Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
3.1.4. ПАРЛАМЕНТСайт ВРУ 02.11.2011 Верховна Рада України ухвалила Закон "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері" Згідно з Угодою, співробітництво між Сторонами, що керуються принципами рівності, взаємності та спільних інтересів, згідно з національним законодавством держав кожної зі Сторін та їхніми міжнародними зобов´язаннями, має такі цілі: розвиток співробітництва між Сторонами в оборонній сфері, особливо у сфері досліджень та розробок, матеріально-технічного забезпечення та закупівлі оборонних товарів та послуг; обмін знаннями та досвідом , набутими у сфері операцій, під час використання імпортного та національного військового обладнання, а також під час проведення міжнародних миротворчих операцій; обмін знаннями та досвідом у науково-дослідній і технологічній сферах; участь у спільних заходах з навчання та підготовки військовослужбовців, військових навчаннях, а також обмін інформацією стосовно цих питань; співробітництво у сфері оборонних систем та обладнання; сприяння співробітництву у сфері обміну розвідувальною інформацією з метою боротьби з міжнародними злочинами відповідно до національного законодавства держав Сторін, а також співробітництво і інших напрямах оборонної сфери, які можуть становити інтерес для обох сторін. Відповідно до Угоди, співробітництво в оборонній сфері має здійснюватися у напрямах взаємних візитів вищих посадових осіб до цивільних та військових установ; зустрічей між рівнозначними оборонними структурами; обміну інструкторами, а також студентами військових навчальних закладів; участь у теоретичних і практичних навчальних курсах, ознайомлювальних етапах, семінарах, конференціях, обговореннях та симпозіумах, що проводяться у військових і цивільних установах оборонної сфери, за спільною згодою сторін. Також співробітництво має здійснюватися за напрямами: візити військових кораблів та літаків (відповідно до національного законодавства держав Сторін); культурні та спортивні заходи; співробітництво, пов´язане з матеріалами військового призначення й оборонними послугами; застосування та розроблення оборонних програм і проектів, а також взаємний обмін представниками Збройних Сил держав Сторін (їхні взаємні візити). Відповідний законопроект зареєстровано за ссылка скрыта Сайт ВРУ 02.11.2011 Верховна Рада України ухвалила Закон "Про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення" Угода, підписана 5 жовтня 2010 року у місті Таллінн, укладена з метою вдосконалення чинної договірно-правової бази у сфері соціального забезпечення громадян обох держав. Згідно з Угодою, вона застосовується в Україні до законодавства, яке регулює: загальнообов´язкове державне пенсійне страхування; загальнообов´язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; загальнообов´язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; державну допомогу сім´ям з дітьми в частині, що стосується народження дитини і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомогу на поховання. Зокрема, відповідно до Угоди, якщо право на пенсію виникає на підставі законодавства однієї Сторони без урахування страхового стажу, набутого на підставі законодавства іншої Сторони, то відповідна Сторона призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на підставі свого законодавства, незалежно від проживання на території однієї із Сторін. Також, якщо право на пенсію виникає в результаті підсумовування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної із Сторін, за умови, що інша Сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж. Кожна із Сторін нараховує і виплачує пенсію на підставі фактичного страхового стажу, набутого на її території, якщо цією Угодою не передбачено інше. Відповідний законопроект зареєстровано за ссылка скрыта Сайт ВРУ 02.11.2011 Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у середу зустрівся зі співдоповідачами Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов'язків і зобов'язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) пані Маріеттою де Пурбе-Лундін та пані Майліс Репс Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у середу зустрівся зі співдоповідачами Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов'язків і зобов'язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) пані Маріеттою де Пурбе-Лундін та пані Майліс Репс. «Я надзвичайно ціную наш діалог, вашу об´єктивність, неупередженість і неангажованість», - сказав В.Литвин на початку зустрічі. Керівник парламенту поінформував про законотворчу діяльність Верховної Ради України, спрямовану на забезпечення виконання статутних зобов´язань перед Радою Європи та реалізацію відповідних рекомендацій її Парламентської асамблеї, і високо оцінив рекомендації і висновки Венеціанської комісії до деяких законодавчих актів. При цьому він зазначив, що нині у парламенті зареєстровано більш ніж 900 законопроектів, і щотижня, за його словами, на розгляд вносяться майже 50 законодавчих актів. Своєю чергою, співдоповідачі поцікавилися станом підготовки ряду ключових законопроектів, серед яких законопроект про вибори народних депутатів, нова редакція Кримінально-процесуального кодексу, нова редакція законів «Про прокуратуру» та «Про адвокатуру», інших законодавчих актів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства. «Ми друзі України, - зазначила пані М.