Київский національний університет імені тараса шевченка юридичний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


Укладач і викладач: к.ю.н., доцент Лисенко А.М. Рецензент
© Авторські права застережені ЗМІСТ
І. анотація
Вимоги до знань та умінь студентів.
Студенти повинні уміти
Місце навчальної програми спецкурсу
Актуальність вивчення спецкурсу
Форми поточного контролю знань студентів: - усне опитування: відповідь – 5 балів, доповнення відповіді –2 бали
Підсумковий семестровий контроль.
За 100-бальною шкалою
90-100 (відмінно)
Та практичних занять
Таблиця №1. Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
Кількість годин
Модульна контрольна робота
Самостійна робота студентів з курсу – не менше 20 % від загальної кількості годин, згідно з наказом ректора №266-32 від 18.04.20
Тема № 1. Процесуальні та організаційні засади проведення судових експертиз. Система державних експертних установ.
Рекомендована література.
Рекомендована література
Рекомендована література
...
Полное содержание
Подобный материал:

КИЇВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Юридичний факультет




Кафедра криміналістики

Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз




Навчально-методичні матеріали спецкурсу

для студентів спеціальності 6.06.01.00 “Правознавство” освітньо-кваліфікаційний рівень “Спеціаліст права”, заочна форма навчання.










Київ – 2009




Навчально-методичні матеріали спецкурсу: “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз“ для студентів спеціальності 6.06.01.00 “Правознавство” освітньо-кваліфікаційний рівень “Спеціаліст права”, заочна форма навчання.




Укладач і викладач:

к.ю.н., доцент Лисенко А.М.

Рецензент:

проф. _______________П.Д. Біленчук

Затверджено:

на засіданні кафедри криміналістики

Протокол № від “____”___________2009 р.

Завідувач кафедри ________________д.ю.н. І.І.Котюк

Схвалено:

методичною комісією юридичного факультету

_____”______________2009 р.

Голова науково-методичної ради ____________д.ю.н. Г.І. Балюк




Рекомендовано до друку:

рішенням Вченої ради юридичного факультету

_____”______________2009 р.



Декан юридичного факультету_________ д.ю.н. І.С. Гриценко




© Авторські права застережені

ЗМІСТ



1. Анотація до навчально-методичних матеріалів спецкурсу…….4


2. Система контролю знань студентів………………………………6


3. Навчально-тематичний план лекцій і практичних занять………8


4. Довідка про експертні установи…………………………………..18


5. Питання для контролю знань студентів………………………….19


6. Завдання модульної контрольної роботи………………………. 23


7. Рекомендована література до всіх тем…………………………..23




І. АНОТАЦІЯ

Навчально-методичні матеріали до спецкурсу “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз“ є спеціальною частиною курсу “Криміналістика” освітньо-професійної програми підготовки студентів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка освітньо-кваліфікаційного рівня – спеціаліст права.

Змістом навчального спецкурсу є науково-обгрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, який відповідає вимогам Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №65 від 20.01.1998р. із змінами та доповненнями.

На поглиблене вивчення спецкурсу “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз“, який викладається на заочному відділенні спеціалістам першого курсу в другому семестрі, робочою програмою відводиться 70 годин, з них: лекцій – 16 годин, семінарських занять – 10 год., самостійна робота студентів – 5 год., модульна контрольна робота – 20 год., на виконання курсових робіт – 17год., залік – 2 год. Форма підсумкового контролю – залік.

Основною метою та завданням навчального спецкурсу Актуальні проблеми організації і проведення судових експертизє поглиблене вивчення можливостей криміналістичного дослідження реквізитів документів та інших речових доказів, необхідних для виконання професійних обов'язків підвищеного рівня складності, відповідно до обраної спеціалізації.

Програмою спецкурсу передбачено вивчення студентами таких основних тем: предмет, об’єкт, завдання, методи криміналістичних експертиз; особливості призначення судових експертиз в кримінальному, цивільному, адміністративному, господарському процесах; ідентифікаційні й неідентифікаційні дослідження при проведенні криміналістичних експертиз; особливості експертного дослідження окремих об’єктів (речових доказів), які входять до загального переліку тем, передбачених робочою навчальною програмою спецкурсу та перерахованих в таблиці №1.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є: Конституція України; Закон України “Про судову експертизу”; відповідні норми Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Адміністративного процесуального кодексу України, Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.


Вимоги до знань та умінь студентів. Студенти повинні знати: основні положення Конституції України (п.14 ст.92); норми чинного процесуального законодавства щодо обов’язкового призначення експертиз у кримінальному, цивільному, адміністративному, господарському процесах; права і обов’язків експерта та слідчого; дотримання прав підозрюваного, обвинуваченого при призначенні експертизи та при ознайомленні з її результатами; особливості процесуального призначення експертизи та експерта; проведення додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи на досудовому слідстві та в суді; допит експерта та інше.

Студенти повинні уміти: підготувати матеріали для проведення відповідної експертизи, винести постанову про призначення експертизи, обрати необхідну експертну установу, правильно застосовувати норми процесуального законодавства при призначенні та проведенні експертизи на досудовому слідстві та в суді; вміти допитувати експерта та правильно оцінювати висновки експертів; пред’являти матеріали експертизи підозрюваному та обвинуваченому; виносити постанови про призначення додаткової або повторної експертизи та інше.

