Geum.ru

Повинаймувано, де який хлів, де що; хай би жили люди, як нам це рішено збува­тися свого закутка

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   38
  1. червня корова
  2. перегулювала
  3. червня два дні
  4. корова перегулювала
  5. 28 серпня пугач
  6. кричав

5 грудня Головко

помер

27 грудня другий

сніжок з морозом і

вітром

1972

12(30) січня сильний

125

купили простеньку блузочку трикотажну; посадили на Попельню, а звідти сама вибиралася на Білоцерківський шлях, і з Попельні д0 Яропович; там звертати - тридцять кілометрів; зима, неділя була; ні душі не стріла, цілий день ішла; а ці валянки без галош злазять; два ступіні зробиш, і злазять; на халяві йдеш, позмерзалися; а мати в хаті з кимсь «х-і, Яринка йде, як же це сама, що тітка й у Ходорків не провела; бо-оже, щоб це рідна сестра!»; з тиждень лежала, мозолів натерла; забрали золото; вона в тому пальті й заміж виходила, і на Далекій Схід їздила; а всеодно приїжджали з торбами, і в кожну дай; приїжджала й Люся з золотими зубами; «а, це з мого золота» думала мати; згодом така хазяйка стала; варення роками стояло; хвалиться «в случай войни, у мене на два года запаса»; чоловік був Сіряк Михайло, а її - Бодзор; Люся приїде; дайте поносить, така хустка шовкова, спідниця; на весіллях погуляє; ще вони в Ходоркові жили, а потім переїхали в Київ; Люба ображалася, - Яринка дівочитися почала; вони мали забрати її в Київ, у майстерню; тітка набере всього «ну, я тебе в другий раз заберу»; вона жде, що тітка забере; а тітка Явдоха «може, вони поженяться, гарний хлопчик, то я ще не заберу»; була б київська, а так що; мати знов дала двадцять п'ять рублів золотих; баба Марусичка золото за пазухою тримала; злізає з печі, впаде, стукнеться з-за пазухи; а мати гріха боялася, віддасть; «ох, годино моя»; а дочки надбігали, й украли; мабуть, від Гаврила що осталося; та материне було; у матері такі персні були, з камінцями; Максим «що, я голодати буду, давай»; поїде, привезе у клумачку трошки; «ти їй там хоч на плаття купи», а він - нічого; Люба сама трохи жила у матері її; «як собі то спідничку з полотна, а мені з рядовини» досі згадує; Максим казав «побачиш сироту на дорозі, підкинь ногою, ну не бери, бо потім тобі першим ворогом стане»; та й трохи правда; тітка Олька матері одказала, а мати сердилася «в мене тоді й рядовини не було», а у війну трьох на возику привезла; сама пішла в Київ, на камінцях нашукала в торбу шматочок і вернулася; Максим зума сходив; два рази їздив та все золото вивозив; городські хитрі були, все золото витягли, тепер є дітям за що виїжджати; а вона сидить плаче; вітчим знав, що вона його не любила, і він її не любив; у голодовку після садочка в лікарні робила; насіння коноплі товкли, розводили водою; процідять на сито, але й не цідили, щоб більше було; і вона прийшла, всипала каші пшоняної, залляла сім'яним молоком, насипала цеї каші, жмакає, це лушпиння на зубах; а вітчим ходив, руки за спиною; ходить, та прийшов над мискою каже «ти гіоїст»; а вона плакала,

