Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Художньо-естетичний цикл навчальних дисциплін Програма 2 класу Програма 3 класу Програма 4 класу У 5-6 класах У 7-му класі Дисципліни художньо-естетичного циклу Організація допрофільної підготовки учнів та пог­либленого вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
• Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
• Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
• Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
• Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.

Важливу роль у професійному зростанні вчителів економіки відіграють засідання методичних об’єднань. Пропонуємо орієнтовну тематику питань, які можуть бути розглянуті на засіданнях районних методичних об’єднань:

1. Аналіз та рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів олімпіад;
   
2. Курсова перепідготовка вчителів економіки;
   
3. Проведення тематичного оцінювання з економіки;
   
4. Особливості викладання економіки в молодшій школі;
   
5. Особливості викладання економіки в основній школі;
   
6. Проблеми поглибленого вивчення економіки в закладах нового типу;
   
7. Проблеми викладання економіки у зв’язку з профілізацією навчального процесу;
   
8. Застосування інтеграційних інформаційних комплексів у викладанні економіки.
   
9. Проектні технології у викладанні економіки.
   
10. Позакласна робота з економіки.
    

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ТА «ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я»


Музика та музичне мистецтво


Л.Р. Равлюк,

методист музики


У 2010/2011 н.р. викладання предметів музика та музичне мистецтво буде здійснюватися за програмами та підручниками МОНУ                      .

Перелік підручників, які використовуються навчальному процесі:


1 клас

1. Лобова О. Музика: Посібник. 1 кл. – К.: Школяр, 2004 р.
   
2. Лобова О. Музика: Посібник для 1 кл. – Чернівці: Технодрук, 2010 р.
   
3. Островський В., Сидір М. Посібник-зошит. Вчимося музики. 1 кл. – Тернопіль: Богдан, 2004 р.
   
4. Яскулко М. Посібник-зошит з музики. 1 кл. – Ранок-Веста, 2008 р.
   
5. Лужний В. Музика. 1 кл. – К.: Педагогічна думка, 2001 р.
   
6. Островський В., Сидір М. Музична хрестоматія. 1 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008 р.
   

2 клас

1. Лобова О. Музика. 2 кл. – К.: Школяр, 2003 р.
   
2. Островський В., Сидір М. Посібник-зошит. Вчимося музики. 2 кл. – Тернопіль: Богдан, 2005 р.
   
3. Яскулко М. Посібник-зошит з музики. 2 кл. – В.: Ранок-Веста, 2008 р.
   
4. Островський В., Сидір М. Музична хрестоматія. 2 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008 р.
   
5. Єлагіна Л. Творчий зошит з музики 2 кл. – Х.: Веста. Ранок, 2004 р.
   

3 клас

1. Лобова О. Музика. 3 кл. – К.: Школяр, 2004 р.
   
2. Островський В., Сидір М. Посібник-зошит. Вчимося музики. 3 кл. – Тернопіль: Богдан, 2004 р.
   
3. Яскулко М. Посібник-зошит з музики. 3 кл. – Х.: Ранок-Веста, 2008 р.
   
4. Островський В., Сидір М. Музична хрестоматія. 3 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008 р.
   
5. Єлагіна Л. Творчий зошит з музики. 3 кл. – Х.: Веста. Ранок – 2004 р.
   

4 клас

1. Лобова О. Музика для 4 кл. – К.: Школяр – 2004 р.
   
2. Островський В., Сидір М. Посібник-зошит. Вчимося музики. 4 кл. – Тернопіль: Богдан, 2004 р.
   
3. Яскулко М. Посібник-зошит з музики. 4 кл. – Х.: Ранок-Веста, 2008 р.
   
4. Островський В., Сидір М. Музична хрестоматія. 4 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008 р.
   
5. Єлагіна Л. Творчий зошит з музики. 4 кл. – Х.: Веста. Ранок, 2004 р.
   

5-8 класи

1. Корнілова О.В., Бєлова І.М. Методика навчання музичного мистецтва у 5 кл.: Методичний посібник для вчителів. – К.; Ірпінь: Перун, 2005 р.
   
2. Островський В., Сидір М. Посібник. Вчимося музики. 5 кл. – Тернопіль: Богдан, 2002 р.
   
3. Лобова О. Посібник. Музичне мистецтво. 5 кл. – К.: Школяр, 2005 р.
   
4. Островський В., Сидір М. Посібник-зошит. Вчимося музики. 6 кл. – Тернопіль: Богдан, 2003 р.
   
5. Бєлова І.М., Корнілова О.В. Уроки музичного мистецтва у 6 кл. загальноосвітніх навчальних закладів.: Методичний посібник для вчителів. – К.; Ірпінь: Перун, 2007 р.
   
6. Лобова О. Посібник. Музичне мистецтво. 6 кл. – К.: Школяр, 2006 р.
   
