Робоча навчальна програма для студентів III курсу зі спеціальності „міжнародне право 030202)

Вид материала

Документы

Содержание Самостійна робота Семінар 15. Інститут санкцій в міжнародному праві Самостійна робота Самостійна робота II. Приклад текстів Вірна відповідь Вірна відповідь III. Приклад казусу Перелік питань, які виносяться на іспит Рекомендована література

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне, 456.43kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни світова економіка для студентів спеціальності, 610.92kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 0304 "Міжнародні відносини" напряму, 503.7kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 639.47kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 797.55kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 1918.21kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності видавнича справа та редагування, 600.72kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 310.69kb.

Тема 14. Міжнародні правовідносини (4 год.)


Поняття міжнародно-правових відносин. Концепції вітчизняних, пострадянських та західних фахівців із цього питання. Аналіз сутності міжнародних правовідносин у широкому та вузькому розумінні.

Суб’єкти міжнародних правовідносин. Питання щодо тотожності чи відмінності між поняттями “суб’єкт міжнародних правовідносин” та “суб’єкт міжнародного права”.

Зміст міжнародних правовідносин. Права й обов’язки учасників міжнародних правовідносин як юридичний зміст цих правовідносин.

Об’єкт міжнародних правовідносин. Об’єкт права, об’єкт правовідносин, об’єкт правового регулювання.

Юридичні факти і міжнародні правовідносини.


Семінар 13. Поняття і сутність міжнародних правовідносин (2 год.)

1. Поняття міжнародно-правових відносин.
   
2. Суб’єкти міжнародних правовідносин.
   
3. Зміст міжнародних правовідносин.
   
4. Об’єкт міжнародних правовідносин.
   
5. Юридичні факти і міжнародні правовідносини.
   

Самостійна робота (7 год.)

I. Підготувати анотацію до монографії Шуршалова В.М. «Международные правоотношения». –М., 1971.


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 4 – 38.

Спеціальна література до теми: 86.


Контрольні запитання до змістовного модуля 3

1. Інститут визнання в міжнародно-правовій системі.
   
2. Визнання держав. Теорії визнання держав.
   
3. Визнання урядів. Доктринальні погляди на визнання урядів.
   
4. Визнання урядів у вигнанні.
   
5. Визнання органів національного опору, органів національно-визвольних рухів.
   
6. Визнання органів “повсталої сторони” або “воюючої сторони”, “організованих озброєних угрупувань” та “антиурядових збройних сил”.
   
7. Форми визнання.
   
8. Типи та засоби здійснення визнання.
   
9. Поняття та підстави правонаступництва.
   
10. Об’єкт дії норм правонаступництва.
    
11. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
    
12. Правонаступництво держав щодо державної власності.
    
13. Правонаступництво нових незалежних держав щодо багатосторонніх і двосторонніх угод.
    
14. Співвідношення принципів “pacta sunt servanda” та “tabula rasa” у конвенціях про
    

правонаступництво держав.

15. Правонаступництво держав щодо державних архівів.
    
16. Правонаступництво держав щодо державних боргів при різних видах зміни
    

території держави попередника ( боржника).

17. Режим вирішення питання боргу щодо нових незалежних держав.
    
18. Врегулювання проблем правонаступництва у зв’язку з припиненням існування СРСР.
    
19. Правонаступництво України.
    
20. Поняття континуітету в міжнародному праві.
    
21. Поняття реалізації норм міжнародного права.
    
22. Форми та способи реалізації норм міжнародного права.
    
23. Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права.
    
24. Основні правила й способи тлумачення норм міжнародного права.
    
25. Внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права.
    
26. Внутрішньодержавний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права в Україні.
    
27. Сутність, суб’єкти та стадії міжнародного правотворчого процесу.
    
28. Міжнародна нормотворча діяльність міжнародних організацій.
    
29. Принципи міжнародного правотворчого процесу. Класифікація принципів
    

міжнародної правотворчої діяльності.

30. Односторонні акти держав у міжнародному правотворчому процесі.
    
31. Участь громадськості в міжнародному правотворчому процесі.
    
32. Кодифікація, як засіб здійснення правотворчої діяльності.
    
33. Інкорпорація.
    
34. Поняття міжнародно-правових відносин.
    
35. Суб’єкти міжнародних правовідносин.
    
