Дослідження потреб українських трудових мігрантів
| Вид материала | Документы |
- Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження, 8750.68kb.
- Удк 364-787. 7: 331. 556-053, 24.27kb.
- Маркетингові дослідження, 89.31kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
- Методична рада з питань географічних назв українська ономастична комісія українська, 72.06kb.
- Трудові спори поняття, види та причини виникнення трудових спорів, 237.96kb.
- Збірка містить тренінгові програми по роботі із дітьми, батьки яких знаходяться довгий, 899.58kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 283.31kb.
- Розділ Теоретичні основи трудових ресурсів, 73.24kb.
- Розвиток банківської системи україни в умовах становлення ринкового господарства (друга, 1212.96kb.
IІІ. Основні потреби українських трудових мігрантів за кордоном
І я хочу сказати одне, нехай вони перше доможуть нам тут, ніж мають допомагати там. Як вони можуть допомогти там, якщо вони нам тут мінімум не дають.
(Ольга, Тернопіль)
О нас должен думать Киев. Я так думаю. Потому что, в Украину порядка 4-5 миллиардов долларов приходит сюда, в казну...
(Степан, Ужгород)
1. Потреба у правовому захисті.
Потреба у правовому захисті на сьогодні є дуже гострою для українських трудових мігрантів.
Основною причиною незахищеності українських трудових мігрантів за кордоном є нелегальний статус більшості з них. Залучені до системи тіньового працевлаштування, мігранти часто стають жертвами шахрайства, торгівлі людьми.
А це наша така Стефа тут в Тернополі, аферистка, вона тут відкрила банк була, і десь набрала гроші, дуже багато грошей, потім ті гроші вона крала і поїхала в Італію. І от там вона создала таку ночлежку в селі одному ... і там вона продавала дівчат наших, отаких молодих. Там було три кімнати, там були молоді дівчата, такі як я була, і були хлопці. І всі тернопільці, до речі. І от таких молодих дівчат вона продавала італійцям в любовники як би. Значить вони теж працювали в барах. В барах, це страшна там робота. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Також нелегальні мігранти мають проблеми із місцевими правоохоронними органами, хоча ставлення до нелегалів не в усіх країнах однаково жорстке.
[про Угорщину]В деньгах не было проблем. Были проблемы, что мы были не официально. Нас ловили там. Полиция гоняла нас там, штрафовали. Потом я не выдержал и уехал оттуда. (Степан, 63 роки, Ужгород, трудовий мігрант)
Як зазначають респонденти, легальна робота за контрактом означає певні гарантії для мігранта. Оптимальним, за відгуками респондентів, є влаштуватися безпосередньо до закордонної фірми, яка і готуватиме документи, візи тощо.
Самое главное – это легализация. Особенно, молодые люди. Сел в Интернет, нашел, подал запрос и поехал работать. (Дмитро, Ужгород, трудовий мігрант)
Вони роблять робочі візи, так що ви йдете в країну, де маєте на руках робочу візу. (Юрій, Ужгород, трудовий мігрант)
Однак навіть легальне працевлаштування за кордоном не гарантує відсутності проблем із місцевою владою.
...один раз приехала к нам милиция, собрали...а на объекте свыше ста человек... Потому что, как вы знаете, иммиграционный лист в РФ на три месяца. Мы чуть-чуть больше были там. У начальства какие-то проблемы были или что...Не успели продлить. Нас так собрали, отвезли. Поразговаривали, поразговаривали, отпустили. (Павло, 26 років, Ужгород, трудовий мігрант)
За свідченням переважної більшості респондентів, нелегальні мігранти є на сьогодні зовсім не захищеними законодавчо, тому людина має розраховувати тільки на власні сили. Тому головними інструментами виживання для них стають
- знання мови країни перебування;
- вміння швидко адаптуватися до нового середовища;
- особисті, найкраще – родинні зв’язки.
Трудові мігранти із досвідом звикли до такого становища, і вважають ситуацію природною і нормальною – за наявності перерахованих рис людина може відносно непогано влаштуватися.
А кожен сам, сам собі хазяїн, сам собі вибирає. Це вже рідкість що ти десь попадаєш так, що тебе там закрили, чи ти десь попала на таку компанію, тебе продали. Якщо роблять, то це роблять наші. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Разом із тим, справжніх гарантій трудовий мігрант не має, багато залежить просто від „удачі”. Деякі респонденти розповідають і про негативний, і про позитивний досвід заробітків – один раз робітників можуть обдурити і не заплатити за роботу, на іншому місці пощастить більше.
