Кабанова Олена Олексіїївна, вчитель вищої категорії Глухівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені М.І. Жужоми Пояснювальна записка Система методичних розробок урок
| Вид материала | Урок |
- Піб рябуха алла петрівна, 404.85kb.
- Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально-, 2399.21kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
- Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії,, 1763.48kb.
- Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради Районний методичний кабінет, 623.79kb.
- Модель науково-методичної підготовки працівників інтернатних закладів, 88.41kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
- Методичні рекомендації Литвин С. М., з авідуючий навчально-методичним кабінетом біології, 72.16kb.
- Рекомендовано до друку педагогічною радою Чорнухинської загальноосвітньої школи І-ІІІ, 274.86kb.
- Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на урок, 86.69kb.
Мета. Систематизувати й поглибити знання учнів про омоніми; ознайомити їх з видами омонімів; розкрити поняття, що таке пароніми;
Розвивати усне й писемне мовлення, а також удосконалювати вміння учнів працювати зі словниками; виховувати інтерес до словникового багатства української мови.
Тип уроку. Комбінований.
Форма роботи. Фронтальна, індивідуальна.
Обладнання. Підручник, картки, словники.
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
ІІI. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення нового матеріалу.
VІ. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання.
Хід уроку.
І. Перевірка домашнього завдання.
Запитання до учнів.
- Що називається синонімами?
- Назвіть види синонімів, охарактеризуйте їх.
- З’ясуйте роль синонімів у мові.
- Що називається синонімічним рядом (гніздом)?
- Що називається антонімами? Роль антонімів у мові?
Практичні завдання
1. Завдання.
Гра «Мікрофон».
До поданих слів доберіть синоніми.
Алфавіт, бідний, бій, життя, період, фантазія, хитрий, аплодувати, безмежний, буря, кричати, сміятися, хвалити, юнак, армія, бити, думати, одяг, учитель, халупа.
2. Завдання.
Гра «Хто більше».
З поданими словами створіть синонімічні гнізда
Старий, страждати, плакати, будинок, книга.
3.Завдання.
Укажіть групу слів-синонімів:
А) дивний, неймовірний, великий;
Б) м’який, лагідний, пухкий;
В) розумний, недурний, мудрий;
Г) тихий, беззвучний, сонячний.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
З поданими словами складіть речення, поясніть їх лексичне значення? Що ви знаєте про такі слова?
Поле (іменник) і поле (дієслово), мила(прикметник) і мила(дієслово); земний і земляний, рідкий і рідкісний.
ІІI. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1.Слово вчителя.
Слова, різні за значенням, як правило, не тотожні за звуковим складом (село, явір, ходити, малювати, рясний).
Але в мові є значна частина слів, що звучать однаково, проте мають різні лексичні значення. Наприклад:
1) захід – одна з чотирьох частин світу; частина обрію, де заходить сонце;країни Західної Європи;
2) захід – назва дії; сукупність дій або засобів для досягнення чогось;
3) захід – спуск небесного світила за обрій; час, коли заходить сонце; вогняно-червона заграва за обрієм; межа, кінець чогось.
Слова, що за своїм звуковим складом однакові, але мають різні значення, називаються омонімами (від гр. homos – однаковий і onyma – ім’я). Є омоніми лексичні, граматичні й фонетичні.
Лексичні омоніми – це слова, тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах:
коса – сільськогосподарське знаряддя; заплетене довге волосся; вузька намивна смуга суходолу в морі, на річці, в озері.
Граматичні омоніми (омоформи) – це слова, що збігаються за звучанням і написанням лише в окремих граматичний формах: коса – іменник і коса (лінія) – прикметник жін. роду; три – числівник і три – наказовий спосіб дієслова, 2-га ос. однини.
Фонетичні омоніми поділяються на омофони і омографи.
Омофони – це слова, що збігаються тільки за звучанням, а пишуться по-різному: мріяти – мрія ти; сонце – сон це; навіз – на віз.
