Geum.ru

Навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності 030401 «Міжнародне право» Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Вид материалаДокументы

Содержание


Семінарське заняття 2. Станово-представницькі монархії в країнах Західної Європи – 2 год.
Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації
Ключові поняття та терміни
Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації
Тези лекції
Завдання на семінарське заняття
Вирішення проблеми
Завдання на семінарське заняття
Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Семінарське заняття 2. Станово-представницькі монархії в

країнах Західної Європи – 2 год.



План

  1. Переміни в суспільному ладі. Міське самоуправління, гільдії і цехи. Причини виникнення станово-представницьких форм держави.
  2. Франція в XIII – XVI ст. Становлення і розвиток Генеральних штатів. Право Північної та Південної Франції.
  3. Англія. Становлення парламенту в XIII – XVI ст. Становлення системи прецедентного права.
  4. Німецька імперія в XIII - XVI ст. Золота булла 1356.


Ключові поняття та терміни: міське самоврядування, гільдії, цехи, станово-представницька форма держави, Генеральні штати, прецедент не право, Великий березневий ордонанс, Велика хартія вольностей, Золота булла.


Самостійна робота студентів 6. Станово-представницькі монархії Франції, Англії, Німеччини– 2 год.

Завдання для самостійної роботи.

Завдання 1.


Підготуйте короткі письмові відповіді (до 1 стор. комп'ютерного або 1-2 стор. рукописного тексту на кожне) на наступні завдання: 1. За яких обставин зявився перший парламент в Англії ? 2. Охарактеризуйте коло повноважень англійського парламенту. 3. Нозвіть та охарактеризуйте джерела права доби французької станово-представницької монархії. 4. Зміст та сутність Золотої булли 1356 року.


Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації



Завдання 2

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:


1. Які з перерахованих прерогатив можна віднести до сфери повноважень Генеральних штатів:

а) питання фінансового управління;

б) обрання короля;

г) затвердження загальнодержавних податків;

д) ратифікація міжнародних договорів.


2. «Велика хартія вольностей» 1215 року:

а) обмежувала королівську владу;

б) охороняла особисті права і свободи підданих короля;

в) визначала правове становище особи, що перебувала під арештом;

г) встановлювала порядок виборів короля;

д) гарантувала недоторканність членів англійського парламенту.


  Методичні вказівки:

     Становлення середньовічної держави і права у Франції є своєрідним зразком, еталоном розвитку феодальної державності і правової системи взагалі. Тут чітко простежуються періоди розвитку цієї державності: феодальної роздрібненості, станово-представницької і абсолютної монархії. Тут чи не вперше у Європі виник інститут прокуратури і адвокатури, введено продаж державних цивільних і військових посад.
     Характерною у становленні абсолютизму, який носив ”чистий”, завершений характер, є діяльність знаменитого кардинала Ришельє і короля Людовика ХІV.
     Студенту не слід випускати з уваги й характеристику основних галузей та інститутів права.

Література:

Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.

Тулина Г.М. Следы гражданского общества в средневековом европейском городе //Вопросы истории. – 1999. - №6. – С. 125-135.

Садиков В.Н. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. – М., 2002.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Вентурі, 1995.


Тема 7. Абсолютні монархії в країнах Західної Європи


Завдання на самостійну роботу:  Чи можна вважати просвічений абсолютизм протилежністю військово-бюрократичному?


Самостійна робота студентів 7. Абсолютні монархії в країнах Західної Європи – 2 год.

Завдання для самостійної роботи.

Завдання 1.

Користуючись рекомендованою літературою і нормативними матеріалами, опрацювати та законспектувати такі питання:

  1. Встановлення та особливості англійського абсолютизму. Роль і місце парламенту.
  2. Реформи Рішельє у Франції. Французький абсолютизм. Едикт 1641 р.
  3. Встановлення князівського абсолютизму в Німеччині: причини і наслідки.


Ключові поняття та терміни: класичний абсолютизм, самовладдя монарха, незавершена форма абсолютизму, зоряна палата, секуляризація, феодальна аристократія, гугеноти, католики, королівські едикти.


Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації



Завдання 2

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:


1. Які соціальні верстви феодальних держав були зацікавлені у становленні абсолютизму:

а) молода буржуазія;

б) рицарство;

в) великі феодали-магнати;

г) міщани.


2. Ознаками французького класичного абсолютизму є:

а) поділ населення на нерівноправні за своїм статусом групи;

б) повне підпорядкування церкви світській владі;

в) поява королівського законодавства в країні;

г) всі ознаки мали місце.