Місце навчальної програми спецкурсу в структурно-логічній схемі серед інших правових дисциплін освітньо-професійної підготовки спеціалістів юридичного факультету. Робоча програма спецкурсу “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз“ є складовою частиною курсу “Криміналістика” та органічно поєднується з відповідними розділами: криміналістичною технікою, криміналістичною тактикою та методикою розслідування злочинів, а також з іншими нормативно-правовими дисциплінами, а саме: кримінальним, цивільним, адміністративним, господарським процесуальним законодавством та митним правом.

Актуальність вивчення спецкурсу “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз” зумовлена тим, що на цей час в державі існує розгалужена система експертних установ, які підпорядковані різним відомствам, а також тим, що криміналістика вже вийшла за межі традиційного розслідування злочинів та кримінального судочинства, а натомість почала все більш активно втручатись в регулювання різноманітних суспільно-правових відносин. Цей процес є закономірним, оскільки сучасна криміналістика, як слушно зауважив В.Г. Гончаренко, стала єдиним науковим утворенням, через яке природничо-наукові і технічні досягнення трансформуються і використовуватись для встановлення юридично-значущих фактів у найрізноманітніших галузях науки і практичної діяльності. (Гончаренко В.Г. Методологічні проблеми вчення про предмет криміналістики // Актуальні проблеми криміналістики: Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. (Харків) 25-26 вересня 2003 р. – Х.:Гриф, 2003. – С.11-13.). Така практика здійснюється завдяки розширенню меж судово-експертної діяльності та використання судових експертиз, як одного з найбільш ефективних способів встановлення істини з питань, що є предметом доказування в цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах. Провідне місце в цих процесах посідають криміналістичні, судово-медичні, біологічні, грунтознавчі, економічні, товарознавчі експертизи, а також відносно нові, але водночас поширені експертизи охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, психологічні експертизи, мистецтвознавчі експертизи, експертизи ДНК. Майбутнім слідчим, які постійно працюють з документами, такі знання будуть корисними і необхідними в їхній повсякденній професійній діяльності.


ІІ. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


Система поточного, модульного та підсумкового контролю знань та умови складання заліку з спецкурсу “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз” включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань за модульно-рейтинговою системою оцінювання. Вона складається з одного модуля. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Підсумкова оцінка визначається як сума балів, набраних студентом протягом семестру за змістовний модуль (40 балів) та кількості балів, отриманих на заліку чи іспиті (60 балів).


Модулі

Змістовний

модуль 1

Залік


Підсумкова оцінка

Максимальна

кількість

балів

40

60

40+60=100


Якщо за результатами модульного контролю студент отримав менше ніж 40 балів, то студент не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав усіх видів робіт, які передбачаються навчальним планом за семестр.

Максимальна кількість балів, які може отримати студент за змістовний модуль складає 40 балів та визначається як сума балів, отриманих за результатом поточного контролю за відповідний період, та модульної контрольної роботи.

Форми поточного контролю знань студентів:

- усне опитування: відповідь – 5 балів, доповнення відповіді –2 бали;

  • експрес опитування – 2 бали;


- самостійна робота –3 бали;
  • реферат – 5 балів;

  • тестування –5 балів;
  • модульна контрольна робота – 20 балів.


Модульний контроль знань студентів.

Модульний контроль знань студентів проводяться на відповідному практичному занятті після вивчення всіх тем змістовного навчального модуля. Максимальна сума балів за модульну контрольну роботу становить 20 балів, але загальна оцінка за змістовний модуль 1 буде визначатись як сума балів, отриманих студентом внаслідок поточного контролю знань за відповідний період. Максимальна оцінка може складати 40 балів.


Підсумковий семестровий контроль.

Підсумковий семестровий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка за вивчення спецкурсу “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз” визначається як сума оцінок за змістовний модуль та оцінки отриманої на заліку.

Студент отримує залік, якщо сума балів, яку він набрав протягом семестру, є рівною або більшою за встановлений мінімум залікових балів, а саме:


За 100-бальною шкалою


оцінювання знань

Оцінка за національною шкалою оцінювання знань студентів

90-100 (відмінно)

5

відмінно

зараховано

85-89 (дуже добре)

4

добре

зараховано

75-84 (добре)

65-74 (достатньо)

3

задовільно

зараховано

60-64 (задовільно)

35-59 (повторне складання)

2

незадовільно

не зараховано

1-34 (повторне вивчення)

Якщо студент набрав достатню кількість балів для заліку, але хоче мати 90-100 балів, він може складати залік, або ж задовольнись тією кількістю балів, яка достатня для одержання заліку без додаткового складання самого заліку.




ІІІ. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Передмова.

Навчальна програма спецкурсу “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз” спрямована на поглиблене засвоєння найбільш актуальних теоретичних і практичних питань підготовки, призначення і проведення судових експертиз, як складової частини розділу криміналістичної техніки курсу “Криміналістика”, яка відноситься до базових навчальних дисциплін фахової підготовки правознавців на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Робоча навчальна програма спецкурсу створена також і на виконання вимог Закону України “Про вищу освіту", де відповідно до п. 4 ст. 8 “Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для певних посад у певному виді економічної діяльності”; на поглиблене вивчення Закону України “Про судову експертизу” та окремих розділів і статей Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Господарсько-процесуального кодексу України, Митого кодексу України, а також з метою інтегрування національної освіти до загальноєвропейського освітнього простору.




Таблиця №1.

Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять


Назва лекцій та практичних занять Кількість годин

п\п

лекцій




лекції

семінари, практичні

самості-йна робота

інші форми контр.

