Модель науково-методичної підготовки працівників інтернатних закладів

Вид материала

Документы

Содержание Групові форми роботи Масові форми роботи (нетрадиційні) Основні проблеми та завдання навчального закладу Логічне, образне та творче мислення учнів і педагогів. Соціально-комунікативний розвиток учнів. Відсутність самовпевненості, позитивного егоїзму у педа­гогів.

Подобный материал:

• Льної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи, 212.74kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 316.66kb.
• Критерії ефективності науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, 83.5kb.
• Методичні рекомендації щодо оцінки рівня кваліфікації педагогічних працівників дошкільних, 619.75kb.
• Аналіз науково – методичної роботи методичного об’єднання вчителів інформатки за 2010, 35.49kb.
• Проректору з науково-дослідної роботи Національної школи суддів України Шукліній, 76.98kb.
• Підготувала: заступник директора з нвр, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, 724.75kb.
• Програма, 146.12kb.
• Методичні рекомендації діагностування в системі внутрішкільної методичної роботи, 1641.87kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 1386.2kb.

Модель науково-методичної підготовки

працівників інтернатних закладів


І.І. Терещенко, директор Спеціалізованої школи-інтернат І-ІІІ ступенів ім. М.І. Жужоми м. Глухів


У статті подано модель науково-методичної підготовки працівників інтернатних закладів, розроблено рекомендації щодо науково-методичної підготовки працівників інтернатних закладів. Особлива увага приділена самоосвітній діяльності працівників інтернатних закладів.


Збираємося разом – це початок

Тримаймося разом – це процес

Працюємо разом – це успіх

Генрі Форд


Внутрішньошкільна методична робота з педагогічними кадрами спрямована на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовки вчителів до пошукової діяльності, роботу в нових умовах, залучення до науково-дослідницької та експериментальної діяльності з метою впровадження інноваційних технологій превентивного виховання в навчально-виховний процес.

Головним у методичній роботі є надання ре­альної, дієвої допомоги вчителям у процесі роз­витку їхньої майстерності як сплаву професій­них знань, навичок і вмінь. Тому для підвищення ефективності функціонування системи методич­ної роботи з педагогічними кадрами директор та його заступники керувалися вимогами, які випливають з об'єктивних закономірностей про­цесів підвищення професійної компетентності вчителів: практичною спрямованістю; науковіс­тю, конкретністю; системністю, систематичністю; оперативністю, оптимальним поєднанням різних форм і методів цієї роботи.

Під час планування методичної роботи особ­ливе значення надається вивченню не лише ре­зультатів навчання й виховання школярів, а й усебічному оцінюванню особистісних рис і про­фесійних умінь учителя. Перехід до особистісно зорієнтованої моделі освіти, організація мето­дичної роботи на діагностичній основі потребу­ють переходу до особистісно зорієнтованої мо­делі управління в роботі з кадрами особливо молодими фахівцями.

Ось чому методичну роботу слід будувати на основі діагностики, аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх пот­реб і труднощів, які виникають під час роботи . Здійснення діагностування, особливо самооцін­ку педагогічної діяльності, слід спрямовувати на оволодіння кожним учителем навичками само­аналізу, що дає змогу перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування.

Шляхом діагностування моделюють структуру, зміст і форми методичної роботи. Слід врахову­вати, що структура має бути динамічною, зміст треба постійно оновлювати, а форми мають бути оптимально збалансованими.

Запровадження методики діагностування дає змогу на початку навчального року ознайомитися з самооцінкою рівня методичної кваліфікації кожного вчителя згідно з запланованими параметрами та відповідно зсувати, які форми методичної роботи найдоцільніше для конкретного вчителя та вихователя.

Аналіз діагностичних анкет, відвідування уроків, позакласних заходів, бесіди, опитування тощо виявили три умовні групи вчителів ті, що досягають високих показників в роботі, ті хто хоче більшого, але має труднощі в реалізації поставлених завдань; ті хто працює формально не виявляє зацікавленості результатами своєї праці. Така організація методичної роботи підвищує рівень творчого зростання всього педагогічного колективу. Вона складає цілісну систему взаємопов’язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення професійного рівня загалом, на розвиток ініціативи і творчості кожного вчителя, вихователя зокрема, і зрештою на підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

При плануванні роботи організації науково-методичної роботи в Глухівській спеціалізованій школі-інтернаті проводиться діагностування педагогічних працівників з залученням соціальної та психологічної служби школи. План заходів передбачає індивідуальний підхід при організації між атестаційного та атестаційного періодів.

Розроблена нами модель показує чіткий логічний зв’язок між початком роботи діагностикою (особливість школи-інтернату: соціальний фактор) та формами роботи організації підвищення науково-методичного рівня педагогічних працівників.

Залучення до роботи наукових працівників, методистів допомагає більш ефективно впроваджувати дану модель в життя.

Традиційними в школі є педради, інструк­тивно-методичні наради, методичні об'єднання, семінари-практикуми, методичні виставки, ви­пуски методичних бюлетенів, розробка методич­них рекомендацій, наради в присутності дирек­тора.

У системі методичної роботи враховано ін­дивідуальні, групові та загальношкільні форми роботи. Індивідуальні форми роботи: стажуван­ня; самоосвіта вчителів; конкурс «Учитель року»; конкурс «Класний керівник року»; атестація; ін­дивідуальні консультації; наставництво; фести­валь методичних ідей.