36. Зміст міжнародних правовідносин.
    
37. Об’єкт міжнародних правовідносин.
    
38. Юридичні факти і міжнародні правовідносини.
    

змістовий МОДУЛЬ 4.


Лекція 15. Міжнародно-правова відповідальність (6 год.)


Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності. Підстави виникнення міжнародно-правової відповідальності. Типи види і форми міжнародно-правової відповідальності. Джерела міжнародно-правової відповідальності.

Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння. Імплементація міжнародної відповідальності держав.

Міжнародно-протиправне діяння та його елементи. Міжнародне правопорушення та його ознаки. Протиправна поведінка. Види протиправної поведінки. Класифікація міжнародних правопорушень. Класифікація міжнародних правопорушень комісією міжнародного права ООН.

Відповідальність за правомірну діяльність. Обставини, що виключають виникнення міжнародно-правової відповідальності.

Суб’єкти міжнародно-правової відповідальності. Види і форми міжнародно-правової відповідальності. Сатисфакція, ресторація, репарація, реституція, субституція.

Відповідальність міжнародних організацій.


Семінар 14. Відповідальність у міжнародному праві (4 год.)

1. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
   
2. Суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.
   
3. Підстави виникнення міжнародно-правової відповідальності.
   
4. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
   
5. Класифікація міжнародних правопорушень.
   
6. Відповідальність за правомірну діяльність.
   
7. Обставини, що виключають виникнення міжнародно-правової
   

відповідальності.

8. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
   
9. Відповідальність міжнародних організацій.
   

Самостійна робота (8 год.)

II. Проаналізувати наступну ситуацію:

На території держави А в результаті вторгнення на територію дипломатичного представництва держави Б агресивно налаштованих громадян держави В, ними вчинені хуліганські дії, які виразились у образі гідності дипломатичних агентів і нанесені шкоди у приміщенні представництва держави Б. Як повинно вирішуватись питання про міжнародно-правову і карну відповідальності у даному випадку?

II. Проаналізувати тексти проектів статей конвенції про відповідальність держав за міжнародно-протиправне діяння ухвалених Комісією міжнародного права ООН на її 53 сесії 2001 р.

Ш. Підготувати анотацію на монографію: Лукашук И.И. Право международной ответственности. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 432 с.


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 4 – 38.

Спеціальна література до теми: 39 – 43, 87– 95.

Документи: 27–31.


Ленкція16. Міжнародно-правові санкції (6 год.)


Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.

Співвідношення міжнародно-правової відповідальності і міжнародно-правових санкцій. Санкціоновані й несанкціоновані примусові заходи.

Типи й види міжнародно-правових санкцій. Міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами в порядку самодопомоги. Самооборона, репресалії, реторсії, розрив дипломатичних і консульських відносин, невизнання.

Санкції, які здійснюються державами з допомогою міжнародних організацій. Призупинення прав і привілей, що випливають із членства в міжнародній організації, відмова в членстві, позбавлення можливості міжнародного спілкування, розрив економічних зносин, колективні збройні заходи.

Порядок застосування санкцій в системі ООН та їх ефективність. Спеціальні органи з контролю за застосуванням санкцій в межах регіональних організацій (ЛАД, АС).

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій та його компоненти.


Семінар 15. Інститут санкцій в міжнародному праві (4 год.)

1. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.

2. Співвідношення міжнародно-правових санкцій і міжнародно-правової

відповідальності.

2. Типи, види й форми міжнародно-правових санкцій:

а) міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами в

порядку самодопомоги;

б) санкції, які здійснюються державами за допомогою

міжнародних організацій.

3. Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій.

4. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.


Самостійна робота (8 год.)

I Письмова домашня робота: скласти схему: «Система міжнародно-правових санкцій: типи, види, форми».

II. Визначити правомірність та обгрунтувати правові засади:

1. У одноголосно прийнятій 23 грудня 2006 р. резолюції Рада|порада| Безпеки ООН ввела|запровадила| санкції відносно Ірану за його відмову припинити роботи по збагаченню урану і зажадала від всіх держав прийняти необхідні заходи, щоб не допустити|припуститися| імпорт до Ірану і експорту з|із| нього „всіх предметів, матеріалів, устаткування|обладнання|, товарів і технологій, які б могли сприяти діяльності Ірану, пов'язаній із збагаченням, переробкою або важкою|тяжкий| водою, або розробці систем доставки ядерної зброї”.