Змістовий модуль 1

1.Процесуальні та організаційні засади проведення судових експертиз. Система державних експертних установ.2

-

-




2.Особливості призначення і проведення криміналістичних експертиз на досудовому слідстві та в суді.2

1

-




3.Особливості призначення і проведення експертиз в цивільному, адміністративному, господарському процесах.2

1

1




4.Класифікація судових експертиз. Види експертних досліджень. Експертні технології.2

2

1




5.Можливості окремих видів криміналістичних експертиз.2

2

1




6.Можливості окремих видів економічних експертиз.2

-

-




7.Можливості окремих видів технічних та технологічних експертиз.2

2

1




8.Експертизи матеріалів і речовин.2

2

1




Модульна контрольна робота







Залік-

-

-

2

РАЗОМ16

10

5

2



Загальний обсяг 33 год., в тому числі: лекцій – 16 год.; семінарські, практичні – 10 год. самостійна робота - 5 год.

*Самостійна робота студентів з курсу – не менше 20 % від загальної кількості годин, згідно з наказом ректора №266-32 від 18.04.2003 р.




Змістовний модуль 1




Тема № 1. Процесуальні та організаційні засади проведення судових експертиз. Система державних експертних установ.



Питання, які виносяться на лекцію.
  1. Поняття судово-експертної діяльності та її принципи.
  2. Суб’єкти судово-експертної діяльності.
  3. Науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення проведення судових експертиз.
  4. Система державних експертних установ.


Питання для самостійної роботи студентів.
  1. Обов’язки, права та відповідальність експерта.
  2. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність експертів.



Рекомендована література.

  1. Закон України “Про судову експертизу” 1994р. (Із змінами і доповненнями).
  2. Судова експертологія – наука про судово-експертну діяльність //Вісник Академії правових наук України. –Харків: Право, 2003. -№2(33), №4 (34). –С.740-762.
  3. Експертизи в судовій практиці /За заг.ред. В.Г. Гончаренка. – К.:“Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.
  4. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. – М., 1979. – 37с.
  5. Постанова КМУ України “Про затвердження Положення про Координаційну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України” від 16.11.1994р. №778.
  6. Наказ Міністра юстиції України “Про затвердження Положення про науково-консультативну та методичну раду з проблем судової експертизи при Міністерства юстиції України” від 13.10.2000р. №49/5.
  7. Постанова КМУ України “Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів” від 01.07.1996р. №710.
  8. Наказ Міністра юстиції України “Про затвердження Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян” від 15.04.1997р. №149/7.
  9. Наказ Міністра юстиції України “Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів” від 09.08.2005р. №86/5. Додаток №2 до цього Положення “Перелік зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, які проводять підготовку експертів”.



Тема №2. Особливості призначення і проведення криміналістичних експертиз на досудовому слідств та в суді.


Питання, які виносяться на лекцію.
  1. Підготовка слідчим (суддею) матеріалів на криміналістичну експертизу та призначення експертизи на досудовому слідстві та в суді (Ст.75, 196, 310 КПК).
  2. Обов’язкове призначення експертиз в кримінальному процесі (Ст.76 КПК).
  3. Допит експерта (Ст.201, 311 КПК). Призначення додаткової або повторної експертизи на досудовому слідстві та в суді (Ст. 203, 312 КПК).
  4. Права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи (ст.198 КПК). Пред’явлення обвинуваченому матеріалів експертизи (Ст.202КПК).


Питання для самостійної роботи студентів.
  1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій (Ст.128¹) та відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадження яких перебувають справи (Ст.92 КПК).



Рекомендована література

  1. Закон України “Про судову експертизу” 1994р. (Із змінами і доповненнями).
  2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. №2341-ІІІ.
  3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 29.12.1960р. (Із змінами і доповненнями).
  4. Експертизи в судовій практиці /За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.
  5. Экспертная криминалистическая идентификация. –М.:ВНИИСЭ, 1996. –Вып.1: Теоретические основы.
  6. Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз” від 08.10.1998р. №53/5.
  7. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Експертизи на досудовому слідстві: Навч. посіб. / Дніпропетровський юрид. ін-т МВС України. – Д., 2001. – 208 с.
  8. Постанова КМУ України “Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів” від 01.07.1996р. №710.



Тема №3. Особливості призначення і проведення експертиз в цивільному, адміністративному, господарському процесах.


Питання, які виносяться на лекцію.
  1. Порядок призначення експертиз в цивільному процесі (Ст. 143-147, 171 ЦПК).
  2. Комісійна експертиза, комплексна, додаткова і повторна експертизи (Ст.148-150 ЦПК). Дослідження висновку експерта (Ст.189 ЦПК)
  3. Призначення експертиз в адміністративному процесі (Ст.81-86КАСУ).
  4. Призначення і проведення судової експертиз в господарському процесі (Ст. 41, 42 ГПК), учать експерта у судовому процесі (Ст. 31 ГПК), відшкодування витрат за проведення експертизи (Ст. 48 ГПК).


Питання для самостійної роботи студентів.
  1. Спеціаліст в цивільному процесі (Ст. 54 ЦПК).
  2. Підстави для відводу експерта, спеціаліста від участі у цивільному процесі (Ст. 20, 22 ЦПК).
  3. Відповідальність за злісне ухилення експерта від явки до органу досудового слідства або дізнання (Ст.185/4 КУпАП).



