Geum.ru

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Професійне здоров’я молодого вчителя. Як його зберегти
Назва методики, автор
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21



Додаток 2


Індивідуальна карта

первинного персонального діагностування молодого спеціаліста

у 2010/2011 н. р.

  1. Прізвище, ім’я та по батькові __________________________________



  1. Освіта ____________________________________________________



  1. Стаж роботи ________________________________________________



  1. У вивченні яких тем, питань, проблем відчуваєте трудність (так, ні):

а) проведення уроків узагальнення і систематизації_______________

б) проведення нетрадиційних уроків____________________________

в) організація групової діяльності _____________________________

г) використання ігрових ситуацій______________________________

д ) мотивація навчальної діяльності____________________________

ж) організація самостійної роботи_____________________________

з) проблемний виклад матеріалу_______________________________

и) організація роботи над завданнями випереджувального,

пошукового характеру_____________________________________

і) активізація пізнавальної діяльності учнів _____________________

  1. Вкажіть (за 4-бальною шкалою) наскільки Ви задоволені деякими аспектами своєї роботи та сторонами власного життя (4 – повністю задоволений; 3 – частково задоволений; 2 – скоріш не задоволений, ніж задоволений; 1 – не задоволений; 0 – важко сказати щось певне):

а) соціально-психологічним кліматом у Вашому колективі ___________________________________________________________

б) рівнем фізичних та нервових навантажень на робочому місці ___________________________________________________________

в) науково-методичним забезпеченням навчально-виховного процесу____________________________________________________

  1. Який урок Ви можете моделізувати _____________________________



  1. З роботою якого вчителя Ви хочете ознайомитися у районі (місті) _____________________________________________________________



Професійне здоров’я молодого вчителя. Як його зберегти

(Поради психолога)

А.В. Драпака,

викладач психології ОІППО


В ієрархії чинників активної життєдіяльності, творчого потенціалу та самореалізації педагога важливе місце належить його професійному здоров’ю. Здоров’я вчителя позначається на здоров’ї його вихованців та результатах усієї навчально-виховної роботи. Крім того, від здоров’я педагога великою мірою залежить стан здоров’я учнів, їхнє соціально-психологічне благополуччя, рівень «життєстійкості». Вчитель з низьким рівнем професійного здоров’я не зможе займатися і вихованням культури здоров’я школярів, оскільки у цій справі необхідний особистий приклад. Тому питання збереження і зміцнення здоров’я вчителя ми вважаємо одними із пріоритетних у сфері його життєвих та фахових інтересів. Тільки педагог, який усвідомлює цінність цілеспрямованої роботи над своїм здоров’ям, може передавати свій досвід учням, створювати у школі безпечне освітнє середовище і умови для навчання.

Під професійним здоров’ям у психолого-педагогічній науці розуміють здатність організму зберігати й активізувати компенсаторні, захисні, регуляторні механізми, що забезпечують працездатність, ефективність і розвиток особистості вчителя в умовах протікання педагогічної діяльності.

Учительство як професійна група відзначається дуже низькими показниками фізичного і психічного здоров’я. Це пояснюється тим, що праця педагога відноситься до розряду складних, стресогенних, найбільш напружених у психологічному плані, таких, що вимагають від людини великих резервів самовладання й саморегуляції. На це є певні об’єктивні причини: комунікативні та інформаційні перевантаження, велике емоційне напруження, поява певних професійних деформацій, багатофункціональність соціально відповідальної діяльності, соціальна незахищеність і низький статус професії у масовому сприйманні. Крім того, професія вчителя належить до так званих хелперських (від англ. help – допомагати), оскільки пов’язана з роботою у системі «людина-людина», наданням підтримки і допомоги підопічним. Саме в учителів дуже високий ризик невротичних і психосоматичних реакцій на напружені ситуації в роботі. На сьогодні у Міжнародній класифікації хвороб навіть виявлено окремий стан – «професійний стрес». Один із наслідків тривалого професійного стресу – синдром «емоційного згорання» як стан фізичного, емоційного і розумового виснаження фахівця.

