М.І. Пирогова В. М. Мороз, Н. В. Братусь, М. В. Йолтухівський, Л. Ю. Бурєннікова, О. В. Власенко, Г. М. Смолякова, О. Д. Омельченко, І. В. Гусакова, І. Л. Рокунець, Л. П. Дем’яненко фізіологія навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Головні схеми, які повинні малювати і пояснювати студенти
2. Теоретичні питання
1. Теоретичні питання заняття
2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
1. Теоретичні питання заняття
2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
2. Практична робота.
1. Який етап дихання у немовлят турбує акушерів щойно після пологів?
2. У результаті нещасного випадку виникла обтурація трахеї. Який етап дихання порушується в першу чергу?
3. Під час вдиху тиск у плевральній порожнині стає
5. У хворого виявлено різке зниження активності сурфактанту легень. Які зміни слід очікувати у цього хворого?
6. Вимірюють тиск в альвеолах легень здорової людини. Цей тиск дорівнює 0 мм рт. ст. під час
7. Науковець, який експериментально змоделював механізм вдиху і видиху
8. У легенях відбувається біотрансформація ряду хімічно активних речовин, зокрема
9. Пневмоторакс супроводжується наступними змінами внутрішньоплеврального тиску (ВПТ)
10. У людини вимірюють внутрішньоплевральний тиск. В якій фазі людина затримала дихання, якщо величина тиску дорівнює +3 см вод.
1. Теоретичні питання до заняття.
2. Практична робота.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Література:

  • Физиология человека (под ред. Г.И. Косицкого). – М.: Медицина. – 1985. –С. 286-291.
  • Основы физиологии человека (под. ред. Б.И. Ткаченко). – 1994. – Т.1. –С.299-340.
  • Нормальна фізіологія (за ред. Філімонова В.І.). К.: Здоров’я – 1994. – С. 365-382.
  • Физиология человека (под ред. Филимонова В.И.) – 1995. – С. 230-241.
  • Общий курс физиологии человека и животных (под. Ред. Ноздрачева А.Д.)–1991.–Т. 2.–С.255-285.
  • Физиология человека (под ред. Р. Шмидта . И Г.Тевса ) – 1996. – Т. 2.
  • Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 539-543, 559-577.
  • Джонсон П. Периферическое кровообращение. – М., 1982. – 440 с.
  • Власов Кровообращение и газообмен человека – 1992. – 317 с.
  • Фолков Б., Нил Э. Кровообращение. – М., 1976. – С. 304-421.
  • Guyton A.C. Textbook of Medical Physiology – 1991 – 1014 P.


Тема 17. Узагальнююче заняття з фізіології серця та кровообігу

Мета заняття: студенти повинні показати вміння викладати, пояснювати і узагальнювати навчальний матеріал розділу.

Практичні навички з фізіології кровообігу.

1. Практичні навички.

1. Аналізувати і трактувати нормальні ЕКГ, ФКГ, структуру серцевого циклу.

2. Вміти визначати за ЕКГ та оцінювати положення електричної осі серця.

3. Аналізувати величини артеріального тиску, виміряні за методами Короткова та Ріва-Роччі..

4. Аналізувати основні характеристики артеріального пульсу, визначені шляхом пальпації променевої артерії.

5. Аналізувати нормальні криві артеріального та венного пульсу (сфігмограму та флебограму), пояснювати походження їх компонентів.

6. Вміти пояснювати походження хвиль першого, другого та третього порядку на кривій артеріального тиску, зареєстрованого прямим методом.

7. Аналізувати полікардіограму (ЕКГ, ФКГ, СФГ) та визначати по ній тривалість основних фаз та періодів діяльності серця.

8. Трактувати роль особливостей регіонального кровообігу та його регуляції (легеневого, коронарного, мозкового, черевного) для забезпечення пристосувальних реакцій.

Головні схеми, які повинні малювати і пояснювати студенти:

1. Малювати схеми графіків ПД водія ритму серця синоатріального вузла (СА), та типових кардіоміоцитів шлуночків серця та пояснювати механізми їх розвитку.
  1. ПД кардіоміоцитів, його співвідношення із скороченням та фазами збудливості серцевого м’яза.
  2. ЕКГ у другому стандартному відведенні з зубцями, сегментами та інтервалами.
  3. Визначення електричної осі серця.

5. Вміти малювати схему процесів фільтрації та реабсорбції в капілярах та пояснювати вплив різних чинників на процеси обміну рідин в організмі.
  1. Рефлекторна дуга рефлексу з механорецепторів дуги аорти.