Рекомендована література

  1. Закон України “Про судову експертизу” 1994р. (Із змінами і доповненнями).
  2. Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз” від 08.10.1998р. №53/5.
  3. Експертизи в судовій практиці /За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.
  4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. №1618-IV.
  5. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. №2747-IV.
  6. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991р. №1798-ХІІ.
  7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р. №8073-Х.
  8. Орлов Ю.К. Производство экспертизы в уголовном процессе. - М.: ВЮЗИ, 1982.
  9. Давтян А.Г. Экспертиза в гражданском процессе. – М.: Спарк, 1995.
  10. Клименко Н.И., Ципенюк С. А. Назначение и проведение экспертизы в гражданском процессе // Экспертное обеспечение правосудия: проблемы теории и практики: Материалы международной науч.-практ. конф. (Симферополь, 7-8 сент. 2006 г.). – Симферополь, 2006. – С. 35-39.
  11. Колдин В.Я. Экспертиза в управлении и праве // Вісник Луган. ун-ту внутр. справ. - Луганськ: Луган. ун-т внутр. справ, 2000. -№ 3. – С.1-8.
  12. Кравченко О.С. Цивільно-правове регулювання експертизи у сфері інтелектуальної власності: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2003, - 204с.

13. Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. – М.: Городец, 1999.

14. Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском и арбитражном процессе. – М.: Право и Закон, 1996. –245с.

15. Зинин А.М., Омельянюк Г.Г., Пахомов А.В. Введение в судебную экспертизу. – М.-В.:Моск. псих.-соц. ин-т, 2002. – 238с.


Тема №4. Класифікація судових експертиз. Види експертних досліджень. Експертні технології.


Питання, які виносяться на лекцію.
  1. Класифікація судових експертиз.
  2. Поняття експертного дослідження та його види: класифікаційні; ідентифікаційні; діагностичні; ситуаційні дослідження.
  3. Поняття експертної технології та її складові частини.
  4. Правила призначення судової експертизи
  5. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадії.


Питання для самостійної роботи студентів.

1. Формування нових видів судових експертиз: судово-компютерно-технічна експертиза; експертиза речовин потожирових слідів людини ДНК; одорологічна експертиза; мистецтвознавча експертиза, експертиза інтелектуальної власності.

Рекомендована література

  1. Експертизи в судовій практиці /За заг.ред. В.Г. Гончаренка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.
  2. Бондарь М.Е. Роль методики исследования в теории и практике судебной экспертизы // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики. – Харків: Право, 2002. - Вип.2. – С.171-175.
  3. Гончаренко В. И., Степанова А. А. Классификация наук и судебная экспертиза // Роль и значение деятельности Р.С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики. Материалы международной науч. конф. – М., 2002. – С. 246-250.
  4. Грановский Г.Л. Криміналістична ситуаційна експертиза // Реферати наукових повідомлень на теор. семінарі крим. читання. – М., 1977. - Вип.16.
  5. Грузкова В.Г. О классификации судебной экспертизы в судебной экспертологии // Проблемы криминалистики и судебной экспертизы. – Харьков: Право, 2002. – Вып.2. – С.76- 79.
  1. Зинин А.М., Майлис Н.П. Судебная экспертиза: Учебник. –М.: Право и закон, 2002. –318с.
  2. Ищенко А.В. Методологические и организационные проблемы развития криминалистических исследований. Авт. дис., док-ра юрид. наук. – К., 1997. –35с.
  3. Колдин В.Я. Судебная идентификация. Учеб.пособие. –М.: “Лекс Эст”, 2002. – 528с.
  4. Осипов И.Н., Колин П.В. Основные вопросы теории диагностики. – Томск. 1962. – 258с.
  5. Прохоров-Лукин Г.В. Теоретические и методологические основы судебно-экспертной ситуалогии. Автореф. дис. канд. юрид. наук. – К. 1993 – 28с.
  6. Сегай М.Я. Історичні, теоретичні, процесуальні та організаційні питання судової експертизи // Теорія і практика судової експертології і криміналістики. – Харків: Право, 2001.
  7. Снетков В.А. Криминалистическая диагностика в деятельности экспертно-криминалистических подразделений МВД РФ по применению экспертно-криминалистических методов и средств. – М., 1998. – 345с.
  8. Седых-Бондаренко Ю. Криминалистическая идентификационная экспертиза. – М.:Юрид. лит., 1973. –247с.
  9. Экспертно-криминалистическая идентификация. - Вып.1. – М. 1996.
  10. Шерстюк В.Н. Классификация судебных экспертиз // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики. –Харків:Право,2002.-Вип.2. –С.88-94.
  11. Шляхов А.Р. Структура экспертного исследования и гносеологическая характеристика выводов эксперта-криминалиста //Труды ВНИИСЭ. –М.:ВНИИСЭ, 1972 -№4. –С.3-112.
  12. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза. Организация и проведение. – М.: Юрид. лит., 1979. –168с.
  13. Шляхов А.Р. Классификация судебных экспертиз и типизация их задач. – М.,1977. –36с.



Тема №5. Можливості окремих видів криміналістичних експертиз.


Питання, які виносяться на лекцію.

1.Судово-почеркознавча та судово-авторознавча експертизи.

2. Техніко-криміналістична експертиза документів.

3. Трасологічна експертиза.
  1. Експертиза слідів знарядь зламу та інструментів.
  2. Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів.
  3. Судово-балістична експертиза.


Питання для самостійної роботи студентів.

