Geum.ru

Укази президента україни зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


11.3.2. Розвиток системи надання первинної медико-санітарної допомоги населенню на засадах сімейної медицини
11.3.3. Соціально небезпечні хвороби
Розділ 12. ІННОВАЦІЇ
Подобный материал:
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   174

11.3.2. Розвиток системи надання первинної медико-санітарної допомоги населенню на засадах сімейної медицини


Поточна ситуація

Протягом кількох десятиріч в системі охорони здоров'я України переважав екстенсивний напрям розвитку, який характеризувався збільшенням кількості лікарняних ліжок, чисельності лікарів та інших медичних працівників. Поліпшення якості медичної допомоги вбачалося в подальшій її спеціалізації, непропорційному зростанні чисельності лікарів "вузьких" спеціальностей.

Зазначені шляхи розвитку охорони здоров'я не були підкріплені належним фінансовим і матеріально-технічним забезпеченням. При цьому особливо страждала найближча до населення, найбільш масова, доступна і економічна амбулаторно-поліклінічна допомога, хоч там починають і закінчують лікування близько 80 відсотків хворих, особливо її первинна ланка - перша медико-санітарна допомога.

Внаслідок такого становища спостерігався компенсаторний розвиток більш вартісних видів медичної допомоги (швидкої, стаціонарної), що призводило до нераціональних витрат у галузі охорони здоров'я.

Тому диспропорція в розвитку амбулаторно-поліклінічної і стаціонарної, первинної і спеціалізованої медичної допомоги є однією з основних причин, що вимагає реорганізації системи охорони здоров'я шляхом пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) і відповідної раціоналізації та оптимізації спеціалізованої і стаціонарної допомоги.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Формування державної політики і стратегії в галузі охорони здоров'я на основі пріоритетного розвитку ПМСД і профілактичної спрямованості на збереження і зміцнення здоров'я населення з максимальним залученням органів державної влади та працедавців. Опрацювання, експертиза та затвердження в установленому порядку нормативно-правових документів, що мають регламентувати реформування і діяльність ПМСД у сучасних умовах з урахуванням нормативно-правової бази держав - членів ЄС.

Створення нормативно-правової бази реорганізації ПМСД на засадах сімейної медицини і реструктуризації галузі.

Розроблення стандартів роботи ланок ПМСД.

Прийняття і реалізація Державної програми "Сімейна медицина", зокрема:

перегляд і коригування кваліфікаційних характеристик (професіограм) лікаря загальної практики/сімейного лікаря, його медсестри та інших працівників ланок ПМСД;

удосконалення програм і організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів загальної практики/сімейних лікарів, медсестер, лікарів загальної практики/сімейних лікарів та інших фахівців ПМСД;

розроблення положення про фінансування ланок ПМСД і оплату праці їхніх працівників з урахуванням кількості, якості та кінцевого результату роботи;

вивчення фактичного навантаження лікарів загальної практики, сімейних лікарів та медсестер, наукове обгрунтування і перегляд норм потреб та нормативів забезпечення міського і сільського населення цими фахівцями, типових штатів ланок ПМСД;

затвердження типових табелів для обладнання та устаткування ланок ПМСД, здійснення їх забезпечення необхідними приміщеннями, транспортом, лікувально-діагностичною апаратурою тощо;

наукове обгрунтування і опрацювання положення про реструктуризацію первинної, вторинної та третинної медико-санітарної допомоги, про порядок взаємодії ланок ПМСД із закладами вторинної та третинної медико-санітарної допомоги, який має забезпечити наступність медичного обслуговування міського та сільського населення;

розроблення і впровадження в практику системи обліку, звітності та інформаційного забезпечення ПМСД;

забезпечення поступового переведення роботи всіх ланок ПМСД на засади сімейної медицини, створення мережі закладів (відділень) сімейних лікарів у містах і сільській місцевості.

11.3.3. Соціально небезпечні хвороби


Поточна ситуація

Ситуація із захворюваннями на туберкульоз та СНІД в Україні невпинно погіршується, що дає право вважати цю проблему пріоритетною в державній політиці збереження здоров'я і генофонду нації і потребує розроблення відповідної стратегії та нормативно-правової документації, спрямованої на профілактику та лікування соціально небезпечних хвороб в сучасних умовах.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Розроблення та прийняття Державної програми профілактики СНІДу, а також запровадження рекомендованої ВООЗ стратегії Короткострокового курсу лікування під безпосереднім наглядом (DOTS), для чого розробити і прийняти Державну програму подолання епідемії туберкульозу в умовах обмеженого бюджетного фінансування.

Розділ 12. ІННОВАЦІЇ


Поточна ситуація

Інтеграції України до ЄС в галузі досліджень та технологій сприяють такі фактори:

Україна володіє значним потенціалом у науково-технічній сфері, що залишився на її території від колишнього СРСР;

внаслідок припинення дослідних програм в галузі науки і технологій колишнього СРСР та конверсії науково-технологічний комплекс України шукає шляхи участі у нових проектах, пріоритетними з яких вважаються ті, що можуть бути пов'язані з приєднанням до спільних європейських програм;

діє Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність", розробляються інші нормативно-правові акти.

Згідно з статтею 58 УПС:

"Сторони сприяють співробітництву в галузі цивільних наукових досліджень та технічних розробок (ДТР) на основі взаємної вигоди та з урахуванням наявних ресурсів, належного доступу до їх відповідних програм та з урахуванням належного рівня ефективного захисту прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.

Співробітництво в галузі науки і техніки включає:

обмін науковою і технічною інформацією;

спільну діяльність в галузі ДТР;

діяльність по професійній підготовці та програмах мобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у ДТР з обох сторін".

Українські науковці мали змогу брати участь лише у спеціальних наукових програмах ЄС INCO-COPERNICUS та INTAS. З 1999 року Україна, яка не робить фінансових внесків для участі у П'ятій Рамковій Програмі ЄС, має право брати участь у всіх розділах цієї програми виключно на умовах співфінансування. Тому головне завдання України - інтегрування у повному обсязі до цивільних програм досліджень в рамках П'ятої та подальших Рамкових Програм ЄС.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Гармонізація законодавства України із законодавством ЄС у сфері науки.

Укладення між Україною та ЄС Угоди щодо науково-технічного співробітництва з включенням розділу, який стосується охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Забезпечення виконання фінансових зобов'язань української сторони щодо спільних проектів наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації України та держав - членів ЄС.

Інформаційне та науково-організаційне сприяння започаткуванню спільних українсько-європейських науково-технічних програм.

Укладання двосторонніх угод з державами - членами ЄС про виконання спільних науково-технічних проектів на засадах співфінансування.

Створення в Україні разом з відповідними структурами ЄК Національного центру з трансферу високих технологій.

Визначення сфер, що становлять взаємний інтерес для України та ЄС в рамках ініціативи ЄК щодо створення Європейської дослідницької зони (Europea№ Research Area). Розроблення плану відповідних заходів з урахуванням можливості одержання допомоги від ЄК на конкретні проекти та види діяльності. Включення відповідних положень до тексту Угоди про науково-технічне співробітництво з ЄС.

Укладення та імплементація Угоди з ЄС про співробітництво у галузі створення нового покоління Глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS).

Вивчення можливих форм співробітництва з ЄС та державами - членами у космічній галузі, підкріплення цього співробітництва відповідними угодами.