В Чехии не было ни одной проблемы, ни с финансами, ни с полицией. В Венгрии было плохо. Большие стройки они заплатили… там были только помесячно. Месяц – и выезжаешь в Закарпатье. Так наши посредники, как они заплатили… Условия очень хорошие, гостиница хорошая, но с финансами - они не заплатили. В России хуже всего было в первый год. Милиция, вокзал не пройдешь. В центре Москвы, на Сенном бульваре подъезды белили – только авансы. Бросил. Подольск. Отлично все доработал, хорошо заработал. (Дмитро, Ужгород, трудовий мігрант)
Більшість респондентів наголошують, що за кордоном людина може розраховувати тільки на себе (і, можливо, родичів). Якщо пощастить, їй можуть допомогти інші „добрі люди” – знайти роботу, житло, надати інформацію або іншу допомогу з правових питань. Разом із тим, в популярних серед українських мігрантів країнах (Португалія, Італія) людина, як правило, потрапляє до замкненої „діаспори” з українців, де такі послуги складають основу дуже прибуткового бізнесу. Залучення до участі у власній долі таких посередників часто призводить до того, що трудовий мігрант стає жертвою шахрайства, торгівлі людьми. Таку ситуацію зображає значна частина респондентів, і вона сприймаються як належне.
От і я віддала тих останніх своїх 200 доларів що мала, вона забрала і тут дві італійки, одна з дитиною на руках і до мене. Значить починаю говорити, я добре італійську знала, відповідаю їй, все. Я говорю, що я медсестра. Я дійсно маю диплом медсестри, що я можу уколи робити. Вони постояли і кажуть, добре, ми тобі зателефонуємо завтра. Значить, це означає, що вони ніколи тебе не візьмуть. Якщо вона каже зателефонує, все, це вже считай. Але ж я того не знала, от. Два дні я чекаю, а гроші то в мене забрали, гроші забрали а роботу не дали. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Одна з респонденток розповіла про велику кількість трудових мігрантів, що „опустилися” і ведуть антисоціальний спосіб життя, ночуючи „у вагонах”, і в результаті гинучи.
А от ті люди, що люблять випити, вони там на вагонах ночують, тому що вони не мають грошей. І там нап’ються і починають битися між собою, і ріжуться, і там дуже часто смерті. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
В результаті, практично всі респонденти не розглядають можливість отримання якоїсь допомоги від офіційних установ, не знають про свої права на захист з боку українських консульських установ. Як правило, їхні побажання щодо допомоги від української сторони зводяться до того, щоб їм не чинили перепон при отриманні закордонних паспортів, та сприяли отриманню віз.
Кілька респондентів також відзначили, що для трудових мігрантів важливим є укладення Україною міжнародних угод з іншими державами щодо трудового співробітництва. При цьому окремі респонденти зазначають, що їхня праця така затребувана в європейських країнах саме через вигідність використання дешевої нелегальної робочої сили.
Первое, что Украина с Испанией и Португалией договор заключила о трудоустройстве. Это уже лучше. Там была половина Закарпатья. И все ходили на улицах там. (Дмитро, Ужгород, трудовий мігрант)
И стаж идет. Я отработал 15 лет. На пенсию вышел, а у меня 620 гривен пенсия. У меня 28 лет всего-навсего стажа. (Степан, 63 роки, Ужгород, трудовий мігрант)
Так. Я вам так скажу, що італійці, наприклад, не хочуть легалів, вони хочуть нелегалів, тому що вони тоді контрибуцію не платять державі, розумієте. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Проте обмеження, що вводяться щодо перебування та роботи українців зарубіжними державами, болюче позначаються на становищі мігрантів. Зокрема, нововведена система „коридорів”, запроваджена для трудових мігрантів у Польщі (мігрант має повертатися до України на строк, що дорівнює строку його попереднього перебування в Польщі), стала значною проблемою для українських заробітчан – для них стало проблематичним постійне працевлаштування як у Польщі, так і в Україні.
...взагалі-то дуже добре зараз, єдине що погано що тут придумали коридорі різні ці. (Марія, Тернопіль, трудовий мігрант)
Водночас, на думку респондентів, тієї допомоги, яку має надавати українське консульство, може бути достатньо. Проблема полягає в тому, що наразі українські посольства, консульства не працюють у цій сфері так, як належить. На сьогодні мігранти відзначають такі проблеми у роботі консульств із мігрантами:
- перевантаженість консульських установ, великі черги;
- небажання співробітників консульств „іти назустріч” проблемам людей, створення бюрократичних перепон;
- часті зміни правил для трудових мігрантів, набору необхідних документів.
Результатом цього є невиконання консульськими установами функції захисту українських трудових мігрантів за кордоном.
2. Потреба у вивченні мови країни перебування.
Знання мови країни перебування на сьогодні є життєво важливим інструментом, і вирішальним фактором успіху чи неуспіху трудового мігранта. Щодо цього погоджуються всі респонденти. Без цього знання людина за кордоном виявляється зовсім незахищеною; володіючи мовою, вона може сама впливати на свою долю.
