Кабанова Олена Олексіїївна, вчитель вищої категорії Глухівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені М.І. Жужоми Пояснювальна записка Система методичних розробок урок
| Вид материала | Урок |
- Піб рябуха алла петрівна, 404.85kb.
- Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально-, 2399.21kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
- Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії,, 1763.48kb.
- Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради Районний методичний кабінет, 623.79kb.
- Модель науково-методичної підготовки працівників інтернатних закладів, 88.41kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
- Методичні рекомендації Литвин С. М., з авідуючий навчально-методичним кабінетом біології, 72.16kb.
- Рекомендовано до друку педагогічною радою Чорнухинської загальноосвітньої школи І-ІІІ, 274.86kb.
- Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на урок, 86.69kb.
Супранова Ніна Володимирівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель
Кабанова Олена Олексіїївна , вчитель вищої категорії
Глухівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені М.І.Жужоми
Пояснювальна записка
Система методичних розробок уроків з української мови з теми «Лексикологія» для профільного навчання (філологічний профіль) учнів 10кл. складається з 10 робочих уроків та 1-го уроку перевірки навчальних досягнень учнів – різнорівневої контрольної роботи. Розробки уроків відповідають змісту програми Мацько Л.І.,Семеног О.М. Програма з української мови для профільного навчання учнів 10-12 класів. - К.: Генеза, 2007, - 118 та підручника Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006.
У розробках уроків теоретичний матеріал, проілюстрований прикладами, поєднується зі значною кількістю практичних завдань, різних за змістом та за складністю, додаються картки. До деяких завдань подано зразки виконання. Стандартні уроки містять елементи інноваційних технологій, також ураховано особистісно-зорієнтований підхід до навчання. Завдання такого типу сприятимуть формуванню в учнів точності слововживання, креативного мислення, збагачуватимуть словниковий запас; розвиватимуть навички лексичного аналізу слова, речення, тексту; виховуватимуть кмітливість, мовленнєву культуру та інтерес до словникового багатства української мови.
Комунікативна змістова лінія – це творчість відомих українських письменників XIX-XX століть.
При складанні розробок уроків ураховувалися вік учнів, кількість та обсяг класних і домашніх завдань, специфіка класів.
Під час вивчення тем «Лексикологія» педагогами-словесниками можуть бути використані різноманітні теоретичні та практичні, усні та письмові вправи за поданим у методичних розробках мовним матеріалом і визначеними завданнями. Вони значно полегшать підготовку вчителя до уроку.
Урок №1
Тема. Українська лексикологія як учення про лексичний склад української мови. Слово як лексична одиниця. Слово й поняття. Лексичне значення слова.
Мета. Узагальнити й систематизувати знання учнів з лексикології; дати поняття, що вивчає українська лексикологія, що таке «слово» й «поняття», лексичне значення слова; розкрити роль цього розділу науки в мові; розвивати вміння учнів працювати з тлумачним словником; виховувати в учнів самостійність мислення, кмітливість, культуру мовлення.
Тип уроку. Узагальнення й систематизація знань і вмінь.
Форми роботи. Фронтальна й групова.
Обладнання. Підручник, тлумачні словники.
Міжпредметні зв’язки. Українська література.
Тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 5 кл.
Структура уроку:
І. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання школярів.
ІІ. Пояснення навчального матеріалу вчителем
ІІІ. Закріплення нового матеріалу.
IV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання школярів.
ІІ. Пояснення навчального матеріалу
- Вступне слово вчителя.
- Усі слова, що вживаються в мові, становлять словниковий склад мови, або її лексику (від гр. lexis – слово).
Вивченням словникового складу мови з погляду походження слів, їх уживання,вивченням значень слів займається лексикологія (від гр.lexikos-словниковий і logos – учення).
Основна одиниця лексики – слово.
