Geum.ru

М.І. Пирогова В. М. Мороз, Н. В. Братусь, М. В. Йолтухівський, Л. Ю. Бурєннікова, О. В. Власенко, Г. М. Смолякова, О. Д. Омельченко, І. В. Гусакова, І. Л. Рокунець, Л. П. Дем’яненко фізіологія навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


2. Практична робота
3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.
1. Під час обстеження у пацієнта було встановлено що кількість гемоглобіну складає 160 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 10
А. *Еритропенія, гіпергемоглобінемія, гіперхромія. Це вказує на підвищений вміст гемоглобіну в еритроцитах. B.
D. Зменшення кількості гемоглобіну E.
А. *Карбоксигемоглобін B.
А. *Карбоксигемоглобіну B.
6. Людина постійно живе високо в горах. Які зміни у показниках крові можливо знайти у цієї людини?
7. Під час обстеження у пацієнта було встановлено що кількість гемоглобіну складає 95 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 10
8. У студента масою 70 кг кількість циркулюючої крові становить 4,9 л, гематокрит 50%, кількість еритроцитів 3,9 х 10
B. *Кількість еритроцитів, гемоглобіну та циркулюючої крові збільшаться, а гематокрит та колірний показник не зміняться С.
1. Теоретичні питання до заняття.
2. Практична робота.
3.2. Тестування за системою „Крок-1”
А. Лейкоцитоз, тромбоцитоз, лімфопенію В.
3. Які клітини крові є носіями імунологічної пам'яті?
4. Коли спостерігається фізіологічний лейкоцитоз?
5. Вкажіть нормальну кількість лімфоцитів у периферійній крові дорослої людини
А. Зменшилась кількість нейтрофілів. В.
10. Паразитарна інфекція звичайно супроводжується …
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 2: Гемоглобін, його функції.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Гемоглобін, його будова та властивості.

1.2. Форми гемоглобіну в онтогенезі.

1.3. Сполуки гемоглобіну, їх спектр.

1.4. Чинники, що впливають на синтез та розпад оксигемоглобіну в людини.

1.5. Кількість гемоглобіну, вікові особливості.

1.6. Критерії насичення еритроцитів гемоглобіном: середня концентрація, колірний показник.

1.7. Тестові завдання.

1.8. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.9. Ситуаційні задачі.


2. Практична робота

Тема 1. Визначення кількості гемоглобіну колориметричним методом (за Салі).

Тема 2: Визначення колірного показника і середнього вмісту гемоглобіну у одному еритроциті.


3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.


3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:


1. Під час обстеження у пацієнта було встановлено що кількість гемоглобіну складає 160 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 1012/л, колірний показник складає 1,3. Оцініть показники цього пацієнта, про що це може свідчити?

А. *Еритропенія, гіпергемоглобінемія, гіперхромія. Це вказує на підвищений вміст гемоглобіну в еритроцитах.

B. Гіпогемоглобінемія – мало еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Зменшення кількості гемоглобіну

E. Зрушення лейкоцитарної формули вліво

2. У крові пацієнта вміст гемоглобіну складає 120 г/л. Після потрапляння у середовище, яке містить чадний газ було встановлено, що киснева ємкість крові пацієнта зменшилась на 30%. Чому рівна киснева ємкість крові у пацієнта?

А. 1,34

B.*11,2

С. 2,2

D. 1,9

E. 22,4

3. Лікар швидкої допомоги констатував у потерпілого жителя села втрату свідомості, порушення дихання та інші прояви отруєння чадним газом. Яка сполука стала причиною порушення дихання?

А. *Карбоксигемоглобін

B. Карбгемоглобін.

С. Метгемоглобін.

D. Дезоксигемоглобін.

E. Оксигемоглобін.

4. Під час розтину трупа молодої людини, знайденої в автомобілі, що знаходився у гаражі з увімкненим двигуном, кров має яскраво-червоний колір. При спектральному аналізі встановлені 2 смуги затемнення в жовто – зеленій частині спектру. Утворення якої сполуки гемоглобіну викликало це явище?

А. *Карбоксигемоглобіну

B. Оксигемоглобіну

С. Фетального гемоглобіну

D. Метгемоглобіну

E. Карбгемоглобіна

5. Лікар швидкої допомоги констатував у військовослужбовця після бойових навчань втрату свідомості, порушення дихання та інші прояви отруєння пороховими газами. Яке з'єднання стало причиною порушення дихання?

А. Карбоксигемоглобін

B. Карбгемоглобін.

С. *Метгемоглобін.

D. Дезоксигемоглобін.

E. Оксигемоглобін.

6. Людина постійно живе високо в горах. Які зміни у показниках крові можливо знайти у цієї людини?

А. Змін у крові не буде.

В. Зниження показників вмісту гемоглобіну.

С. Поява у крові еритробластів.

D. Зниження кількості ретикулоцитів.

E. *Збільшення кількості гемоглобіну.

7. Під час обстеження у пацієнта було встановлено що кількість гемоглобіну складає 95 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 1012/л, колірний показник 1.0. Оцініть ці результати обстеження, про що це може свідчити?

А. *Нормохромна анемія.

B. Гіпогемоглобінемія – мало еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Зменшення кількості гемоглобіну

E. Зрушення лейкоцитарної формули вліво

8. У студента масою 70 кг кількість циркулюючої крові становить 4,9 л, гематокрит 50%, кількість еритроцитів 3,9 х 1012/л, кількість гемоглобіну 130 г/л, колірний показник 1,0. Як зміняться показники крові студента після 30 присідань?

А. Показники не зміняться

B. *Кількість еритроцитів, гемоглобіну та циркулюючої крові збільшаться, а гематокрит та колірний показник не зміняться

С. Зменшиться кількість еритроцитів

D. Зменшиться кількість гемоглобіну

E. Зменшиться об'єм крові


4. Література.
    • Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 253-258.
    • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.489-493.
    • Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 231.
    • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 119-122, 125-126, 108, 113-119.
    • Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):
    • Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 6-8, 16, 25, 42, 1, 41.
    • Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.
    • Конспект лекцій.
    • Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с. 277-280.
    • Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.616-624.



Тема 3. Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів.


1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Лейкоцити, їх кількість, види та властивості (І.І. Мечніков).

