Дослідження потреб українських трудових мігрантів
| Вид материала | Документы |
- Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження, 8750.68kb.
- Удк 364-787. 7: 331. 556-053, 24.27kb.
- Маркетингові дослідження, 89.31kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
- Методична рада з питань географічних назв українська ономастична комісія українська, 72.06kb.
- Трудові спори поняття, види та причини виникнення трудових спорів, 237.96kb.
- Збірка містить тренінгові програми по роботі із дітьми, батьки яких знаходяться довгий, 899.58kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 283.31kb.
- Розділ Теоретичні основи трудових ресурсів, 73.24kb.
- Розвиток банківської системи україни в умовах становлення ринкового господарства (друга, 1212.96kb.
VІ. Основні перешкоди реалізації потреб в Україні, що спонукають до повторної міграції
Список основних перешкод для реалізації потреб респондентів в Україні багато в чому нагадує перелік причин, з яких вони вперше були змушені вдатися до трудової міграції.
- Низький рівень зарплат (Тернопіль, Ужгород), що часто не дозволяє задовольнити навіть базові потреби сім’ї;
Навіть якщо трудовий мігрант заробляє якусь суму для сплати боргів за квартиру або для вирішення іншої матеріальної проблеми, при такому положенні через деякий час він знову змушений вирушати на заробітки.
- Проблематичність знаходження роботи для молоді, особливо за фахом;
Студенти та молоді люди, які недавно отримали вищу освіту нарікають. Незважаючи на свої нібито престижні спеціальності (економіка, право, інформатика), їм важко знайти роботу за фахом, часто вони вже зараз працюють не за фахом, а за кордоном вони принаймні розраховують отримувати більшу оплату своєї праці.
… закінчив вищий навчальний заклад економічного університету, працюю в будівельної організації. (Геннадій, 28 років, Тернопіль, потенційний мігрант)
СОЛОМІЯ: Ну тут які перспективи? Так дивимося, що роботу важко знайти, особливо зараз після інституту не дуже хочуть брати молодь. Скільки співбесід, все проходить. Хіба по знайомству, щоб нормально було.
М: Нагадайте мені, хто ви за фахом?
СОЛОМІЯ: Теж економіст.
М: А там ви збираєтесь ким працювати?
СОЛОМІЯ: Може щось зі спортом зв’язане, фітнес, аеробіка маю теж. (Тернопіль, потенційні мігранти)
- Обмеженість можливостей для розвитку;
Переважно цю перешкоду відзначають відносно молоді люди – віком до 40 років. Вони відзначають, що в Україні відчувають „стелю” для свого розвитку.
Студенты, мы всё-таки закончим, и посмотрим, что будет. Но как минимум я здесь не хочу ни на кого работать. Если я здесь буду чем-то заниматься, то я буду заниматься чем-то своим. Но понимая при этом, что мне придется столкнуться с рядом всяких барьеров, которое наставило наше государство. И вот это меня пугает – невозможность реализации так быстро своих планов как хотелось бы. И еще низкий уровень культуры населения. (Дмитро, 19 років, Харків, трудовий мігрант)
- Нестабільність ситуації в країні, повсюдна корупція;
Дуже часто респонденти відчувають значний психологічний дискомфорт від нестабільної ситуації в країні та на роботі зокрема, невпевненості у завтрашньому дні. Також значний стрес викликають непрозорість заробітної платні, податків, комунальних платежів тощо – люди не розуміють, куди ідуть їхні гроші, скільки вони мають отримувати і скільки отримують платні. Корумпованість більшості сфер також викликають у респондентів загальний дискомфорт і відчуття незахищеності. Також респонденти відзначають проблематичність ведення малого бізнесу, непрозорість „правил гри” із владними інстанціями у повсякденному житті.
- Менша соціальна захищеність вдома, ніж за кордоном.