- Лексичне значення – це зміст слова, та відповідність, що встановлюється між звуковим комплексом (назвою) і тією об’єктивно існуючою одиницею (предметом, явищем), що відбувається в мові через поняття. Між значенням слова й поняттям існують дуже складні відношення й взаємозв’язки . Важко провести різку межу між ними. Відомо, значення слова як лексичної одиниці не виражає поняття, але разом з тим слово є базою для формування й розвитку поняття. В основі лексичного значення, як і поняття, завжди лежить узагальнення. Наприклад, слова стіл, дерево означають предмети взагалі. Під словом дерево розуміють різноманітні дерева за розміром, зовнішнім виглядом тощо, а під словом стіл - предмет, за яким пишуть, обідають, проводять заняття або ж називають якість харчування (калорійний стіл).
Слово має не тільки лексичне, а й граматичне значення. Яким би не було абстрактним лексичне значення слова, граматичне порівняно з ним абстрактніше.
Граматичне значення слова вказує на те загальне значення, що властиве слову як певній частині мови.
- Основна функція слова в мові – називна, або номінативна (від лат. nomen – ім’я ). Слово може називати не тільки той чи інший конкретний предмет, що бачимо, відчуваємо, а й поняття. Поняття – це відображення в нашій свідомості спільних і суттєвих ознак явищ дійсності. Ці ознаки й допомагають відрізняти одне явище від іншого.
Слово й поняття перебувають у нерозривній єдності.
2.Розповідь учнів про повнозначні й неповнозначні слова та про їх основні ознаки.
3.Слова з конкретним та абстрактним значенням.
- Слова, що означають назви, співвіднесені з конкретними предметами, властивостями, діями належать до слів з конкретним значенням. Наприклад, книга, озеро, парта.
- Слова, що не співвіднесені з конкретним предметами, властивостями, діями належать до групи слів з абстрактним значенням. Наприклад, мрія, туга, інтелект.
4.Завдання.
Поясніть лексичне значення слів дзеркало, туман, загойдатися, купка, розвиднюватися, дихати. З трьома з них складіть речення.
5.Завдання.
Розподільний диктант.
У першу колонку запишіть слова з конкретним значенням, а в другу – з абстрактним.
Опеньки, вогник, туга, материнство, стрілець, суспільство, лікар, компрес, латаття, березень, співати, мріяти, черепиця, латинь, дата, кіннота, село, успішність, любов, сестра, дружба, ліс.
6.Завдання.
Запишіть речення. Випишіть з них слова зі значенням спорідненості й свояцтва. Поясніть, що вони означають.
Брати і сестри, тітки і дядини, зяті й невістки, внучики, правнуки – збентежені й здивовані, злякані й приголомшені Климковою смертю,- йшли і йшли вони до його подвір’я. Так вийшло, що хоч з-поміж усіх Данилових дітей найменший син Ярослав жив найдалі від Прилуки, приїхав він першим. Що б вони, Данилові діти, не робили зараз, чим би не були зайняті,- кожне думало про неї, про матір. «Не діло це, синку»,- сказав Ярославу, коли він зливав батькові на руки. Клим мовчав. Колись уже мав про це розмову з жінкою. Та й не одну. Мережана хустка – братовій, Насті значить. (З тв. О.Шеренгового).
Щоб свекорко, як батенько, свекрівонька, як матінка, до мене були; щоб діверки та зовиці, мов братика та сестриці, мене прийняли. (І.Манжура).
7. Робота з підручником. Впр. 226, ст.117 (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006.) 8.Творча робота№1
Випишіть з підручника 10 слів-термінів, що зустрічаються в розділі «Лексикологія», складіть з ними речення
9.Творча робота№2
Складіть з поданими словами речення й поясніть, як змінюється значення слів залежно від словесного оточення
Геройство, материнство, суспільство;
лікар, шахтар;
борець, стрілець;
викладач, вусач;
бандурист, волейболіст.
10.Робота з підручником. Впр. 228 (усно), ст. 117 (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006.)
II. Закріплення нового матеріалу.
1.Бесіда з учнями.
- Що таке лексика? Яке походження цього слова?
- Що вивчає лексикологія?
- Що називають лексичним значенням слова? Наведіть приклади.
- Яка основна функція слова в мові?
- Яке поняття є конкретним, а яке абстрактним?
2. Напишіть слова, поясніть їх мотивування.
Понеділок, середа, п’ятниця ;
Лютий, березень, квітень, травень, липень;
Лисички, маслята, мухомор, опеньки.
