Навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності 030401 «Міжнародне право» Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1136.44kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка, 1283.07kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка осетинська ганна анатоліївна, 355.9kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису Безклубий, 2337.3kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
- Київский національний університет імені тараса шевченка юридичний факультет, 427.74kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка герасимова світлана василівна, 682.99kb.
- Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Кохановська Олена Велеонінівна, 751.92kb.
- Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет, 1952.54kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка, 355.25kb.
Підручники
- История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – М., 1998.
- История государства и права зарубежных стран. Ч. 2. – М., 1998.
- История государства и права СССР. Ч. 1. – М., 1985.
- История государства и права СССР. Ч. 2. – М., 1986.
- История государственных и правовых учений. – М., 1988.
- Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.
- Федоров К. Г. История государства и права зарубежных стран. – Л., 1977.
- Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права.
- Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.
- История государства и права зарубежных стран. – М., 2002.
- Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.
Навчальні посібники
- Бостан Л.М., Бостан С.К. Держава і право епохи станово-кастового суспільства. Навчальний посібник. – Запоріжжя, 2000.
- Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країн Азії та Африки. – К., 1979.
- Жидков О.А. История государства и права стран Латинской Америки. – М., 1967.
- Исаев И.А. История государства и права Росссии. – М., 1993.
- Катрич В.М. Держава і права Стародавнього Риму. – К., 1974.
- Катрич В.М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969.
- Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986.
- Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.
- Макарчук В.С. Основи римського приватного права. – К., 2003.
- Нерсесянц и др. История политических учений. – М., 1994.
- Савельев В.А. Германское гражданское уложение. – М., 1983.
- Страхов М.М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і Північній Америці. – К., 1991.
- Черниловский З.М. От Маршалла до Уоррена. Очерки истории Верховного суда США. – М., 1982.
- Рубаник В. Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн. – Харків, 2003.
- Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2005.
Додаткова література
- Глиняний В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х., 2003.
- Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія Стародавнього світу. Практикум. – Львів, 1985.
- Документы по истории зарубежного права. – М., 1987.
- Конституції буржуазних країн. – К., 1986.
- Конституции буржуазных государств. – М., 1982.
- Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. – М., 1957.
- Саксонское зерцало. Памятник, комментарии, исследования. – М., 1985.
- Сборник документов по всеобщей истории государства и права. – Л., 1977.
- Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII-XVIII вв. – М., 1990.
- Хрестоматия памятников феодального государства и права. – М., 1961.
- Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984.
- Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
Навчально-тематичний план дисципліни
№ п/п | Назва теми | Всього годин | З них: | Зв’язок з іншими дисциплінами | |||
лекції | семінари | самостійна робота | модульний контроль | ||||
Змістовий модуль 1. Історія держави і права стародавнього світу | |||||||
1 | Азіатський спосіб виробництва. Держава і право Стародавнього Сходу | 4 | 2 | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
2 | Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція | 6 | 2 | 2 | 2 | | Історія вчень про державу і право |
3 | Рабовласницька держава і право. Стародавній Рим | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право; Основи римського приватного права. |
4 | Феодальна держава і право. Держава франків | 2 | | | 2 | | |
5 | Феодальна держава і право. Ранньофеодальні монархії в країнах Західної Європи | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
6 | Станово-представницькі монархії в країнах Західної Європи | 6 | 2 | 2 | 2 | | Історія вчень про державу і право |
7 | Абсолютні монархії в країнах Західної Європи | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
8 | Феодальна держава і право західних слов’ян. Феодальна держава і право в країнах Азії | 6 | 2 | 1 | 2 | 1 | Історія вчень про державу і право; Історія держави і права України |
| Модульний контроль | 1 | | | | 1 | |
Змістовий модуль 2. Історія держави і права нового і новітнього часу | |||||||
9 | Англійська буржуазна революція. Утворення буржуазної держави | 6 | 2 | 2 | 2 | | Історія вчень про державу і право |
10 | Виникнення і розвиток США у XVIII-XIX ст. | 4 | 2 | | 2 | | |
11 | Велика французька революція. Утворення буржуазної держави | 6 | 2 | 2 | 2 | | Історія вчень про державу і право |
12 | Основні інститути буржуазного права | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
13 | Становлення парламентської монархії у Англії | 6 | 2 | 2 | 2 | | Історія вчень про державу і право |
14 | Утворення Німецької імперії. Австро-Угорщина. | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
15 | Вплив більшовицької держави і права на світову історію | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
16 | Буржуазні демократії (США, Англія, Франція) в міжвоєнний період | 6 | 2 | 2 | 2 | | Історія вчень про державу і право |
17 | Фашистські держави і військові диктатури | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
18 | Буржуазні демократії у післявоєнний період | 2 | | | 2 | | Історія вчень про державу і право |
19 | Альтернативні моделі державно-правового розвитку | 4 | 2 | 1 | | 1 | Історія вчень про державу і право |
| Модульний контроль | 1 | | | | 1 | |
| Всього годин: | 72 | 20 | 16 | 36 | 2 | |
Загальний обсяг 72 год., в тому числі: лекції – 20 год., семінари (практичні) – 16 год., самостійна робота – 36 год.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Змістовний модуль І.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
Тема 1. Азіатський спосіб виробництва. Держава і право Стародавнього Сходу
Лекція 1. Держава і права Стародавнього Сходу – 2 год.