Репс, - і ми впевнені, що більшість цих законів буде прийнято і реалізовано». Разом з тим, співдоповідачі вважають, що у січні 2012 року у ПАРЄ відбудеться «жваве обговорення» «українського питання». Остання зустріч Голови Верховної Ради України зі співдоповідачами Моніторингового комітету ПАРЄ відбулася 20 вересня 2011 року. Під час зустрічі було обговорено законотворчу діяльність парламенту України, спрямовану на реалізацію рекомендацій ПАРЄ. Нинішній візит співдоповідачів в Україну здійснюється в рамках підготовки проміжної доповіді «Функціонування демократичних інституцій в Україні», яка буде розглядатись на січневій частині сесії ПАРЄ 2012 року. Рішення щодо здійснення позачергового візиту в Україну схвалено на засіданні Моніторингового комітету під час жовтневої частини цьогорічної сесії Асамблеї. УНІАН 03.11.2011 Верховна Рада знизила український контент у теле- і радіоефірі до 25% Верховна Рада України ухвалила закон, яким передбачено лише 25% квоту на національний аудіовізуальний продукт. Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність до вимог Європейської конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)» ссылка скрытассылка скрыта проголосували 238 народних депутатів із 414 зареєстрованих у сесійній залі. Таким чином, передбачається зменшення частки «національного аудіовізуального продукту» у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації – не менше 25%. До ухвалення закону ця частка становила 50%. До 25% понижена і квота на присутність вітчизняного продукту у радіо- і телеефірах. Проти ухвалення закону виступали представники фракції «БЮТ-Батьківщина» та частина депутатів від НУ-НС. Вони вимагали зняти цей документ з розгляду. Ухвалення закону опозиція зустріла вигуками «Ганьба!». Сайт ВРУ 09.11.2011 Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у середу у рамках офіційного візиту до м. Санкт-Петербург (Російська Федерація) зустрівся з Головою Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації Борисом Гризловим Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у середу у рамках офіційного візиту до м. Санкт-Петербург (Російська Федерація) зустрівся з Головою Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації Борисом Гризловим. Під час зустрічі зазначалося, що завдяки ефективному і конструктивному діалогу на вищому рівні, активним міжпарламентським контактам, а також системній роботі Українсько-російської міждержавної комісії міждержавні взаємини виведено на якісно новий рівень. Сторони наголосили на необхідності відновлення практики проведення спільних засідань профільних комітетів парламентів України і Росії та обміну візитами представників парламентських груп дружби. В.Литвин також висловився за вдосконалення співпраці парламентаріїв наших держав під час проведення міжнародних парламентських форумів. Голова Верховної Ради зазначив, що український парламент зацікавлений в організації чергового засідання Міжпарламентської комісії зі співробітництва Верховної Ради України і Федеральних Зборів Російської Федерації із залученням представників місцевих органів влади України та Росії. В.Литвин також сказав, що українська Сторона готова направити спостерігачів на парламентські вибори в Росії. Торкаючись двосторонньої співпраці в економічній сфері, Голова Верховної Ради високо оцінив її нинішній рівень, наголосивши при цьому на важливості активізації спільної роботи з удосконалення торгового режиму. В.Литвин повідомив, що нині в нашій державі проводиться серйозний аналіз питання щодо того, наскільки вигідна Україні співпраця з Митним союзом на принципах Всесвітньої торговельної організації. При цьому він зазначив, що Україна виходить з необхідності напрацювання такої моделі взаємодії, яка б враховувала національні інтереси як нашої держави, так і країн-членів цього інтеграційного об´єднання. Голова Верховної Ради також підкреслив важливість подальшої роботи з поглиблення і розширення міжрегіональної двосторонньої співпраці. У цьому контексті він висловився за залучення до цього напрямку співробітництва представників місцевих представницьких органів України і Росії, запропонувавши проводити на регіональному рівні презентації економічного та інвестиційного потенціалу, обговорення проектів двосторонніх документів. Під час зустрічі В.Литвина з Головою Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Валентиною Матвієнко, серед іншого, було обговорено питання щодо її візиту до Києва, який заплановано здійснити наприкінці листопада ц.р. Як повідомлялося раніше, В.Литвин сьогодні перебуває з офіційним візитом у м. Санкт-Петербург (Російська Федерація) для участі у заходах Міжпарламентської асамблеї країн - учасниць СНД. Голова Верховної Ради України візьме участь у засіданні Ради МПА СНД та у зустрічі голів парламентів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. Сайт ВРУ 09.11.2011 Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти, керівник депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Республікою Індонезія Максим Луцький провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Індонезія в Україні Нінінг Сунінгсіх Рохадіат Максим Луцький привітав присутніх з утворенням депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв´язків з Республікою Індонезія та поінформував індонезійських колег про особливості роботи Комітету. Під час зустрічі сторони обговорили питання розвитку двосторонніх стосунків та актуальні питання українсько-індонезійського співробітництва. М.