3.Вправа 221 (І) усно. (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова. 10 клас. - К.: , Освіта, 2006.)
IV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал по конспекту та §24 – 25, виконати вправи 220, 223 (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006.)
Урок №2
Тема. Однозначні і багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Основні типи переносних значень слів: метафора, метонімія, синекдоха.
Мета. Систематизувати й поглибити знання учнів про однозначні і багатозначні слова, про пряме й переносне значення слів, про основні типи переносних значень;навчити учнів вживати слова в прямому й переносному значеннях в усному й писемному мовленні; виховувати в учнів культуру мовлення.
Тип уроку.Застосування знань і формування вмінь.
Форми роботи.Фронтальна й індивідуальна.
Обладнання. Підручник, картки.
Міжпредметні зв’язки. Українська література, біологія.
Тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 5 кл.
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
IV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
V. Закріплення нового матеріалу.
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання
Хід уроку.
І. Перевірка домашнього завдання.
1. Перевірка письмового завдання
2..Фронтальне опитування учнів.
- Що таке лексика? Яке походження цього слова?
- Що вивчає лексикологія?
- Що називають лексичним значенням слова? Наведіть приклади.
- Розповісти, яка основна функція слова в мові?
2.Робота учнів з картками.
(Картки додаються).
3. Запишіть слова. Користуючись словником, назвіть серед поданих слів однозначні, з’ясуйте їхнє лексичне значення.
Відгомін, гітара, гідний, глевкий, гумор, директор, дорога, елеватор, енциклопедія, Вінниця, жовтий, око, пацієнт, мова, прислівник.
4.Напишіть речення. Покажіть, як слова контексту мотивують значення підкреслених слів.
Був колись на Русі дивний місяць. Ім’я йому:сніжень. От сніги іще є, а його вже, сердеги, нема. (Г.Половинко)
І я згадав, що часом у народі звуть журавля веселиком, щоб він веселощі, а не журбу приносив. (М.Рильський). Яких тільки качок тут не побачиш! І маленькі, і звичайні крижні, й шилохвости, у яких довгий та гострий хвіст стирчить, наче шило, і широконіски. (М.Плавильщиков). Назва «веселка» від того, що під час її появи від сонячних променів прояснюється (робиться веселим) крайнебо, закрите перед тим хмарами. (М.Дмитренко). А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями. (З кн. «Гомін віків»). Наш шлях буде довгий, як отой Чумацький Шлях, що на небі. (В. Малик).
5.Об’єднайте слова в такі тематичні групи:суспільно-політична лексика, побутова лексика, літературознавча лексика. Поясніть значення підкреслених слів.
Композиція, вишивка, хліб, гірчиця, рима, епітет, лад, економіка, самосвідомість, гіпербола, сметана, метафора, реалізм, демократія, вибори, серветки.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Робота біля дошки.
Запишіть речення, поясніть лексичне значення виділених слів.
Дружно відкрили вогонь по карателях. (З газети). Сяють очі молодим вогнем. (З розмови). Не козачок – вогонь. (Народна творчість).
Плачуть голі дерева, плачуть , солом’яні стріхи, умивається сльозами убога земля. (М.Коцюбинський).
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
IV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
- З’ясувати, що учні знають про однозначні і багатозначні слова.
- Слово вчителя.
- Однозначні та багатозначні слова.
Кожне повнозначне слово має якесь лексичне значення. В одному слові
таке значення може бути одне, а в іншому – кілька.
Слова, що мають одне й те саме значення в будь-якому контексті, називаються однозначними. Вони здатні називати тільки одне якесь поняття, одне явище дійсності, одну ознаку тощо. Однозначних слів в українській мові небагато. Переважно це терміни: антонім, орфографія, метафора, тайм і т.д., а також побутові слова: костюм, пальто, шинеля, ліжко й т.д.
Слова, що мають у контексті кілька значень, називаються багатозначними. Наприклад, слово легкий може означати вагу (легкий пух), міру завантаженості (легкий день), характер складності задачі ( легка задача) і под.
