Укази президента україни зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


9.1.2. Соціальні гарантії
9.1.3. Соціальний захист
Подобный материал:
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   174

9.1.2. Соціальні гарантії


Поточна ситуація

Законом України "Про прожитковий мінімум" закладено правову базу для врахування прожиткового мінімуму як основного соціального стандарту при затвердженні та реалізації державою конституційних гарантій громадян на достатній життєвий рівень.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Забезпечення прийняття Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" стане правовою основою для формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, а також для розроблення програм соціально-економічного розвитку країни.

Розроблення нормативно-правової бази для визначення прожиткового мінімуму (базового державного соціального стандарту) на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціально-демографічних груп населення.

Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)

Поступове наближення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, стипендій та інших соціальних виплат виходячи з прожиткового мінімуму. Вивчення з цією метою норм і стандартів ЄС (протягом 2000 - 2001 років).

Довгострокові пріоритети (2004 - 2007 роки)

Адаптація соціального законодавства України до нормативно-правової бази ЄС, що визначає правові, економічні і організаційні засади для надання населенню соціальних виплат та допомог не нижче мінімальних соціальних стандартів і нормативів.

9.1.3. Соціальний захист


Поточна ситуація

Кількість пенсіонерів в Україні - близько 14 млн. осіб, середній розмір пенсії становить 30 - 39 відсотків середньої заробітної плати. Пенсійне забезпечення регулюється Конституцією України, міждержавними угодами та 19-ма нормативно-правовими актами України. Указом Президента України від 13 квітня 1998 року № 291 схвалено Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні.

Здійснено перші кроки щодо реалізації заходів з реформування пенсійної системи. Зокрема, розпочато створення системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На виконання Закону України "Про проведення у Львівській області експерименту з призначення пенсій органами Пенсійного фонду України" протягом 1999 року запроваджено призначення пенсій в області відділами Пенсійного фонду України. Підведені підсумки проведеного експерименту відзначили ефективність функціонування Пенсійного фонду як цілісної системи із збору, акумуляції внесків, призначення і виплати пенсій, впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні.

Започатковано розмежування джерел фінансування пенсійного забезпечення та інших соціальних програм, що дало змогу звільнити Пенсійний фонд від невластивих йому функцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 111 затверджено графік розмежування джерел фінансування виплат з Пенсійного фонду України, призначених за різними пенсійними програмами, яким передбачається закінчити цю роботу протягом 1999 - 2001 років.

Зменшено адміністративні витрати Пенсійного фонду на доставку пенсій та грошових допомог; з вересня 1999 року підвищено розміри пенсій з урахуванням трудового внеску і умов праці. Відповідно до встановленого порядку проводиться індексація пенсійних виплат.

З метою погашення заборгованості із виплати пенсій запроваджено нетрадиційні джерела формування коштів Пенсійного фонду.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", прийнятий 21 листопада 1992 року, встановив гарантований державою рівень матеріальної підтримки шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів, віку і стану здоров'я дітей.

25 березня 1999 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення". Цим законом внесено зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Здійснено перехід на нову систему організації призначення та виплати допомоги сім'ям з дітьми та адресної соціальної допомоги за місцем проживання громадян. Для цього при управліннях соціального захисту населення створено 570 відділів та 180 секторів адресної соціальної допомоги.

Для забезпечення більш раціонального використання обмежених фінансових і матеріальних ресурсів за ініціативою Міністерства праці та соціальної політики України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 22 лютого 1999 року № 238 "Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям".

Україна поступово здійснює перехід до системи соціального захисту населення, притаманній країнам з соціально орієнтованою ринковою економікою, яка заснована на обов'язковому соціальному страхуванні. Страхові принципи соціального захисту громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості закладено Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (1998 року), якими передбачено запровадження п'яти окремих програм загальнообов'язкового державного соціального страхування - пенсійного, медичного, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Першими кроками у цьому напрямі стало прийняття Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", розроблені в розвиток Основ.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Поліпшення умов надання адресної соціальної допомоги.