7. Малювати схеми контурів регуляції системного кровообігу при різних фізіологічних станах організму.


2. Теоретичні питання:
  1. Морфофункціональна структура серця.
  2. Автоматія серця. Сучасні уявлення про природу і градієнт автоматії. Докази автоматії. ПД клітин провідної системи серця. Головні іонні процеси, що забезпечують виникнення ПД.
  3. Скоротливість серця, її характеристика. Систолічний і хвилинний об’єми серця, методи їх визначення. Особливості у дітей.
  4. Послідовність та тривалість періодів і фаз серцевого циклу при частоті серцевих скорочень 75 за хвилину. Особливості у дітей.
  5. Клапанний апарат серця, його стан в різні фази серцевого циклу.
  6. Зміни тиску та об’єми крові в порожнинах серця в різні фази серцевого циклу. Особливості у дітей.
  7. Зовнішні прояви діяльності серця. Серцевий поштовх, його походження та характеристика. Особливості у дітей.
  8. Тони серця, їх походження і характеристика. Методи дослідження. Особливості у дітей.
  9. ЕКГ, визначення, методика реєстрації, види відведень. Генез зубців, сегментів та інтервалів, їх параметри. Особливості у дітей. Електрична вісь серця, її визначення. Особливості у дітей.
  10. ПД кардіоміоцитів. Головні іонні процеси, що забезпечують виникнення ПД.
  11. Співвідношення в часі ПД кардіоміоцитів, їх скорочення і фаз збудливості під час систоли і діастоли. Електромеханічне спряження.
  12. Фізіологічні властивості серцевого м’язу, їх характеристика. Збудливість та провідність, їх характеристика.
  13. Міогенна, нервова і гуморальна регуляція діяльності серця.
  14. Гетеро- і гомеометрична регуляція діяльності серця. Закон серця Франка-Старлінга, його обмеження. Ефект Анрепа.
  15. Інервація серця. Вплив блукаючих та симпатичних нервів на серце. Особливості у дітей.
  16. Рефлекторна регуляція діяльності серця. Вазокардіальні та екстракардіальні рефлекси. Особливості у дітей. Умовнорефлекторна регуляція.
  17. Гуморальна регуляція діяльності серця. Досліди Отто Льові.

18. Класична схема кровообігу за Гарвеєм. Сучасні доповнення до неї. Функціональна класифікація судин за Фолковим.

19. Кров’яний тиск у різних відділах кровоносного русла.
  1. Артеріальний кров’яний тиск, його компоненти. Фактори, що його обумовлюють. Методи визначення артеріального тиску в людини.
  2. Крива артеріального тиску, зареєстрованого в гострому експерименті. Походження її компонентів.
  3. Артеріальний пульс, його походження, властивості, методи вивчення. Аналіз сфігмограми.
  4. Венний пульс, його походження. Аналіз флебограми.
  5. Фактори, що забезпечують рух крові по венах.
  6. Мікроциркуляція, її роль. Особливості кровообігу в капілярах.
  7. Депо крові, його відносність.
  8. Об’ємна швидкість кровообігу, її характеристика. Методи визначення.
  9. Лінійна швидкість кровообігу, її характеристика. Методи визначення. Час повного кругообігу крові.
  10. Кардіоваскулярний центр, його характеристика.
  11. Функціональна роль судиннорухових нервів.
  12. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Основні рефлексогенні зони, барорецептори і хеморецептори каротидного синусу та дуги аорти, їх роль. Рефлекси з рецепторів передсердь. Пресорні та депресорні рефлекси.
  13. Місцеві механізми регуляції тонусу судин.
  14. Гуморальна регуляція тонусу судин.
  15. Механізми підтримки величини артеріального тиску при крововтратах (ренін-ангіотензин-альдостеронова система).
  16. Регуляція кровообігу при зміні положення тіла. Регуляція кровообігу при фізичній роботі. Вікові особливості кровообігу та його регуляції.
  17. Лімфатична система та її функції. Лімфоутворення. Лімфообіг. Склад та функції лімфи.
  18. Регіонарний кровообіг та його регуляція.
  19. Коронарний кровообіг та його регуляція.
  20. Легеневий кровообіг.
  21. Мозковий кровообіг.
  22. Кровообіг у системі органів черевної порожнини.
  23. Особливості кровообігу плоду та новонародженого.
  24. Кровообіг у скелетних м’язах та його регуляція.
  25. Особливості кровообігу в шкірі.