У сучасній психолого-педагогічній літературі велика кількість досліджень присвячена вивченню сутнісних аспектів, факторів виникнення професійного стресу, професійної дезадаптації, синдрому емоційного згорання та шляхів його усунення. Значно більшої уваги потребують розробки превентивних заходів та шляхів збереження і зміцнення професійного здоров’я педагога, формування стресостійкості майбутнього фахівця, шляхів і методів гармонізації його внутрішнього світу.

У контексті вищезазначеного, пропонуємо пам’ятку молодому вчителю «Як уникнути стресу».
  1. Визначте для себе головні життєві і професійні цілі, зосередьте свої зусилля на їх досягненні. Помічайте проміжні результати на шляху до поставленої мети, радійте окремому успіху – це допоможе Вам протистояти стресу.
  2. Кожного ранку ставте собі три запитання:
  3. Що потрібно зробити сьогодні обов’язково?
  4. Що можна зробити завтра?
  5. Що має бути зроблено протягом тижня?
  6. Вивчіть і використовуйте техніку планування часу у Вашому повсякденному житті.
  7. Не уникайте спілкування. Коротка приємна розмова – кращі ліки від стресу.
  8. Спробуйте налагодити конструктивні стосунки з учнями, їх батьками, колегами по роботі, старайтеся жити у злагоді з іншими, із самим собою.
  9. Обговорюйте з близькими людьми свої проблеми. Розповівши про свою проблему тим, кому довіряєте, Ви наполовину вирішите її.
  10. Пробачайте образи інших. Навчіться забувати неприємне.
  11. Умійте пробачати себе, свої дії і вчинки. Допущені помилки нехай будуть добрим уроком на майбутнє. Не займайтеся самопоїданням.
  12. Не судіть себе та інших. Позбудьтеся мислення «червоного олівця» (уникайте категоричної поляризації світу на добро-зло, біле-чорне і т.п.).
  13. Ніколи не змагайтеся ні з ким. Змагайтеся лише з самим собою. Робіть все можливе для того, щоб сьогодні бути кращим, ніж вчора, завтра – кращим, ніж сьогодні.
  14. Навчіться слухати співрозмовника. Часто невміння дослухати є причиною непорозуміння, образ, конфліктів і, як наслідок, – стресів.
  15. Частіше посміхайтеся і смійтеся, вмійте з гумором підходити хоча б до деяких неприємностей.
  16. Налаштовуйтеся на позитив. Будьте оптимістом. Вірте.
  17. Частіше бувайте на природі.
  18. Відпочивайте разом із сім’єю.
  19. Навчіться розслаблятися, оволодійте техніками релаксації.
  20. Намагайтеся частіше слухати музику, яка поліпшує настрій.
  21. Пам’ятайте про лікувальну силу аромотерапії, кольоротерапії, зцілючу силу молитви.
  22. Не забувайте займатися фізичними вправами: чим краще здоров’я, тим легше боротися зі стресом.
  23. Творіть добро, творіть себе.

На етапі професійної діяльності здоров’я педагога може бути збережене, зміцнене тільки наполегливою працею над собою, звичкою до самодисципліни і самообмежень. Корисно для педагога побудувати власну програму збереження професійного здоров’я, захисту від професійного стресу. Обсяг такої роботи залежить від особливостей кожного конкретного вчителя, умов, у яких він живе і працює.

Велике поле діяльності у напрямку збереження і зміцнення професійного здоров’я педагогів існує для шкільного психолога. Це просвітницька, діагностична і психокорекційна роботи. У його арсеналі повинен бути комплекс різноманітних методів і засобів, які сприяють гармонізації внутрішнього світу педагога, послабленню його психічної напруги, що спрямовані на розвиток внутрішніх психічних сил учителя, розширення його професійної самосвідомості. Серед них варто відзначити індивідуальні та групові бесіди, консультації, круглі столи, присвячені цій проблематиці, психотренінги, психотехнічні ігри і вправи тощо. Корисним, на нашу думку, може бути випуск практичним психологом у школі «Пам’яток для вчителя». Вони виконуватимуть передусім профілактично-просвітницьку функцію. У нашому випадку ці «пам’ятки» стали б непоганим джерелом поповнення знань педагога про професійне здоров’я, професійний стрес, професійні деформації, шляхи їх попередження та усунення і загалом про збереження здоров’я фахівця. Тематика їх може бути різноманітною, наприклад: «Стрес, дистрес і психічне здоров’я педагога», «Синдром «емоційного згорання» – це психологічний захист чи хвороба?», «Ліки для педагога-трудоголіка», «Ерозія душі педагога: що це і як з нею боротися?», «Як себе зберегти, хоча б для того, щоб довго і добре працювати», «Антистрес-технології і професійне здоров’я педагога», «Педагогічна кар’єра без стресу: міф чи реальність?» та ін.