126

ложку на стіл і більше у рота не взяла; пішла хати; коли пішла у кіно, там почула, підій­шов чоловік до вікна і сказав жінці «ти егоїст»; він молодший був від матері на сім років; мати між двох вогнів; «батько» не каже; клуня була до Окраїнців; тільки крик­нула «та-а-т», а він бігом радий, а побачив, що вона в росі лежить; до матері каже «не треба, оно її з пам'яті викинуло»; і більше мати не заставляла; то вже потім казав «Ірочка, Ірочка»; але як сядеш їсти, він отако рукою підіпреться й дивиться, смалить папіроси; і Ганю вчив ноти «до-ре-мі», і вона не хотіла, то він і перестав учити; подружка Оля, його баришня, крала сир, а Гриць поба­чив; а мати її вже пухнути почала; а він рядно бачить (серпіянка - стіл, дощана накривка, віддушували, та й треба було щодня прати); а вона надушила, пішла додо-ми, дома витрушує; а він на двері; вигнав Олю; прийшов, матері каже «хай Ярина йде»; з садочка вона пішла в поле; Тадік, секретар, каже «перевели в Андрушівку», кавалер Олі; каже вона «напиши листа, що мене за молочаря видають, а я хочу за тебе»; вона пише «тільки за тебе хоче йти»; після дощу вийшла на город і поле; гарно; буряки; коли хтось по городі свиснув, то це Тадік, третя хата до церкви, по лівий бік Оля жила; побачила, тоже біжить, нахабна була; усі втроє зійшлися; а він то не знає, в чому спра­ва; він був сирота, батько десь у Києві же­нився, а Оля одна у батьків, гуляла; а він «все буде харашо»; а вона то знає, - на проводи тепер їздить до батьків; така горбата, беззуба; через тиждень весілля, весною, - яке весіл­ля!; троє дівчат дружок, і душ десять, гар­мошка тирлі-тирлі; вони дружки, а Грицько 3 хлопцями; його заїло, в тому садку поля­гали і насміхаються, що це така любов була;

13(31) січня

мороз сильний

14(1) січня Новий рік

ясний мороз

18(5) січня

Капітоліна Капачка

померла Мпколюкова

Вані

19(6) січня Хрещення

24(11 ) січня

Вітуськи день

народження вісім

років

28(15) січня

не було сну

31(18) січня Матвій

Васильович Захаров

помер маршал

5(23) лютого

Порфирію Кузьмичу

сімдесят п'ять років

вісім років лежить

хворий

С(24) лютого Іван

Малярепко помер

п'ять годин сонячно

і мороз

8(26) лютого Івана

хоронили тепло

і сонце і мороз

9(27) лютого до обід

ясно після обід

похмуро

10(28) лютого порося

привіз

12(30) лютого Устя

померла Восіятська

Тасьчина свекруха

13(31) лютого Устю

хорошіли

14(1) лютого Масляна

15(2) лютого

Стрітення похмуро

і калюжі були і тепло

16(3) лютого

холодно і мороз

17(4) лютого мороз

18(5) лютого у Каті

корова отелилася

19(6) лютого у

Вериної Наташі

Тутової свайба

127

Грицько не витримав; пика повна на сметані; прискочив, у одного боярина вирвав з рук; танцював гидко, притисне до себе, і коліньми-мало бійка не вийшла; вона його не любила - через вітчима; вона тікати додоми, а він за нею; то й наречена біжить; «а ти чого прибігла»; «не гуляй з ним» до неї «у нього тільки зуби гарні, а він не гарний»; вигнав її, вона пішла догулювати; Грицько сепаратора помагає крутити, щоб рука дотулювалася; а вона аж на сеператор лізе; мати борщу наварить, сало було, квасоля; він просить «тітко Маріє, наваріть борщу»; йому молочне набридало; вони не дуже голодували, але голод відчувався; «а ти втекла»; а Ганю Лагутиху проводжав; Ґараджонога; та й розкаже, що та наговорювала, щоб він до Ярини не ходив, бо вона ряба; прийде до матері; «всі женяться»; «то й ти женися»; «зробіть весілля»; «а ти попробуй її всватать»; вітчим комірником був, пуд муки виписав; сир голандський; сиру виписали в Андрушівці на маслозаводі; кролів своїх забили, п'ятеро чи скільки; вареників з сиром наварили; пущі нічого не було; тітки прийшли; Олька з Роздолів; мати переказала їй хлопцями; тільки до швачки пішли, вона шила плаття; сірий ситець і біла бая - три плаття пошила на Стобунівці; навіть до хрещеного батька зайшла; посиділа; не обізвалася, що це весілля; Вільчинська Ганя, тітка Олександра, Олександра Січинська, Ковалевська сусідка; у Грицька три хлопці, і в неї стільки дівчат; а вона рахує гроші за сироватку; двадцять копійок відро в селі продавали людям, і гроші клали в торби, підписували, й потім за місяць торбу здавали; а Гриць каже «подивись-но, що в шухляді»; а лєнти бах угору; йому пайок давали на роботі; в котлі зварить гороху; «бери їж» каже «я буду варити»; а вона бідони помиє, фартуха з себе й бігом; а він у вікно дивиться; а Олька під тином вистежувала; у батьків турецький тютюн ріс під хатою; і слухає; а батько вночі сцять іде, вони сидять, а він до тютюну, а вона відсунулася; батько «тьху» матом і тікати в сіни, а Грицько за коромисло і в тютюн; «зара як бахну, й очі повилазять»; у клубі стінну газету робили; такі вечори були; Олька вірші написала «поквапилася на сироватку за молочара заміж»; а вона з клубу, а він за нею «я її вб'ю»; вельон не вдягала, - балакають у потемках, чи вдягати; чобітки їй тітка Олександра на шнурках подарувала; а Гриць іде - чорні кортові штани і толстовка, і білі ґудзики; йде, і три хлопці ведуть; вона в сільраду не пішла; а секретар, двоюрідної сестри чоловік, посадовив за столом, а вона «пишіть мене Миколайчук»; Гриць зразу так надувся; але моргнув, мабуть, скеретареві, - всеодно записали; Ліончук Тьома возив з

