Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
- Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
- Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
- Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
Чернівецька обласна державна адміністрація
Головне управління освіти і науки
Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Матеріали
до серпневих конференцій педагогів області
(методичні рекомендації щодо організації
навчально-виховного процесу
в закладах системи загальної середньої освіти в 2010/2011 н.р.)
Чернівці, 2010
Упорядник: Н.Й. Палійчук
Відповідальний за випуск: Г.І. Білянін
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2010/2011 н.р.). – Чернівці: Технодрук,
Головне управління освіти і науки облдержадміністрації, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти пропонують для практичного використання педагогічним працівникам області інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2010/2011 навчальному році. Вони розроблені з урахуванням вимог Міністерства освіти і науки України щодо організації навчально-виховного процесу в 2010/2011 навчальному році.
З М І С Т
Удосконалення системи роботи з молодими та малодосвідченими педагогами – пріоритетний напрямок у роботі методичних служб області ……………………………
Моніторинг роботи з молодими вчителями ………………………………
Професійне здоров’я молодого вчителя. Як його зберегти
(Поради психолога) ………………………………………………………
Рекомендації ОНМЦППіСР щодо організації діяльності працівників
психологічної служби у 2010/2011 н.р. …………………………………
Методичні рекомендації ОНМЦППіСР практичним психологам
системи освіти з організації психологічно-безпечного середовища
для дітей у 2010/2011 н.р. ……………………………………………………..
Методичні рекомендації ОНМЦППіСР соціальним педагогам
навчальних закладів з організації захисту прав та інтересів
дітей у 2010/2011 н.р……………………………………………………………
Методичні рекомендації працівникам психологічної служби щодо здійснення системного психолого-педагогічного консультування батьків дітей з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти …………….…
Організаційно-методичні аспекти впровадження
Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» ………………………………
Організація навчально-виховного процесу у початкових класах
загальноосвітніх навчальних закладів у 2010/2011 н.р…………….………….
Основні напрями та шляхи оптимізації роботи шкільної бібліотеки
у 2010/2011 навчальному році …………………………………………………
Формування механізмів саморозвитку дошкільника ………………………..
СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Українська (рідна) мова ………………………………………………………
Українська література ………………………………………………………..
Українська мова і література
в ЗНЗ із навчанням мовами нацменшин ……………………………
Зарубіжна література …………………………………………………….
Іноземні мови ……………………………………………………………..
Історія та правознавство ………………………………………………
Українознавство …………………………………………………
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Математика …………………………………………………………………….
Інформатика ……………………………………………………………..…….
Фізика. Астрономія …………………………………………………………….
Хімія ………………………………………………………………………….
Природознавство. Біологія ……………………………………………………
Географія ………………………………………………………………………
Основи економіки ……………………………………………………………..
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
ТА «ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я»
Музика та музичне мистецтво…………………………………………..........
Дисципліни художньо-естетичного циклу……………………………………..
Основи здоров’я. Основи безпеки життєдіяльності……….…………
Захист Вітчизни …………………………………………………………..
Трудове навчання …………………………………………………………..
ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ
Школи-інтернати ……………………………………………………………...
Удосконалення системи роботи
з молодими та малодосвідченими педагогами –
пріоритетний напрямок у роботі методичних служб області
Н.Й. Палійчук,
заступник директора ОІППО
з навчально-методичної роботи
Школа – це простір життя дитини. Тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особи дитини як творця і проектувальника власного життя.
Сучасна школа – це якісно нова освітня інституція, яка покликана різнобічно розвивати індивідуальність дитини на основі виявлення її задатків, здібностей, формувати ключові життєві компетентності, виховувати національно свідому, вільну, демократичну особистість.
Розв’язання цієї проблеми потребує підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей. Цей процес починається із молодого вчителя. Інтелектуальний і духовний потенціал молодих учителів є скарбницею вітчизняної освіти, бо саме ця категорія освітян у сучасних умовах є мобільною, дієвою, найбільш схильною сприймати зміни та брати в них активну участь.
