Удругій половині ХІХ ст. І на початку ХХ ст

Вид материала

Документы

Содержание 4.Леонтьєва Л. Стереотипи, або дещо про місце жінки у суспільстві//Незалежний культурологічний часопис “Ї”. — 2003. — №27. — С. 6.Говорун Т., Кікінеджі О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навчальний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Бог Економічна проблематика Особливу увагу приділяє сучасний католицизм питанням праці й підприємницької діяльності.

Подобный материал:

• Програма фахового іспиту з Всесвітньої історії для спеціалізації, 74.23kb.
• Японія у другій половині ХІХ на початку, 25.92kb.
• Вивчалася, а отже, відзначається новизною, викликане потребами сьогочасся, необхідністю, 311.24kb.
• Курсової роботи "Виникнення І розвиток психології релігії у другій половині XIX, 539.34kb.
• Гринчак М. О. Благодійна діяльність промисловців Півдня України у другій половині ХІХ, 308.85kb.
• Уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській, 110.98kb.
• Лариса Орєхова розвиток лінгводидактичних ідей у другій половині ХІХ – першій половині, 127.11kb.
• Н.Є. Терьошкіна Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв шляхи активізації, 28.19kb.
• Східноукраїнський національний університет, 926.8kb.
• А. Ю. Роль газети "Буковина" в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ, 342.2kb.

4.Леонтьєва Л. Стереотипи, або дещо про місце жінки у суспільстві//Незалежний культурологічний часопис “Ї”. — 2003. — №27. — С. 83-84.

5.Лавриненко Н. Ґендерні (соціостатеві) ролі та нерівність // Слово і час. — 1997. — №2. — С. 76.

6.Говорун Т., Кікінеджі О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навчальний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 1999. — C. 118.

Людмила Пітусь

ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА
В СОЦІАЛЬНОМУ ВЧЕННІ
СУЧАСНОГО КАТОЛИЦИЗМУ

Особливості розвитку сучасного світу вимагають залучення до участі у вирішенні актуальних питань соціального й економічного життя різноманітних соціальних інституцій. Християнська церква, в тому числі й католицька, ніколи не стояли осторонь соціальних процесів. Сучасний католицизм сформував систему поглядів на ті соціальні явища, свідком яких він є, і які тою чи іншою мірою дотичні до самого його існування й функціонування. Найбільш підходящим для свого соціального вчення католицька церква вважає вираз “соціальна доктрина”, оскільки він найпослідовніше вказує на той комплекс розважень, вчень та настанов, які органічно виробила Церква, щоб увійти в саму серцевину суспільних процесів.

В цілому ряді офіційних документів католицької церкви наголошується, що вона є досвідченою в людських справах, і “це спонукає її поширювати свою релігійну місію на різні ділянки, в яких люди розгортають свою діяльність”. В сферу своєї компетенції сучасний католицизм неодмінно включає й проблеми економічного розвитку світу.

Програмними у ставленні католицької церкви до сучасної економіки є соборна конституція “Радість і надія” (1965), енцикліки римських пап – Павла VІ “Настають вісімдесяті” (1971) та Івана Павла ІІ “Турбота про суспільне” (1987), “Рік сотий” (1991), а також інші документи офіційного Ватикану. Зокрема, в енцикліці “Рік сотий” серед важливих напрямів соціальної доктрини католицизму визначено й “економічне життя”. Основою християнського бачення економіки католицька церква визнає Євангеліє.

Слід, однак, підкреслити, що сучасний католицизм головною метою, суб’єктом й осереддям суспільства оголошує людину, а у своїй соціальній та економічній діяльності першою чергою дбає про те, щоб належним чином було пошановано й підтримано гідність людини. Тому серед широкого кола економічних проблем, що приваблюють увагу католицької церкви, пріоритетне значення надається з’ясуванню природи економічної діяльності, визначенню об’єктивної мети економіки та аналізу змісту, характеру, наслідків людської праці, оскільки дані питання є складовою католицької концепції буття та земного призначення людини.

Економічна діяльність як вважають католицькі теологи є найбільш природною, бажаною Богом, і складає частину визначення людського існування. Людина має різні потреби, що відносяться до сфери економіки, й яких людина прагне досягти. На думку теологів, економіка є нічим іншим, як продукуванням благ, необхідних для людини і для її діяльності. Самій людині важко забезпечити себе благами індивідуально, а тому їх виробництво вимагає співпраці між людьми. Таким чином, економіка виступає основним фактором суспільної солідарності. Як зазначає кардинал Й.Гьофнер, мета економіки полягає передусім у стабільному й неухильному творенні тих матеріальних передумов, які уможливлювали б індивідам і суспільним групам гідний людини розвиток”.

Католицька церква, офіційний Ватикан вважають, що матеріальних благ має бути в такій достатній кількості, щоб не лише вистачало для задоволення життєво-необхідних людських потреб, а щоб вони забезпечували всебічний розвиток культурного життя. Така мета економіки, - роблять висновок теологи, випливає з індивідуально-суспільної природи людини. Поруч з тим зазначається, що економіка не є ні єдиною, ні найвищою метою; вона повинна зайняти своє місце у встановленій послідовності загальнолюдських цілей. Значно важливішими є гідність і свобода людини, подружжя і сім’я, релігія й мораль, культурні цінності, а як найвища мета – сам Бог.

Сучасні католицькі теологи вважають необхідним враховувати зміни, що відбуваються в суспільстві при визначенні природи економічної діяльності та об’єктивної мети економіки. Церква, однак, наголошує, що навіть якщо розквіт науки, техніки й економіки означає “великий цивілізований й культурний поступ”, все одно кожний мусить бути твердо переконаний, що все це є лише засобом для досягнення найвищих цінностей.

Особливу увагу приділяє сучасний католицизм питанням праці й підприємницької діяльності.

Сучасний католицизм трактує працю як свідому, серйозну, спрямовану на певний об’єкт діяльності людини. Праця розуміється як відмінна риса людини й усього людства, як благо для людини, оскільки працею людина не лише перетворює природу, пристосовуючи її до своїх потреб, але й реалізує себе як особистість. Людина є першопочатково суб’єктом праці, тому що вона особистість. Праця розглядається католицькими теологами як основа сім’ї і суспільства.