7. Корнілова О.В. Уроки музичного мистецтва у 7 і 8 кл. загальноосвітніх навчальних закладів; навчально-методичний посібник. – К.: Літера ЛТД, 2008 р.
   
8. Островський В., Сидір М. Посібник-зошит. Вчимося музики. 7 кл. – Тернопіль: Богдан, 2007 р.
   
9. Міщенко Н., Макаренко Г., Наземнова Т., Дорогань Л., Очаковська Ю. Посібник. Музичне мистецтво. 7 кл. – Х.: Оберіг, 2007 р.
   
10. Островський В., Сидір М. Посібник-зошит. Вчимося музики. 8 кл. – Тернопіль: Богдан, 2008 р.
    
11. Міщенко Н., Макаренко Г., Наземнова Т., Дорогань Л., Очаковська Ю. Посібник. Музичне мистецтво. 8 кл. – Х.: Оберіг, 2008 р.
    
12. Волошина О., Левченко А., Мільченко О. Підручник. Музичне мистецтво. 8 кл. – Х.: Веста, 2008 р.
    

ОІППО розроблено орієнтовне календарно-тематичне планування з предмету «Музика» 1-4 клас та «Музичне мистецтво» 5-8 клас, схвалене вченою радою ОІППО (протокол № 1/11 – 684 від 19.02.04 р.).

У школах із поглибленим вивченням музики та музичного мистецтва рекомендуємо використовувати програми для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим теоретичним і практичним вивченням музики, автор З. Жофчак «Музика», 2 години на тиждень (авт. О. Гумінська). Концептуальний принцип побудови зазначених програм надає можливість повторного та глибшого опанування їх змісту на різних рівнях навчання.

Важливу роль у профільній підготовці учнів відіграє вивчення факультативних курсів та курсів за вибором, що викладається за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

До циклу профільних предметів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного профілю належить: музична грамота і сольфеджіо, хоровий спів, музичний інструмент, сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, що увійшли до відповідного збірника.

Всі названі збірники програм готуються до випуску в видавництві «Ранок».

Розвиткові творчих здібностей учнів сприятимуть, зокрема такі короткотривалі (від 12-ти годин) та різноманітні за змістом факультативні курси і курси за вибором.

На реалізацію допрофільної підготовки учнів спрямовані такі курси за вибором, як «Музична література», «Основи музичної грамоти», «Хоровий клас». Міністерством освіти і науки України підготовлено та рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі збірник програми факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю в інформаційному збірнику МОНУ. Зміст усіх зазначених програм реалізовано в електронних навчально-методичних посібниках видавництва «Контур-плюс» (м. Рівне). Запропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

У збірнику представлено програми з деяких курсів за вибором чи факультативів, як наприклад, з хореографії, що передбачає різні авторські підходи щодо викладання та різну тривалість вивчення курсів. Така варіативність надасть вчителю можливість обрати програму відповідно до власних поглядів, уподобань та можливостей учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

Відповідно до Типового плану спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного профілю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2005 р. № 291, підготовлено два збірники програм із профільних предметів.

Підвищенню ефективності шкільної художньо-естетичної освіти, зокрема – поглибленої та допрофільної, сприятиме використання у навчально-виховному процесі нових методичних та навчально-методичних посібників, виданих у різних областях країни. Вчителів мистецьких дисциплін пропонуються: «Подорож до країни «Музонії» (система викладання елементарної теорії музики методом ладового сольфеджування (релятиву) у формі казки) авт. Я. Курлик, 2004 р.; «Урізноманітнення типів сучасних уроків музики», упоряд. В. Бочарова, Н. Чернова, М. Суми. 2004 р.: «Музика, 5, 6, 7, 8 класи».

Методичні посібники «Орієнтовані навчальні програми та методичні рекомендації для роботи студій раннього естетичного виховання дітей віком 3-6 років (авт. З. Богдан та ін.), «Народознавство та вокал».

Рекомендуємо перелік посібників для вчителів, що працюють в профільних класах з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу.

1. «Музична грамота, сольфеджіо» (1-8 кл.) упор. А. Пономаренко, Т. Мєшко;
   
2. «Музична грамота, сольфеджіо» (1-8 кл.) упор. Л. Мусієць;
   
3. «Хоровий спів» (1-12 кл.) упор. Л. Хлебнікова;
   
4. «Хоровий спів» (1-12 кл.) упор. Т. Потанчук;
   
5. «Фортепіано» (1-12 кл.) упор. Л. Масол, І. Принчук;
   
6. «Фортепіано» (1-12 кл.) упор. О. Палієнко, Т. Нога;
   
7. «Скрипка» (1-12 кл.) упор. К. Завалка;
   
8. «Скрипка» (1-12 кл.) (9 років навчання) упор. В. Грицай;
   
