Кабанова Олена Олексіїївна, вчитель вищої категорії Глухівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені М.І. Жужоми Пояснювальна записка Система методичних розробок урок
| Вид материала | Урок |
- Піб рябуха алла петрівна, 404.85kb.
- Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально-, 2399.21kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
- Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії,, 1763.48kb.
- Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради Районний методичний кабінет, 623.79kb.
- Модель науково-методичної підготовки працівників інтернатних закладів, 88.41kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
- Методичні рекомендації Литвин С. М., з авідуючий навчально-методичним кабінетом біології, 72.16kb.
- Рекомендовано до друку педагогічною радою Чорнухинської загальноосвітньої школи І-ІІІ, 274.86kb.
- Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на урок, 86.69kb.
Корінна українська лексика.
Мета. Ознайомити учнів із складом слов’янської лексики за
походженням, а також з корінною українською лексикою;
розвивати вміння учнів працювати зі словниками;
виховувати інтерес учнів до словникового багатства української мови.
Тип уроку. Комбінований.
Форма роботи. Фронтальна.
Обладнання . Підручник, тести, завдання, словники.
Міжпредметні зв’язки. Українська література, етнографія.
Тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 5 кл.
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання школярів.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
ІV. Закріплення нового матеріалу.
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання.
Хід уроку.
І. Перевірка домашнього завдання.
- Що називається омонімами?
- Види омонімів, їх характеристика. Приклади.
- Що називається паронімами? Наведіть приклади омонімів
- Сфера використання паронімів?
ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання школярів.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
Словникове багатство української мови створювалося протягом багатьох віків. Основну частину лексики української мови становлять питомі українські слова, наприклад : овес, плуг, корова, ліс, вітер, молодий, веселий, робити, спати, перед та ін. Значна частина цієї лексики є спільнослов’янською, тобто успадкованою від спільнослов’янської мови – основи. З деякими звуковими відмінами вона властива всім або більшості слов’янських мов. Наприклад, у мовах :
| українській | російській | польській | чеській | болгарській |
| серце Вівця білий | серце овца белый | serce owca bialy | srdce ovca bily | серце овца бял |
Серед спільно слов’янських слів є чимало таких, які в близькій формі збереглися також в інших споріднених мовах, що належать до індоєвропейської мовної сім’ї. Порівняйте укр. син. рос. сын, нім. sohn, англ. song.
До найдавнішої і найбільш сталої частини словникового складу української мови належать:
а) назви родинних зв’язків: мати, дочка, брат, сестра, тато;
б) назви частин людського тіла: мозок, череп, брова, вухо, ніс, зуб, язик;
в) назви диких і свійських тварин, птахів, риб, комах, продуктів тваринництва: свиня, вівця, мед, молоко, вовна, олень, вовк, їжак, орел, муха, оса;
г) назви багатьох рослин: дерево, дуб, береза, ясен;
ґ) назви житла, господарських знарядь і занять, страв: дім, двері, двір, село, віз, колесо, молоти, орати;
д) назви небесних світил, часу і явищ природи: Сонце, Місяць, небо, день, ніч, вечір, весна, вогонь тощо.
Частина загальновживаних і загальнозрозумілих для українського народу слів виникла вже на ґрунті давньоруської мови. Наприклад, такі слова, як сім’я, ківш, коромисло, білка, собака, сорок, дев’яносто, з незвичайними звуковими відмінами властиві також іншим двом східнослов’янським мовам – російській та білоруській.
Певне місце в лексиці української мови посідають старослов’янські слова. До старослов’янізмів в українській мові належать. Наприклад, такі слова, як здрастуй, храм, вождь, єдиний, перст, суєта та ін.
Деякі слова старослов’янського походження широко вживаються як і звичайні питомі українські слова: буква, учитель тощо.
У сучасній українській мові є чимало слів з префіксами і суфіксами старослов’янського походження. З їх допомогою створювалися і створюються також нові слова. Найбільш поширеними префіксами є воз-, пре-, пред- : возвеличити, воздвигати, прегарний, предовгий, представник, пред’явлений та ін. Найбільш поширеними суфіксами є –тель- , -ств(о)-, -ин(я), -щ(ий): учитель, вихователь, багатство, гординя та ін.