3. Підставою для позбавлення дворянського звання в Росії за часів абсолютизму було:

а) одруження дворянина на з особою нижчого стану;

б) відмова батька передати свій дворянський титул дітям у спадок;

в) відмова дворянина у службі монархові;

г) скоєння дворянином злочину, що призвело до його морального падіння;

д) усе разом узяте.

     Методичні вказівки:

     Історія держави і права Німеччини епохи середньовіччя має ряд характерних особливостей. Це повільний, довгий і складніший, ніж у Англії чи Франції, розвиток феодальних відносин. Це концентрація економічних і подітичних інтересів по регіонах повілене формування єдиного внутрішнього ринку, економічна і політична роздробленість. Спецефічною була і станово-представницька монархія-всевладдя великих магнатів – курфюристів і князів, слабкість німецьких міст. Вона не вела Німеччину до централізації, а навпаки-до встановлення регіонального, т зв. „князівського” абсолютизму. Цьому сприяли реформація, селянська війна ХVІст. тридцятилітня війна ХVІІст. та ін.
     Хоч Німеччина у ту епоху була економічно і політично роздробленою, там, однак, появилося декілька цікавих кодифікацій права. Ось на це все слід студентам звернути увагу при підготовці даної теми семінару.


Література:

Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.

Андреев А.Р. Гений Франции, или жизнь кардинала Ришелье. – М., 1999.

Люблинская А.Д. Французский абсолютизм в первой трети ХУП ст.- М.:

Наука, 1985. – С. 12-85.

Штокмар В.В. История Англии в средние века. – СПб, 2000..

Проблемы истории абсолютизма //: Ученые записки Всесоюзного заочного юридического института . – М., 1983.


Тема 8. Феодальна держава та право західних слов’ян. Феодальна держава і право в країнах Азії


Лекція 4. Феодальна держава та право західних слов’ян. Феодальна держава і право в країнах Азії – 2 год.


1.  Держава і право середньовічної Болгарії.

2. Утворення феодальної держави в Сербії. Законник Стефана Душана.

3. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі. Головні риси феодального права Польщі.

4. Середньовічна чеська держава і право.


Мета лекції: виявлення загальних рис в державному устрої та соціальній структурі південно- і західнослов'янських держав, аналіз особливостей їх розвитку і визначення їх причин; вироблення вміння проводити порівняльно-співставлювальний аналіз державного механізму.

Міжпредметні зв’язки: історія України, кримінальне право.

     Актуалізація опорних знань: з курсу історії України згадати державний лад Речі Посполитої, з шкільного курсу всесвітньої історії – гуситські війни, з попереднього матеріалу – державний лад Візантії.

Головні поняття по темі: дука, жупан, властелі, властелічи, меропхи, себри, собор, порота, дедичи, закупи, каштелян, шляхта, магнат, сеймік, посольська ізба, гусити, баштинники, отроки, влахи, парики, вальний сейм.


ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

1.         Створення Союзу семи племен та його підкорення протоболгарами. Перше Болгарське царство. Система управління за часів Симона Великого. Захоплення Болгарії Візантією. Візантійський вплив на соціально-політичну систему Болгарії.

Відновлення болгарської державності. Друге Болгарське царство.

Завдання на семінарське заняття: Порівняти Перше та Друге Болгарське царство за територією, рівнем централізації, системою управління.

Феодальна роздробленість Болгарії та її захоплення турками-османами. Знищення болгарської державності. Соціальний лад Болгарії. Князі та боляри. Категорії селянства: баштанники, парки, отроки.

Право Болгарії, його характерні риси. Закон судний людям як перша кодифікація болгарського права. Характеристика галузей права за цим джерелом.

2.         Причини більш пізнього утворення держави в Сербії у порівнянні з Болгарією. Перетворення Сербського князівства у королівство. Захоплення Сербії Османською імперією.

Соціальний лад Сербії. Властелі та властелічі. Сербське селянство: себри, меропхи, отроки. Державний лад Сербії. Центральне та місцеве управління. Особливості судоустрою Сербії. Суд поротників.

Законник Стефана Душана  як джерело сербського права. Характеристика кримінального права за Законником.

Утворення Давньопольської держави. Головні етапи розвитку державності. Причини незавершеності процесу централізації в Польщі та її наслідки.

   Вирішення проблеми: Чому Польська держава, будучи монархією, мала назву “республіка для всіх” (дослівний переклад назви “Річ Посполита”)?

   Система органів влади Речі Посполитої. Роль сейму в державному управлінні. Поступове зростання його повноважень. Центральне та місцеве управління. Розділи Польщі.

   Ельблонська книжка (Польська правда) к джерело польського права. Кримінальне право та процес за Польською правдою.

Утворення князівства Само як першої держави на території Чехії. Етапи в розвитку Чеської держави. Соціальний лад Чехії. Пани та земані. Чеська шляхта. Селянство: дедичі, седляки, отроки.

