Спецкурс для студентів вищих навчальних
| Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
- Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
| як суцільна колективізація, виселення з республіки, голодомор 1932-1933 рр., сталінські репресії 1937-1939 рр. та інші заходи радянської влади. Це призвело до того, що загальна кількість населення майже не змінилася. Слід врахувати великий наплив до нашої республіки жителів з інших республік—на будівництво промислових підприємств, сталінських «будов комунізму», а також складну політичну ситуацію. На збільшення населення негативно вплинула й урбанізація республіки. За цей період питома вага мешканців міст зросла з 18,5% до 36,2%, кількість мешканців міських поселень збільшилася з
* Згадані події суттєво вплинули і на склад населення за статтю, більшою мірою на чоловіче населення. В СРСР диспропорція зросла на 0,4%, а в Україні—на 0,8%. Найкраща ситуація була в республіках Середньої Азії і Казахстану, де частка жінок не досягала 50%, у них була значно більша народжуваність. Якщо в СРСР і в Україні сім'ї з 2-3 осіб становили 43% і 46% відповідно, а 5 і більше осіб—35,1% і 29,5%, то в Та джикистані, Туркменії і Узбекистані малочисельних сімей було 38,5% і 40,3%, а з 5 і більше осіб— 38,9% і 58,7% відповідно. Зростання народжуваності, інше співвідношення за статтю в азійських республіках свідчить про те, що в них було краще економічне становище, відносно спокійна суспільно-політична ситуація, адже там не було голодомору 1932-1933 рр., а столиця Узбекистану Ташкент мала назву хлібного міста. Процес зростання диспропорції населення за статтю, розпочатий у першій чверті XX ст., простежувався як у міській, так і в сільській місцевостях. Як же це відобразилося на складі населення за статтю? Загальна кількість чоловіків в Україні зросла до
На жаль, відсутність матеріалів про населення за наступні двадцять років не дає можливості простежити, як змінилася структура населення за статтю після таких трагедійних подій для світової людності загалом і України зокрема, як Перша і Друга світові війни, сталінщина, голод 1946-4947 рр., а також возз'єднання майже всіх українських земель в єдину республіку тощо. Але можна стверджувати, що ці події істотно вплинули на кількість населення і його склад за статтю. Оскільки після війни почала збільшуватися загальна кількість населення України, у тому числі і внаслідок його природного зростання, то через двадцять років диспропорція за статтю скоротилася. Так, загальна кількість населення республіки зросла до 41 869 тис. осіб. Продовжився процес урбанізації населення, який простежувався ще в довоєнні часи: мешканців міст стало 19 147,4 тис. осіб, сіл 22 721,6 тис. осіб, відповідно 45,7, і 54,3%, причому кількість жителів міст зросла до 19147,4 тис. осіб, їх стало більше на 7957 тис. осіб (на 71,1%). Темпи зростання кількості населення сільської місцевості були нижчими—на 2965,8 тис. осіб (на 15,8%). За цей період диспропорція в складі населення за статтю збільшилася. В республіці на 18575,4 тис. чоловіків припадало
55,6%, ця різниця зросла з 2,3% до 5,6%. більш ніж удвічі. Якщо перед війною жінок було більше ніж чоловіків на 1432 тис. осіб, то після війни їх стало більше на 4718,3 тис. осіб. Можна припустити, що відразу після війни диспропорція за статтю в Україні була ще більшою. Тому держава змушена була вжити заходів для стимулювання народжуваності (звання «Мати-героїня» за народження десятьох і більше дітей, економічне стимулювання багатодітних сімей, пільгове кредитування держави для будівництва житла та ін.) Як і до війни, різною була структура населення в міських поселеннях та сільській місцевості. Так, у містах проживало
|