Дослідження потреб українських трудових мігрантів

Содержание

ІІ. Рушійні фактори для прийняття рішення щодо виїзду на заробітки

Практично всі респонденти з числа тих, хто наважився на трудову міграцію на довгий термін, відзначають виключну тяжкість прийняття такого рішення. Трудовий мігрант мусить кидати роботу, сім’ю, виїздити на чужину. Мігранти з Тернополя і Ужгорода часто розповідають, що протягом багатьох років були змушені їздити на заробітки, причому подружжя може виїздити до різних країн. Проте більшість респондентів оцінюють ситуацію, в якій вони опинились, як ситуацію „без вибору” – вони змушені були прийняти таке рішення.

В моей ситуации это только был выход заработать денег. Если бы у меня была возможность точно такая здесь, я бы там не работала и, естественно, мужа б моего туда тоже не отправила. Хорошо, когда семья находится вместе. (Маргарита, Харків, трудовий мігрант)

• Низька і нестабільно виплачувана зарплатня, як результат – значні борги за квартиру, неможливість забезпечити навіть базові потреби;
  
• Наявність конкретних матеріальних задач, які неможливо розв’язати на отримувані в Україні доходи – дати освіту і можливість „стати на ноги” дітям, збудувати власний будинок, купити автомобіль;
  
• нестабільну ситуацію в країні, невпевненість у завтрашньому дні;
  
• відсутність перспектив для розвитку, можливості працювати за спеціальністю, відчуття „стелі” у реалізації власних можливостей;
  
• наявність родичів, які вже працюють за кордоном тривалий час і облаштувалися там (у тому числі щоб побачити рідних, а заодно „подивитися”, чи підійде такий спосіб існування та заробітку);
  
• Успішний приклад знайомих трудових мігрантів, розповсюдженість практики трудової міграції у більшості досліджених регіонів (Тернопіль, Ужгород).
  

...все закарпатцы, по-моему, всегда ездили родственными семьями. Еще с советских времен. Знают заранее, кто-то договорился, поехали. И по работе всех хвалят. Так работают строители (Дмитро, Ужгород, трудовий мігрант)

Когда у меня был маленький ребёнок, я вынуждена была дома с ним сидеть. Мой муж поехал работать в Москву ... ему там условия очень понравились, это была официальная, не как бы подпольная система. Он договорился с руководителями, чтобы какую-либо работу мне нашли, ну где-то полтора года я приезжала, уезжала, в общей сложности проработала там вместе с ним полтора года. (Маргарита, Харків, трудовий мігрант)

Основні рушійні фактори потенційних мігрантів є приблизно такими самими, що і у заробітчан із досвідом.

Водночас, вони частіше серед рушійних факторів називають приклад та пропозиції друзів або родичів, що вже облаштувалися за кордоном, іноді навіть розказують про пропозицію конкретної роботи. Утім, є імовірність, що різницю в оцінці попередньої підготовки до майбутньої трудової міграції обумовлює ретроспективний погляд трудових мігрантів на свій досвід.

• вища зарплата, іноді – більша прозорість власних доходів;
  
• вищий загальний рівень життя, культури спілкування, сервісу;
  
• можливість побачити світ, набути новий досвід, вивчити іноземну мову (особливо для молоді);
  
• більші можливостей для розвитку, самореалізації;
  
• більша соціальна захищеність.
  

• психологічне навантаження через розлуку з сім’єю, домівкою;
  
• немає підтримки родичів, друзів;
  
• незахищеність нелегальних мігрантів – відсутність будь-яких гарантій, коли приїздиш без налагоджених контактів;
  
• часто – безправність, немає кому поскаржитись у разі несправедливої оплати праці, інших утисків або проблем;
  
• часто - дуже тяжка, некваліфікована робота.
  
• часто - ставлення до українців як до другого сорту;
  
• тяжкість адаптації, вливання в чужу культуру.