Здатність повнозначного слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією (від гр.poly – багато й sema – знак).
У багатозначному слові одне лексичне значення сприймається як основне, вихідне, а інші як похідні, вторинні значення.
3.Закріплення матеріалу з теми «Однозначні й багатозначні слова»
Завдання.
Написати текст. Назвати одно-і багатозначні слова. Пояснити написання відомих орфограм.
Збережемо сон-траву!
Чарівна квітка весни – так називають сон-траву за її шовковисте опушення. В Україні зустрічається п’ять видів сон-трави. Квіти одного з них, рідкісного сону карпатських високогір’їв, мають біле забарвлення. Квіти інших видів – лілово-світло-фіолетові.
На жаль, з кожною весною дедалі меншає сон-трави. Збираючи букети, люди не тільки зривають квіти, а й видирають коріння рослини, що , зрештою, ставить під загрозу існування виду. Не випадково сон-траву занесено до Червоної книги. (З газети).
Завдання.
Поясніть значення дієслова горіти в наведених реченнях.
На землі блажен на віки той, хто не тліє, а горить.(В.Симоненко) Мов золото-поколото, горить-тремтить ріка, як музика.(П.Тичина) На небі ясно горіли зорі.(М.Трублаїні) Нам не горить. Встигнемо.(Григір Тютюнник) Широке, розрум’янене обличчя горіло захватом і силою.(М.Стельмах) Уже третій тиждень віяв суховій, і молода ярина почала горіти під ним.(А.Б.) Взуття на хлопцях так і горить.(П. авт.)
4. Пряме і переносне значення слова.
- Виявити, що учні знають про пряме і переносне значення слова. Навести приклади.
Завдання.
З’ясуйте, яке з наведених значень слова широчінь є прямим, а яке – переносним:
а) велика, значна ширина; широкий простір;
б) великий розмах у чомусь, ступінь вияву, охоплення чи поширення чого небудь.
Проілюструйте реченнями обидва випадки вживання цього слова.
Завдання
З’ясуйте значення прикметників теплий, рідкий у наведених словосполученнях. Скажіть, де вони вжиті в прямому, а де в переносному значенні.
Тепла праска, тепле проміння, теплий одяг, тепле вітання, тепла зустріч, теплий день, тепле слово, теплий колір, теплі думки.
Рідкі сходи, рідка сметана, рідкий випадок, рідкі зустрічі, , рідкий ліс, рідке волосся, рідкий дощ, рідка суміш, рідкий збіг обставин.
5.Типи переносних значень:метафора, метонімія.
Метафора (від гр.metaphora – перенесення) – перенесення ознак одного предмета, явища на інше на основі подібності. Н-д: котиться на небі місяць.
Різновиди метафор:
Уособлення – перенесення рис живої природи на неживу. Н-д: квітне земля.
Персоніфікація – надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх. Н-д: зраджує доля.
Метонімія (від гр.metonymia – перейменування) – перейменування предметів, явищ, що перебувають між собою в тісному взаємозв’язку. Н-д: грав Лисенка, читав Шевченка.
Синекдоха – різновид метонімії (від гр. synecdoche – співпереймання) – уживання однини замість множини або навпаки. Н-д: На подвір’ї зібралася вся школа
Завдання
З поданого тексту випишіть слова, ужиті в переносному значенні, укажіть типи переносних значень; поясніть написання виділених слів.
Клен
Клен, згорнувши в червонуваті трубки своє лапчасте листячко, довго не розгортає його. Він настійливо чекає. Йому потрібно багато світла й тепла. Коли розкотиться перший грім і повіє літньою спекою, тоді клен ураз розвішує узорчасті низки широко лапчастого листя.
Шелест кленового листя звучить несміливо й тихо. З холодом він не сперечається: при першому ж його натиску клен швидко змінює свій колір. То блідо-жовтий, то нарядночервоний і жовтогарячий, він скидає із себе тонке, барвисте вмираюче листя. ( За Ю.Збанацьким)
V. Закріплення нового матеріалу.
1.Бесіда з учнями:
- Що нового ви дізналися про однозначні і багатозначні слова?
- Розкажіть про пряме і переносне значення слів.