У 2009 році в Чернівецькій області працювало 809 молодих спеціалістів, з них: 221 вчитель предметів гуманітарних, 98 – природничих, 94 –математичних, 49 – суспільних дисциплін, 92 – художньо-естетичного циклу, 73 – інших навчальних дисциплін. Усі вони є слухачами 226 шкільних та 13 районних (міських) «Шкіл молодого вчителя». З них: першого року навчання – 313 (38%), другого – 265(33%), третього – 231(29%) педагогів.
У 2009/2010 н.р. розпочали свою трудову діяльність 85 молодих вчителів-предметників гуманітарного, 22 – суспільного, 29 – математичного, 38 – природничого циклів навчальних дисциплін. Така армія молодих недосвідчених педагогів вимагає від педагогічних колективів великої уваги, толерантного відношення до них. Саме в педагогічних колективах починається процес становлення вчителя, його фаховий та методичний рівень. Серед факторів, що впливають на професійне зростання вчителя, 92% педагогів області найважливішим вважають співпрацю з колегами. Але, як свідчить практика, не завжди робота з молодими та малодосвідченими колегами в закладах освіти носить системний та систематичний характер.
Однією із актуальних проблем залишається адаптація молодого педагога до включення в професійну діяльність. Молодий спеціаліст – це вчорашній студент. ВНЗ, як правило, орієнтовані на те, щоб студенти отримали теоретичні знання, обсяг яких досить великий. Незважаючи на глибоку теоретичну підготовку, яку майбутні педагоги отримують у ВНЗ, на практиці вони зустрічаються зі значними труднощами: 51% бракує знань із методики викладання предмета, 41% – знань із психології, 37% не вміють розробити конспект уроку, у 45% молодих вчителів мають місце конфлікти з учнями.
Непоодинокими є випадки формалізму в роботі з молодими спеціалістами. У багатьох закладах освіти області відсутні накази «Про організацію роботи з молодими та малодосвідченими вчителями», тому всі заходи, які проводяться в школі, мають епізодичний характер. Відсутня «жива» робота наставників зі своїми молодими підопічними колегами. У багатьох випадках діяльність наставника залишається чисто «паперовою». Через слабкий внутрішкільний контроль за роботою наставників, спостерігається уникнення персональної відповідальності досвідчених колег за доручену їм ділянку роботи.
Не дивлячись на те, що фактично в кожному навчальному закладі створені «Школи молодого вчителя», їхня діяльність є формальною: за примітивним планом заходів, часто навіть не затвердженим керівником школи, одночасно проводять роботу з молодими спеціалістами різних років стажування. А малодосвідчені вчителі практично випали з поля зору керівників «Шкіл молодого вчителя», яких теж ніхто не навчає ні на районному, ні на обласному рівнях.
Гострою залишається проблема напрацювання системи заходів заохочення роботи вчителів-початківців.
Тому на порядку денному всіх методичних служб області у новому навчальному році повинно бути питання активізації роботи з молодими та малодосвідченими вчителями.
Основними завданнями в роботі з цією категорією педагогічних працівників у 2010/2011 навчальному році є:
1.Удосконалення нормативного супроводу роботи з молодими та малодосвідченими вчителями.
Ця ділянка роботи в закладі освіти регулюється наказом «Про організацію роботи з молодими та малодосвідченими вчителями», який визначає основні напрями діяльності педагогічного колективу щодо співпраці досвідчених та молодих колег в організації навчально-виховного процесу, зокрема, діяльності «Школи молодого вчителя». Ця інституція є однією з форм підвищення кваліфікації вчителів-початківців та спрямована на розвиток творчих здібностей молодого вчителя, формування його професійної майстерності.
Основоположним документом діяльності «Школи молодого вчителя» на базі загальноосвітнього навчального закладу є Положення про «Школу молодого вчителя», яке розглядається та схвалюється на засіданні Методичної ради закладу освіти та затверджується його керівником.
