Спецкурс для студентів вищих навчальних

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
• Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
• Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
• Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
• Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
• Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
• Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
• На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.

Значне зменшення кількості населення допрацездатного ві­ку зумовлює на перспективу скорочення осіб працездатного ві­ку, тобто збільшує виробниче навантаження на цю категорію. Осіб працездатного віку стало більше—59,5% (+2,4%), пенсійно­го—13,5% (+5,4%). Слід звернути увагу на збільшення розриву у тривалості життя між чоловіками та жінками—з 4 до 8 років. Це до певної міри пов’язано з тим, що в процесі зростання меха­нізації, автоматизації та хімізації виробничих процесів збільшу­ється виробничий травматизм, хімізація виробничих процесів, а з таким виробництвом більше пов’язані чоловіки. На деяких виробництвах навіть заборонено жіночу працю, оскільки на них більше виробничого травматизму, вони негативно впливають на здоров’я людини, а значить, і на тривалість її життя. Також не­гативно впливає на тривалість життя алкоголізм, наркоманія, які більше поширені серед чоловіків. Крім того, держава звіль­няє жінок від праці на шкідливих ділянках виробництва. Так, наприклад, за постановою Ради Міністрів СРСР до 1960 р. було звільнено жінок від робіт у шахтах, пов’язаних з тяжкою фізич­ною працею, шкідливими умовами та ін.

Окреме місце в історії нашого народу займають періоди, коли він жив в умовах своєї етнічної держави—до 1654 і 1775 р., 1917-

1920. рр., однак частина з них була під владою Росії, Речі Посполи­тої, Румунії, Туреччини, Австро-Угорщини. В наступний період (1922-1991 рр.) більшість наших земель перебувалиу складі Радян­ського Союзу. Лише в останні майже 20 років український народ нарешті живе в умовах незалежної держави. Протягом цього часу демографічні процеси в середовищі населення, котре мешкало на одвічних українських землях, відбувалися за загальносвітовими закономірностями, але в окремі періоди були й певні особливос­ті, пов’язані із впливом різних факторів, таких як війни, стихійні лиха, ставлення до населення влади тощо.
      

Слід звернути увагу на те, що ставлення до нашого народу принципово не різнилося як з боку імперських держав, так і уря­ду СРСР, мета яких зводилася до денаціоналізації населення, по­слаблення його економічного, інтелектуального та духовного потенціалу. Лише змінювалися, вдосконалювалися форми й ме­тоди досягнення цієї мети.

Варто зазначити, що з часу проголошення незалежної україн­ської держави 24 серпня 1991 р. до сьогодення в Україні досяг­нуто певних успіхів у подоланні негативних демографічних тен­денцій. Почала відновлюватися питома вага українців у складі населення, на краще змінюється співвідношення між чоловіками і жінками тощо. Певні здобутки маємо у відродженні українсь­кої духовності, культури, поширенні мови, релігії, побуту, наці­ональних звичаїв та традицій. Величезні завдання перед Украї­ною, її населенням стоять і сьогодні. Ми маємо плідно працюва­ти, щоб наша держава посіла гідне місце у Європі, в усьому світі як одна з найбільш цивілізованих країн.

Як же виглядає вікова структура населення України у порів­нянні з іншими республіками? У 1959 р. в Україні частка моло­ді допрацездатного віку у порівнянні з СРСР (30,4%) і майже з усіма союзними республіками була найнижчою (за винятком Ес­тонії—23,9% та Литви—23,3%). Особливо значним був відсоток цієї групи населення у республіках Середньої Азії: в Узбекиста­ні—38,8%, Туркменистані—39,1% і Таджикистані—37,9% (майже таким, як в Україні 1926 р.). Це є також прямим відображенням впливу на населення України Другої світової війни, а також по­літики СРСР (голод 1946-1947 рр. та інші заходи). Водночас роз­рив за цим показником з Україною республік, які зазнали тимча­сової окупації, був значно меншим: Росії—30%, Білорусії—31,2%. В Україні був найбільший відсоток осіб працездатного віку (59,5%) відносно СРСР і суттєво нижчим, ніж у республіках Серед­ньої Азії і Казахстану та Закавказзя, за винятком Грузії. У нашій республіці був один з найвищих показників щодо кількості пен­сіонерів. Ще вищим він був у республіках Прибалтики та Грузії.

Отже, за двадцять рокіг у віковій структурі населення Укра­їни та інших республік, розташованих на європейському конти­ненті, простежуються ті ж тенденції, що і в попередні тринадцять років. За наступне тридцятиріччя у віковій структурі населен­ня України не сталося позитивних змін. Наприкінці 80-х років XX ст. питома вага молоді допрацездатного віку в Україні ще знижується—до 23% (-4%), знижується і питома вага осіб пра­цездатного віку—до 55,8% (-3,7,), за рахунок цих двох груп зрос­тає питома вага осіб пенсійного віку—до 21,2% (+7,7%). Отже, за цей період зростає трудове навантаження на працездатне насе­лення. Майже ті самі тенденції простежуються і в інших євро­пейських республіках, зокрема знижується частка молоді до­працездатного і працездатного віку, за винятком Азербайджа­ну та Вірменії, Литви та Естонії, Казахстану й особливо Киргиз­стану—9,1%.

За рахунок осіб допрацездатного і працездатного віку зростає питома вага осіб пенсійного