1.2. Поняття про лейкоцитоз і лейкопенію.

1.3. Лейкоцитарна формула.

1.4. Функції різних видів лейкоцитів, зокрема Т і В - лімфоцитів.

1.5. Поняття про імунітет, його види.

1.6. Регуляція кількості лейкоцитів.

1.7. Принцип підрахунку лейкоцитів.

1.8. Тестові завдання.

1.9. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.10. Ситуаційні задачі.


2. Практична робота.

Тема 1. Підрахунок кількості лейкоцитів у крові людини.

Тема 2. Визначення лейкоцитарної формули

  1. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

3.2. Тестування за системою „Крок-1”:


1. При аналізі крові у дівчини 18 років виявлено: лейкоцитів – 6 х 109/л, нейтрофілів сегментоядерних – 65%, палочкоядерних – 0%, базофілів – 1%, еозинофілів – 15%, моноцитів – 8%, лімфоцитів – 11%. Такі показники свідчать, перш за все, про:

А. Моноцитоз

В. Нейтрофілію

С. Базофілію

D. *Еозінофілію

Е. Лімфопенію

2. У молодої жінки гостре захворювання верхніх дихальних шляхів зі скаргами на слабкість, підвищення температури тіла. Аналіз крові: гемоглобін - 52 г/л, гематокрит - 24%, тромбоцити - 100 х 109/л, лейкоцити - 14 х 109/л, сегментоядерних нейтрофілів – 82%, палочкоядерних – 3%, лімфоцитів – 15%. Такий аналіз крові свідчить про:

А. Лейкоцитоз, тромбоцитоз, лімфопенію

В. Нейтропенію, ерітропенію, лімфопенію

С. *Еритропенію, тромбоцитопенію, лейкоцитоз

D. Гіперволюмію, тромбоцитопенію, лейкоцитоз

Е. Тромбоцитопенію, гранулоцитопенію, лімфопенію

3. Які клітини крові є носіями імунологічної пам'яті?

А. Моноцити.

В. В-лімфоцити.

С. *Т-лімфоцити.

D. Тромбоцити.

Е. Еритроцити.

4. Коли спостерігається фізіологічний лейкоцитоз?

А. При інфекційних хворобах.

В. *У новонароджених.

С. При запаленні.

D. Під час сну.

Е. Всі відповіді вірні.

5. Вкажіть нормальну кількість лімфоцитів у периферійній крові дорослої людини:

А. *25 – 30%.

В. 0 – 1%.

С. 1 – 5%.

D. 5 – 10%.

Е. 45 – 70%.

6. У хворого на бронхіальну астму при вивченні лейкоцитарної формули крові були помічені зміни в її складі, що дало можливість запідозрити алергічний характер даного стану. Які зміни у складі крові дозволили зробити такий висновок?

А. Зменшилась кількість нейтрофілів.

В. *Збільшилась кількість еозинофілів.

С. Збільшилась кількість моноцитів.

D. Зменшилась кількість еозинофілів.

Е. Збільшилась кількість лімфоцитів.


7. Лабораторне обстеження крові рекомендується проводити натще рано вранці. Зміну кількості яких форменних елементів крові можна визначити, якщо провести забір крові після вживання

їжі?

А. Збільшення кількості білків плазми.

В. Збільшення кількості еритроцитів.

С. *Збільшення кількості лімфоцитів.

D. Зменшення кількості тромбоцитів.

Е. Збільшення кількості еритроцитів.

9. У лікарню привезли хворого з діагнозом “гострий живіт”. Лікар запідозрив гострий апендицит і для перевірки своєї версії призначив негайний аналіз крові. Які зміни в аналізі крові можуть підтвердити наявність гострого запалення?

А. Еозинофілія.

В. Еритроцитоз.

С. Лейкопенія.

D. Еритропенія.

Е. * Лейкоцитоз.

10. Паразитарна інфекція звичайно супроводжується …

А. Базофілією

B. *Еозинофілією

С. Моноцитозом

D. Тромбоцитозом

E. Нейтрофілією


5. Література.
  • Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 258-267.
  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.478-487.
  • Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 232-237.
  • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 131-137.
  • Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 14, 26-29, 31, 32, 35-37.
  • Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.
  • Конспект лекцій.
  • Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с. 277-280.
  • Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.616-624.
  • Dorling Kindesley Навчальний посібник з анатомії та фізіології 2-ге оновлене видання Львів БАК – 2002 С. 122-132.



Тема 4: Фізико-хімічні властивості плазми крові.


1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Плазма, її склад.

1.2. Осмотичний тиск плазми крові, його роль.

1.3. Розчини ізо-, гіпо-, гіпертонічні.

1.4. Поняття про мінімальну та максимальну осмотичну резистентність еритроцитів.

1.5. Регуляція постійності осмотичного тиску.

1.6. Кровозамінні розчини.

1.7. Функціональна система, що забезпечує постійність осмотичного тиску.

1.8. Значення осмотичного тиску для процесів мікроциркуляції.

1.9. Тестові завдання.

1.10. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.11. Ситуаційні задачі.


2. Практична работа

Тема 1. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів крові людини.


3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:


1. У жінки 40 років при аналізі крові виявлено: натрій - 115 ммоль/л, хлориди - 85 ммоль/л, калій - 4 ммоль/л, бікарбонати - 22 ммоль/л, глюкоза - 6 ммоль/л, загальний білок 65 г/л. Наслідком відмічених змін складу крові, перш за все, стане зменшення:
  1. *Осмотичного тиску
  2. Онкотичного тиску
  3. Кислотно-лужної рівноваги
  4. Об'єму циркулюючої крові
  5. Швидкості осідання еритроцитів

2. У зв'язку з крововтратою пацієнту введено 1 л розчину NaCl з концентрацією 150 ммоль/л. Внаслідок цього, швидше за все, зменшиться:
  1. *Осмотичний тиск плазми крові
  2. Онкотичний тиск плазми крові
  3. Концентрація іонів водню
  4. Концентрація електролітів
  5. Напруга вуглекислого газу крові

3. Людині внутрішньовенно ввели гіпертонічний розчин глюкози. Це спричинить посилений рух води у такому напрямку:
  1. Змін руху води не буде
  2. З міжклітинної рідини до капілярів
  3. *З міжклітинної рідини до клітин
  4. З капілярів до міжклітинної рідини
  5. З клітин до міжклітинної рідини

4. За обідом людина з'їла солоного оселедця і картоплю з солоним огірком. Через деякий час у неї виникло відчуття спраги. Збудження яких рецепторів перш за все викликало у нього це відчуття?
  1. *Волюморецепторів гіпоталамусу.
  2. Волюморецепторів порожнистих вен та передсердя.
  3. Осморецепторів печінки.
  4. Осморецепторів гіпоталамуса.
  5. Барорецепторів дуги аорти.

5. Максимальна концентрація NaCl у розчині, при якій відбувається повний гемоліз еритроцитів (утворюється лакова кров), називається:
  1. *Мін. резистентністю (0,32 – 0,34%).
  2. Мін. резистентністю (0,44 – 0,48%).
  3. Макс. резистентністю (0,32 – 0,34%).
  4. Макс. резистентністю (0,44 – 0,48%).
  5. Мін. резистентністю (0,8 – 0,9%).

6. Найбільші відмінності між плазмою крові та інтерстиційною рідиною полягають у …
  1. Вмісті Na+
  2. Вмісті К+
  3. *Вмісті білків
  4. Вмісті амінокислот
  5. Вмісті жирів

7. Введення якого розчину у судинне русло не змінить осмотичного тиску плазми крові?
  1. Глюкози (0,9%)
  2. *NaCl (0.9%)
  3. NaCl (0.2%)
  4. CaCl2  (20%)
  5. Сорбітолу 1%

8. Скільки складає величина осмотичного тиску плазми крові?
  1. 4.7 атм
  2. 8.5 атм
  3. 2.7 атм
  4. 7.0 атм
  5. *7.6 атм

9. Чим відрізняється лімфа за складом від плазми?
  1. Більшою концентрацією білків
  2. Концентрацією фосфоліпідів
  3. *Меншою концентрацією білків
  4. Великою кількістю формених елементів
  5. Вмістом амінокислот





5. Література.
  • Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 245-253.
  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.495-496, 500, 669-679.
  • Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 212-215.
  • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 110-112, 109-110.
  • Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):
  • Физиология системы крови /Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 10-13, 23, 30, 38-40, 3-9, 24.
  • Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.
  • Конспект лекцій.
  • Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с.277-280.
  • Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.414-422, 616-624.



Тема 5: Білки плазми крові. Активна реакція крові.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.2. Білки плазми крові, їх характеристика та функціональне призначення.

1.3. Онкотичний тиск плазми крові, його роль.

1.4. Кислотно-лужний стан крові, роль буферних систем у регуляції його постійності.

1.5. Функціональна система, яка підтримує постійність кислотно-лужної рівноваги (pH).

1.6. Буферні основи. Стандартний та актуальний бікарбонат. Ацидоз. Алкалоз.

1.7. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), фактори, котрі впливають на неї.

1.8. Тестові завдання.

1.9. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.10. Ситуаційні завдання.


2. Практична работа


Тема 2. Визначення швидкості осідання еритроцитів за методом Т.П. Панченкова.

3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.


3.2. Тестування за системою „Крок-1”:

1. Який механізм прискорення ШОЕ у вагітних жінок?
  1. *Збільшення концентрації фібріногену.
  2. Збільшення кількості еритроцитів.
  3. Збільшення об'єму крові.
  4. Збільшення концентрації альбумінів.
  5. Посилення функції кісткового мозку.

2. Як зміниться онкотичний тиск, якщо загальний вміст білків у крові залишається незмінним, а кількість альбумінів зменшується?
  1. Підвищується
  2. Не змінюється
  3. *Знижується
  4. Може як знижуватись, так і підвищуватись
  5. Знижується незначно

3. Онкотичний тиск забезпечується присутністю у крові різних білкових фракцій, переважно
  1. α –глобулінами
  2. *Альбумінами
  3. Фібріногеном
  4. -глобулином
  5. Протромбіном

4. При дослідженні білків плазми крові у жінки 25 років встановлено, що загальний білок складає 75 г/л, альбуміно-глобуліновий коефіцієнт - 0,9. Це всього вірогідніше приведе до збільшення:
  1. *Онкотичного тиску
  2. Осмотичного тиску
  3. Концентрації іонів водню
  4. Швидкості осідання еритроцитів
  5. Об'ему циркулюючої крові

5. На останньому місяці вагітності вміст фібріногену у плазмі крові у 2 рази вищий за норму. Яку величину ШОЕ слід при цьому очікувати?
  1. 3-12 мм/годину
  2. 0-5 мм/годину
  3. 10-15 мм/годину
  4. 5-10 мм/годину
  5. *40-50 мм/годину

6. У людини в результаті хронічного захворювання печінки істотно порушена її білковосинтезуюча функція. До зменшення якого параметру гомеостазу це призведе?

А. Щільності крові

В. Осмотичного тиску

С. *Онкотичного тиску плазми

D. Рівня глюкози

Е. Гематокритного показника

7. За рахунок буферних властивостей білків забезпечується
  1. Підтримання осмотичного тиску
  2. Зниження концентрації іонів водню у крові
  3. Обмін речовин у крові
  4. *Підтримання постійності концентрації іонів водню у крові
  5. Підтримання об'єму циркулюючої крові

8. Під час лабораторного дослідження крові пацієнта 44 років знайдено, що вміст білків у плазмі крові становить 40 г/л. Як це впливає на транскапілярний обмін води?
  1. Обмін води не зміниться
  2. Збільшиться фільтрація та резорбція
  3. Зменшиться фільтрація та резорбція
  4. *Збільшується фільтрація, зменшиться резорбція
  5. Зменшується фільтрація, збільшується резорбція

9. В якому діапазоні коливається активна реакція крові (рН) у нормі?
  1. 7,0 - 7,5
  2. *7,35 - 7,45
  3. 7,25 - 7,85
  4. 7,9 - 8,0
  5. 8,1 - 8,4


10. Проводять лабораторне дослідження крові здорового чоловіка 40 років. Яким повинен бути у нормі вміст білків у плазмі крові?
  1. 56 - 66 г/л
  2. 60 - 80 г/л
  3. 55 - 85 г/л
  4. *65 - 85 г/л
  5. 65-95 г/л


4. Література.
  • Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 245-247, 249-253, 235-238, 245, 247-248.
  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.496.
  • Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 213-215.
  • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 110-112, 109-110.
  • Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):
  • Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 10-13, 23, 30, 38-40, 3-9, 24.
  • Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.
  • Конспект лекцій.
  • Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с.277-280.
  • Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.414-422, 616-624.



Тема 6. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судин. Фізіологія тромбоцитів.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Система, яка регулює агрегатний стан крові (РАСК). Фактори, що запобігають згортанню крові.

1.2. Механізми підтримання рідкого стану крові.

1.3. Гемостаз, його види.

1.4. Тромбоцити, їх роль в організмі.

1.5. Сосудинно-тромбоцитарний гемостаз, його роль.

1.6. Сучасні уявлення про основні фактори, які беруть участь у коагуляційному гемостазі – (коагуляції).

1.7. Коагуляційний гемостаз, його фази, механізми, значення.

1.8. Антикоагулянти, їх види, механізми дії, значення.

1.9. Поняття про первинні та вторинні антикоагулянти, засоби, які запобігають згортанню крові.

1.10. Плазміни та фібриноліз, його механізми, значення.

1.11. Роль судинної стінки у регуляції гемостазу та фібрінолізу.

1.12. Регуляція згортання крові.

1.13. Фізіологічні основи методів дослідження стану гемостазу.

1.14. Вікові зміни системи гемостазу

1.15. Кровотворення та його регуляція.

1.16. Тестові завдання.

1.17. Тестування за системою „Крок - 1”.


2. Практична робота

Тема 1. Визначення часу згортання крові.

Тема 2. Визначення часу кровотечі за Дуке

Тема 3. Визначення кількості тромбоцитів у крові людини за методом Джавадяна.


3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

3.2. Тестування за системою „Крок-1”:


1. У хворого з порушенням всмоктування жирів у кишківнику збільшений час згортання крові. Коагулограма показала зниження рівня протромбіну (з 0,15 г/л до 0,05 г/л), що бере участь у другій фазі згортання крові – утворення тромбіну. Це стало наслідком:
  1. Зниження концентрації Са++
  2. Недостатності вітаміну В12
  3. Недостатності вітаміну С
  4. *Недостатності вітаміну К
  5. Зниження кількості глобулінів крові

2. Після накладення джгута у досліджуваного виявили точкові крововиливи в шкірі. З порушенням функції яких клітин крові це зв'язано?
  1. *Тромбоцитів
  2. Еозинофілів
  3. Моноцитів
  4. Лімфоцитів
  5. Нейтрофілів

3. У людини необхідно оцінити швидкість розвитку коагуляційного гемостазу. Який з наведених показників доцільно визначити для цього?
  1. Кількість еритроцитів у крові
  2. Час кровотечі
  3. *Загальний час згортання крові
  4. Вміст плазмінов у крові
  5. Кількість тромбоцитів у крові

4. При аналізі крові чоловіка 35 років знайшли: еритроцитів – 3,7 х 1012 /л, гемоглобіну 130 г/л, тромбоцитів – 190 х 109/л, загальний час згортання крові – 8 хвилин, час кровотечі за Дуке – 7 хвилин. Такі результати свідчать, перш за все, про зменшення швидкості
  1. Судинно-тромбоцитарного гемостазу
  2. *Коагуляційного гемостазу
  3. Утворення прокоагулянтів
  4. Утворення тромбіну
  5. Утворення плазмінів

5. Коагулянтні та антикоагулянтні механізми регулюються нервовою системою. Як відреагує процес гемокоагуляції на підвищення тонусу симпатичної нервової системи?
  1. Гемокоагуляція не зміниться
  2. Гемокоагуляція сповільниться
  3. *Гемокоагуляція посилиться
  4. Активується антикоагулянтна система
  5. Пригнічується фібринолітична система

6. При захворюваннях печінки, що супроводжуються недостатнім надходженням жовчі у кишківник, спостерігається підвищення кровоточивості. Як пояснити це явище?
  1. Дефіцитом заліза
  2. *Авітамінозом К
  3. Тромбоцитопенією
  4. Гемолізом еритроцитів
  5. Авітамінозом С

7. Недостатня кількість яких формених елементів крові, призведе до порушень у адекватній зупинці капілярної кровотечі
  1. Еритроцитів
  2. Лейкоцитів
  3. *Тромбоцитів
  4. Агранулоцитів
  5. Нейтрофілів

8. Який з чинників у організмі людини забезпечує діяльність системи РАСК, зокрема бере участь у реканалізації тромбованих судин?
  1. Антитромбін III
  2. *Урокіназа
  3. Цитрат натрію
  4. Вікасол
  5. Гірудин

9. Яким засобом можливо запобігти зсіданню крові?
    1. Додати розчину NaСl
    2. Додати вікасол
    3. Додати глюкозу
    4. *Осадити іони кальцію
    5. Додати НСl

4. Література.
  • Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 272-284.
    • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М.Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.496-500.
    • Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 217-226.
    • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 142, 143-144.
    • Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 15, 19, 21, 33.
    • Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна–М.: Высшая школа, 1986.–С. 14-36.
  • Конспект лекций.
  • Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с. 277-280.
  • Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.616-624.



Тема 7. Групи крові. Резус-фактор.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Групи крові: принципи розподілу на групи за системою АВО, СDE та іншими.

1.2. Методи визначення груп крові за допомогою стандартних сироваток та цоліклонів

анти-А і анти-В.

1.3. Резус-фактор, його значення в клініці.

1.4. Принцип визначення резус-належності крові (за допомогою антирезусної сироватки).

1.5. Значення сумісності за резус-фактором у ранньому онтогенезі.

1.6. Фізіологічні основи переливання крові.

1.7. Кровозамінники.

1.8. Тестові завдання.

1.9. Тестування за системою „Крок-1”.

1.10. Ситуаційні завдання


2. Практична робота

Тема 1: Визначення груп крові.

Тема 2. Визначення груп крові за допомогою цоліклонів анти-А і анти-В.

Тема 3. Визначення резус-фактора крові людини експрес-методом.

Тема 4. Визначення резус-належності крові людини з використанням тест-реагента анти-D супер.


4. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

4.2. Тестування за системою „Крок-1”:

1. У вагітної жінки визначили групу крові. Реакція аглютинації еритроцитів відбулась зі стандартними сироватками груп 0 /альфа, бета/ (I), В /альфа/ (lll) і не відбулась зі стандартною сироваткою групи А /бета/ (ll). Досліджувана кров належить до групи:
    1. В/альфа/ (lll).
    2. 0 /альфа/ (l).
    3. *А/бета/ (ll).
    4. АВ (lV).

Е. Rh+.

2. Дитина за системою АВО та СDЕ має кров таких груп:
  1. α,β (I), Rh +
  2. A β (II), Rh +
  3. B α (III), Rh +
  4. *AB 0 (IV), Rh +
  5. Правільна відповідь відсутня

3. У жінки 30 років у кінці вагітності при дослідженні крові виявлено: кров групи А β(II), резус-попозитивна, кількість еритроцитів - 4,0 х 10І2/л, гемоглобін - 140 г/л, загальний білок плазми - 75 г/л, альбуміно/глобуліновий коефіцієнт 1,0; кількість тромбоцитів 200 х 109/л, фібріногена - 6 г/л, час згортання крові 1,5 хв. У людини:
  1. Гіпопротєїнемія
  2. *Еритроцитоз
  3. Тромбоцитопенія
  4. Гіпокоагуляція
  5. Гіперкоагуляція

4. Хворому Р. з групою крові АВ(IV) Rh (-) необхідне повторне переливання крові. Два місяці тому йому перелили кров донора К. Чому цього разу пацієнту не можна переливати кров цього ж донора?
  1. *Вже відбулась імунізація до групи крові донора К.
  2. Вже відбулась імунізація на систему АВ0.
  3. Вже відбулась імунізація на систему резус.
  4. Вже відбулась імунізація на систему АВ0 та резус.
  5. Вже відбулась імунізація на одну з 20 систем еритроцитів.

5. Чоловік 60 років потрапив до лікарні з приводу крововтрати. При визначенні групи крові пацієнта за допомогою стандартних сироваток у всіх луночках через 3 хв. спостерігається явище подібне до аглютинації. Назвіть це явище. Які будуть подальші дії лікаря?
  1. *Псевдоаглютинація, постановка реакції з новим комплектом сироваток
  2. Аглютинація, яка вказує на 4 групу крові. Переливання крові
  3. Аглютинація, яка вказує на 1 групу крові. Переливання крові
  4. Аглютинація, яка вказує на 2 групу крові. Переливання крові
  5. Сладж еритроцитів, додати до кожної луночки по краплі 0,9% розчину NaCl і через 2 хвилини оцінити реакцію.

6. Для переливання використовують консервовані компоненти крові. При візуальній оцінці пакета з еритроцитарною масою в ньому спостерігаються білуваті вкраплення та невеличкі грудочки. Які подальші дії лікаря?
  1. Підігріти пакет на водяній бані, та використовувати для подальшого переливання
  2. Відкрити пакет, додати до його вмісту

5% розчин цитрату натрію та використовувати для подальшої гемотрансфузії
  1. Охолодити пакет, та використовувати для подальшого переливання
  2. Потримати пакет при кімнатній температурі 1 годину, та використовувати для подальшого переливання
  3. *Вміст пакета непридатний для подальших гемотрансфузійних маніпуляцій

7. У хлопчика 2 років відсутній у крові фактор VIII, що призводить до значного збільшення загального часу згортання крові. Яку групу крові при потребі повинен перелити лікар пацієнту:

A. α,β (I), Rh +, цитратну кров

В. A β (II), Rh +, свіжоконсервовану

C. AB 0 (IV), Rh +, свіжу

D. *Сумісну за системами АВО та СDE свіжу кров.

E. B α (III), Rh +, дефібриновану


5. Література.
  • Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 367-272.

Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.493-495.
    • Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 226-229.
    • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 131-137.
    • Физиология системы крови/Под ред. Н.В.Братусь.–Винница, 1984. - 3-9 с. № 14, 26-29, 31, 32, 35-37.
    • Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна–М.: Высшая школа, 1986.–С.14-36.
    • Конспект лекцій.
    • Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с. 277-280.
    • Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.616-624.


Тема 8: Узагальнююче заняття з фізіології системи крові.

1. Головні цілі заняття
  • Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об'єму, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску.
  • Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.
  • Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, швидкості осідання та осмотичної резистентності еритроцитів, кількості еритроцитів та гемоглобіну, колірного показника, кількості тромбоцитів, часу зсідання крові, тривалості кровотечі.
  • Аналізувати вікові зміни якісних та кількісних показників крові та їх регуляції.
  • Застосовувати знання будови, функцій, кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові. Регуляції еритропоезу для оцінки: показників стану червоної крові; ролі еритроцитів у пристосувальних реакціях організму.
  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості еритроцитів та кількості гемоглобіну, визначення групи крові за системою АВО та СDЕ, тривалості кровотечі, часу зсідання крові.
  • Застосовувати знання будови, видів та функцій лейкоцитів; регуляції лейкопоезу для оцінки показників білої крові (кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула та функціонального стану організму).
  • Трактувати принципи проведення всіх проб перед переливанням крові.
  • Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу (судинно-тромбоцитарного та коагуляційного) при пошкодженні судин.

2. Практичні навички
  1. Визначення гематокритного показника.
  2. Розрахунок колірного показника крові.

3. Техніка забору крові

4. Визначення швидкості осідання еритроцитів за методом Т.П. Панченкова

5. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів крові людини

6. Визначення кількості гемоглобіну колориметричним методом (за Салі)

7. Визначення кількості еритроцитів у крові людини

8. Підрахунок кількості лейкоцитів в крові людини

9. Лейкоцитарная формула

10. Визначення груп крові за системою (АВО)

11. Визначення груп крові за допомогою цоліклонів анти-А і анти-В

12. Визначення резус-фактора крові людини експрес-методом

13. Визначення резус-належності крові людини з використанням тест-реагента анти-D супер

14. Визначення індивідуальної сумісності крові

15. Визначення сумісності крові донора і реципієнта по резус-чиннику

16. Правила переливання крові

17. Визначення часу згортання крові

18. Визначення часу кровотечі за Дуке

19. Визначення кількості тромбоцитів у крові людини за методом Джавадяна

20. Розв'язування ситуаційних задач з фізіології системи крові.