При всій непевності становища трудового мігранта за кордоном, його незахищеності, несправедливостях щодо нього, зверхньому ставленні оточення, респонденти часто зазначають, що ця непевність, несправедливість, незахищеність та відчуття того, що „ти - ніхто” – менші, ніж у власній країні.
І можуть сказати єдине, що люди там мають набагато більший захист ніж тут, навіть якщо вони нелегально там. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Я яра українка, я не хотіла міняти Україну, але просто поживши, наприклад, в Португалії п’ять років я відчула себе набагато захищеною, тому що я була по документах, ну хоча я була по суті раб, але мені здається, на своїй роботі я більше раб. (Надія, Тернопіль, потенційний мігрант)
VII. Умови, за яких мігранти готові відмовилися від виїзду за кордон
Респонденти обох груп називають приблизно однакові умови, за яких вони готові відмовитися від трудової міграції. Зміни, які називають респонденти, стосуються двох вимірів:
- можливості отримувати в Україні дохід, який дозволяв би забезпечити себе і сім’ю – „нормальну роботу і заробітну плату достойну”;
- комплексних змін в суспільстві – більшої соціальної захищеності, зменшення корупції.
Якщо мені дадуть середній заробіток, який буде відповідати моїм витратам. От наприклад, якщо людині порахувати її витрати в місяць, що вона повинна витратити три тисячі гривень і нормально проживає, то вона повинна заробляти хоча би 3500 гривень, щоб вона ще могла відпочити. Не тільки працювати і вижити, а ще й віддихнути, щоб вона змогла дитину відвести в садок і не відвертати голову, коли дитина їй каже, мамо я хочу морозива, а в мами 2 гривні в кишені. От тоді ми можемо працювати тут. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Ну тут цілий комплекс, крім зарплати, медицина. Тут же зовсім не захищений. Ще є купа всяких нюансів. … кругом, куди не кинь, кругом. Дайте мені зарплату мільйон, мені цього недостатньо, я завтра захворію (Ігор, 43 роки, Тернопіль, трудовий мігрант)
При цьому потенційні мігранти (принаймні ті, хто має намір заробляти нелегально або на тяжких некваліфікованих роботах) виявляють більшу готовність до того, щоб не виїздити на заробітки. Такі респонденти підкреслюють своє небажання займатися трудовою міграцією, і готові відмовитись від цього наміру за умови можливості хоча б невеликого покращення свого матеріального становища в Україні.
Нічого не зміниться. Я вирішила, значить я їду. Єдине, якщо б мені предложили хорошу роботу, гідно оплачувану. … Мінімум 3000 гривень. 2500 хоча б. Але 1000. Це не можливо. (Оксана, 34 роки, Ужгород, потенційний мігрант)
Респонденти, які наголошують на факторах другого типу, як правило, скептичні щодо реальності таких змін у найближчому майбутньому. Деякі при цьому воліють виїхати з України назавжди, проте деякі хотіли б все ж таки жити в Україні, оскільки тут їхні друзі та родичі, і рідна для них культура.
Знаєте, поки з’являться ті фактори я вже виїду. Тут міняти не поможе певні чинники, тут треба міняти все в комплексі. … доки ми будемо годувати армію чиновників, ми не будемо мати нічогісінько, тому що вони не дадуть нічого зробити. Треба розігнати їх і тільки тоді. А добровільно вони не розійдуться. Тут є тільки одна система, не через помаранчеву революцію, а через таку, яку не хотіли би тут бачити. (Віктор, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Частина респондентів із досвідом трудової міграції підкреслює, що для них принизливо отримувати мізерну зарплатню після значно вищих доходів за кордоном; проте окремі респонденти (найчастіше жінки старшого віку) заради можливості не покидати сім’ю та батьківщину готові відмовитись від міграції за умови хоча б незначного покращення скрутного матеріального становища.
