Geum.ru

А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія мвс україни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Нульовий рівень
Рідний край — земний рай.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Література


Дяченко Л.М. Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення//Мовознавство.-1997.-№2-3.-С.67-72.

Єрмоленко С.Національна свідомість і виховання української мовної особистості //У зб.:Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів.-Х.:Око, 1996.-С.224-229.

Жайворонок В.В. Слово в етнологiчному контекстi //Мовознавство, 1996.- N 1.-С.7-14.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень//Мовознавство.-2001.-№5.-С.48-63.

Кононенко В.I. Укpаїнська етнолiнгводидактика.- Iва­­­но-Фpанкiвськ.- 1995.- 57 с.

Кононенко В. Шляхами народних приповiдок. -К., 1994.-114с.

Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах/За ред.М.І.Пентилюк: Підручник для студентів-філологів.-К.:Ленвіт, 2000.-264с.

Онкович Г. Українознавство і лінгводидактика.: Навч. посібник.-К.: Логос, 1997.-108с.


Запитання і завдання для самостійної роботи:


1. Ставлення до рідної мови є ознакою високої духовності. Яким чином виражає ставлення української нації до своєї мови Л.Костенко?

"...давні греки, тих, хто погано говорив по-грецьки, вважали варварами. В цьому сенсі у нас суспільство майже всуціль варварське... Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене. В такій ситуації, ...держава повинна мати глибоко продуману політику, створювати механізми ефективного впливу, координувати зусилля своїх вчених і митців. ...це життєво необхідно – накреслити шляхетні обриси своєї культури..." [ Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала// Українська мова та література.-2000.-№3.- С. 1].

2. Познайомтесь з метою навчально-наукових практик. Чи згодні ви з такими завданнями і цілями практик? Які етнолінгводидактичні завдання ви виконували під час цих практик?

Фольклорна практика покликана розширювати уявлення майбутніх словесників про роль фольклору в житті народу, динаміку розвитку мистецтва родинного слова, формувати уміння доцільного користування фольклорним мовленням, розуміння його естетичного забарвлення, психологічного ефекту і на цій основі виробляти мовне чуття, мовний смак, що вкрай необхідне для розвитку його інтелекту, творчих здібностей, свободи мислення.

Діалектологічна практика вважається прекрасною школою прилучення до таємниць мови і лінгвістичної науки, вироблення навичок самостійної наукової роботи і наукового мислення, формування мовної, лінгвістичної, етнолінгвістичної компетенції. Її мета – познайомити з основними дослідженнями, словниками, атласами в галузі діалектології, з народно-мовленнєвою культурою діалектоносіїв різних регіонів України, навчити сприймати на слух, розуміти й аналізувати діалектне мовлення під кутом зору відображених у ньому фонетичних, граматичних, лексичних діалектних рис, розширити арсенал форм і методів роботи з лінгвістичного краєзнавства на уроках української мови, літератури в загальноосвітніх закладах.

Етнографічна практика має на меті розширення знань студентів про історію, культуру, побут українського народу й інших народів, що населяють територію України. Спостеpеження за мовленням iнфоpматоpiв, знання усної i пiсенної наpодної твоpчостi, мiжпоколiнних тpадицiй спpиятимуть студентам у набуттi пpофесiйно-педагогiчних навичок на цій практиці, опанування багатством і різноманітністю української культури, народних традицій сприяє усвідомленню своєрідності народу, виховує почуття поваги до інших народів, сприяє поєднанню у світогляді студентів загальнолюдських цінностей, естетичних ідеалів.


3. Ознайомтесь з визначенням лінгвокультурології в наукових джерелах. Проаналізуйте діючі програми з української мови і літератури з метою виявлення доповнення даних визначень.

Лінгвокультурологія – це “комплексна наукова дисципліна, що вивчає взаємозв‘язок і взаємодію культури і мови в їх функціонуванні і відбиває цей процес як цілісну структуру одиниць в єдності їх мовного і позамовного (культурного) змісту".

Основним об΄єктом лінгвокультурології вважається взаємозв΄язок і взаємодія культури і мови у процесі її функціонування, предметом – національні форми буття суспільства, що відтворюються в системі мовної комунікації і ґрунтуються на її культурних цінностях, все, що складає "мовну картину світу", її мета – вивчення способів, з допомогою яких мова зберігає і транслює у своїх одиницях культуру (Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры. Два философских введения в ХХІ век.-М.:Политиздат, 1991. Воробйов В. Лингвокультурология и межкультурная коммуникация. Htpp://www.uic.bashedu.ru/evrazia/f s/f vorobev.rtf.).


