Спецкурс для студентів вищих навчальних
Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
- Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
віку. Це особливо стосується слов’янських республік: Росії (+6,8%), України (+7,7%), Білорусії (+6%) та усіх прибалтійських республік, тобто відбувається процес старіння населення, що відображається на зменшенні народжуваності і темпів зростання населення. В Україні це призвело до того, що з 1993 до 2005 р. його кількість зменшилася до 46 млн. осіб, тобто майже на сім мільйонів. Але симптоми цього відчувалися вже у 1960-1980-ті роки. Водночас за останнє тридцятиріччя в Таджикистані, Туркменістані і Узбекистані, Казахстані зростає питома вага молоді допрацездатного віку, а частка осіб працездатного віку і пенсіонерів скорочується.
Ці тенденції спричинилися до того, що в 2001 р. в Україні мешкало 48,5 млн. осіб, а в республіках Середньої Азії та Казахстану—56 млн. осіб, тоді як на початку радянської влади, відповідно, 29 млн. осіб і 13,7 млн. осіб. Якщо врахувати, що за роки радянської влади територія України з її населенням зросла, а Середньої Азії і Казахстану практично не змінилася, то ця різниця буде ще разючішою, Таким чином, протягом усього радянського періоду в Україні простежується стала тенденція до скорочення питомої ваги серед населення молоді допрацездатного віку, за рахунок чого зростає питома вага осіб пенсійного віку.
Ці тенденції спричинилися до того, що в 2001 р. в Україні мешкало 48,5 млн. осіб, а в республіках Середньої Азії та Казахстану—56 млн. осіб, тоді як на початку радянської влади, відповідно, 29 млн. осіб і 13,7 млн. осіб. Якщо врахувати, що за роки радянської влади територія України з її населенням зросла, а Середньої Азії і Казахстану практично не змінилася, то ця різниця буде ще разючішою, Таким чином, протягом усього радянського періоду в Україні простежується стала тенденція до скорочення питомої ваги серед населення молоді допрацездатного віку, за рахунок чого зростає питома вага осіб пенсійного віку.
На жаль, негативні тенденції продовжилися і в часи незалежності. В майбутньому це може призвести до скорочення питомої ваги основної виробничої категорії населення, збільшення на неї навантаження. Якщо у найближчі часи цей процес не призупинити, а в наступному не подолати, то дуже швидко в Україні постане проблема гострого попиту на трудові ресурси.
Викликає занепокоєння і тенденція до поступового скорочення тривалості життя. На початку 2010 р. вона дорівнювала 69 років, причому в порівнянні з 1958-1959 рр. у чоловіків вона зменшилась до 63,9 років (-2,1 роки), а в жінок, навпаки, збільшилась до 74,3 років (+1,3 роки). Має насторожити і подальше зростання розриву між ними: якщо 1958-1959 рр він становив 7 років, то сьогодні вже 10,4 років.
Таким чином, аналіз змін у складі населення за статтю, які останнім часом набули чіткого негативного спрямування, потребує особливої уваги з боку держави і суспільства загалом. Необхідно розробити дієву програму заходів для подолання цих проблем вже зараз, інакше невдовзі нікому буде їх вирішувати, та й ні для кого.
негативно впливає на народжуваність, а відповідно, і на природний приріст населення.
Яке ж становище протягом ХХ-початку XXI ст. склалося на одвічних українських землях? За переписом 1897 р. на території майбутнього СРСР питома вага жінок становила 50,3%, їх було більше приблизно на 312 тис. осіб, а в Україні жінок було 49,7%. Однак бурхливі події перших двадцяти років XX ст., зокрема перша революція в Росії 1905-1907 рр., лютнева та жовтнева революції 1917 р., визвольні змагання українського народу за незалежність 1917-1920 рр., входження України до складу утвореного наприкінці 1922 р. СРСР, перші кроки колективізації, голод 1921- 1923 рр. та деякі інші події суттєво вплинули на склад населення за статтю на наших землях.
Річ у тім, що у вирі цих подій гинуло найбільше осіб чоловічої статі, саме тих, які потенційно могли бути продовжувачами роду. Крім того, в часи політичного неспокою, економічної нестабільності, значного погіршення матеріального становища більшої частини населення українських земель значно скоротилася народжуваність, а вона—основний гарант пропорційності, співвідношення населення за статтю.
Наслідком стало те, що в Українській СРСР різко погіршилося співвідношення серед населення за статтю. Це підтвердив перший Всесоюзний перепис населення, проведений наприкінці 1926 р. За його даними, в Україні на 14094,4 тис. осіб чоловічої статті припадало 14923,6 тисжінок, 48,5% і 51,5% відповідно, а в абсолютному обчисленні жінок було більше, ніж чоловіків, на 829,2 тис. осіб. Простежується також суттєва різниця у диспропорції за статтю між мешканцями міських поселень і сільської місцевості. Так, якщо у 1926 р. в міських поселеннях чоловіків було 49,2%, то в сільській місцевості—48,4% (-0,8%). Отже, якщо в абсолютній кількості у міських поселеннях жінок було більше всього на 87,5 тис. осіб, то в сільській місцевості різниця становила 740,8 тис. осіб. На початку радянської влади в сільській місцевості, де фізична праця менш механізована, жінок використовували більше, ніж чоловіків, і їх можливість одружитися і мати дітей була значно меншою, ніж у містах. А це вкрай негативно впливало на загальний приріст населення України.
100
гіг
В СРСР питома вага жінок становила 51,6%. Серед усіх республік Радянського Союзу біл ьша диспропорція була лише в Російській Федерації—52,4%. Наслідки перепису були опубліковані, відомі громадськості, науковцям, тим більше, керівництву компартії, урядам Союзу і України і повинні були спонукати їх вжити заходів для подолання або хоча б призупинення цієї тенденції. Що ж відбулося насправді?
Протягом наступних триднадцяти років склад населення за статтю в Україні суттєво змінився. На нього вплинули такі події,