Робоча навчальна програма для студентів III курсу зі спеціальності „міжнародне право 030202)
| Вид материала | Документы |
СодержаниеНавчально-тематичний план лекцій і практичних Назва теми Система і структура міжнародного Назва теми Змістовий модуль 4 Теми та зміст лекцій, плани семінарських занять Самостійна робота |
- Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне, 456.43kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни світова економіка для студентів спеціальності, 610.92kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 0304 "Міжнародні відносини" напряму, 503.7kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 639.47kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 797.55kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 1918.21kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності видавнича справа та редагування, 600.72kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 310.69kb.
Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю у першому/ другому семестрі студент отримав середнє арифметичне за два змістовні модуля, яке менше ніж 60 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І семестр
Загальний обсяг – 135 год., в тому числі: Лекції – 40 год. Семінари – 28 год. Самостійна робота – 67 год. ІІ семестр
Загальний обсяг 135 год., в тому числі: Лекції – 40 год. Семінари – 28 год. Самостійна робота – 67 год. ТЕМИ ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ I СЕМЕСТР змістовий МОДУЛЬ 1. Лекція 1. Поняття, природа та сфера дії міжнародного права (4 год.) Походження терміна “міжнародне право”. Визначення поняття “міжнародне публічне право”. Шляхи пізнання сутності міжнародного права. Головне призначення міжнародного права. Особливості сучасного міжнародного права у порівнянні з класичним міжнародним правом. Особливості міжнародного права як системи права у порівнянні з внутрішньодержавними системами права. Особливості суб’єктної, предметної і об’єктної сфери дії та джерельної бази міжнародного права. Метод правового регулювання та координаційний характер міжнародного права. Особливий порядок застосування примусу для дотримання норм міжнародного права. Міжнародне публічне право та міжнародне приватне право. Об’єктивна необхідність існування міжнародного права. Природа юридично обов’язкової сили міжнародного права (сучасні теорії сутності і юридично обов’язкової сили міжнародного права). Основні функції сучасного міжнародного права. Семінар 1. Поняття та характерні риси міжнародного права (4 год.)
реалістів та ін.) про визначення міжнародного права.
Самостійна робота (8 год.) I. Проаналізувати наступні доктринальні положення: 1. Міжнародне право „являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють відносини між державами, у тому числі різнорідними за своєю класовою природою, а також іншими суб'єктами міжнародного права, що створюються шляхом узгодження волі учасників цих відносин та забезпечуються у випадку необхідності примусом, який здійснюється самими державами індивідуально або колективно, а також міжнародними організаціями” (Международное право / Отв. ред. Г. И. Тункин. – М., 1982. – С. 44-45). 2. „Міжнародним правом або правом народів називається сукупність норм, які… регулюють поведінку держав в їх взаємовідносинах” (Kelsen H. Principles of International Law. – N.Y., 1966. – P.3). 3. „Міжнародне право – це система юридичних норм, які регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті повноважними суб'єктами для реалізації спільних інтересів” (Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К., 2002. – С. 25). 4. „Міжнародне право – це особлива система юридичних норм і принципів, що регулюють міжвладні міжнародні відносини та висловлюють узгоджену позицію учасників цих відносин на певному етапі розвитку цивілізації, шляхом встановлення взаємних прав і обов’язків” (Міжнародне право: Навч. Посібник / За ред. М.В. Буроменського. – К., 2005. – С. 5). 5. „Не розсуд юристів, наукових установ або навіть держав, а дійсні суспільні потреби, сам об'єктивний процес світового розвитку у всіх його різноманітних проявах є причиною існування та розвитку міжнародного права як об'єктивної реальності” (Международное право / Отв. ред. Ю. М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М., 1998. – С. 10). 6. „Об'єктами міжнародного права є все те, з приводу чого суб'єкти міжнародного права вступають у правовідносини між собою. Це можуть бути матеріальні та нематеріальні блага, дія та утримання від дій”(Международное право /Отв. ред. Л. А. Маджорян. – М., 1979. – С. 4). 7. „Об’єктом міжнародного права є відносини з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ” (Задорожній О.В., Буткевич В.Г., Мицик В.В. Конспект лекцій з основ теорії міжнародного права. – К., 2001. – С. 7). 8. „Об’єктом міжнародного права є міжнародні (міждержавні) відносини” (Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. – М., 2008. – С.39). II. Визначити і пояснити (письмово): різницю у поглядах на предметну і об’єктну сферу дії міжнародного права І.І. Лукашука, В.Г. Буткевича, А.І.Дмітрієва (див.: основну рекомендовану літературу). Сформулюйте свою точку зору з цього питання. III. Законспектувати: – Природа юридично обов’язкової сили міжнародного права // Міжнародне право. Основи теорії. § 5 гл. I . – К., 2002. – С.36 – 42.