1. Експертиза слідів зубів, нігтів, губ, одягу.

2.Встановлення цілого за частинами.

3. Експертиза вузлів і петель.

4. Ототжнення особи за ознаками зовнішності.


Рекомендована література

1. Біленчук П.Д., Курко М.Н., Стахівський С.М. Судові експертизи:

Довідник. – К., 1997. - 48с.

2. Експертизи в судовій практиці /За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.

3. Россинская Е. Р., Усов А.И. Судебная компьютерно-техническая экспертиза. –М.: Право и закон, 2001. – 416с.

4. Івасишин Т. М. Волосся як об'єкт судово-біологічної експертизи:

Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005. – 19с.

5. Качурін С.Г. Тактика проведення судово-почеркознавчої експертизи: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Одеська національна юридична академія. – О., 2006. – 19с.


Тема №6. Можливості окремих видів економічних експертиз.

Питання, які виносяться на лекцію.
  1. 1. Судово-економічна експертиза.

2. Судово-бухгалтерська експертиза.

3. Судова фінансово-кредитна експертиза.

4. Судова фінансово-економічна експертиза.


Питання для самостійної роботи студентів.

1.Товарознавча експертиза.

2. Автотоварознавча експертиза.


Рекомендована література.


1. Базась М.Ф. Теоретико-методологічні засади судово-бухгалтерської експертизи: навчальний посібник для студенті ВНЗ / Міжрегіональна академія управління персоналом. –К.:МАУП, 2007. - 484с.

2. Шестопал Г.С. Основи експертизи культурних цінностей: Навч.-метод.посібник для самостійної роботи студ. спец. 7.050302 „Товарознавство та експертиза в митній справі" / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. –Л.: Вид-во “Львівської комерційної академії”, 2004. – 60с.

3. Хомин П. Я. Організація судово-бухгалтерської експертизи в сільському господарстві: Навч. посібник для студ. екон. спец. / ІСДО; Тернопільська академія народного господарства. - К., 1994. - 105с.

4. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование. – Харьков: “Эспада”, 2005. – 536 с.

5. Панченко І.А. Організація судово-бухгалтерської експертизи: теоретико-практичні аспекти: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.09 / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К., 2007. - 21с.

6.Експертизи в судовій практиці /За заг.ред. В.Г. Гончаренка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.


Тема №7. Можливості окремих видів технічних та технологічних експертиз


Питання, які виносяться на лекцію:

1.Технічна експертиза загального характеру.

2. Пожежно-технічна експертиза.

3. Будівельно-технічна експертиза.
  1. Автотехнічна експертиза.
  2. Технічна експертиза вибухів.
  3. Технологічна експертиза.


Питання для самостійної роботи студентів.

1. Агротехнічна експертиза.


Рекомендована література.


1. Експертиза товарів: Опорний конспект лекцій для студ. спец. 7.050301, 7.050302, 7.050303 всіх форм навчання / Укоопспілка. Львівська комерційна академія /І.В.Ємченко (уклад.). –Л.: Вид-во “ЛКА”, 2002. – 56с.

2. Експертизи у судовій практиці / За заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К.:

Юрінком Інтер, 2005. – 388с.

3. Калашникова О.Л. Основи мистецтвознавчої експертизи та вартісної оцінки культурних цінностей: Підручник. – К.:”Знання”, 2006. – 480с.

4. Клименко Н.І., Колонюк В.П, Роль експертизи в захисті об'єктів інтелектуальної власності // Проблеми криміналістичної і судової експертизи. - X., 2003. - Вип. 3. -С. 554-559.

5.Експертизи в судовій практиці /За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.


Тема №8 Експертизи матеріалів і речовин.

Питання, які виносяться на лекцію.

1. Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

2. Експертиза металів та сплавів.

3. Експертиза лаків, фарб і покриттів.

4. Експертиза нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.

5. Фармацевтична та фармакологічна експертиза.


Питання для самостійної роботи студентів.


1. Експертиза волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них.

2. Експертиза пластмас і полімерів.

3. Експертиза рідин, що містять спирт.

4. Експертиза парфумо-косметичних виробів.


Рекомендована література.

1.Експертизи в судовій практиці /За заг.ред. В.Г. Гончаренка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2005. – 386с.


2. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование. – Харьков: “Эспада”, 2005. – 536 с.


IV. ДОВІДКА ПРО ЕКСПЕРТНІ УСТАНОВИ УКРАЇНИ

Переважна більшість судових експертиз (досліджень) прово­диться у науково-дослідних інститутах судових експертиз Мініс­терства юстиції України (НДІСЕ), а саме:

- у Київському НДІСЕ, який має Вінницьке, Тернопільське, Черкаське і Чернігівське відділення;

- в Одеському НДІСЕ, який має Миколаївське, Кіровоградське і Херсонське відділення;

- у Харківському НДІСЕ, який має Сумське, Севастопольське і Полтавське відділення;

- у Львівському НДІСЕ, який має Волинське відділення:

- у Дніпропетровському НДІСЕ;

- у Кримському НДІСЕ;

- у Донецькому НДІСЕ, який має Луганське відділення.

Судово-медичні експертні дослідження проводяться в Головному бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здо­ров'я України, республіканському бюро судово-медичної експерти­зи Автономної Республіки Крим, бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів.

Судово-психіатричні експертизи проводяться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України, центрах судо­во-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціо­нарних експертиз) – структурних підрозділах психоневрологіч­них (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів.

