Критерії ефективності науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі о. Солоцька, завідувачка рмк

Вид материала

Документы

Содержание Висока інформаційна насиченість змісту науково-методичної роботи 3.Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту науково-методичної роботи. Високий рівень організації науково-методичної роботи Кількість матеріальних, часових, кадрових затрат у зіставленні з отриманим результатом. Поглиблення знань учнів, удосконалення їхніх моральних якостей на ос­нові загальнолюдських цінностей.

Подобный материал:

• Рекомендації районного методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації щодо, 191.75kb.
• Управління освіти Фрунзенської районної у м. Харкові ради Харківський дошкільний навчальний, 541.58kb.
• Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти управлінська діяльність, 2641.58kb.
• Моніторинг ефективності впровадження профільного навчання в загальноосвітньому навчальному, 27.77kb.
• Аналіз науково – методичної роботи методичного об’єднання вчителів інформатки за 2010, 35.49kb.
• Т. В. Селецька, методист нмц, 407.73kb.
• Аналіз методичної роботи, 350.47kb.
• Науково-методична діяльність як ефективний засіб оптимізації навчально-виховної, організаційної, 155.93kb.
• Стер-клас «Організація науково-методичної роботи у формі динамічних творчих груп, 39.18kb.
• Мереф’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 654.85kb.

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

О.Солоцька, завідувачка РМК


Проблема якості і ефективності науково-методичної роботи в загаль­ноосвітніх навчальних закладах стала наріжним каменем у реформуванні освітніх систем. Що таке якість і ефективність у діяльності навчально-виховних закладів і які показники дають змогу їх оцінити?

Аналіз сучасних наукових досліджень і вивчення стану науково-мето­дичної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах дозволили окрес­лити зміни, що відбуваються у її змісті та формах. Науково-методична робота розглядається як цілісна система діяльності педагогів, що базується на досягненнях педагогічної науки і передового педагогічно­го досвіду та забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності педаго­га, підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу навчально­го закладу загалом, а в остаточному підсумку — поліпшення якості знань учнів, їх вихованості та розвитку [ 9;2]. Отже головною, кінцевою метою науково-методичної роботи в навчаль­них закладах є підвищення ефектив­ності та якості навчання і виховання учнів, підготовка їх до свідомого об­рання професії й активної участі у громадському житті.

Жерносєк [9;119] визначає такі критерії оптимального якісного функціонування системи науково-мето­дичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах:

1.Оптимальне визначення мети і завдань НМР.

2.Висока інформаційна насиченість змісту.

3.Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту НМР.

4.Високий рівень організації НМР.

Розглянемо їх детальніше.

1. Оптимальне визначення мети і завдань науково-методичної роботи передбачає відповідність інструктивно-методичним вимогам до її організації, установкам вищих інстанцій, урахування в їх визначенні досягнень і участі в реалізації ідей психолого-педагогічної науки, передового до­свіду, предметних методик, урахування конкретних умов, рівня знань, умінь і навичок педагогічних кадрів, невирішених проблем навчаль­но-виховного процесу в школі.

Названий критерій визначається такими показниками як забезпечення єдності цілей, завдань, змісту, форм і методів, організації і кінцевих ре­зультатів науково-методичної роботи. При плануванні наукової методичної роботи на поточний період, керівники, виходячи з наявних проблем, конкретизують загальні цілі.

Звертаємо увагу на взаємозв'язок "цілі - за­соби - результат".

Отож оцінка ефективності науково – методичної роботи за її цілями передбачає ввести такий критерій: рівень усвідомлення цілей науково – методичної роботи всіма учасниками цього процесу.

2. Висока інформаційна насиченість змісту науково-методичної роботи, її відповідність поставленій меті і завданням. Відображається у рівні засвоєння педа­гогами і керівниками шкіл основних концепцій перебудови й онов­лення діяльності навчальних закладів і тих знань, які забезпечують їх реалізацію. Практичне визначення цього критерію здійснюється на основі аналі­зу повідомлень і доповідей, виступів членів методичного об'єднання і ка­федр, учасників семінарів і конференцій в усіх формах науково-методич­ної роботи.