Навчання здійснюється за трирічною Програмою роботи «Школи молодого вчителя». Структурно вона включає Вступ, що визначає мету діяльності «Школи», основні завдання, пріоритетні напрями і очікувані результати та заходи щодо навчання молодих спеціалістів протягом першого, другого і третього років стажування.
Програма схвалюється Методичною радою навчального закладу та затверджується її керівником.
На підставі Програми розробляються заходи щодо роботи з молодим вчителем відповідного року навчання.
2. Організація роботи в навчальному закладі із малодосвідченими педагогами. До малодосвідчених учителів традиційно зараховують педагогів, які мають стаж роботи три-п’ять років, але, в силу тих чи інших причин, вони фактично не працювали в школі. Радимо цих молодих колег залучати до участі в роботі «Школи молодого вчителя» третього року навчання.
3. Розформалізування роботи з молодими та малодосвідченими вчителями через «живу» співпрацю вчителя-початківця і наставника. У школах області, як в цілому і в державі, створена та функціонує інституція наставництва. Вона покликана допомогти молодому педагогу успішно і безболісно пройти адаптаційний період, навчитися професійних та фахових премудростей. Проте не завжди ця співпраця є реальною, «живою». Як правило, складаються заходи, які носять формальний характер, і виконання яких практично не контролюються.
Реальна співпраця молодого і досвідченого колег починається із взаємовідвідування уроків, позакласних заходів, які фіксуються у відповідному щоденнику. Відвідавши урок наставника або іншого досвідченого колеги, вчитель-початківець зазначає дату, тему та робить висновок про те, чого він навчився. А наставник, побувавши на уроці в свого підопічного, зазначає дату, тему і викладає свої рекомендації та побажання щодо удосконалення проведення навчального заняття.
Ефективною формою співпраці наставника і молодого спеціаліста є проведення спільних заходів, залучення до участі в роботі майстер-класу досвідченого колеги.
4. Перенесення акцентів у роботі «молодий учитель-наставник» на персональну відповідальність наставника. Традиційно склалося так, що постійно в полі зору адміністрації навчального закладу є вчитель-початківець і на другому плані – наставник. Вважаємо це не зовсім правильним, адже від сумлінності виконання свого громадського обов’язку досвідченим колегою у великій мірі залежить майбутній професіоналізм молодого спеціаліста. Тому доцільно час від часу заслуховувати на засіданні педагогічної, методичної рад інформації, звіти наставника про свою роботу з підопічним. Адміністрації закладу освіти необхідно вивчати та пропагувати кращий досвід роботи наставників, напрацювати систему морального та матеріального заохочення їхньої праці.
З метою обміну досвідом, удосконалення системи роботи наставників у школі доцільно створити Раду наставників, яку очолює найбільш досвідчений педагог-наставник, а координує її діяльність заступник директора з навчально-методичної роботи.
5. Здійснення системного внутрішкільного контролю за діяльністю молодих спеціалістів та її аналіз. Професійному становленню молодого вчителя значною мірою сприяє добре налагоджена система внутрішкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та запобіжному контролю.
Оглядовий контроль, який необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем молодого вчителя, слід проводити після 2-3 тижнів його роботи в школі шляхом відвідування 3-4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу.
Мета запобіжного контролю, який проводиться зазвичай у жовтні, – визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися попередити їх.
У квітні необхідно перевірити, як молодий педагог працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.
Протягом другого року роботи молодого спеціаліста використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя. На третій рік здійснюється фронтальний та класно-узагальнюючий контроль.
Який би вид перевірки не використовувала адміністрація школи, основою є педагогічно грамотний аналіз і рекомендації, які допомагають вчителю і стимулюють його до підвищення рівня педагогічної майстерності.
6. Напрацювання системи заохочень роботи вчителя-початківця. Підтримати молодого вчителя у його прагненні до самовдосконалення, творчості, креативності – ось головне завдання педагогічних колективів і, в першу чергу, адміністрацій закладів освіти. Тому протягом періоду стажування дуже важливо підтримувати молодого спеціаліста різними засобами: від вербальних до моральних та матеріальних заохочень. Практика свідчить, що в тих колективах, де панує саме така атмосфера, успішно і безболісно проходить період адаптації молодого вчителя.