Судові експертизи та дослідження проводяться також в Експертній службі Міністерства внутрішніх справ України, перш за все для забезпечення потреб дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукових заходів, а саме: в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС, науково-дослідних екс­пертно-криміналістичних центрах при головних управліннях МВС у Криму, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях. м. Севастополі і на транспорті.


V. ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

(Підготувала к.ю.н. Л.Г. Дунаєвська )

1. Поняття та загальна характеристика судової експертизи.

2. Форми застосування спеціальних знань у слідчій та судовій практиці.

3. Процесуальний статус судового експерта.

4. Особливості статусу спеціаліста.

5. Нормативні акти, що регулюють судово-експертну діяльність.

6. Процесуальні вимоги до судової експертизи.

7. Наукові принципи судово-експертної діяльності.

8. Класифікація судових експертиз за родами, видами та підвидами.

9. Організація судової експертизи в Україні.

10. Процесуальні підстави та порядок призначення судових експертиз в кримінальних справах.

11. Процесуальні суб'єкти, які мають право призначати судові експертизи.

12. Порядок залучення спеціалістів для участі у слідчих діях та для проведення спеціальних досліджень непроцесуального характеру.

13. Загальні правила підготовки об'єктів та матеріалів для проведення судових експертиз. Процесуальне значення правильності їх оформлення.

14. Визначення виду судової експертизи, що призначається, та судово-експертної установи (експерта), що має її проводити.

15. Призначення і проведення судових експертиз в державних експертних установах.

16. Особливості залученням експертів-підприємців та громадян за разовими договорами до проведення судових експертиз.

17. Поняття первинної експертизи. Підстави призначення й особливості проведення додаткової та повторної експертизи.

18. Поняття й загальна характеристика комісійної та комплексної експертизи.

19. Підстави призначення й порядок проведення комісійної та комплексної експертизи.

20. Основні частини постанови (ухвали) про призначення експертизи та їх зміст.

21. Процесуальне значення дотримання встановленої форми постанови (ухвали) про призначення судової експертизи.

22. Права затриманого, підозрюваного, обвинуваченого та підсудного щодо призначення, проведення й оцінки висновків судових експертиз за КПК України.

23. Права та обов'язки судового експерта.

24. Підстави та види відповідальності експерта.

25. Особливості призначення й проведення судових експертиз в судовому засіданні.

26. Процесуальні підстави підготовки, призначення та проведення судової експертизи в цивільному процесі.

27. Процесуальні підстави підготовки, призначення та проведення судової експертизи в господарському процесі.

28. Призначення судових експертиз в порядку підготовки справи до слухання та в процесі судового засідання.

29. Права учасників цивільного та господарського процесу щодо призначення та проведення судових експертиз.

30. Структура ухвали та постанови про призначення судових експертиз.

31. Призначення та проведення спеціальних досліджень на досудових стадіях.

32. Порядок винесення постанови (ухвали) про призначення експертизи та її проведення в судовому засіданні.

33. Особливості проведення спеціальних досліджень у адміністративних справах, за завданнях органів нотаріату, та ін.

34. Поняття сліду. Види слідів.

35. Поняття загального та конкретного предмету експертизи.

36. Поняття об'єкту судової експертизи, слідоутворюючий та слідосприймаючий об'єкти.

37. Ідентифікаційні експертні завдання.

38. Об'єкти що ідентифікуються, та об'єкти що ідентифікують.

39. Об'єкти щодо яких провадиться пошук, та об'єкти що перевіряються. Види зразків.

40. Діагностичні завдання. Об'єкти що діагностуються та об'єкти що діагностують.

41. Ситуаційні завдання. Механізм взаємодії як особливий об'єкт експертного дослідження.

42. Основні методи вирішення експертних завдань.

43. Поняття та предмет судово-почеркознавчої експертизи.

44. Завдання, об'єкти та методи судово-почеркознавчих досліджень.

45. Стадії методики судово-почеркознавчої експертизи.

46. Ідентифікація осіб за почерком та підписах.

47. Поняття та предмет судово-авторознавчої експертизи.

48. Завдання, об'єкти та методи судово-авторознавчих досліджень.

49. Стадії методики експертного авторознавчого дослідження.

50. Поняття судобо-технічної експертизи документів.

51. Особливості дослідження реквізитів документів.

52. Особливості дослідження матеріалів документів.

53. Встановлення змін у документі. Встановлення слабко видимих і невидимих текстів.

54. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів.

55. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів. Дослідження матеріальної частини документів.

56. Дослідження друкарських форм, грошових знаків та цінних паперів.

57. Особливості дослідження документів, виготовлених з використанням комп'ютерної.

58. Дактилоскопічна експертиза: поняття та загальна характеристика.

59. Експертиза слідів ніг і взуття (ніг, вдягнутих у шкарпетки та панчохи): поняття та загальна характеристика.

60. Експертиза слідів зубів: поняття та загальна характеристика.

61. Трасологічне дослідження одягу: поняття та загальна характеристика.

62. Поняття та загальна характеристика експертизи слідів знарядь злому та інструментів.

63. Поняття та загальна характеристика криміналістичної експертизи транспортних засобів і утворених ними слідів.

64. Дослідження слідів механізмів та обладнання.

65. Встановлення цілого за частинами.

66. Поняття та загальна характеристика експертизи холодної зброї.

67. Перелік питань, що вирішується трасологічними експертизами.