2. 10 квітня 2007 р. Європейське співтовариство|спілка| зробило заяву про намір ввести|запровадити| санкції проти|супроти| Узбекистану. Таке рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| ухвалене у зв'язку з незгодою Ташкента на проведення незалежного розслідування щодо подій в Андижані в травні цього року. Експерти ЄС зробили висновок|виведення| „про надмірне, непропорційне і невиборче|вибірковий| застосування сили органами безпеки цієї республіки”. В першу чергу|передусім,насамперед|, Євросоюз має намір припинити продаж зброї цій країні і, крім того, в Євросоюзі вирішили|розв'язати| не видавати в'їзні візи особам|обличчя,лице|, причетним|дієприкметниковий| до насильства. Також вирішено|розв'язано| обмежити допомогу цій республіці.

3. Визначити правомірність введення країнами – членами FATF – робоча

група боротьби з відмиванням коштів – незалежний міжнародний орган з Секретаріатом при Організації економічної співпраці та економічного розвитку санкцій відносно України у сфері трансферування капіталів (січень 2003 р.).

4.Міжнародно-правова оцінка військових дій Коаліційних військ на чолі з США у Іраку (міжнародно-правовова відповідальність, санкції, ____________?)

– обгрунтувати.


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 4, 6, 8, 16.

Спеціальна література до теми: 82.


II. Колоквіум за темами семінарів № 14 - 15 (2 год.)

Завдання до колоквіуму:

1. Визначити значення понять і термінів:

міжнародно-правова відповідальність; негативна відповідальність; абсолютна відповідальність; юридична підстава відповідальності; види і форми міжнародно-правової відповідальності; ресторація; сатисфакція; реституція; субституція; репарація; міжнародне правопорушення; протиправність; вина; шкода; недружній акт; квазіміжнародний делікт; обсяг міжнародно-правової відповідальності; матеріальна відповідальність; нематеріальна відповідальність; міжнародно-правові санкції; реторсія; репресалії; самооборона; пропорційність міжнародно-правових санкцій; санкціонні міжнародно-правові стосунки; види міжнародних правопорушень; механізм застосування міжнародно-правових санкцій; самодопомога; індивідуальний примус; колективні міри; превентивні міри; режим відповідальності; політична відповідальність держави; моральна відповідальність; склад правопорушення; невиконання міжнародного зобов'язання; порушення міжнародного зобов'язання; міжнародно-протиправне діяння, злочин проти людства; злочин проти миру; злочин за міжнародним правом, воєнний злочин; відшкодування завданої шкоди; зловживання правом.

2. З'ясувати особливості тверджень:

міжнародно-правова відповідальність держави – вид юридичної відповідальності; функції юридичної відповідальності визначаються її цілями; поняття “правопорушення” і “склад правопорушення” близькі по змісту, але не тотожні; усяке нехтування міжнародно-правовими обов'язками становить міжнародне правопорушення; вина - суб'єктивний елемент складу міжнародного правопорушення; держави можна притягти до відповідальності за міжнародно-протиправні діяння, особи можуть бути покарані за індивідуальні злочини, до яких відносяться геноцид, воєнні злочини, злочини проти людства тощо.

3. Підготувати стислу анотацію наступних монографій (вибір студента) для обговорення під час колоквіуму:

• Колосов Ю. М. Ответственность в международном праве. – М. 1975.
  

• Василенко В. А. Ответственность государства за международные
  

правонарушения. – К. 1976.

- Зелинская Н.А. Международные преступления и международная

преступность. – Одесса, 2006.

- Василенко В. А. Международно-правовые санкции. – К. 1982.


Лекція 17. Міжнародна юстиція (4 год.)


Історія міжнародного правосуддя. Змішані комісії із судовими функціями, міжнародні арбітражні суди, третейські суди, “змішані суди”. Постійний арбітражний Суд (1892 р.) Постійний Третейський Суд (1900 р.). Постійна палата міжнародного правосуддя (1921 р.). Історія створення і практична діяльність Постійної палати міжнародного правосуддя.