Луцький, зокрема, наголосив, що ця зустріч має стати суттєвим внеском у розвиток подальшого міжнародного діалогу між Україною та Республікою Індонезія і висловив сподівання щодо двосторонніх відносин на якісно новому рівні. Нінінг Сунінгсіх Рохадіат звернула увагу на те, що відносини між Україною та Індонезією з кожним роком прогресують, "іде постійний процес переговорів, що є гарною ознакою". Також вона підкреслила важливість зміцнення відносин між парламентами двох країн, обміну досвідом, розвитку зв´язків у сфері освіти, науки та туризму. Окрім того, акцентувалася увага на питанні призначення посла України в Республіці Індонезія. УНІАН 17.11.2011 ВР ухвалила закон «Про державну службу» Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 247 із 406 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі. Даний закон визначає, що державний службовець – громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов‘язані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим. Дія цього закону не поширюється, зокрема, на: Президента України, членів Кабінету міністрів України, перших заступників та заступників міністрів; народних депутатів України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, крім обраних на посади у Верховній Раді Автономної Республіки Крим, на яких вони працюють на постійній основі; суддів; працівників прокуратури, яким присвоюються класні чини; працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апарату, які виконують функції з обслуговування. В законі міститься класифікація посад державної служби. Серед прав державного службовця, зокрема, є повага до його особистості, гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників та інших осіб, проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. Також визначені обов'язки державного службовця. Даним законом передбачено, що у разі виникнення сумніву щодо законності наданого керівником доручення державний службовець має право вимагати письмового підтвердження цього доручення, після отримання якого зобов'язаний його виконати. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності, якщо доручення буде визнане незаконним у встановленому порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу. Керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження доручення зобов’язаний письмово підтвердити або скасувати відповідне доручення. Даним законом передбачено, що державний службовець повинен неупереджено виконувати свої службові обов’язки незалежно від партійної належності та особистих політичних переконань. Крім того, державний службовець не має права організовувати страйки та брати в них участь. Відповідно до закону, право на державну службу з урахуванням вимог щодо рівня професійної компетентності, напряму підготовки (спеціальності) мають громадяни України, яким виповнилося 18 років, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які вільно володіють державною мовою. На державну службу не може вступити особа, яка: за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; відповідно до вироку суду позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади; піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; має громадянство іншої держави. Не допускається призначення осіб на посади державної служби, на яких вони будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам. Особа, яка вступає на державну службу, зобов'язана до призначення на посаду державної служби вийти зі складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі або територіальній громаді, та представляє інтереси держави або територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), припинити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, – у розмірі 80 відсотків заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснюється відповідний перерахунок максимального розміру пенсії. Дисциплінарними проступками держслужбовця є, зокрема, вияв неповаги до державних символів України; порушення обмежень щодо участі державного службовця у виборчому процесі, визначених виборчим законодавством;прогул, тобто відсутність державного службовця на робочому місці більше трьох годин підряд протягом робочого дня без поважних причин; поява державного службовця на робочому місці у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. До державних службовців застосовуються такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби. Відповідно до перехідних положень, даний закон, в разі його підписання Президентом України, набирає чинності з 1 січня 2013 року. За пропозицією голови ВР Володимира ЛИТВИНА, Головному юридичному управлінню ВР доручено при підготовці даного закону до підписання розділити його на два закони – один з яких Закон України «Про Державну службу України, а другий – Закон «Про внесення змін до чинних законів України у зв’язку з ухваленням закону «Про Державну службу України». УНІАН 17.11.2011 Вибори будуть за змішаною системою, без участі блоків Верховна Рада України ухвалила в цілому закон України «Про вибори народних депутатів». Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного рішення проголосували 366 народних депутатів з 404 зареєстрованих у сесійній залі. Зокрема «за» проголосували 187 депутатів від фракції Партії регіонів, 62 – від "БЮТ-Батьківщини", 36 – НУ-НС, 24 – КПУ, «Реформи заради майбутнього» - 19, Народна партія – 20, позафракційні – 18. Законом передбачено, що вибори проводитимуться за змішаною системою – 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а 225 – за мажоритарною системою. Виборчий процес чергових виборів розпочинається за 90 днів до дня голосування. Участь у виборах беруть тільки політичні партії, а участь блоків політичних партій не передбачена. Крім того, законом визначено, що суб’єктами подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій є політична партія, депутатська фракція, яка зареєстрована в апараті ВР поточного скликання та всі політичні партії – суб’єкти виборчого процесу. Кандидат в народні депутати може висуватися як за списком політичної партії, так і одночасно в одномандатному окрузі. Обраною до Верховної Ради вважається політична партія, що отримала мінімум 5% голосів виборців і кандидат за мажоритарним округом, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Згідно з законом, документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця на виборах депутатів, є: паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України); картка (довідка) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах); паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби). Усі партії – суб’єкти виборчого процесу - мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі. Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Не може бути висунутий кандидатом та обраним депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування. Відповідно до закону вибори депутатів проводяться у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України, та у 225 одномандатних округах, що утворюються Центральною виборчою комісією та існують на постійній основі. Виборчі дільниці утворюються з чисельністю від двадцяти до двох тисяч п’ятисот виборців. Виборчі дільниці поділяються на: 1) малі - з чисельністю виборців до 500 осіб; 2) середні - з чисельністю виборців від 500 до 1500 осіб; 3) великі - з чисельністю виборців понад 1500 осіб. Суб’єктами подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій є: політична партія, депутатська фракція якої зареєстрована в Апараті Верховної Ради України поточного скликання; всі політичні партії – суб’єкти виборчого процесу. Витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати в одномандатних округах. Партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані в загальнодержавному округу, кандидат у депутати в одномандатному окрузі для фінансування своєї передвиборної агітації зобов’язані утворити власний виборчий фонд, що формується в порядку, встановленому цим Законом. Виборчий фонд партії формується за рахунок власних коштів партії, а також добровільних внесків фізичних осіб. Виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному окрузі формується за рахунок його коштів та добровільних внесків фізичних осіб Добровільний внесок до виборчого фонду однієї партії не може перевищувати чотирьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, кандидата у депутати в одномандатному окрузі – двадцяти розмірів мінімальних заробітних плат. Власні кошти партії, кандидата у депутати в одномандатному окрузі, які перераховуються на відповідний рахунок, не підлягають обмеженням за сумою і кількістю перерахувань. Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду: іноземцям та особам без громадянства; анонімним жертводавцям (без зазначення в платіжному документі відомостей, передбачених частиною четвертою цієї статті). Відповідно до закону, висування кандидатів у депутати партіями розпочинається за дев’яносто і закінчується за сімдесят дев’ять днів до дня голосування. Одна і та ж особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у депутати від партії та висунута лише в одному з одномандатних виборчих округів в порядку висування партією або в порядку самовисування. Окрім того, партія, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить в безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі двох тисяч мінімальних розмірів заробітної плати. Партія, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації вносить на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до закону, забороняється використання приміщень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів виборчих фондів партій, кандидатів у депутати в одномандатному окрузі. Забороняється розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форми власності. Забороняється розміщення політичної реклами в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою. Розміщення носіїв політичної реклами на зовнішній поверхні та в середині транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, розміщення політичної реклами у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, у тому числі політичної реклами через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщення пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування забороняється. Цим законом забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію - суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено у судовому порядку. Відповідно до закону, у разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання. Законно також забороняється проводити передвиборчу агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборча агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата, вважається непрямим підкупом виборців. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії, який отримав менше п’яти відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій. Згідно з законом, у виборчому бюлетені не буде графи «проти всіх». |