Проникли в українську мову також деякі старослов’янські корені, з якими утворились й утворюються нові слова, наприклад: благоустрій, властолюбний та ін.
Найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української мови є російська мова. З неї в українську мову прийшли такі слова, як завод, указ, вертоліт,лящ, самовар, атомохід та ін.
Є запозичення і з таких слов’янських мов, як польська (праця, пан, гонор, шляхетний, стьожка, хвороба), білоруська (бадьорий, ліпший, дьоготь), чеська (влада, табір) та ін.
2. Завдання.
Укажіть, які питомі українські слова чи вирази є відповідниками старослов’янізмів. Поясність, з якою метою ці старослов’янізми були вжиті письменниками.
До його кралася змія крилатая, з сім’ю главами. (І. Котляревський). Возвеличу малих отих рабів німих! (Т. Шевченко). Фавор-гора, неначе з злата–серебра, далеко, високо сіяє. Чи зважусь я свої персти несмілі до золотої міри простягти? (П. Грабовський).
3. Тестові завдання.
У якому рядку всі слова власне українські?
- Вікно, тролейбус, штани, депо, вогонь.
- Праска, ганчірка, квітка, громада, січкарня.
- Сокира, телевізор, хата, рука, шапка.
- Воля, телефон, каса, дім, готель.
- Автобус, театр, страх, телефон, м’яч
У якому рядку всі слова спільнослов’янські?
- Гай, двір, вітер, дощ, хмари.
- смуга, грюкання, день, меч, явір.
- Гусак, діти, джміль, ворона, дах.
- Літо, один, ліс, дуб, брат.
- Гілка, гора, корова, собака, парта.
4. З’ясувати, що учні знають про загальновживану та професійну лексику, терміни, діалектизми.
5. Завдання.
Перепишіть текст; випишіть слова за тематичними групами; доповніть їх словами не з тексту.
Зразок виконання:
Одяг: хустинка, спідниця, кожух …
Посуд: горщик, тарілка, ложка …
Рух: іти, їхати, бігти, простувати …
Колір: синій, жовтий, рожевий …
Смак: гіркий, солодкий, кислий …
У неділю вранці перед службою Мотря Довбишівна прибралася до церкви. Вона принесла з хижки зав’язані в хустинці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап’янці. Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга – сусідка наділа Мотрі на голову кибалку, вирізану з товстого паперу, схожу на вінок; на кибалку, над самим лобом, поклала вузеньку стрічку з золотої парчі, а потім клала стрічки одна вище од другої так, що над лобом було видко пружок од кожної стрічки. Всю кибалку кругом і всі коси вона обтикала квітками з червоних, зелених, синіх і жовтих вузеньких стьожок. За вуха вона позатикала пучки дрібненького барвінку, качурині кучері та павині пера і потім розстелила по спині двадцять довгих кінців стрічок до самого пояса.(І. Нечуй-Левицький).
6. Робота з підручником. Впр. 291, стор. 144. (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006).
. ІV. Закріплення нового матеріалу.
1. Бесіда
- Які слова належать до найдавнішої частини словникового складу української мови?
- Яка мова лягла в основу сучасної української мови?
- Що таке старослов’янізми? Як вони вживаються у сучасній українській мові?
- Які слова належать до загальновживаної лексики?
- Яка лексика обмежена у вживанні? Дайте визначення професіоналізмів, діалектизмів.
- Яка лексика належать до власне української? Які її ознаки?
2. Завдання
Напишіть речення. Знайдіть у них професійні слова, розкрийте їхнє значення й вкажіть, якої професії вони стосуються.
Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі.(Г. Тютюнник) . Тимко, налягаючи руками на чепіги, часто задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав його серце (Г.Тютюнник). Лікарка мовчки вийняла з-під пахви хворої термометр, мружачись проти світла, довго придивлялась до блискучої шкали. (Ю. Збанацький).
