Дослідження потреб українських трудових мігрантів
| Вид материала | Документы |
- Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження, 8750.68kb.
- Удк 364-787. 7: 331. 556-053, 24.27kb.
- Маркетингові дослідження, 89.31kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
- Методична рада з питань географічних назв українська ономастична комісія українська, 72.06kb.
- Трудові спори поняття, види та причини виникнення трудових спорів, 237.96kb.
- Збірка містить тренінгові програми по роботі із дітьми, батьки яких знаходяться довгий, 899.58kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 283.31kb.
- Розділ Теоретичні основи трудових ресурсів, 73.24kb.
- Розвиток банківської системи україни в умовах становлення ринкового господарства (друга, 1212.96kb.
V. Причини планування/не планування повторної міграції закордон
Причини планування повторної міграції
Більшість трудових мігрантів працездатного віку із більш-менш позитивним досвідом міграції планують повторно вирушати за кордон на заробітки. Для прийняття рішення про повторну міграцію за кордон зазвичай такі причини або їх комбінації:
Факторами, що обумовлюють планування повторного виїзду є:
- відсутність перспектив щодо достойно оплачуваної праці, хоча б на рівні забезпечення базових потреб;
- поставлене коло матеріальних задач, що потребують вирішення – побудувати будинок, купити машину, дати освіту і можливість „стати на ноги” дітям;
- Наявність за кордоном родичів, друзів; можливість виїхати разом із сім’єю;
- Можливість працювати за кордоном легально, напрацьована схема працевлаштування, встановлені ділові зв’язки;
- Звичка до такого способу життя; за відгуками респондентів, людину „затягують” постійні поїздки на заробітки, їй „не сидиться вдома”;
Я звик, що мені дали 2 тижні, на відпустку приїхав. Я тут не можу вже. Я з 93 року звик. … Жінка тут з дітьми.
М: А як вона дивиться?
Вона любить добре жити. Щоб нічого не бракувало. Діти люблять поїсти. Одітися. (Юрій, Ужгород, трудовий мігрант)
…люди там работают по много лет, и зарабатывают там, и приезжают тратить сюда. Потому что там это вообще не деньги. Они приезжают тратить сюда, они приезжают и просаживают эти деньги за две недели. Сколько они там работали, всё это просаживается очень быстро. Они делают здесь всё, чего там не хватало и сразу же всё это уходит в никуда. (Даша, 21 рік, Харків, трудовий мігрант)
- проблематичність працевлаштування в Україні (особливо для людей старших 35 років);
Навіть таке знаєте, 14 тисяч оголошень і на кожному взяти не хочуть. Пробував працівником на метельну фабрику тільки з досвідом роботи, на ті самі пластикові вікна, з досвідом роботи. Сфера торгівля, якщо візьмуть то там на смішну зарплату, за державну роботу я взагалі не говорю. Я удавлюсь, але я не буду платити за роботу, яка має мені гроші приносити (Віктор, Тернопіль, трудовий мігрант)
- Можливість реалізуватися у професії, що не користується попитом або низько оплачується в Україні;
Планую знову ж таки в ресторані працювати, але вже на першій посаді. … просто бачу що перспектив в Україні як таких. Можна працювати в готельній індустрії, можна отримувати 1200 грн., 1500 грн. готельним адміністратором, (Оксана, 22 роки, Тернопіль, трудовий мігрант)
Певна частина респондентів, що планують повторну міграцію, хотіли б залишитися жити за кордоном назовсім.
Я хочу поїхати саме з нашим чоловіком, і родити там дитину. Не італьянця, не португальця, не американця, не хочу багатства, я хочу нашого нормального хлопця … Я розчарована в нашій країні дуже. От наскільки гноблення українського народу і як було сказано, поки ви будете виживати, доти ми вас будемо. (Ольга, 25 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Я працюю тут поки. Якби була можливість, я б взагалі не їхала, навіть не поверталась … Тому що в нас неможливо жити. Звичайно одна сторона, це земля, родичі, знайомі, діти, але дітям помагати ж треба. А чим я їм поможу, як я сама бідна, не маю зарплати людської, ото і їду в Польщу щоб дітям допомогти. Син без роботи, невістка також без роботи, закінчила університет, мала як народилась, троє дітей, ніхто на працює, як жити далі (Марія, Тернопіль, трудовий мігрант)
В Южное полушарие. Да, ищем возможность. Здесь потолок, здесь выше не прыгнешь. Здесь либо вот нужно быть как наши городские власти, и то тоже у них там свой потолок. Как у нас говорили, почему сын полковника не может стать генералом? Потому что у генерала есть свои дети. Вот у нас выше не прыгнешь. Скажем так, если ты зарабатываешь денег больше определенной суммы ты уже интересуешь определенных людей. (Євген, 33 роки, Харків, трудовий мігрант)
Студенти, що їздять на підробітки за кордон, також часто планують продовжити таку практику – це цікавий досвід, можливість покращити знання іноземної мови, а також трохи заробити.
