Дослідження потреб українських трудових мігрантів
| Вид материала | Документы |
- Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження, 8750.68kb.
- Удк 364-787. 7: 331. 556-053, 24.27kb.
- Маркетингові дослідження, 89.31kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
- Методична рада з питань географічних назв українська ономастична комісія українська, 72.06kb.
- Трудові спори поняття, види та причини виникнення трудових спорів, 237.96kb.
- Збірка містить тренінгові програми по роботі із дітьми, батьки яких знаходяться довгий, 899.58kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 283.31kb.
- Розділ Теоретичні основи трудових ресурсів, 73.24kb.
- Розвиток банківської системи україни в умовах становлення ринкового господарства (друга, 1212.96kb.
IV. Основні потреби, що виникають у мігрантів при поверненні в Україну. Оцінка досвіду повернення.
Причини повернення в Україну
Респонденти називають різні причини повернення в Україну. По-перше, згідно з розповідями респондентів, трудовий мігрант часто працює за кордоном не постійно, а періодично, виїжджаючи з України на певний термін – від кількох місяців до кількох років.
Повертаються заробітчани старшого, кринінг омого віку – часто повернення пов’язане із погіршенням стану здоров’я.
Немало респондентів молодшого віку повернулися в Україну, хоча і мали можливість залишитися за кордоном або принаймні суттєво подовжити свій термін перебування там. Декого з них приваблює перспектива майбутнього виїзду за кордон, але вже в іншому статусі – молоді чоловіки мають намір шукати шляхів влаштуватися за кордоном легально на більш перспективну роботу, дівчата висловлюють бажання спочатку вийти заміж – за українця.
ДМИТРИЙ: Чего вернулись? Не хочется быть там нелегалом, т.е. есть много возможностей легальных туда уехать, поэтому нет смыла оставаться там нелегалом.
ДАША: Хочется выйти замуж и всё такое. Там я бы за турка никогда в жизни не пошла. (Харків, трудові мігранти)
Основні проблеми, що виникають після повернення
Більшість колишніх мігрантів фіксують великий психологічний стрес при поверненні в Україну. Серед причин такого стресу у першу чергу називають:
- разючий контраст між рівнем життя за кордоном і на батьківщині – засміченість та бідний зовнішній вигляд населених пунктів, бідність людей;
- напружену психологічну обстановку в суспільстві, нижчу культуру поведінки неповагу до особистості, похмурість і знервованість населення;
- соціальну незахищеність людини – перед правоохоронними органами, іншими органами влади.
В Бориспіль. І це було щось неймовірне, тому що всі повертаються з закордону практично, практично кожен прилетів з якоїсь країни, і нібито всі бачили оце „добре”, але чомусь всі одразу стають щирими українцями. З українською щирою душею. (Руслан, 24 роки, Тернопіль, трудовий мігрант)
Я коли приїхала додому, то мені перше, що кинулося в очі, це погані дороги і хмурі обличчя. Не знаю, чому наші люди такі хмурі. (Реґіна, 51 рік, Ужгород, трудовий мігрант)
…там вот ты можешь идти, и ты абсолютно никому не нужен, тебя никто не трогает. Т.е. ты можешь выйти в чём угодно. … Да, это потрясающе, ты идёшь и ты вот спокоен. Я приехал сюда и никак не мог, вот пока сюда шел. (Дмитро, 19 років, Харків, трудовий мігрант)
Починаються крики, сварки. Я от наприклад, стояв, мої всі, нас 4-ро поверталося, вже пройшли, я ще стояв. Ну я трошки довше чекав, поки вони всі пересваряться хто за ким повинен йти. Потім вже багаж приймали не по-положеному, тобто наші українці таможенники щиро повикидали на сторону, тут люди ходили сварилися. Дуже багато загублено було багажу, був скандал, знову ж таки люди по декілька годин чекали, просто не знаходили своїх сумок. В нас особисто декілька сумок, просто повністю порваних абсолютно, перемотаних скотчами. (Руслан, 24 роки, Тернопіль, трудовий мігрант)
За силою респонденти порівнюють пережитий стрес із тим, що вони відчули, уперше опинившись за кордоном. Відповідно, мігрант, що повернувся в Україну, так само потребує допомоги з адаптації, як і той, який уперше опинився у чужій країні.
Все одно, якщо аборигена забрати з лісів і запхати в місто, от так само коли людину з добра і запхати в біду. (Володимир, Тернопіль, трудовий мігрант)
Після повернення трудові мігранти стикаються також із проблемами, пов’язаними із працевлаштуванням та самореалізацією. Потребу у знаходженні роботи вдома далеко не всім трудовим мігрантам вдається задовольнити, особливо особам старшим 35 років. Робота, яку можна знайти, часто надзвичайно низько оплачується, і до того ж нерідко також є „неофіційною”.