Я всегда верю, что не придется ехать. У меня мама. Я надеюсь, что что-то решится, чтоб я не ехала. Я должна ехать. (Світлана, 50 років, Ужгород, потенційний мігрант)
Висновки
- Рушійні фактори, що змушують людину прийняти рішення про трудову міграцію, виявилися спільними для трудових мігрантів та потенційних трудових мігрантів. Також з’ясувалося, що ці ж причини схиляють мігранта повторно вирушити на заробітки. Як правило, таке рішення зумовлене факторами трьох видів, що часто поєднуються:
- Фінансовою нестабільністю в сім’ї, матеріальними проблемами і проблематичністю вирішення їх доступними способами заробітку в Україні;
- Прикладом трудової міграції інших людей, особливо знайомих і родичів;
- Дискомфортом від загальної нестабільності в країні, поширеності корупційних практик, відсутності можливостей для розвитку та самореалізації, незахищеності від зловживань з боку владних структур.
При цьому після отримання досвіду трудової міграції і повернення на батьківщину більш вагомими стають фактори третьої групи.
- Найголовнішою потребою для трудових мігрантів на сьогодні є потреба у правовому захисті. Вона значною мірою зумовлена нелегальним статусом великої кількості українців, що працюють за кордоном. За оцінками респондентів, консульські установи, що могли б значною мірою допомогти у задоволенні цієї потреби, наразі не працюють у цьому напрямку як належить.
- Потреба у вивченні мови перебування є на сьогодні найвагомішою для успішної трудової міграції. Оскільки мігрант під час перебування за кордоном, як правило, змушений розраховувати тільки на себе, то знання мови країни перебування стає його головним інструментом для працевлаштування та захисту своїх прав.
- У ході дослідження виявлена недостатня поінформованість респондентів щодо особливостей трудового і міграційного законодавства країни перебування. Водночас з’ясована висока потреба у таких знаннях.
- Для українських трудових мігрантів дуже гостро стоїть проблема безпечного та доступного переведення коштів з-закордону в Україну. На сьогодні доступні українським мігрантам способи переведення є або дуже дорогими, або нелегальними або пов’язаними із значним ризиком (передача через третіх осіб або перевезення коштів особисто).
- Оскільки всі мігранти указують на великий психологічний стрес, пов’язаний із адаптацією до життя та роботи в країні перебування, виявлена потреба у програмах психологічної підтримки та адаптації для українських трудових мігрантів. На сьогодні головним джерелом підтримки для мігранта є знайомі співвітчизники.
- Деякими респондентами було озвучена потреба в охороні здоров’я. Українські трудові мігранти часто зайняті у роботах із ненормованим робочим днем, на шкідливих підприємствах, в антисанітарних умовах, і заробітки за кордоном завдають значної шкоди їхньому здоров’ю. У деяких країнах та для деяких верств мігрантів доступні медичні послуги системи охорони здоров’я країни перебування. Проте велика кількість мігрантів не має доступу до таких послуг.
- Потреба у програмах підтримки неповнолітніх дітей та літніх батьків мігрантів не була озвучена респондентами. Проте були виявлені значні проблеми, що виникають у мігрантів у зв’язку з необхідністю залишати вдома свої родини, насамперед психологічного плану. Імовірно, що більша захищеність уразливих членів родини мігранта може зменшити моральний тягар трудового мігранта.
- Серед причин повернення в Україну найчастіше називають
- погіршення стану здоров’я мігранта або його рідних;
- наближення пенсійного віку, відчуття виконання власного „обов’язку” щодо забезпечення родини;
- повернення із нелегальних заробітків молоді для завершення навчання та імовірного подальшого легального працевлаштування за кордоном.
- погіршення стану здоров’я мігранта або його рідних;
Основними виявленими потребами мігранта, що повернувся на батьківщину, виявилися потреба у знаходженні роботи та у повторній адаптації.
- Головними причинами планування повторного виїзду за кордон респонденти називають низький рівень доходів; відсутність перспектив достойного працевлаштування (як для молоді, так і для респондентів старших 35 років); наявність за кордоном родичів, друзів; можливість виїхати разом із сім’єю; можливість працювати за кордоном легально; звичка до способу життя трудового мігранта. Деякі респонденти висловлюють бажання виїхати за кордон назавжди.
- Серед причин не планування повторної трудової міграції найголовнішими є погіршення стану здоров’я мігранта або члена його родини, наближення мігранта до пенсійного віку, досягнення тих матеріальних задач, які ставилися при прийнятті рішення про трудову міграцію. Часто зустрічається поєднання цих причин – після появи проблем зі здоров’ям літній мігрант вирішує, що вже заробив достатньо, щоб вийти „на пенсію”.
- Деякі респонденти готові відмовитися від трудової міграції за умови покращення свого матеріального становища. Інші ж для комфортного існування в Україні висловлюють бажання комплексних змін в українському суспільстві – появи стабільності, більшої політичної та економічної прозорості, підвищення загальної культури тощо.
- Потенційні мігранти при цьому висловлюють більшу готовність до такої відмови, і часто готові відмовитись від ідеї виїзду за кордон за умови підвищення власних доходів хоча б до рівня забезпечення базових потреб.
Додаток 1. Методологія дослідження. Обмеження дослідження
Якісний підхід, використаний у дослідженні, дозволяє отримати інтерпретативне знання щодо соціального феномена. Таке знання не обмежується попередніми уявленнями (теоріями) дослідників щодо феномена який вивчається. Це дозволяє розширити розуміння проблем та потреб трудових мігрантів, виявити різноманіття причин, що стимулюють шукати заробітків за кордоном, та визначити найбільш дієві відповіді (з точки зору самим мігрантів / потенційних мігрантів) потребам цільової аудиторії.
Дослідження проводилося із використанням якісних методів збору інформації, а саме за допомогою кринінг ом групових дискусій. У Харкові, Ужгороді, Тернополі було проведено по дві ФГД, по одній з представниками кожної цільової аудиторії. Всього було проведено 6 ФГД, в який взяли участь 50 респондентів у віці від 18 до 63 років.
Організація збору даних. У кожному регіоні набір респондентів виконувався представниками НДО та крині’юерських бригад Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за методикою «снігової кулі».
Проведення фокусованних групових дискусій було виконано двома професійними модераторами, що мають досвід проведення ФГД не менш ніж 5 років. Резюме модераторів доступні на вимогу.
Дотримання етичних вимог при проведенні досліджень із залученням людських ресурсів. Перед участю у ФГД учасники були ознайомленні із правами учасників дослідження та із засобами захисту приватних даних, що вони нададуть. Була отримана усна згода учасників на проведення аудіо- та відеозапису дискусії.
Контроль якості інформації. Якість отримуваної інформації забезпечувалася попереднім кринінг ом (відбором) респондентів усіх груп за критеріями, які були запропонованими Фондом «Open Ukraine», а також повторним перевіркою респондентів на відповідність критеріям (т.зв. рескрінингом), безпосередньо перед участю у ФГД. Кожна ФГД фіксувалася на аудіо- та відео записуюче обладнання.
Обробка та аналіз даних. Дані, що були зібрані проходили наступні етапи обробки:
- Написання повних стенограм ФГД;
- Створення тематичної структури звіту;
- Тематичне структурування даних згідно з завданнями дослідження (створення цитатників згідно з тематичною структурою);
- Написання дескриптивного звіту.
- Обговорення результатів дескриптивного звіту з дослідницькою командою.
- Написання аналітичного звіту.
Обмеження дослідження. Слід підкреслити, що якісний підхід, який використовувався в дослідженні, має свої обмеження. Перш за все, потрібно пам’ятати, що дані, отримані в ході дослідження, не репрезентують думок населення, що належить до соціальної категорії трудових мігрантів/потенційних мігрантів. Кількісні оцінки, які фігурують в аналітичному звіті репрезентативні лише для вибірки даного дослідження (50 респондентів). Водночас, ними можна користуватися як орієнтирами для якісного розуміння спектра та важливості тих чи інших проблем/потреб цільових груп.