Т. В. Селецька, методист нмц

Вид материала

Документы

Содержание Т.В. Селецька Діагностика Науковість Методичні Діагностична карта вчителя Самооцінка вчителем власної навчально-виховної діяльності Анкета «психологічна культура вчителя» 5. Недостатність яких психологічних знань ви гостро відчували після закінчення вузу і не змогли компенсувати під час роботи у шк Діагностична картка класного керівника Методичне об’єднання Позитивні аспекти проведеної справи (що вдалося реалізувати і завдяки чому) Додатки Орієнтовна структура плану роботи методичного об’єднання класних керівників Дебати — обмін думками між фракціями, які дотримуються протилежних поглядів, метою якого є вироблення загальних положення. Диску Методична скарбничка Тренінг — форма групової роботи, що розвиває навики співпраці і знаходження компромісу. Презентація досвіду Колективний аналіз.

Подобный материал:

• Рекомендації по підготовці І проведенню діагностування педагогічних кадрів для організації, 691.15kb.
• Укладач: Ватульова О. Г., методист нмц рецензенти, 627.92kb.
• Заступник голови комісії, проректор з навчально-методичної роботи Сумського оіппо,, 191.86kb.
• Галина Вікторівна Лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій, 64.95kb.
• Ірина Олександрівна Філоненко, методист нмц природничо-математичних дисциплін Інституту, 106.54kb.
• Галина Вікторівна Лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій, 73.04kb.
• Галина Вікторівна Лінчевська, методист нмц громадянського виховання, виховних технологій, 73.76kb.
• Індивідуальні звіти працівників нмц координації методичної роботи іппо кvgу імені Б/L/Грінченка, 269.04kb.
• Юрій Васильович Черпак, методист з фізичної культури нмц здоров’я, фізичної та естетичної, 71.58kb.
• Юрій Васильович Черпак, методист нмц здоров’я, фізичної та естетичної культури іппо, 96.7kb.

Укладач: Т.В. Селецька, методист НМЦ

Рецензент: О.А. Колінко, заступник директора НМЦ

Затверджено науково-методичною радою

Миколаївського науково-методичного центру,

протокол від 13.04.11 №4


У збірці подано матеріали щодо організації методичної роботи з питань виховання в навчальному закладі. Представлені матеріали можуть бути використані у роботі заступників директорів з виховної роботи, класних керівників, які відповідають за роботу методичних об’єднань

Т.В. Селецька, Управління професійним зростанням класних керівників. – Миколаїв, 2011. - 32с.


Вступна частина

Квіт осінніх аромат,

Звабливий, трепетний і звичний,

Звільнить уяву із-за ґрат,

В непередбачуваний світ покличе.

Поглянь! Полинь! І відірвись

Від справ земних і від шаблонів

І знов на землю повернись,

Щоб жити!

А не глядачем бути стороннім!

Ми спробуємо розкрити деякі питання з теми «Управління професійним зростанням класних керівників». Чому ми говоримо управління? Тому що методична робота з класними керівниками входить до структури управління виховною діяльністю навчального закладу.

Саме завдяки методичній роботі досягається потрібний рівень педагогічної кваліфікації класних керівників, вдосконалюється їх педагогічна майстерність.

З якими поняттями, словами асоціюється поняття методична робота. (скласти асоціативний кущ)


Методична робота


Діагностика Науковість Методичні

рекомендації Професійне

зростання кл.кер. ППД


Методична робота з класними керівниками — це цілісна система взаємопов'язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду, конкретному аналізі діяльності вчителів і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного класного керівника, на збага­чення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, на досягнення оптимальних ре­зультатів освіти, виховання й розвитку майбутнього громадянина.

Становленню професійної позиції класного керівника як вихователя сприяє система методичної роботи в школі. Вона покликана, з одного боку, акцентувати увагу педагогів на найбільш актуальних проблемах виховання та розвитку учнів, а з другого - компенсувати «проблемні больові точки» в оволодінні технологічними та методичними навичками та прийомами.

Заступник директора з виховної роботи є го­ловним методистом з виховної роботи в школі, саме тому він має постійно поглиблювати й удо­сконалювати свої знання. Адже від якості ме­тодичної допомоги залежить ефективність і ре­зультативність виховної роботи. Правильно ор­ганізоване навчання методики виховання всіх, хто цим займається, частково звільняє заступника директора з виховної роботи від організаційної роботи. Тому під час планування роботи заступ­никові директора особливу увагу треба приділити методичній підготовці педагогів. Варто пам'ятати про діагностико-аналітичну основу планування методики виховної роботи, яку можна здійсню­вати лише на основі вивчення фахових труднощів педагогів.