Основна література:
  • Нормальна фізіологія / за ред. В.І. Філімонова. – Київ, “Здоров’я”, 1994. – С. 288-381.
  • Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – С. 239-287.
  • Посібник з нормальної фізіології / за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – Київ, “Здоров я”, 1995. – С. 149-197.
  • Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.263-314.
  • Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека/ ситуационные задачи /Физиология кровообращения/ Под ред. Н.В.Братусь. – Винница. – 1984. – 16с.
  • Методичні рекомендації для аудиторної самостійної роботи студентів 2-го курсу з нормальної фізіології (За ред. В.М. Мороза). – Вінниця, 1993. – С. 52-59.


Додаткова література:
  • Б.Фолков, Е.Нил Кровообращение. – М., 1976. – 670 С.
  • Шмидт Р., Тевс Г. Физиология человека в 3-х т. / под ред. П.Г.Костюка, М., “Мир”. – 1996. – Т. 2. С. 454-566.
  • Руководство по физиологии сердца и кровообращения. – Л., 1984.- 600 С.
  • Р.Рашмер Динамика сердечно-сосудистой системы. – М., «Мир». – 1981. –540 С.
  • Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 500-593.
  • Г.И.Косицкий Превентивная кардиология. – М., 1987.
  • A.Guyton, J.Hall. Textbook of medical physiology, 9 edit. – 1996. – ch. 9-25. – P. 107-293.
  • Физиология человека / под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1972. – С. 66-126.
  • Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології, за ред. Тоні Сміта, Львів, 2002. - С.108-121.


Депо крові

(Позааудиторна самостійна робота).


Мета заняття: Розглянути основні депо крові та особливості їх функціонування.

1. Теоретичні питання заняття:

1.1. Основні депо крові. Роль венозного відділу судинної системи у депонуванні крові.

1.2. Резервуарна функція селезінки. Селезінка як депо ерітроцитів.

1.3. Особливості судин селезінки, які дають їй можливість виконувати функції кров’яного депо. Венозні синуси селезінки.

1.4. Робота сфінктерів артерій та вен селезінки. Плазмотік через селезінку.

1.5. Викид порції крові в загальну систему кровообігу при емоційних та фізичних навантаженнях, а також при крововтратах.

1.6. Депонуюча функція печінки.

1.7. Роль печінкових вен у депонуванні крові. Низька швидкість руху крові як фактор, який забезпечує її депонування.

1.8. Легені як депо крові.

1.9. Шкіра як депо крові.

2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
  1. Яка частина від загальної кількості крові може знаходитись у депо в стані спокою?
  2. Які органи виконують роль депо крові? Роль венозного відділу судинної системи

депонуванні крові?
  1. Які особливості судинної системи селезінки дають їй можливість виконувати роль депо

крові?
  1. Значення селезінки в регуляції об’єму циркулюючої крові під час емоційних та фізичних
  2. навантажень, а також при крововтратах.
  3. Значення печінки, легень та шкіри в депонуванні крові.

3. Література:
  • Нормальна фізіологія / за ред. В.І. Філімонова. – Київ, “Здоров’я”, 1994. – С. 340-343, 369-371.
  • Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – С. 267-287.
  • Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 528-593.
  • Посібник з нормальної фізіології / за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – Київ, “Здоров’я”, 1995. – С. 149-197.
  • Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.307-335.
  • Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека/ ситуационные задачи /Физиология кровообращения/ Под ред. Н.В.Братусь. – Винница. – 1984. – 16с.



Кровообіг при фізичному навантаженні

(Позааудиторна самостійна робота).


Мета заняття: Розглянути особливості кровопостачання м’язів при фізичному навантаженні. Аналізувати механізми регуляції працюючих м’язів.