Професійне здоров’я і довголіття педагога великою мірою залежить від діяльності, яку проводить у цьому плані адміністрація навчального закладу. Керівництво школою повинно забезпечити учителям можливість професійного росту, налагодити соціальні й інші позитивні моменти, що підвищують мотивацію. Адміністрація повинна чітко розподілити обов’язки, продумати посадові інструкції. Від неї у першу чергу залежить також психологічний клімат закладу і те, наскільки здоровими є взаємостосунки між педагогами.

Тільки спільні зусилля насамперед самих педагогів, цілеспрямована робота всього педагогічного колективу, увага до професійного здоров’я вчителів з боку адміністрації закладу сприятимуть їх професійному довголіттю, творчому кар’єрному росту, професійному саморозвитку.


Рекомендації

ОНМЦППіСР щодо організації діяльності працівників психологічної служби у 2010/2011 н.р.


Д.Д. Романовська,

завідувач обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи


Психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної охорони фізичного й психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

При плануванні своєї роботи практичні психологи і соціальні педагоги мають врахувати, що в 2010/2011 н.р. пріоритетними напрямками діяльності психологічної служби Чернівецької області є:
  • Профілактика насильства над дітьми та нехтування їх правами, відповідно до листа головного управління освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації від 26.05.2010 р. № 31/192.
  • Системний психоконсультативний супровід батьків дітей з особливими потребами в школах з інклюзивним навчанням.
  • Просвітницько-профілактична робота з усіма учасниками навчально-виховного процесу з теми ВІЛ/СНІД, особливо з батьками.
  • Профілактика правопорушень, девіантної поведінки, психологічний супровід правовиховної роботи у освітньому закладі.
  • Організація роботи з педагогічним колективом щодо усунення конфліктних ситуацій та непорозумінь у взаємостосунках: педагоги-учні; педагоги-батьки.

У діяльності психологічної служби районів та міст області залишаються щорічні моніторингові дослідження:
  1. Моніторинг стану вживання учнівською молоддю області алкоголю, наркотиків та тютюнокуріння, що дозволяє відстежити зміни та ефективність профілактичної роботи в навчальних закладах (листопад).
  2. Моніторинг обізнаності шляхів передачі та засобів запобігання ВІЛ/СНІДу. В профілактиці шкідливих звичок учні відмічають провідну роль психологічної служби та педагогів-тренерів, які працюють за різними профілактичними програмами («Рівний-рівному», «Діалог», «Школа проти СНІДу») (грудень).
  3. Моніторинг основних проблем, що виникають у роботі з дітьми трудових мігрантів (оновлення банку даних, відповідно до форми НМЦППСР до 01 листопада).

Психолого-педагогічний супровід профілактики ситуацій насилля. Обов’язковим є опитування учнів 7-11 класів закладів освіти області з проблеми жорстокого поводження з дітьми в сім’ї та школі і проявів насильства в учнівському середовищі. Одним із аспектів, який має бути на контролі психолога і соціального педагога – виявлення фактів жорстокого ставлення учнів один до одного.

З метою профілактики ситуацій насилля в школах області ми рекомендуємо психологам організувати індивідуальні та групові консультації з метою формування навичок проблемно-вирішальної поведінки у дітей та підлітків та розвитку толерантності як якості особистості кожного учня. Для соціальних педагогів рекомендується організувати індивідуальні та групові консультації з метою роз’яснення юридично-правових наслідків для осіб (і дітей і дорослих), що порушують права дітей. Допомогою у організації просвітницько-профілактичної роботи в цьому напрямку стане методичний посібник «Честь і гідність особистості як предмет діяльності практичного психолога» (автор Рибалка В.В.), виданий у 2010 р. у видавництві «Шкільний світ».