3. Завдання.
Напишіть речення. Визначте діалектні слова. Доберіть до діалектних слів відповідні слова сучасної української літературної мови.
Там ви для правди святої сильний збудуєте опліт.(І. Франко). Тільки просить дуже гречно. (І. Франко). Ледве чутно, як бідний хлоп коло хати у трембіту трембітає, так файно кругом і тихо. (Ю.Яновський). Гандзе взяла бучок і пішла лугами. (В. Стефаник). Лісом піють кололоколи, пташка буде з ними піти. (Ю.Федькович).
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал по конспекту.
2. Із вступної частини поеми Т. Шевченка «Неофіти» випишіть старослов’янізми.
3. Наведіть приклади діалектизмів вашої місцевості, доберіть до них українські відповідники.
Урок №8.
Тема. Активна й пасивна лексика. Застарілі слова та їх різновиди. Нові слова.
Мета. Ознайомити учнів з активною й пасивною лексикою, із застарілими словами та їх різновидами, з новими словами;
Розвивати усне й писемне мовлення учнів, їх логічне мислення;
Виховувати любов та повагу до рідного слова.
Тип уроку. Застосування знань і формування вмінь.
Форми уроку. Фронтальна, індивідуальна.
Обладнання. Підручники, картки.
Міжпредметні зв’язки. Українська література, етнографія.
Тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 5 кл.
Структура уроку:
I. Перевірка домашнього завдання.
II. Актуалізація опорних знань учнів. Підготовка до срийняття нового матеріалу.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання школярів.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
V. Закріплення знань учнів (теоретичний матеріал)
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
1. Фронтальне опитування учнів.
- Які слова належать до найдавнішої частини словникового складу української мови?
- Яка мова лягла в основу сучасної української мови?
- Що таке старослов’янізми? Як вони вживаються в сучасній українській мові?
- Які слова належать до загальновживаної лексики?
- Яка лексика обмежена у вживанні? Дайте визначення професіоналізмів, діалектизмів.
- Яка лексика належить до власне української? Які її ознаки?
2. Робота учнів з картками.
3. Тестові завдання.
У якому рядку всі слова спільнослов’янські?
- Матір, око, брат, в’язання, зуб.
- Універсам, гольф, сестра, малюнок, циркуль.
- Сум, радість, шофер, таксі, чекання.
- Вода, земля, син, гість, лауреат.
- Прислів’я, реалізм, морква, душа, традиція.
У якому реченні вжито старослов’янізм?
- Тоня стояла біля відкритого вікна. (О.Гончар)
- Лаврін стояв ні живий ні мертвий. (І.Нечуй-Левицький)
- І ніч проминула, і сон не приніс забуття. (Л.Костенко)
- Співає ніч, але страшний той спів. (М.Рильський)
- На тебе, мати, возлагаю, святая сило всіх святих! (Т.Шевченко)
У якому рядку всі слова є термінами?
- Суцвіття, святиня, мудрість, біоніка, сепсис.
- Весна, рушник, лахміття, мармелад, абстракціонізм.
- Синтез, антоніми, гіпербола, конгломерат, синус.
- Менеджер, політика, троянда, маклер, варення.
- Професія, кельти, обрамлення, морфема, пошта.
4. Завдання.
Напишіть речення, знайдіть у діалектні слова, поясніть, що вони означають.
1. Теплим весняним ранком Іван ішов у полонину. Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався вгору поміж воринням. 2. По далеких горбах самотіли тихі гуцульські осереди, вишневі од смерекового диму, яким прокурились гострі дашки дашки оборогів з запашним сіном, а в долині кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною та світив недобрим зеленим вогнем. 3. Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри… 4. З подри, де сохнуть великі круглі буханці бузду, повіває на ватага вітер, але не може прогнати зі стаї запаху вугляр, сиру й овечої вовни. (З тв. М.Коцюбинського).
5. Завдання.
Прочитайте текст, що написаний на дошці. Визначте слова, що пов’язані з музикою. Запишіть та поясніть їх значення й написання.
