Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Документы

Содержание Роль занять з методики викладання української літератури у професійному самовизначенні майбутнього вчителя-словесника

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.

• оцінка вчителя; – оцінка батьків;
  

Оцінка презентації


Ти пояснив, для чого твій проект, та показав (представив) його у фактах та прикладах.

1 2 3.5 4 5 x 2 =____

І це проект про … Я, здається, здогадуюсь, АГА! Я можу всім розказати,

про що цей проект що це означає та як це

Незрозуміла і як це зроблено/ виглядає! Класний проект!

Інформація. Приклади.

Чому ми повинні знати і читати роман „Майстер і Маргарита”?

1 2 3.5 4 5 x2 =____

Приведена причина Добре знайдені відповіді, ОГО! Багато наведених,

дуже слабенька тобою причин класні, дійсно

. життєво необхідні

Ти придумав Словесну проблему, яка потребує для свого рішення порівняння

1 2 3.5 4 5 x 2 =____

Я не бачу ніякого Ця проблема чи дуже проста, ОГО! Це - точно

зв’язку. чи дуже складна. цікава проблема.

Ти показав деякі реальні речі, та як їх показати на карті

1 2 3.5 4 5 x 2 =____

Зроблено трохи краще, Десь в середньому АГА! Я бачу все, і

ніж на одиницю, на двієчку, ти показав все точно.

але не все показано . проте в цілому

не все показано


Малюнки:

1 2 3.5 4 5 =____

Тільки один Декілька малюнків є, КРУТІ малюнки!!!

малюнок??? але цього недостатньо Класна презентація

Якість слайдів:

1 2 3.5 4 5 =____

Забагато різних Слайди важко ЧУДОВО! Ти можеш

шрифтів та кольорів! читати заробляти гроші,

роблячи PowerPoint

презентації!!!!!

ВСЬОГО БАЛІВ (50 балів найбільше)


Оцінювання веб-сторінки.

	4	3	2	1
Зміст	Дуже інформативний, ви дійсно описуєте те, що знаєте та розумієте добре	Якість прийнятна, ви презентуєте небагато цікавої інформації	Дуже стисла інформація, зміст міг би бути кращим	Дуже мало інформації, неінформаційний зміст
Навігація	Зрозуміла організація матеріалу, продовження сторінок сприймається дуже природно	Зрозуміла організація, легко переходити від сторінки до сторінки	Навігація по сторінці в принципі зрозуміла, але дещо заплутана	Дуже заплутана, важко зорієнтуватися, на якому місці сторінки ви знаходитесь
Використання технологій	Ви знайшли декілька нових прийомів!	Ви яскраво показали, що створення веб-сторінки – це для вас легко і цікаво	Хороший початок, але багато над чим треба ще попрацювати	Ви все ще боретесь зі своєю веб-сторінкою
Графіка	Графіка виглядає професійно, доповнює зміст сторінки	Графіка представлена на сторінці, але не додає змісту	Небагато графіки, часто псує вигляд сторінки	Графіка? А де вона?

А
ось який вигляд має виконана презентація:

РОЛЬ ЗАНЯТЬ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА

Л.І. Царик

У статті розглядаються особливості підготовки майбутнього вчителя-словесника, зумовлені вимогами сучасної комунікативної технології. Основна увага зосереджується на формах проведення лабораторних занять з методики викладання української літератури із використанням відеоуроків та інших мультимедіа-технологій, з’ясовуються шляхи оволодіння студентами сучасними освітніми технологіями – способами самостійного моделювання напрямів професійної поведінки.


Давно на часі серйозний діалог про доцільність шкільного засвоєння літератури в сучасному соціокультурному контексті, про його предметний зміст, про технології і методики навчання. Саме ці проблеми і є „больовими точками” сучасної літературної освіти, яка не завжди відповідає на питання, чому, навіщо і як вчитель-словесник повинен вчити своїх учнів. Адже, як зазначає В.Зінченко, „тільки освіту, яка має власну систему цілей і цінностей, можна назвати такою, що розвиває і розвивається” [2, 161].