1. Теоретичні питання заняття:
  1. Підсилення кровопостачання скелетних м’язів під час роботи як необхідний фактор виживання живих організмів.
  2. Роль умовнорефлекторних механізмів регуляції кровообігу. Передстартові реакції. Їх прояви з боку серцево-судинної системи.
  3. Послідовність включення різних відділів ЦНС у процес регуляції серцево-судинних реакцій під час фізичного навантаження. Роль пропріорецепторів м’язів та хеморецепторів судин.
  4. Узгодженість роботи дихальної та серцево-судинної систем.
  5. Значення гормонів наднирників у підвищенні системного тиску. Участь інших гормонів (вазопресину, тироксину, реніну, передсердного натрійуретичного фактору) під час тривалої роботи. Роль метаболітів у розширенні судин працюючих м’язів.
  6. Особливості кровопостачання працюючих м’язів у залежності від фаз скорочення та розслаблення. Особливості водного обміну працюючих м’язів та кисневої ємкості крові під час роботи.
  7. Хвилинний об’єм крові та показники хвилинного кровопостачання м’язів під час фізичної роботи. Зміна стану кров’яних депо.
  8. Зміни величин систолічного та діастолічного тиску під час роботи. Механізми цих змін.
  9. Відсутність вазо-кардіальних рефлексів, які пригнічують діяльність серця під час м’язової роботи.
  10. Кровопостачання серця, головного мозку, нирок та органів шлунково-кишкового тракту під час фізичної роботи. Роль симпатичних нервів.

2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
  1. Яке значення має підсилення кровопостачання м’язів під час роботи?
  2. Роль умовних рефлексів. Прояви передстартових реакцій спортсменів.
  3. Нервові механізми зміни показників роботи серця та тонусу судин. Роль пропріорецепторів м’язів та хеморецепторів провідних судин. Значення різних відділів ЦНС.
  4. Роль гуморальних факторів (гормонів та метаболітів) у посиленні кровопостачання працюючих м’язів.
  5. Зміни показників гемодинаміки (систолічного об’єму, ЧСС, ХОК, ОЦК, систолічного та діастолічного тиску) під час фізичної роботи.
  6. Кровопостачання серця, головного мозку та внутрішніх органів під час фізичного навантаження.


4. Література:
  • Нормальна фізіологія / за ред. В.І. Філімонова. – Київ, “Здоров’я”, 1994. – С. 323-381.
  • Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – С. 267-287.
  • Посібник з нормальної фізіології / за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – Київ, “Здоров’я”, 1995. – С. 149-197.
  • Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.307-314.



Змістовий модуль 8. СИСТЕМА ДИХАННЯ

Конкретні цілі:
  • Трактувати поняття системи дихання й механізми регуляції параметрів газового гомеостазу на підставі аналізу фізіологічних критеріїв функціонування виконавчих структур системи дихання;
  • Робити висновки про стан кожного з етапів процесу дихання на підставі аналізу параметрів, які характеризують зовнішнє дихання, дифузію газів через легеневу мембрану, транспорт газів кров’ю, газообмін у тканинах відповідно до рівня метаболізму;
  • Робити висновки про стан регуляції процесів дихання на підставі аналізу параметрів зовнішнього дихання при стандартному фізичному навантаження та пробах із затримкою дихання;
  • Аналізувати регульовані параметри, які характеризують стан газообміну, та робити висновки про механізми регуляції процесу дихання у людини за різних умов;
  • Пояснювати вікові особливості процесу дихання, специфіку регуляції;
  • Пояснювати фізіологічні основи спірометрії, спірографії, пневмотахометрії та визначення параметрів газообміну.

Тема 18. Загальна характеристика системи дихання.

Легенева вентиляція.
  1. Теоретичні питання до заняття.
    1. Фізіологічна роль дихальних шляхів. Функції легень.
    2. Етапи дихання.
    3. Фактори, які обумовлюють акти вдиху і видиху.
    4. Від’ємний тиск у плевральній порожнині, його величини та спосіб визначення.
    5. Пневмоторакс.
    6. Еластична тяга легень.
    7. Сурфактанти та їх роль. Значення сурфактантів у здійсненні першого вдиху дитини.
    8. Внутрішньолегеневий тиск.
    9. Механізм вдиху і видиху. Дослід Дондерса.
    10. Тестові питання.
    11. Тестування за системою „КРОК-1”.
    12. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.

Тема. Вимірювання внутрішньоплеврального тиску.

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

4.2. Тестові завдання за системою „КРОК-1”:

1. Який етап дихання у немовлят турбує акушерів щойно після пологів?
  1. *Зовнішнє дихання.
  2. Дифузія газів у легенях.
  3. Транспорт газів кров’ю.
  4. Дифузія газів у тканинах.
  5. Внутрішнє дихання.

2. У результаті нещасного випадку виникла обтурація трахеї. Який етап дихання порушується в першу чергу?
  1. Тканинне дихання.
  2. Газообмін у легенях.
  3. Транспорт кисню та вуглекислого газу кров’ю.
  4. Газообмін у тканинах.
  5. *Вентиляція легень.