Міжнародний Суд ООН (1945 р.). Правова основа діяльності, склад, компетенція та судочинство Міжнародного Суду ООН. Юридична природа обов’язкової юрисдикції Суду в усіх правових спорах, що визначені у ст. 36 Статуту Міжнародного Суду. Правові норми, що застосовує Міжнародний Суд ООН (ст. 38 Статуту). Рішення та консультативні висновки Міжнародного Суду.

Спеціальні і регіональні міжнародні судові установи. Міжнародний трибунал з морського права. Суд Європейського Союзу. Європейський Суд з прав людини в межах Ради Європи 1959 р. (з 1998 р. діє на постійній основі). Міжамериканський Суд з прав людини 1969 р. Економічний Суд Співдружності Незалежних Держав 1992 р. Міжнародний трибунал по Руанді (1994 р.). Міжнародний трибунал по колишній Югославії (1993 р.). Міжнародний кримінальний суд (2002 р.).

Міжнародний арбітражний (третейський) суд. Конвенція про мирне врегулювання міжнародних сутичок від 5 (18) жовтня 1907 р. (розділ IV). Третейський запис, компроміс.


Семінар 16. Міжнародні судові й арбітражні установи (4год.)

1. Історія міжнародного правосуддя.
   
2. Історія створення і діяльність Постійної палати міжнародного правосуддя (1921 р.).
   
3. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного Суду ООН (1945 р.).
   
4. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного кримінального суду (2002 р.).
   
5. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство регіональних і спеціальних міжнародних судових установ:
   

а) Європейський Суд з прав людини;

б) Суд Європейського Союзу;

в) Міжнародний трибунал з морського права;

г) Міжамериканський Суд з прав людини;

д) Економічний Суд Співдружності Незалежних Держав;

е) Міжнародний трибунал по Руанді (1994 р.); Міжнародний

трибунал по колишній Югославії (1993 р.);

6. Міжнародний арбітражний (третейський) суд. Конвенція про мирне
   

врегулювання міжнародних сутичок від 5 (18) жовтня 1907 р.(розділ IV).

Третейський запис, компроміс.


Самостійна робота (8 год.)

I. Здійснити тлумачення (письмово) : статей Статуту Міжнародного Суду ООН: 34, 36, 59, 65; статей 4 – 8 Статуту Міжнародного кримінального суду; ст. 1 - 2 Протоколу № 6 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо скасування смертної кари; ст. 15 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

II. Зробити аргументований висновок (з посиланням на відповідні статті міжнародних документів) про те, чи може бути фізична особа стороною в спорі, який розглядає: Міжнародний Суд ООН; Європейський Суд з прав людини Ради Європи, Суд Європейського Союзу, Міжнародний трибунал з морського права, Міжнародний кримінальний суд.

III. Ознайомитись з працею Карташкіна В.А. «Как подать жалобу в Европейский Суд по правам человека».–М., 1998.


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 8, 11, 13, 15, 17– 23, 30 – 38.

Спеціальна література до теми: 98 – 102.

Документи: 32 – 36.


Лекція 18. Міжнародна законність та міжнародний правопорядок (4 год.)


Поняття і сутність міжнародної законності. Структура міжнародної законності. Компонентна, предметна, суб’єктивна, юридична та інтегральна структури міжнародної законності. Найважливіші міжнародно-правові гаранти міжнародної законності.

Режим і принципи міжнародної законності. Критерії правомірності режиму міжнародної законності. Характеристика сучасного етапу розвитку міжнародної законності.

Загальне і особливе міжнародної законності і міжнародного правопорядку. Поняття міжнародного правопорядку. Співвідношення міжнародного права і міжнародного правопорядку. Учасники міжнародного правопорядку та вимоги до їх правового статусу. Головні функції правопорядку. Загальні юридичні принципи та принципи функціонування міжнародного правопорядку.


Семінар 17. Поняття й сутність міжнародної законності та

правопорядку (4 год.)

1. Поняття й сутність міжнародної законності.
   
2. Структура міжнародної законності (компонентна, предметна, суб’єктивна; юридична та інтегральна структури міжнародної законності).
   
3. Режим і принципи міжнародної законності. Критерії правомірності режиму міжнародної законності.
   
4. Загальне і особливе міжнародної законності і міжнародного правопорядку.
   
5. Поняття міжнародного правопорядку. Співвідношення міжнародного права і міжнародного правопорядку.
   