Омографи – це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за значенням і наголосом: мука – мука, замок – замок, плачу – плачу.
Омонімію треба відрізняти від багатозначності.
2.Завдання. Запишіть пари слів. Визначте вид омонімів.
Брати – брати, заграв – заграв, ручка – ручка, умови – у мови, накрила – на крила, зараз – за раз, права – права, місяць – місяць, білок – білок, дорога – дорога, на березі – на березі, настав – на став, зміст – з міст, роман – Роман, інею – і нею, мати – мати, гори – гори, друга – друга, повіки – повіки.
3. Пароніми.
У лексичному складі української мови є ще й омоніми (від гр. -
para – поблизу, поруч і onyma – ім’я ) – це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою: адресат – адресант, громадський – громадянський та ін.
За допомогою паронімів нерідко створюються рими в авторських поетичних творах та в народних прислів’ях, приказках, фразеологізмах, загадках:
Спить земля, охмарена і славна,
А в Путивлі кряче віща птиця.
І горює – квилить Ярославна
На світанні рано, як зигзиця.
4. Завдання.
Запишіть речення. Знайдіть і підкресліть використані в них пароніми.
Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав. Не згубив, не лишив і не жив. І не жаль. (В.Стус) А світ весь витис, витух, відпалав. (В.Стус) Гарна була Ганна, як було оце сяде, та задумається, та спустить свої довгі вії.(І.Нечуй-Левицький) Ніч темніє і ясніють зорі, море плаче й темрява тремтить.(Леся Українка)
Творча робота
5. Поясніть лексичне значення паронімів: україніка – україністика, трагедійний – трагічний, звичайний – звичний. З кожним з них складіть речення.
V. Закріплення нового матеріалу.
1. Бесіда:
- Що називається омонімами?
- Які ви знаєте види омонімів? Розповісти про кожен вид. Навести приклади.
- Що називається паронімами? Наведіть приклади.
Практичні завдання
2. Знайдіть рядок, у якому до складу словосполучень входять омоніми.
а) гостре слово – гострий зір; тихий голос – тихе життя;
б) чисте небо – чисті руки; ламати голову – ламати кригу;
в) старий клен – старі погляди; вершина Карпат – вершина слави;
г) гостра коса – дівоча коса; електричний розряд – спортивний розряд;
ґ) летіти літаком – летіти думкою; битий тугою – бита цегла.
3. Напишіть речення, виділіть омоніми, з’ясуйте, якою частиною мови вони виражені. Визначте вид. Поясніть значення кожного омоніма.
Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну дрібну мжу. (Г.Тютюнник) Сіяло сонце, у небесах ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. (Т.Шевченко) Я окинув очима його постать:плечі широкі, стан тонкий.(І.Нечуй-Левицький) Гадали ми, що тайно в стан ворожий проникнув ти, щоб мстити за отця, за Новгород великий. (І.Кочерга) Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя. (І. Ле) Худий, маленький коник з голосним іменем Буян ледве тягнув старенькі ґринджолята з лозовим кошем, вимощеним житньою соломою. (І.Кравченко) Здавалось, що насувала чорна хмара, коли татари йшли цілим кошем. (М.Панч)
4. Творча робота.
Поясніть лексичне значення омонімів сікти і сікти , слати і слати. З кожним з них складіть речення.
VІ. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал по конспекту та §26; вик. впр. 251ст. 125; впр. 247*, с.124. (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006).
Написати міні-етюд на тему «За моїм вікном…», використовуючи в ньому однозначні та багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми, пароніми.
Картка №1
1. Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово «неділя», відредагуйте його.
- У неділю дідусь з онуком пішли гуляти у зимовий парк. (З підручника)
- Була неділя, тихий час дозвілля. (М.Рильський)
- Вербна неділя – назвав християнського свята. (За словником)
- Одна неділя має сім днів. (З розмови)
- Від неділі до неділі – усе в одному ділі. (Народна творчість)
2. У якому рядку всі виділені слова в словосполученнях ужито в переносному значенні?
