Geum.ru

М.І. Пирогова В. М. Мороз, Н. В. Братусь, М. В. Йолтухівський, Л. Ю. Бурєннікова, О. В. Власенко, Г. М. Смолякова, О. Д. Омельченко, І. В. Гусакова, І. Л. Рокунець, Л. П. Дем’яненко фізіологія навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль
Види контролю
Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять
Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2
Поточна навчальна діяльність
Розподіл балів, що присвоюються студентам
Кількість балів
Змістові модулі
РАЗОМ сума балів
Змістовий модуль 6. СИСТЕМА КРОВІ
2. Практична робота
3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.
2. Проводять лабораторне дослідження крові здорової жінки 32 років. Яким у неї повинна бути величина гематокритного показника?
3. Під час експеременту у тварини пережали ниркову артерію. Через деякий час у крові тварини спостерігався еритроцитоз. Чим обум
B. Виходом крові з депо С.
4. При обстеженні студента масою 70 кг було встановлено, що кількість циркулюючої крові у нього складає 4,9 л, гематокрит 50%, к
А. Показники не зміняться B.
5. Новонароджена дитина має наступний склад крові: кількість еритроцитів 6 х 10
6. При дослідженні у пацієнта було встановлено, що кількість гемоглобіну складає 90 г/л, кількість еритроцитів 2,8 х 10
B. Низька активність еритропоетинів С.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8



Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ з.п.
ТЕМА
Кількість годин

Види контролю

1.
Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок
16
Поточний контроль на практичних заняттях

2
Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:






2.1
Депо крові.
1
Поточний контроль

2.2.
Кровообіг при фізичному навантаженні.
1
Поточний контроль

2.3.
Функціональні дихальні проби.
1



2.4.
Дихання у змінених умовах. Дихання при фізичному навантаженні.
1



3

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2
4
Підсумковий модульний контроль




РАЗОМ
24




Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Застосовуватимуться наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: письмові та комп’ютерні тести, питання, що вимагають письмової та графічної відповіді, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень з наступним трактуванням результатів та їх оцінкою, аналіз результатів інструментальних досліджень та параметрів, які характеризують функції організму людини, роботу його органів та систем, контроль практичних навичок та ін.

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення модуля.


РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№ за порядком
Модуль 2

(поточна навчальна діяльність)
Кількість балів




Змістовий модуль 6
40

1
Тема 1
5

2
Тема 2
5

3
Тема 3
5

4
Тема 4
5

5
Тема 5
5

6
Тема 6
5

7
Тема 7
5

8
Тема 8
5




Змістовий модуль 7
45

9
Тема 9
5

10
Тема 10
5

11
Тема 11
5

12
Тема 12
5

13
Тема 13
5

14
Тема 14
5

15
Тема 15
5

16
Тема 16
5

17
Тема 17
5




Змістовий модуль 8
25

18
Тема 18
5

19
Тема 19
5

20
Тема 20
5

21
Тема 21
5

22
Тема 22
5

Індивідуальна СРС

10

Змістові модулі
120

Підсумковий модульний контроль, у тому числі:
80

контроль практичної підготовки



контроль теоретичної підготовки



РАЗОМ сума балів
200


Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 5 балів, “4” – 4 бали, “3” – 3 бали, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконання умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 76 балів (22х3 + 10)

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

Змістовий модуль 6. СИСТЕМА КРОВІ


Конкретні цілі:
  • Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму крові, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску, кількісного та якісного складу плазми та формених елементів крові.
  • Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.
  • Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу при пошкодженні кровоносних судин.
  • Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, колірного показника, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу зсідання крові, тривалості кровотечі.
  • Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій та механізмів регуляції.
  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості формених елементів крові, гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної стійкості еритроцитів, тривалості кровотечі, часу зсідання крові, визначення групи крові у системі АВО та СDE.



Тема 1. Система крові. Функції крові. Фізіологія еритроцитів.


1. Теоретичні питання до заняття.
    1. Поняття про систему крові.
    2. Основні функції крові й лімфи.
    3. Склад та об'єм крові в людини.
    4. Кількість крові та методи її визначення.
    5. Гематокритний показник.
    6. Основні фізіологічні константи крові, механізми їх підтримання. Функціональна система, що забезпечує постійність кількості форменних елементів крові.
    7. Еритроцити, будова, кількість, властивості та функції.
    8. Методика визначення кількості еритроцитів.
    9. Гемоліз, його види.
    10. Поняття про «еритрон», як фізіологічну систему; регуляція кількості еритроцитів у крові.
    11. Функціональна система, яка підтримує постійність кількості формених елементів крові.
    12. Тестові завдання.
    13. Тестування за системою „Крок - 1”.
    14. Ситуаційні задачі


2. Практична робота

Тема 1. Техніка забору крові.


Тема 2. Визначення кількості еритроцитів у крові людини.

Тема 3. Визначення гематокритного показника.


3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.