6. Головні функції та принципи функціонування міжнародного правопорядку.
   

Самостійна робота (8 год.)

I.Ознайомитись зі змістом монографії ЄвінтоваВ.І. «Международное сообщество и правопорядок (анализ современных концепций)» – К., 1990.


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Спеціальна література до теми: 103 – 108.


Контрольні запитання до змістовного модуля 4

1. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
   
2. Поняття та суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.
   
3. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
   
4. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
   
5. Класифікація міжнародних правопорушень.
   
6. Відповідальність за правомірну діяльність.
   
7. Обставини, що виключають виникнення міжнародно-правової відповідальності.
   
8. Типи міжнародно-правової відповідальності.
   
9. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
   
10. Сатисфакція, реституція, субституція, репарація як форми міжнародної відповідальності.
    
11. Поняття недружнього акту та квазіделікту в міжнародному праві.
    
12. Відповідальність міжнародних організацій.
    
13. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
    
14. Співвідношення міжнародно-правових санкцій і міжнародно-правової
    
15. відповідальності.
    
16. Типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
    
17. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються в порядку самодопомоги.
    
18. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються державами за допомогою міжнародних організацій.
    
19. Реторсії, репресалії, самооборона як види міжнародно-правових санкцій.
    
20. Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій.
    
21. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
    
22. Історія міжнародного правосуддя.
    
23. Історія створення і діяльність Постійної палати міжнародного правосуддя (1921 р.).
    
24. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного Суду ООН.
    
25. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Європейського Суду
    
26. з прав людини.
    
27. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Суду Європейського Союзу.
    
28. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного кримінального суду.
    
29. Міжнародний арбітраж.
    
30. Поняття й сутність міжнародної законності.
    
31. Структура міжнародної законності.
    
32. Режим і принципи міжнародної законності.
    
33. Поняття та критерії правомірності режиму міжнародної законності.
    
34. Загальне і особливе міжнародної законності і міжнародного правопорядку.
    
35. Поняття міжнародного правопорядку.
    
36. Співвідношення міжнародного права і міжнародного правопорядку.
    
37. Головні функції та принципи функціонування міжнародного правопорядку.
    

Приклади типових завдань модульної контрольної роботи


Кожна модульна контрольна робота складається з однієї або двох частин: тести та тексти чи казуси.


I. Приклад тестів:

(у тестах правильними або неправильними можуть бути одна, декілька або всі відповіді)


1. Позитивістська концепція природи юридично обов’язкової сили міжнародного права пояснює її (якщо є вірні варіанти відповідіти позначити їх символом ):

а) міжнародне право і його норми створюються з природного розуму людини незалежно від держави і відповідно до законів природи і тому є юридично обов’язковими;

б) згодою суб’єктів міжнародного права на визнання обов’язкової сили міжнародного права відносно кожного з його джерел;

в) тим, що при створенні норм є дві угоди. Одна – щодо змісту норм, інша – про надання їй юридично обов’язкової сили;

г) дотриманням принципу „pacta sunt servanda”.


Вірна відповідь:

(б) згодою суб’єктів міжнародного права на визнання обов’язкової сили міжнародного права відносно кожного з його джерел;

(в) тим, що при створенні норм є дві угоди. Одна – щодо змісту норм, інша – про надання їй юридично обов’язкової сили;

(г) дотриманням принципу „pacta sunt servanda”.


II. Приклад текстів:


1. Проаналізувати та класифікувати норму міжнародного права: „Всі Члени ООН утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, не сумісним із Цілями Об'єднаних Націй ” (п. 4 ст. 2 Статуту ООН).

За змістом та місцем у системі – ________________________; за просторовою сферою дії - _____________; за юридичною силою - _____________; за хар-м нормативних приписів - __________; за властивостями регулятивних функцій - _____________; за джерелами- _____________; за терміном дії - ______________.


Вірна відповідь:

За змістом та місцем у системі – основний принцим міжнародного права; за просторовою сферою дії - універсальна ; за юридичною силою - імперативна; за хар-м нормативних приписів - заборонна; за властивостями регулятивних функцій - матеріальна; за джерелами- договірна; за терміном дії - безстрокова.


2. Визначити поняття:

- міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права це – ____________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________ .


