Навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності 030401 «Міжнародне право» Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Вид материалаДокументы

Содержание


Навчальні посібники
Навчально-тематичний план дисципліни
Модульний контроль
Модульний контроль
Всього годин
Зміст лекцій, плани семінарських занять
Тези лекції
Рішення проблеми
Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації
Тези лекції
Завдання на семінарське заняття
Завдання на семінарське заняття
Завдання на семінарське заняття
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Підручники




  1. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – М., 1998.
  2. История государства и права зарубежных стран. Ч. 2. – М., 1998.
  3. История государства и права СССР. Ч. 1. – М., 1985.
  4. История государства и права СССР. Ч. 2. – М., 1986.
  5. История государственных и правовых учений. – М., 1988.
  6. Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.
  7. Федоров К. Г. История государства и права зарубежных стран. – Л., 1977.
  8. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права.
  9. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.
  10. История государства и права зарубежных стран. – М., 2002.
  11. Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.



Навчальні посібники




  1. Бостан Л.М., Бостан С.К. Держава і право епохи станово-кастового суспільства. Навчальний посібник. – Запоріжжя, 2000.
  2. Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країн Азії та Африки. – К., 1979.
  3. Жидков О.А. История государства и права стран Латинской Америки. – М., 1967.
  4. Исаев И.А. История государства и права Росссии. – М., 1993.
  5. Катрич В.М. Держава і права Стародавнього Риму. – К., 1974.
  6. Катрич В.М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969.
  7. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986.
  8. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.
  9. Макарчук В.С. Основи римського приватного права. – К., 2003.
  10. Нерсесянц и др. История политических учений. – М., 1994.
  11. Савельев В.А. Германское гражданское уложение. – М., 1983.
  12. Страхов М.М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і Північній Америці. – К., 1991.
  13. Черниловский З.М. От Маршалла до Уоррена. Очерки истории Верховного суда США. – М., 1982.
  14. Рубаник В. Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн. – Харків, 2003.
  15. Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2005.


Додаткова література

  1. Глиняний В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х., 2003.
  2. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія Стародавнього світу. Практикум. – Львів, 1985.
  3. Документы по истории зарубежного права. – М., 1987.
  4. Конституції буржуазних країн. – К., 1986.
  5. Конституции буржуазных государств. – М., 1982.
  6. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. – М., 1957.
  7. Саксонское зерцало. Памятник, комментарии, исследования. – М., 1985.
  8. Сборник документов по всеобщей истории государства и права. – Л., 1977.
  9. Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII-XVIII вв. – М., 1990.
  10. Хрестоматия памятников феодального государства и права. – М., 1961.
  11. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984.
  12. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995.



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


Навчально-тематичний план дисципліни









п/п



Назва теми

Всього годин

З них:



Зв’язок з іншими дисциплінами

лекції

семінари

самостійна робота

модульний контроль


Змістовий модуль 1.

Історія держави і права стародавнього світу

1

Азіатський спосіб виробництва. Держава і право Стародавнього Сходу

4

2




2




Історія вчень про державу і право

2

Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

3

Рабовласницька держава і право. Стародавній Рим

2







2




Історія вчень про державу і право; Основи римського приватного права.

4

Феодальна держава і право. Держава франків

2







2







5

Феодальна держава і право. Ранньофеодальні монархії в країнах Західної Європи

2







2




Історія вчень про державу і право

6

Станово-представницькі монархії в країнах Західної Європи

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

7

Абсолютні монархії в країнах Західної Європи

2







2




Історія вчень про державу і право

8

Феодальна держава і право західних слов’ян. Феодальна держава і право в країнах Азії


6

2

1

2

1

Історія вчень про державу і право; Історія держави і права України




Модульний контроль

1










1






Змістовий модуль 2.

Історія держави і права нового і новітнього часу


9

Англійська буржуазна революція. Утворення буржуазної держави

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

10

Виникнення і розвиток США у XVIII-XIX ст.

4

2




2







11

Велика французька революція. Утворення буржуазної держави

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

12

Основні інститути буржуазного права

2







2




Історія вчень про державу і право

13

Становлення парламентської монархії у Англії

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

14

Утворення Німецької імперії. Австро-Угорщина.