Крім фахових проблем кожного педагога, потріб­но також знати його сильні риси, рівень педагогічної кваліфікації, можливості, особливості, нахили й за­хоплення. Тільки тоді можна визначити зміст і фор­му методичної допомоги, яких він потребує і які най­більше відповідають його здібностям, досвіду та на­вичкам.

Результати діагностики дають інформацію для по­дальшого аналізу та сприяють визначенню напрямків і перспектив професійного росту класних керівників та їх психологічної захищеності.

Діагностика — один із початкових етапів у ме­тодичній роботі. Збір інформації дозволяє проана­лізувати фактичну ситуацію, спланувати бажаний результат і способи досягнення проміжних і кінцевих цілей.

Для того щоб досягти бажаного результату, потріб­но визначити проміжні результати та спланувати спо­соби їх досягнення, тобто забезпечити ефективність моніторингу результативності діяльності класного керівника.

Моніторинг, для того щоб він став реальним чин­ником управління, можна організувати через:

— діяльність методичної ради та методичного об'­єднання класних керівників;

• психолого-педагогічні семінари, ділові ігри, за­сідання педагогічної ради;
  
• індивідуальні консультації для класних керів­ників;
  
• діяльність «Групи підтримки професійного росту»;
  
• відвідування виховних заходів з наступним ана­лізом і самоаналізом;
  
• самоосвіту класних керівників;
  
• діяльність творчої групи класних керівників;
  
• відстеження пізнавальних здібностей учнів, рівня вихованості.
  

Нормативні документи, на основі яких будується методична робота з класними керівниками:

«Положення про методичну раду»

«Положення про методичні об’єднання класних керівників»

«Положення про класного керівника»

Методичні рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (додаток до листа УОНО від 19.08.08 №3633-02/10)

Методичні рекомендації на допомогу класним керівникам «Виховання культури поведінки учнів» (лист 30.07.10 №1.4/18-3127).

«Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (17.12.2007 №1133).

Зміст методичної роботи з класними керівниками визначається:

- завданнями, які стоять перед школою на кожному етапі розвитку;

- станом виховної роботи;

- рівнем знань, кваліфікації класних керівників школи;

- рівнем компетентності організаторів методичної роботи школи.


Діагностико-аналітичний підхід

до планування методичної роботи





ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ


Мета: виявлення рівня методичної

підготовки вчителя

Прізвище, ім’я, по батькові ___________________

Який предмет викладає ___________________

Педагогічний стаж ___________________

Чи володієте Ви певними уміннями?

(поставте знак + або –)

№з/п	Методичні вміння вчителя	+	–
1.	Проведення нестандартних уроків, заходів
2.	Використання ТЗН на уроках
3.	Розв’язування проблемних ситуацій
4.	Індивідуальна робота з учнями.
5.	Організація ігрових ситуацій на уроці
6.	Виховна робота на уроці
7.	Організація роботи зі здібними учнями
8.	Організація роботи з невстигаючими
9.	Система обліку прогалин у знаннях учнів
10.	Робота щодо впровадження елементів досвіду колег
11.	Робота з розвитку творчих здібностей учнів
12.	Проведення корекційної роботи
13.	Впровадження інноваційних технологій
14.	Використання інтерактивних методів навчання, виховання
15.	Уміння робити самоаналіз уроку, заходу
16.	Робота з батьками
17.	Уміння провести батьківські збори
18.	Робота з неблагополучними сім’ями
19.	Виховання бережливого ставлення до шкільного майна
20.	Уміння проводити психолого-педагогічні спостереження
21.	Організація учнівського самоврядування
22.	Забезпечення єдності вимог школи і сім’ї

Самооцінка вчителем власної навчально-виховної діяльності

Прізвище, ім’я, по батькові ___________________________

Фах ______________________________________________

№ п/п	Назва діяльності	Здійснюється
		Успішно	Задовільно	Потребує допомоги
1	Розвиток загальних компетенцій учнів
2	Знання типів і структури уроків
3	Комплексне планування мети і завдань уроків, відповідно до сучасних вимог
4	Актуалізація опорних знань учнів
5	Мотивація навчальної діяльності
6	Формування і розвиток навиків пізнавальної діяльності учнів, навичок самостійного оволодіння знаннями
7	Узагальнення і систематизація навчальних компетенцій учнів
8	Здійснення інтегративних зв’язків
9	Диференційований і індивідуальний підхід до учнів		.....
10	Реалізація особистісно-орієнтовного навчання як основи нових педагогічних систем навчання
11	Організація колективних форм навчальної, виховної діяльності
12	Володіння методикою проведення різних форм тематичної атестації навчальних досягнень учнів.
13	Використання методів самоаналізу взаємоконтролю
14	Сприяння самореалізації особистості учня
15	Використання ТЗН, наочності
16	Використання методів розвиваючого навчання
17	Інформаційна насиченість уроку, зв’язок з життям
18	Врахування вікових та психологічних особливостей учнів
19	Виховні компоненти уроку
20	Позакласна робота з предмета