9. «Баян та акордеон» (1-12 кл.) упор. О. Боднар;
   
10. «Гітара» (9 р. навчання) упор. Г. Демиденко;
    
11. «Сольний спів» (1-12 кл.) упор. Т. Потанчук;
    
12. «Музична література» (4-6 кл.) упор. Л. Назар;
    
13. «Історія музичного мистецтва» (7-12 кл.) упор. Л. Назар та ін.;
    
14. «Художня культура» (5-11 кл.) упор. Л. Масол, Н. Миропольська;
    
15. «Естетика» (12 кл.) упор. О. Оніщенко;
    
16. «Хореографія» (6-7 кл.) упор. С. Соколова;
    
17. «Хореографія» (1-4 кл.) упор. А. Гараканова;
    
18. «Ритміка» (1-5 кл.) упор. В. Рагозіна, О. Поник;
    
19. «Мистецтво театру» (1-5 кл.) упор. О. Комаровська;
    
20. «Гра на бандурі» (2-9 кл.) упор. К. Денисова;
    
21. Навчання гри на електронних музичних інструментах упор. О. Корнілова;
    
22. «Український музичний фольклор» (7-8 кл.) упор. О. Корнілова;
    
23. Музичне краєзнавство» (7 кл.) упор. Л. Халецька;
    
24. «Театр» (8-12 кл.) упор. В. Шахрай;
    
25. «Хоровий клас» (8-11 кл.) упор. О. Грицай;
    
26. «Музичні ансамблі» упор. Г. Фурченко;
    
27. «Основи культурології» (10-11 кл.) упор. Л. Масол;
    
28. «Я та етика» упор. Л. Зуєва;
    

Першокласники приходять до школи з дитячого садочка, тому вони вже вміють співати разом, рухатись під музику, непогано виконують ритмічні вправи, але погано розуміють, що таке високий, низький і середні звуки, не вміють сидіти під час співу правильно, тягнути звук на диханні, слухати музику і розповідати про почуте. Тому, завданням вчителя музики у першому класі є: захопити учнів співом, мистецтвом, пояснити їм, що урок музики – це можливість не тільки поспівати, а й пізнавати образний зміст музичних творів, розвивати природні задатки і потреби дітей у сприйманні та власному «творенні» музики, закласти початкові основи знань, умінь і навичок у галузі музичного мистецтва.

Особливу увагу приділити ігровій формі завдань, творчим завданням, наприкладі намалювати Бабу-Ягу (слухання «Дитячого альбому» П.І. Чайковського), придумати слова в яких заховались нотки; скласти музичний ансамбль (тема про музичні інструменти) тощо. Пісні, що виконуються тільки під звучання фонограм, не дають можливості першокласнику відтворити всі нюанси мелодії пісні.

Програма 2 класу спрямована на ознайомлення школярів з музичними звуками, змістовим та емоційним багатством, виражальними і зображальними можливостями вокальної і інструментальної музики, основними елементами музичної мови. Особливу увагу необхідно приділяти темам про лад, тембр, – часто учні не розуміють цієї властивості музичного звуку. Тому під час пояснення доцільно використати малюнки (яблуко без кольору і кольорове), звучання різних музичних інструментів, різних тембрів людського голосу і т.д.

Програма 3 класу розширює та поглиблює уяву школярів про пісенну, танцювальну та маршову музику як першооснову музичного мистецтва. Важливими є теми про темп в музиці, прискорення, сповільнення, як від цього змінюється звучання музичного твору і його інтерпретація. Дуже цікавим для учнів є теми про класифікацію музичних інструментів, оркестр.

Програма 4 класу спрямована на поглиблення знань школярів щодо окремих жанрів вокальної і інструментальної музики; формування елементарних уявлень про зв’язок і вплив музики різних видів, жанрів, часів і народів.

Особливу увагу потрібно звернути на тему «Країна загадкових ритмів»: з’ясувати, що таке танцювальна музика, чим відрізняються танці різних народів і часів, що таке балет і де його можна побачити.

Програма з музики у початковій школі надає вчителеві можливість визначення педагогічно доцільного обсягу навчального матеріалу, методичної імпровізації, творчого використання репертуару для слухання та виконання.

У 5-6 класах слід більше уваги приділяти вокально-хоровій роботі, а саме чистоті інтонування, диханню, дикції, розкриттю характера твору при виконанні. Саме в цих класах пропонується починати уроки з музичних вітань та вокальних розспівувань. Якщо в початкових класах при розучуванні та виконанні пісні ми розпочинали роботу над багатоголоссям (2-х гол.), то в 5-6 класах цю традицію слід застосовувати на кожному уроці. У кожній пісні є свої особливості важко доступні для бездоганного виконання. Саме тому вокальні вправи для розспівування спрямовані допомогти дітям швидше подолати перешкоди на шляху до вмілого, вправного, досконалого оволодіння власним голосовим апаратом. Але саме тут вчитель повинен знати, що вокальні поспіванки мають бути доречними на кожному уроці і бажано змістовними та цікавими; приносити не лише користь, а й пробуджувати в них живий інтерес до хорового співу. Вправи повинні бути різноманітні, і кожна має певну мету, розширення голосового діапазону; зміцнення дихання, відпрацювання кантиленності, рівності голосу, чіткість дикції, єдина манера звукоутворення тощо.