Людина, що не знає мови країни перебування:
- виявляється замкненою у громаді співвітчизників або вихідців з країн Східної Європи;
- Не має можливості дізнатися про свої права в організаціях/установах країни перебування;
- не знає своїх прав і не може захистити себе у разі їх порушення (зловживання, шахрайство, торгівлі людьми);
- не може активно впливати на свою долю, на своє працевлаштування;
- може претендувати тільки на найменш кваліфіковану роботу;
- почувається невпевнено, не орієнтується у навколишній ситуації;
- відчуває труднощі у вирішенні навіть побутових проблем.
Так, тому що якщо не знаєте мови, то ви стаєте залежні, роблять з вами як їм хочеться не як ви хочете ... все тільки з мови починається, бо на роботі щось обманюють, не можеш доказати. Наприклад, прораб не виплачує зарплату чи заставляє робити якусь паралельну домову чи зовсім не ту роботу, чим типа свого колеги, і людина не може доказати, що вона, все на мові базується. Люба проблема, люба, чи побутова, все на мові. (Ігор, 43 роки, Тернопіль, трудовий мігрант)
В моїй ситуації треба було принаймні вивчати дома мову, щоб домовлятися з хазяїном хоча би, які в мене умови праці. Я навіть це не могла ... Вони не правильно оцінювали нашу роботу. Завжди нас на суботу та неділю визивали – мали оплатити цю роботу… Конечно, оцінялася уполовину та робота. Мадярам більше давали, нам менше. ... Я ж общатися зразу тоже не вміла. То я вже впродовж тих років навчилася. А тоді, то дуже тяжко було об’яснити. Ніяке об’ясненіе. За кожну дрібницю. Тоже, вчасно зарплата не видавалася. І нічого не доб’єшся, бо ми робили в одному місті, а начальство було в другому (Надія, Ужгород, трудовий мігрант)
Коли миєш посуду, от ви кажете, коли твоя робота мити посуду, а вони тобі починають, подай щось з холодильника, подай там тарілку чи ще щось. Ти не знаєш що їм подати, то ти подаси все, крім тарілки (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Взагалі нічого не знала ... Я попала в ресторан працювати, 15 годин на добу. Так, що не могла витримати. Я в одному ресторані не витримала. І харчування було страшне. Дивлячись на те, як в Італії їдять, то дуже було там жахливо. Я там дуже мучилася. В одному ресторані тиждень. В іншому два дні тільки витримала. Теж умови були страшні. Дуже важка праця і їжі ніякої. Навіть мінеральну воду не давали. Відкрили кран і кажуть: вода тут. Не хочеш – іди. Я пішла. Потім був готель. Я пропрацювала тиждень, мені не заплатили. Тоже така була праця страшна. (Реґіна, 51 рік, Ужгород, трудовий мігрант)
Знання мови є надзвичайно важливим не тільки для нелегальних мігрантів. Респонденти під час дискусій кілька разів відзначали, що наявність контракту не гарантує дотримання інтересів і прав робітника, якщо він нездатен ознайомитись із його змістом, і не може протестувати у разі невиконання умов трудової угоди.
Але незважаючи на це, прийшла поліція перевіряти, і ми тікали через вікно. І чекали майже дві години на станції, там де поїзд. І лиш після того нам передзвонили...видно за нас не платили. Ми дві години сиділи в тапочках. Добре, що то було літо, а не зима. Ти не знаєш мови, якою документ пишуть. Ти не знаєш все дослівно. Переводчика немає.(Надія, 47 років, Ужгород, трудовий мігрант)
Переважна більшість респондентів відзначає, що знання іноземної мови одразу робить трудового мігранта більш мобільним, і позбавляє більшості проблем, з якими він стикається на заробітках.
Якщо мігрант володіє мовою країни перебування, він може:
- бути незалежним від посередників на тіньовому ринку праці, проявляти активність щодо власного працевлаштування, шукати і знаходити роботу, яка задовольняє;
- претендувати на більш кваліфіковану, краще оплачувану роботу;
- отримувати різного роду важливу інформацію - щодо трудового законодавства країни перебування, щодо власних прав, можливостей працевлаштування, центрів надання допомоги трудовим мігрантам тощо;
- орієнтуватися в законодавстві країни перебування, дізнаватися про свої права та реалізувати їх.
...я працювала півтора року з біжутерією. Тоді мені вже було досить непогано, тому що я знала італійський язик, потім заробляла досить непогано, єдине, що зір дуже садила. (Ольга, 25 років, Тернопіль, мігрант)
...я приїхав, оцінив за кілька днів ситуацію, поки туди-сюди, десь тиждень. Потім ноги в руки, з хлопцями розрахувався, знайшов собі сам роботу, і з тих пір я українців не бачив. (Ігор, 43 роки, Тернопіль, трудовий мігрант)
За оцінками респондентів, щоб вивчити іноземну мову методом „занурення” у середовище, їм знадобилося приблизно півроку-рік. Окремі респонденти розповідають, що вивчили мову заздалегідь.