а) золота нива, гіркий полин, солодка цукерка;
б) білий сніг, високий будинок, тихий крик;
в) читати книгу, гартувати сталь, іти з товаришем;
г) холодний погляд, тверда рука, гірка правда;
ґ) летіти літаком, українська мова, світло знань.
3. До поданих слів доберіть синоніми, визначте їх види.
Дорога, ясний, жарко, смуток, вітчизна.
Картка№2
1. Завдання. З’ясуйте, яке з наведених значень слова поникнути є прямим, а яке переносним:
А) нахилитися, нагнутися, припасти до землі;
Б) втратити силу, знесилитися.
Проілюструйте реченнями обидва випадки вживання цього слова.
2. Завдання. До поданих словосполучень підберіть синонімічні.
Цікава книжка, починати роботу, хмарний день, сильно любити, прийти рано, бурхлива реакція.
3. Завдання. Пригадайте й запишіть прислів’я (приказки), де є антоніми.
Урок №5-6
Тема. Тренувальні вправи. Лексичний аналіз тексту.
Мета. Виявити, як учні засвоїли матеріал з теми «Лексика»;
розвивати навички лексичного аналізу тексту;
виховувати в учнів інтерес до мови, бажання поглиблювати свої мовні знання.
Тип уроку. Застосування знань і формування вмінь.
Форми роботи. Фронтальна, групова.
Обладнання. Підручник, картки, словники.
Міжпредметні зв’язки. Українська література
Тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 9 кл. (аналіз тексту).
Структура уроку:
I. Перевірка домашнього завдання
II. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
III. Спийняття й розуміння учнями навчального матеріалу.
IV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання
1.Робота з картками.
2. Фронтальне опитування з теми «Лексика»
- Що називається лексикологією?
- Що є об’єктом вивчення лексикології?
- Що називається лексикою?
- Які є групи лексики за значенням? Охарактеризуйте їх.
II. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
3. Творча робота №1.
Складіть опис (5-6речень) калини, використовуючи слова, ужиті в переносному значенні.
- Тестові завдання.
Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово «приймати», відредагуйте його (усно).
- Юнаки приймають присягу на вірність Україні. (З газети)
- На випадок загибелі сержанта, приймаю командування. (О.Довженко)
- Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу. (З розмови)
- Їв би очима, та душа не приймає. (Народна творчість)
- Прошу прийняти рішення якнайшвидше. ((Із заяви)
У якому рядку всі виділені слова в словосполученнях ужито в переносному значенні?
- Блискуче майбутнє, малинове варення, солодкий спів.
- Голова дівчини, теплий одяг, корінь берези.
- Вершина гори, малинові вуста, кам’яний берег.
- Соковитий голос, тепле проміння, чиста совість.
- Гірка правда, колючий сніг, відкритий характер.
У якому рядку подані слова становлять синонімічний ряд?
- Високо, низько, височина, низина, рівнина.
- Височина, вишина, висота, височінь, вись.
- Високий, височенький, високість, високогірний, високогір’я.
- Висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я.
- Вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишивний.
До складу яких словосполучень входять омоніми?
- Легкий птах – легкий шелест, відкрити книгу – відкрити збори.
- Гострий кут – тупий кут, важка робота – легка робота.
- Величезний дуб – гігантський дуб, хоробрий воїн – сміливий воїн.
- Дерев’яна лава – вулканічна лава, ручка дверей – дитина.
- Скласти руки – узяти себе в руки, гострий на язик – мати довгий язик.
5. Пояснювальний диктант.
Слово – це звук або комплекс звуків, що має певний смисл і служить для назви предметів, явищ, ознак, дій. Слово – основна одиниця мови, у якій міститься лексичне й граматичне значення. Лексичне значення слова – це відображення в слові того чи іншого явища дійсності, конкретний зміст, що слово викликає в нашій свідомості. Слово співвідноситься з предметом, явищем ознакою, процесом. Відображення цього співвідношення у свідомості людини становить ядро лексичного значення певного слова.
