Теоретико-методологічні основи підвищення конкурентоспроможності регіону генеза розвитку теорій конкуренції та їх значення у підвищенні конкурентоспроможності регіону

Вид материалаДокументы

Содержание


У, отримані із рівняння (1.1), максимально наближені до фактичних значень. З таблиці F
Таблиця 1.9 Результати розрахунку сили впливу інноваційних ресурсів на конкурентоспроможність регіонів
Таблиця 1.10 Результати розрахунку сили впливу робочої сили на конкурентоспроможність регіонів
Таблиця 1.11 Результати розрахунку сили впливу фінансових ресурсів на конкурентоспроможність регіонів
Таблиця 1.12 Результати розрахунку сили впливу робочої сили на конкурентоспроможність регіонів
Висновки до першого розділу
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Результати розрахунку сили впливу природних ресурсів та рівня забруднення навколишнього середовища

Х1

Х2

Х3

Х4

Х5

Х6

Х7

Х8

Вільний член

0,094798

0,040355

0,419440

0,241694

0,059921

-0,891798

-0,044120

0,031695

0,0


(вырезано) Оскільки R2 = 0,9744 близкий до 1, то значення У, отримані із рівняння (1.1), максимально наближені до фактичних значень. З таблиці F розподілу (критерій Фішера) знаходимо Ftabl = 8,18. Оскільки розраховане значення Froz=42,24 перевищує критичне (Ftabl), то одержана модель є достовірною і підтверджується гіпотеза про те, що існує кількісний зв'язок між конкурентоспроможністю регіону та забезпеченістю його природними ресурсами та антропогенним навантаженням.

На основі вихідних даних рівння множинної регресії обчислимо фактичні значення t-критерію. З таблиці t розподілу (критерій Стьюдента) ttabl = 0,270. Оскільки усі обчислені фактичні значення t-критерію більші за табличне значення, то оціки параметрів b1, b2, b3, b4, b5, b6, b7, b8 характеризують істотний зв'язок цих незалежних змінних із залежною.

У результаті розрахунку сили впливу розглянутих природних ресурсів та антропогенного навантаження на конкурентоспроможність регіону видно, що негативно впливають на її рівень такі фактори як викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел забруднення та промислові токсичні відходи.

У Додатку В представлено вихідні стандартизовані дані для розрахунку впливу інноваційних ресурсів на конкурентоспроможність регіонів. Для цього було обрано такі показники, що характеризують інноваційнці ресурси регіонів держави:

Х1 – кількість організацій, що виконують наукові та науково-технічні роботи;

Х2 – частка фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи;

Х3 – частка фахівців вищої кваліфікації;

Х4 – внутрішні поточні витрати на наукові та науково-технічні роботи виконані власними силами наукових організацій;

Х5 – рівень забезпечення інноваційно-активними підприємствами;

Х6 – рівень інноваційних витрат;

Х7 – рівень забезпечення інноваційною продукцією;

Х8 – рівень освоєння нових видів продукції;

Х9 – рівень забезпечення загальноосвітніми навчальними закладами;

Х10 - рівень забезпечення вищими навчальними закладами;

Х11– рівень впровадження прогресивних технологічних процесів у промисловості.

Результати розрахунку сили впливу інноваційних ресурсів на конкурентоспроможність регіону подано в табл.1.9.

Таблиця 1.9

Результати розрахунку сили впливу інноваційних ресурсів на конкурентоспроможність регіонів

Х1

Х2

Х3

Х4

Х5

Х6

Х7

Х8

Х9

Х10

Х11

Вільний член

0,088577

0,056260

0,013712

0,466087

0,089806

0,354138

0,119079

0,141539

0,070701

0,059504

0,0785568

0,0


Загальний вигляд моделі, яка показує вплив інноваційних ресурсів на конкурентоспроможність регіонів:

У = 0,088577Х1 + 0,056260Х2 + 0,013712Х3 + 0,466087Х4 +

0,089806Х5 + 0,354138Х6 + 0,119079Х7 + 0,141539Х8 +

0,070701Х9 + 0,059504Х10 + 0,0785568Х11 (1.2)

R2 = 0,9588,

R2 – множинний коефіцієнт детермінації.

(вырезано) На основі вихідних даних рівння множинної регресії обчислимо фактичні значення t-критерію. З таблиці t розподілу (критерій Стьюдента) ttabl = 0,374. Оскільки усі обчислені фактичні значення t-критерію більші за табличне значення, то оціки параметрів b1, b2, b3, b4, b5, b6, b7, b8, b9, b10, b11 характеризують істотний зв'язок цих незалежних змінних із залежною.

