Удругій половині ХІХ ст. І на початку ХХ ст

Вид материалаДокументы

Содержание


Нами напрацьований безцінний досвід роботи з психотравмою у дітей та підлітків – очевидців авіакатастрофи Львів-Скнилів 27липня
Борис Мар’єнко ДО ПРОБЛЕМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСТВА
Ольга Неровня СТУДЕНТ ЯК СУБ’ЄКТ УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Подобный материал:
1   ...   80   81   82   83   84   85   86   87   ...   91

Нами напрацьований безцінний досвід роботи з психотравмою у дітей та підлітків – очевидців авіакатастрофи Львів-Скнилів 27липня 2002р.

7. Психосоматичні розлади анорексія, булімія, асма, діабет і т.д. Дані хвороби завжди мають у своїй основі психологічні причини і потребують поряд з лікарським – психотерапевтичного втручання.

У роботі із молоддю ми застосовуємо інтегративні методи психотерапії, підбираючи у кожному випадку методи з різних напрямків (гештальттерапії, психодрами, символдрами, арттерапії, музикотерапії, психоаналізу, тілесноорієнтованої психотерапіїї та ін.),які найбільше підходять. При потребі до терапевтичного процесу залучаються батьки та родичі молодої людини. Часто психокорекції потребує вся сім»я, бо молода людина своїм розладом ніби демонструє проблему сім»ї. Таким чином, інтрапсихічне та інтерперсональне завжди лежить в основі розвитку дитини чи підлітка. Задіяння цих двох аспектів у психотерапевтичний процес є першочерговим завданням дитячої та юнацької психотерапії і активно використовується нами в процесі подолання адаптаційних розладів молодої людини.

Борис Мар’єнко

ДО ПРОБЛЕМИ
ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСТВА

Студентство належить до найбільш мобільних соціальних груп, метою якого є організована по певній програмі підготовка до виконання професійної та соціальних ролей.

Це в свою чергу зумовлює необхідність засвоєння значного масиву інформації, її осмислення і систематизація, що при інформаційному навантаженні може спричинити інформаційну виснаженість, стрижневим проявом якої виступають астенічні ознаки.

Нерідко спостерігається і дидактичне протиріччя: жорстко регламентовані методи викладання, вимоги викладачів і прагнення до самостійного відбору знань студентами. За умов астенізації психіки наведене протиріччя здатне зумовити виникнення і розвиток внутрішнього особистісного конфлікту, як джерела і психологічного механізму невротичного розладу. Мотиваційний невротичний конфлікт може виникнути внаслідок необхідності надати перевагу повній дисципліні, яка не відповідає інтелектуальній потребі, а зумовлена дотичними обставинами і факторами, пов’язаними з методичними аспектами навчального процесу.

Як специфічна особливість студентства виступає широка можливість спілкування, обмін інформацією, взаємний вплив в процесі спілкування, причому взаємовпливи можуть бути соціально неадекватними, включно з формуванням мотивації девіантної поведінки, найчастішими проявами якої є алкоголізм і наркоманія, сексуальна розбещеність та перверзії. Легкість комунікабельності, можливість спілкування у значної частини студентів, як було стверджено проведеними дослідженнями, спостерігалось почуття самотності, яке зумовлювалось рядом особистісних, економічних, соціально-психологічних чинників, що посилювало ефектні коливання, які взагалі притаманні юнацькому віку.

Психологічні особливості студентства зумовлюють підвищені вимоги до психічної опірності й відповідно до стану психічного здоров’я. Дослідження, які проводились на кафедрі психології аспіранткою Р.І.Сірко, ствердили, що у 78,3 % студентів за інтегральним показником низький рівень психічного здоров’я і у 27,7 % досліджених - високий рівень. У осіб з низьким рівнем психічного здоров’я спостерігались поведінкові та невротичні розлади. Відхилення у психічному здоров’ї виникають внаслідок зниження адаптаційних можливостей під впливом перш за все психологічних факторів ризику мікро соціуму.

Заслуговують на увагу результати опитування (Б.С. Мар’єнко, І.І.Галецька) 96 студентів філологічного, біологічного та факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка. Студентам було запропоновано визначити ранги 7 особистих та соціальних цінностей і більшість опитаних (76 %) перше місце обрали здоров’я , друге місце в ієрархії цінностей посіла сім’я. Вивчення соціальних чинників, які визначили рівень психічного здоров’я ствердило, що провідним фактором була сім’я , тип сімейних відносин. Негативними сімейними чинниками впливу на стан психічного здоров’я є неповна сім’я, наявність сімейних конфліктів, алкоголізм батьків.

Наведене зумовлює доцільність створення в університеті якщо не служби психічного здоров’я за американським взірцем (психологи, психіатри, соціологи), то групи психологічного консультування і підтримки, яка працювала би на основі альтруїстичної мотивації в якій брали би участь не лише викладачі кафедри психології, але і студенти-психологи старших курсів.

Ольга Неровня

СТУДЕНТ ЯК СУБ’ЄКТ УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Характеризуючи суб'єктів педагогічної і учбової діяльності, необхідно перш за все відмітити, що кожен викладач і студент, представляючи собою суспільний суб'єкт (педагогічний чи студентський колектив), разом вони є сукупним суб'єктом усього освітнього процесу. Сукупний суб'єкт, репрезентуючи суспільні цінності, представлений у кожній освітній системі викладацьким колективом і студентською спільнотою.