Міністерство освіти І науки України

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаних джерел
Шкільний технічний центр у діяльності загальноосвітніх закладів
Аналіз досягнень з досліджуваної проблеми.
Метою статті
Підписано до друку 8.05.2007 р. Формат 60х84
Подобный материал:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31

Список використаних джерел

  1. Абрамович В.Б., Майский А.Б. Урок физической культуры: Учебное пособие. – Набережные Челны: Филиал ВГИФКа, 1989. – 29 с.
  2. Бальсевич В.К., Лубышева Л.И. Новые технологии формирования физической культуры школьников // Проблемы совершенствования физического воспитания учащихся общеобразовательных школ: Сб. работ участников Международного семинара / Под общ. ред. В.И. Ляха и Л.Б. Кофмана. – М., 1993. – С. 42-50.
  3. Богдан І.Г., Дубовис М.С. Спортивна боротьба в школі: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1990. – 108 с.
  4. Воробьев С.В. Оптимизация физической подготовки школьников 4-6 классов на основе занятий борьбой самбо: Автореф. дис. ... канд. пед. наук / КГАФК. – Краснодар, 1996. – 20 с.
  5. Звягинцев Г., Гаткин Е. Самбо для малышей // Физкультура и спорт.—1997. – № 6. – С. 26-27; № 7. – С. 27.
  6. Курдюков Б.Ф. Научно-педагогические аспекты совершенствования процесса обучения в общеобразовательных учебных заведениях нового типа средствами физической культуры: Автореф. дис. ... канд. пед. наук / КГАФК. – Краснодар, 1994. – 25 с.
  7. Лесгафт П.Ф. Руководство по физическому образованию детей школьного возраста. – Т. I-II., 2-е изд. – СПб., 1909. – 103 с.
  8. Локштанов В.И., Царик Е.В., Крупник Е.Я. Учись борьбе, играя // Спорт в школе. – 1998. – № 11. – С. 14-15; № 12. – С. 13-15.
  9. Мансуров И.И. Основы методики физкультуры в школе: Ставропольское книжное издательство, 1991. – 220 с.
  10. Рыбалко Б.М., Рудницкий В.И., Кочурко Е.И. Спортивная борьба в школе: Пособие для учителя. – Минск: Народная асвета, 1984. – 79 с.
  11. Утенов О.У. Физическая подготовка юношей в процессе обучения элементам борьбы в общеобразовательной школе: Автореф. дис. … канд. пед. наук / ЦНИИС. – М., 1991. – 20 с.
  12. Хрущев С.В., Дубогай А.Д. Физическая культура как фактор укрепления здоровья детей в режиме продленного дня школы // Физкультура в режиме продленного дня школы / Под ред. С.В. Хрущева. – М.: Физкультура и спорт, 1986. – С. 7-15.
  13. Чумаков Е.М. Уроки борьбы // Спорт в школе. – 2000. – № 37-38.—Вкладыш. С. 1-16; № 39-40. – Вкладыш. С. 1-8.
  14. Ярмолюк В.С. Начальное обучение детей 6-8 лет элементам единоборств в общеобразовательной школе (предварительное исследование) // Сборник научных трудов молодых ученых. – Смоленск: СГИФК, 1996. – Вып. 3. – С. 55-57.
  15. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа). Фізична культура. 5-12 класи (5 клас) // Фізичне виховання в школі. – 2005. – № 2. – С. 9-21.



ШКІЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР У ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ


В.І. Рак, І.М. Цідило, В.А. Поліщук


Постановка проблеми. Процес інтеграції України в Європейський освітній простір зумовлює реформування системи освіти на різних рівнях, у різних напрямах. Пріоритетним завданням реформування освіти є використання сучасних інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Велика увага у цьому процесі приділяється матеріально-технічному забезпеченню загальноосвітніх закладів та фаховій підготовці вчителів. Наслідком недостатнього фінансування освіти є те, що більшість загальноосвітніх шкіл не мають ні матеріального, ні технічного, ні методичного забезпечення. Наявні у школах технічні засоби навчання морально та технічно застарілі. Увага, як правило, приділяється забезпеченню навчальних закладів комп’ютерною технікою для вивчення „Інформатики” чи суміжних дисциплін.

Проблемою є і некомпетентність більшості учителів загальноосвітніх закладів у використанні сучасних аудіовізуальних засобів навчання та комп’ютерної техніки. Практика показує, що лише один вчитель із п’яти готовий використовувати сучасні технічні засоби навчання при вивченні свого предмета.