Групові форми роботи: робота методич­ної ради, методичних об'єднань, творчої гру­пи «Школа радості», семінару-практикуму «Мої перші кроки», школи професійної майстерності, школи вдосконалення професійної компетент­ності, школи молодого вчителя, тренінгів:


Схема 2.2.2. Групові форми методичної роботи

Схема 2.2.1. Модель науково-методичної підготовки працівників інтернатних закладів

















Зміст:

• Відношення цінностей особистості кожного вчителя в умовах інтернатного закладу;
  
• Удосконалення професійної майстерності;
  
• Підвищення педагогічної культури та педагогічної техніки;
  
• Оволодіння інноваційними методами навчання та виховання в умовах інтернатного закладу.
  

Форми:

• Проблемні семінари;
  
• Психолого-педагогічні семінари;
  
• Індивідуальне наставництво;
  
• Школа молодого вчителя;
  
• Конкурси «Вчитель року», «Класний керівник року», «Кабінет року»;
  
• Виставка педтехнологій «Родзинки досвіду»;
  
• Педагогічні читання;
  
• Педагогічні конференції
  

Докурсова підготовка

Курсова підготовка

Післякурсова підготовка


Робота МО вчителів, вихователів

Робота педагогічної студії «Покликання»






Масові форми роботи (традиційні): педагогіч­на рада; психолого-педагогічні семінари; мето­дичні виставки; інструктивно-методичні наради; предметні декади; наради у директора.

Масові форми роботи (нетрадиційні): науко­во-практичні конференції творчі звіти вчителів-предметників; декада педагогічної майстерності; участь у виставці педагогічних технологій «Освіта Березнівщини»; педагогічні читання; презента­ція педагогічних новинок; психолого-педагогічні тренінги; педагогічні зустрічі; тиждень молодого вчителя:






















Схема 2.2.3. Нетрадиційні форми методичної роботи

Важливим джерелом формування в учнів ви­соких ідеалів, морально-правових рис, неприми­ренності до аморальності, до девіантної поведін­ки, правопорушень і злочинів є робота педагогів під час вивчення навчальних дисциплін, органі­зації позаурочної діяльності, суть якої визначе­на педагогічною продуманою організацією віль­ного часу, раціональним використанням їхнього дозвілля, різноманітними заходами, що мають профілактичну та корекційну спрямованість: спецсемінари, виховні години, лекції, індивіду­альні бесіди, робота з батьками, тижні здорового способу життя, раціональне планування виховної роботи тощо.

Складність і багатогранність завдань школи-інтернату з превентивного виховання породжують необхід­ність подальшого вдосконалення функцій, форм і методів усіх форм методичної роботи.

Основні проблеми та завдання навчального закладу:

• Ціннісні орієнтації школярів до навчально-пізнавальної діяльності. Завдання: підвищити життєву активність особистості методом переконання учнів школи у важливості знань у житті.
  
• Логічне, образне та творче мислення учнів і педагогів. Завдання: розвивати логічне, образне та творче мислення через створення сприятливих соціально-психологічних умов для учасників навчально-виховного процесу методом створення спеціальних навчально-виховних ситуацій в класних колективах.
  
• Соціально-комунікативний розвиток учнів. Завдання: підвищити рівень згуртованості та інтеграції класних колективів через формування в учнів соціально-комунікативних умінь та навичок методом організації та проведення соціально-комунікативних занять та тренінгів.
  
• Відсутність самовпевненості, позитивного егоїзму у педа­гогів. Завдання: розвиток самовпевненості, позитивного егоїзму методом впровадження психолого-педагогічного проектування через застосування інноваційних технологій у навчально-виховний процес школи.
  

Першочерговості набуває питання формування науково-методичного рівня, в якій поєднується висо­кий професіоналізм, інтелігентність, патріотизм і творчий пошук. Педагог як основний суб'єкт, що впроваджує ідеї концепції, повинен володіти висо­кою психологічною культурою, яка є невід'ємною частиною загальної культури людини з осмисленою патріотичною позицією. Крім того необхідно, щоб учитель, вихователь сам був креативним, здатним до неорди­нарних думок і нестандартних рішень, любив дітей і шанобливо ставився до кожної індивідуальності, розуміючи та цінуючи креативність і внутрішню свободу свого учня.

Необхідно, щоб учитель:

• мав блискучі знання зі свого предмета, з педа­гогіки та психології і володів риторикою;
  
• був ерудрваний, мав особисту світогляду позицію;
  
• був патріотом, здатним запалити в дітях любов до Батьківщини;
  
• був грамотним дидактом і методистом, володів арсеналом численних методів та прийомів учіння;
  
• був харизматичним, здатним захоплювати своєю особистістю аудиторію, впливати на неї;
  
• був фасилітатором процесу навчання, здатним на­правити учня на шлях пошуку знань, творчості, а не залишався просто вчителем, що працює за схемою: розповів матеріал учитель — відтворив (переказав) учень;
  
• був гнучким і милосердним, пам'ятаючи, що неординарна дитина вимагає неординарних під­ходів;
  
• був наставником і порадником своїм учням;
  
• був чесним, добрим, справедливим, мав щире серце, бо лише такою може бути гарна людина;
  
• був здатний до постійного самовдосконалення, бо процес надбання знань дійсно триває все життя;
  
• був відповідальним, гарним батьком (матір'ю), бо інакше він не має морального права вчити й виховувати чужих дітей.
  

Головне завдання, яке стоїть перед управлінням інтернатними закладами, — створення комплексу соціально-економічних та організаційно-педагогічних умов, що дозволяють розкрити величезний потенціал соціальної енергії кожного конкретного педагога, а отже, і творчий потенціал саморозвитку кожного вихованця, школяра.