під ставку 4,01%.

Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, доповнивши доповідача, зазначив, що Програма допомоги Міжнародного банку реконструкції та розвитку щодо здійснення заходів з реформування системи освіти України та вдосконалення управління ресурсами у цьому секторі триватиме понад 10 років з можливими етапами тривалістю 4 роки, 3 роки та 3 роки з очікуваними загальними витратами близько 330 мільйонів доларів США. З них 260 мільйонів доларів США - це кредитування Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Реалізація проекту дозволить вирішити ряд завдань, які забезпечать підвищення якості загальної середньої освіти та досягнення рівного доступу до якісної освіти всіх категорій населення. Серед заходів, що здійснюватимуться в рамках проекту, значна увага буде приділена розробці та впровадженню сучасних програм навчання, нових підручників, навчальних посібників з урахуванням переходу на 12-річне навчання.

Загальні витрати проекту цього етапу складатимуть 96,26 мільйона доларів США, з яких 86 мільйонів доларів США фінансуватимуться Міжнародним банком реконструкції та розвитку, а фінансування з боку української сторони складатиме 9,7 мільйони доларів США.

Профільний комітет підтримав ратифікацію цієї Угоди.

Народні депутати 257-ма голосами також підтримали ратифікацію цієї Угоди.

Верховна Рада розглянула ще одне питання ратифікації - ратифікацію Угоди про позику (Проект реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Проект є продовженням попереднього спільного з банком Проекту реабілітації гідроелектростанцій вартістю 35,2 мільйона доларів США, який був успішно завершений в 2002 році. Під час цього проекту впродовж 1996-2002 років здійснена реабілітація 16 гідроагрегатів, що забезпечили підвищення її потужності практично на 90 мегават і збільшено коефіцієнт корисної дії.

Згідно наступного проекту Світовий банк впродовж 2006-2011 років фінансуватиме наступний етап реабілітації 9 гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів, які виробляють практично всю гідроелектричну енергію України.

Ратифікація надасть можливість отримати кошти в обсязі 106 мільйонів доларів США для фінансування заходів з поліпшення оперативної стабільності та надійності енергопостачання шляхом збільшення регулюючих потужностей в об'єднаній енергосистемі та підвищення рівня безпечної експлуатації гідроелектростанцій.

В рамках проекту передбачається реабілітація 46 гідроагрегатів загальною потужністю 2 тисячі мегават та підвищення безпеки гребель каскаду Дніпровських гідроелектростанцій, що є вкрай нагальним та необхідним для України.

Додаткова потужність реабілітованих гідроагрегатів становитиме 235 мегават, що практично дорівнює будівництву нової гідроелектростанції.

При реконструкції силового устаткування особлива увага буде приділена не тільки підвищенню енергетичної ефективності модернізованих турбін і генераторів, але і забезпеченню сучасного рівня екологічної безпеки та якості води в річках Дніпро і Дністер.

Кредит Світового банку надається на 18 років з шестирічним пільговим періодом. Відсоток по кредиту приблизно п'ять, одноразова комісія – 0,5, плата за резервування - 0,75.

Проект планується реалізувати протягом 2006 – 2012 років, тобто повернення основної суми кредиту розпочнеться тільки після закінчення реалізації проекту. При цьому окупність проекту складає два – три роки. Термін експлуатації основного обладнання буде продовжено на 30 – 40 років. Залучення кредитів дозволить значно пом'якшити навантаження на діючий оптовий ринок.

Профільний комітет з питань фінансів і банківської діяльності наголосив на актуальності отримання такого кредиту і звернувся до Верховної Ради підтримати ратифікацію Угоди про його отримання.

Угода про позику (Проект реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку була ратифікована 236-ма голосами.

Після цього народні депутати розглянули два законопроекти, які стосувалися унормування оплати і надання пільгових кредитів працівникам галузі освіти.

Зокрема, проектом закону про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" (щодо посадових окладів) пропонувалося шляхом внесення доповнень до прикінцевих положень чинного закону зобов'язати уряд привести у відповідність з вимогами статті 57 Закон України "Про освіту" схеми посадових окладів, ставок заробітної плати працівників, які підпадають під вимогу статті 57 Закону України "Про освіту".

На думку авторів, позицію яких доповіла народний депутат Тамара Прошкуратова, законопроект допоможе зняти напругу, яка склалася в освітянській галузі, а також допоможе в освітянському середовищі реалізувати завдання, визначені програмою діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям", а саме відновити в суспільстві повагу до вчителя, гарантувати працівникам освіти достойну заробітну плату.

Профільний Комітет з питань науки і освіти, рішення якого доповів народний депутат Сергій Дорогунцов, підтримав прийняття цього законопроекту, незважаючи на те, що його впровадження в життя вимагає певних фінансових ресурсів. Передбачається, що впродовж 5 років на це потрібно буде близько 11 мільярдів гривень.

Законопроект було прийнято за основу у першому читанні.

Проектом закону про внесення змін до статті 57 Закону України "Про освіту" (щодо пільгових кредитів), який розглядався наступним, пропонувалося законодавчо закріпити як соціальну гарантію держави педагогічним та науково-педагогічним працівникам право на отримання житла, отримання пільгових довготермінових кредитів на будівництво і придбання житла.

Для надання кредитів для будівництва, реконструкції, поліпшення житлових умов педагогічних, науково-педагогічних працівників потрібно буде спочатку близько 5 мільярдів гривень. У зв'язку з цим пропонується ввести цей закон в дію з 1 січня 2007 року.

Законопроект було прийнято у першому читанні 247-ма голосами "за".

Наприкінці засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зробив кілька оголошень про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Володимира Нечипорука до складу депутатської фракції Партії промисловців і підприємців України і про входження народного депутата Володимира Черняка до складу депутатської фракції Партії "Реформи і порядок".

На цьому пленарне засідання завершилося.

* * *

Blog

На пленарних засіданнях

Содержание

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