На берег Дністра прийшла гуляти молодь. Скромні музиканти уважно настроювали свої інструменти. Кучерявий, смуглявий хлопець чутливо прислухався до бринчання басових струн гітари. Зовсім молодий, білоголовий скрипаль, зосереджено мацаючи пальцями струни, примушував верещати свою скрипку. Навколо музики стовпилися слухачі. (О.Копиленко).
II. Актуалізація опорних знань учнів. Підготовка до срийняття нового матеріалу.
Робота біля дошки.
Запишіть речення, підкресліть у них слова, що зараз не вживаються зовсім або мають сучасні відповідники та слова, що є новими в нашій мові. Пояніть їх уживання в мові.
А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півміток з мотовила й сховала у свою скриню. (І.Нечуй-Левицький) Тихо, як кленовий листок, опустився на запорошене дзеркало льоду малиновий стяг з білим хрестом. Цю корогву прислав козакам за мужність велику в бранях з татарами ще Стефан Баторій. (П.Панч). Листопадово день до грудей припав – і кленово мені й калиново. Приємлю спориш придорожній, і білу ромашку приємлю, і сиву грозу, що росте громокроною в землю. (А.Мойсеєнко).
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання школярів.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Вступне слово вчителя.
Активні і пасивні запаси лексики.
До активного запасу лексики належать загальновживані слова, а також слова, що використовуються в повсякденній діяльності спеціалістів тієї чи іншої галузі народного господарства, культури, науки тощо. Ці слова не мають жодного відтінку застарілості, ні жодного відтінку новизни. Вони визначаючими в якісній зміні лексики.
До пасивного запасу належать слова, що не вживаються в повсякденному житті всіх людей певної нації або людей, які працюють у тій чи іншій галузі народного господарства, культури, науки, тобто застарілі слова, що входять (або вийшли) з активного словника мови, але іноді вживаються при певній потребі, а також слова (неологізми), що недавно створені або засвоєні з інших мов і не стали загальновживаними.
2. Завдання.
Запишіть речення, назвіть слова активного й пасивного вжитку. З’ясуйте їхні стилістичні функції.
1.Дай волі на ніготь, а він візьме на лікоть. (Нар. творчість). 2.Ми їм (манкрутам) протиставимо духовність, відвагу й гідність. Ми пам’яттю предків клянемося стати на прю! (С.Пушик). 3. За козаків і за ввесь народ український голосно заступився тодішній наказний гетьман Павло Полуботок.(І.Огієнко). 4. Блискуча упряж, наче золото, горить на гарних румаках. (Ю.Клен). 5. Мчиться геть у степи, у степи, де співає їй (Жанні д’Арк) вітер осанну! (Ю.Клен).
3. Завдання.
Учитель з’ясовує, що учні знають про застарілі слова та їх різновиди та про нові слова.
Застарілі слова є двох типів. Одні з них називаються історизмами, а інші – архаїзмами. До історизмів належать назви предметів і понять, що вийшли з ужитку: жупан, намітка, очіпок, дворянин, підпасич, урядник тощо. Історизми вживаються або в спеціальній історичній літературі, або в художніх творах, коли треба відтворити певну історичну епоху. Вони не виконують якоїсь стилістичної функції, а є нейтральними словами, тобто назвами речей, явищ, процесів тощо, що вживалися в певний історичний час.
Архаїзми – це ті слова, що позначають існуючі й нині предмети, явища, процеси, але з якихось причин перестали активно вживатися в мові чи й зовсім зникли з її словника, бо були замінені іншими словами (зріти – бачити, вия – шия, перст – палець, уста – губи). Проте ці слова нерідко вживаються в художній літературі з певною стилістичною метою, наприклад, для передачі урочистості:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
(Т.Шевченко).
Архаїзми можуть використовуватися також для вираження зневаги, іронії, сарказму.
І в теремах оргія. Горять
Чертоги пурпуром і златом,
Куряться амфори. Дівчата
Трохи не голії стоять
Перед Кіпрідою і влад
Співають гімн.