У 7-му класі більше уваги вчитель повинен приділяти теоретичному викладанню матеріалу. У першому семестрі учні мають досконало зрозуміти образний зміст музики. Художні образи, закладені композитором у музичних темах, становлять основу твору чи розділі і формують образний зміст усього музичного твору. Образний зміст діти можуть збагнути лише тоді, коли зрозуміють мову музики. Вона не має конкретного змісту, як література, поезія, чи живопис, не дає зрозумілих зорових образів, але мовою звуків втілює, перш за все, почуття і душевний стан людини, зміст її настроїв.

А у ІІ семестрі 7-го класу вчитель вміло повинен донести і розкрити тему «Палітра музичних образів». Кожен композитор для втілення свого задуму використовує такі художні засоби, які дають змогу зробити його витвір мистецтва доступним і зрозумілим. А учні, які сприймають його, знаходять у ньому певний світ уявлень про сам твір та художні образи, що формують образний зміст музики. Починаючи з творів вчитель доводить учням про яскравість палітри музичних образів.

8-ий клас є підсумковим етапом курсу «Музичне мистецтво». Вчитель чітко повинен усвідомити, що біографічними даними про композитора на уроці він не обійдеться. За роки вивчення шкільного курсу музичного мистецтва навчальні теми спрямували учнів розглядати музику під певним кутом, також допомагали формувати свій власний погляд на музичну народну чи професійну творчість. Основою на уроках у 8-му класі стають слова французького письменника В. Гюго «Мистецький шедевр народжується на віки». Саме тому вчитель повинен побудувати свої уроки таким чином, щоб кожен учень усвідомив, що твори, які були написані в минулі віки, витримали найскладніший іспит – випробування часом, а їх автори – Й.С. Бах, Л. Ван Бетховен, В.А. Моцарт і Ф. Шуберт, П. Чайковський, М. Лисенко, М. Березовський, С. Прокоф’єв, Д. Шостакович та багато інших – стали нашими сучасниками. Вчитель повинен вміло донести інформацію до учнів про існування розважальної (легкої) музики. Серед неї є прекрасні твори Й. Штрауса, Дж. Гершвіна, Дж. Ленона, П. Макартні, В. Івасюка.

Саме завдяки музиці «легкій за сприйняттям» багато слухачів наближаються і до розуміння глибини «серйозної музики».

Звертаємо увагу на необхідність суворо дотримуватися критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу, оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНУ від 5.05.2008 р. № 371.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін музика та музичне мистецтво у початковій та основній школі можуть проводитися у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

З метою підвищення якості шкільної художньо-естетичної освіти слід акцентувати увагу на таких недоліках у навчально-виховному процесі:

• недотримання вчителем вимог навчальних програм та їх довільне трактування, зокрема на користь власних мистецьких уподобань або фахової спеціалізації (теоретик, хоровий диригент, інструменталіст, вокаліст, тощо);
  
• перенесення вчителем функцій спеціальної мистецької освіти в загальноосвітню школу (нав’язування учням спеціальних теоретичних знань, не передбачених шкільними державними стандартами, програмами);
  
• заміна уроків музики та музичного мистецтва черговими репетиціями шкільних свят;
  
• проведення вчителем початкових класів замість уроків музики уроків з інших дисциплін;
  
• нефахове й методично неграмотне проведення уроків музики та музичного мистецтва.
  

Рекомендуємо на засіданнях методичних об’єднань у новому навчальному році розглянути такі питання:

1. Музика та музичне мистецтво – як засіб формування особистості.
   
2. Підготовка вчителя музики та музичного мистецтва до оволодіння методикою стимулювання творчих здібностей молодших та старших школярів у процес музичної діяльності.
   
3. Естетичне виховання засобами мистецтва творчої особистості учнів.
   
4. Реалізація принципу історизму в музичному вихованні учнів.
   
5. Формування музично-творчого потенціалу учителя музики та музичного мистецтва.
   
6. Пісенна народна творчість як джерело становлення мистецької особистості учнів.
   
7. Методика проведення уроків музики та музичного мистецтва, інноваційні та традиційні підходи.
   
8. Реалізація основних програмних вимог при викладанні музики та музичного мистецтва.
   