2







2




Історія вчень про державу і право

15

Вплив більшовицької держави і права на світову історію

2







2




Історія вчень про державу і право

16

Буржуазні демократії (США, Англія, Франція) в міжвоєнний період

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

17

Фашистські держави і військові диктатури

2







2




Історія вчень про державу і право

18

Буржуазні демократії у післявоєнний період

2







2




Історія вчень про державу і право

19

Альтернативні моделі державно-правового розвитку

4

2

1




1

Історія вчень про державу і право




Модульний контроль

1










1







Всього годин:

72

20

16

36

2





Загальний обсяг 72 год., в тому числі: лекції – 20 год., семінари (практичні) – 16 год., самостійна робота – 36 год.


ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Змістовний модуль І.


ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ


Тема 1. Азіатський спосіб виробництва. Держава і право Стародавнього Сходу

Лекція 1. Держава і права Стародавнього Сходу – 2 год.


1.      Виникнення держави і права.

2.      Держава і право Стародавнього Єгипту.

3.      Держава і право Стародавнього Вавілону. Законник Хаммурапі.

4.      Держава і право Стародавнього Китаю.

5.      Держава і право Стародавньої Індії. Закони Ману.

 Мета лекції: зясувати особливості становлення держави в давньосхідних суспільствах, визначити спільні риси, притаманні східним деспотіям; виробити навички роботи з джерелами права за Законами Хаммурапі та Законами Ману.

Міжпредметні зв’язки: філософія, історія держави і права України, українська і зарубіжна культура, історія вчень про державу і право.

Актуалізація опорних знань: з шкільного курсу основ правознавства та курсу теорії держави і права згадати поняття: держава. право, суспільство, історичний тип держави, а також теорії виникнення держави.

Головні поняття по темі: первісна демократія, рада старійшин, ном, фараон, джаті, кенбет, таліон, авілум, мушкенум, вардум, патесі-лугаль, ордалій, ван, сян, гун, варна, каста, брахман, кшатрій, вайшья, шудра, драхма, чандал, раджа, парішад.


ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

1. Загальна характеристика періоду розпаду родоплемінного ладу. Неолітична революція як головний фактор розпаду родоплемінних відносин.

Рішення проблеми: Чи можливо створення держави без неолітичної революції?

Військова демократія як сходинка між первіснообщинним ладом та державою.

2. Періодизація історії Єгипетської держави. Державний лад Стародавнього Єгипту. Статус та функції фараона. Джаті – перший помічник фараона. характеристика чиновницького апарату. адміністративно-теріторіальний поділ Єгипту.

Соціально-класова структура населення. Характеристика становища основних верств населення.

Давньоєгипетське право: джерела, головні галузі.

3. Період Давньовавілонської держави. Соціальна структура населення. Становище рабів – „вардум”. Категорії вільного населення: авілуми та мушкенуми.

Державний лад Давньовавілонської держави. Патесі-лугаль, ну банду, шакканакуми.

Давньовавілонське право. Закони царя Хаммурапі – найдавніша кодифікація права. Форма викладення правових норм, головні напрямки, врегульовані законами Хаммурапі.

4. Стародавня Індія – особливості державного та соціального ладу. Існування органів влади, з якими повинен був рахуватися раджа. Варновий поділ населення. Характеристика варн.


Самостійна робота студентів 1. Держава і право Стародавнього Сходу – 2 год.

Завдання для самостійної роботи.

Завдання 1.


Підготуйте короткі письмові відповіді (до 1 стор. комп'ютерного або 1-2 стор. рукописного тексту на кожне) на наступні завдання: 1. Дайте порівняльну характеристику соціально-класової структури стародавньосхідних держав; 2. Здійсніть загальну характеристику Законів Хаммурапі; 3. Назвіть та охарактеризуйте джерела стародавньоіндійського права.

Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації



Завдання 2

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:


1. До соціальної групи невільників Стародавнього Вавилону належали:

а) тама кари; г) мушкенуми;

б) авілуми; д) редуми.

в) вардуми;


2. Доповніть твердження: «Найвищим державним сановником у Стародавньому Вавилоні був…»

а) лугаль; г) тамкар;

б) нубанда; д) енсі.

в) джаті;


3. Судочинство у Стародавній Індії здійснювали:

а) царські та общинні суди;

б) сільські та міські суди;

в) колегії суддів;

г) магістерські та ратушні суди.