АНКЕТА «ПСИХОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ»


1. Чи задоволені ви як шкільний учитель своєю психологічною підготовкою?

1. Повністю 4. Зовсім незадоволений

2. Частково 5. Інші відповіді

3. Дуже мало

2. Як часто у вас виникають сумніви щодо правильності власних психолого-педагогічних дій та вчинків?

1. Ніколи не виникають 4. Часто

2. Майже ніколи 5. Постійно

3. Іноді

3. З ким вам легше спілкуватись? (Вкажіть пріоритетність)

• З учнями та їхніми батьками ( ).

• З колегами і адміністрацією ( ).

• Із своїми дітьми, близькими людьми ( ).

• З малознайомими людьми ( ).

4. Якими психологічними методами ви часто користуєтесь у своїй педагогічній діяльності?

1. Самооцінка 4. Експеримент 7. Соціометрія

2. Спостереження 5. Анкетування 8. Тренінг

3. Бесіда 6. Тестування 9. Інше

1. Якими з них володієте?

Більшою мірою	Меншою мірою	Бажаєте оволодіти
1.	1.	1.
2.	2.	2.
3.	3.	3.

Примітка. Користуючись переліком психологічних методів, виберіть з них ті, якими володієте меншою мірою, більшою мірою, бажаєте оволодіти. Запишіть їх у табличку. Зважте, що під першим номером має бути записаний той метод, уподобання до якого сильніше, під другим – уподобання до якого слабше.

5. Недостатність яких психологічних знань ви гостро відчували після закінчення вузу і не змогли компенсувати під час роботи у школі?

6. Яким чином ви намагаєтесь компенсувати дефіцит психологічних знань?

7. Що з прочитаних творів на психологічну тему вам особливо запам’яталося (назва книги чи статті, автор).

Вивчення рівня знань, практичних навичок, професійної підготовленості класного керівника здійснюється за допомогою діагностичної анкети, яку розробляє заступник з виховної роботи в довільній формі, а кожен класний керівник заповнює її самостійно. Після узагальнення результатів діагностичного анкетування виявляються групи з високим рівнем знань, практичних навичок з актуальних питань виховної роботи, задовільним та «прошу допомогти», що фіксується в діагностичній карті знань та вмінь класних керівників. На її основі розробляють структуру методичної роботи, форми узагальнення досвіду, надання адресної методичної допомоги з конкретних питань виховної роботи. Визначають зміст і програму методичної роботи на перспективу з урахуванням того, що класний керівник знає та вміє, що він повинен знати і вміти; вибирають форми і методи навчання (фронтальні: педради, виробничі наради, теоретичні та науково-практичні конференції; групові: проблемні семінари, творчі групи, консультації, школи педагогічної майстерності; індивідуальні: індивідуальна допомога, консультації, наставництво).

Участь у методичній роботі має бути професійним обов'язком кожного класного керівника.

Ознайомлення з досвідом роботи класних керівників, з їхніми фаховими проблемами можна організувати через співбесіди з ними, спостереження або анкетування. Для анкетування класних керівників можна запропонувати такі запитання:

• Що з власного досвіду виховної роботи Ви мо­гли б запропонувати колегам по школі?
  
• Які напрямки в роботі з дітьми Вам особливо вдаються?
  
• Якими методичними рекомендаціями щодо організації певних заходів, роботи з певними групами дітей і батьків Ви можете поділитись?
  
• Які нові педагогічні технології Ви знаєте, які з них застосовуєте в практичній роботі з класом?
  
• Що у Вас не виходить у роботі з дітьми? Чому, на Вашу думку, не виходить?
  
• Чи відчуваєте Ви труднощі, аналізуючи або плануючи виховну роботу (окремі заходи)?
  

• Які у Вас стосунки з дітьми — гарні, задовільні, конфліктні?
  
• Чи потрібна Вам допомога психолога в органі­зації роботи з дітьми?
  