- Назвіть основні типи переносних значень слів.
2.Робота з підручником. Впр. 225(усно). (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006.)
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал по конспекту, вик.
впр. 226). (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006.)
Творча робота. Завдання № 114, ст. 43. ( Гуйванюк Н.В. та ін. Тести. 5–12 кл. Українська мова. – К.: Академія, 2007) або скласти вірш, використовуючи різні художні засоби*.
Картка №1
Завдання. Прочитайте пари слів. Запишіть їх так, щоб спочатку стояло слово з більш конкретним значенням, а потім – з більш загальним.
Окунь – риба, гуцули – українці, ліс – гай, метал – мідь, дикобраз – гризун, двигун – дизель, дилінжас – карета, диплом – документ, гривня – гроші, вишня – дерево, футбол – гра, тканина – драп, огірки – овочі, Гончар – письменник, інструмент – молоток, країна – Україна.
Картка №2
Завдання. Спишіть слова. За зразком поясніть значення поданих слів.
Зразок. Кукурудзище – ділянка, де росла кукурудза.
Небозвід, крайнебо, небосхил, видноколо;
бондар, столяр, тесля, зброяр, кухар, коваль;
опеньки, красноголовці, боровики, підберезники, мухомори.
Урок №3
Тема. Синоніми. Типи синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми.
Мета. Систематизувати й узагальнити знання учнів з тем «Синоніми. Антоніми», дати поняття про типи синонімів, синонімічні ряди, про роль антонімів в українській мові;
розвивати спостережливість учнів при засвоєнні мовних явищ;
виховувати в учнів самостійність мислення, кмітливість, культуру мовлення.
Тип уроку. Систематизація й узагальнення знань й вмінь.
Форми уроку: Фронтальна, групова, індивідуальна.
Обладнання. Підручник, словники, картки.
Міжпредметні зв’язки. Українська література, етнографія.
Тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 5 кл.
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
IV. Сприйняття й засвоєння матеріалу.
V. Закріплення навчального матеріалу.
VI. Підсумок уроку
VІI. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
1.Фронтальне опитування учнів:
- Які слова називаються однозначними?
- Які слова називаються багатозначними?
- Які ви знаєте основні види переносних значень слів, їх різновиди?
- Яке значення слів називається прямим?
- Яке значення слів називається переносним?
2.Робота учнів з картками.
3.Тестові завдання.
До складу яких словосполучень входять слова з переносним значенням?
а) Білий колір – чорний колір, радісний погляд – сумний погляд.
б) Важке серце – важка валіза, міцна сталь – міцний мороз.
в) Материнська ласка – хижа ласка (звір), шию сорочку – мию шию.
г) Широкий степ – просторий степ, світла вода – прозора вода.
У якому рядку всі наведені слова є однозначними?
А) корінь, операція, іти, збирати, хмара;
Б) реакція, масштаб, лежати, гострий, їсти;
В) атмосфера, білий, говорити, стояти, кипіти;
Г) бджола, префікс, вельвет, буквар, Дністер.
У якому рядку всі слова в словосполученнях вжито в прямому значенні?
а) солодкий сон, жовтокоса осінь, море пшениці;
б) золоте серце, темний колір, солодке життя;
в) солодка кава, срібна ложка, тепла хустка.
4. Творча робота
З’ясуйте, яке з наведених значень слова чарівник є прямим, а яке переносним:
а) людина, яка займається чаклунством;
б) людина, яка захоплює, приваблює чим-небудь (поетичним словом, грою, музикою й т. ін.).
Проілюструйте реченнями-прикладами обидва випадки вживання цього слова.
5.Запишіть речення. Знайдіть і підкресліть слова, що постали на основі метонімії; поясніть їх.
А хотів він (Підкова) воскресити, люд свій рідний із руїни він підняв, щоб турка бити. І все ж таки було не першим Слово! Найперше було народження краси! Минають місяці понурі, короткий в Києві антракт, і наступає знов Петлюра. Тоді дурні Грицьки і Опанаси вмирали, як у зливу комарі. А дома десь на вікнах фрески, покриті пилом фоліанти, та на столі розкритий Данте… (З тв. С.Пушика).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Запишіть речення. Поясніть написання й лексичне значення виділених слів.