І.Я.Франко у статті „Наші народні школи і їх потреби” (1892р.), визначаючи причини тодішніх проблем народної освіти в Галичині, писав, що „шкільна справа іде якось набакир”. При цьому підкреслював: „Учителем школа стоїть; коли учитель непотрібний, неприготований, несумлінний, то й школа ні до чого. Ну а добрих учителів треба, по-перше, самих добре вивчити..., а по-друге, треба їм добре заплатити, бо на кепсько плачене становище в наших часах спосібні і вчені люди не йдуть. Доброго учителя треба також поставити в такі умови, щоб він міг щось добре зробити, треба , щоб над ним було менше старшини” [7, 113]. Як бачимо, проблеми, які означив І.Франко більше ста років тому, є актуальними ще й сьогодні, залишилися ті ж причини, через які багато студентів-філологів не хочуть працювати в школі. Головною переважно вважають економічну – невисока оплата педагогічнної праці. Та у своїй статті хочемо акцентувати на тих, до яких маємо причетність ми, і на які можемо вплинути. Не секрет, що після теоретичного опрацювання вузівського курсу методики і проходження педагогічної практики, значній частині студентів-філологів ця сфера діяльності здається непривабливою і навіть нецікавою. Справа не тільки в тому, що деякі з них почувають себе в шкільній аудиторії методично непідготовленими, – врешті-решт методичні навички з часом сформуються. Студентів не захоплюють перспективи щоденного вирішення „невирішуваних проблем” літературної освіти, бо здаються їм рутинними, нецікавими. В свідомості потенційних спеціалістів формуються чи утверджуються міфи-стереотипи: „Сучасні діти не хочуть читати, вони тільки дивляться телевізор і грають в комп’ютерні ігри”; „Учні не вміють писати, погано говорять, нічого не розуміють”; „Я їм так цікаво розказую, а вони не слухають” тощо. Професійну апатію, яку підтримують ці міфи, поглиблюють адміністративно-бюрократичні вимоги дотримуватися освітніх стандартів, уніфікувати роботу вчителя, віддаляючи педагога і учнів від предмета і один від одного.

Погоджуємось із авторитетним твердженням О.Семеног, (автора монографії „Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури”), що „професійна підготовка майбутнього вчителя-словесника в умовах педагогічного університету відповідатиме сучасному рівню тоді, коли зміст, форми і методи соціально-гуманітарної, лінгвістичної, літературознавчої, українознавчої, методичної та психолого-педагогічної підготовки будуть орієнтовані на формування високодуховної культуромовної особистості педагога і його професійної компетенції” [5, 8]. Цього, на думку вченої, можна досягти взаємоповязуючи навчально-пізнавальну, наукову, пошуково-дослідницьку, практичну педагогічну діяльність студентів. На необхідності оновлення стилю професійної діяльності педагога наголошує і І.Дичківська, підкреслюючи, що особливого значення набуває формування „здатності жити і працювати в інноваційному режимі: прийняти і зрозуміти нове, оволодіти інноваційною ситуацією” [1, 12].

Очевидним є те, що окремі вдалі розробки уроків і випадкові обміни досвідом ніколи не зможуть створити бази для появи і повноцінного розвитку нового покоління філологів-педагогів, здатних у своїй професійній діяльності органічно поєднувати різноманітні гуманітарно-комунікативні ролі і позиції: літературознавця, педагога, методиста, культуролога.

Як показує власний досвід роботи у загальноосвітній школі і університеті, співпраця з учителями української мови і літератури м.Тернополя і області, аналіз методичних фахових статей та практичних розробок, які все частіше появляються у численних фахових періодичних виданнях, багато словесників і студентів-філологів – майбутніх учителів – володіють великим творчим потенціалом. Вважаємо, що потрібно не просто пропонувати їм численні „нештучні розробки” і потрактування твору, а допомогти намітити перспективи організації їх власної професійної діяльності, з’ясувати, як можна навчитися визначати філолого-педагогічну мету, визначати стратегічні і тактичні завдання уроку, виділяти конкретні аспекти твору, який вивчається, так, щоб і мета, і завдання і аспекти органічно випливали з логіки роботи вчителя в конкретній аудиторії учнів.

Методика викладання української літератури в школі як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, на думку Г.Токмань, має пропонувати вчителеві парадигми, технології та конкретні моделі навчання, та „передовсім допомагає вчителям створити свою власну, неповторну систему викладання літератури” [6, 286].

Ще одну особливість методики як науки – наголошує Є.Пасічник, – „її постійно творять тисячі вчителів, передаючи наступним поколінням свої знахідки. Постійний обмін досвідом – необхідна передумова зростання педагогічної майстерності вчителя” [4, 26]. Серед різноманітних форм узагальнення і поширення педагогічного досвіду виділяємо і найчастіше практикуємо такі, як відвідування відкритих занять кращих вчителів міста, взаємовідвідування уроків з наступним їх обговоренням під час проходження студентами педагогічної практики, перегляд і аналіз відеоуроків або окремих їх фрагментів. Останню вважаємо найбільш оптимальною, оскільки вона дає змогу ефективно використовувати робочий час і викладача, і студента. Під час проведення лабораторних занять з методики викладання української літератури ефективною є форма роботи, започаткована викладачами кафедри історії української літератури вже більше п’яти років тому – проведення круглих столів „Професійне спрямування майбутнього вчителя-словесника”. В основі таких групових діалогів лежить перегляд відеоуроків ї їх аналіз. Із впровадженням у нашому вузі кредитно-модульної системи навчання і посиленої уваги у зв’язку із цим до новітніх технологій, такі заняття стали систематичними. Фрагменти відеоуроків як один із видів динамічної наочності є доцільними засобами активізації уваги студентів під час лекцій з методики викладання літератури. Вони ілюструють теоретичні положення, дають змогу студентам побачити в дії різні методичні технології, краще зрозуміти специфіку кожного із шляхів аналізу художнього твору.