Зібраний у результаті анкетування, співбесід і спостереження матеріал стане за основу для впорядкування картотеки по педагогічних кадрах; дасть можливість виявити позитивний досвід виховної роботи, сприятиме його поширенню; виявити проблеми у виховній діяльності, які надалі треба буде розглянути на засіданнях МО класних керівників.

Класним керівникам можна запропонувати заповнити діагностичну карту, розроблену творчою групою школи.


Діагностична картка класного керівника


Прізвище, ім'я по батькові ______________________________

Стаж роботи класного керівника_________________________________________________
Проблема, над якою працює___________________________________________________

№	Зміст роботи класного керівника	Володію	Потребую допомоги
І. Вивчення соціально-педагогічних умов діяльності клас­ного колективу
1	Вивчення культури поведінки учнів
2	Вивчення запитів, нахилів, інтересів учнів
3	Педагогічний аналіз контин­генту учнів, які потребують особливої уваги
4	Вивчення рівня вихованості учнів
5	Педагогічна діагностика
ІІ. Планування та розробка основних напрямів роботи
1	Планування роботи класного керівника
2	Планування виховних заходів
3	Організація учнівського само­врядування
ІІІ. Організація роботи з класним колективом
1	Організація роботи із запро­вадження національних тради­цій, звичаїв та обрядів, вихо­вання поваги до рідної мови
2	Розвиток творчих інтелекту­альних здібностей учнів, залу­чення учнів до різноманітної діяльності за інтересами
3	Організація морально-право­вого виховання
4	Надання допомоги в організа­ції роботи органам учнівського самоврядування
5	Проведення заходів
IV. Робота з батьками
1	Організація та проведення батьківських зборів
2	Організація педагогічного на­вчання батьків
3	Залучення батьків до організа­ції виховної роботи в класі
4	Організація роботи батьків­ського комітету
5	Планування роботи з батьками учнів

За результатами діагностування організатори методичної роботи через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого класного керівника, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт, творчий портрет класного керівника, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, заходів відкритий урок, захід методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.

Професійні рівні класних керівників:

1. Пасивний — виявляється найчастіше в почат­ківців.
   
2. Ситуативний — відрізняється цікавими при­йомами, знахідками. Але весь цей педагогічний потенціал найчастіше використовується сти­хійно, від випадку до випадку. Не вистачає ста­більності.
   
3. Активний — діяльність класного керівника да­ного рівня відрізняється чіткістю вимог, стабільністю, що полегшує роботу з учнями.
   
4. Творчий — характерний для класних керівників з яскравою індивідуальністю, які мають особливі знахідки в технології виховання.
   

Результативність методичної роботи:

• Щодо конкретного класного керівника:
  

• сформованість індивідуальної, авторської, ви­сокоефективної системи його діяльності;
  
• збагачення знань класних керівників (методич­них, психологічних, дидактичних тощо);
  
• розвиток світогляду, ціннісних орієнтирів, що відповідає завданням оновлення школи (установка на демократизацію, гуманізацію, оптимальні результати діяльності);
  

— розвиток мотивів творчої діяльності;

• розвиток стійких моральних якостей особис­тості;
  
• розвиток сучасного стилю педагогічного мис­лення;
  
• розвиток педагогічної техніки, виконавського мистецтва, артистизму;
  
• розвиток емоційно-вольової саморегуляції.
  

• Щодо цілісного педагогічного колективу:

• консолідація педагогічного колективу як ко­лективу однодумців;
  
• вироблення єдиної педагогічної позиції, спіль­них цінностей, традицій;
  
• організація діагностики й самодіагностики реальних виховних можливостей, професійних можливостей, потреб і запитів класних керівни­ків;
  
• експертна оцінка авторських варіантів виховних планів, засобів виховання, створених у даному ко­лективі.
  
• контроль і аналіз виховного процесу, його ре­зультатів — якості умінь, навичок, виховання й роз­витку школярів;
  
• виявлення, узагальнення, поширення педаго­гічного досвіду, обмін цінними методичними зна­хідками;
  
• стимулювання групової творчості та ініціативи членів педагогічного колективу;
  
• залучення колективу до науково-дослідницької, експериментальної роботи, до цілеспрямованого створення нового досвіду своєї школи.
  

