Geum.ru

А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія мвс україни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Кожен Івась має свій лас.
Хома, Химка, Гапка, Феська, Хівря, Стецько, Солоха, Солопій
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Література


Гадамер Г. Герменевтика і поетика/Вибрані твори/Пер.з нім.-К.:”Юніверс”, 2001.-288с.

Гумбольдт В. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985. - 480с.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень //Мовознавство.-2001.-№5.-С.48-63.

Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація.-Дрогобич: Вид.центр”Відродження”, 1994.-218с.

Космеда Т.А. А.Потебня и современная этнолингвистика: культурологический аспект) //А.Потебня - исследователь славянских взаимосвязей. Часть 2. Харьков. 1991.- С.47-48.

Мацько Л.З якою лексикою вступаємо в ХХІ століття? (Нові тенденції та реалії)//Урок української.-2000.-№8.-С.14-18.

Потебня А.А.Мысль и язык.-К.:СИНТО, 1993.-192с.

Толстой Н.И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике.- М., 1995.-230с.


Запитання і завдання для самостійної роботи:


1. Про що йдеться у висловлюваннях В.фон Гумбольдта?

1.1."...відмінності між мовами становлять щось більше, ніж звичайні знакові відмінності..., різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання та почуття є в дійсності різними світобаченнями"

(Гумбольдт В. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985. – С.16-17).

1.2. "Мова є немовби зовнішній вияв духу народів: мова народу є його дух, а дух народу є його мова" (Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества.- В кн.: Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкозенанию. - М., 1984. - С. 67).


2.Прокоментуйте висловлювання Е.Сепіра про мову.


"Мова набуває все більшої значущості в науковому вивченні культури. ... система культурних стереотипів будь-якої цивілізації упорядковується з допомогою мови, що відображає дану цивілізацію.

Люди живуть не тільки в матеріальному світі і не тільки у світі соціальному, як це прийнято думати: значною мірою вони всі знаходяться і у владі конкретної мови, яка стала засобом вираження в даному суспільстві. Дві різних мови ніколи не бувають схожими, щоб їх можна було вважати засобом однієї і тієї ж соціальної дійсності. Світи, в яких живуть різні суспільства, — це різні світи, і зовсім не один і той же світ з різними навішаними на нього ярликами”(olin /Ethnolin. htm).


3. У чому суть гіпотези "лінгвістичної відносності" Е.Сепіра і Б.Уорфа? Підказка криється в такому висловлюванні науковців:

"Світ, у якому живуть суспільні утворення, що спілкуються різними мовами, представляє собою різні світи, а не один і той же світ з різними етикетками. Мова є замкнутою продуктивною системою символів, яка не тільки має відношення до досвіду, але в дійсності визначає для нас досвід в силу своєї формальної структури...; ми неусвідомлено переносимо встановлені мовою норми в галузь досвіду".(ссылка скрыта)


4. Японський професор Т.Цунода, вивчаючи сприйняття різних типів звуків представниками різних мовних колективів (японцями, китайцями, корейцями, в΄єтнамцями, з однієї сторони, і англійцями, французами, іспанцями, італійцями, з іншої ), побачив різний характер домінантності півкуль головного мозку при сприйнятті голосних звуків. Носії східних мов виявляють домінантність лівої півкулі на голосні звуки, в той час як носії західноєвропейських мов - правої. У чому причина? Можливо, відповідь можна знайти в характеристиках цих мов? (olin /Ethnolin. htm).


5. Чи погоджуєтесь ви з позицією Л.Вайсгербера? Відповідь обґрунтуйте.

"Своєрідність особистості завжди обмежено національною специфікою його мовної картини світу. Ось чому француз завжди буде бачити світ із свого мовного вікна, росіянин - із свого, китаєць - із свого". (i. ru /student /thoughts /sociolingvo. htm )


7. Познайомтесь із книгою українського філолога-славіста О.Потебні "Думка і мова". Які проблеми розглядає автор книги? Чи є вони актуальними на сьогодні? Чому?


8. Визначте ключові позиції статті Л.Мацько "З якою лексикою вступаємо в ХХІ століття?" (Урок української.-2000.-№8).


9.Користуючись бібліотечним фондом університету, укладіть картотеку журнальних статей дослідників етнолінгвістики: Н.Сологуб, Й.Дзендзелівського, В.Жайворонка, В.Кононенка, В.Ужченка, Н.Бабич.


Тема 2.6.


Мовні знаки культури


Зміст теми


1.Оцінне значення слів і словосполучень із національно-культурним компонентом.

2.Поняття мовного образу. Національно-мовний образ свiту, художній образ України, українського простору.