4. Що, на ваш погляд, спільне і відмінне між етнолінгвістикою і лінгвокультурологією?


5. Познайомтесь з підручниками з української мови для учнів 5-11 класів. Яким чином відображена в них культурологічна лінія?


Тема 2.3.


Національно-мовна особистість учителя-словесника


Зміст теми


1.Національна ідентифікація особистості. Модель національно-мовної особистості.

2.Мовна особистість жінки, чоловіка, дитини.

3.Мовна особистість політика, журналіста, учня, учителя.

4.Мовна особистість учителя-словесника.

5.Культурологічний, етнологічний, соціолінгвістичний підходи до формування національно-мовної особистості учителя української мови і літератури.
Література


Біляєв О. Культура мовлення вчителя-словесника //Дивослово. — 1995. — №1. — С. 37-44.

Етнопсихологiя: Навчально-методичний посiбник (за pед. Л.Е.Оpбан, В.Д.Хpуща). - Iвано-Фpанкiвськ: Пpикаpп. ун-тет iм. В.Стефаника, 1994.- 83 с.

Карасик В.И. Язык социального статуса.-М.:ИТДГК «Гнозис», 2002.-333с.

Караулов Ю.Н. Русская языковая личность и задачи ее изучения. //Язык и личность.-М.:Наука, 1989.-.261с.

Програма для середньої загальноосвітньої школи /Рідна мова 5-11 класи (автори – Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова.-К.:Перун, 1998.

Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира / Отв. ред. Б.А.Серебренников. – М.: Наука, 1988. – 215 с.

Русанівський В.М. Єдиний мовно-образний простір української ментальності //Мовознавство.-1993.-№6.-С.3-13.

Струганець Л. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль:Навчальна книга –Богдан.-2000.-87с.


Запитання і завдання для самостійної роботи:


1. Структура мовної особистості, на думку відомого російського мовознавця Ю.Караулова, умовно складається з трьох рівнів: 1) нульового (вербально-семантичного); 2) першого (лінгвокогнітивного), 3) другого (прагматичного, мотиваційного).

Нульовий рівень відбиває рівень володіння буденною мовною семантикою, лексико-граматичним фондом мови. Перебуваючи на даному рівні, мовна особистість повинна сформувати готовність здійснювати вибір слова, усне мовлення, володіння нормами орфографії та ін.

Перший (лінгвокогнітивний) рівень передбачає інтелектуальні характеристики мовної особистості, притаманні її картині світу, тобто тезаурусові. У якості одиниць виступають одиниці тезауруса – поняття, слова-символи, образи. Мовна особистість цього рівня має розвинути уміння визначати використовувані поняття, знаходити, вибирати, розуміти й переробляти необхідну інформацію із запропонованих текстів та ін.

Другий – прагматичний рівень (мотиваційний) включає виявлення і характеристику мотивів, цілей, інтересів, соціальних ролей, які керують людиною у процесі комунікації. Одиницями цього рівня є комунікативно-діяльнісні потреби особистості: необхідність висловитися, отримати інформацію, вплинути на співрозмовника тощо, що вимагає від особистості оволодіння готовністю керувати спілкуванням, цілеспрямовано будувати висловлювання, переконливо говорити та ін.

(Караулов Ю.Н. Русская языковая личность и задачи ее изучения. //Язык и личность.-М.:Наука, 1989).

Як ви розумієте міркування науковця?


2.Схарактеризуйте поняття "українська мовна особистість".


3. Визначте в поданих текстах ключові слова.

3.1."... перед учителем –словесником постає завдання формувати в особі учня передусім цікавого співрозмовника, національно-мовної особистості, яка вільно володіє рідною мовою, може використовувати мовні засоби в будь-якій життєвій ситуації відповідно до типу і стилю мовлення". (Програма для шкiл (класiв) з поглибленим вивченням української мови, лiцеїв та гiмназiй гуманiтарного профiлю. Українська мова. 8-11 класи.- К.: Перун, 1996).


3.2."Мовна особистість – це людина, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення” (З Державного стандарту загальноосвітньої школи).