(Т.Шевченко).
- Неологізми – це нові слова (від гр. neos – новий і logos – слово). Вони з’являються в мові разом з виникненням нових предметів, явищ, понять, процесів у суспільному житті. Неологізми поповнюють словниковий склад і є новими, доки не входять до загальновживаної лексики. Наприклад, не так давно слова космос, телевізор, магнітофон, холодильник були неологізмами, а тепер стали загальновживаними, тому до неологізмів їх уже відносити не можна.
Причини виникнення неологізмів можуть бути різні. Найчастіше вони з’являються як назви нових предметів, явищ, процесів. Такі неологізми є загальнонародними. Але є й інші неологізми – авторські. Такі неологізми – авторські. Вони створюються окремими авторами з певною стилістичною метою й вживаються як художній засіб. Такі неологізми, як правило, не стають загальновживаними.
Індивідуальні авторські неологізми ще називаються оказіональними (від лат. occasionalis – випадковий).
4. Завдання.
Запишіть речення, підкресліть авторські неологізми та прокоментуйте їхнє утворення.
Розгороджуйте, батьку, плота. Охолоджуйте, мати, квас. Стокопито дзвенить кіннота.- Може, їде і ваш Тарас…(І.Низовий). Ото б сміху було! (Крізь сльози) Коли, зібравшись за столом, ви б ждали в гості Дід-Мороза, а я б явився Дід-Теплом! (С.Караванський). Терновий кущ пахтить, рехтить бджолинокрилими квітками. (М.Чернявський). Під вітром хилиться верба, дзвенить ясна безмеж. (М.Луків).
V. Закріплення знань учнів (теоретичний матеріал)
5. Робота з підручником (практичне завдання)
Впр. 294, стор. 147. (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова. 10 клас. - К.: , Освіта, 2006).
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал по конспекту. Вик. впр.295, стор.148; виписати з художньої літератури 10 авторських неологізмів (або скласти 5 власних*)
Картка №2
Завдання. Спишіть речення, виділіть старослов’янізми. Назвіть, де можна, їхні фонетичні та морфологічні ознаки.
Уста отверзлилися – і слово, лихим безбатченкам на зло, глаголом істини раптово, як зерно в ґрунті, ожило. (І.Гнатюк). Раб іде в ярмо до владарів, ми ж раді злидням, хай там що! (С.Караванський). І тінь сурдини обпіка болюче, і вітер-ворон карка й досаджа. (В.Малишко). В Україні соборна зима. Час воздаянь і спокуси. (Г.Половинка). Тебе, мов бранку, обступили гори, і полум’ям пашить тобі в лице. (Ю.Клен). Яку тропу в далекі далі тобі вказав невхильний перст? (Ю.Клен). Київ…Сивий град старого Кия. Златоглавий, білостінний велетень… (Р.Іванченко).
Картка №2
Завдання. Спишіть речення. Підкресліть професіоналізми, з’ясуйте, якої професії вони стосуються.
Після косовиці починаєш гребти сіно гуртом. (О.Довженко). Тремтить у повітрі тужна нота соль, на синіх травах – перший сивий іній. (В.Малишко). У повітрі промайнув трос і, розкручуючись, упав на палубу підводного човна. (Д.Ткач). Завіса падає додолу, завіса вгору знов іде: нове, накреслюючи косо, хтось інший натовпи веде. (Ю.Клен). Хтось написав симфонію, а хтось кантату, а хтось роман – широке полотно. А я спішу в село, у рідну хату. (О.Білаш).
Уроки № 9 – 10
Тема. Тренувальні вправи.
Мета: (навчальна) поглибити й закріпити знання учнів з теми
«Лексикологія»;
(розвиваюча) розвивати навички лексичного аналізу речень, текстів;
(виховна) виховувати в учнів мовленнєву культуру, логічне мислення.
Тип уроку. Закріплення вивченого матеріалу.
Форми роботи. Фронтальна,індивідуальна.
Обладнання. Підручники, словники.
Тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 5 кл.
Міжпредметні зв’язки.Українська література, історія
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання.
II. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
ІІІ. Підсумок уроку.
IV. Домашнє завдання.
Хід уроку.
I. Перевірка домашнього завдання.
1. Перевірка письмових вправ.
2. Фронтальне опитування учнів.
- Які слова належать до активного запасу лексики? Навести приклади.
- Які слова належать до пасивного запасу лексики? Навести приклади.
- Розповісти про застарілі слова. Скільки є видів застарілих слів? Яка різниця між історизмами та архаїзмами?
- Які слова називаються неологізмами?
II. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Робота учнів над текстами.
Текст № 1.
Завдання. Знайдіть у тексті слова й вирази, що є історизмами. Якою в тексті є роль слова «і» - сполучникова, роздільна, підсилювальна? Чи може це вважатися ознакою стародавнього тексту?
«Усі краї, і городи, і народи почитають і ставлять кожного свого вчителя, того, що навчив їх православній вірі. Похвалімо ж і ми, по силі нашій, хоч малими похвалами того, хто велике й дивне діло створив, нашого вчителя й наставника, великого кагана нашої землі Володимира, онука старого Ігоря, а сина славного Святослава, про мужність і хоробрість якого в літа його володарювання слух прийшов по багатьох странах, а звитяги його й могутність поминаються, і пам’ятаються ще й нині. Не в худорідній і невідомій землі володарював той, а в Руській, про яку відати й чути на всі чотири кінці землі». (Із «Слова про закон і благодать» Іларіона).
Текст №2
Завдання. Проаналізуйте спільносхіднослов’янську лексику; визначте, які слова стали згодом власне українськими, а які – змінили в цих мовах фонетичну будову.
У нікчемному сьому житті научися, віруючий чоловіче, діяти благочестиво, научися, за євангельським словом, «очима управляти», язик здержувати, ум смиряти, тіло упокорювати, гнів подавляти, помисел чистий мати, спонукаючи себе на добрі діла Господа ради; тебе позбавляють – не мсти, ненавидять – люби, гонять – терпи, хулять – благай, умертви гріх.
«Возсіяє весна посту й цвіт покаяння. Очистімо себе, браття, од усякої крові, тілесної й душевної. До світодавця волаючи, скажімо: «Слава тобі, чоловіколюбне!» (Із «Поучення» Володимира Мономаха).
2. Написати слова. Визначити, до якої групи за походженням належать подані слова. Витлумачити значення підкреслених слів.
Паляниця, гай, житло, господа, удосвіта, жоржина, бузок, плекати, дотепний, моторошний, гомін, повінь, либонь, узагалі, полуниця, суниця, прагнути, юшка, капосний, вразливий, врода, навпростець, повагом, причілок.
3. Прочитати речення. Виписати власне українські слова.
День випурхнув, мов пташка із гнізда, змахнув крилом і впав за сивий обрій. (О.Деркач). З далекого краю лелеки летіли, та в одного лелеченьки крилоньки замліли. (Д.Павличко). Море далеко мліє так ніжно, як мрія. Легкі тумани серпанками сонні долини вкривають. (Леся Українка). Дівчата на луці гребли, а парубки в копиці клали, та, знай, на сонце позирали і нісенітниці верзли. (Т. Шевченко).
4. Переписати текст. Вказати власне українські слова та запозичені слова
Ілля Рєпін народився в Україні, чудово знав душу українського народу. До речі, один варіант картини «Запорожці» є окрасою експозиції Харківського музею мистецтва.
Не вщухає в козацькім таборі регіт. Ось хруснув хтось дошкульним слівцем, і знову загриміло. Кремезний козарлюга аж повалився на барило, а сивоусий огрядний запорожець вхопився руками за боки, на ньому ніби зараз лусне червоний жупан. Регіт витиснув сльози у вайлуватого товстуна. Зморщений, як постіл, кволий дідок витягнув жилаву шию й застиг із роззявленим ротом. Глузливо всміхається у вуса отаман Сірко. Хитруватий писар схилився над столом і викручує гусячим пером закарлюки. Запорожці пишуть дошкульного листа султанові.
