Спецкурс для студентів вищих навчальних
Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
- Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
Значне зменшення кількості населення допрацездатного віку зумовлює на перспективу скорочення осіб працездатного віку, тобто збільшує виробниче навантаження на цю категорію. Осіб працездатного віку стало більше—59,5% (+2,4%), пенсійного—13,5% (+5,4%). Слід звернути увагу на збільшення розриву у тривалості життя між чоловіками та жінками—з 4 до 8 років. Це до певної міри пов’язано з тим, що в процесі зростання механізації, автоматизації та хімізації виробничих процесів збільшується виробничий травматизм, хімізація виробничих процесів, а з таким виробництвом більше пов’язані чоловіки. На деяких виробництвах навіть заборонено жіночу працю, оскільки на них більше виробничого травматизму, вони негативно впливають на здоров’я людини, а значить, і на тривалість її життя. Також негативно впливає на тривалість життя алкоголізм, наркоманія, які більше поширені серед чоловіків. Крім того, держава звільняє жінок від праці на шкідливих ділянках виробництва. Так, наприклад, за постановою Ради Міністрів СРСР до 1960 р. було звільнено жінок від робіт у шахтах, пов’язаних з тяжкою фізичною працею, шкідливими умовами та ін.
Окреме місце в історії нашого народу займають періоди, коли він жив в умовах своєї етнічної держави—до 1654 і 1775 р., 1917-
- рр., однак частина з них була під владою Росії, Речі Посполитої, Румунії, Туреччини, Австро-Угорщини. В наступний період (1922-1991 рр.) більшість наших земель перебувалиу складі Радянського Союзу. Лише в останні майже 20 років український народ нарешті живе в умовах незалежної держави. Протягом цього часу демографічні процеси в середовищі населення, котре мешкало на одвічних українських землях, відбувалися за загальносвітовими закономірностями, але в окремі періоди були й певні особливості, пов’язані із впливом різних факторів, таких як війни, стихійні лиха, ставлення до населення влади тощо.
Слід звернути увагу на те, що ставлення до нашого народу принципово не різнилося як з боку імперських держав, так і уряду СРСР, мета яких зводилася до денаціоналізації населення, послаблення його економічного, інтелектуального та духовного потенціалу. Лише змінювалися, вдосконалювалися форми й методи досягнення цієї мети.
Варто зазначити, що з часу проголошення незалежної української держави 24 серпня 1991 р. до сьогодення в Україні досягнуто певних успіхів у подоланні негативних демографічних тенденцій. Почала відновлюватися питома вага українців у складі населення, на краще змінюється співвідношення між чоловіками і жінками тощо. Певні здобутки маємо у відродженні української духовності, культури, поширенні мови, релігії, побуту, національних звичаїв та традицій. Величезні завдання перед Україною, її населенням стоять і сьогодні. Ми маємо плідно працювати, щоб наша держава посіла гідне місце у Європі, в усьому світі як одна з найбільш цивілізованих країн.
Як же виглядає вікова структура населення України у порівнянні з іншими республіками? У 1959 р. в Україні частка молоді допрацездатного віку у порівнянні з СРСР (30,4%) і майже з усіма союзними республіками була найнижчою (за винятком Естонії—23,9% та Литви—23,3%). Особливо значним був відсоток цієї групи населення у республіках Середньої Азії: в Узбекистані—38,8%, Туркменистані—39,1% і Таджикистані—37,9% (майже таким, як в Україні 1926 р.). Це є також прямим відображенням впливу на населення України Другої світової війни, а також політики СРСР (голод 1946-1947 рр. та інші заходи). Водночас розрив за цим показником з Україною республік, які зазнали тимчасової окупації, був значно меншим: Росії—30%, Білорусії—31,2%. В Україні був найбільший відсоток осіб працездатного віку (59,5%) відносно СРСР і суттєво нижчим, ніж у республіках Середньої Азії і Казахстану та Закавказзя, за винятком Грузії. У нашій республіці був один з найвищих показників щодо кількості пенсіонерів. Ще вищим він був у республіках Прибалтики та Грузії.
Отже, за двадцять рокіг у віковій структурі населення України та інших республік, розташованих на європейському континенті, простежуються ті ж тенденції, що і в попередні тринадцять років. За наступне тридцятиріччя у віковій структурі населення України не сталося позитивних змін. Наприкінці 80-х років XX ст. питома вага молоді допрацездатного віку в Україні ще знижується—до 23% (-4%), знижується і питома вага осіб працездатного віку—до 55,8% (-3,7,), за рахунок цих двох груп зростає питома вага осіб пенсійного віку—до 21,2% (+7,7%). Отже, за цей період зростає трудове навантаження на працездатне населення. Майже ті самі тенденції простежуються і в інших європейських республіках, зокрема знижується частка молоді допрацездатного і працездатного віку, за винятком Азербайджану та Вірменії, Литви та Естонії, Казахстану й особливо Киргизстану—9,1%.
За рахунок осіб допрацездатного і працездатного віку зростає питома вага осіб пенсійного