128

радгоспу в молочар молоко; став потім тор­увати у магазині; на фінській убили; конх-вети були всякі, хто їх тоді купував; дівчата й дві тітки вбралися: Ковалевська капелюха, а тітка Ганна - у діда, чоловік її робив у лісі, спецовку його вділа, як дід; пішли до Тьоми в магазин просити на весілля; залізли за прилавок, стали гребти у вузли; він їх пови­ганяв; вона ті цукерки днів три їла; вогко надворі; вийшли танцювати; Олька прийшла потягла танцювати Грицька, а він якось впав, у грязюці срака; кажуть уже «Малашка, Малашка», матір так звали, «вперла його у багно»; після цього вона розсердилася; уз­нали з чужих сіл, йдуть, щоб дали їсти; одне пустили, друге, уже черга; каже «йдім у молочарню з Тьомою»; і бідон з-під сиро­ватки, поставили у сінях, і ділили; підходять, у платочок чи бумагу; «я розплачуся», Гри-цько сам голод пережив, вірив голодаючим; а Олька послі бігала, до себе тягла; а ввечері каже «ти ночуй у мене»; така сучка; збираєть­ся на Котельню; вона думає, що буде там робити; чуже місто, чужі люди, та й хазяйка не знати яка попадеться; бо ж їй дорогою розказував Грицько, що там одна хазяйка і двоє дітей, а їхня кімната третя через їхній хід; це їй не дуже подобалося, але що подієш; от вони й приїхали, заходять до хати, зразу ввійшли в ґаночок, а далі у кухню; біля са­мих дверей висить колиска, а в колисці з пів року чи більше сидить дитина, в якомусь ганчір'ї, брудне бідне як зверху, так і знизу; Думає, Боже ти мій, де ж твоя мама; це пові­рити - нікого немає; зайшли в третю кім­нату; стоїть один стіл, на всю ширину кімна­ти, а з другого боку така само завширшки шафа; видко, в кімнаті робили, бо такі меблі не вносяться і не виносяться; занесли вони свою скриню і ліжно, і влаштувалися добре;

1(17) березня

у Федора отелилась

корова

4(20) березня у Лени

отелилась корова

14(1) березня ясний

день

22(9) березня Сорок

Святих

23(10) березня у Колі

отелилась корова

24(11) березня

похмуро дощ

6(24) квітня у

Козиренкової Олі

народилася донька

7(25) квітня

Благовіщення

Страсна П'ятниця

8(28) квітня квочка

повинна лупити

Вовина родила Валя

9(27) квітня Пасха

ясний день ранком

холод

15(2) квітня

радіво стало

17(4) квітня дощ

18(5) квітня дощ

25(12) квітня зозуля

перший раз

28(15) квітня дощ

1(18) травня дощ

2(19) травня

ввечері дощ

9(26) травня гарна

погода до обід після

обід сильний дощ

10(27) травня Віті

день народження

Кушніру

а Воротинц... нашим

тридцять років

18(5) травня

Вознесіння корова

почу... теплий день

ясний помер Мар...