3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:


1. У спортсмена 30 років з масою 80 кг після тривалого фізичного навантаження об'єм циркулюючої крові змінився з 5,6 л до 5,4 л, гематокрит склав 50%, загальний білок - 80 г/л. Такі показники крові стали наслідком, перш за все:
  1. Збільшення кількості еритроцитів
  2. Збільшення вмісту білків в плазмі
  3. *Втрати води з потом
  4. Збільшення об'єму циркулюючої крові
  5. Збільшення діурезу.

2. Проводять лабораторне дослідження крові здорової жінки 32 років. Яким у неї повинна бути величина гематокритного показника?
  1. 30-36%
  2. 36-38%
  3. 28-35%
  4. *40-45%
  5. 48-50%

3. Під час експеременту у тварини пережали ниркову артерію. Через деякий час у крові тварини спостерігався еритроцитоз. Чим обумовлена зміна кількості еритроцитів?

А. Перерозподілом крові

B. Виходом крові з депо

С. *Збільшенням вироблення еритропоетинів у нирках

D. Ішемією нирки

E. Централізацією кровообігу

4. При обстеженні студента масою 70 кг було встановлено, що кількість циркулюючої крові у нього складає 4,9 л, гематокрит 50%, кількість еритроцитів 3,9 х 1012/л, кількість гемоглобіну 130 г/л, колірний показник 1,0. Як зміняться показники крові у студента після 15 хвилин бігу у середньому темпі?

А. Показники не зміняться

B. *Кількість еритроцитів, гемоглобіну і циркулюючої крові збільшаться, а гематокрит і колірний показник не зміняться

С. Зменшиться кількість еритроцитів

D. Зменшиться кількість гемоглобіну

E. Збільшиться колірний показник

5. Новонароджена дитина має наступний склад крові: кількість еритроцитів 6 х 1012/л, кількість гемоглобіну 135 г/л, гематокрит 55%. Розрахуйте колірний показник крові та оцініть стан крові новонародженого?

А. *0,66 висока напруга регулюючих механізмів гемопоезу

B. 0,33 норма

С. 0,55 еритроцитоз

D. 0,1 анемія

E. 0,85 норма

6. При дослідженні у пацієнта було встановлено, що кількість гемоглобіну складає 90 г/л, кількість еритроцитів 2,8 х 1012/л, кількість еритропоетинів у крові на 30% вищі норми. Що є причиною подібного явища?

А. *Дефіцит кисню для адекватного синтезу еритроцитів

B. Низька активність еритропоетинів

С. Висока активність еритропоетинів

D. Низька кількість гемоглобіну

E. Тривале перебування у гірській місцевості

7. Кількість еритроцитів у чоловіка впродовж декількох років була близько 4,8 х 1012/л. Після переселення з членами своєї сім'ї в іншу місцевість кількість еритроцитів у його крові збільшилась до 7 х 1012/л. У яку місцевість переїхав цей чоловік?

А. У лісисту місцевість.

В. Біля моря.

С. У долину.

D. У село.

Е. *У гірську місцевість.


4. Література.
  • Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 244-245, 253-258.
  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.489-493.
  • Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 211-212, 215, 229-230.
  • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 110-112, 109-110.
  • Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):
  • Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 10-13, 23, 30, 38-40, 3-9, 24.
  • Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.
  • Конспект лекцій.
  • Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с.277-280.
  • Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.414-422, 616-624.


Позасудинні рідини організму, їх роль у забезпеченні життєдіяльності клітин. Фізіологічні основи сучасної гемотрансфузіології.

(самостійна позааудиторна робота студентів)


1. Історія відкриття лімфатичних суди та лімфатичних капілярів.

2. Механізм утворення лімфи:

- фільтраційна теорія

- секреційна теорія

- капілярна фільтрація та резорбція

- дія зміни проникливості кровоносних капілярів на лімфотік

3. Роль сполучної тканини в утворенні лімфми.

4. Фільтрація та резорбція лімфи через серозні оболоки.

5. Особливості складу лімфи в залежності від яких органів вона відтікає.

6. Значення лімфотоку для фунціонування окремих органів та систем.

7. Роль лімфатичної системи в процесах мікроциркуляції в тканинах.

8. Сучасна концепція переливання крові. Препарати крові. Основні способи переливання крові та її препаратів. Поняття про вакуумне переливання крові та її препаратів.

- Пряме переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Обмінне переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Аутогемотрансфузія, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньовенне переливання крові, фізіологічні аспекти, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньоартеріальне переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньоаортальне переливання крові, фізіологічні аспекти;

- Внутрішньокисткове введення трансфузійних середовищ, фізіологічні аспекти.

9. Нейрогуморальні фактори регуляції в механізмі дії перелитої крові:

- Механізм дії перелитої крові;

- Вплив переливання крові на органо-тканинний метаболізм;

10. Система АВО, її імунологічні фактори та їх значення в практиці переливання крові.

- Правила встановлення групи крові;

- Помилки при визначенні групової належності крові, та шляхи їх попередження;

- Індивідуальна серологічна проба - фізіологічні основи, значення;

- Індивідуальна біологічна проба - фізіологічні основи, значення;

- Поняття „Універсальний” донор та „Універсальний” реципієнт.

11. Система резус, її імунологічні фактори та їх значення в практиці переливання крові.