• Щодо системи неперервної освіти, педагогічної науки, досвіду класних керівників:

• творче осмислення соціального замовлення, нових нормативних актів і документів, доведення їх­нього змісту до свідомості кожного педагога;
  
• впровадження досягнень перспективного й новаторського педагогічного досвіду; профілакти­ка типових для всіх шкіл труднощів і недоліків у пе­дагогічній діяльності;
  

впровадження й використання досягнень психолого-педагогічної науки, інших дисциплін;

• поширення передового досвіду, досягнутого даним колективом (через систему шкіл перспек­тивного досвіду, педагогічних читань, публікацій тощо).
  

Ефективність методичної роботи з класними ке­рівниками реалізується за умов:

• цілісності структурних формувань науково-ме­тодичної роботи;

• диференціації у виборі її форм і змісту;
  
• забезпечення високопрофесійного рівня управ­ління.
  

Досить важливим чинником, який сприяє ефек­тивності внутрішньошкільної методичної роботи, є сформоване в школі «конкурентне» соціальне про­фесійне середовище, яке б стимулювало класного ке­рівника до постійного самовдосконалення.

Достовірно оцінити ефективність методичної роботи з класними керівниками допоможе система параметрів методичної роботи, яка включає:

• визначення цілей і завдань, доцільності обраної структури методичної служби школи;
  
• планування методичної роботи з обов'язковим урахуванням змісту, аналізу роботи за минулий рік;
  
• зміст, основні напрями, організаційні форми ме­тодичної роботи з класними керівниками;
  
• роботу методичної ради школи, її роль у підви­щенні фахової майстерності класних керівників;
  

шкільний методичний кабінет, його оформлен­ня, зміст роботи, роль у зростанні професійної ква­ліфікації класних керівників;

• форми роботи з педагогічними кадрами: ко­лективні, групові, індивідуальні, наставництво; орга­нізація роботи з молодими класними керівниками;
  
• організацію самоосвітньої діяльності педагогів, керівників школи;
  
• науково-дослідну, інноваційну діяльність клас­них керівників;
  
• практичне використання класними керівниками досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду своїх колег, класних керівників району, області, країни;
  
• використання у навчально-виховному процесі сучасних комп'ютерних технологій;
  
• участь класних керівників у роботі педагогічної ради, науково-практичних конференціях, семінарах, оглядах-конкурсах тощо;
  
• участь членів педагогічного колективу у район­них (міських), обласних заходах;
  
• наукові та популярно-педагогічні публікації чле­нів педагогічного колективу;
  
• проходження вчителями курсів підвищення ква­ліфікації;
  
• оснащення шкільної бібліотеки фаховою, на­уково-методичною, психолого-педагогічною лі­тературою;
  
• організацію роботи над науково-методичною проблемою школи.
  

Традиційно методична робота з класними керів­никами в школі будується на основі єдиної методичної проблеми. Проте, враховуючи сучасний погляд на організацію методичної роботи, результативнішим виявляється визначення проблем для кожного клас­ного керівника школи. Зауважмо, що всі ці проблеми мають бути підпорядковані вирішенню якоїсь однієї мети, актуальної для всього педагогічного колективу. У цьому разі проблеми будуть актуальними для клас­ного керівника, відповідати його потребам, трудно­щам, мотивам професійної діяльності, отже, будуть особистісно - орієнтованими.

Прогнозованим результатом роботи класного ке­рівника над методичною проблемою можуть бути:

• відкриті виховні заходи;
  
• виступи на семінарах, нарадах;
  
• демонстрація методичних знахідок у ході про­ведення методичних фестивалів;
  
• опис власного досвіду;
  
• наукова стаття, дослідження, авторська про­грама, методичний посібник тощо.
  

Аналізуючи роботу шкільного методичного об'єд­нання класних керівників, слід звернути увагу на такі аспекти, як:

• актуальність питань, винесених на засідання ме­тодичного об'єднання;
  
• використання активних форм навчання клас­них керівників;
  

методика проведення практичних занять з клас­ними керівниками;

• заслуховування інформації класних керівників про здійснення самоосвіти (ефективність курсової підготовки, виконання до курсових та після курсових завдань);
  
• робота з нормативними, директивними, інструк­тивно-методичними матеріалами;
  
• активність членів методичного об'єднання у під­готовці та проведенні методичних заходів;
  
• робота з новими програмами з виховання учнів­ської молоді;
  
• відвідування й аналіз відкритих виховних за­ходів, позакласних заходів;
  
• підготовка членами методичного об'єднання ме­тодичного матеріалу;
  
• організація стажування молодих класних керів­ників, зростання їхньої професійної майстерності.
  