Джерела інформації: Основна література: 1– 3. Додаткова література: 4–38. Спеціальна література : 39–43, 50. Документи: 1–5. Лекція 2. Історія міжнародного права і його науки (4 год.) Юридична наука про критерії і передумови походження міжнародного права. Виникнення міжнародного права і періодизація його історії: 1) додержавний період (етап вождеств, трансформації міжплемінних, міжродових звичаїв в норми міжнародного права, становлення основних його інститутів; 2) стародавнє міжнародне право (регіональне, міжнародне право народів Близького Сходу, стародавніх Єгипту, Індії Китаю, Греції Риму і т.п.); 3) міжнародне право в епоху середньовіччя; 4) класичне міжнародне право; 5) сучасне міжнародне право. Сучасні теорії виникнення міжнародного права. Історія науки міжнародного права і історія становлення і розвитку самих міжнародно-правових учень як галузі науки міжнародного права. Розвиток науки міжнародного права в Україні. Семінар 2. Походження й основні етапи становлення міжнародного права та його науки (4 год.)
засад.
Самостійна робота (8 год.) I. Здійснити пошук та законспектувати визначення наступних термінів: проксен; претор перегрінус; вісник, симмахія; глосатори; постглосатори; феціал; jus feciale; ab initio mundi; jus sacrum; jus naturale; jus canonicum; jus gentium; jus inter gentium; jus civile; jus belli; lex; corpus juris gentium; fiat justitia pareat mundus; silent leges inter arma; par in parem non habet imperium; dura lex, sed lex. (Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С. 72–74, 580–596; Словарь международного права / Бацанов С.Б., Ефимов Г.К., Кузнецов В.И. и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1986. – 432 с.). II. Законспектувати: § 8 Гл. II. Розвиток науки міжнародного права в Україні // Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С.98 – 107. III. Прокоментувати наступні доктринальні положення: 1. „Зародки міжнародно-правових інститутів, категорій та процедур з’являються ще на міжплеменному рівні спілкування... . Так вступаючи в перші контакти поза своїм соціумом, первісні суспільні групи були вимушені, по-перше, визнавати одна одну, по-друге, виробляти певні спільні правила поведінки співжиття (звичаї)” (Буткевич О.В. Міжнародне право стародавнього світу. – К. 2004. – С. 796). 2. „Міжнародне право виникло не завдяки бажанню окремих людей, груп, класів тощо, а внаслідок реальних суспільних процесів. Якщо виходити з початкового змісту поняття міжнародного права, як права саме між народами (jus inter gentes), то можна вважати, що перші звичаєві норми зароджувались ще у період первісного суспільства, до становлення державності” (Международное право. – М. , 1998. – С. 7). 3. „... історія міжнародного права є інтегральною частиною глобальної історії держави та права, яка почалася з утворенням перших держав” (Международное право. – М. , 1982. – С. 12). 3. „... реальне міжнародне право виникає на порівняно високому ступені розвитку людської цивілізації...” (Лукашук И. И. Возникновение и становление международного права. // Вестн. Киев. ун-та. Сер. МО и МП. – Вып. 18. 1984. – С. 31 ). 4. „Сучасне міжнародне право одержало початок у Європі в 16– 17 століттях” (Harris D. J. Cases and Materials on International Law. – Lоndon, 1983. –Р. 11). 5. „Основи міжнародного права (або права націй), як його розуміють сьогодні, полягають безпосередньо у розвитку Західної культури та політичних організацій” (Malcolm N. Shaw. International Law. Cambridge University Press, 2007. – Р. 13 ). 6. „У той час, як сучасна міжнародна система може бути простежена на протязі останніх чотирьох століть, певні основні поняття міжнародного права можуть бути виявлені у політичних відносинах тисячі років тому. Так, наприклад, біля 2100 року до Різдва Христова був укладений урочистий договір між правителями міст-держав Лагаш та Умма, які розташовувалися як свідчить історія у Месопотамії”( Ibid.