6. Завдання (усно)
Послухайте вірш. З якою метою автор вживає слова в переносному значенні?
Небо синіє; в безодню блакитную
Сонце втопило проміння своє;
Гори і луки росою умиті;
Річенька воду у море несе.
Де ж понести мені долю лихую?
Тихо в Карпатах. Зимова пора.
Сонце сміється і сяє.
Тихо. Ні вітру, ні звуку не чуть,
Сонні ялиці дрімають,
Дивний серпанок морози їм тчуть…
(М.Струмок)
7. Завдання.
Запишіть речення, визначте метафоричне вживання слів.
Наметами квітучими рясніє твоїх вишень весняна заметіль. (Ю.Клен) Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі, і сонце на злотистім списі гойдається вгорі. (Ю.Клен) Ромашка золотиста зацвіла. Петрів батіг розплющив сині очі. (А.Малишко) А щастя даль синіє солов’їна, і ландиші цвітуть в моїй душі. (В.Сосюра) У білих накидках задумались вишні, а цвіту – не видно й листків на гілках! (М.Яременко)
8. Виконати впр.285, ст.138 . (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006).
9. Творча робота №2.
Поясніть (усно) лексичне значення омонімів такт і такт, топити і топити, брак і брак. З кожним з ним складіть речення.
10. Завдання.
Доберіть синонімічні ряди до слів блукати, чорногуз, ходити, їсти як основи ряду. Визначте вид синонімів.
11. Завдання.
Доберіть до виділених слів синоніми.
Вода прибувала з дивовижною швидкістю. В один день затопило ліси, сінокоси, городи. Стало смеркати, розгулялася буря. У темряві далеко десь гукали люди, жалісно гавкали пси… Вода, хмари, плав – усе пливло. Усе безупинно неслося вперед, шуміло, блищало на сонці… Батько сидів з веслом на кормі – веселий і дужий. Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васко де Гамою. (О.Довженко)
12. Завдання.
Визначте антоніми, що вказують на такі відношення:
а) протиставлення за якістю; б) за кількістю; в) за простором; г) за часом; ґ) за дією; д) за станом; е) за почуттями; є) за стосунками між людьми
Поганий – гарний, рано – пізно, холод – спека, південь – північ, далеко – близько, стояти – лежати, веселий – сумний, лівий – правий, уперед – назад, наступати – відступати, війна – мир, друг – ворог, любити – ненавидіти, плюс – мінус, багато – мало, тут – там, будувати – руйнувати, щедрий – скупий, високий – низький, початковий – кінцевий, подібний – різний, учора – сьогодні.
13. Завдання.
Творча робота №3.
Поясніть значення слів етикет і етикетка, ефектний і ефективний, етика й естетика, еміграція й міграція, діалект і діалектика. Усно складіть із цими словами словосполучення або речення.
III. Спийняття й розуміння учнями навчального матеріалу.
1. Лексичний аналіз тексту.
Розбір.
- Виписати багатозначні слова.
- Виписати слова, ужиті в переносному значенні.
- Визначити типи переносних значень слів ( метафора, метонімія та їх різновиди)
- Виписати омоніми, визначити їх вид (лексичні, граматичні, фонетичні).
- Виписати синоніми, визначити їх розряд (семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні).
- Виписати антоніми.
- Виписати пароніми (якщо є).
2. Робота в групах.
Зробити лексичний аналіз текстів.
1-ша група.
Укривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі, ніби сумує, що надійшов жовтень. Часом тихо зронить вирізьблений свій лист. Золота берізка опустила свої віти й теж журиться, що скоро прийдуть холоди. Деякі квіточки ще не хочуть здаватись, поспішають доцвісти, поки перші морозці не вдарять по них.
Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть трикутники журавлів. Прямують на південь, поспішають. Десь перегукуються вгорі над ними й дикі гуси.