Дисципліни художньо-естетичного циклу


В.Г. Спіжавка,

методист образотворчого мистецтва


Духовний розвиток особистості – одне з найважливіших завдань сучасної освіти, вирішенню якого в системі загальної середньої освіти мають сприяти предмети художньо-естетич­ного циклу. Зміст предметів художньо-естетичного циклу роз­криває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань.

Організація шкільної художньо-естетичної освіти у 2010/2011 навчальному році має бути спрямована на формування в учнів загальних естетичних понять, набуття ними певної си­стеми знань, умінь і навичок у сфері мистецтва з орієнтацією на добро, красу й істину, що мають скеровувати особистість на самопізнання і саморозвиток, виховувати естетичне став­лення до дійсності, високі духовні ідеали та художній смак.

Першочергову роль у цих процесах відіграє сприймання та інтерпретація мистецьких творів на уроках музичного та об­разотворчого мистецтва як у початковій, так і в основній школі, що формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює круго­зір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здіб­ності. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у навчальних програмах з мистецтва сформульовані від­повідно до тематичного змісту і враховують особистіше сприйняття та інтерпретацію учнями художніх (музичних) тво­рів, а також індивідуальні творчі й виконавські можливості.

У листі Міністерства освіти і науки України від 27.01.2009 №1/9-55 підкреслено важливість забезпечення навантаження викладацькими годинами педагогічного персоналу загально­освітніх закладів. Звертається увага керівників загальноосвіт­ніх навчальних закладів на мистецьке наповнення змісту нав­чального предмета «Художня культура» і рекомендується під час комплектації педагогічних працівників на 2009/2012 нав­чальні роки передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Образотворче мистецтво в 1-4-х класах вивчається за програмою Л. Любарської та Л.Вовк (вид. «Початкова школа», 2006 р.), а в 5-7-х класах – за програмою Е. Бєлкіної, А. Полішук та ін. (вид. «Перун», 2005 р.). Зміст програм спрямований на збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сп­риймання навколишнього світу і практичної діяльності. Віддзер­калення цього світу в художньо-творчій діяльності кожного учня є важливим завданням для вчителя образотворчого ми­стецтва.

У 8 класі зміст інтегрованого курсу «Мистецтво» традицій­но будується на основі двох змістових ліній – музичне мисте­цтво і візуальне мистецтво, які доповнюються синтетичними мистецтвами (театр, хореографія, кіно). Він спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ни­ми, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо-творчій діяльності.

Інтеграція набутих художніх знань відбувається за принципами: спільності та відмінності понятійних констант у різних видах мистецтва; трактування форми і змісту, композиції, ритму, руху, динаміки, колориту (тембру), фактури; тематичної єдності; спільності та відмінності жанрово-стильових особливостей; спільності емоційно-образного стану.

У 8 класі загальна тема року «Мистецтво у культурі сучасності» у 8 класі розкриває особливості мистецтва XX сто­ліття. Вивчаючи тему І семестру «Художні напрями XX ст.», учні знайомляться з особливостями академічного мистецтва XX ст., новаторськими пошуками митців і появою великої кількості мистецьких течій і напрямів. «Подорожуючи» мисте­цькими стежками різних країн, учні знайомляться з худож­німи течіями і напрямами, що виникли протягом минулого століття. Зміст курсу пропонується будувати на визначних творах мистецтва, що яскраво репрезентують той чи інший мистецький вияв. Так, наприклад, авангардистські пошуки-футуризм, абстракціонізм, кубізм в образотворчому мистецтві пропонується показувати на творах П. Пікассо, В. Кандинського, К. Малевича, П. Мондріана, О.Архипенка. У музичному ми­стецтві подібні пошуки нових засобів виразності виявилися у народженні нових методів (атональність, додекафонія, алеато­рика), появі творів, образи яких втілювали ознаки індуст­ріального середовища. Ознаки нових мистецьких течій по-різному проявлялися в різ­них видах мистецтва. Так, експресіоністичні, неофольклорні риси притаманні багатьом творам музичного, образотворчого і кіномистецтва того часу. А такі мистецькі напрями, як суп­рематизм, абстракціонізм були означені переважно в образот­ворчому мистецтві. На прикладі творів різних авторів (зокрема, українських) учням пропонується знайомство з цими мистець­кими явищами. В епоху становлення нового синтетичного виду мистецтва – кінематографу посилилася взаємодія різних видів художньої творчості, зародилася кольоромузика. Учням пропо­нується ознайомитися з особливостями синтезу мистецтв.