Вірна відповідь:

- міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права це – явно виражена угода між суб'єктами міжнародного права, насамперед державами, яка покликана регулювати їхні відносини один з одним шляхом створення взаємних прав і обов'язків.


III. Приклад казусу:


1. На території держави А в результаті вторгнення на територію дипломатичного представництва держави Б агресивно налаштованих громадян держави В, ними вчинені хуліганські дії, які виразились у образі гідності дипломатичних агентів і нанесені шкоди у приміщенні представництва держави Б.

Як повинно вирішуватись питання про міжнародно-правову і карну відповідальності у даному випадку?


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ


перший семестр


1. Термін «міжнародне право».

2. Поняття міжнародного права.

3. Предмет і об'єкт міжнародного права.

4. Характерні особливості міжнародного права.

5. Природа юридично обов'язкової сили міжнародного права.

6. Функції міжнародного права.

7. Виникнення міжнародного права і періодизація його історії.

8. Формування та особливості міжнародного права в додержавний період.

9. Міжнародне право стародавніх держав.

10. Міжнародне право в епоху середньовіччя.

11. Класичне міжнародне право.

12. Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад.

13. Історія науки міжнародного права.

14. Розвиток науки міжнародного права в Україні.

15. Поняття «джерела міжнародного права».

16. Аналіз статті 38 Статуту Міжнародного Суду ООН.

17. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права.

18. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
19. Загальні принципи права в системі джерел міжнародного права.
20. Значення актів та рішень міжнародних органів та організацій для формування норм

міжнародного права.
21. Рішення міжнародних судів та арбітражів як допоміжні засоби для визначення норм

міжнародного права.
22. Доктрина міжнародного права як допоміжний засіб для визначення норм міжнародного

права.
23. Значення національного законодавства та рішень національних та міжнародних судів для

формування норм міжнародного права.
24. Проблеми аналізу системи міжнародного права.
25. Поняття системи міжнародного права.
26. Система міжнародного права і структура міжнародного права.

27. Основні елементи системи міжнародного права їх поняття та критерії виділення.
28. Система міжнародного права, система науки міжнародного права, система підручників

(викладання) міжнародного права.

29. Поняття і характерні риси норм міжнародного права.
30. Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація.

31. Поняття імперативних і диспозитивних норм та особливості їх творення.

32. Класифікація міжнародно-правових норм за юридичною силою дії.

33. Класифікація міжнародно-правових норм за характером нормативних приписів.

34. Класифікація міжнародно-правових норм за змістом та місцем у системі міжнародного

права.
35. Концепція «м'якого права» (soft law).
36. Ієрархія норм міжнародного права.
37. Кодифікація та прогресивний розвиток норм міжнародною права.
38. Взаємодія норм міжнародного права з нормами інших систем регулювання

міжнародних відносин.

39. Поняття основних принципів міжнародного права.
40. Функції основних принципів міжнародного права.
41. Природа основних принципів міжнародного права.
42. Ознаки основних принципів міжнародного права.
43. Класифікація основних принципів міжнародного права .
44. Зміст основних принципів міжнародного права.
45. Співвідношення основних принципів системи, принципів галузі та інституту,

універсальних, регіональних і партикулярних принципів.
46. Принцип заборони застосування сили або загрози силою.

47. Принцип суверенної рівності держав.

48. Принцип невтручання.

49. Принцип територіальної цілісності держав.
50. Принцип непорушності державних кордонів.

51. Принцип мирного врегулювання спорів.

52. Принцип поваги прав та основних свобод людини.

53. Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею.

54. Принцип співробітництва.
55. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.

56. Значення проблеми співвідношення міжнародною і внутрішньодержавного права.

57. Теорії співвідношення міжнародного і національного права.

58. Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері.

59. Конституційне право і судова практика держав щодо співвідношення національного

та міжнародного права.

60. Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право.

61. Національне законодавство та міжнародна судова практика .

62. Поняття суб'єкта міжнародного права.

63. Основні риси та особливості міжнародної правосуб’єктності.

64. Інститут міжнародної правосуб'єктності.

65. Держава основний суб'єкт міжнародного права.

66. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій.

67. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення

незалежної держави.

68. Особливі види міжнародної правосуб'єктності.

69. Питання міжнародної правосуб'єктності фізичної особи.

70. Питання міжнародної правосуб’єктності транснаціональних компаній.