4.Яке значення сім'ї, материнської школи у формуванні мовної особи­стості?


5. Прокоментуйте висловлювання науковця.

"Чим колоритніша особистість, тим оригінальніший її мовленнєвий стиль, оскільки внутрішні якості особистості неминуче виявляються в її мовленні". Яка ваша думка з цього приводу? Повністю зі статею "Національна мова та ідіолект"
В.Жайворонка ви можете познайомитись у журналі "Мовознавство" (№6 за 1998р.).


6. Ознайомтесь з міркуваннями вчених і висловіть своє бачення проблеми "Мовна особистість письменника".

6.1.Рідна мова стає для майстра слова немовби одкровенням, яке допомагає йому пізнати самого себе як творця й осмислити навколишній світ. Саме мова допомагає творцеві самоусвідомити себе, а справжньому талантові активно сприяти національному самоусвідомленню власного народу. Адже через мову та її носіїв відбувається становлення національної самосвідомості як складової частини самосвідомості людства. (Жайворонок В.В. Національна мова та ідіолект//(Мовознавство.- 1998.-№6.)

6.2.Мовна особистість, мовна індивідуальність письменника цікавила І.Франка. Роздумуючи про М.Старицького як громадя­нина, І.Франко пише: "Найцінніше і найкраще в кожнім чоловіці... се йо­го індивідуальність, його духовне обличчя зо всіми його окремими прикметами. Чим більше тих прикмет, чим вони характерніші та гармонічніші тим багатша, сильніша й симпатичніша індивідуальність лю­дини... До таких прикмет, що відповідають складові душі,.... належить і мова".

7. Прокоментуйте подане висловлювання: "Настав час, якщо можна так висловитися, "українізації української мови", а значить і мовлення: насичення їх власне українською лексикою і фразеологією, властивими гарній мові і такому ж мовленню граматичними формами та синтаксичними конструкціями" (Біляєв О.М. Культура мовлення вчителя-словесника //Дивослово. — 1995. — №1. —С. 42).


8.Простежте вплив засобів масової інформації на формування мовної особистості в сучасних соціокультурних умовах.


Тема 2.4.


Статус етнолінгвістики

серед інших історико-лінгвістичних дисциплін


Зміст теми


1.Глобалізація культури в сучасному світі. Проблема співвідношення і взаємозв’язку мови, культури, етносу.

2.Національна специфіка мовної картини світу.

3.Мова і ментальність.

4. Місце етнолінгвістики в новій парадигмі знань.

5.Міждисциплінарний контекст етнолінгвістики.

Література

Герд А.С. Введение в этнолингвистику/Учебное пособие. Спб.: С-Петерб. Ун-т. 1995.-91с.

Голубовська І.О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу//Мовознавство.-2002.-№4-5.-С.40-47.

Гумбольдт В фон. Характер языка и характер народа //Язык и философия культуры /Пер. с нем., М.:Прогресс, 1985.-С.369-430.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень //Мовознавство.-2001.-№5.-С.48-63.

Кононенко В.І. Рідне слово. Підручн. для шкіл з поглибл. вивч. україн.мови, ліцеїв, колегіумів.-К.: ”Богдана”, 2001.-303с.


Запитання і завдання для самостійної роботи:


1.Познайомтесь з міркуваннями українського педагога В.Сухомлинського німецького філософа Г.Гадамера стосовно батькіівщини і мови. Які ідеї корисні для вас?

1.1.“Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той, хто може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім΄ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду і племені.

Батьківщина – це твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову. Це мова великого народу, великої культури. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки.."(В.Сухомлинський).

1.2.“…Але що таке для нас батьківщина...? Де це місце і де воно було б, якби не було мови? Коли ми говоримо про споконвічність батьківщини, ми зараховуємо сюди передусім мову. ... в рідній мові струменить близькість до свого, у ній — звичаї, традиції й знайомий світ.

...Звичайно, кожен, хто досконало володіє своєю рідною мовою, може вивчити інші мови й, зрештою, досягти певної межі досконало них. Проте вирішальний момент полягає ось у чому: хто живе у вигнанні, той не може сам повернутися до власного мовного світу власної волі. Коли прибулий у чужу країну почувається як гість у мовному середовищі цієї країни, він ще не втратив своєї батьківщини...