68. Поняття та завдання судово-балістичної експертизи.

69. Комплексні судово-медичні та судово-балістичні експертизи. Перелік питань, що вирішується даними експертизами.

70. Поняття, предмет та завдання експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису.

71. Поняття та загальна характеристика фотопортретної експертизи. Перелік питань, що вирішуються фотопортретною експертизою.

72. Поняття та загальна характеристика комп'ютерної експертизи.

73. Об 'єкти, що подаються на вирішення комп'ютерної експертизи.

74. Поняття, завдання та загальна характеристика судово-економічної експертизи.

75. Підготовка матеріалів до судово-економічної експертизи.

76. Судово-бугалтерська експертиза.

77. Судова фінансово-кредитна експертиза.

78. Судова фінансово-економічна експертиза. Перелік питань, що ставляться на вирішення судово-економічної експертизи.

79. Поняття, завдання та загальна характеристика товарознавчої експертизи.

80. Підготовка матеріалів до товарознавчої експертизи. Питання, які вирішуються товарознавчою експертизою.

81. Поняття, завдання та загальна характеристика автотоварознавчої експертизи. Питання, які вирішуються автотоварознавчою експертизою.

82. Поняття та загальна характеристика технічної експертизи.

83. Поняття та завдання пожежно-технічної експертизи.

84. Поняття та завдання будівельно-технічної експертизи.

85. Поняття та завдання агротехнічної експертизи.

86. Поняття та завдання автотехнічної експертизи.

87. Технічна експертиза вибухів.

88. Питання, що вирішуються технічними експертизами.

89. Поняття та завдання технологічної експертизи.

90. Перелік питань, які з'ясовуються технологічною експертизою.

91. Перелік питань, які ставляться на вирішення експертизи матеріалів, речовин та виробів.

92. Поняття та загальна характеристика ґрунтознавчої експертизи.

93. Питання, що вирішуються ґрунтознавчою експертизою.

94. Поняття та загальна характеристика судово-біологічної експертизи.

95. Перелік об'єктів та питань, що направляються на судово-біологічну експертизу.

96. Поняття та загальна характеристика екологічної експертизи. Перелік об'єктів та питань, що направляються на екологічну експертизу.

97. Поняття, завдання та загальна характеристика експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

98. Підготовка матеріалів до проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

99. Перелік питань, які вирішуються експертизою об'єктів інтелектуальної власності.

100. Поняття і загальна характеристика мистецтвознавчої експертизи. Питання, які вирішує мистецтвознавча експертиза.

101. Оцінка висновку експерта

102. Процесуальні вимоги до висновку експертів і джерел його формування.

103. Види висновків за характером фактів, що встановлюються експертизою.

104. Висновки про тотожність, родову (групову) належність.

105. Форми висновків за ступенем категоричності та їх доказове значення.

106. Порядок формування висновків комісійних та комплексних експертиз.

107. Завдання і види оціночної стадії.

108. Елементи оцінки висновку експерта.

109. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки.

110. Підстави та порядок допиту експерта на досудовому та судовому слідстві.

VI. ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Підготувати матеріали для призначення криміналістичної експертизи (на вибір) на досудовому слідстві. Винести постанову про призначення експертизи у відповідну експертну установу конкретному експерту.

2. Підготувати матеріали для призначення судової експертизи (на вибір) в цивільному процесі. Винести ухвалу суду про призначення експертизи у відповідну експертну установу конкретному експерту.

3. Підготувати матеріали для призначення судової експертизи (на вибір) на адміністративному процесі. Винести ухвалу суду про призначення експертизи у відповідну експертну установу конкретному експерту.

4. Підготувати матеріали для призначення судової експертизи (на вибір) в господарському процесі. Винести ухвалу суду про призначення експертизи у відповідну експертну установу конкретному експерту.


VII. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Андерсон Б. Определение драгоценных камней. – М., 1983.

2. Аубакиров А.Ф. и др. Криминалистическое исследование хо­лодного оружия. – Алма-Ата, 1991.

3. Барсегянц Л.О. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств. – М., 1999.

4. БелухаН. Т. Судебно-бухгалтерская экспертиза. – М., 1993.

5. Бергер В.Е., Сапун А.П. Подготовка и направление материалов для проведення судебных экспертиз. – К., 1974.

6. Букалов К. А. Использование специальных товароведческих познаний на предварительном следствии. – Саратов, 1982.

7. Винберг А.И., Малаховская Н.Т. Судебная экспертология. – Волгоград, 1979.

8. Вопросы судебно-автороведческой диагностической экспертизы. –К., 1984.

9. Вул С.М. Криминалистическое исследование признаков письменной речи. – К., 1973.

10. Гвахария О.Г. Криминалистическая одорология и теория информации // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1972. – Вып.9.

11. Георгиев Л.И., Ромашов А.М. Судебно-бухгалтерская экс­пертиза в суде.

– М., 1976.

12. Голубятников С.П., Атанесян Г.А. Судебная бухгалтерия. –М., 1989.

13. Гончаренко В.И. Гносеологические и процессуальные вопросы комплексных исследований в свете теории судебных дока­зательств // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1987. - Вып.35.

14. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике. – К., 1984.

15. Гончаренко В.И. Процессуальные и общеметодические вопросы использования кибернетики в судебных экспертизах // Криминалистика и судебная экспертиза. –К., 1984. -Вып.29.