3.Етнонім "українець" у лексичній системі мови.

4. Мовнi образи: мати, хата, земля, хлiб, доля, рушник, козак, свiт, Дніпро, степ та ін.

5. Етнокультурна семантика антропонімів.

Література


Голуб Н. Збагачення мовлення учнів українською лексикою//Рідна школа.- 1997.-№10.-С.79-80.

Железняк Н. Лінгвосоціокультурний аспект вивчення українського характеру ("пісенність")// Дивослово.-2001.-№4.-С.18-20.

Онкович Г.В. Стоpiнки укpаїнознавства: Книга для читан­­­ня i pозвитку мовлення студентiв: Навч. посiбник.- К.: IСДО, 1994.- Ч.I.- 96 с.

Русанівський В.М. Єдиний мовно-образний простір української ментальності //Мовознавство.-1993.-№6.-С.3-13.

Скляренко В.Г. Етимологiчнi розвiдки. // Мовознавство, 1992.- N 6., 1993.- N 1.

Семеног О.М. Мовне родинознавство.- Глухів, 1998.- 50с.

Федик О.Мова як духовний адекват світу (дійсності).-Львів: Вид-во "Місіонер", 2000.-300с.


Запитання і завдання для самостійної роботи:


1.Познайомтесь з метафорами до слова "Україна", зафіксованими в українських ЗМІ упродовж останніх років:

встає (зводиться, піднімається) з колін, воскресає, оживає, відновлюється, заявляє про себе, проголошує незалежність, розбудовує економіку, здійснює реформи, повертає своїх синів, символізує свободу утверджує демократію, рятує світ, переборює труднощі, прокладає собі дорогу в майбутнє, торує шлях у XXI сторіччя, продовжує свої демократичні традиції та ін.

Доповніть цей ряд власними спостереженнями за мовою ЗМІ.


2. Підготуйте повідомлення "Мовний образ України у творах української літератури" (твір на вибір).


3. Українці завжди надавали перевагу надавали особистій свободі. Підтвердження цього знаходимо у фразеологічних зразках типу з доброї (по добрій) волі, вольному воля, по [своїй і т. ін.] волі; своя воля.

За довідковою літературою з΄ясуйте значення цих сталих висловів. Підтвердіть прикладами із фольклорних та художніх текстів.


4.Поміркуйте над значенням фразем:

Кожен Івась має свій лас.

Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці.

Мели Іване, доки вітру стане.

Пара як Хома та Варвара.

Як Хима з Єрусалима.

Переливається як Терешко сироваткою.

З Богом, Парасю.

По Савці свитка.


3.Які імена пропущені в цих сталих висловах:

..., набий мені барило . ... свині пас.

..,. до стіни прилип

...., спечи курку.

Що означають ці імена?


4.Антропоніми мають, як правило, емоційно-оцінний характер і часто виступають як загальні назви.

Які асоціації викликають такі імена: Хома, Химка, Гапка, Феська, Хівря, Стецько, Солоха, Солопій ?

Для підтвердження міркування наведіть приклади з фольклорних і літературних творів.


5. Подані прізвища й імена заборонених та забутих визначних політичних і культурних діячів України асоціюються з певним періодом життя країни. Напишіть міні-твір, використовуючи такі прізвища:

Іван Мазепа, Микола Грушевський, Симон Петлюра, Михайло Донцов, Василь Липинський, Степан Бандера, Ярослав Стецько, Андрей Шептицький, Роман Шухевич, Іван Огієнко.

6. Охарактеризуйте семантичне наповнення слова "земля" у поданому тексті:

"Земля жива, - вона все чує і знає… Як люди гарні для неї, вона радіє й пособляє їм, а як ні, то плаче й гнівається. Гнівається того, що її не шанують. Вона - наша мати, вона - свята! Її цілувати треба, кланяючись… Колись було, молодиця, як несе обід орачам, то вбереться, як на Великдень: візьме плахту гарну, розпустить намітку довгу, бо так треба до землі йти. От вона й родила і на вгороді, і на полі". (Грінченко Б. "Під тихими вербами").

7.Підберіть твори фольклору, художньої літератури, живопису до поданої теми.


Тема 2.7.


Робота над створенням етнолінгвістичного словника

(Робота у фольклорно-етнографічному центрі)

Зміст теми

1.Принципи побудови словника.

2.Особливості словникової статті. Словникові статті до етнографізмів: рушник, гарбуз, макогін, облизень, макітра.

3.Назви спорідненості та свояцтва.

4.Етнолінгвістична характеристика назв одягу.

5.Назви страв національної кухні та продуктів харчування

6. Етноестетика мови родинних і календарних обрядів.

7.Електронний словник етнографізмів.