Мне там нравится работать, мне нравится какое-то время там, допустим, пожить, но я понимаю, что никогда в том, ну потому что я во-первых, жила в отеле где много очень и приезжих русских и т.д. и персонала, ту ментальность тех людей я никогда до конца не смогу понять и тем более с ними вместе сосуществовать таким вот образом. Окончательно я бы там никогда в жизни не осталась. (Даша, 21 рік, Харків, трудовий мігрант)
Деякі з них планують після завершення навчання їхати працювати за кордон на постійній основі, а нинішні поїздки розглядають як формування „плацдарму” для наступного переїзду – набуття досвіду, встановлення контактів з роботодавцями тощо.
Я от планую також повернутись … Тобто я вже там вийшла на канали, тобто там дуже легко знайти роботу і я от планую, тобто вже є своє коло знайомих серед цих арабів, вже є коло друзів можна сказати, там декілька. Тобто їду на готове місце, потім планую після закінчення ВУЗу. (Оксана, 22 роки, Тернопіль, трудовий мігрант)
Значна частина респондентів при цьому планує колись повернутися жити в Україну. Вони висловлюють бажання жити у своїй країні, проте хочуть само реалізуватися, заробити, щоб забезпечити собі та родині достойне існування на батьківщині, а можливість таку поки що бачать лише в заробітках за кордоном. Відповідно, незважаючи на своє бажання жити в Україні, термін цього повернення є для них невизначеним.
Причини не планування повторної міграції
Однією з головних причин не планування повторної міграції за кордон є погіршення стану здоров’я трудового мігранта або когось із членів його сім’ї. Часто це люди старшого віку, які до цього провели багато років на заробітках за кордоном; погіршення їхнього здоров’я, як правило, має пряме відношення до тяжкої праці, якою вони займалися на заробітках.
Ні. Спочатку думала, що підлікуюсь і поїду знову, але дочка каже, що не треба, що вона не хоче, щоб я вмерла на чужій землі. Я забезпечена. Для чого мені там мучитись. Якби мою квартиру перенести туди в Рим, я би із задоволенням. Там приємно жити. (Реґіна, 51 рік, Ужгород, трудовий мігрант)
Також часто припиняють трудову міграцію ті, кому за допомогою заробітків за кордоном вдалося вирішити гострі фінансові проблеми власної сім’ї, і мають можливість обирати, їхати їм знову за кордон чи не їхати. За словами респондентів, якщо мізерної зарплати в Україні вистачає на базові потреби, а діти вже отримали освіту житло, і можуть себе забезпечити, сенсу виїздити повторно для них немає.
Я заробила стільки скільки мені треба було, віддала всі борги, дітей повивчала, купила машину гараж, зробила автономне опаленні, все що хотіла, собі, у нас телевізора навіть не було в хаті, телевізор, там холодильник і все. Діти тепер повиходили заміж, самостійні, ми з чоловіком живемо на пенсії, скільки тому чоловікові треба в 60 років, хватить вже. (Наталя, 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
Утім, слід зазначити, що ці дві групи респондентів значною мірою перекривають одна одну. Респонденти другої групи зазвичай наближаються до пенсійного віку, і для них припинення трудової міграції фактично означає припинення активної трудової діяльності взагалі. У своїй мотивації вони поєднують „діти вже забезпечені” і „досить вже так тяжко працювати, час вже няньчитися з онуками”.
…вимушена була їхати працювати до Угорщини. 7 років працювала. Але зрозуміла, що то не для мене. Виявилось, що зовсім не ті условія, що обіцяли. Я думаю, зо ті гроші можна й тут заробити. Поруч діти. І плюс ще онука маю. Я бабушка. Мені по-любому треба допомагати. (Надія, 47, Ужгород, трудовий мігрант)
Я уже нет. Дети у меня взрослые. Дочери 33, сыну 27. Помогу сыну, и все. Пенсия. (Дмитро, Ужгород, трудовий мігрант)
Також відмовляються від повторної міграції через відсутність зв’язків, конкретних пропозицій щодо роботи за кордоном, у випадках негативного попереднього досвіду заробітків. Якщо людина зважує, що мінімум, який вона може отримати, працюючи в Україні
Ні. Якби дійсно була ситуація, що є знайомі, є хороша робота, що вони не будуть мене обіжати. (Надія, 47, Ужгород, трудовий мігрант)
Окремі респонденти вирішують надалі залишатись в Україні через небажання кидати домівку, жити в умовах відчуження. Навіть при позитивному досвіді заробітків, при визнанні контрасту в загальному рівні життя вдома і за кордоном такі учасники вирішують спробувати реалізуватися вдома. Для них занадто суттєвим фактором дискомфорту є ностальгія, що вони відчували за домівкою, традиціями спілкування та сім’єю; відчуженість заробітчан від місцевого населення і одне від одного.