Практично за півроку я могла вже сама собі давати раду, скажемо, я оволоділа досить непогано і скоро мовою. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Ну знаєте я мову знала і щоб таких труднощів страшних було, я не стикнулася ... я готувалася, і знала на що я їду. Я знала, що буде важко, і я на це настроїлась і знала (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
На сьогодні, якщо трудовий мігрант не знає мови країни перебування, він є повністю незахищеним. Практично всі респонденти, які вперше потрапили за кордон, не знаючи мови країни перебування, одразу ж ставали жертвами шахрайства, різного роду зловживань, торгівлі людьми.
3. Потреба в отриманні інформації щодо особливостей трудового і міграційного законодавства країни перебування.
У ході фокус-групових дискусій з’ясувалося, що трудові мігранти, як правило, недостатньо обізнані з особливостями трудового та міграційного законодавства країни перебування, і нарікають на брак доступної інформації такого роду.
МАРГАРИТА: Информированность недостаточная.
ЕВГЕНИЙ: Да, информации мало. Тут же живёшь как-то да, на Украине, ты в это среде живёшь и даже если что-то случиться, куча вариантов куда обращаться. А там же. (Харків, трудові мігранти)
Разом із тим, респонденти часто відзначають потребу в такій інформації, усвідомлюють переваги такої поінформованості.
Так, коли ти знаєш мову, коли ти знаєш закони, тоді ти можеш сам себе захистити (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Вот вливание в культуру включает в себя как бы знание правовых норм. (Дмитро, 19 років, Харків, трудовий мігрант)
При цьому більшість із них зазначає, що вперше трудовий мігрант часто їде за кордон „як сліпий”, не знаючи нічого про країну, її законодавство, мову, культуру, і усвідомлює таке знання як потребу вже „заднім числом”.
А що може людина. Людина їде як сліпа. Людина їде не знаючи нічого про країну. (Реґіна, Ужгород, трудовий мігрант)
Імовірною причиною цього є розповсюджена форма міграції, коли якесь агентство організує поїздку, обіцяючи взяти на себе вирішення всіх питань із працевлаштування трудового мігранта, забезпечення його житлом тощо. За відгуками респондентів, часто ці організатори виявляються шахраями – люди не отримують роботи та житла, або ж стають жертвами торгівлі людьми, працюючи без оплати та живучи у незадовільних умовах. Таким чином, більшість людей стикається із необхідністю самостійно орієнтуватися у законодавстві країни перебування, уже опинившись там та зіткнувшись із проблемами.
Загальною практикою є обіцянки роботи, про яку „уже домовлено” на місці призначення, які по приїзді та отриманні грошової винагороди виявляються обманом – мігранти не отримують роботи, або ж працюють, отримуючи зарплатню не в повному об’ємі (чи не отримуючи її зовсім).
Просто тут так кажуть на вас чекає робота, все на вас чекає, це тут так кажуть при відправці ... Потім приїжджають, гроші беруть і до побачення. (Ігор, Тернопіль, трудовий мігрант)
Схоже, що на сьогодні джерелом інформації щодо особливостей трудового і міграційного законодавства (як і майже будь-якої іншої) для багатьох трудових мігрантів є їхні співвітчизники за кордоном. Необхідні для виживання знання передаються „із вуст у вуста” серед мігрантів. З України ж заробітчани переважно виїздять, не маючи інформації про особливості трудового і міграційного законодавства країни перебування.
Потенційні мігранти:
Респонденти цієї групи високо оцінюють важливість володіння інформацією щодо іноземної країни та особливостей її законодавства, і висловлюють низку побажань щодо форми, в якій її могли б надавати майбутнім трудовим мігрантам.
... треба, щоб людина мала телефон. Допустимо, в неї сталась проблема, так щоб вона могла подзвонити в консульство, щоб ці телефони людина мала. ... Треба, щоб були пам’ятки. Я вже бувала за кордоном, виїжджала. В нас клієнт одразу забрав паспорти. Без паспорта я вже безправна, я ні виїхати з країни не можу, нічого (Жінка, 54 роки, Ужгород, потенційний мігрант)
Консультації. З тими, хто там вже був. На офіційному рівні соціальна реклама ще більш лякає людину. Людина зациклена їде. (Женя, 23 роки, Ужгород, потенційний мігрант)
Утім, за відгуками респондентів, приватні агентства, що організують поїздки трудових мігрантів за кордон, можуть надавати консультації такого роду. Проте не всі агентства надають достовірну інформацію, і не всі виконують обіцянки – необхідно „перевірити” таку фірму, можливо, скористатися рекомендаціями знайомих при її виборі.