22(9) травня

Николая празник

2(11) травня Валі

Татаринкової

129

а сторож стоїть під грубою, дивиться, каже «я вам усе здаю ціле»; дівчата нам там побілили, а сторож напалив; одне слово, залиши­лося тільки готувати їсти; «давай щось будемо пекти»; «я не вмію»; Гриць намісив у сковорідку коржа пекти; кипить там у тій сково­рідці, на самій сметані; на кухню вона відмовилася, хоч убий, бо побачила, який там лад; вони в грубі почали варити суп; ну, вийшов такий собі; дівчата прибігли, одна товста така, ніс кирпатий; Саша; друга худа, Поля; «лаборанткою буду»; наступного дня пішла вона на роботу; її директор тимчасово поставив лаборанткою; дівчата її зустріли дуже гарно, задоволені були нею; вона була не гордовита; прийшов і сусідчин син, моряк Іван; він туди часто заходив; приві­тався, питає «Гриша, а це кого ти привів»; Гриць, як з кілочка «це моя сестра»; вона й очі витріщила; а той не довго думає «то поз­найом мене»; «знайомся»; ну, ми й познайомилися; та й почалося; Іван не вилазить з пункта і не відходить від неї, а Гриць ревнує, аж синіє; а вона сердиться, бо нащо таке казав; Іван добре знав, що вона Грицева жінка, але теж каже «я йому буду на зло»; «а яке зло»; «а побачиш»; а правда, і побачила; їхня хазяйка була молода здорова жінка; прийшла до них і вертиться, то увійде, то вийде; коли чує, якийсь крик; як вона вибігає, то хазяйка вчепилася до чорнявої кучерявої дівки Ривки «а в його жінка, та ще й молоденька, а ти така-сяка, чого сюди ходиш та йому голову крутиш»; вона докум-кала, в чому річ, сховалася назад; а Іван почув і біжить «ну то розіб­рала, в чім річ; оце в тебе такий Гриць»; ой, думає, Іване, де ти був раніше; Іван черешні, вишні лутовку носить, а вона розноску робить і їсть; почалися ревнощі; і Ривка ходить по воду; він їй Івана, а вона йому Ривку; «я піду в кіно»; «то й я»; «як ти хочеш, то я не піду»; з Іваном десь сиділи у хаті, коли голос Грицьків «відчини»; «то відчини»; сам замкнув знадвору й гукає; це так мовби застав нас на гарячому; прийшла якась з Нової Котельні, Вера; викутала шарфа; «а де Гриша»; він її одпровадив «йди вже, не приходь»; а Саша вдягла костюма чоловікового й за ними; Грицько впослі «а цей дядько за мною від Котельні йшов»; регочуть; «то мені вже й вис-цятися не можна»; «а ви як думали»; з Нової Котельні дали Петю Гордієнка лаборантом, а її переводять майстром-сироваром у цех; «о, Петя, Іра схожі, біляві, з веснянками»; стільки гулящих дівчат було, всі до Гриця чіплялися; Гриць раз буркнув, на два кілограми замком замкнув; цеглинку сиру замотав та й десь пішов; Саша прибігає «Іра, там вас Гриша замкнув, і пішов»; на горбі там хата така, там на квартирі була одна гуляща; плаче «нащо це він»; «робіть

