Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного
Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
- Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
- Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
- Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
Природознавство. БіологіяЛ.О. Тороус, методист біології Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов’язково фінансуються з відповідних бюджетів. Біологія вивчатиметься як обов’язковий предмет у 7-11-х класах – кількість навчальних годин є диференційованою і визначається Типовими навчальними планами та чинними програмами, які рекомендовані МОНУ. Шкільному курсу «Біологія» передує пропедевтичний інтегрований курс «Природознавство», який вивчається у 5-6-х класах ЗНЗ всіх типів як базовий. Кількість навчальних годин визначена Типовими навчальними планами для 12-річної школи – по 1 годині на тиждень за навчальною програмою «Природознавство 5-6 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів» (видавництво «Перун», 2005 р.) Враховуючи специфіку курсу та вікові особливості учнів, суттєву підтримку організації навчально-виховного процесу забезпечать робочі зошити з друкованою основою для учнів 5-6 класів, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Учні 7-х - 10-х класів вивчатимуть біологію відповідно чинній програмі («Програма 12-річної школи. Біологія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-11 класи» (Київ, Ірпінь, 2005). Календарне планування за цими навчальними програмами вчитель проводить самостійно, творчо планує вивчення теоретичного матеріалу, орієнтуючись на пояснювальну записку до програми, обсяг та зміст підручників, якими забезпечено навчальний заклад. В основу навчального змісту біології старшої школи покладено вивчення рівнів організації живого (молекулярний, клітинний, організмений, популяційний, екосистемний, біосферний). Зміст курсу включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки. У 10 класі курс розпочинається розділом ХІ. «Молекулярний рівень життя», який передбачає вивчення хімічного складу організмів ті особливостей біохімічних реакцій. Наступні розділи програми передбачають опанування учнями закономірностей функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організменому рівнях. Зауважуємо, що програмою передбачено проведення 7 семінарських занять як доцільної форми роботи у старшій школі, яка сприяє формуванню в учнів навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах. Викладання біології у загальноосвітніх 11-х класах забезпечено чинною навчальною програмою, яка рекомендована МОНУ (Київ, «Шкільний світ», 2001 рік). Регіональний методичний посібник «Календарно-тематичне планування з біології. 6-11 класи» і надалі залишається у практичному використанні – календарне планування навчальної програми вчитель може проводити у відповідних графах цього посібника. Упровадження профільного навчання у старшій школі – один із шляхів диференціації й індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті й організації навчального процесу більш повно враховувати інтереси, схильності й здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і намірів відносно продовження освіти. Навчальними планами МОН України передбачено напрями диференціації освіти:
Напрями конкретизуються в окремі профілі навчання. Профільне навчання організується в старшій школі, коли в учнів уже сформований стійкий інтерес до біологічної галузі знань. Зміст шкільного курсу «Біологія» у старшій школі залежить від обраного напрямку профільного навчання і є варіативним. Біологія вивчається у класах різних профілів як обов’язковий предмет – кількість навчальних годин є диференційованою і визначається чинними програмами, які рекомендовані МОНУ. Програми для профільного навчання учнів 10-х класів рекомендовані МОНУ і будуть видані окремою збіркою. Профільне навчання учнів 11-х класів забезпечується програмами для профільного навчання, які рекомендовані МОНУ (Педагогічна преса, 2004). Резервні години, які визначені в усіх навчальних програмах, можуть бути використані для:
Чинні підручники
Обов’язковим є ведення учнями робочого зошита. Різновидність робочого зошита (звичайний або з друкованою основою) визначає вчитель і погоджує прийняте рішення з учнями до початку навчального року. Варто використовувати тільки такі зошити з друкованою основою, які рекомендовані МОНУ. Оцінювання ведення зошита з біології не проводиться – окрема колонка для оцінок у класному журналі не зазначається. Контроль навчальних досягнень може проводитися різними формами (усний, письмовий, тестовий, самостійна робота) – усі оцінки обліковуються як поточні. Контрольні роботи не передбачені чинними програмами – на сторінках класного журналу з предмету «Біологія» запис «контрольна робота» вважається некоректним. Із упровадженням компетентнісного підходу щодо формування змісту та організації навчального процесу змінюються підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Обов’язковою вимогою для вчителя є дотримання норм об’єктивного оцінювання на основі чинних критеріїв. Для зручності використання у практичній роботі вчителями біології Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти проведено їх методичну обробку з позиції структурованого викладу – ознайомитися з рекомендаціями можна на сайті ОІППО ссылка скрыта (організаційна структура – відділи – природничо-математичного профілю – Л.О.Тороус персональна сторінка). Зважаючи на визначений чинними програмами розподіл навчального часу між темами, доцільним є об’єднання тем, на вивчення яких відведено менше 6 годин, у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню. Зауважуємо, що оцінки (бали) у колонку «Тематична» виставляється по завершенню вивчення відповідної теми з урахуванням поточних оцінок за усні відповіді, різні види навчальних робіт (лабораторні, практичні, самостійні, творчі) та навчальної активності школярів. Проведення тематичної атестації як окремого уроку скасовано (наказ МОН України від 03.06.2008 р. №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів»). В усіх класах оцінювання практичних і лабораторних робіт учнів здійснюється 100% або вибірково в залежності від способу (демонстраційний, фронтальний, груповий, індивідуальний) і мети (мотиваційна, контролююча тощо) виконання. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, є недоцільним.
Рекомендовані форми організації і проведення лабораторних та практичних робіт
|