У результаті розрахунку сили впливу інноваційних ресурсів на конкурентоспроможнісмть регіону виявлено, що найбільшу силу впливу мають внутрішні поточні витрати на наукові та науково-технічні роботи, виконані власними силами наукових організацій, та рівень інноваційних витрат. Інші фактори здійснюють також суттєвий вплив на конкурентоспроможність регіонів держави.

У Додатку Д представлено вихідні дані для розрахунку впливу людських ресурсів на конкурентоспроможність регіонів. Для цього було обрано такі показники, що характеризують людські ресурси регіонів держави:

Х1 – рівень зайнятості населення;

Х2 – рівень економічно активного населення;

Х3 – рівень підготовки кадрів;

Х4 – рівень працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян.

Результати розрахунку сили впливу людських ресурсів на конкурентоспроможність регіону подано в табл.1.10.

Таблиця 1.10

Результати розрахунку сили впливу робочої сили на конкурентоспроможність регіонів

Х1

Х2

Х3

Х4

Вільний член

0,143238

0,701399

0,072127

0,110174

0,0

(вырезано) знаходимо Ftabl = 4,22. Оскільки розраховане значення Froz=5,96 перевищує критичне (Ftabl), то одержана модель є достовірною і підтверджується гіпотеза про те, що існує кількісний зв'язок між конкурентоспроможністю регіону та забезпеченістю його людськими ресурсами.

На основі вихідних даних рівння множинної регресії обчислимо фактичні значення t-критерію. З таблиці t розподілу (критерій Стьюдента) ttabl = 0,753. Оскільки усі обчислені фактичні значення t-критерію більші за табличне значення, то оціки параметрів b1, b2, b3, b4, b5, b6, b7, b8, b9, b10, b11 характеризують істотний зв'язок цих незалежних змінних із залежною.

Таким чином, найбільшу силу впливу на конкурентоспроможність регіонів має такий фактор як рівень економічно активного населення.

У Додатку Е представлено вихідні стандартизовані дані для розрахунку впливу фінансових ресурсів на конкурентоспроможність регіонів. Для цього було обрано такі показники, що характеризують фінансові ресурси регіонів держави:

Х1 – фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування;

Х2 – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

Х3 – інвестиції в основний капітал на одну особу;

Х4 – іноземні інвестиції на одну особу.

Результати розрахунку сили впливу фінансових ресурсів на конкурентоспроможність регіону подано в табл.1.11.

Таблиця 1.11

Результати розрахунку сили впливу фінансових ресурсів на конкурентоспроможність регіонів

Х1

Х2

Х3

Х4

Вільний член

0,573954

0,161208

0,153651

0,224760

0,0


Загальний вигляд моделі, яка показує вплив фінансових ресурсів на конкурентоспроможність регіонів:

У = 0,573954Х1 + 0,161208Х2 + 0,153651Х3 + 0,224760Х4 (1.4)

R2 = 0,9845,

Оскільки R2 = 0,9845 близкий до 1, то значення У, отримані із рівняння (1.4), максимально наближені до фактичних значень. З таблиці F розподілу (критерій Фішера) знаходимо Ftabl = 4,22. Оскільки розраховане значення Froz=173,78 перевищує критичне (Ftabl), то одержана модель є достовірною і підтверджується гіпотеза про те, що існує кількісний зв'язок між конкурентоспроможністю регіону та забезпеченістю його фінансовими ресурсами.

На основі вихідних даних рівння множинної регресії обчислимо фактичні значення t-критерію. З таблиці t розподілу (критерій Стьюдента) ttabl = 0,190. Оскільки усі обчислені фактичні значення t-критерію більші за табличне значення, то оціки параметрів b1, b2, b3, b4 характеризують істотний зв'язок цих незалежних змінних із залежною.

Найбільшу силу впливу на конкурентоспроможність регіону має такий фактор як прибуток від звичайної діяльності до оподаткування.

У Додатку Ж представлено вихідні стандартизовані дані для розрахунку впливу інфраструктури на конкурентоспроможність регіонів. Для цього було обрано такі показники, що характеризують ефективність використання інноваційних ресурсів регіонів держави:

Х1 – введення в експлуатацію житла;

Х2 – рівень забезпеченості населення житлом;

Х3 – рівень забезпеченості населення легковими автомобілями;

Х4 – рівень забезпеченості населення домашніми телефонними апаратами;

Х5 – рівень забезпеченості населення лікарськими лікарняними ліжками;

Х6 – рівень забезпеченості дитячими оздоровчими закладами;

Х7 – рівень забезпеченості готелями та ресторанами.

Результати розрахунку сили впливу інфраструктури на конкурентоспроможність регіону подано в табл.1.12.