Я з дому просто не хочу їхати. Люди правильно сказали: там сам по себе. Вот мы были в бригаде, но все равно, каждый жил сам по себе. У нас комната была, в общежитии, бараки деревянные. В комнате нас было 6 человек. Вот мы работаем… я с глухонемым вначале начал работать. Меня поставили с человеком, с которым объясниться нельзя. Но честно, я намного лучше с ним общался, нежели с нашими (Павло, Ужгород, трудовий мігрант)
За цієї ж причини відмовляються від повторної міграції і деякі старші люди, які в Україні отримуватимуть мізерні доходи, зате житимуть вдома.
Ну а я вам скажу, що я краще на хлібі і воді, але на Україні все одно.
Чому?
Тому що страшенна ностальгія, страшенна за сім’єю, за землею. Я от захворіла була знаєте грипом… я так думаю, господи, невже я тут помру на тій чужині, і не побачу Україну. І коли я вернулась сюди, жахнула мене оця грязь в цих під’їздах, оце таке хамство, яке роблять, але я така була щаслива, що переїхала границю, що побачила своє рідне місто. Потім поїхала в Крим з кумами, побачила ті гори, ви знаєте, мені здавалось що я ніколи того не побачу. Там красота, Італія ж курортне місто.
М: Чи довго у вас це щастя тривало?
До сих пір триває, я не хочу їхати туди більше ніколи в житті. Я дивуюся, що люди хочуть, я не хочу, хоча мені там було добре. (Наталя , 50 років, Тернопіль, трудовий мігрант)
…в Америці це класно, так є магазини, очі зразу знаєте. Це добре, добре магазини, добрі ціни, добрі зарплати. Все добре, але все рівно ви ніколи не станете американцем чи англійцем, чи італьянцем, де ви там не були. Все рівно ви для них є чужий, і будете чужий ціле життя. Ви можете з ними спілкуватись, але вони не розуміють такого як дружба така як у нас, прийти в гості, посидіти, поспілкуватись. (Руслан, Тернопіль, трудовий мігрант)
Частина респондентів студентського віку також вирішує надалі реалізуватися в Україні. Такі респонденти, як правило, планують відкрити свій власний бізнес. Вони побували за кордоном, і їм там сподобалося, проте через різницю культур та явну чужість середовищу такі респонденти вважають за краще будувати своє життя і кар’єру вдома.
Один респондент висловив думку, що зараз рівень життя в самій Україні дещо підвищився, що може позбавити багатьох людей, хоча б літніх, ставати трудовими мігрантами для задоволення базових потреб.
Но мы уже доходим до того уровня, что начинаем людям платить хотя бы на покушать, одеться, на выходных пива попить и квартплату заплатить. Этого хватит. И никто не будет никуда рваться. Я поехал, потому что сложилась ситуация. Мама говорит крестному: «Забирай его, он тут ничего не делает». Мне это помогло. А старшим людям не надо уезжать. (Павло, Ужгород, трудовий мігрант)
Окремі респонденти називають серед причин можливість займатися улюбленою справою на відміну від тяжкої некваліфікованої праці на заробітках.
Тут є робота, яка подобається, а там – тільки яку пропонують. А вдома я роблю любиму роботу і заробляю. (Реґіна, Ужгород, трудовий мігрант)
Причиною відмови від трудової міграції може бути і втрата члена родини – більше немає потреби і сенсу будувати сімейний добробут. Про це розповіла одна респондента віком 51 рік – її померлий чоловік також був трудовим мігрантом.
Нет. Тогда был какой-то стимул. А потом муж заболел, умер, мне как-то все равно. (Галина, 51, Ужгород, трудовий мігрант)
Більшість респондентів вирішують припинити трудову діяльність за кордоном у зв’язку із близьким завершенням трудового шляху як такого. Утім, певна частина респондентів молодого і середнього віку також вирішує надалі реалізуватися в Україні, можливо, використавши для старту досвід і кошти, зароблені під час трудової міграції.