Належну увагу варто приділити й аналізу таких питань, як:

• рівень адаптації нових працівників школи;

• оволодіння класними керівниками новими педа­гогічними знаннями й педагогічними технологіями;
  
• засвоєння класними керівниками досягнень психолого-педагогічної науки, найціннішого до­свіду своїх колег у розв'язанні сучасних завдань, поставлених перед школою;
  
• здатність класних керівників до професійної самореалізації, самовизначення протягом усього часу роботи в школі;
  
• методичне забезпечення виховного процесу;
  
• розкриття зв'язків між результативністю ви­ховного процесу та якісним складом класних ке­рівників.
  

Але незмінними залишаються такі форми методичної роботи, як методична нарада, оперативка, консультації, семінари. І стрижнем методичної роботи з питань виховання є методичне об’єднання класних керівників.

З метою підвищення ефективності роботи класних керівників у школі створюється методичне об’єднання класних керівників, яке є структурним підрозділом внутрішкільної системи управління виховним процесом, що координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників і дає чудову нагоду для підвищення рівня фахової майстерності педагогів. Керує підготовкою, організацією і діяльністю м/о голова м/о, затверджений директором школи. Звичайно, голова м/о обирається з числа найдосвідченіших у колективі класних керівників. Його завданнями є планування роботи м/о, підготовка та організація засідань м/о, аналіз, коректування та підведення підсумків роботи. Заст. директора з ВР надає методичну допомогу м/о.

Якщо в школі багато класів, то МО може бути кілька.

Методичне об’єднання:

Об’єднує класних керівників школи навколо проблеми

Вчить використовувати нові сучасні форми і методи

Допомагає класним керівникам-початківцям

Планує роботу класу, школи, педагогічного колективу

Діагностує рівень досягнень, запити та інтереси дітей, труднощі педагогів у роботі

Коригує план виховної роботи

Узагальнює кращий досвід класних керівників

Стимулює творчу активність

Протягом навчального року рекомендовано проводити не менше 4-х засідань МО (1 раз на чверть), які протоколюються та на кінець навчального року здаються разом з річним звітом на зберігання ЗДВР.

На засідання МО виносяться 2-3 виступи по запланованій темі, які обговорюються і за якими ухвалюються рішення, розробляються методичні рекомендації.

Документація МО класних керівників:

• список членів методичного об’єднання;
  
• річний план МО
  
• протоколи засідань;
  
• аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематично адміністративного контролю (копії довідок, наказів, матеріали доповідей, виступів).
  
• картотека перспективного педагогічного досвіду.
  

Структура плану роботи МО класних керівників може виглядати таким чином:

1. Стислий аналіз соціально-педагогічної ситуації розвитку учнів та аналіз роботи МО за попередній навчальний рік.
   
2. Мета та педагогічні завдання роботи МО на навчальний рік.
   
3. Календарний план роботи МО, в якому наявні:
   

• план засідань методичного обєднання;
  
• графік відкритих виховних заходів;
  
• участь МО в масових загальношкільних заходах. (тижні педмайстерності, методичні ярмарки)
  

4.Підвищення фахової майстерності класних керівників:

- самоосвіта класних керівників;

- підготовка творчих робіт, виступів, доповідей;

- робота з атестації педагогів.

5. Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи класних керівників.

6. Участь у тематичному й персональному контролі за виховним процесом.

Аналізують з метою подальшого навчання. Реалізація функції аналізу: адміністрація школи відвідує уроки, заходи молодих вчителів, класних керівників з метою організації індивідуальних та групових консультацій в системі методичної роботи.

При аналізі слід розрізняти критерії результатів та критерії процесу. Критерії результатів дозволяють оцінити рівень розвитку професійних якостей класних керівників, особистості учнів, їх вихованості, навченості, соціалізації. Критерії процесу допомагають з'ясувати, як спрацьовують механізми виховання, як на результати виховання впливають ті чи інші фактори (умови).

Позитивні аспекти проведеної справи (що вдалося реалізувати і завдяки чому)	Негативні аспекти проведеної справи (що не вдалося реалізувати і чому)
Що вдалося в змісті, формі та способу організації спільної діяльності, як проведений захід сприяв розвитку особистості учня, колективу, у вирішенні яких проблем удалося досягти результатів; що нового вдалося отримати у результати підготовки, проведення та підведення підсумків спільної справи; які педагогічні наслідки можливі після проведеного заходу.	Що не вдалося, хто не зміг справитися зі своїм дорученням, які педагогічні та організаційні завдання не вдалося вирішити; які проблеми можуть загостритись у найближчий час, проявитися у перспективі.