Таблиця 1.12

Результати розрахунку сили впливу робочої сили на конкурентоспроможність регіонів

Х1

Х2

Х3

Х4

Х5

Х6

Х7

Вільний член

0,203775

0,056710

0,457748

0,183041

0,280641

0,083490

0,215954

0,0



Загальний вигляд моделі, яка показує вплив інфраструктури на конкурентоспроможність регіонів:

У = 0,203775Х1 + 0,056710Х2 + 0,457748Х3 +

0,183041Х4 + 0,280641Х5 + 0,083490Х6 + 0,215954Х7 (1.5)

R2 = 0,8814.

Оскільки R2 = 0,8814 близкий до 1, то значення У, отримані із рівняння (1.5), максимально наближені до фактичних значень. З таблиці F розподілу (критерій Фішера) знаходимо Ftabl = 7,19. Оскільки розраховане значення Froz=9,45 перевищує критичне (Ftabl), то одержана модель є достовірною і підтверджується гіпотеза про те, що існує кількісний зв'язок між конкурентоспроможністю регіону та його інфраструктурою.

На основі вихідних даних рівння множинної регресії обчислимо фактичні значення t-критерію. З таблиці t розподілу (критерій Стьюдента) ttabl = 0,552. Оскільки усі обчислені фактичні значення t-критерію більші за табличне значення, то оціки параметрів b1, b2, b3, b4, b5, b6, b7 характеризують істотний зв'язок цих незалежних змінних із залежною.

Найбільшу силу впливу на конкурентоспроможність регіону мають такі фактори як рівень забезпеченості населення легковими автомобілями та лікарськими лікарняними ліжками.

На основі результатів проведеного моделювання є можливим прорангувати силу впливу цих конкурентних переваг на конкурентоспроможність регіонів держави з метою зосередження уваги на більш вагомих, що підвищує цінність розробленого методу і є актуальним у сучасних умовах господарювання.

Загальний вигляд моделей, що показує силу впливу конкурентних переваг регіону на його конкурентоспроможність, зведено у табл.1.13.

Таблиця 1.13

Загальний вигляд моделей, що показують силу впливу конкурентних переваг регіону на його конкурентоспроможність*

Конкурентна перевага

Вигляд моделі

Коефіцієнт детермінації ()

Критерій Фішера (Froz)

Критерій Стьюдента (t)

Природні ресурси та антропогенне навантаження

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

Інноваційні ресурси

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

Людські ресурси

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

Фінансові ресурси

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

Інфраструктура

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

(вырезано)

* - розраховано дисертантом


Таким чином, розглянуті конкурентні переваги тісно взаємопов’язані між собою, де виключення або якісне погіршення однієї із них призведе до зниження конкурентоспроможності регіонів та нездатності забезпечити розвиток конкурентного середовища регіонів держави.

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ


1. Обґрунтовано, що реалізація організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності регіону вимагає дослідження існуючих теорій конкуренції (теорія меркантилізму, теорія абсолютних переваг, теорія відносних переваг, теорія взаємного попиту, факторна теорія, теорія вирівнювання цін на фактори виробництва, теорія міжгалузевого аналізу, теорія (вырезано) З’ясовано, що регіони держави знаходяться у конкуренції між собою за ресурси та блага. Доведено, що інтеграція регіонів у економічному, політичному, соціальному, інформаційному просторі держави вимагає наявності добросовісної конкуренції між регіонами країни.

2. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат, що характеризує конкурентоспроможність регіону. Запропоновано власний підхід до визначення понять „конкурентоспроможність регіону”, під яким розуміються можливості регіону забезпечити конкурентні переваги у продуктивному використанні ресурсів та благ задля підвищення людського розвитку не порушуючи економічної безпеки інших регіонів та країни в цілому шляхом суперництва; „конкурентне середовище регіонів держави” як сукупність відносин щодо взаємодії регіонів, кожен із яких веде конкурентну боротьбу за ресурси та умови одержання благ задля безпечного розвитку та інтеграції у єдиний простір держави; „конкурентні переваги регіону”, під якими розуміється сукупність цінностей (ресурсів та благ), наявність та реалізація яких надає регіону переваги порівняно з іншими.

3. Виділено різні види конкурентного середовища: конкурентне середовище всередині регіону, конкурентне середовище галузі, конкурентне середовище регіонів держави, конкурентне середовище транскордонних регіонів різних держав.

4. Розкрито особливості формування конкурентного середовища регіонів держави. Запропоновано елементи конкурентного середовища регіонів держави, якими є: регіони, що конкурують між собою; ресурси, які виступають об’єктом конкурентної боротьби; органи державного регулювання конкурентних відносин регіонів держави.

5. Визначено конкурентні переваги регіону, якими є: наявність природних ресурсів та низький рівень антропогенного навантаження, наявність інноваційних, людських, фінансових ресурсів, зручне геополітичне розташування, розвинута інфраструктура регіону тощо. Доведено, що рівень конкурентоспроможності регіону визначається рівнем реалізації його конкурентних переваг.

Результати даного розділу роботи опубліковані у працях 98-121.