130

свою роботу»; Саша плоскогубцями шибку виймати, а він десь спостерігав; прийшов, цю Сашу за плечі; десь одвернувсь; Саша вий­няла шибку, вона вилізла, а такий єврейчик, Яньо, кучерявенький; принесе півонії «тіль­ки завідуючого жінці»; «йдіть щось скажу»; до кринички вийдуть; він розкаже про Рив­ку «хай він не ходить, до неї всякі кавалери ходять»; а Гриць вже назирає; вже їй і Йвана, і Петю, й Яня; року 1935 Грицька покликали в ряди армії, і вона переїхала назад у Яропо-вичі; вона там прийняла пастеризаційний пункт; лишилася вона завідуючою; Гриць пішов в армію, а вона на квартирі, бо в бать­ків було вже тісно; і в неї була дочка Лена; було їй тяжко; мати робила в колгоспі; Ганя і Женя ще няньки були малі; але два роки вона проробила; чоловік служив недалеко в Житомирі; потішав, що скоро служба закін­читься; і так два роки пролетіло; 1937 її Гриць закінчує службу; але приходить їй лист «я маю бажання лишитися на військо­вій службі; чи ти згодна»; та що ж, вона любила військових; ну, вже підходить пора; розрахувалася з роботи і готується; помогла матері копати буряки, і в городі; знає, що більше їй не допоможе; так воно й сталося; приїжджає її старшина сірими кіньми в яблука, аж любо дивитися; вони спакува­лися, й поїхали; Лену малу поки залишили вдома; була осінь прохолодна, то їй ноги об­мотали попоною; вона їй так запахла кіньми; ну, каже «Грицю, тепер вже не сироваткою буду пахніть, а кіньми»; а коні вона любила; виїхали вони за село; коні йдуть ступою; мабуть, нашого солдата на сон потягло; понад сошею багато людей, вантажать буряки; махають їй, щось вигукують, і не можна розібрати; а шофер сидів у кабіні, подав сигнал, не знати, нащо; коні злякалися,

Сашкової її чоловіка в Червону Армію 25(12) травня Сухий Четвер 28(15) травня Трійця 30(17) травня Поліни дівчинка народилась ввечері дев'ять годин 1(19) червня перегулювала корова Миколина 2(20) червня перегулювала корова Миколина два дні 3(21) червня у Валі Кирнівської свайба розписувались у клубі і в Жовтневому у Валі

6(24) червня за радіво заплачено 16(3) червня горіхи засипала 19(6) червня дощ з бурею з градом 24(11) червня залити горіхи 28(15) червня три роки свасі Саші як померла 29(16) червня дощ 30(17) червня гарний дощ пройшов 2(19) липня гарний дощ

3(20) липня до обід був дощ

4(21) липня до обід був дощ

17(4) липня Тетянці день народження 19(6) липня дощ 28(15) липня празник Володимира 21(8) серпня Шкарона Серафима померла 22(9) серпня Серафиму хоронили 28(15) серпня Перша Пречиста Марусі день народження