Власне, у цім листі вжито один із засобів з арсеналу гумору. Високому санові султана не відповідають глумливі епітети, якими нагородили ворога дотепні козаки. (З журналу).
5.Перепишіть речення, виділіть слова іншомовного походження. З’ясуйте, з якої мови запозичене кожне з них, користуючись «Словником іншомовних слів» та «Етимологічним словником української мови».
Осінь – маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє, усе осипає красою розкішною. Літо останній справляє бенкет! У високій келії, самотньо-таємничій, де тіні вічнії спинились у кутках, сиджу за книгою. Повне застиглих пісень мовчить піаніно. Учора був я лоцманом. Синіли й ревли темнокосі хвилі, а сьогодні я господар вілли, де в саду блукають пави білі. Пливу я в мріях фантастичним бригом,- широко, свіжо, ясно, холодно! Німий папір, і неба циферблат, і стрілка зоряна, що каже: пізно…Геть! Не пора! Утомі шах і мат! Шикуйтесь, цифри, у легіон залізний! (З тв. М.Рильського).
6. Прочитайте речення, укажіть у них авторські неологізми.
Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли. (М. Рильський). Небо розпросторилось високо, бджоли в квітограєві гудуть. (Д. Луценко).у річку золота згори капле срібло щиро дзвонне, прилетіли, прибули жайворони. (Г.Чупринка). Ненавиджу темне життєве болото, я в душу таємне ловлю сонце злото. (П.Тичина). Журавлиниться просинь, баболітиться осінь. (А. Камінчук).
7. Перепишіть текст. Укажіть професійні слова. Значення підкреслених слів з’ясуйте за словником.
Дегустація їжі та визначення її консистенції проводиться під час найбільш важливих технологічних процесів: при змішуванні, заправлянні, визначенні готовності. Необхідною вимогою праці кулінара є вміння надати страві смак, аромат, консистенцію та зовнішній вигляд, що зможуть задовольнити клієнтів. (З кулінарної книги).
8. Спишіть речення. Знайдіть у тексті діалектизми й діалектні форми слів; поясніть їх значення.
- Вуйку, ми ж з одного роду! Звами я в огонь і вводу! Лиш сю нічку ще заждіть! Війт, зо злості зачервонівши, з Когута лиш пір’я взрівши, крикнув: «Ні, уже не стерплю! Мушу злодія зловити!» - Ой, нанашку, - рік Мурлика, - ласка ваша завелика, але ліпше ми не ждім! Стику, що тобі такого? – весело рік до нього. – Тьфу, об землю лихом вдар! Раз от я і Вовк Неситий, кинувши гостинець битий, на мандрівку ми пішли. (З тв. І.Франка).
Тестові завдання
Картка №1.
I. У якому рядку всі слова є власне українськими?
1. Урожай, хлопець, нокаут, самоповага, зерно.
2. Непослух, сузір’я, суцвіття, лоскіт, рушник.
3. Ракета, співчуття, пір’їнка, самоскид, блискавка.
4. Озеро, таємниця, гідність, крила, вітряк.
5. Молоток, багатокутник, перемога, космос, телевізор.
ІІ. У якому рядку всі слова є спільносхіднослов’янські?
1. Апетит, спокуса, помешкання, палац, варта.
2. Голова, душа, приятель, дружба, подруга.
3. Сторожа, караул, завірюха, недруг, лицар.
4. Хмара, елегантність, шпигун, доля, гурт.
5. Світлиця, сльози, зірниця, циліндр, бал.
ІІІ. Укажіть рядок, у якому всі слова спільнослов’янські.
1. Оселя, сніговий, лиходій, садок, залп.
2.Щастя, гривна, калина, мова, сонце.
3. Дуб, клен, біб, птаха, брат.
4. Горобець, колиска, мати, подарунок, зима.
5. Урожай, соняшник, сова, пісня, земля.
IV. У якому реченні є запозичене слово?
1. Швидко линуть роки, і ніхто не стрима їх політ.(О.Ющенко).