3.Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту науково-методичної роботи. Цей критерій визначається на основі та­ких показників як забезпечення за допомогою обраних форм і методів найповнішого засвоєння педагогами необхідних знань і навиків; доціль­ність співвідношень традиційно-інформаційних (лекції, доповіді, пові­домлення) і активних форм навчання (семінарських і практичних за­нять, ділових і рольових ігор, диспутів і т. ін.); стимулювання самоосвіти; діагностичного підходу при виборі форм і методів роботи з педагогічними кадрами.

4. Високий рівень організації науково-методичної роботи, що передба­чає: відповідність структури науково-методичної роботи кількісному і якісному складу педагогічних кадрів; забезпечення оптимально не­обхідних для вирішення поставлених завдань витрат часу для участі в науково-методичній роботі; забезпечення морально-етичних, на­вчально-матеріальних, санітарно-гігієнічних і естетичних умов; ефек­тивне управління науково-методичною роботою (планування, розроб­лення концепцій і програм, інструктування, облік, отримання зворот­ної інформації); координацію дій усіх організацій, установ, що беруть участь у роботі з педагогічними кадрами; забезпечення наступності між курсовою та міжкурсовою їх підготовкою.

Виходячи з цього можна виділити і такі критерії ефек­тивності науково-методичної роботи:

- Кількість матеріальних, часових, кадрових затрат у зіставленні з отриманим результатом.

- Зменшення впливу факторів, які знижують якість науково-методичної роботи і раціональне використання ресурсів

Зміст критеріїв якості і ефективності науково-методичної роботи зу­мовлюється тим, що якість і ефективність будь-якої суспільної системи окремих підсистем визначається ступенем задоволення висунутих вимог до змісту освіти, ступенем впливу всіх її форм на зміст і якість навчаль­но-виховного процесу навчального закладу.

Надбання відповідних знань ще не засвідчує достатньої підготовки педагогічних кадрів до вирішення поставлених завдань. А відтак їхнє застосування, практична віддача, яка проявляється в якості знань і рівні вихованості учнів, знайшли своє відоб­раження у змісті таких критеріїв: 1. Масовий розвиток творчої активності педагогічних кадрів.

2. Підвищення рівня теоретичної і науково-практичної підготовки педаго­гічних кадрів.

3. Активне застосування засвоєних науково-педагогічних знань і передово­го педагогічного досвіду у практичній діяльності вчителів і керівників навчальних закладів.

4. Підвищення рівня загальної і педагогічної культури педагогічних кадрів.

5. Поглиблення знань учнів, удосконалення їхніх моральних якостей на ос­нові загальнолюдських цінностей.

Аналізуючи принципову модель управління НМР з педкадрами, розроблену Гуменюк В.В. [3;3], до критеріїв науково-методичної роботи відносимо також: стабілізацію і якісне удосконалення відносин між учасниками навчально-методичної роботи; розвиток професійної майстерності педагогів, їх фахова конкурентно-спроможність; підвищення рівня засвоєння школярами учнівських компетенцій тощо.

Таким чином в ході дослідження нами визначені такі критерії ефективності методичної роботи:

- оптимальне визначення мети і завдань НМР;

• розвиток профмайстерності педагогів, їх фахова конкурентоспроможність;
  
• підвищення рівня засвоєння школярами учнівських компетенцій;
  
• підвищення рівня загальної культури педагогів;
  
• стабілізація і якісне удосконалення відносин між учасниками навчально-методичної роботи;
  
• рівень усвідомлення цілей науково-методичної роботи усіма учасниками цього процесу;
  
• кількість матеріальних, часових, кадрових витрат у співвідношенні з отриманим результатом;
  
• зменшення впливу факторів, які знижують якість науково-методичної роботи і раціональне використання ресурсів.
  

Для загальної оцінки рівня функціонування системи, якості й ефек­тивності науково-методичної роботи, а також подальшого прийняття від­повідного управлінського рішення доцільно виділити орієнтовний рівень якості і ефективності.

Достатній рівень характеризується повними, глибокими, усвідомле­ними знаннями змісту та форм науково-методичної роботи, позитивним і зацікавленим ставленням до неї, розумінням її значимості у власному професійному зростанні, що виступає внутрішньою детермінантою стій­кої потреби щодо активної участі у науково-методичній роботі; сформованістю творчих здібностей та умінь розробляти інноваційні педагогічні технології та впроваджувати їх.