Не нужно доверять той информации. Тем более там, где нужно заплатить деньги, чтоб выехать. Тем более такое, типа 600 евро, в Испанию. Это вообще неизвестно, выедешь ли вообще, вернутся ли деньги. (Женя, 23 роки, Ужгород, потенційний мігрант)
4. Потреба у безпечному переведенні коштів з-закордону в Україну
Більшість учасників дослідження у Тернополі вважає, що переведення коштів не становить проблеми і є достатньо безпечним. Були озвучені три основні способи доставки коштів в Україну: перевезення готівки додому особисто мігрантом, переведення коштів через банк та передача за допомогою водіїв автобусів, як правило, теж українських трудових мігрантів (про таку практику розповіли респонденти, що працювали в Італії). При цьому часто трудові мігранти надають перевагу саме останньому способу – значно дешевший, ніж переведення коштів через банк, він оцінюється респондентами як достатньо надійний.
М: А це надійно водієм переправляти?
ОЛЬГА: А чому і ні?
НАТАЛЯ: Дуже надійно.
М: А якщо візьме гроші і...?
ОЛЬГА: Такого не існує.
НАТАЛЯ: Нема, вони наші українці, вони так само працюють так тяжко для своєї сім’ї. В них же свій бізнес, що вони їздять, і тяжкий. Іноді пропадали посилки.
МАРІЯ: На цьому вони заробляють теж гроші ... Крім того він бере дешевше, щоб через банк не переправляти, то ще й легше. (Тернопіль, трудові мігранти)
Разом із тим, робота таких водіїв є дуже небезпечною – залучені до такого нелегального бізнесу, вони мають „ділитися” з прикордонниками, кримінальними структурами; ризикують тим, що у разі якихось проблем їхній автобус можуть розбити, а їх самих убити.
До речі, сусід на моїй площадці ... також був перевізником. Дуже багато років їздив, три-чотири, і успішний бізнес, вони квартиру трикімнатну тут купили, в нього дружина, троє дітей, ще малі вони були. Потім він значить, їздив, їздив, і купив новий бус і на раз пропав. І от до сих пір. Вже скільки років, не знають де він. Вже діти повиростали, вже в інституті, вже поженилися, одна вже внучку має, а тата нема, пропав безвісті. Значить з новим бусом, і він. І вони і в Інтерпол, і в міліцію. Так до сих пір ніхто і не знає, де він. Це біда чорна. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
М: А як же вони через кордон ці гроші переправляють?
НАТАЛЯ: А вони там підплачують.
ОЛЬГА: Так, хто не ділиться, той не перевозить, тому що можуть і вбити, і бус побити, і все на світі. Там є свої теж нюанси. (Тернопіль, трудові мігранти)
Всупереч високій оцінці безпеки переведення коштів частиною респондентів, що виїжджають до країн Європи, під час дискусій з’ясувалася висока небезпека перевезення готівки заробітчанами особисто. Про це найбільше говорять респонденти, яким доводиться перевозити кошти з Росії, але трудові мігранти з європейських країн теж відзначають численні проблеми, з якими вони стикалися. На заробітчан, які повертаються з готівкою, „полюють” на московських вокзалах і міліція, і кримінальні угруповання; на українських митницях, за словами респондентів, повсюдною є практика незаконних (і значних) поборів, коли бачать, що трудовий мігрант повертається із заробітків.
У нас даже такой случай был: стоят двое хлопцев в кожаных плащах: «кто главный?». Главный подходит, говорит: «ребята, мы только едем», – «все, понятно, езжайте». Вы поняли, не милиция. (Павло, 26 років, Ужгород, трудовий мігрант)
Коли їдеш, на таможні питають: звідки, з заробітків? Допустимо. З подругою було. Спитали, вона сказала, що з заробітків. Ага, тоді давай. І починають рити все, що є. Або ти заплатиш 100 доларів, хоча ти нічого не везеш...Це абсурд. Ми хотіли заступитись за неї. Так вони: ви їдьте, а вона лишиться. Завели її в якусь кімнату. Не знайшли нічого, знайшли якійсь блокнотик, що вона брала і розщиталася. Перевели це все в те, що вона доларами должна була і доти тримали її, що це не... вона должна була. От вона везе таку суму. Це абсурд. Це наша таможня. Це жах, що вони роблять. (Надія, 47 років, Ужгород, трудовий мігрант)
Россияне говорят: «Есть наркотики? Нет. Будь здоров». Наши как начинают. И 500 долларов брали, и 1000 долларов брали. Наши нас ненавидят сами. (Степан, 63 роки, Ужгород, трудовий мігрант)
У нас была история. Ребята шли. Мне крестный говорит: «Смотри мне в спину, больше никуда не оборачивайся». Приезжие. Мегаполис. А там ребята рты пооткрывали. Все, приняли. Мы только назад. С последней тусы… Я извиняюсь. Все из карманов. Они уходят, ориентировку дали, другой уже ловит. Пока действительно не убедятся, что полностью ничего нету, до тех пор будет вот так вот, ориентировка. (Павло, 26 років, Ужгород, трудовий мігрант)
Учасники дискусій відзначають, що проблема полягає ще й у тому, що вони не мають до кого звернутися по допомогу. Одна респондентка у зв’язку з цим запропонувала запровадити гарячу лінію, куди можна було б звернутися у разі зловживань, і поширювати інформацію про неї.