Аналіз досягнень з досліджуваної проблеми. Різні аспекти використання інформаційних технологій розглядались у працях багатьох науковців. Зокрема, використання комп’ютерних технологій, телекомунікацій, мереж Інтернету в освіті розкриті у розробках Є.Полат, Н.Морзе, В.Єршова, В.Бєляєва та ін.. Щодо аналізу особливостей функцій шкільного технічного центру відзначимо Г.Коджаспірову, К.Петрова, Е.Кравчення, Б.Шлайна та ін..

Метою статті є показ ролі шкільного технічного центру у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу. Для створення оптимальних організаційно-педагогічних умов для ефективного використання інформаційних засобів в освітньому процесі з ініціативи вчителів та адміністрації загальноосвітніх закладів забезпечується діяльність шкільних технічних центрів. Технічний центр (ТЦ) - це організаційно-технічна система, що містить у собі технічні засоби навчання, приміщення, інженерно-технічних працівників і методичну раду.

Технічні засоби навчання в сучасних умовах дають змогу на високому рівні отримувати, зберігати, тиражувати (розмножувати), подавати та передавати інформацію, що використовується в освітньому процесі.

Для успішного функціонування технічного центру необхідні:

- мобільний фонд аудіовізуальної, допоміжної апаратури, комп’ютерної та мультимедійної техніки;

- система кабельно-дротового зв’язку для подачі в навчальні кабінети аудіо-відео інформації і спостереження за навчально-виховним процесом;

- комп’ютерна мережа, що дає змогу об’єднати наявну в школі комп’ютерну техніку.

Приміщення, у яких експлуатуються технічні засоби, повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам (площа, вологість, температурний режим, освітленість) та пожежній безпеці. Технічні засоби, розетки і вимикачі, підставки треба розміщувати у приміщеннях, ураховуючи зручності експлуатації, підвищення продуктивності праці вчителів і учнів, правил безпеки і санітарної гігієни. Сам ТЦ розміщується в двох приміщеннях, де є апаратна і студія, в якій ведуться розробка, підготовка та проведення освітніх радіо-телепрограм.

Інженерно-технічні працівники - це лаборанти, інженери, що забезпечують придбання, обслуговування (настроювання, ремонт, встановлення) радіоапаратури, надають допомогу вчителям у виготовленні дидактичних посібників та використанню технічних засобів.

Методична рада забезпечує впровадження сучасних інформаційних та інноваційних технологій у навчально-виховний процес освітнього закладу. Формується вона із вчителів-предметників, учителів-методистів, вихователів та дирекції школи. Вчителі разом із учнями, що виявляють зацікавлення і інтерес до певних знань та діяльності, створюють відповідні форми навчально-виховної роботи: гуртки, студії, секції, редколегії і т.д..

Сукупність методичної ради та інженерно-технічних працівників становить структуру шкільного ТЦ, яку можуть очолювати директор або завуч школи.

Наявність у школі ТЦ дає можливість виконувати різні організаційні, навчальні і виховні функції.

Однією із основних функції ТЦ є придбання, обслуговування технічних засобів навчання та допоміжного обладнання, наладка та профілактика їх несправностей.

В умовах швидкого розвитку технічного прогресу інформаційних засобів важливою функцією шкільних технічних центрів є організація і підготовка вчителів та учнів до роботи із різними видами сучасних технічних засобів, допомога вчителям в застосуванні їх на уроках і в позакласній роботі.

Відзначимо і посильну допомогу вчителям в організації, виготовленні, використанні, зберіганні та тиражуванні дидактичних аудіовізуальних посібників. Наявна сучасна аудіо-відео техніка, комп’ютерні засоби та програмне забезпечення дають змогу здійснювати запис, перезапис та трансляцію навчально-виховних радіотелепрограм, запис відкритих уроків, практичних занять, шкільних та позашкільних навчально-виховних заходів.

Сукупність комп’ютерної техніки та периферійних пристроїв створюють умови для діяльності шкільної мініполіграфії, яка забезпечить випуск для вчителів та учнів дидактичних роздаткових матеріалів та іншої поліграфічної продукції в освітніх цілях.