71. Україна як суб’єкт сучасних міжнародних відносин.


другий семестр

1. Інститут визнання в міжнародно-правовій системі.
   
2. Визнання держав. Теорії визнання держав.
   
3. Визнання урядів. Доктринальні погляди на визнання урядів.
   
4. Визнання урядів у вигнанні.
   
5. Визнання органів національного опору, органів національно-визвольних рухів.
   
6. Визнання органів “повсталої сторони” або “воюючої сторони”, “організованих озброєних угрупувань” та “антиурядових збройних сил”.
   
7. Форми визнання.
   
8. Типи та засоби здійснення визнання.
   
9. Поняття та підстави правонаступництва.
   
10. Об’єкт дії норм правонаступництва.
    
11. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
    
12. Правонаступництво держав щодо державної власності.
    
13. Правонаступництво нових незалежних держав щодо багатосторонніх і двосторонніх угод.
    
14. Співвідношення принципів “pacta sunt servanda” та “tabula rasa” у конвенціях про
    

правонаступництво держав.

15. Правонаступництво держав щодо державних архівів.
    
16. Правонаступництво держав щодо державних боргів при різних видах зміни
    

території держави попередника ( боржника).

17. Режим вирішення питання боргу щодо нових незалежних держав.
    
18. Врегулювання проблем правонаступництва у зв’язку з припиненням існування СРСР.
    
19. Правонаступництво України.
    
20. Поняття континуітету в міжнародному праві.
    
21. Поняття реалізації норм міжнародного права.
    
22. Форми та способи реалізації норм міжнародного права.
    
23. Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права.
    
24. Основні правила й способи тлумачення норм міжнародного права.
    
25. Внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права.
    
26. Внутрішньодержавний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права в Україні.
    
27. Сутність, суб’єкти та стадії міжнародного правотворчого процесу.
    
28. Міжнародна нормотворча діяльність міжнародних організацій.
    
29. Принципи міжнародного правотворчого процесу. Класифікація принципів
    

міжнародної правотворчої діяльності.

30. Односторонні акти держав у міжнародному правотворчому процесі.
    
31. Участь громадськості в міжнародному правотворчому процесі.
    
32. Кодифікація, як засіб здійснення правотворчої діяльності.
    
33. Інкорпорація.
    
34. Поняття міжнародно-правових відносин.
    
35. Суб’єкти міжнародних правовідносин.
    
36. Зміст міжнародних правовідносин.
    
37. Об’єкт міжнародних правовідносин.
    
38. Юридичні факти і міжнародні правовідносини.
    
39. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
    
40. Поняття та суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.
    
41. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
    
42. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
    
43. Класифікація міжнародних правопорушень.
    
44. Відповідальність за правомірну діяльність.
    
45. Обставини, що виключають виникнення міжнародно-правової відповідальності.
    
46. Типи міжнародно-правової відповідальності.
    
47. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
    
48. Сатисфакція, реституція, субституція, репарація як форми міжнародної відповідальності.
    
49. Поняття недружнього акту та квазіделікту в міжнародному праві.
    
50. Відповідальність міжнародних організацій.
    
51. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
    
52. Співвідношення міжнародно-правових санкцій і міжнародно-правової
    

відповідальності.

53. Типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
    
54. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються в порядку самодопомоги.
    
55. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються державами за допомогою міжнародних організацій.
    
56. Реторсії, репресалії, самооборона як види міжнародно-правових санкцій.
    
57. Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій.
    
58. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
    
59. Історія міжнародного правосуддя.
    
60. Історія створення і діяльність Постійної палати міжнародного правосуддя (1921 р.).
    
61. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного Суду ООН.
    
62. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Європейського Суду
    

з прав людини.

63. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Суду Європейського Союзу.
    
64. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного кримінального суду.
    
65. Міжнародний арбітраж.
    
66. Поняття й сутність міжнародної законності.
    
67. Структура міжнародної законності.
    
68. Режим і принципи міжнародної законності.
    
69. Поняття та критерії правомірності режиму міжнародної законності.
    
70. Загальне і особливе міжнародної законності і міжнародного правопорядку.
    
71. Поняття міжнародного правопорядку.
    
72. Співвідношення міжнародного права і міжнародного правопорядку.
    
73. Головні функції та принципи функціонування міжнародного правопорядку.
    

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА