Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Документы

Содержание Джерело 1. Офіційний документ Цит. за: Грицак Я. Нарис історії України... -С. 103. Таким чином, Буковина виступала роз­мінною монетою у великій політиці воюючих держав. Варіант 1. Рекламна компанія. Варіант 2. Створюємо музейну експозицію. Ви повинні також придумати текст, який буде су­проводжувати ваші фотографії Уявіть собі. Тепер ви знову можете контактувати зі своєю сестрою у ФРН. Вона заохочує вас переїхати на Захід, у Ганновер, де вона живе сама.

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.

Джерело 1. Офіційний документ

З таємних документів німецького генерального штабу (1 грудня 1915 р.)

Кожен, хто в дійсності знає і розуміє гео­графічне та економічне положення, в якім знаходиться Росія, є свідомий того факту, що Велика Росія може існувати тільки через посідання багатої України. Якщо ми зуміємо змінити стан України на незалежну державу і утримати незалежну Україну при житті, то з певністю дамо смертельний удар Великій Росії. Тому Україну слід вважати серцем Ве­ликої Росії. В опінії всіх експертів, це посідання України робить Росію великою європейською потугою. Україна, відділена від Росії, ство­рить мур між властивою Росією, Центральними державами та Балканами, закриваючи доступ Росії до Чорного моря.

Цит. за: Грицак Я. Нарис історії України... -С. 103.

Джерело 2. Погляд дослідника

На австрійському фронті російська армія мала спершу блискучі успіхи. Австрійці відступали. З вересня (21 серпня старого стилю) російські війська вступили до Львова. Верхов­ний головнокомандувач, великий князь Ми­кола Миколайович, видав маніфест, в якому висловлював радість, що „російський народ об'єднався” і що „завершено діло Івана Калити”. Новопризначений генерал-губернатор Галичини, граф О. Бобринський, відразу по­чав проводити на практиці ці думки. Він гово­рив, що Галичина і Лемківщина - споконвічна корінна частина єдиної великої Русі, увесь устрій має бути заснований на російських на­чалах. Зазначав, що запроваджуватиме тут російську мову, закон та устрій.

Дорошенко Д. Історія України. Доба Центральної Ради. - Ужгород, 1932.-

Т. 1.-С. 6.

Джерело 3. Погляд дослідника

Перед початком війни Міністерство закор­донних справ Австрії зацікавилося можливістю використання українського чинника у боро­тьбі проти Росії.. Австрійське дипломатичне відомство підготувало поширений документ про „австро-угорську ідею” і плани стосовно майбутнього польських та українських етніч­них територій, відвойованих від Росії. На початку війни найбільш імовірним видався план, що передбачав приєднання до австрійсь­ких земель колишнього ареалу поширення Греко-католицької церкви: Холмщини, Підляшшя, Волині та Поділля. Названі території мали бути об'єднані в окрему українську авто­номну область у складі імперії Габсбургів. Водночас ця тактика зацікавила і Німеччину. У німецьких урядових колах більше схиляли­ся до ідеї утворення поясу буферних держав на кордоні з Росією. Правда, закінченої концеп­ції врегулювання української проблеми на по­чатку війни Німеччина не мала.

Расевич В. Зовнішньополітичні орієнтації австрійських українців (1912-1918 рр.) // Матеріали засідань Історичної та Археоло­гічної комісії НТШ в Україні. - Вип. другий (1995-1997). - Львів, 1999. - С. 260.

Джерело 4. Погляд дослідника

З самого початку війни Буковина опини­лась в епіцентрі інтересів трьох держав, чиї кордони сходились тут.

Австро-Угорщина намагалася втримати край під своєю владою.

Російська імперія хотіла приєднати „Буко­винську Русь” до своїх територій і придушити тут національний рух та ліквідувати його вплив на Велику Україну.

Румунія розглядала Буковину та Хотинщину - колишні володіння Молдавського князів­ства - як свою „історичну спадщину”, яку в ході великої бійки можна виторгувати і приєд­нати до своїх володінь. Росія та Австро-Угор­щина обіцяли їй за це рахунок володінь про­тивника.

В ході дворічних торгів аргументи Росії переважили (кордон обіцяної Південної Буко­вини мав проходити не по Серету, а по Пруту) і 17 серпня 1916 р. Румунія вступила у війну на боці Антанти.

Таким чином, Буковина виступала роз­мінною монетою у великій політиці воюючих держав.

Федорак В.Ф., Черкач Н.І. Історія рідного краю. - Чернівці, 2001. - С. 26.


У наведеному прикладі простіше завдання (1), на розпізнання і систематизацію навчального матеріалу готує студентів до розв’язання складніших, ключових (2-3). При цьому, легші „допоміжні” запитання заохочують до позитивних досягнень. Однак рівень цих досягнень залежить від опрацювання попереднього матеріалу, тому для одержання високих балів тестовані повинні:

1. Дати аргументовану і збалансовану відповідь у контексті подій Першої світової війни.
   
2. Пояснити важливість та наслідки окупації українських земель для подальшого політичного самовизначення держави.
   
3. Аргументовано обґрунтувати вплив окремих персоналій на перебіг історичних подій.
   

Для перевірки розуміння студентами процесу формування різного роду упереджень і неточностей у висвітленні історії, а також вміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати історичні джерела, застосовувати їх в реальних життєвих ситуаціях, практикують завдання на створення власних історичних інтерпретацій. Наприклад:

Варіант 1. Рекламна компанія.

Ви фахівець туристичного бізнесу. Ваша компа­нія намагається створити новий туристичний марш­рут по старовинному українському місту Тернопіль. Для того, щоб забезпечити приплив туристів, вам потрібно розробити рекламну листівку, розраховану на різні категорії потенційних туристів.

Перед тим, як починати працювати над текстом листівки:

а) ознайомтесь з основними подіями історії міста та описом пам'яток; б) вирішіть, на кого розрахована ваша листівка: на молодь, на батьків, які відвідують місто разом з дітьми; на людей середнього віку, які подорожують наодинці тощо.

Вирішіть також, який образ міста ви будете ство­рювати: Спокійний? Таємничий? Гостинний? Романтичний? Чи якийсь інший?

Оберіть із запропонованих вам фотографій істо­ричних пам’яток міста тільки дві фотографії, які ви можете вмістити в текст.

Використовуйте слова, що відображають ваші почуття, коли уявляєте собі таку подорож, але будьте лаконічними і зрозумілими, пам’ятайте, що реклам­на листівка складається з декількох речень.


Варіант 2. Створюємо музейну експозицію.

Ви — працівник місцевого історичного музею. Ва­шим завданням є підготувати фотографії, що відобра­жають історію вашого міста на початку XX ст. Вони будуть вміщені в загальноукраїнське видання, тому вам доручили відібрати тільки 5 фотографій. Але вони по­винні відбити всі сторони суспільного життя якомога повніше і продемонструвати особливості вашої місце­вої історії в цей період у порівнянні з іншими регіо­нами України.

Ви повинні також придумати текст, який буде су­проводжувати ваші фотографії [7, 10].

Власну позицію відносно спірного дискусійного питання тестовані можуть викласти у короткій письмовій роботі – історичному есе [9,13].

Виконання завдання зумовлене рядом чинників. Студент не повинен виконувати роботу надто довго. Він обмежений часовими рамками і кількістю слів або аркушами тестового листа. Працюючи над есе він повинен продемонструвати не лише знання і вміння обґрунтовано відстоювати власну думку, а і логічно структурувати текст. Розглянемо наступний приклад завдання з написання історичного есе:

Уявіть собі.

Вересень 1989 р. Вже зруйнована берлінська стіна. Вас звати Вальтер, вам 55 років і ви громадянин НДР. Живете в Дрездені, працюєте клерком.

Тепер ви знову можете контактувати зі своєю сестрою у ФРН. Вона заохочує вас переїхати на Захід, у Ганновер, де вона живе сама.

Протягом тривалого часу ви вважали, що все скінчено і ви більше ніколи її не побачите. Зараз ви пишете їй відповідь. Що ви оберете: переїзд до Ганновера чи залишитесь у Дрездені?


Завдання:

1. Дайте відповідь на запитання, доповнивши поданий нижче лист. Ваша відповідь повинна містити від 30 до 70 слів.
   
2. Наведіть два аргументи на підтримку вашого рішення; їх характер повинен мати економічну або політичну природу.
   
3. Пам’ятайте: ваші аргументи повинні стосуватися періоду до грудня 1989 р.
   

Текст листа:

Дрезден, 1 грудня 1989 р.

Дорога Урсула!

Дякую тобі за щире запрошення.

Я довго думав (ла) над цим питанням і таки прийняв (ла) рішення, це було нелегко, але тепер я впевнений (а) у ньому.

Я переїду/не переїду в Ганновер, тому що _____________________ [9, 14].

Завдання для написання міні-творів повинні бути конкретними. Відсутність ясності запитання часто призводить до неточного розуміння учнем завдань, а відтак – повного або часткового нерозуміння відповіді учня вчителем. Для об’єктивного визначення знань учня кожне запитання потрібно певним чином оцінити. Воно повинно мати максимальну кількість балів. Тоді при оцінюванні неповної відповіді не виникатиме серйозних ускладнень. Треба буде лише відняти певну частку максимального балу.

Оцінюючи есе про „Вальтера та Урсулу”, нідерландські фахівці, укладачі завдань, скористалися такою схемою.

Якщо Вальтер вирішить залишитися в Дрездені і не переїжджати до Ганновера, існуватиме два види аргументів: політичний та економічний. Відповідно до навчальної програми у початковій моделі відповіді налічуватиметься по п’ять можливих припущень на кожен з них. За кожне правильне і обґрунтоване припущення студент отримуватиме по 2 бали. За анахронізм чи непослідовність між аргументами та рішенням Вальтера – 1 бал.

Варто зазначити, що творчі завдання можуть бути складнішими (наприклад, дослідження певної наукової проблеми: написання реферату, відгуку, промови та ін.), у таких випадках процес оцінювання втрачає свою чіткість і забезпечується експертною оцінкою викладача. Але ця оцінка також повинна спиратися на визначені критерії.

Отже, проведений аналіз системи оцінювання в контексті перевірки навчальних досягнень студентів з історії дозволяє нам сформулювати деякі висновки:

• перевірка та визначення рівня теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців з історії належить до найважливіших аспектів навчального процесу і у значній мірі визначає його якість;
  
• головна мета оцінювання – поліпшення навчання студентів. Виставлена оцінка повинна відображати певний рівень підготовки тестованого, засвоєння ним необхідного обсягу знань, умінь і навичок з позиції визначення своєрідного рейтингу у конкретний період навчання;
  
• оцінювання повинно бути систематичним, диференційованим і поєднувати різні форми перевірки знань (усне та письмове опитування, тестування, виконання творчих завдань тощо);
  
• оцінка завжди повинна залежати від якості праці студента і ґрунтуватися на чітких взаємообумовлених критеріях. Потрібно оцінювати не тільки „продукт”, а й сам процес: старання та ініціативу студента.