1. Виникнення держави і права.
2. Держава і право Стародавнього Єгипту.
3. Держава і право Стародавнього Вавілону. Законник Хаммурапі.
4. Держава і право Стародавнього Китаю.
5. Держава і право Стародавньої Індії. Закони Ману.
Мета лекції: зясувати особливості становлення держави в давньосхідних суспільствах, визначити спільні риси, притаманні східним деспотіям; виробити навички роботи з джерелами права за Законами Хаммурапі та Законами Ману.
Міжпредметні зв’язки: філософія, історія держави і права України, українська і зарубіжна культура, історія вчень про державу і право.
Актуалізація опорних знань: з шкільного курсу основ правознавства та курсу теорії держави і права згадати поняття: держава. право, суспільство, історичний тип держави, а також теорії виникнення держави.
Головні поняття по темі: первісна демократія, рада старійшин, ном, фараон, джаті, кенбет, таліон, авілум, мушкенум, вардум, патесі-лугаль, ордалій, ван, сян, гун, варна, каста, брахман, кшатрій, вайшья, шудра, драхма, чандал, раджа, парішад.
ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ
1. Загальна характеристика періоду розпаду родоплемінного ладу. Неолітична революція як головний фактор розпаду родоплемінних відносин.
Рішення проблеми: Чи можливо створення держави без неолітичної революції?
Військова демократія як сходинка між первіснообщинним ладом та державою.
2. Періодизація історії Єгипетської держави. Державний лад Стародавнього Єгипту. Статус та функції фараона. Джаті – перший помічник фараона. характеристика чиновницького апарату. адміністративно-теріторіальний поділ Єгипту.
Соціально-класова структура населення. Характеристика становища основних верств населення.
Давньоєгипетське право: джерела, головні галузі.
3. Період Давньовавілонської держави. Соціальна структура населення. Становище рабів – „вардум”. Категорії вільного населення: авілуми та мушкенуми.
Державний лад Давньовавілонської держави. Патесі-лугаль, ну банду, шакканакуми.
Давньовавілонське право. Закони царя Хаммурапі – найдавніша кодифікація права. Форма викладення правових норм, головні напрямки, врегульовані законами Хаммурапі.
4. Стародавня Індія – особливості державного та соціального ладу. Існування органів влади, з якими повинен був рахуватися раджа. Варновий поділ населення. Характеристика варн.
Самостійна робота студентів 1. Держава і право Стародавнього Сходу – 2 год.
Завдання для самостійної роботи.
Завдання 1.
Підготуйте короткі письмові відповіді (до 1 стор. комп'ютерного або 1-2 стор. рукописного тексту на кожне) на наступні завдання: 1. Дайте порівняльну характеристику соціально-класової структури стародавньосхідних держав; 2. Здійсніть загальну характеристику Законів Хаммурапі; 3. Назвіть та охарактеризуйте джерела стародавньоіндійського права.
Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації
Завдання 2
Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:
1. До соціальної групи невільників Стародавнього Вавилону належали:
а) тама кари; г) мушкенуми;
б) авілуми; д) редуми.
в) вардуми;
2. Доповніть твердження: «Найвищим державним сановником у Стародавньому Вавилоні був…»
а) лугаль; г) тамкар;
б) нубанда; д) енсі.
в) джаті;
3. Судочинство у Стародавній Індії здійснювали:
а) царські та общинні суди;
б) сільські та міські суди;
в) колегії суддів;
г) магістерські та ратушні суди.