На базі технічного центру може функціонувати шкільний радіовузол та телецентр. У технічному забезпеченні шкільний радіовузол складається з приймально-підсилювальної, трансляційної мережі, гучномовців, звуковідтворюючої апаратури (магнітофон, програвач, музичний центр, комп’ютер), мікрофонів.

Однією із головних переваг радіомовлення шкільного радіовузла є доступність його експлуатації та простота організації шкільних радіопередач.

Ефективність роботи шкільного радіовузла зростає, коли використовуються комп’ютерні мультимедійні засоби, мікшерні пульти, що дають змогу одночасно використовувати декілька звуковідтворювальних засобів, забезпечуючи радіопередачі якісною подачею інформації та створенням необхідних шумових ефектів.

Шкільний радіовузол дає можливість створювати прямий та зворотній зв’язок зі всіма підрозділами школи, забезпечуючи ефективність управління. На перервах передавати музику і повідомлення та проводити тематичні радіопередачі (радіовікторини, радіовистави, радіогазети та ін.), які рекомендовано проводити раз на тиждень.

При проведенні радіопередачі основні вимоги ставляться до змісту, мови, якісної роботи апаратури та способу подання інформації, з врахуванням мети та завдань, що ставляться організаторами радіопередач, інтересів і психофізіологічних особливостей учнів.

Більшими виражальними можливостями володіють шкільні телевізійні центри. Телевізійний центр – це комплекс радіотехнічної апаратури, приміщень служб, що дає змогу здійснювати телевізійне мовлення.

У школах використовують замкнуту телевізійну систему, яка працює на базі промислових телевізійних установок ПТУ. Найпростіша ПТУ складається з передавальної телевізійної камери, адаптера та відеоконтрольного пристрою, які зв’язані між собою кабелем.

Використання сучасних цифрових відеокамери, відеомагнітофону, відеомікшера, комп’ютера та програмного забезпечення дає можливість створювати власними зусиллями вчителів, інженерно-технічного персоналу та учнів телепередачі, навчальні фільми і відеосюжети, використовуючи відеоефекти, забезпечувати високу якість зображення.

На відміну від радіопередач, у телепередачах, крім звуку, вимоги ставляться і до зображення (контрастність, декорації, зовнішній вигляд тих, хто веде програму і ін.). Шкільні телерадіопрограми можуть проводитись як у прямому ефірі, так і в записі.

У сучасних умовах телебачення і радіо є вагомим засобом впливу, виховання, підготовки до життя дітей шкільного віку. Особливостями телерадіомовлення є велика аудиторія слухачів, оперативність, регіональність та актуальність повідомлень, наочність, мобільність. Сприйняття інформації суттєво залежить від авторитетності джерела подачі її, тому при проведенні телерадіопередач по можливості запрошуються спеціалісти для коментарів, розкриття фактів, подій і явищ. Особливостями роботи шкільних радіотелестудій є те, що вони організовуються на принципі дитячої ініціативи і самодіяльності.

Для ефективної роботи радіотелецентра у школі необхідно з газет чи журналів, де подані програми телерадіопередач, проаналізувати їх тематику. Використовуючи різні методи дослідження (бесіда, спостереження, анкетування), визначаються інтереси, захоплення і побажання дітей. Усе це враховується при плануванні роботи ТЦ школи.

На базі цих досліджень, завдань освітніх закладів, технічних можливостей технічного центру, кваліфікації працівників школи методичною радою складаються та реалізуються навчально-виховні плани роботи освітнього закладу, розробляються рекомендації для вчителів та учнів.

В умовах швидкого розвитку комп’ютерних технологій та забезпечення комп’ютерними засобами і мережею Інтернет загальноосвітніх закладів функцією ТЦ є створення та забезпечення діяльності шкільного Web-сайту, що дасть змогу на якісно новий рівень інформаційно підняти освітній процес, сприяти самоосвіті, забезпеченню можливості спілкування із зовнішнім світом.

Доречним є створення у технічному центрі методичного кутка, де розміщувались б підручники, посібники, методична література та рекомендації з питань теорії і практики використання сучасних технічних засобів навчання, узагальнення досвіду роботи кращих учителів, а також проспекти з аудіовізуальних засобів і їх функціональних можливостей.

При швидкому збільшенні кількості інформації та наявності різних інформаційних носіїв і потребою їх використання у навчально-виховному процесі актуальним є створення інформаційних центрів - шкільних медіатек. У їх організації необхідно забезпечити систематизацію, каталогізацію і умови збереження носіїв інформації.