Я думаю, що має бути якась гаряча лінія, телефон якийсь. Наш прем’єр-міністр має сказати, що якщо така от людина вам те-то зробила, подзвоніть туди-то туди. (Надія, 47 років, Ужгород, трудовий мігрант)
Оскільки банківська послуга перерахунку коштів в Україну коштує дуже дорого, мігранти змушені нелегально переправляти зароблені кошти, або перевозити їх особисто без жодних гарантій довезти свій заробіток додому.
5. Потреба в програмах психологічної підтримки та адаптації
Практично всі респонденти відзначають психологічний шок, який вони зазнали одразу після прибуття до країни перебування.
Респонденти відзначають моральне навантаження через:
- чужість мовного і культурного середовища, кринінг омого;
- самотність, відірваність від сім’ї;
- відчуття, що „ти нікому не потрібен”;
- безправність, відчуття, що їх використовують лише як дешеву робочу силу.
Дуже обідно, що ми там лише як робсила. Ті брюки, що ми шили, італійські, Benetton, в магазині вони коштували 100 доларів. А ми заробляли лише одну малесеньку. Скільки нам треба було робити. Це фактично неможливо було зробити. По-перше, робота була жахлива: механіки немає, того немає, ти нервуєшся, психуєш… А їм все рівно. Платили нам мізер. Ми подивились в магазині, яка ціна тим брюкам, то ми взагалі могли би бути мільйонерами. (Надія, 47 років, Ужгород, трудовий мігрант)
На сьогодні основним джерелом психологічної підтримки та допомоги при адаптації для українців за кордоном є їхні співвітчизники – у найкращому випадку мігрант має там родичів або добрих друзів.
…я приїхала до тітки, я не мала проблем ні з житлом, ні шукати роботу, тому що мені допомагали, єдина проблема була мова. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Проте навіть за умови такої допомоги мігрант не гарантовано отримує справжню підтримку або можливість влаштуватися у достойних умовах. Респонденти зазначають, що одразу відчувають – можна розраховувати тільки на себе, більше нікому ти не потрібен.
Коли приїхала в Неаполь, наприклад, наші всі українці зустріли нас. От мене зустріли, один іди туди, іди сюди, там можна переночувати, там то, то. Наші українці підтримали, тому що вони знали що виїжджаєш і так. Але я в’їхала і стояла на П’яцца Гарібальді цілий день, допоки вони не кінчили там роботи і не приїхали, в п’ять годин вечора, розумієте. А я стояла під стовпом, сухарі жувала і мінеральну воду пила, що взяла з собою, тому що гроші були позичені і я не хотіла, в мене ще 200 доларів щоб заплатити за роботу… То я простояла з 10 години до 7-ої вечора майже. Потім наші вже зійшлися і каже, он там приймають на квартиру, там приймають на квартиру. Що це була за квартира. Одна наша українка з сином значить, знімала підвал там в Неаполі, поставила нари поверхові такі і там значить всі спали.. (Наталя, 50 років, Тернопіль трудовий мігрант)
М: Чи домагають земляки своїм тим, що приїхали?
НАТАЛЯ: Допомагають.
ОЛЬГА: 50% на 50%.
НАТАЛЯ: 50% на 50%, правильно.
ОЛЬГА: Я боюсь наших людей за кордоном.
М: Чому?
ОЛЬГА: Тому що вони завідують, вони тебе можуть продати, вони тебе можуть здати, вони тебе можуть вбити. (Тернопіль, трудові мігранти)
Деякі респонденти розповідають про функціонування спеціальних центрів, де мігранти можуть безкоштовно переночувати, поїсти, помитися – найчастіше при церквах (Італія). За словами респондентів, вони функціонують не тільки у великих містах, а і в селах. Дізнаються про такі центри від інших трудових мігрантів. Від українських установ або організацій респонденти підтримки не очікують.
ОЛЬГА: Ні, у нас столова була безплатна, в медицині я приходила, на ті самі, де дають їсти, де тобі дають переночувати.