–P.14 ). Висловити власну точку зору. Джерела інформації: Основна література: 1– 3. Додаткова: 19, 33. Спеціальна література до теми: 44–51. Лекція 3. Джерела міжнародного права (4 год.) Поняття та види джерел міжнародного права. Форми правотворчої діяльності в міжнародному праві. Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду ООН щодо джерел міжнародного права які він має застосовувати при вирішенні спорів. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права. Значення міжнародного звичаю у класичному та сучасному міжнародному праві. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору. Загальні принципи права в системі джерел міжнародного права. Загальні принципи права, як спільні правові поняття, логічні правила, технічні принципи, які використовуються при тлумаченні й застосуванні як міжнародного так і внутрішньодержавного права. Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм: рішення міжнародних судів та арбітражів; доктрина міжнародного права. Впалив національного законодавства, рішень національних та міжнародних судових установ на формування норм міжнародного права. Значення актів міжнародних органів і організацій для формування норм міжнародного права. Міжнародно-правова доктрина про природу актів та силу рішень міжнародних органів і організацій. Семінар 3. Джерела міжнародного права та допоміжні засоби для визначення міжнародно-правових норм (4 год.)
а) рішення міжнародних судів та арбітражів; б) доктрина міжнародного права; в) національне законодавство та рішення національних судів.
Самостійна робота (8 год.) I. Дати в письмовій формі визначення наступних латинських висловів і термінів: “lex speciales derogat generale”; “lex posterior derogat priori”, “lex prospicit non respicit”; consensus facit jus; antiqua custuma; comitas gentium; opinio juris; opinio juris gentium; bona fidei; de lege ferenda; ipso facto. II. Проаналізуйте авторську думку: “Accepted as law — opinio juris To become a rule of customary international law, a usage must be recognized, by the states which conform to it, as having now become of binding legal force. Usage which imposes a burden becomes a custom when states no longer feel able to act in a manner different from the usage, or in other words feel that they must, in law, follow this usage. The burden has then become an obligation” (Marian Green. International Law. – London, 1987. – P. 17). III. Ознайомтесь з науковими джерелами і дайте відповідь (письмово): 1. Чи можуть норми міжнародного договору скасовувати норми звичаю та навпаки? (див.: Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования. – К., 1980. – С. 89). 2.Чи є резолюції Генеральної Асамблеї ООН джерелом міжнародного права ? (див.: Муравьев В. И. Международные организации – специфические субъекты международного права. – К., 1990. – С. 56-58). 3. Чи створюють рішення Міжнародного Суду ООН по суперечливому питанню норму міжнародного права ? (див.: ст. 59 Статуту Міжнародного суду ООН; п. 1 ст. 94 Статуту ООН). 4. Визначити правову природу одностороннього акту держави, який має міжнародне або глобально-світове значення (див.: Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С. 418-422; И. И. Лукашук. Международное право. Общая часть. – М. , 2008. – С. 123-128.). 5. Як співвідносяться по ступеню|міра| їх обов’язковості для суб'єктів міжнародного публічного права міжнародний договір і міжнародний звичай ? (див.: Гл. VII. Взаимосвязь обычных и договорных норм // Лукашук И.И. Нормы международного права. – М., 1977.). 6. У чому полягає зміст|вміст,утримання| поняття «оpinio juris» (opinio juris et necessitatis -переконаність у правомірності та необхідності; думка за якою практика визнається юридичною нормою) і як це поняття співвідноситься з|із| нормативним характером|вдача| міжнародного звичаю ? (див.: Броунли Я. Международное право. – М., 1977. – С. 30-33; Лукашук И.И.Нормы международного права. – С. 219-221; Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С.122-123). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||