Оскільки фонд поліграфічних, екранних, звукових і інших засобів найрізноманітніший за тематикою і дидактичним призначенням, то найкраще картотеку поділити по темах програми — тематична картотека і по уроках — поурочна. Доцільно скласти тематичні картки, у яких зазначаються тема програми і уроку, методи і організаційні форми навчання, перелік засобів навчання, що є з цього питання, із вказівкою місця їх зберігання. Такий попередній облік допоможе вчителю забезпечити комплексне використання засобів навчання у підготовці до уроків.

Медіатеки створюють оптимальні умови для творчого, багатоцільового використання будь-якої інформації в навчально-пізнавальній діяльності учнів в позаурочний час, у підвищенні професіоналізму вчителів, у їх безперервній самоосвіті, розширює можливості використання нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі школи. Інформаційний ресурс ефективно використовується і в діяльності шкільних радіо та телецентрів.

Значні можливості раціонального використання шкільного ТЦ у позаурочній навчально-виховній роботі. На базі ТЦ створюються умови для діяльності різнопланових гуртків (радіотехнічних, журналістських, театральних і т. ін.). Забезпечуються нові форми позакласної роботи – телерадіопередачі, вікторини і т. ін. Суттєво видозмінюється і збагачується зміст позакласних заходів. Шкільний технічний центр сприяє вирішенню багатьох завдань морального, естетичного, трудового, краєзнавчого виховання та профорієнтаційної роботи.

Досвід роботи технічних центрів показав, що використання їх, з одного боку, полегшує діяльність вчителя на уроці, а з іншого — вимагає його ретельної підготовки. Готуючись до уроку, де використовуються технічні засоби навчання, вчитель повинен скласти розширений план, чітко визначити в ньому необхідний комплекс засобів навчання, місце кожного з них на уроці, методичні прийоми використання, визначити час для їх демонстрації.

Комплекс ТЗН повинен задовольняти такі вимоги:

а) відібрані для уроку засоби навчання повинні бути відповідні змісту навчального матеріалу і меті уроку;

б) при відборі необхідно враховувати специфічні особливості кожного навчального комплексу в процесі навчання і чітко визначати його функції у вирішенні освітніх і виховних завдань уроку;

в) засоби навчання, що входять в комплекс, повинні сприяти активізації навчальної діяльності учнів на уроці;

г) комплекс засобів навчання повинен органічно входити в структуру уроку.

При цьому зміна видів сприйняття, рівномірний розподіл навантаження на різні аналізатори, постійна активізація пізнавальної діяльності у міру можливості повинні забезпечуватись у структурі занять з комплексним використанням засобів навчання.

Діяльність ТЦ створює для вчителя необмежені можливості щодо вдосконалення уроку, розширення методів і прийомів навчання і виховання.

Висновки. Матеріально-технічне та методичне забезпечення ТЦ дає змогу запровадити наукову організацію праці вчителя під час підготовки і проведення навчально-виховної роботи, ви­користовуючи аудіовізуальні та електронні посібники, забезпечити по­стійну готовність апаратури та обладнання до уроку, ра­ціональне їх розміщення, можливість використати всі дидактичні посібники і навчально-методичні комплекти в поєднанні.

Шкільний ТЦ дає можливість дітям проявити і реалізувати свої здібності, розвивати вміння, знання і навички з різних напрямів життєдіяльності.

Учителі на базі ТЦ удосконалюють свою фаховість щодо використання технічних засобів навчання, підвищують рівень своєї інформаційної культури.


ББК 74.20.04

ф 79


Формування професійної культури вчителя в контексті інтеграції україни в Європейський освітній простір


матеріали

регіонального науково-практичного семінару

22 – 23 травня 2007 р.


За редакцією проф.Терещука Г.В.

Літературне редагування О. В. Гузар

Верстка та макетування В. М. Кузьмич


Підписано до друку 8.05.2007 р. Формат 60х84 1/8

Друк-Rizo. Гарнітура Times New Roman-11

Обсяг 18,12 др.арк. Наклад 100 прим.

Замовлення № 57




Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Видавничо-поліграфічний відділ

Адреса університету і видавництва:

46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.


1 Вважаємо недоцільним подавати в якості ІНДЗ гармонічний аналіз окремих музичних творів, оскільки така форма роботи має проводитись не одноразово, а паралельно протягом вивчення усього предмету, ґрунтуючись на значному масиві творів різних композиторів.