НАТАЛЯ: І душ. (Тернопіль, трудові мігранти)
Одна кринінг ом розповіла, як звернулася по допомогу до звичайного італійського священика, який допоміг знайти роботу та перевезти речі. Проте, як зазначали респонденти у Тернопільській та Ужгородській групах, українець, що надає подібну допомогу співвітчизникові, іноді сильно ризикує. Кримінальні угруповання, що зазвичай також складаються з українців, як правило, слідкують за дотриманням своєї монополії на „надання послуг” із працевлаштування нелегальних мігрантів.
НАТАЛЯ: Мені священик знайшов роботу, наприклад, я втратила, в мене померла моя ця бабця, і священик знайшов відразу іншу роботу. І одразу машиною з тієї хати перевезли в ту хату, без проблем.
ІГОР: Ну це все бізнес, якщо б я допоміг знайти їй роботу, то мене би вбили. (Тернопіль, трудові мігранти)
Окремі респонденти заявили, що вони ще на початку свого перебування за кордоном пішли до поліції, щоб легалізувати своє становище, в результаті чого отримали змогу влаштуватися на легальну роботу, або принаймні отримали допомогу.
ІГОР: Може всі нелегально були, а я зразу пішов в поліцію, здався, організувався/
…
М: А от ви здалися в поліцію і вам це дало можливість що?
ІГОР: Повністю легально представляли, я працював на державному підприємстві, з нормованим робочим днем.
ОЛЬГА: Вони допомагають, є захист нелегалів. (Тернопіль, трудові мігранти)
Більшість респондентів відзначають, що після першого, найбільш складного періоду адаптації, людина звикає до нових умов, і відчуває себе в них більш-менш комфортно. Учасники дослідження погоджуються у тому, що все залежить від самої людини і її уміння швидко адаптуватися у чужому середовищі, зорієнтуватися на ринку праці та відстояти свої інтереси.
Практично всі респонденти відзначають значне психологічне навантаження, яке вони відчували на чужині. Спочатку людині важко пристосуватися до життя в чужому культурному середовищі. З часом до нового ритму та способу життя звикають, проте люди відчувають ностальгію – за традиціями свого середовища, звучанням рідної мови, музики; сумують за родичами і друзями.
…дуже важко психологічно, коли ти 24 години працюєш, особливо молодим, дуже важко. Пишеш вірші, починаєш писати. Починаєш читати ночами, починаєш слухати нашу музику, починаєш плакати, дзвонити до батьків. Дуже ностальгія. Не хватка наших традицій, наших гостей, хоча як це кажуть це не п’янок, а просто самих традицій, яких ти не бачиш. Саме важче стає, це на свята, Великдень, святий вечір (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Для моральної рівноваги мігранта багато значить наявність особистих зв’язків у місці, куди він виїжджає на заробітки, та близькість культури країни, куди він потрапляє.
Я в основному виїжджав до Польщі, там легше, знайомий язик по-перше. По-друге знайомі люди, ми виїжджали в одно місце то знайомі вже в окрузі з багатьма людьми. Тим більше праця підходяща така, то в строітельстве, то в городі, городня робота. І нормальне відношення, там де я бував, не знаю як кому, то дуже хороше відношення до наших людей в тих місцях де я бував. (Володимир, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
В Італії є якась така організація. Але просто на вихідних люди збираються. Одні плачуть, одні сміються, інші співають. І це як закон. Там є свої площі, свої парки, де наші українці. (Реґіна, 51 рік, Ужгород, трудовий мігрант)
Я могу сказать. В Америке все держатся одним…баптисты. Украинцы и белорусы, 360 человек община была. Но они хуже американцев к нам относились. Они в свою общину не примут. Ты стань верующим, потом… (Дмитро, Ужгород, трудовий мігрант)
Багато респондентів відзначають психологічний дискомфорт через те, що часто за кордоном до українських мігрантів ставляться як до людей другого сорту - із більшим або меншим ступенем ворожості.
Потом, когда я поехал в Венгрию, там проблемы появились с языком. Я язык не знал. Венгры народ жестковатый к нам. Жестко относились к нам (Степан, 63 роки, Ужгород, трудовий мігрант)
Ще таке додам. Робота роботою, але крині ми мали шукати самі. Ми вже ходили, і одні другим передавали, що візьміть ці дві українки. Ні, українка, значить, двері закриті і до свіданія (Надія, 47 років, Ужгород, трудовий мігрант)
Проте, як зазначають деякі респонденти, справжню загрозу для українців за кордоном, як правило, становлять інші українці.