Психолого-педагогічний супровід формування навичок здорового способу життя. Для працівників психологічної служби залишаються обов’язковими 150 годин профілактичної роботи, з яких не менше 40 годин на рік має бути присвячено темі ВІЛ/СНІД. Обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи у лютому 2010 року видав методичний посібник з необхідним соціально-психологічним інструментарієм за кошти міжнародного німецько-українського проекту «Первинна профілактика ВІЛ/СНІД у школах Чернівецької області». Обов‘язковою є за реалізація програм «Діалог» з формування навичок здорового способу життя. За цією програмою необхідно підготувати одну групу учнів протягом кожного навчального семестру.

Для методистів-психологів та тренерів міжнародного німецько-українського проекту нагадуємо про проведення інтервізій з педагогами – ключовими особами з первинної профілактики шкіл області, які мають відбутися у жовтні 2010 р. під час учнівських канікул. Робота ключових осіб у інтервізійних групах спрямована на покращення результатів профілактики. Нагадуємо, що інтервізія – це колегіальна супервізія, і слугує для практичної рефлексії та підтримки педагогів-ключових осіб їхньої профілактичної діяльності у школі. Групова інтервізія підтримує та інструктує педагогів, що залучені до профілактичного проекту при розв’язуванні складних, стресових або конфліктних ситуацій, що виникали у профілактичій роботі з дітьми та батьками. Для якісного проведення інтервізії необхідно, щоб учасники принесли з собою власні робочі матеріали або в письмовій формі – ситуації з практики, над якими вони хотіли б попрацювати в групі.

Психолого-педагогічний супровід соціального розвитку дітей з девіантною поведінкою. У психолога і соціального педагога має бути банк даних дітей, що скоїли злочин, або схильних до девіантної поведінки, індивідуальні картки та соціальні паспорти (рекомендовані ОНМЦППСР) діагностичного вивчення дітей, виявлення причин порушень у поведінці учнів та розробки конкретних рекомендацій і спільних дій щодо їх усунення (безпосередня робота психолога – чому у дитини девіації в поведінці). Обов’язковим є здійснення з дітьми, що скоїли злочин та з дітьми, схильними до девіантної поведінки, індивідуальної консультативної та корекційної роботу (в об‘ємі не менше 30 годин). Такі діти також залучаються до групової корекційно-тренінгової роботи (робота у групі – не менше 30 годин). На початку навчального року працівники психологічної служби мають забезпечити класних керівників, психологічною характеристикою на клас в цілому і на кожну дитину – з зазначенням конкретних рекомендацій. Практичні психологи у корекційній роботі можуть використовувати тренінгові програми: «Тренінг формування проблемно-вирішальної поведінки у підлітків» Романовської Д.Д., «Я бажаю змінитися» практичного психолога Горішньошерівецької ЗОШ І-ІІІ ст. Заставнівського району Бешлей Ірини. Програми тренінгів та методичні матеріали до них знаходяться в ОНМЦППСР.

Психолого-педагогічний супровід роботи з педколективом. Формування здорового соціально-психологічного клімату у класному та педагогічному колективах теж є завданням психологічної служби. Тут основне – визначення категорії дезадаптованих дітей і організація з ними корекційної роботи. Якісною має бути робота психолога по усуненню конфліктних ситуацій, що виникають у взаємостосунках: педагогів між собою, адміністрації і педагогів, педагогів і батьків, педагогів та учнів. Психолог має займати професійну, неупереджену і незалежну позицію і активно усувати конфліктні ситуації в школі.