...у реальному вимірі батьківщина — це передусім мовна батьківщина. Рідна мова вміщує для кожного елемент зв’язку зі споконвічною батьківщиною.

...Життя — це заглиблення в мову. Кожен, хто прагне освоювати чужий край і чужу культуру, повинен шукати можливостей заглибитись в іншу мову. У цьому полягає перелом, якого не уникнути і який повинен допомогти вилікуватись, якщо людина хоче вижити в нових умовах. Взагалі лікування — це не те, що ми звикли мати на увазі в нашому технократичному суспільстві, коли, наприклад, звертаються до лікаря. Лікуватись — це імператив життя для самого хворого. Хвороба полягає в тому, що людина втрачає навички комунікативного мовлення, якщо більше не чує своєї власної мови. Такий людський вимір будь-якого вигнання”.

(Гадамер Г.Герменевтика і поетика/Вибрані твори/Пер.з нім.-К.:”Юніверс”, 2001.-С.188-194).


2. Чим близькі для вас ці прислів΄я?

Рідний край — земний рай.

Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.

На чужій стороні і весна не красна,

На чужині і сонце не гріє.

Як заїде на чужину, то хоть боро­датий, а сирота.

На чужині як у домовині.

Лучче в рідній країні кістьми полягти, ніж на чужій слави досягти.


3. Про яку науку йдеться в поданому визначенні? Що вам відомо про розвиток цієї науки?

Це напрям у мовознавстві, що орієнтує дослідника на розгляд співвідношення і зв΄язок мови і духовної культури, мови і народного менталітету, мови і народної творчості.


4. Визначте ключові питання тексту.

Етнолінгвістика – порівняно нова дисципліна. На відміну від давньої етнолінгвістичної традиції в романських країнах (Франція, Італія, Румунія) як невід'ємного джерела лінгвістичної географії, і від американської етнолінгвістики, пов'язаної з традицією вивчення примітивних культур і мов американських індійців (Ф.Боас, Е.Сепір), слов'янська етнолінгвістика, що розвиває ідеї В.Гумбольдта, О.О.Потебні та ін., сформувалась на межі мовознавства, міфології, фольклористики, етнографії як комплексна дисципліна.

Складові слова "етнолінгвістика". Перша частина (етно-) означає, що традиційна народна культура вивчається в її етнічних, регіональних і “діалектних” формах, на основі яких, як і в мові на основі діалектів, реконструюється праслав'янський стан. Друга частина (лінгвістика) означає, що головним джерелом для вивчення традиційної культури є мова.

Головною для етнолінгвістики є ідея - про інтегральність традиційної духовної культури, змістову єдність всіх її жанрів і форм.

(З лекції доктора філологічних наук, професора Інституту слов΄янознавства РАН С.Толстої "Етнолінгвістика: сучасний стан і перспективи". Htpp: //www.ruthenia.ru/ folklore/Study/Tolstaja.phpl).


5. Іван Огієнко зазначав, що етнографію, етноісторію чи етнокультуру пранароду можна вивчати не лише за допомогою предметів матеріальної культури, знайдених унаслідок археологічних розкопок, а й через слово ( Огієнко Іван. Історія української мови. Т.1. Вступ до історії української мови. - Кам'янець-Подільський, 1919. - С. 17-19). Прокоментуйте висловлювання педагога.

6. Підготуйте тези статті В.Жайворонка "Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень" (Мовознавство.-2001.-№5). Визначте ключові позиції науковця щодо етнолінгвістичних досліджень.


7. Пізнавальним є зіставлення культурно зумовлених понять різних мов. Ознайомтесь зі статею І.Голубовської " Душа і серце в національно-мовних картинах світу" (Мовознавство.-2002.-№4-5). Підготуйте таблицю "Порівняльний аналіз національно-культурних лексем".


Тема 2.5.


З історії етнолінгвістики


Зміст теми


1.Філософія мови і культури В.фон Гумбольдта.

2. Гіпотеза "лінгвістичної відносності" Е.Сепіра, Б.Уорфа.

3. Г.Гадамер “Про внесок поезії у пошук істини”.

4.Проблематика етнолінгвістичних праць М.Толстого, Д.Зеленіна, В.Телії.

5. Етнолінгвістика в Україні:

5.1. Дослідження О.Потебні в галузі етнолінгвістики.

5.2.Етнолінгвістичні пошуки сучасних українських науковців.