Geum.ru

Укази президента україни зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


11.1.3. Якість води
11.1.4. Захист навколишнього природного середовища
Подобный материал:
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   174

11.1.3. Якість води


Поточна ситуація

Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 1999 року № 465 затвердив Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами. Цими Правилами впроваджено новий підхід до нормування скиду забруднюючих речовин водокористувачами, які мають комунальні споруди з повним біологічним очищенням стічних вод. Для таких підприємств цими Правилами визначені нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин щодо біологічного споживання кисню (БСК) та завислих речовин (не більше 15 мг/л), хімічного споживання кисню (ХСК) (не більше 80 мг/л). Інші забруднення нормуються за умови, що досягнута категорія якості води водного об'єкта не погіршиться.

Міністерство екології та природних ресурсів України планує в найближчі роки запровадити нову методологію встановлення нормативів використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, яка базуватиметься на галузевих технологічних нормативах використання води та галузевих технологічних нормативах утворення забруднюючих речовин, що скидаються у водні об'єкти. Такі нормативи повинні бути розроблені відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів до 2003 року. Запровадження такої методології дозволить встановлювати більш реальні величини зазначених нормативів.

Гармонізація українського законодавства в галузі охорони та раціонального використання вод з аналогічним законодавством ЄС має супроводжуватися вдосконаленням водного законодавства України, в тому числі шляхом забезпечення прямої дії більшості чинних норм, прийняття Закону України про питну воду, а також впровадженням системи сертифікації вихідної води в зонах господарсько-питних водозаборів.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

З урахуванням рекомендацій ЄС:

прийняття Законів України про внесення змін до Водного кодексу України і про питну воду;

розробка системи сертифікації вихідної води в зонах господарсько-питних водозаборів;

запровадження нової методології встановлення нормативів використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти.

11.1.4. Захист навколишнього природного середовища


Поточна ситуація

Серед документів Ради Європи, що регулюють використання природних ресурсів, охорону природних ландшафтів та збереження рідкісних видів дикої флори і фауни, важливе значення мають EC Habitats Directive (92/43/EEC) та Bird Directive (79/409/EEC). Ввезення і вивезення диких тварин і рослин, крім Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (далі - СІТЕС), в Європі регулюється спеціальною директивою 338/97 від 9 грудня 1996 року.

Національне законодавство з питань використання та збереження дикої флори і фауни досить розвинене (Закон України "Про тваринний світ", Закон України "Про рослинний світ", Закон України "Про природно-заповідний фонд України", Закон України "Про мисливське господарство та полювання", а також затверджене Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року Положення про Червону книгу України та інші відповідні підзаконні акти).

Суттєвим кроком на шляху інтеграції держави до Європи стало набуття Україною членства у таких важливих міжнародних договорах, як: Конвенція про охорону біологічного різноманіття, Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів, СІТЕС, Угода про збереження кажанів в Європі.

Існує необхідність впровадження в Україні міжнародних стандартів ISO серії 14000 щодо систем управління навколишнім середовищем, прийнятих в Україні як добровільні стандарти. Крім того, в ЄС діє Європейська програма управління екологією та аудиту (EMAS), участь в якій має брати і Україна.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Переклад директив 92/43/EEC, 79/409/EEC, 338/97 на українську мову з метою надання можливості її опрацювання заінтересованим міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Створення робочих груп для опрацювання цих директив та розробка пропозицій, рекомендацій та проектів нормативно-правових актів щодо впровадження їх вимог.

Розвиток в Україні Смарагдової мережі згідно з рішенням Постійного Комітету Бернської конвенції (як продовження ініціативи Natura 2000, яка поширюється тільки на держави ЄС) та виконання конкретних планів дій щодо збереження видів дикої флори та фауни.

Підтримка на державному рівні впровадження стандартів на системи управління навколишнім середовищем (стандартів ДСТУ ISO серії 14000) шляхом розроблення і внесення доповнень до відповідної законодавчої бази, розроблення сучасної нормативно-правової бази щодо якості об'єктів впливу, правил та процедур добровільної сертифікації систем управління навколишнім середовищем, правил та процедур проведення екологічного аудиту, добровільної акредитації відповідних органів з сертифікації, органів з атестації аудиторів та інших експертів.

Розробка та прийняття нормативно-правових актів про екологічну безпеку населення; про державне регулювання виробництва і реалізації екологічно чистої продукції, про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього середовища" (в частині екологічного аудиту).

Прийняття Верховною Радою України Закону України про Програму формування національної екологічної мережі на 2000 - 2015 роки.

Розроблення нормативно-правових актів щодо поводження з небезпечними відходами.

Гармонізація нормативних вимог, діючих в Україні, з вимогами стандартів ISO щодо якості повітря, води, грунтів, а також щодо методів контролю якості; з правилами ISO з включення екологічних вимог до стандартів на продукцію (послуги); з вимогами нормативних документів міжнародних та європейських організацій щодо класифікації, визначення характеристик, правил поводження з відходами, у тому числі небезпечними (за видами економічної діяльності) і контролю їх параметрів.