Основні схеми, які повинні вміти малювати й пояснювати студенти за матеріалами підсумкого заняття.
  1. Написати у вигляді таблиці лейкоцитарну формулу крові.
  2. Схеми варіантів визначення груп крові.
  3. Каскадну схему гемокоагуляції.


3. Теоретичні питання до заняття.

1.Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз.

2. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові і його регуляція.

3. Білки плазми крові, їх функціональне значення. ШОЕ.

4. Онкотичний тиск плазми крові і його значення.

5. Кислотно-лужний стан крові, роль буферних систем крові у його забезпеченні.

6. Еритроцити, їх функції. Регуляція еритропоезу.

7. Види гемоглобіну і його сполук, їх фізіологічна роль.

8. Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози.

9. Тромбоцити, їх фізіологічна роль.

10. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення.

11. Коагуляційний гемостаз, його фізіологічне значення.

12. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення.

13.Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта.

14. Проби, перед переливанням крові.

15.Фізіологічна характеристика резус-системи крові. Значення резус-належності при переливанні крові й при вагітності.

16. Тестові завдання.

17. Тестування за системою „Крок-1”.

18. Ситуаційні задачі

  1. Література

Основна:
    • Нормальна фізіологія: Підручник /За ред: В.І.Філімонова.- К., 1994.
    • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник /Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.
    • Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка, Київ „Здоров’я”. - 1995.


Додаткова:
  • Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології.- Львів.- (2-ге оновлене видання) //За ред. О. Заячківської, М. Гжегоцького.- 2002.- 240 с.
  • Физиология с основами анатомии человека: Учебное пособие /В.И. Филимонов, А.Н. Бражников.- Запорожье.- 2000.- 411 с.
  • Коробков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А.Агаджаняна.- М.: Высшая школа, 1986.- 351 с.
  • Нормальная физиология /В.И.Филимонов.- Запорожье, 1995. - 376 с.
  • Основы физиологии человека /В 2-х томах/Под ред. Б.И.Ткаченко. - СПб, 1994.
  • Физиология человека ( в 3-х томах). Пер. с англ., издание 2-е до полненное и переработанное (Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. - М.: Мир, 1996.- Т1 – 323 с., Т2 – 313 с, Т3 – 198 с.
  • Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. -1972.- М.: Медицина, 1972.-656с.
  • Физиология человека /В 2-х томах. /Под ред В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько.- М.: Медицина, -1997.- T1 - 446 с, T 2 – 367 c.
  • Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого. - М.: Медицина, 1985.-– 554 с.
  • Козлов А.Г., Плиска О.І., Лазоришинець В.В., Книшів Г.В. Цікава фізіологія в дослідах.- К.: Парламентське видавництво, 2003.- 60 с.
  • Гаркави Л.Х., Кваки на Е.Б., Уколова М.А. Адаптационніе реакции и резистентность организма.- Ростов н/Д: Издательство Ростовського университета, 1990.-224 с.
  • Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека.- М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Издательство НГМА, 2001.- 526 с.
  • Начала физиологии /А.Д. Ноздрачев, Ю.И. Баженов, И.А. Баранникова, А.С. Батуев – САНКТ-ПЕТЕРБУРГ, 2001. - 1087 с.
  • Нормальная физиология/Р.С. Орлов, А.Д. Ноздрачёв/Москва «ГЭОТАР-Медиа» 2005.- 687 с.
  • Р.В. Петров Имунология/Москва «Медицина» 1983.- 367 с.
  • Пособие для врачей-лаборантов по методам исследования гемостаза/Росийская академия медицинских наук Гематологический Научный Центр Москва, 2001.- 93 с.



Змістовий модуль 7. СИСТЕМА КРОВООБІГУ

Конкретні цілі:
  • Трактувати поняття системи кровообігу, механізми регуляції хвилинного об’єму крові (ХОК) як інтегрального показника кровообігу на основі аналізу параметрів гомеостазу відповідно рівня метаболізму.
  • Трактувати фізіологічні властивості серця що забезпечують його насосну функцію (автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість), на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ), ХОК та механізми їх регуляції
  • Трактувати функцію серця як насосу на підставі тривалості серцевого циклу, структури його фаз і періодів, величини ХОК, тиску крові в камерах серця та в аорті й легеневій артерії, параметрів тонів серця.
  • Аналізувати регульовані параметри діяльності серця як насосу й робити висновки про механізми її регуляції.
  • Аналізувати основні параметри кровообігу й робити висновки про стан кровоносних судин (камери стиску, опору, обмінних, ємкісних) та механізми регуляції тонусу артеріальних і венозних судин.
  • Аналізувати стан судин мікроциркуляторного русла та робити висновки про фізіологічні механізми обміну рідини на рівні кровоносних і лімфатичних капілярів, обміну інших речовин.
  • Аналізувати регульовані параметри кровообігу й робити висновки про механізми регуляції системного кровообігу.
  • Аналізувати стан кровообігу і механізми його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла, фізичному навантаженні).
  • Пояснювати особливості регіонарного кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію.
  • Аналізувати вікові зміни параметрів кровообігу й робити висновки про фізіологічні властивості серця як насоса, функції кровоносних судин та механізми регуляції кровообігу.
  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження системи кровообігу: визначення артеріального й венозного тисків, пульсу, сфігмографії (СФГ).


Тема 9. Автоматія серцевої діяльності

1.Теоретичні питання заняття.
    1. Автоматія серця, її докази.
    2. Ізольоване серце теплокровних і холоднокровних тварин і людини.
    3. Лігатури Станніуса, досліди та клінічні спостереження, аналогічні їм. Градієнт автоматії. Блокади серця, їх характеристика.
    4. Вплив температури на різні відділи серця.
    5. Провідна система серця людини. Послідовність і швидкість проведення збудження.
    6. Механізм виникнення збудження у провідній системі серця. ПД синоатріального вузла, його роль. Особливості у дітей.
    7. Тестові завдання.
    8. Тестування за системою “Крок-1”.
    9. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.

Тема 1. Реєстрація ЕКГ.

Тема 2. Досліди з лігатурами Станніуса та впливом температури на серці жаби.

3. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

3.2. Тестування за системою “Крок-1”.

1. На ізольованому серці шляхом охолодження припиняють функціонування окремих структур. Яку структуру охолодили, якщо серце внаслідок цього спочатку припинило скорочення, а далі відновило їх з частотою, у 2 рази меншою за вихідну?

A. *Синоатріальний вузол

B. Атріоветрикулярний вузол

C. Пучок Гіса

D. Ніжки пучка Гіса

E. Волокна Пуркіньє

2. Під час емоційного збудження частота серцевих скорочень (ЧСС) у людини 30 років досягла 112 на хвилину. Зміна стану якої структури провідної системи серця є причиною збільшення ЧСС

A. *Синоатріального вузла

B. Волокон Пуркіньє

C. Ніжок пучка Гіса

D. Атріовентрикулярного вузла

E. Пучка Гіса

3. У людини частота серцевих скорочень постійно утримується на рівні 40 за хвилину. Що є водієм ритму?

А. Синоатріальний вузол

В. *Атріовентрикулярний вузол.

C. Пучок Гіса.

D. Ніжки пучка Гіса.

E. Волокна Пуркіньє.

4. Після навантаження у дорослої людини частота серцевих скорочень становить 40 за 1 хвилину. Який елемент провідної системи серця забезпечує цю частоту?

А. Синоатріальний вузол

В. *Атріовентрикулярний вузол

C. Волокна Пуркинье

D. Пучок Гіса

E. Ніжки пучка Гіса

5. На iзольованому серці вивчалась швидкість проведення збудження у різних його ділянках. Де було виявлено найменшу швидкість?

A. *В атріовентрикулярному вузлі

B. У пучку Гіса

C. У волокнах Пуркіньє

D. У міокарді передсердь

E. У міокарді шлуночків

6. При дослідженні ізольованого кардіоміоциту (КМЦ) встановлено, що він не генерує імпульси збудження автоматично. КМЦ отримано з:

А. Сино-атріального вузла

В. Атріовентрикулярного вузла

С. *Шлуночків

D. Пучка Гіса

E. Волокон Пуркіньє

7. В експерименті на ссавці руйнуванням певної структури серця припинили проведення збудження від передсердь до шлуночків. Що саме зруйнували?

A. *Атріовентрикулярний вузол

B. Синоатріальний вузол

C. Пучок Гіса

D. Ніжки пучка Гіса

E. Волокна Пуркіньє

8. У здорової дорослої людини швидкість проведення збудження через атріовентрикулярний вузол дорівнює 0,02-0,05 м за 1 с. Атріовентрикулярна затримка забезпечує:

А. Одночасність скорочення обох передсердь

В. Одночасність скорочення обох шлуночків

С. Достатню силу скорочення передсердь

D. Достатню силу скорочення шлуночків

E. *Послідовність скорочення передсердь та шлуночків


4. Література:
  • Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.287-290, 295-297, 304-305.
  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.73, с.501-503.
  • Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології, за ред. Тоні Сміта, Львів, 2002, с.100-107.
  • Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.239-244.
  • Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г.Шевчука, проф. Д.Г.Наливайка, Київ, Здоров’я, 1995, с.150 - 154


Тема 10. Фазовий аналіз серцевого циклу.

Конкретна ціль заняття: Розглянути насосну функцію серця на основі структури серцевого циклу і тиску в порожнинах серця.

1. Теоретичні питання заняття.
    1. Морфофункціональна оцінка серця.
    2. Серцевий цикл, його тривалість, періоди і фази діяльності серця, їх послідовність, тривалість і призначення. Особливості у дітей.
    3. Тиск у порожнинах серця, аорті, легеневій артерії, порожнистих та легеневих венах. Особливості у дітей.
    1. Стан клапанів серця під час різних фаз серцевого циклу. Їх роль у гемодинаміці.
    2. Тестові завдання.

1.6. Тестування за системою “Крок-1”.

1.7. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.

Тема. Кардіографія.

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

4.3. Тестування за системою “Крок-1”.


1. При обстеженні людини встановлено, що хвилинний об'єм серця дорівнює 3500 мл, систолічний об'єм – 50 мл. Якою є у людини частота серцевих скорочень?

А. 60 скорочень за хвилину

В. 50 скорочень за хвилину

С. *70 скорочень за хвилину

D. 80 скорочень за хвилину

E. 90 скорочень за хвилину

2. В експерименті на тварині досліджують серцевий цикл. Закриті усі клапани серця. Якій фазі це відповідає?

А. Асинхронного скорочення.

В. *Ізометричного скорочення.

С. Протодіастолічний період.

D. Швидкого наповнення.

E. Повільного наповнення.

3. Під час підготовки пацієнта до операції на серці проведено вимірювання тиску в камерах серця. В одній з них тиск протягом серцевого циклу змінювався від 0 мм рт. ст до 120 мм рт. ст. Назвіть цю камеру серця.

A. *Лівий шлуночок.

B. Правий шлуночок.

C. Праве передсердя.

D. Ліве передсердя.

E. Аорта

4. При аналізі електрокардіограми встановлено, що тривалість серцевого циклу у людини дорівнює 1 сек. Якою у неї є частота серцевих скорочень за хвилину?

А. 50

В.* 60

C. 70

D. 80

E. 100

5. У людини необхідно оцінити стан клапанів серця. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?

А. Електрокардіографія

В. Сфігмографія

С. Флебографія

D. Зондування судин

E. *Фонокардіографія


5. Література:
  • Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.300-304.
  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.517-520.
  • Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.250-253.
  • Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.161 - 166.


Тема 11. Зовнішні прояви серцевої діяльності.

Конкретна ціль заняття: Розглянути зовнішні прояви серцевої діяльності як важливі для клінічної діяльності майбутнього лікаря.
  1. Теоретичні питання заняття.
    1. Зовнішні прояви - механічні, звукові, електричні.
    2. Серцевий поштовх, його походження, характеристика.
    3. Тони серця, їх походження, характеристика, методи дослідження (аускультація, фонокардіографія).
    4. Електрокардіограма (ЕКГ), визначення, відведення. Генез зубців, сегментів та інтервалів. Електрична вісь серця, кут альфа.
    5. Інші зовнішні прояви серцевої діяльності.
    6. Особливості зовнішніх проявів у дітей.
    1. Тестові завдання.