Зміст теми II семестру висвітлює мистецьке середови­ще масової культури – музичне мистецтво естради (джаз, рок- і поп-музику), особливості дизайну та реклами, досягнення театру (народження нових жанрів – рок-опера, мюзикл), кіно­мистецтва тощо. До практичної діяльності учнів пропоную­ться для вивчення твори пісенного мистецтва, що вже стали класичними зразками («Два кольори», «Чорнобривці», «Червона рута», «Україна» та ін.) Слухаючи джаз, аналізуючи «плюси» й «мінуси» рок- і поп-музики, особливості дизайну та реклами, учні будуть вчитися критично оцінювати різні художні яви­ща, визначати їх вплив на культуру сучасного суспільства. У 8 класі інтегрований курс «Мистецтво» розрахований на 1 го­дину інваріантної складової Типового навчального плану. Рі­шенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу вивчення цього курсу доцільно доповнити ще од­нією годиною (за рахунок годин з варіативної складової Ти­пового навчального плану) з метою розширення можливостей більш глибокого вивчення курсу та створення сприятливих умов для виконання художньо-творчих практичних робіт. Концептуальні підходи щодо методики роботи за інтегрова­ним курсом «Мистецтво» викладено у методичному посібни­ку «Методика навчання мистецтва у початковій школі» (авт. Л.Масол, вид. «Ранок», 2006 р.).

Художня культура вивчається в школі як культурологічний курс і є важливим чинником формування духовного світу осо­бистості, її художньо-естетичного розвитку.

У сучасних умовах, коли школа формує новий тип осо­бистості, особистість на кінець повинна стати метою, а не за­собом історії. Цього можливо досягти тільки за умови, що лю­дина стане цілісною, різносторонньою у своїх потребах і здіб­ностях, з'єднуючи ті напрямки діяльності, які сформувалися в ході розвитку культури і складають специфічне надбання лю­дини як людини.

Загальнокультурний розвиток дитини, що стає метою шко­ли нового типу, означає цілеспрямований розвиток усіх нап­рямків діяльності учня і всіх необхідних для цього здібностей його психіки. Це означає, що засвоєння основ наукових знань і розвиток необхідного для цього абстрактного мислення є не єдиним і не головним, а тільки одним із завдань школи.

Важливим завданням сучасної школи є формування свідо­мості учнів, їх світогляду. Тут акцентується увага на вихован­ні почуттів, а не на абстрактному мисленні, при скерованому впливі на здатність дитини осмислено переживати все, що її оточує в житті – природу, соціальні інститути, явища культури.

Ще одним із важливих завдань є формування продуктив­ної уяви, творчої фантазії як здатності проектувати те, що має створюватись людиною.

Мистецтво – це відтворення людського життя в тих уяв­них, ілюзорних світах, які творить уява. Вони необхідні куль­турі для того, щоб люди жили в цих світах подібно до того, як вони живуть в житті – переживаючи все, що тут відбувається, і осмислюючи отриманий досвід, адже практичне життя об­межене у часі та просторі, і досвіду практичної реальності ще­ не­достатньо для формування повноцінної людини. Однак мож­на прожити безліч людських життів у світах Гомера, Шекспіра, Рембрандта, Гойї.

Ось чому без мистецтва неможливо сформувати духовне багатство людини. Отже, повноцінне викладання предметів художньо-естетичного циклу крайньо необхідне, оскільки метою їх стає цілісна людина, а не вузький фахівець. Кожен вид мистецтва відіграє у художньому вихованні особливу і не заміниму роль.

У процесі вивчення художньої культури в 9 класі відбуває­ться узагальнення мистецьких знань учнів, здобутих у 1-8 кла­сах, та втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою в старшій профільній школі. Таким чином, за­безпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти.

Матеріал 9 класу систематизовано відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є основою ху­дожньої культури.

Зміст програми курсу включає два основні розділи: «Ми­стецтво в просторі культури» та «Основи художньої культури».

Узагальненню мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 кла­сах, присвячено розділ «Мистецтво в просторі культури» (І се­местр). Тематична будова розділу передбачає аналіз основних видів мистецтва – візуального (образотворчого), музичного, театрального та екранного і особливостей їх художньо-образ­ної мови. Узагальнює зміст І розділу заключна тема семестру «Поліхудожній образ світу».

Практична діяльність учнів під час вивчення художньої культури в 9 класі спрямована на формування потреби в спіл­куванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духовно-культур­ного досвіду. Практичні завдання для учнів можуть бути різ­номанітними, проте відповідними до особливостей певного виду мистецтва, що розглядається під час вивчення тої чи ін­шої теми.