На піщаних косах річок жирують північні качки цілими величезними табунами. Вони дуже сторожкі й близько не підпускають мисливців.
( О.Копиленко)
2-га група.
Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, уся гора вкрита розкішними килимами ярини. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі темніє просо. Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці. У долині, край лісу, висить синя імла. І над усім тим розкинулося погідне небо, лунає в повітрі весела пісня жайворонкова. Віють з поля чудові пахощі від нестиглого зерна й польових квіток.
(За М.Коцюбинським)
3-тя група.
Життя квітів починається з пролісків. Пролісок – квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Крізь весняну сніго-льодову шкоринку пнеться цупкий паросток. Сьогодні це біло-жовтуватий хвостик, завтра – це біло-зелена гостриця. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою кашицею. І квітів враз визорює густо, що земля знову стає біла й зимня від рясного холодного цвіту. І негайно заквітовує ряст. Це вже весна. Потім з’являється товстий козелець. Це вже повна весна. Квітка гаряча, як сонце. Вона м’яка й ніжна. Довкола не тільки торішнє пріле листя, а йзелена трава. Над козельцем схиляється зелена брость і молода парость. І тоді рясно вибухає фіалковий цвіт. Густим килимом укривають теплу землю фіалки. Вони пахнуть ніжно, радісно. Випростовує свої м’які волохаті пелюстки тихий сон. Стрімко зводяться легкі тремтливі дзвіночки. Надходить літо.
( За Ю.Смоличем)
4-та група.
Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень. Він причепив до свого бриля червоний з вологістю кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й пішов поміж садами в степи крутити крила вітряків.
Я нетерпляче чекав, коли вересень сполохає над селом ранковий сон чи напівсон отим дзвоном, що пробивається навіть на хутори. І от над хатами урочисто, густо обізвалась мідь, злякала на позолочених церковних хрестах гайвороння й всюди-всюди порадувала босоноге школярство.
Ні, це не дзвін, а мої надії бентежно запас милися наді мною і в мені. Вони тепло вихоплюють малого з подвір’я на лебедині крила та й несуть через діброви, села, річки до того казкового міста, де скільки схочеш можеш читати книжок і вчитися аж на самого вчителя…
( За М.Стельмахом)
IV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання. Повторити матеріал з теми “Лексика»(за підр. та конспектом ); вик. впр. 279, ст.136; . (Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова.10 клас. - К.: , Освіта, 2006).
написати твір-мініатюру на тему «Схиляюся перед красою Слобожанщини», зробити його лексичний аналіз*
Картка № 1.
1. Завдання . Доберіть до підкреслених слів синоніми й антоніми. Визначте вид синонімів.
1. Верба усохне, і спиляють грушу.
Зелене море зроблять із Дніпра.
Ще брат живий, та він глухий.
Є братова, але вона стара.
2. Не хочу я в рай, і не заздрю я Крезові.
Заб’юся в глухий кут.
Тут сосни соснові, берези березові,
І люди людяні тут.
(Із творів Л. Костенко)
2. Завдання. Перепишіть. З’ясуйте (усно) різницю в значенні поданих паронімів.
Кампанія – компанія, веліти – воліти, контингент – континент, орден – ордер, м’язи - в’язи .
Картка № 2.
1. Завдання. Випишіть із наведених речень антонімічні пари. До виписаних слів доберіть, де це можливо, синоніми.
1.Скоро на смузі тій щось блимнуло, немов спалахнув сірник і погас. 2. Почалося здаватися, що за чорною смугою хмари то здіймається, то падає, щоб піднятися на другому краї, хвиля вогняного моря. 3. А значить пута темноти сильніші від світла? 4. Життя лишилось за сими мурами, а тут, серед сірих холодних стін, замкнулась за мною смерть. А врешті – хіба я знаю, де кінчається власне життя, в чуже починається? (Із творів М. Коцюбинського)
Урок № 7.