Відрадно відзначити, що вчительська професія не знає зупинок у своєму розвитку. Тому наполеглива творча праця методичних служб усіх рівнів допоможе успішно виконувати поставлені перед школою завдання, сприятиме прискоренню процесів адаптації молодих спеціалістів, їх успішному професійному становленню.
Моніторинг роботи з молодими вчителями
Т.С. Богачик,
завідувач кафедри моніторингу якості освіти та тестових технологій
Л.В. Якименко, Н.М.Потапова, викладачі кафедри моніторингу якості освіти та тестових технологій
Від діяльності вчителя, особливо молодого, значною мірою залежить майбутнє нашої країни. Адже він навчатиме і виховуватиме кілька поколінь учнів. Тому надзвичайно важливо сьогодні мати такого вчителя, який є справді особистістю, прагне зрозуміти себе та інших, у своїй педагогічній діяльності звертає увагу на особистісно зорієнтовану модель навчання і виховання учнів, сам постійно прагне фахового і особистісного самовдосконалення.
У нинішніх умовах модернізації змісту освіти потребують якісних змін навчальні та виховні функції вчителя, до яких у школі додаються досить важливі та вкрай необхідні:
- організаторська, націлена на осмислену побудову процесу самонавчання, самовиховання, самоконтролю і самодисципліни;
- спрямовуюча, передбачає вплив педагога на юну особистість, активізацію її самовиховання, систематичне оволодіння знаннями, вміннями, навичками;
- спонукальна, прагне утвердити в свідомості школяра психологічні установки на відчуття власної гідності.
Існують певні вимоги до сучасного молодого педагогічного працівника. Йому необхідно володіти:
- науково-методологічними основами зі свого предмета;
- бути готовим до підготовки методичного забезпечення навчального процесу;
- володіти найновішою інформацією із психолого-педагогічних наук;
- бути людиною високоосвіченою, інтелігентною, толерантною;
- володіти прийомами виховної дії на школяра;
- постійно підвищувати свою кваліфікацію, систематично займатися самоосвітою.
Пріоритетним напрямком у методичній роботі з молодим учителем повинно стати, на нашу думку, надання дієвої, реальної допомоги у процесі становлення педагогічної майстерності. Планування роботи з такою категорією має будуватися на основі діагностики, яка аналізує стан професійної компетентності, а також потреби молодого педагога. Вважаємо за необхідне залучати малодосвіченого вчителя до індивідуальних, групових та загальношкільних форм роботи. Зокрема, без діагностування, стажування, самоосвіти, індивідуальних консультацій, співбесід неможливе становлення молодого вчителя як справжнього фахівця своєї справи. А такі групові форми роботи, як методичні об’єднання, творчі групи, семінари-практикуми, тренінги сприяють їхньому професійному зростанню. Окрім того, залучення молодого педагога до різноманітних масових форм роботи (педрад, предметних тижнів, педагогічних читань, „круглих столів” тощо) повинно стати серйозним поштовхом до успішної творчої праці.
Моніторинг роботи з молодим учителем можна зорганізувати у двох напрямах: теоретичному та практичному. Теоретична модель даного моніторингу орієнтовно може включати в себе організаційно-виконавчу роботу (планування діяльності, самоорганізація діяльності, своєчасність виконання доручень, обговорення проблем дидактики уроку тощо).
Практичний напрям може охоплювати інформаційно-аналітичну та навчально-методичну роботу. Зокрема, інформаційно-аналітична діяльність окреслюється наступними складовими: компетентність у вивченні психологічних особливостей учнів та вміння діагностувати їхню творчість; усвідомлення критеріїв якості освіти з предмета; самоосвіта; інформаційно-комунікаційна діяльність тощо.