4. За формою правління Стародавній Єгипет був:

а) рабовласницькою теократичною монархією;

б) рабовласницькою олігархічною республікою;

в) брахманською монархією;

г) охлократичною деспотією.


Методичні вказівки

     Завдання семінару є вивчення характерних рис рабовласницької держави і права країн Стародавнього Сходу. Для правильного і повного розуміння особливостей розвитку стародавнього Вавилону і повного розуміння особливостей розвитку стародавнього Вавилону проаналізувати його суспільний і державний лад. Відсутність довгий час приватної власності на землю, збереження сільської общини, поєднання патріархальних форм рабства з пережитками родового ладу, східний деспотизм як форма державної влади – все це знайшло своє відбиття у вавилонському праві.
     При підготовці до семінару важливе значення має ознайомлення з першоджерелами, зокрема з текстом законника Хаммурапі. Вивчення і аналіз законника допоможе студенту глибше зрозуміти особливості соціальних і державно-правових інститутів однієї з характерних держав, які вперше виникли в історії людства.
     Завдання для самостійної роботи: скласти схему структури центральних і місцевих органів влади і управління Вавилону.

Література

Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.

Всеобщая история государства и права /под ред. К.И. Батыра. – М.:

Былина, 1998.

Графский В.Г. Всеобщая история права и государства. – М., 2000.

Государство и социальная структура на древнем Востоке. Сб. статей. –

М., 1989.

Древний и средневековый Восток: Сб. статей. – М., 1989.

Дрожжин В.А. Суд в Древнем Египте // История государства и права. –

2000. - № 3.

Захаров А. История древней Индии //История. – 2000. - № 26. – С. 1-5.


Тема 2. Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція


Лекція 2. Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція – 2 год.


1. Виникнення держави в Афінах.

2. Реформи Солона та Клісфена.

3. Державний устрій та право Афін у V-IV ст. до н. е.

4. Суспільний та державний устрій Спарти.


Мета лекції: формування у студентів поняття про первісні стадії розвитку держави і права на прикладі Афінської демократії і Спарти;  вироблення вміння порівняльного аналізу державного та суспільного ладу.

Мїжпредметнї зв’язки: філософія, українська та зарубіжна культура, історія вчень про державу та право.

Актуалізація опорних знань: з курсу теорії держави та права згадати поняття “республіка”, різновиди республіканської форми правління, з шкільного курсу всесвітньої історії – поняття “античність”, “поліси”.

Основні поняття по темі: поліс,демос, архорнт, ареопаг, тіранія, остракізм, докімасія, атімія, ілот, кріптія, герусія, ефор, апела.


ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

1. Періодизація історії державності в Стародавній Греції. Характеристика грецького суспільства в гомерівський період. Базилевс, рада старійшин та народні збори в системі управління Афін 1109 ст.до н.е. Реформи Тесея та їх вплив на процеси утворення Афінської держави.

Завдання на семінарське заняття: Які елементи державності було створеня реформами Тесея?

Закони Драконта, їх політична та юридична характеристика.

2. Причини та мета проведення реформ Солона. Характеристика реформ: сісахфія, цензова реформа, створення Ради 400 та гелії, економічні реформи.

Завдання на семінарське заняття: Чому реформами Солона були незадоволені і біднота, і багаті громадяни, і родова аристократія?

Реформи Клісфена: територіальна реформа, створення Ради 500, введення остракізму. Порівняння реформ солона та Клісфена.

3. Форма правління в Афінах в 5-4 ст. до н.е. – демократична республіка. Її класова обмеженість. Система управління Афінською республікою: поділ влад, характеристика гілок влади. Принципи функціонування державного апарату: виборність, строковість, колегіальність, підзвітність, оплатність.

Соціальний лад Афін: громадяни, метки, іноземці, раби, їх правове становище.

Афінське право: джерела, характеристика галузей.

4. Утворення Спартанської держави. Особливості цього процесу та їх вплив на соціальний лад Стародавньої Спарти. Правовий статус спартіатів, ілотів, періеків.

Ретри Лікурга як спроба закріпити рівність спартіатів. Спарта – аристократична республіка. Система органів влади у Спарті: Капелла, герусія, архагети, колегія ефорів, їх повноваження.

Завдання на семінарське заняття: Чому при майновій рівності спартіатів державний лад Спарти не був демократичним?