Geum.ru

А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія мвс україни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Продовжіть цей перелік. Які ваші пропозиції з приводу змін на краще?
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Література


Драгоманов М.П. Народні школи в Україні серед життя і письменства в Россії//Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ-ХХст.) /Упоряд.:Л.Д.Березівська та ін.-К.:Наук.світ, 2003.-С.13-29.

Ковалів П.Михайло Грушевський про українську мову як важливий чинник етнонаціонального розвитку народу //Народна творчість та етнографія.-2000.-№2-3.-С.43-52.

Коменский Я.А. Великая дидактика /Избранные педагогические сочинения в 2-х томах.Т.1.-М., 1982.-693с.

Кононенко В.I. Етнолiнгводидактика.- Iва­­­но-Фpанкiвськ: Вид-во "Плай", 1998.- 156 с.

Мацько Л.І.Українська мова і формування національної свідомості//Педагогіка і психологія.-1996.-№1.-С.67-70.

Науменко В.П. О задачах преподаванія отечественной словесности //Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ-ХХст.) /Упоряд.:Л.Д.Березівська та ін.-К.:Наук.світ, 2003.-С.114-120.

Огієнко І.І.Наука про рідномовні обов'язки//Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ-ХХст.) /Упоряд.:Л.Д.Березівська та ін.-К.:Наук.світ, 2003.-С.122-136.

Онкович Г. Українознавство і лінгводидактика: Навч. посібник.-К.: Логос, 1997.-108с.

Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник.-К.:Центр навчальної літератури, 2003.-308с.

Срезневский И.И. Русское слово. Избранные труды. Учебное пособие для студентов педагогических иститутов.-М.:Просвещение, 1966.-176с.


Запитання і завдання для самостійної роботи:


1.Як ви розумієте поняття "мовне виховання", "мовна освіта".


2. Наведіть висловлювання українських культурних діячів про значення рідномовної освіти.


3. Прокоментуйте міркування М.Грушевського: "Де дитина виростає в нормальних обставинах – в атмосфері своєї мови, уживаної всіма, у всіх сферах життя, там вона несвідомо, сама того не помічаючи, здобуває дуже велике знання своєї мови змалечку ще перед тим, ніж почне жити свідомо, і в початках свідомого життя, там вона несвідомо, сама того не помічаючи, здобуває дуже велике знання своєї мови змалечку ще перед тим, ніж почне жити свідомо, і в початках свідомого життя має і запас слів і призвичаєння до форм і оборотів, і загальну звичку – "дух мови", як то кажуть. Правда, цей словар дитини буде завсігди ще далеко не повний – вона буде його ще довго поповняти; уживання і відрізнювання форм у неї досить неясне; нема свідомості того, що правильне, добре, а що ні. Але знов таки – коли людину окружає атмосфера її рідної мови, коли вона вживає її в житті, в школі, на ній неустанно читає, пише, нею думає й говорить, тоді всяка культурна робота, культурний розвій, який вона переходить, являється заразом культурою її мови. Систематична наука граматики, стилю і т.д. тільки приводить до системи відомості, вже в значній мірі готові, зібрані. Таким чином, мова у своїй закінченій, зовсім виробленій формі дається такій людині легше, без всякого порівняння, ніж чоловікові чужому, що буде всього від А до Z вчитися з книжки, з гаматики, зі словаря і т.д."(Грушевський М.Про українську мову й українську справу.-С.214)


4. Праці Б.Грінченка, М.Драгоманова стали підґрунтям формування етнокультурознавчих засад у викладанні української мови і літератури. Доведіть це, простудіювавши роботи відомих науковців.


5. І.Огієнко вважав, що навчання української мови повинно базуватися на культурологічному принципі (підході). Що означає цей термін? Як це відображено у програмах з української мови?


6. Основними недоліками сучасного навчального-виховного процесу в ділянці мовної освіти науковці вважають:
  • відсутність єдиного підходу в роботі щодо вироблення у мовців усвідомлення значення мови як однієї з найвищих цінностей суспільства;
  • нерозробленість дієвої методики введення української мови в усі сфери суспільно-політичного життя Україниі;
  • неефективне використання фольклорних, етнографічних матеріалів у процесі навчально-виховної роботи з української мови і т.д.

Продовжіть цей перелік. Які ваші пропозиції з приводу змін на краще?


7. Л.Костенко, виступаючи перед студентами Києво-Могилянської академії 1 вересня 1999 року, наголошувала, що "...кожна нація повинна мати гуманітарну ауру. Тобто потужно емонуючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, у їхній інтегральній причетності до світової культури і , звичайно, у своєму неповторному національному варіанті [Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала// Українська мова та література.-2000.-№3.- С. 1].

Як ви розумієте це висловлювання? Напишіть твір-міркування на цю тему.


Тема 2.2.


Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника


Зміст теми

1.Рідна мова – основа інтелектуального і духовного розвитку національно-мовної особистості.

2.Етнолінгвістика і лінгвокультурологія в освітній галузі “Мова і літератури” Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

3.Народознавчий, етнопедагогічний, культурологічний аспекти навчання рідної мови.

4.Принципи і методи етнолінгводидактики.

5.Складові етнолінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя-словесника.

6.Фольклорно-діалектологічна, етнографічна практика студентів-філологів як джерело етнолінгводидактичної підготовки.

7.Формування етнокультурознавчої компетенції.