4. За формою правління Стародавній Єгипет був:
а) рабовласницькою теократичною монархією;
б) рабовласницькою олігархічною республікою;
в) брахманською монархією;
г) охлократичною деспотією.
Методичні вказівки
Завдання семінару є вивчення характерних рис рабовласницької держави і права країн Стародавнього Сходу. Для правильного і повного розуміння особливостей розвитку стародавнього Вавилону і повного розуміння особливостей розвитку стародавнього Вавилону проаналізувати його суспільний і державний лад. Відсутність довгий час приватної власності на землю, збереження сільської общини, поєднання патріархальних форм рабства з пережитками родового ладу, східний деспотизм як форма державної влади – все це знайшло своє відбиття у вавилонському праві.
При підготовці до семінару важливе значення має ознайомлення з першоджерелами, зокрема з текстом законника Хаммурапі. Вивчення і аналіз законника допоможе студенту глибше зрозуміти особливості соціальних і державно-правових інститутів однієї з характерних держав, які вперше виникли в історії людства.
Завдання для самостійної роботи: скласти схему структури центральних і місцевих органів влади і управління Вавилону.
Література
Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.
Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.
Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.
Всеобщая история государства и права /под ред. К.И. Батыра. – М.:
Былина, 1998.
Графский В.Г. Всеобщая история права и государства. – М., 2000.
Государство и социальная структура на древнем Востоке. Сб. статей. –
М., 1989.
Древний и средневековый Восток: Сб. статей. – М., 1989.
Дрожжин В.А. Суд в Древнем Египте // История государства и права. –
2000. - № 3.
Захаров А. История древней Индии //История. – 2000. - № 26. – С. 1-5.
Тема 2. Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція
Лекція 2. Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція – 2 год.
1. Виникнення держави в Афінах.
2. Реформи Солона та Клісфена.
3. Державний устрій та право Афін у V-IV ст. до н. е.
4. Суспільний та державний устрій Спарти.
Мета лекції: формування у студентів поняття про первісні стадії розвитку держави і права на прикладі Афінської демократії і Спарти; вироблення вміння порівняльного аналізу державного та суспільного ладу.
Мїжпредметнї зв’язки: філософія, українська та зарубіжна культура, історія вчень про державу та право.
Актуалізація опорних знань: з курсу теорії держави та права згадати поняття “республіка”, різновиди республіканської форми правління, з шкільного курсу всесвітньої історії – поняття “античність”, “поліси”.
Основні поняття по темі: поліс,демос, архорнт, ареопаг, тіранія, остракізм, докімасія, атімія, ілот, кріптія, герусія, ефор, апела.
ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ
1. Періодизація історії державності в Стародавній Греції. Характеристика грецького суспільства в гомерівський період. Базилевс, рада старійшин та народні збори в системі управління Афін 1109 ст.до н.е. Реформи Тесея та їх вплив на процеси утворення Афінської держави.
Завдання на семінарське заняття: Які елементи державності було створеня реформами Тесея?
Закони Драконта, їх політична та юридична характеристика.
2. Причини та мета проведення реформ Солона. Характеристика реформ: сісахфія, цензова реформа, створення Ради 400 та гелії, економічні реформи.
Завдання на семінарське заняття: Чому реформами Солона були незадоволені і біднота, і багаті громадяни, і родова аристократія?
Реформи Клісфена: територіальна реформа, створення Ради 500, введення остракізму. Порівняння реформ солона та Клісфена.
3. Форма правління в Афінах в 5-4 ст. до н.е. – демократична республіка. Її класова обмеженість. Система управління Афінською республікою: поділ влад, характеристика гілок влади. Принципи функціонування державного апарату: виборність, строковість, колегіальність, підзвітність, оплатність.
Соціальний лад Афін: громадяни, метки, іноземці, раби, їх правове становище.
Афінське право: джерела, характеристика галузей.
4. Утворення Спартанської держави. Особливості цього процесу та їх вплив на соціальний лад Стародавньої Спарти. Правовий статус спартіатів, ілотів, періеків.
Ретри Лікурга як спроба закріпити рівність спартіатів. Спарта – аристократична республіка. Система органів влади у Спарті: Капелла, герусія, архагети, колегія ефорів, їх повноваження.
Завдання на семінарське заняття: Чому при майновій рівності спартіатів державний лад Спарти не був демократичним?