Geum.ru

Міністерство освіти І науки України

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   31


Опанування історич­ного матеріалу на перетворюючому (евристичному) рівні вимагає застосуван­ня завдань зовсім іншого характе­ру. Вони повинні виявляти уміння трансформувати засвоєні методики навчан­ня в нові умови, моделювати ситуацію, бачити історичне явище чи процес у перспективі. За класифікацією В. П. Безпалька до таких завдань належать тести-задачі.

У тестах-задачах перед тестованими ставиться мета, але не розкриваються шляхи її досягнення. Відтак, студент рухається до розв’язання проблеми шляхом власних мислительних операцій, без використання готових алгоритмів чи правил. Наприклад, у контексті перевірки навчальних досягнень студентів за темою „Завершення формування індустріального суспільства у провідних країнах Європи”, після засвоєння поняття монополії учасникам тестування пропонується виконати завдання наступного змісту: 15 лютого 1900 р. п'ять металургійних то­вариств уклали угоду з розподі­лу усіх замовлень між заводами пропорційно їх продуктивності: Новоросійському товариству — 29,5%; Брянському — 25%; Південно-Російському Дніпров­ському — 18 %; Російсько-Бельгійському — 15,5 %; Донецько­му — 12 %. Справами по даному договору завідувала спеціальна рада, що складалася із представ­ників товариств (по одному від кожного), які обирали голову зі свого середовища.

Запитання. До якого періоду розвитку капіталізму слід віднести описаний факт – домонополістичного чи монополістичного? Обґрунтуйте свою відповідь.

Для розв'язання задачі тестовані повинні співставити факт укладення договору з поняттям ка­піталістична монополія і шляхом розмірковування дійти наступного висновку: оскільки до­говір передбачає, по-перше, об'єднання капіталістів, по-дру­ге, розподіл ринку між товари­ствами, по-третє, створення ради, що здійснювала цей розподіл, то можна твердити, що даний договір між товариствами репрезентує об'єднання капіталістів із метою встановлення контролю над рин­ком у вигляді синдикату. Це свідчить про утворення капіталістичної монополії. Відповід­но, наведений факт належить до монополістичного етапу розвитку капіталізму.

Подібний хід розмірковувань не призводить до отримання нових знань. Його мета в іншому – продемонструвати вміння застосовувати засвоєні раніше поняття (в даному випадку – капіталістичні монополії), як засобу для осмислення конкретної ситуації й ототожнення її з певним історичним періодом. Отже, виникає запитання: як оцінювати результати тестових задач?

Для підрахунків можна використати шкалу оцінювання звичайних тестів. Так, у про­цесі розв'язання задачі тестований повинен виконати такі опе­рації: 1) сформулювати визначен­ня поняття „капіталістичні моно­полії”; 2) зіставити умови задачі з поняттям „капіталістичні моно­полії” за ознакою — об'єднання капіталістів; 3) зіставити умови задачі з поняттям „капіталістичні монополії” за ознакою — контроль над ринком; 4) зіставити умови задачі з поняттям „капіталістичні монополії” за ознакою — створен­ня спеціального органу для кері­вництва розподілом ринку [5, 18].

Таким чином, р (число суттєвих опе­рацій по тесту) дорівнюватиме 4, а коефіцієнт засвоєння Ка розра­ховуватиметься за формулою Ка = а/р, де а – кількість правильних відповідей учня. У процесі роз­в'язання серії таких задач підра­ховується коефіцієнт засвоєння Ка. Якщо Ка знаходиться в інтервалі від 0,7 до 0,8 — студент набирає 10 балів, інтервал від 0,8 до 0,9 – 11, а інтер­вал від 0,9 до 1 — найвищий бал.

Незважаючи на істотні переваги тестів, особливо в плані автоматизації перевірки, щодо проблеми їх застосування існують різні та неоднозначні погляди. Небезпідставно вважається, що, здебільшого, подібний тип завдань вимагає від тестованих лише впізнавання матеріалу, який вони вивчили. Це, безперечно, відображає роботу пам’яті, частково - мислення, однак, не є виявом сформованості ряду загальноосвітніх компетенцій, необхідних для осмислення історичного простору та часу. Для більш повного і об’єктивного оцінювання результатів навчальної діяльності студентів доцільним уявляється створення умов для самостійної творчої роботи, виконання нестандартних проблемних завдань підвищеної складності.

До таких завдань належать: створення історичних інтерпретацій; написання творів історичного змісту, історичних есе, історичних листів; розв’язання нетипових ситуацій минулого з позиції сьогодення; підготовка історичних інтерв’ю тощо. Розглянемо методику використання деяких із них.

Історичні інтерпретації – тип проблемного завдання спрямований на з’ясування уміння аналізувати й оцінювати історичні джерела з позиції об’єктивності та неупередженості [7, 8].

Опрацьовуючи широкий спектр історичних інтерпретацій, включаючи академічну історію, історичну белетристику, художню літературу, дані народного фольклору і т. ін., тестовані повинні обґрунтовано викласти власну позицію з приводу оцінки того чи іншого історичного факту або явища. Наприклад, завершення теми Україна в Першій світовій війні може бути представлене у вигляді ряду завдань: проаналізуйте запропоновані вам документи і на їх основі:
  1. Укладіть таблицю довільної форми „Українські землі в полонах воюючих країн”. Зверніть увагу на особливості регіональних зазіхань тих чи інших держав, далекосяжність планів щодо українських земель.
  2. Висловіть свої міркування з приводу можливості використання українськими політиками планів воюючих сторін у реалізації власних позицій стосовно політичного самовизначення України?
  3. Визначте позиції українських політиків щодо війни. Зверніть увагу на їх аргументацію. Які чинники впливали на формування саме таких пріоритетів української політичної еліти?