Досвід показує, що найбільш ефективним є використання означеної наочності під час проведення лабораторних занять. Для того, щоб студенти не просто перетворювались на пасивних глядачів, а активно працювали, засвоюючи чужий досвід, необхідна чітка організація проведення занять такого типу. Практикуємо, зокрема, складання письмової структури уроку під час його перегляду, виконання завдань за варіантами, як-от: зафіксувати застосовані прийоми; визначити види використаної наочності; з’ясувати шлях аналізу художнього тексту; проаналізувати методику проведення актуалізації опорних знань; форми роботи з текстом твору, ефективність вступного слова, рівень мовно-стильової культури вчителя і учнів тощо.

Коло питань, які можна обговорити в процесі групового діалогу під час перегляду відеоуроку:

• Яку мету і завдання ставила перед собою і своїми учнями студентка-практикантка?
  
• Чи вдалося їй контролювати їх впродовж усього уроку? Чому?
  
• Визначте етапи комунікації вчителя із своїми учнями. Чим саме визначається початок кожного етапу – реплікою учня чи зміною предмету обговорення?
  
• Які зразки „наївних” реплік школярів ви зафіксували? Чи вміє з ними працювати вчитель? Чому?
  
• Які методичні прийоми, використані вчителькою, не допомагають, а навпаки, заважають їй організувати навчальну ситуацію?
  
• Чи намагається вчителька організувати колективний аналіз твору? Якщо ні, то чому?
  
• Чи можна урок назвати навчальним діалогом, „комунікативною подією”. Обгрунтуйте свою думку.
  
• Звернувшись до схеми „Літературно-освітній круг”, подумайте, між якими його елементами в діяльності вчителя виникли прогалини. Чим це можна пояснити: рівнем теоретичної (літературознавчої і психологічної) підготовки учителя, незнанням методики вивчення української літератури і організації навчальної (естетичної і пізнавильної діяльності вчителів, комунікативною недосвідченістю)?
  

Професіоналізація майбутнього педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливо без творчого самовизначення. Провідну роль у цьому процесі відіграє налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток, без чого неможливе забезпечення нової якості освіти. Сприяє формуванню такої необхідної риси вчителя-словесника колективний аналіз відеоуроку.

Ефективною є і така форма роботи, як колективний аналіз методичних підходів до виучуваного твору (на матеріалі сучасних підручників з літератури). Проводиться він із використанням мультимедійних технологій. Студенти ознайомлюються із зразками питань і завдань, які пропонують автори сучасних посібників, а потім за питаннями, запропонованими викладачем в ході колективного діалогу, з’ясовують мету, завдання, структуру, зміст роботи за цими методиками вивчення хрестоматійних текстів. Діалог проводимо за питаннями, в основі яких схема, яку пропонує С.Лавлінський [3, 181].

1. В чому подібність і відмінність запропонованих методичних підходів до твору? Чи можуть вони, і в якій мірі, стимулювати розвиток культури читацького розуміння?
   
2. Чи переліки завдань є системними? Чи вони, можливо, випадкові? Чи простежується в завданнях підручників літературно-освітня логіка? Аргументуйте свої думки конкретними прикладами.
   
3. На які аспекти твору автори підручників звертають увагу школярів у кожному конкретному випадку.
   
4. Які питання і чому можуть викликати найбільшу зацікавленість читачів, а які – найменшу.
   
5. В яких випадках і з якою метою методисти звертаються до життєвого досвіду читачів-школярів. Наведіть приклади і проаналізуйте їх.
   
6. Які питання і завдання виглядають, на ваш погляд, недоречними? Чому?
   
7. Які із питань акцентують увагу вчителя і школярів переважно на по-образному аналізі, а які – на проблемному чи композиційному?
   

Таке обговорення доречно завершити завданням – продумати власні завдання і запитання до одного із запропонованих текстів. Після самостійного проектування аналізу студентами обговорюють варіанти своїх питальників з одногрупниками, з’ясовуючи, чим логіка вивчення художнього твору, запропонована ними, відрізняється від методичної логіки авторів підручників.

Вважаємо, що такі види занять допомагатимуть студенти-філологу наочно переконатися в тому, що філолого-педагогічна діяльність може бути і захоплюючою, і професійно-перспективною, і науково обґрунтованою. Більше того, зрозуміти, що для майбутньої роботи на ниві літературної освіти однаково важливе значення мають і залюбленість у літературу як мистецтво, і глибокі знання з теорії літератури, і володіння сучасними освітніми технологіями – мистецтвом, майстерністю, способами самостійного моделювання напрямків професійної поведінки.