Запровадження державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та одиноким непрацездатним громадянам на основі врахування їх матеріального становища.

Розроблення і впровадження систем баз даних одержувачів допомоги за всіма соціальними програмами.

Уніфікація різних програм соціальної допомоги й функцій органів, відповідальних за їх впровадження, з метою вдосконалення порядку призначення допомоги.

Вдосконалення механізму цільового спрямування допомоги найбіднішим сім'ям через запровадження перевірки засобів існування, запровадження інституту соціального інспектора. Здійснення поступового переходу від безкоштовного надання послуг різним категоріям сімей і громадян до адресної допомоги залежно від матеріального стану та ступеня працездатності на оплату послуг, які пов'язані з забезпеченням життєдіяльності.

Здійснення порівняльного аналізу законодавства та проектів законів України у сфері соціального захисту із директивами ЄС.

Здійснення подальших кроків щодо заходів з реформування пенсійної системи, а саме (2000 року):

повне погашення заборгованості із виплати пенсій і забезпечення своєчасної виплати поточних пенсій;

завершення запровадження системи персоніфікованого обліку внесків на пенсійне страхування в солідарній системі і започаткування роботи з організації і технічного відпрацювання схеми обліку коштів в умовах функціонування індивідуальних накопичувальних рахунків;

продовження роботи з передачі Пенсійному фонду функцій з призначення і виплати пенсій та забезпечити управління пенсійною системою на основі партнерських відносин;

прийняття нормативно-правових актів щодо вдосконалення діючої солідарної системи та запровадження обов'язкової накопичувальної системи і добровільного додаткового пенсійного страхування.

Інституційні потреби

Інформаційне забезпечення підрозділів, відповідальних за інтеграційні питання.

Поліпшення існуючого комп'ютерного забезпечення, підключення до Internet підрозділів, відповідальних за інтеграцію законодавства України з питань соціального страхування до ЄС.

Прийняття законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та розробка проектів нормативно-правових актів на їх виконання.

Розроблення нормативно-правових актів для забезпечення реалізації Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Середньострокові (2002 - 2003 роки) та довгострокові (2004 - 2007 роки) пріоритети

Запровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення відповідно до пріоритетних напрямів реформування пенсійного забезпечення.

Довідково. До 2002 року буде завершено розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, Пенсійний фонд буде звільнено від невластивих йому виплат (виплати доплат ветеранам війни, особам, які проживають в гірських населених пунктах, реабілітованим громадянам, допомоги на дітей та державної допомоги деяким категоріям пенсіонерів, пенсій державним службовцям, соціальних пенсій, виплати допомоги по догляду за одинокими інвалідами). Бюджет Пенсійного фонду формуватиметься як складова частина соціального бюджету.

Запровадження системи накопичувальних індивідуальних пенсійних рахунків у рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розроблення нормативно-правових актів, перегляд ряду існуючих законів, норми яких регулюють питання, пов'язані з функціонуванням нової системи недержавного пенсійного забезпечення.

Запровадження системи недержавного пенсійного страхування, яка забезпечує додаткову пенсію шляхом добровільних пенсійних внесків громадян (третій рівень). Основою цієї системи стануть недержавні пенсійні фонди, в тому числі створені і за професійними ознаками. Приведення законодавства України в галузі пенсійного забезпечення до вимог ЄС.

Забезпечення цільового характеру соціальної допомоги; поступове скасування пільг громадянам, які насправді не потребують допомоги. Вдосконалення правової бази з цього питання.

Поступове збільшення розмірів соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям до розміру прожиткового мінімуму.

Створення ефективної системи управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування на принципах соціального партнерства.

Впровадження персоніфікованого обліку страхових внесків та відомостей про застрахованих осіб з усіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (поетапне). Залучення для цього міжнародної технічної допомоги.

Поступове наближення пенсій та допомог за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до розміру прожиткового мінімуму.

Впровадження потужних сучасних систем комунікаційного зв'язку, що забезпечить надійний зв'язок між місцевими, регіональними і державними органами соціальної допомоги.

Становлення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування і пристосування її до вимог ЄС.