Так засвоєння учнями теми «Види і мова мистецтв» може бути закріплене створенням різноманітних кросвордів за змі­стом цієї теми. Під час вивчення теми «Візуальні мистецтва» учні можуть створювати графічні, живописні роботи, малі скульптурні форми, замальовки архітектурних споруд. Зміст теми «Жанрова палітра музичного мистецтва» спонукає, пере­дусім, до інтерпретації прослуханих музичних творів, визна­чення особливостей їх образного змісту, жанру і форми, а та­кож до підготовки музичних тематичних вечорів, концертів-вікторин тощо. Тема «Театр як синтез мистецтв» передбачає практичну діяльність у вигляді відвідування театральних ви­став, створення театральних масок, ляльок, підготовки рек­ламних афіш, шоу-презентацій, а в контексті вивчення теми «Екранні мистецтва» учні переглядатимуть кінофільми, телепе­редачі з наступним їх обговоренням, створюватимуть ілюстра­ції до мальованих мультфільмів тощо. Логічним практичним завданням щодо узагальнюючої теми І семестру «Поліхудожній образ світу» може бути підготовка і проведення диспуту «Чому сучасній людині потрібні всі види мистецтва?».

Пропедевтична культурологічна спрямованість розділу Основи художньої культури» (II семестр) має на меті сформу­вати в учнів загальне уявлення про культуру та її роль у сус­пільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури та підготувати до опанування в 10-11 кла­сах української та зарубіжної художніх культур в усій їх ба­гатоманітності та взаємопроникненні. Допоміжну роль у цьо­му процесі відіграє засвоєння основних понять і термінів: діалог культур, духовна культура, масова культура, полікуль­турна. Увага учнів також має спрямовуватися на періодиза­цію розвитку художньої культури із одночасним засвоєнням та усвідомленням понять стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця.

Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особи­стості.

У процесі вивчення І теми II семестру «Художня культура як духовне явище» увагу учнів слід спрямувати на взаємодію та взаємопроникнення народної і професійної, світської та ду­ховної культури й акцентувати проблему збереження національ­ної культурної спадщини. Основою змісту наступної теми «Худ­ожня культура і світ людини» є відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини в цінностях художньої культури. Також у контексті теми художня культура постає як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями реалістичної або абстрактної композиції, а також підготовки та проведення дискусії на тему: «Культура в людині, людина в культурі».

Упродовж вивчення теми «Художні напрями та стилі», якій відведено 6 годин навчального часу, учні засвоюють поняття стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця. Учні мають навчитися аналізувати, розпізнавати й порівнювати найвідоміші пам'ятки архітектури, музики й живопису різних художніх напрямів, – від античності до мистецтва ХХ-ХХІ сто­літь. На практиці знання щодо стильових особливостей мистецт­ва можуть бути закріплені шляхом створення графічних та жи­вописних композицій у різних художніх стилях і техніках, порів­няння живописних і музичних творів певного стилю, складання словника (таблиці) основних художніх напрямів і стилів.

Після представлення характерних особливостей та етапів розвитку художніх стилів і напрямів логічним і своєчасним кроком є вивчення теми «Художня культура і середовище», що зосереджена на формах збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Також у контексті те­ми увага приділена дизайну та рекламі як складовим худож­ньої культури і ролі засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей. Цікавими для учнів формами закріп­лення змісту навчального матеріалу можуть бути віртуальна комп'ютерна подорож художніми музеями світу та створення проекту реклами промислового виробу для школи (обладнан­ня, меблі, форми тощо).

Зміст теми «Художня культура рідного краю», вивченню якої відводиться 3 години навчального часу, особливо кон­центрує навчально-пізнавальну та практичну діяльно­сті учнів на пам'ятках культури і мистецтва рідного краю. З огляду на особливості культурно-мистецького життя кожного конкретного регіону та можливі способи ознайомлення з ним учнів, шляхи вивчення теми можуть бути різними. Тобто, вчи­тель може спрямувати діяльність учнів у більш практичний чи більш теоретичний бік. Зокрема, учням пропонується відвіду­вання музеїв (краєзнавчих, художніх, меморіальних) та інших закладів культури, складання карти туристичного маршруту «Па­м'ятки художньої культури рідного краю», виконання композиції «Вулиця, якою я йду до школи». Формами практичної роботи також можуть бути запис і виконання народних пісень, поши­рених у регіоні, та створення зразків декоративно-прикладного мистецтва з урахуванням регіональних художніх традицій.

Узагальнює зміст курсу художньої культури 9 класу тема «Полікультурний образ світу», що спрямована на усвідомлення учнями полікультурності суспільства сучасної доби. Під час вивчення теми учні порівнюють особливості музично-танцю­вального фольклору і національних костюмів різних народів світу й зокрема тих, що проживають в Україні, а також засвою­ють поняття художня картина світу, художній образ світу.

Завершити вивчення курсу художньої культури у 9 класі можна проведенням диспуту за темою: «Художня культура: минуле, сучасне, майбутнє», а також таким видом колективної учнівської роботи, як розробка комп'ютерних презентацій з художньої культури.

Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культури, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти, зокрема загальні:

• метод розповіді та бесіди;
  
• метод наочності;
  
• ігровий метод;
  
• метод порівняння і зіставлення;
  
• метод узагальнення
  

та спеціальні:

• метод художньо-педагогічної драматургії;
  
• метод драматизації;
  
• метод зруйнування;
  
• метод емоційного заряду;
  
• метод забігання наперед і повернення до вивче­ного матеріалу.
  