(провести колективний аналіз з класними керівниками у формі «Живої газети», подається у додатках.)

Методичний фонд школи може стати значною підмогою в роботі класного керівника. Отож його треба постійно поповнювати матеріали з досвіду роботи класних керівників школи, міста. Підбирати з проблем виховання бібліотечку методичної літератури, сценарії свят і методичні рекомендації до них. Крім цього, методичний фонд містить у собі папки з матеріалами (доповіді, газетні та журналі публікації, тематику різноманітних заходів) з основних напрямків роботи, відео- і аудіотеку. Папки бажано мати однакового формату, гарно оформлені, підписані. Це можуть бути папки за такими напрямками:

• «На допомогу класному керівникові» (рекомендації з планування, проведення класних годин, по співпраці з батьками).
  
• «Ігрові методики».
  
• «Класна година».
  
• «Робота з дітьми девіантної поведінки».
  
• «Робота з сім’єю».
  
• «Програма канікул» тощо.
  

Незалежно від того, чи є в школі методичний кабінет, має бути інформаційний стенд для класних керівників, на якому ЗДВР, крім різноманітних оголошень, вивішує останні новини педагогічної науки, рекомендації з підготовки найближчих заходів, тематику бесід, лекцій тощо.

З метою активізації методичної роботи, стимулювання класних керівників, в школі бажано мати рейтингову систему. Вона дозволяє простежити участь класних керівників у методичних, виховних заходах, участь у громадській роботі та відстежити результативність їх роботи і відмітити найактивніших педагогів під час проведення загальношкільного свята.


Додатки

Орієнтовна структура плану роботи методичного об’єднання класних керівників

1. Вступ.
   

Аналіз роботи методичного об’єднання класних керівників за минулий навчальний рік та завдання на новий навчальний рік.

2. Організаційно-педагогічні заходи:
   

а) тематика завдань МО класних керівників (з визначенням доповідачів, форм та термінів проведення);

б) відкриті виховні заходи (з тематикою та відповідальними за проведення заходу).

3. Самоосвітня робота класних керівників над підвищенням рівня їхньої професійної майстерності:

а) списки класних керівників та перелік проблем, над якими працюватимуть класні керівники;

б) консультації для класних керівників.

4. Вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду:

а) колективна розробка проблем методики виховної роботи;

б) впровадження ППД у практику роботи класних керівників;

в) апробація досвіду;

г) відвідування виховних заходів у творчо працюючих класних керівників.

5. Контроль за рівнями вихованості школярів.

Діагностування всіх ланок виховного процесу в школі.

6. Робота з молодими класними керівниками:

а) наставництво;

б) стажування;

в) індивідуальна робота з молодими керівниками.

7. Позашкільна виховна робота

Участь у районних, міських, обласних конкурсах, святах тощо.


Аналіз роботи МО класних керівників за рік:

1. Які завдання були поставлені на початку навчального року?
   
2. Як ці завдання вирішувались?
   
3. Що не виконано і які на те були причини?
   
4. Методичні теми, що розглядалися на засіданнях МО.
   
5. Доповіді, співдоповід класних керівників.
   
6. Участь у методичній роботі міста.
   
7. Використання сучасних технологій.
   
8. Обмін досвідом, відкриті заходи.
   
9. Звіт із самоосвіти.
   
10. Який вплив МО на підвищення якості роботи класних керівників?
    
11. Недоліки в роботі МО і шляхи їх усунення.
    

Теоретичний аукціон

На окремих аркушах надрукувати визначення нестандартних форм роботи. Підібрати відповідні до них терміни.

Брифінг — заняття, на якому представляються цікаві факти стосовно даної теми, які потім складають основу для подальшого обміну запитаннями і відповідями.

Дебати — обмін думками між фракціями, які дотримуються протилежних поглядів, метою якого є вироблення загальних положення.

Дискусія — обмін думками всередині групи.

Майстерня — можливість обговорити або дізнатись про практичні підходи до здійснення задуманого, подолання певних складних ситуацій. Акцент ставиться на практичних, а не на теоретичних аспектах.

Методична скарбничка — обмін досвідом. Проводиться наприкінці навчального року. Творчі знахідки обговорюються.

Ділова гра — колективне розв’язання педагогічних проблем. Учасники виконують різні ролі, програють ситуацію і знаходять шляхи розв’язання конфлікту.

Тренінг — форма групової роботи, що розвиває навики співпраці і знаходження компромісу.