1.8. Тестування за системою “Крок-1”.
    1. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота:

Тема. Дослідження серцевого поштовху, вислуховування тонів серця та визначення положення електричної осі серця за електрокардіограмою.

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

4.2. Тестування за системою “Крок-1”.

1. Зубець Р відображає на ЕКГ деполяризацію:

А. Пучка Гіса

В. Правого передсердя

С. Лівого шлуночка

D.Волокон Пуркін’є

Е. *Обох передсердь

2. У хворої людини на ЕКГ знижена амплітуда зубця Т. Що це означає?

А. *Наявність трофічних зрушень у міокарді

В. Електричну діастолу серця

С. Електричну систолу серця

D. Деполяризацію передсердь

Е. Деполяризацію шлуночків

3. При аналізі ЕКГ хворого встановлено, що зубець Т позитивний у стандартних відведеннях. Це означає, що в шлуночках нормально відбувається процес:

А. Скорочення

В. Деполяризації

С. Збудження

D. *Реполяризації

Е. Розслаблення

4. У хворого на ЕКГ інтервал RR дорівнює 1,5с. У якому відділі провідної системи розташований водій ритму?

А. У синусовому вузлі

В. *У атріовентрикулярному вузлі

С. У пучку Гіса

D.У волокнах Пуркін’є

Е. У лівій ніжці пучка Гіса

5. У дорослого чоловіка тривалість інтервалу РQ становить 0,25 с (норма - 0,10-0,21 с). Це свідчить про сповільнення проведення збудження:

A. *Від передсердь до шлуночків

B. По лівій ніжці пучка Гіса

C. По правій ніжці пучка Гіса

D. По волокнам Пуркин‘ье

E. По міокарду шлуночків

6. У хворого 30 років на електрокардіограмі відмічено зниження амплітуди зубця R. Що означає цей зубець на ЕКГ?

A. Поширення збудження від передсердь до шлуночків

B. *Поширення збудження по шлуночкам

C. Електричну діастолу серця.

D. Реполяризацію шлуночків

E. Поширення збудження по передсердям

7. При аналізі ЕКГ необхідно визначити, що є водієм ритму серця. Зробити це можна на підставі вимірювання:

A. Амплітуди зубців

B. Напрямку зубців

C. Тривалості зубців

D. *Тривалості інтервалу R-R

E. Тривалості комплексу QRST

8. У хворого на ЕКГ виявлено, що інтервал RR дорівнює 1,5 с, частота серцевих скорочень - 40 разів за хвилину. Що є водієм ритму серця?

A. Синусовий вузол

B. *Атріовентрикулярний вузол

C. Пучок Гіса

D. Ліва ніжка Гіса

E. Права ніжка Гіса

9. При аналізі ЕКГ людини з’ясовано, що у другому стандартному відведенні від кінцівок зубці Т позитивні, їх амплітуда та тривалість нормальні. Вірним є висновок, що у шлуночках серця нормально відбувається процес:

A. Деполяризації

B. *Реполяризації

C. Збудження

D. Скорочення

E. Розслаблення

10. У хворого спостерігається гіпертрофія лівого шлуночка. Яким буде положення електричної осі за ЕКГ?

A. Реєструється нормограма

В. Реєструється правограма

C. *Реєструється лівограма

D. Амплітуда зубця R у стандартних відведеннях однакова

Е. Амплітуда зубця R у I стандартному відведені буде меншою ніж у III

11. У пацієнта має місце зменшення швидкості проведення збудження атріовентрикулярним вузлом. На ЕКГ при цьому буде реєструватися збільшення тривалості:

A. Зубця Р

B. *Інтервалу Р-Q

C. Інтервалу R-R

D. Комплексу QRS

E. Сегмента S-T

12. У хворого на ЕКГ виявили збільшення тривалості зубця Т. Це є наслідком зменшення в шлуночках швидкості:

A. *Реполярізації

B. Деполярізації та реполяризації

C. Деполярізації

D. Скорочення

E. Розслаблення

13. У хворого на ЕКГ виявлено збільшення тривалості інтервалу QT. Це може бути наслідком зменшення у шлуночках швидкості:

A. Деполяризації та реполяризації

B. Деполяризації

C. Реполяризації

D. Скорочення

E. Розслаблення

14. У міокарді шлуночків досліджуваної людини порушені процеси реполяризації. Це призведе до порушення амплітуди, конфігурації, тривалості зубця:

A. Q

B. R

C. S

D.* Т

E. P

15. У студента перед екзаменом виникла тахікардія. Які зміни на ЕКГ будуть свідчити про її наявність?

A. Подовження інтервалу P – Q

B. Розширення комплексу QRS

C. *Укорочення інтервалу R – R

D. Подовження інтервалу R – R

E. Подовження сегменту Q–T

16. У пацієнта тривалість інтервалу P-Q ЕКГ перевищує норму при нормальній тривалості зубця Р. Причиною цього є зниження швидкості проведення збудження:

A. Сино-атріальним вузлом

B. *Атріо-вентрикулярним вузлом

C. Пучком Гіса

D. Ніжками пучка Гіса

E. Волокнами Пуркін'є

5. Література:
  • Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.306-315.
  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.503-507.
  • Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.245-247, 255-257.
  • Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.156 - 159.



Тема 12. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.

Конкретна ціль заняття: Розглянути фізіологічні властивості серцевого м‘яза, що забезпечують нормальну насосну функцію серця.
  1. Теоретичні питання заняття.
    1. Фізіологічні властивості міокарду.
    2. Збудливість серцевого м’яза, її характеристика.
    3. Характеристика ПД кардіоміоцитів. Періоди рефрактерності, їх значення. Співвідношення у часі ПД кардіоміоцитів і поодинокого скорочення міокарду. Роль Са2+ у електромеханічному спряженні.
    4. Скоротливість, її характеристика. Закон серця Франка – Старлінга. Фактори, що його обмежують.
    5. Серцево-легеневий препарат Павлова-Чистовича.
    1. Систолічний та хвилинний об’єми як показники сили та роботи серця. Методи їх визначення. Величини у дітей.
    2. Тестові завдання.
    3. Тестування за системою “Крок-1”.
    4. Ситуаційні задачі.

2 Практична робота.