3. Під час вдиху тиск у плевральній порожнині стає:
  1. *Більш негативним.
  2. Рівним нулю.
  3. Рівним тиску в альвеолах.
  4. Рівним атмосферному тиску.
  5. Більш позитивним.

4. У пологовому залі у новонародженого не змогли викликати перший вдих. При виясненні причин смерті було встановлено, що при вільних повітроносних шляхах легені не розправились. Що стало причиною цього?
  1. *Відсутність сурфактанту.
  2. Звуження бронхів.
  3. Розрив бронхів.
  4. Збільшення розмірів альвеол.
  5. Потовщення плеври.

5. У хворого виявлено різке зниження активності сурфактанту легень. Які зміни слід очікувати у цього хворого?
  1. Зменшення трахеобронхіального секрету.
  2. Зміни еластичних властивостей легень.
  3. *Схильність альвеол до спадання і неможливість їх швидкого розправлення.
  4. Порушення кровообігу в легенях.
  5. Розростання сполучної тканини.

6. Вимірюють тиск в альвеолах легень здорової людини. Цей тиск дорівнює 0 мм рт. ст. під час:
  1. Форсованого видиху.
  2. Спокійного видиху.
  3. Спокійного вдиху.
  4. Форсованого вдиху.
  5. *Паузи між вдихом і видихом.

7. Науковець, який експериментально змоделював механізм вдиху і видиху:
  1. Холдейн.
  2. Сєчєнов.
  3. *Дондерс.
  4. Бор.
  5. Баркрофт.

8. У легенях відбувається біотрансформація ряду хімічно активних речовин, зокрема:
  1. Перетворення пепсиногену на пепсин.
  2. Перетворення глюкози на глікоген.
  3. *Перетворення ангіотензину I на ангіотензин II.
  4. Перетворення холестеролу на прогестерон.
  5. Перетворення дийодтирозину на тироксин.

9. Пневмоторакс супроводжується наступними змінами внутрішньоплеврального тиску (ВПТ):
    1. ВПТ стає більш негативним.
    2. ВПТ стає позитивним.
    3. *ВПТ стає близьким 0 мм рт. ст.
    4. ВПТ стає більшим атмосферного тиску.
    5. ВПТ суттєво не змінюється.

10. У людини вимірюють внутрішньоплевральний тиск. В якій фазі людина затримала дихання, якщо величина тиску дорівнює +3 см вод. ст.?
  1. Спокійний вдих.
  2. Форсований вдих.
  3. Спокійний видих.
  4. *Форсований видих.
  5. Пауза між вдихом та видихом


5. Література:
  • Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 388 – 392.
  • Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. – Львів: БаК, 2002. – С. 593 – 596, 599 – 602, 609 – 610, 632.
  • Учебные задания по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи) “Система крови, кровообращение, пищеварение, обмен веществ и энергии, теплообмен, выделение, железы внутренней секреции”, под ред.Н.В.Братусь.–Винница, 1984.-С.10, 13.
  • Коробков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии /под ред. Н.А. Агаджаняна. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 82.



Тема 19. Статичні та динамічні показники легеневої вентиляції.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Статичні показники легеневої вентиляції:

1.1.1. Об’єми легеневого повітря, що входять до складу життєвої ємкості легень (ЖЄЛ): дихальний об’єм, резервні об’єми вдиху та видиху.

1.1.2. Об’єм залишкового повітря та принцип його визначення.

1.1.3. Об’єм мертвого (“шкідливого”) простору та принцип його визначення.

1.1.4. Функціональна залишкова ємкість.

1.1.5. Загальна ємкість легень.

1.1.6. Коефіцієнт легеневої вентиляції.

1.2. Динамічні показники легеневої вентиляції:

1.2.1. Частота дихальних рухів.

1.2.2. Хвилинний об’єм дихання та фактори, що на нього впливають. Принцип визначення.

1.2.3. Альвеолярна вентиляція, величина, принцип визначення.

1.2.4. Максимальна легенева вентиляція, величина, принцип визначення.

1.2.5. Резерв дихання.

1.3. Вікові особливості легеневої вентиляції.

1.4. Склад атмосферного, альвеолярного повітря та повітря, яке видихається. Відносна постійність складу альвеолярного повітря.

1.5. Об’єми використаного кисню та виділеного вуглекислого газу.

1.6. Тестові питання.

1.7. Тестування за системою „КРОК-1”.

1.8. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.