2. А поет усе то грає, то щось пише на папері. (Леся Українка).
3. Каштани в ранок сивий, попелястий, шуміли над твоїм вікном. (Б.-І.Антонич)
4. Ми, як відомо, не з полохливих. (М.Подолян).
5. Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить. (В.Стус).
Картка №2.
І. У якому рядку всі слова є загальновживаними?
1. Казанок, інтерв’ю, рискаль, гіпотеза, географія.
2. Коваль, Україна, солодощі, когут, рука.
3. Сокіл, майстерня, решето, фраза, журі.
4. Сміх, крига, правиця, кожух, місяць.
5.Кольє, тріумф, сажа, трюмо, герес.
ІІ. У якому рядку всі слова є термінами?
1. Голод, кут, бісектриса, графіка, лексика.
2. Кривда, соло, молоко, краса, мороз.
3. Симбіоз, агресія, кіно, театр, фойє.
4. Реакція, функція, сила, міра, гріх.
5.Фонема, ом, тангенс, дифузія, лінгвістика.
ІІІ. У якому рядку всі слова застарілі?
1. Пан, каша, добро, чистотіл, козак.
2.Гайдамака, міщанин, фрукт, вівтар, вуса.
3.Чубок, хурделиця, свічадо, словеса, сокира.
4. Рать, зело, челядь, наймит, жупан.
5. Спудей, монах, кардинал, лицар, смола.
IV. У якому рядку всі слова є діалектами?
1. Коливо, бутарня, голос, стріха, кирниця.
2. Шушеренки, шлях, дрібушка, молоза, крижмо.
3. Рискаль, квочка, добро, комин, степ.
4. Фіра, когут, чубарка, визір, туфля.
5. Одвірок, лопатки, фасулі, двір, палець.
Картка №3.
І. У якому реченні наявна просторічна лексика?
1. Життя квітів починається з пролісків. (Ю.Смолич).
2. На засланні Т.Шевченко зустрічався з польськими вигнанцями. (О.Іваненко).
3. Перестань чавкати над вухом. (Г.Тютюнник).
4. Десь збоку, у високості, закурликали журавлі. (В.Калита).
5. Отак собі побалакали, й у Грицька наче од серця одлягло. (Панас Мирний).
ІІ. У якому рядку всі слова застарілі?
1. Царівна, вексель, фантазія, двір, сонце.
2. Сестра, клен, князівство, мрія, стіл.
3. Кляча, концерт, зірка, блакить, рослини.
4. Хустина, суниця, прикраса, булава, перстень.
5. Жупан, війт, наймичка, піїт, рать.
ІІІ. У якому рядку всі слова є діалектизмами?
1. Ковбаса, чічка, тополя, барвінок, мнєсо.
2. Староста, цінність, олівець, ковач, вуйко.
3.Пательня, путня, варги, трайстра, бульба.
4.Когут, печиво, королівство, додаток, малюнок.
5. Дівчина, благодать, галушка, гіпотеза, костюм.
IV. Укажіть речення, у якому наявна експресивна лексика.
1. Поезія – це сад, де знайдеться місце для кожного, хто хоче посадити дерево. (Г.Гордасевич).
2. Як прикладав до рани подорожник, так я до серця пам’ять прикладав. (М.Ільницький).
3. Співали голосисті солов’ї, співали так, що серце розривали; уже натрудивши горлечка свої, вони сіреньким билися крильцем, вони тремтіли серцем і тільцем. (А.Малишко).
4. Виглянуло сонце з-за кучери й залило золотом долину. (В.Бжицький).
5. Хочу жайворонком стати, де жита густі, хмари черкати в чистій висоті. (С.Будний).
ІІІ. Підсумок уроку.
IV. Домашнє завдання.
Повторити вивчене з «Лексикології», підготуватися до тематичної контрольної роботи; вик тестові завд. ст. 140-141(підр.); написати твір-мініатюру на тему «Моя майбутня професія», використовуючи в ньому слова-професіоналізми або написати самодиктант на тему «Лексичний склад української мови.*
Урок №11.