Презентація досвіду — представлення матеріалів одного з класних керівників. У проведенні беруть всі члени методичного об’єднання. Попередньо створюється творча група, планується робота. Можливо залучення батьків та учнів.

Портфоліо — створення кожним класним керівником папки, де кожен самостійно фіксує свої здобутки, збирає наробки, грамоти, подяки тощо.

Колективний аналіз.

Успішному проведенню аналізу сприяє колективний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі усіх суб'єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу. Можна виділити такі форми колективного аналізу: усне опитування, анкетування, заповнення «відкритої сторінки думок», випуск різноманітних інформаційних листи(в, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму «Справи минулого року», різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, «жива газета», «телепрограма» тощо), огляд досягнень, самоаналізу колективу, класні збори, присвячені підбиттю підсумків роботи протягом року.

Наприклад шкільна газета «Дайджест методичних новин», в якій є рубрики: «Новини про форми методичної роботи»; «Новини науки та технологій»; «Новини методичної літератури»; «Новини про виховні заходи» тощо.

«Жива газета»

Пізнавальна і організаційна справа-огляд. Являє собою серію коротких виступів, автори-виконавці яких в образній формі повідомляють про новини з життя колективу (і навколишнього життя), дають оцінку зробленому і розкривають перспективу на майбутнє.

На відміну від усного журналу мета "живої газети" — допомогли членам колективу правильно оцінити позитивні і негативні сторони свого життя і дати настрій на вирішення нових завдань. Звідси

• бойовий, мобілізуючий характер кожного номера, а також порівняно малий час його продовження
  
• переважно не більше 15-20 хв.
  

Матеріал для випуску «живої газети»:

• позитивний досвід свого колективу та інших колективів, який заслуговує розповсюдження і розвитку;
  
• радісні події в житті свого колективу (напр. дні народження) і в навколишньому житті;
  
• неприємності і конфлікти, а також пропозиції про шляхи їх вирішення; .
  

• плани і перспективи розвитку колективу.
  

Весь цей матеріал оформляється з допомогою самих різноманітних засобів (жанрів, прийомів), наприклад таких, як перекличка, сценки або серії сценок, «лозунг-«вирок», «живі картинки», карикатурика, дружні шаржі, інтерв'ю, загадки, частівки, жартівливі оди, жартівлива енциклопедія, картини, світлові сторінки, пісні, в тому числі з новими словами на популярні мелодії.

«Живу газету» можна випускати епізодично і регулярно, в класі — силами мікроколективів, в школі — силами класних колективів або зведеними об'єднаннями. Виступати з «живою газетою» можна на загальному зборі, вечорі, зльоті, на лінійці.

Підготовка до випуску «живої газети» починається на зборі-старті учасників, де разом вибирають їй назву, складають план номера, придумують жанри виступів, утворюють окремі групи, які відповідають за підготовку свого виступу. На одній-двох репетиціях відпрацьовують загальні виступи, продивляються і обговорюють групові. Дуже важливо після показу номера оцінити його на «вогнику» учасників, а якщо є можливість — разом з глядачами.

Однією із головних умов успіху "живої газети" є дружня робота дітей і дорослих, яка будується як загальна турбота про колектив: про подолання недоліків в його житті, про розвиток і використання хорошого досвіду.

Хай якомога більше членів колективу пройдуть через цю роботу, будуть авторами-виконавцями «живої газети»: адже вона володіє воістину чарівною силою в боротьбі з байдужістю, вихованні багатьох цінних якостей, і перш за все відповідальності і честі, розвиває творчі можливості, навики виразної мови і культури поведінки, згуртовує дітей і дорослих загальними роздумами, переживаннями, загальною турботою, мажорним тоном, сприяє взаємному вихованню і самовихованню дорослих і малих.

Невербальні засоби зображення.

Робота у групах (3–4 групи). Зобразити символ (графічно силует) класного керівника у вигляді явищ природи, предмета, рослин. Захистити роботу.

Робота в парах «Прорекламуй партнера».

Охарактеризувати свого партнера за професійними якостями. Скласти рекомендацію для прийому на роботу.


Література:

Макарова Т.М. Планування та організація методичної роботи в школі. –Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 160 с.

Сорока Г.І. Методичне забезпечення виховної роботи. – Х.: Видавництво «Основа», 2008.


З М І С Т

Вступна частина…………………………………………….…1-4

Діагностико-аналітичний підхід до планування

методичної роботи…………………………………………….5-12

Результативність методичної роботи……………………….13-23

Додатки …………………..……………………………….…..24-29


Для нотаток