131

рвонули, і не встиг солдат ухопитися за віжки, як коні смикнули із соша вниз; вона сиділа з правого боку, закутані ноги, а Гриць сидів у задку, вище; і встигла скотитися з воза і попала під заднє колесо ногою; стало їй зразу погано, а ті поїхали й поїхали, не стримати сірих; вона вже думала назад додоми, але хлопці її забрали, всадо­вили, хоч і криву; насилу вони її привезли в Пряжів; зустріли хазяїн і хазяйка ЇЇ на одній нозі, забрали її до хати і почали її лікувати; і так знов вона пролежала місяць, добре, що хазяї були добрі, мов рідні; було в їх троє дітей, один хлопець і дві дівчинки; вони від неї і не відходили; перезимували вони там; каже Гриць «від'їж­джаємо, а коли, невідомо; сиди й жди»; написили вона додоми, описала все своє горе; вдома сидять і ждуть, не знати, кого і чого; оце тобі, думає, воєнщина; коли одного ранку солдат повідомив «го­туйтеся»; спакувалася вона і сидить день, два, і три; але бачить, під'їхала гарба, бачить, військові; ну, то по неї; скоро повантажилися в гарбу; а їх там таких було море, не вона одна, і поїхали в частину; вона тільки перший раз побачила, де її чоловік служив; сосновий ліс, не видно ні кінця, ні краю; а збоку річка Гуйва протікає; пере­їхали вони місточок і невеличкий млин; таке гарно, тече річка Гуйва, міст і млин, а поряд ліс сосновий; ліс здавався їй раєм; вона його перший раз бачила; і довго дивилася, бо знала, що більше його не побачить; а сосни похитували гіллячками, наче схилялися їм услід; ЇЇ чомусь охопив жаль, їде з чужими і не знає куди; вночі вони виїхали з любої Гуйви, в якій їй не довелося роздивитися; через добу вони опинилися в Славуті; в ті роки була стара польська границя, там теж був ліс і така сама сосна; але їй там не дуже сподо­балося; в ліс далеко не можна було ходити, бо все не дозволяли, там небезпечно, там близько границя; але їм все-таки вдавалося назбирати конвалій; в саме місто Славуту часто не ходили, їй було чогось страшно; бо хоч коли й піде, то прийде без грошей і без това­ру; що її серце там непокоїло - страх було багато інвалідів; на базарі не можна було пройти; вона не знала, з якої війни вони були такі покалічені; і їй було всіх шкода, і вона їх всіх ділила грішми, бо інакше не можна було; там їй довго не довелося жити, бо троє їхніх військових потрапили за наказом на Північний Кавказ; і через деякий час викликали й їх; знов їхні друзі солдати провели їх на поїзд і вони поїхали в місто Георгієвськ; як вони доїжджали до нього, їй запам'яталися поля; галявини були встелені ковилою; а чого вона її знала - у них вона колись продавалася пучечками; от чого вона знала, що це трави дуже гарні, білі, пухнасті, як сніг; і далі

132

поля встелені ячменем і соняшниками, а дороги висаджені шовковицею; і чим далі вони їхали, тим більше було цілими посад­ками оцієї шовковиці; коли вони приїхали на станцію Георгієвськ, зійшли з вагонів, була нестерпуча спека, не можна було їм з незвички ні дивитися, ні стерпіти цеї спеки; зустрів їх чоловік Тамари Уманської, яка з нею теж їхала на Кавказ; вона здивувалася, чого ж їхнього батька нема; «а де Гриць» питає; каже «нема»; «та як нема»; і мала ЇЇ Лена теж питає «а татко де»; садовить він їх у бричку і їдуть далі; виявляється, він везе їх поки-що на квартиру; бачить, що він її навмисне піддрочує, що, мовляв, нема Гри­ця; «будеш з нами»; вона образилася; вона сиділа в садочку під шовковицею, а вона така рясна, ягідки, мов жуки, чорніють; її Тамара з своїм чоловіком їдять, аж в ротах чорно, як у собаки; вона помалу вусунулася на вулицю, оглянулась, ліворуч ліс, а право­руч міст; а за мостом місто; от вони з своєю Леною помалу і подалися до мосту; під мос­том пролягла залізниця, а вони пішли нав­простець; от уже й місто; озирнулася назад, ніхто за ними не женеться, не бачить їх; от вони пішли далі; бачить, не так, як у них, люди не ті; вона була в туфлях на високих каблуках; ну, правда, в таку спеку там не ходили в туфлях, а в капцях на лосевому ходу; та, видно, жителям зразу кинулося в очі, що не їхній гість тиняється містом; шевці на кожному кроці запрошують в свою май­стерню замовити капці; всі чорні, носаті, мови їхньої мало розуміє; думає, Боже, куди я залізла, вже й назад не може втрапити, і не знає, куди дороги питати; її малеча пітніє; і вона не знає, де вона; от звернула увагу на будиночок, там висить дошка непроста, а на ній напис блискучими буквами; тут жив чи

9(27) вересня

у поліцайки свайба

11(29) вересня

Усікновеніє Глави

13(31) вересня рік

Хрущову як помер

14(1) вересня Семена

дощ

21(8) вересня Друга

Пречиста ясний

теплий день

23(10) вересня у

Лисогора Вітьки

свайба

25(12) вересня дощ

27(14) вересня

Воздвиження ввечері

дощ зранку ясно було

а вдень похмуро

1(18) жовтня

за радіво заплачено

по жовтень

14(1) жовтня

Покрова цілий день

похмуро з обід дощ