Середній рівень визначається володінням основними знаннями щодо змісту і форм науково-методичної роботи; частковим усвідомленням зна­чимості науково-методичної роботи в професійному зростанні; ситуатив­ним ставленням до науково-методичної роботи; не повністю сформова­ними вміннями планувати, моделювати, організовувати та контролювати діяльність; здійснювати самодіагностику, впроваджувати інноваційні тех­нології; потреба в науково-методичній роботі не є мотивом, який систе­матично спонукає до активної участі у ній; у науково-методичній роботі педагогічний працівник віддає перевагу традиційним формам, що є свід­ченням недостатньої креативності.

Низький рівень характеризується: слабкими знаннями змісту та форм науково-методичної роботи; відносним визнанням важливості науково-методичної роботи у професійному зростанні педагога; низькою актив­ністю в науково-методичній роботі; наданням переваги науково-мето­дичним формам суто традиційного характеру; педагог не проявляє твор­чості у своїй діяльності; недостатньо усвідомлює необхідність вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, що позначається на якості здійснюваної ним навчально-виховної роботи.

Слід зазначити, що на практиці не існує чіткої межі між цими трьома рівнями, тому характеристика рівнів певною мірою умовна і своєю кінцевою метою має завдання допомогти тим, хто вивчає стан науково-мето­дичної роботи, визначити загальну оцінку її якості та ефективності. При цьому необхідно зважати на те, що жоден із перелічених критеріїв немож­ливо виключити, всі вони відображають характер функціонування та ре­зультативності науково-методичної роботи.


ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і головний редактор В.Т.Бусел. –К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.
   
2. Гуменюк В.В., Наумчук І.А. Науково-методична робота з педагогічними кадрами. Камянець-Подільський: ПП Машак М.І., 2005. - 160с.
   
3. Гуменюк В.В. Принципова модель управління методичною роботою з педагогічними кадрами.// Майбуття. - №12-14(324). - 2007. - С.4-5.
   
4. Григораш В.В. Управління навчальним закладом. - Харків: Ранок , 2004
   
5. Даниленко Л.І., Островерхова Н.М. Ефективність управління загальноосвітньою школою.-К.: Школяр, 1998 - 120с.
   

6. Денисюк Л. Проблеми методичного менеджменту та шляхи їх розв’язання // Школа. Інформаційно-методичний журнал. - №12. – 2007. - С. 5-30.

7. Десятов Т.М., Катерник О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом. – Харків: Основа, 2004,- 220 с.

8. Єльникова Г. Управлінська компетентність.- К.: Ред.. загальнопед. газ., 2005. – 128 с. – (Б-ка «Шк.. світу»).

9. Жерносєк І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 128 с. – (Б-ка журналу «Управління школою»; Вип..9(45))

10. Жерносєк І.П., Колібабчук В.З. Організація відділом освіти науково-методичної роботи в регіоні. – К., 2001.-104 с.

11. Касьянова О.М. Моніторинг в управліні навчальним закладом. – Харків, 2004. – 69 с.

12. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті// Освіта. – Листопад, 2001.

13. Організація праці керівника школи: Науково-методичний посібник / За заг. ред.. В.В. Гуменюк. - Хмельницький: ПП Дерепа І.Ж., 2007. – 120 с.

14. Палієва С. Моніторинг стану методичної роботи з класними керівниками в школі // Школа. Інформаційно-методичний журнал. - №9 –2007. - С.76-95.

15. Пікельна В.С., Удод О.А. Управління школою. – Науково-методичне обєднання педагогічних інновацій. «Альфа», 1998. – С. 117-153.

16. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – №2. – 1998. – С. 6-8.

17. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти // // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – №8. – 2002.

18. Решетовська В.М. Реформування освіти: науково-методичне забезпечення // Майбуття. - №9(250). – 2004. – С. 1-3.

19. Робота методичних центрів з педагогічними кадрами / Упорядник М. Голубченко. – К.: Шк.. світ, 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

20. Старченко К.М., Пуцов В.І., Гал узинський Б.В. Технологія діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом. – К., 2001. - 218 с.

21. Управління якістю освіти / Лавренюк А.О., Малинич Л.М., Мельник В.В., Гуменюк В.В. – Хмельницький: ХОІППО; Кам’янець - Подільський: Абетка-Нова. 2003. – 184 с.

22. Хриков С. М. Концептуальні засади внутрішньошкільного управління // Педагогіка і психологія.— 1996.— №2.— С. 9—12.