16. Гончаренко В., Вейсберг Б. Можливості судово-психологіч­ної експертизи // Радянське право. – 1980. - № 8.

17. Граноеский Г.Л. Криминалистическое исследование следов ног. –К., 1970.

18. Граноеский Г. Л. Основы трасологии. Особенная часть. – М., 1974.

19. Громов А.П., Капустин А.В. Судебно-медицинское иссле­дование трупа. – М.: Медицина. 1991.

20. Дидковская С.П., Клименко Н.И., Лисиченко В.К. Подго­товка и проведение отдельных видов судебной экспертизы. – К., 1977.

21. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. – М., 1981.

22. Дулов А.В. Права и обязанности участников судебной экспертизы. – Минск, 1962.

23. Експертизи в судовій практиці. – К., 1993.

24. Ермоленко Б.Н. Теоретические и методические проблемы судебной баллистики. – К., 1976.

25. Жилинский Г.В., Остапюк О.Я. Методические основы судебно-экспертного исследования технического состояния транс­портных средств. – К.: РИО МВД УССР, 1982.

26. Завизист Н.В. Применение угловых измерений признаков лица в портретно-криминалистической экспертизе. – К., 1970.

27. Зинин А.М., Кирсанова Л.3. Криминалистическая фотопортретная экспертиза. – М., 1991.

28. Зуев Е.И. Трасологическое исследование микрочастиц. – М., 1979.

29. Зуев Е.И., Капитонов В.Е. Трасологические исследования по делам о дорожно-транспортных происшествиях. – М., 1983.

30. Илларионов В.А. Экспертиза дорожно-транспортных происшествий. –М., 1989.

31. Кисин М.В., Снетков В.А., Финн 3.А. Установление личности погибшего по черепу. – М., 1973.

32. Кокуричев П.И., Добин М.А. Основы судебно-ветеринарной эспертизы. – М., 1977.

33. Концевич І.О., Михайличенко Б.В. Судова медицина. – К., 1997.

34. Лазеры в криминалистике и судебных экспертизах / Под ред. Н. Г. Находкина и В.И. Гончаренко. – К., 1986.

35. Ложкевич А. А. Подготовка и назначение фоноскопической экспертизы. –М., 1981.

36. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. –К., 1984.

37. Мойсеева Т.Ф. Комплексное криминалистическое исследование потожировых следов человека. – М., 2000.

38. Новоселов В.П., Шаронова Д.А. Методы геномной «дактилоскопии» в экспертизе идентификации личности и кровного родства. – Новосибирск, 1999.

39. Нор В.Т., Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. – К., 1985.

40. Оптическая голография. – Т. 1, 2 / Под ред. Т. Колфилда, пер. с англ. – М.: Мир, 1982.

41. Орлов Ю. К. Заключение эксперта и его оценка (по уголовным делам). – М., 1995.

42. Орлова В.Ф., Погибко Ю.Н. Современное состояние и перспективы развития судебного почерковедения и судебно-почерковедческой экспертизы. – М., 1987.

43. Подшибякин А.С. Холодное оружие. – М., 1997.

44. Полевой Н.С. Аналитический метод идентификации лично­сти по фотоизображениям // Правовая кибернетика. – М., 1970.

45. Попов В. А. Судебная медицина. – СПб., 1994.

46. Попов И. А. Расследование пожаров. – М., 1998.

47. Россинская Е.Р. Естественно-научные и правовые аспекты комплексных экспертиз по делам о пожарах. – М., 1987.

48. Россинская Е.Р. Рентгеноструктурный анализ в криминалистике и судебной экспертизе. – К., 1992.

49. Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе. – М., 1996.

50. Руководство по методам анализа качества и безопасности пищевых продуктов. – М., 1998.

51. Салтевский М.В. Использование запаховых следов для раскрытия и расследования преступлений. – К., 1982.

52. Сегай М. Я. Методология судебной идентификации. – К., 1970.

53. СеменоваН., Тюрикова В. Назначение судебно-почвоведческой экспертизы // Социалистическая законность. – 1981. - №7.

54. СнетковВ. А., Виниченко И.Ф., Житников В.С., Зинин А.М., Овсянникова М.Н. Криминалистическое описание внешности че­ловека. – М.,1984.

55. Солодова Ю.П., Андреенко 3.Д., Гранадчикова Б.Г. Определитель ювелирных и поделочных камней. – М., 1985.

56. Судебно-медицинская экспертиза: Справочник для юристов. – М., 1985.

57. Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: “Юрінком Інтер»,2002. –413 с.

58. Судово-експертна діяльність: Довідник для суддів. – К., 2003.

59. Тихонов Е.Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия. – Барнаул, 1987.

60. Тлумачний словник основних термінів судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи / За ред. В.Б. Кисельова, В.Д. Гардермана, П.В. Галаси. – К.: КНДІСЕ, 2000.

61. Томилин В.В., Барсегянц Л.О., Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств. – М., 1989.

62. Федотов А.И., Ливчинов А.П., Ульянов Л.Н. Пожарно-техническая экспертиза. – М., 1986.

63. Шиканов В.И. Комплексная экспертиза и ее применение при расследовании убийств. – Иркутск, 1976.

64. Эйсман А. А. Заключение эксперта. Структура и научное обоснование. –М., 1967.

65. Эксперт. Руководство для экспертов органов внутренних дел и юстиции. – М., 2003.

66. Яблоков Н.П. Исследование обстоятельств преступных нарушений правил безопасности труда. – М.,1980.