Я вам розкажу. Я намагалася влаштуватися. Мені сказали: «Вы бабушка, няньчите внуков, пускай ваши дети вам приносят…» Я що, вже не людина? Мені не треба їсти? А де ж мені заробити на пенсію. Я не влаштована. Я ніде не можу ввести свою трудову книжку. Ніде не можу роботи собі знайти. Я робила, коли було -18 градусів на базарі. Це теж було щось з чимось. Давали мало, за це ще треба було поїсти. Додому приносила 5 гривень. … Я не могла собратися з силами, що я не могла роботу собі найти. Це саме гірше. Я не хотіла бути ні від кого залежною. Ні від своєї мами-пенсіонерки, щоб вона мене годувала…Шити я не можу, бо я там зірвала зір собі. Два роки останні я вже в очках працювала. Далеко бачу. Тоді вже мені і зарплата… Я пішла на горничну. І теж неофіційно. В будь-який час я можу бути на вулиці. Тяжко. (Надія, Ужгород, трудовий мігрант)
Деяким респондентам пощастило влаштуватися на попереднє місце роботи, а деякі змогли влаштуватися на нову, проте респонденти нарікають, що наявні на ринку праці зарплати, як і раніше, не дають змоги прогодувати себе та сім’ю.
Я знайшла роботу. Я трошки стримаюсь, я найшла роботу. От уявіть якщо я там заробляла в місяць 1100, 1200 євро, а тут я працюю кожен божий день і заробляю 600 гривень. Як я можу тут жити. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Респонденти (Тернопіль, Ужгород) скаржаться на повсюдну практику „купівлі” робочих місць, навіть із невисокою зарплатою – доводиться ще довгий час „відробляти” кошти, вкладені у „придбання” роботи.
Також більшість респондентів відзначає значний внутрішній дискомфорт від відчуття нестабільності власного становища, власної безправності, непевності свого становища – відчуття того, що „ти – ніхто”.
Почуття перше – хочу їхати назад. В порівняні з Україною, по перше, там стабільність, стабільна робота, стабільний заробіток, того що тут взагалі навіть близько не валялося. По-друге, ти знаєш, хто ти там є, і ти знаєш яке до тебе буде відношення, і ти знаєш як себе поводити. Тут, як сказали всі, ти є ніхто фактично. Ти не знаєш хто ти є і як з тобою поступлять наступного разу, чи та сама доблесна наша міліція, чи ті самі доблесні наші, яких я дуже люблю державні установи, щоб будь що отримати, фактично треба постояти і підмазати їм ще що. (Віктор, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Часто перераховані фактори схиляють людину працездатного віку до повторної трудової міграції.
Попри надзвичайно вразливе становище нелегальних трудових мігрантів за кордоном значна частина респондентів відчуває після повернення в Україну більшу незахищеність.
… там відкрили руки – дали їсти, пити, все. А тут приїхали – і кожен дивиться, ага, італійське золото, португальське. А, був за кордоном, значить., от приходиш до доктора, він там бере хабар 50 грн., а так ти приїхав з Італії, значить давай 100 грн. І так в державних всіх установах, абсолютно кругом хабарництво, невитриманість. А про ціни от наприклад, якщо навіть порівнювати, то там дешевше харчування ніж тут, з нашими заробітними платами про що далі можна говорити. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Потенційні мігранти:
Відповіді респондентів цієї групи часто характеризує загальна невпевненість у своїй подальшій долі. Як правило, здебільшого вони воліли б повернутися в Україну, де залишаються їхні сім’ї, тому намагаються намітити певні плани з подальшого працевлаштування. Для багатьох з них дуже важливим є усвідомлення того, що їм є куди повертатися.
Якщо повернуся, думаю, що продавцем не проблема тут влаштуватися. (Жінка, 54 роки, Ужгород, потенційний мігрант)
Это зависит от того, сколько заработаю. У меня небольшой бизнес был раньше, кафешка небольшая. Обстоятельства… Я не знаю, насколько здесь ситуация изменится за это время. Возможно и больше чем на год. Если почувствую, что зарабатываю нормально, а здесь такой перспективы нет, то, может, это будет дольше тянуться. Людей затягивает. Люди раз поехали, они же почему-то все время ездят, ездят. Так все Закарпатье живет. … Хотелось бы тут жить. Разговор о чем: если бы можно было не ехать, никто бы не ехал. Всех заставляют обстоятельства. (Світлана, 50 років, Ужгород, потенційний мігрант)
Хотіла би, щоб була нормально оплачувана робота. Але, знов-таки, влаштуватися після 35 дуже важко. (Ольга, 44 роки, Ужгород, потенційний мігрант)
Проте, як правило, потенційний мігрант не може сказати напевне, як саме складеться його доля, і не може прогнозувати, чи буде його трудова міграція одноразовою, і в якій країні йому доведеться жити у більш довгостроковій перспективі.
Не знаю. Торгівля. Щось продавати. Щоб самій вже продавцем не стояти. Аби
знати, що тут буде за цей час. Надіємося, що робота буде й тут. Час покаже. (Оксана, 34 роки, Ужгород, потенційний мігрант)