От єдине, вони говорять про несправедливість там в країнах, куди ми виїжджаємо. Єдине що я хочу сказати, нас обманюють або наші люди, або люди з інших країн, мігранти з інших країн. Ніколи вас не обмануть люди, які проживають там, це вже коли научать наші їх обманювати наших. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
6. Потреба в охороні здоров’я
Цю потребу згадують деякі респонденти, дуже високо оцінюючи її важливість. Разом із тим, навіть із відповідей учасників дослідження, що не усвідомлюють охорону здоров’я як потребу, непрямо випливає її велике значення. Так, стан здоров’я самого мігранта або його близьких є одним із вирішальних факторів, що впливають на його подальші плани та долю.
Ну, как вам сказать, конечно вот самое главное это здоровье, где, хоть дома, хоть за рубежом. (Маргарита, Харків, трудовий мігрант)
Окрім того, соціальна захищеність мігранта, у першу чергу його захищеність у галузі охорони здоров’я є одним з важливих факторів, на основі яких він оцінює свій досвід міграції та планує своє тривале (або постійне) перебування за кордоном. Респонденти, що мають доступ до медичних послуг країни перебування, як правило, відзначають свою більшу захищеність під час міграції, ніж під час перебування вдома.
Я не мав документів, туристична віза була. Ходили, ховалися. Потім зробив собі візу нормальну, річну. Зараз я маю там тривалий побут. По-нашому ПМЖ. Якщо би в мене нога захворіла не тут, а за границею…Я страховку маю по цілій Європі. (Юрій, Ужгород, трудовий мігрант)
А безкоштовно роблять. От хлопець наш попав в Венеції, п’яний, значить напився і попав під автобус. Йому значить переламало дві ноги і його кладуть в місцеву лікарню, роблять безкоштовно операцію і на три місяці на Лідо, острів, відправляють в санаторій. Він там відбув і повернувся далі працювати. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Проте часто трудові мігранти не мають доступу до таких послуг. А оскільки українські трудові мігранти часто зайняті у роботах із ненормованим робочим днем, на шкідливих підприємствах, в антисанітарних умовах, то заробітки за кордоном завдають значної шкоди їхньому здоров’ю. Таким чином, для багатьох верств трудових мігрантів у різних країнах ця потреба є нагальною.
7. Потреба в програмах підтримки дітей та літніх батьків, що залишилися в Україні
Необхідність лишати неповнолітніх дітей в Україні є значною проблемою для трудових мігрантів. У першу чергу респонденти говорять про моральний тягар розлуки з дітьми та відчуття, що вони не можуть бути поруч у період, коли дитині це дуже потрібно. Одна з кринінг ом зазначила, що якби знову їхала за кордон на заробітки, то обов’язково взяла б свою дитину із собою, попри всі проблеми, які б при цьому виникли.
Моїй було 14, і було страшенно важко. Так було важко, і чоловікові і дитині, і мамі, і мені морально. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Мені повезло, бо в мене мама і сестра тут, в Ужгороді. Я оставила на них дітей. Але я приїжджала раз в місяць, раз на два місяці, коли як … Приїжджала дуже рідко. Це мені сказалося. Вона мені каже тепер: «Мамо, де ти була, коли мені було 12 років?» Бо то такий вік був, що мама треба була. Сестрі вона не скаже, бабі не скаже. Син, самі розумієте, він син, дорослий був. Я ці сім років не окуплю ніколи. Відчуваю, що дочка від мене так… «Тебе не було, коли я була менша, мені було тяжко…» Вона і школу пропускала. Я відчуваю, що я погано зробила. Але я вимушена була … Сама я розлучена, хто поможе? (Надія, 47 років, Ужгород, трудовий мігрант)
Для трудових мігрантів дійсно є проблемою взяти до дітей до себе. Іноді мігранти змушені приховувати наявність сім’ї, щоб отримати можливість виїхати на роботу, через що потім не можуть забрати до себе дружину/чоловіка та дітей.
В нас одна проблема з дитиною. Так саме не подали дитину. … Я якраз родила, кр ми не знали, теж знайомі дали і не вказав, що є дитина. І в нас так само проблема з дитиною. (Соломія, 23 роки, Тернопіль, потенційний мігрант)
Трудові мігранти часто залишають вдома не тільки дітей, а й літніх батьків. Однією з найбільш розповсюджених причин повернення мігрантів додому є тяжка хвороба когось із родичів, які потребують допомоги і турботи.
Незахищеність дітей та літніх батьків, яких трудові мігранти залишили вдома, збільшує їхню власну вразливість під час трудової діяльності за кордоном – іноді вони змушені погоджуватись на тяжку, нелегальну працю, бо не мають іншого виходу забезпечити неповнолітніх та непрацездатних членів родини. Розлука з дітьми також є джерелом значного психологічного стресу. Необхідність залишити дітей, щоб заробити на собі і їм на життя, стає причиною непоправної шкоди для сімей трудових мігрантів.