Інтерактивне опитування вчителів (проводилось на сайті інституту післядипломної педагогічної освіти) з питання: Якими джерелами Ви користуєтесь для отримання необхідних психологічних знань? показало, що лише 10% вчителів шкіл області звертається за допомогою до фахівців – шкільних психологів. Більшість вчителів самостійно набувають необхідних психологічних знань з книжок (32%) та під час роботи у психологічних тренінгах (24%). Тому, важливою є активна позиція психологів та соціальних педагогів з розвитку психологічної компетентності педагогів освітнього закладу, відповідно до методичних посібників: «Психологічний супровід професійного професійного удосконалення педагогічних працівників» (за редакцією Романовської Д.Д., Собкової С.І.) та «Аксіологічні основи психологічної культури особистості» (автор Рибалка В.В.).

Психодіагностична робота. Для вивчення особливостей особистості дітей та підлітків, що потребують психологічної та соціально-педагогічної роботи рекомендуємо до банку психодіагностичних методик додати тест для діагностики акцентуацій характеру у підлітків, розроблений С.І.Подмазіним (МПДО). Опитувальник включає 143 твердження, які складають 10 діаг­ностичних і одну контрольну шкалу (шкалу брехні). В кожній шкалі по 13 тверджень. Твердження у тексті опитувальника пропонуються у випадковому порядку. Діагностуються гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астено-невротичний, сенситивний, тривожно-педантич­ний, інтровертований, збудливий, демонстративний і нестійкий типи. Тест можна знайти в наступних джерелах: 1.Гурлєва Тетяна. Відповідальність підлітка. – К.: Главник, 2008. – с.128. (серія «Бібліотечка соціального працівника»). – с. 99-111; 2. Сайт інституту післядипломної педагогічної освіти, сторінка науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи – закладка «Психодіагностичний інструментарій».

Відповідно до Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, який використовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (наказ від 20.04.2001р. №330) практичні психологи і соціальні педагоги у своїй роботі можуть користуватися тільки тими діагностичними та корекційними методиками, розвивальними програмами, які пройшли експертизу. Якщо працівник психологічної служби хоче скористатися діагностичною методикою, або програмою тренінгового курсу, або програмою індивідуальної чи групової корекції (розвитку) дітей, які не пройшли експертизу, він повинен звернутися із клопотанням про експертизу та подати два примірники інструментарію (методику, анкету, опитувальник, тест, тренінгову програму) у обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи. Засідання експертної комісії відбувається двічі на рік: у березні та жовтні, тому матеріали необхідно подавати до 1 березня та до 1 жовтня. Без експертизи можна використовувати у роботі методики, що були надруковані у виданнях Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи МОН України, науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. У клопотанні необхідно зазначити інформацію про інструментарій у наступній формі:


№
Назва методики, автор
Спрямованість
Вік цільової групи
Для вирішення якого завдання використовується
Джерело

наприклад

1
Тест «Схильність до стресу». Автор Дженкінсон, модифікована Фріндманом і Роземаном.
Вивчення емоційно-вольової сфери
З 16 років
Визначення стресостійкості учнів групи ризику
Психологія для старшокласників: навчальний посібник // за ред.. М.В.Лемківського. - К, 2001р. с.23-25

2
Анкета для батьків
Вивчення родинних стосунків
З 20 років
Дослідження рівня благополуччя сімейних стосунків
Авторська розробка: Прізвище, ім’я, по-батькові автора

3
Тренінг: Я вчуся керувати собою Л.Козіна.

Запобігання і зниження тривожності і страхів
Діти ДНЗ – 3-5 років
Розвиток емоційної регулятивної поведінки
Газета «Психолог» № 21, 2007р.


Якщо подається до затвердження тренінгова авторська програма, вона має містити такі розділи: пояснювальна записка (в ній обґрунтовується актуальність обраної теми; визначається мета і завдання програми; вказується цільова група, методи і очікувані результати програми; методи моніторингу ефективності та досягнення очікуваних результатів); навчально-тематичний план занять із вказуванням кількості годин на кожне заняття; описом занять із визначенням мети кожного; списком рекомендованої літератури.

Обласна експертна комісія у лютому 2011 р. буде здійснювати експертизу матеріалів практичних психологів та соціальних педагогів, методистів психологічної служби які будуть атестуватися у 2010/2011 н.р. атестаційною комісією Головного управління освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації. Атестаційні матеріали необхідно подати до 05 лютого 2011 року.