- Основні антигени системи резус;

- Механізми резус-імунізації та резус-сенсибілізації, шляхи попередження;

- Правила резус-сумісності при переливанні крові;

- Індивідуальна проба на резус-сумісність;

- Необгрунтоване використання резус-негативної крові та можливі наслідки;

- Ювенільна резус-імунізація та резус-сенсибілізація.

12. Антигенні системи крові відмінні від систем АВО та резус, їх значення.

- Визначення антигена К (K1) системи антигенів эритроцитів Kell, фізіологічне обгрунтування:

- Додаткові антигени системи Rh-Hr: c(hr'), e(hr"), CW та інших антигенних систем: Lea, Fya, Jka, S;

- Визначення нерегулярних антиеритроцитарних антитіл.

13. Нейрогуморальні фактори регуляції в патогенезі гемотрансфузійних реакцій та ускладнень:

- Фізіологічні механізми гемотрансфузійних реакцій та ускладнень;

- Фізіологічні принципи профілактики та лікування гемотрансфузійних ускладнень.

14. Поняття про аутотрансфузію крові, застосування в медицині:

- Аутогемотрансфузії в медичній практиці.

- Вплив аутогемотрансфузії на перебіг фізіологічних процесів в організмі та функціонування життєвоважливих органів, зокрема в післяопераційному періоді.

15. Поняття про аутоплазмотрансфузію, фізіологічні аспекти застосування в медицині.

16. Реінфузії крові, фізіологічні аспекти застосування в медицині.

- Фізіологічні аспекти впливу крові при реінфузії.

17. Аутотрансфузії модифікованої крові та плазми, фізіологічні аспекти застосування в лікувальній практиці:

- Фізіологічні аспекти застосування крові та її компонентів після ультрафіолетового опромінення;

- Вплив очистки крові через сорбенти на її морфо-функціональні характеристики;

- Електрохімічне окислення аутокрові;

18. Кровозамінники. Визначення, класифікація, застосування.

- Гемодинамічні кровозамінники;

- Дезінтоксикаційні кровозамінники;

- Регулятори водно-сольового та кислотно-лужного стану;

- Препарати для парентерального харчування;

- Кровозаміннки з функцією перенесення кисню;

- Інфузійні антигіпоксанти.

19. Гравітаційна хірургія крові, загальні поняття, фізіологічні аспекти:

- Визначення, фізичні аспекти застосування гравітації;

- Корекція складу крові хворих (гематологічна інженерія);

- Апаратура та методи гравітаційної хірургії крові.

20. Історія вивчення ліквору та лікворообігу.

21. Фізіологічні механізми лікворообігу в ЦНС.

22. Механізм утворення ліквору:

- Шляхом активної секреції залозистими клетками;

- Шляхом діалізу крові через стенки кровоносних судин.

23. Швидкість утворення ліквору та фактори які на нього впливають.

24. Вікові зміни складу ліквору.

25. Склад та фізіологічні властивості ліквору.

26. Основні біохімічні показники ліквору в нормі.

27. Поняття про хімічну асиметрію мозку.


2. Завдання для самостійної роботи й самоконтролю.

Написати реферат за запропонованою викладачем темою.


3. Перелік рекомендованої літератури:
  • Барышев Б.А. Кровезаменители. Справочник для врачей.–СПб.: Изд-во„Человек”,2001.–С. 95.
  • Беленький Д.Н. Ошибки и опасности в практике переливания крови.–М.: „Медицина”,1969.- С.266.
  • Диденко Н.К., Стариков А.В., Горбин В.Ф. Аутотрансфузии крови и её компонентов.- Киев, 1997.- С. 335.
  • Гланц Р.М. Нейрогуморальное направление в трансфузиологии.-Л.: Изд-во, „Наука”, 1983. – С. 237.
  • . Гостищев В.К. Общая хирургия.-М.: „Медицина”, 1997. – 155-202 с.
  • Гаврилов О.К. Гравитационная хирургия крови.- М.: „Медицина”, 1984. – С. 303.
  • Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини.- Львів: Видавництво „БАК”, 2002. - 493 с.
  • Ноздрачев А.Д., Баженов Ю.И., Баранникова И.А., Батуев А.С. Начала физиологии.- СПб.: Изд-во „Лань”, 2001.- 618 с.
  • Русньяк И., Фельди М. , Сабо Д. Физиология и патологи лимфообращения.-Изд-во акад. наук Венгрии, 1957. – С.856
  • Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1939 г. Том 20. Выпуск второй. Серия А. Анатомия. Книга вторая. Гос. изд-во мед. литература Ленинградское отделение. Стр. 202 - 218.
  • Развитие невральных влагалищ и внутриствольных сосудов плечевого сплетения человека. Ю. П. Судаков автореферат. СГМИ. 1968 г. Смоленск.
  • Химическая асимметрия мозга. 1987 г. Наука в СССР. №1 Стр. 21 - 30. Е. И. Чазов. Н. П. Бехтерева. Г. Я. Бакалкин. Г. А. Вартанян.
  • Основы ликворологии. 1971 г. А. П. Фридман. Ленинград. "Медицина".