Дядько був станом високий, очі чорні. (Марко Вовчок). У польовому стані, по росяній порі, зійшлися на вечерю засмаглі косарі. (М.Нагнибіда).
З марени колись добували червону фарбу – алізарин. Живе мурена переважно в Середземному морі та Індійському океані. (З енциклопедії).
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
IV. Сприйняття й засвоєння матеріалу.
1. Виявити, що учні знають про синоніми та антоніми.
2. Вступне слово вчителя.
Точність і виразність нашого мовлення часто залежить від того, наскільки правильно й доречно дібрано слова. Одне й те саме поняття може називатися по-різному. Наприклад, поняття говорити може бути передане кількома словами: говорити, казати (більш конкретно); мовити (до кого?); розмовляти (з ким?); балакати, гомоніти (розмовне); гуторити (діалектне). Такі слова називаються синонімами.
Синоніми (від гр. synonymos – однойменний) – це слова, що відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням.
Центральне, або первинне слово в групі синонімів називається стрижневим, або домінантою (від лат. dominans – пануючий). Стрижневе слово разом із синонімами, що об’єднуються навколо нього, називається синонімічним рядом, або синонімічним гніздом. У синонімічні ряди поєднуються слова однієї частини мови (іменники, прикметники, дієслова й т.д.)
За семантичними відтінками та стилістичним забарвленням синонімічних рядів синоніми поділяються на три основні розряди, або групи: семантичні синоніми, стилістичні синоніми, семантико-стилістичні синоніми.
До семантичних синонімів належать нейтральні слова, що відрізняються одне від одного відтінками основного значення (поняття), спільного для синонімічного ряду. Наприклад, слова сміливий, безстрашний, хоробрий, відважний об’єднуються загальним значенням «рішучий в подоланні перешкод». Найяскравіше виражає це значення стрижневе слово «сміливий». Інші синоніми вказують на додаткове значення: крім сміливості, людина може бути безстрашною, хороброю й відважною.
До стилістичних синонімів належать слова тотожні за своїм значенням, але різні за стилістичним забарвленням. Наприклад, синоніми губи – уста вживаються переважно в різних стилях літературної мови: перше слово (губи) – здебільшого в розмовній та в науковій мові, друге (Уста) – у художньому стилі мови. Слова любов і кохання, крам і товар в одних стилях мови виступають як синоніми, в інших стилях не сприймаються синонімами.
До семантико – стилістичних синонімів належать слова, що відрізняються одне від одного емоційно- експресивним забарвленням та відтінками загального значення. Вони використовуються зі стилістичною метою: для кращого вираження свого ставлення до іншої людини, для більш влучного зображення події, характеристики персонажа тощо. Наприклад, якщо хочуть показати, що людина йде повільно, ледве переставляючи ноги, або йде навпростець через болото чи поле, то вживають такі синоніми: дибає, суне, бреде, плентається, простує.
Синоніми характеризують якісний бік мови, роблять її яскравішою й виразнішою.
3. Завдання.
Перепишіть речення. Знайдіть синоніми, укладіть синонімічні ряди. Зробіть синонімічну заміну й простежте, чи впливає це на зміст і стилістичне звучання речення.
1 група. Швидко весни одцвітають. Хутко літні дні минають, скоро вже й зима…(І.Вирг.) Попід тинами біжить мати свою дочку переймати. «Вернись,-каже,- чи не чуєш? Куди ти чимчикуєш? (Н. тв.) Усі свої чотири десятини обійшла Докія до смеркання. Ледве вже чапала додому, стомлена й радісна. (М.Стельмах) 2 група.Тільки вночі була відлига, сніг танув немов напровесні. Ще й зранку доводилося не йти, а чапати по сніговій каші (Ю.Збанацький) Повертався він часом на світання й не йшов до хати, а простував до клуні, де було свіже сіно. (А.Шиян) Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку й з милю простували рідким лісом.
4. Завдання ( для 3 групи)
Перепишіть. Виберіть потрібне слово з поданих у дужках синонімів і запишіть з ним речення.
(Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом.
Дівчина хитро (сміється, регоче, посміхається).
Верби (сумують, журяться, нудьгують) над водою.
Учні (говорили, вели розмову, розмовляли, розповідали) про історію рідного краю.
5.Антоніми.
Слова з протилежним значенням називаються антонімами (від гр. anti – проти, onyma - ім’я), наприклад : ніч-день, радість-горе, хворий- здоровий, вперед-назад, говорити-мовчати.
Антоніми повинні виражати логічно протилежні поняття і в той же час поняття одного кола предметів, процесів і ознак. Наприклад,антоніми день-
ніч об’єднуються значенням пори доби, чорний-білий – значенням кольору, вперед-назад – значенням напрямку руху.
Антоніми використовуються в різних стилях літературної мови.
Антонімічні протиставлення підсилюють виразність думки, надають їй більшої чіткості і категоричності, викликають в уявленні людини живі образи названих предметів, явищ, подій. Наприклад, Т. Г. Шевченко за допомогою антонімічних протиставлень дає широке філософське узагальнення:
Все йде, все минає – і краю немає.
Куди ж воно ділось? Звідкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе … умирає … одне зацвіло,
А друге зав’яло, навіки зав’яло …
І листя пожовкле вітри рознесли.
6. Творчий диктант зі стилістичним завданням.
Дібрати антоніми до багатозначних слів у поданих словосполученнях.
Сухий одяг –
Суха погода –
Сухий хліб –
Суха мова –
Сухе літо –
Сухі квіти –
Чисті руки –
Чиста совість –
Чисте небо –
Чистий сніг –
Чиста ріка –
V. Закріплення навчального матеріалу.
1. Бесіда :
- Що називається синонімами?
- Які ви знаєте види синонімів?
- Що називається антонімами? Для чого й де використовуються антоніми?
2. Робота з підручником. Впр. 268 (усно). (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006.)
3. Творча робота.
Складіть зв’язний текст (5-6 речень), використавши синоніми обрій, небосхил, небокрай.
4. доберіть до підкреслених слів антоніми.
І вони, інозоряні, теж стануть дошукуватись тайни, ідеального суголосся думки й матеріалу, шукатимуть ніким досі не розгаданої формули вічної краси. Спустилися алеєю вниз, вийшли до Дніпра. Обличчю Віруньки знову вернулась природна успокоєна гордовитість. Вночі собор молодіє. Зморшок часу на ньому не видно, він мовби повертається до тієї козацької молодості, коли з комишини постав юним вицвітком краси і вперше сяйнув у цих степах небесними півкулями своїх бань. Хата допотопна, вікна покосились, а віконниці, проте, новісінькі,голубі. (Із творів О. Гончара).
VI. Підсумок уроку.
VІI. Домашнє завдання Опрацювати матеріал по конспекту та §27-28. (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006). Завдання 132, 158, стор. 44, 51. ( Гуйванюк Н. В. та ін. Тести. 5–12 кл. Українська мова. – К.: Академія, 2007).
Картка № 1.
1. Завдання.
Перепишіть текст, знайдіть слова, ужиті в переносному значенні, визначте типи переносних значень.
Вересень
Вересень – перший осінній місяць. Усе в природі прощається із сонцем, теплом, хоче востаннє вбратися якомога яскравіше, щоб потім надовго зняти своє святкове вбрання й замкнути його в срібну скриню зими.
Ліс розмалювався в жовті, червоні, золотаві фарби осені. Повітря чисте й свіже. Пахне грибами, що поховалися під опалим листям.
Від дерева до дерева простяглося тонке павутиння. Воно обгортає грибника з усіх боків, немов не хоче випустити з обіймів осіннього лісу.
Картка № 2.
1. Завдання.
Розподільний диктант.
У першу колонку записати однозначні слова, а в другу – багатозначні.
Суфікс, добрий, крило, бісектриса, грип, дзеркало, туман, батист, ожина, жито, лава, вулкан, риба, Київ, Десна, Карпати, сонце, палкий, ряд, сила, палкий, шайба, малахіт, Франція.
Урок №4