Система управління в Чеському князівстві. Поява сеймів та зростання ролі шляхти. Взаємовідносини шляхти та панів. Вплив гуситського руху на зміцнення центральної влади. Втрата Чехією частини суверенітету після обрання на чеський престол Фердинанда І Габсбурга. Перетворення чеських земель на “спадкові володіння Габсбургів” за “Оновленим земським статутом” 1627 р.

Відсутність офіційних кодифікацій у чеському праві. Головні джерела чеського права. Характеристика судового процесу за “Тлумаченням чеського права”.

Завдання на семінарське заняття: Чому всі південно- і західнослов’янські держави не зберегли своєї незалежності?


Семінарське заняття 3. Становлення та розвиток феодальної державності та права у західних словян. Арабський халіфат та Золота Орда – 1 год.


План


1. Утворення, суспільний устрій, державний лад та право ранньофеодальної польської монархії.

2. Особливості розвитку ранньофеодальної монархії в Чехії.

3. Суспільний устрій, державний лад та право Арабського халіфату.

4. Становлення та розвиток Золотої Орди.

Ключові поняття та терміни: шляхетська демократія, сейм, королівська влада, Радомська конституція 1505 року, польська конституція 1793 року, поділ Польщі, онімечення Чехії, партикуляризм чеського права, арабський халіфат, Золота Орда, іслам, кримське ханство, емір, візир, шаріат, Коран, іджма, сунна, суніти, шиїти


Самостійна робота студентів 8. Феодальні держава і право західних словян та азіатських країн – 2 год.

Завдання для самостійної роботи.

Завдання 1.


Підготуйте короткі письмові відповіді (до 1 стор. комп'ютерного або 1-2 стор. рукописного тексту на кожне) на наступні завдання: 1. Розкрийте зміст польської Конституції 1793 року; 2. Причини втрати державності Чехією та її онімечення; 3. Зазначте характерні риси формування державності у арабів; 4. Чим відрізнявся суспільний устрій Арабської держави від устрою європейських феодальних держав ? 5. Назвіть та дайте характеристику джерел мусульманського права, його риси.

Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації



Завдання 2

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:


1. Розпад Арабського халіфату на окремі держави мав своїм наслідком те, що халіф:

а) вважався номінальним главою держави;

б) став лише духовним главою мусульман;

в) зосередив найвищі судові функції;

г) був координатором дій місцевих правителів.


2. Права і привілеї представників панівного класу Арабської держави:

а) не регламентувалися мусульманським правом;

б) детально регламентувалися нормами права держави;

в) залежали від ступеня наближеності до Мухаммеда;

г) визначалися родовитістю походження феодала.


3. Центральними органами державного управління Арабського халіфату були:

а) канцелярії еміра;

б) дивани;

в) колегії шейхів;

г) міністеріали.


4. Істинні мусульмани були зобов’язані сплачувати одну сорокову частину доходів від нерухомості на:

а) підтримку бідних верств населення;

б) будівництво мечетей та інших культових спору

в) озброєння армії;

г) утримання почесної охорони халіфа.


     Методичні вказівки:

     Метою семінару є вивчення історії держави і права феодальної Сербії. Однією з характерних рис історії держави і права Сербії були пережитки первіснообщинного ладу і складний та довгий процес формування феодальних виробничих відносин, державності взагалі Зміст окремих статей „Законника” показує економіку Сербії, соціальну структуру суспільства, привілейоване становище церкви, структуру державного апарату. Заслуговує на увагу „суд поротників” як пережиток первіснообщинного ладу, який пізніше перетвориться в державний орган. „Законник ”є цінним пам’ятником права південних слов’ян, важливим першоджерелом для висвітлення питань історії держави і права Сербії. Для підготовки семінару необхідно вивчити і проаналізувати зміст „Законника”.
     Завдання для самостійної роботи: скласти схему державного устрою феодальної Сербії.

Л і т е р а т у р а :

Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.

Ваничек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.

Грачев В.П. Сербская государственность в 10-14 вв. – М., 1972.

Історія південних і західних слов'ян . – К., 2001.

Лунев Ю. Проблема государственного устройства в Польше после превращения династии Ягеллонов // Правоведение. – 2000. - № 4.

Краткая история Болгарии с древнейших времен до наших дней. – М., 1989.


Модульний контроль 1 – 1 год.


Проводиться під час семінарського заняття по темі 8 «Становлення та розвиток феодальної держави і права західних словян. Арабський халіфат та Золота Орда» - як підсумок вивчення тем 1 -8. Контрольні питання подаються у робочій навчальній програмі.