Навчально-методична робота може включати такі параметри: розвиток мотивації учнів до вивчення предмета; календарно-тематичне планування; організація та проведення уроку; планування корекційних заходів за одержаними результатами; планування самоосвітньої діяльності учнів тощо (Додаток 1).
Кожна зазначена складова має свою вагомість (цифрове вираження), яку визначають до початку організації роботи з молодими вчителями. Впродовж року виставляється ступінь проявлення складових по кожному напрямку діяльності. Наведена орієнтовна кваліметрична модель з молодими вчителями не є догмою, тому запропоновані параметри можуть змінюватися.
Варто зазначити, що у системі методичної роботи важлива роль повинна відводитися вчителям-початківцям, адже вони найбільше потребують методичної допомоги. Тому, враховуючи практичний досвід моніторингових досліджень, описаний у фахових виданнях, вважаємо за потрібне структуру моніторингу розподілити за етапами:
- мотиваційно-ціннісний, що має на меті проаналізувати ставлення вчителя до здобуття знань, готовність до професійного розвитку;
- емоційно-процесуальний, що визначає рівень задоволення змістом навчальних занять, їхньою результативністю;
- когнітивно-рефлексивний, що має на меті визначити рівень зростання професійних компетенцій педагога.
Організація моніторингу роботи з молодими вчителями під час мотиваційно-ціннісного етапу повинна супроводжуватися анкетуванням, інтерв’юванням, спостереженням. Такий інструментарій забезпечить знання проблеми кожного вчителя, встановить загальну картину щодо труднощів у професійній діяльності. У підсумку це дозволить визначити, якої методичної допомоги найбільше потребує педагог (Додаток 2). Контрольну функцію виконує останній, когнітивно-рефлексивний етап, за допомогою якого визначається рівень зростання професійної компетенції вчителя упродовж року.
Стажування молодих фахівців вдало реалізується, якщо вони працюватимуть за складеною програмою індивідуального трирічного навчання. Ця програма розробляється за допомогою вчителя-наставника і погоджується з директором школи. Планується самоосвітня робота з тем предмета, що викладається, опрацювання літератури, відвідування засідань методичних об’єднань, семінарів, ознайомлення з інноваційними методами викладання предмета, відвідування уроків досвідчених учителів, робота з наставником. У плані вказується, окрім зазначених форм навчання, терміни та відмітки про виконання.
Таким чином, організація моніторингу з молодими вчителями допоможе змінити суть контролю адміністрації навчального закладу, стимулюватиме роботу малодосвідченого фахівця над собою.
Додаток 1
Орієнтовна кваліметрична модель роботи з молодими вчителями
| № | Напрямки діяльності | Вагомість напрямків | Складові діяльності | Вагомість складових | Ступінь проявлення складових |
| | Організаційно-виконавча робота | 0,25 | 1. Планування діяльності | 0,31 | |
| 2. Самоорганізація діяльності | 0,29 | | |||
| 3. Своєчасність виконання доручень | 0,18 | | |||
| 4. Обговорення проблем дидактики уроку | 0,22 | | |||
| Всього | 0,0 | | 1 | | |
| 2. | Інформаційно-аналітична робота | 0,35 | 1. Компетентність у вивченні психологічних особливостей учнів та вміння діагностувати їхню творчість | 0,25 | |
| 2. Усвідомлення критеріїв якості освіти з предмета | 0,25 | | |||
| 3. Самоосвіта | 0,25 | | |||
| 4. Інформаційно-комунікаційна діяльність | 0,25 | | |||
| Всього | 0,0 | | 1 | | |
| | Навчально-методична робота | 0,40 | 1. Розвиток мотивації учнів до вивчення предмета | 0,15 | |
| 2. Календарно-тематичне планування | 0,25 | | |||
| 3.Організація та проведення уроків | 0,25 | | |||
| 4. Планування корекційних заходів за одержаними результатами | 0,20 | | |||
| 5. Планування самоосвітньої діяльності учнів | 0,15 | | |||
| Всього | 0,0 | | 1 | | |