Організаційно-методичні засади шкільного курсу худож­ньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної художньо-естетичної освіти викла­дено в підручнику для студентів педагогічних університетів «Методика викладання художньої культури» (авт. О.Щолокова, вид. НПУ ім. М.Драгоманова, Київ, 2007 р.).

З урахуванням зауважень та пропозицій, що надійшли на сайт Міністерства освіти і науки України, було доопрацьовано критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із дисциплін художньо-естетичного циклу. Критерії оцінювання навчаль­них досягнень учнів у системі загальної середньої освіти зат­верджено наказом МОНУ від 05.05.2008 р. № 371.

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дис­циплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетич­ної культури учнів. Основними видами оцінювання є поточне і тематичне (відповідно до тем конкретної програми, за якою працює вчитель), а також семестрове і річне.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом пре­дмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчаль­них програм. Об'єктом поточного оцінювання є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навко­лишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окре­мих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування ро­боти вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підля­гають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок та навчальної активності шко­лярів.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тема­тичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. Коригуванню підлягає лише семестрова оцінка.

Міністерство освіти і науки України наголошує на тому, що навчальна діяльність учнів із дисциплін художньо-естетич­ного циклу у початковій та основній школі може проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої ін­формації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостій­них робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Методична робота з учителями художньо-естетичних дисциплін повинна забезпечити повне освоєння ними змісту і вимог оновленої шкільної програми з вищеназваних дис­циплін, розробку найбільш складних для викладання тем, уз­годження підходів і накопичення дидактичних матеріалів для проведення уроків і перевірки знань учнів. У процесі роботи вчитель має право використовувати друковані календарно-те­матичні плани, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, та авторські програми, які схвалені Вченою радою Чернівецького інституту післядипломної пе­дагогічної освіти.

Тематика роботи творчих груп учителів музичного та образотворчого мистецтва:

• Розробка програм факультативних курсів з музичного та образотворчого мистецтва.
  
• Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні художньо-естетичних дисциплін.
  
• Шляхи підвищення ефективності уроків музичного та образотворчого мистецтва. Моделювання уроків. Демон­страція кращих уроків (з досвіду роботи).
  
• Використання ігрових технологій як ефективного засобу розвитку школярів на уроках музичного та образотвор­чого мистецтва.
  

Організація допрофільної підготовки учнів та пог­либленого вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкіль­ної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступ­ність. Тобто, переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями упродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом. Зокрема, під­ґрунтям допрофільної підготовки учнів основної школи може бути поглиблене вивчення мистецьких дисциплін, що розпо­чинається в початковій школі. Так, у школах із поглибленим вивченням музики та образотворчого мистецтва відповідно в 1-8-х (1-7-х класах) рекомендуємо використовувати програми «Музика», 2 години на тиждень (авт. О.Гумінська) та «Образот­ворче мистецтво», 2 години на тиждень, авт. Н.Ковальчук (обидві – вид. Торсінг», 2006 р.). Концентричний принцип бу­дови зазначених програм надає можливість повторного та щоразу глибшого опанування їх змісту на різних рівнях нав­чання. Програми О. Гумінської мають повне навчально-мето­дичне забезпечення: календарно-тематичне планування, му­зичні хрестоматії та фонохрестоматії з 1 по 8 клас (вид. «Нав­чальна книга – Богдан», м. Тернопіль).

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін у початковій школі створює передумови для якісної допрофільної підготов­ки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливі­сть свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вив­чення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії.

Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором в основній школі організовується за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних зак­ладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створен­ня належних умов для їх опанування.

Реалізації допрофільної підготовки учнів сприятимуть збірники програм факультативних курсів та курсів за вибо­ром для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю, сформовані Міністерством освіти і науки України. Збірники видано видавництвом «Ранок» у 2009 ро­ці. Пропоновані в збірниках програми можуть використовува­тися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких за­гальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підго­товки учнів.

За програмами, наявними в збірниках, учні 9-го класу, зокрема, можуть вивчати такі факультативні курси та курси за вибором, як: «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Історія об­разотворчого мистецтва», «Світова художня культура», Графі­ка», «Живопис», «Українське народне мистецтво», «Креслення», Дизайн», «Хореографія», «Гра на бандурі», «Гра на електронних музичних інструментах», «Театр», «Хоровий клас», «Музичні ан­самблі».

У системі загальної середньої освіти художньо-естетична освіта посідає особливе місце. Вона впливає на процес само­розвитку людської духовності, залучає людину до світових ху­дожніх надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяль­ність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого самороз­витку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, ціну­вати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.